МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Навчально-науковий Інститут економіки і менеджменту
Кафедра маркетингу і логістики

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторних робіт

з курсу «ПРОМИСЛОВИЙ МАРКЕТИНГ»
для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
спеціальності 075 «Маркетинг»

Затверджено
на засіданні кафедри
маркетингу і логістики
Протокол № 2 від 10. 10. 2022 р.

Львів – 2022
 ПРОМИСЛОВИЙ МАРКЕТИНГ: Методичні вказівки до виконання
лабораторних робіт для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
спеціальності 075 "Маркетинг"/ Укл.: Костюк О.С., Гайванович Н.В., Кузьо Н.Є.–
Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2021. –
34 с.

Укладачі:Костюк О.С., к.е.н., доц.

Гайванович Н.В., к.е.н., доц.
Кузьо Н.Є., ст.викл.

Відповідальний за випуск: Костюк О.С., к.е.н., доц.

Рецензенти: Гринів Н.Т., к.е.н., доц.

Косар Н.С., к.е.н., доц.

2
 ЗМІСТ
Вступ 4
Лабораторна робота №1
5
ВИЗНАЧЕННЯ МІСТКОСТІ РИНКУ КОМПЛЕКТУЮЧИХ ВИРОБІВ
Лабораторна робота №2
Прогнозування показників ринкової діяльності промислових 9
підприємств
Лабораторна робота №3
ВИБІР ПОСТАЧАЛЬНИКА ДЛЯ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА 14

Лабораторна робота №4
19
ВИЗНАЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТПП
Лабораторна робота № 5
ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ 25
НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
Список використаних джерел 30

Додатки 31

3
 ВСТУП

ПРОМИСЛОВИЙ МАРКЕТИНГ – це вид діяльності у сфері матеріального

виробництва та промислових послуг, спрямований на задоволення потреб
підприємств, установ та організацій у сировині, матеріалах, комплектуючих
виробах, устаткуванні, послугах тощо шляхом обміну, а також на підвищення
ефективності виробництва та збуту товарів шляхом дослідження та задоволення
попиту на промислову продукцію та промислові послуги. Маркетингова
діяльність промислового підприємства, зокрема, передбачає визначення місткості
ринку комплектуючих виробів, прогнозування показників ринкової діяльності,
вибір постачальника сировини та комплектуючих, визначення
конкурентоспроможності товарів, пошук оптимальної структури асортименту на
промисловому підприємстві, визначення оптимальної ціни тощо.
Лабораторні роботи з курсу «ПРОМИСЛОВИЙ МАРКЕТИНГ» призначені
для поглиблення теоретичних знань студентів з метою реалізації концепції
маркетингу у діяльності промислових підприємств.
Завдання для виконання лабораторних робіт видаються згідно з варіантом (р),
який відповідає порядковому номеру студента в журналі академічної групи.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1
ВИЗНАЧЕННЯ МІСТКОСТІ РИНКУ КОМПЛЕКТУЮЧИХ ВИРОБІВ

Загальні положення
Метою даної лабораторної роботи є закріплення теоретичних знань і набуття
студентами практичних навичок у визначенні місткості ринку комплектуючих
виробів. Розрахунок проводиться з допомогою ПК.
Завдання для виконання лабораторної роботи видається згідно з варіантом.

Теоретичні відомості
Загальна місткість промислового ринку – це максимально можливі обсяги
продажу конкретного товару в натуральних чи вартісних одиницях всіх діючих
на ринку промислових підприємств протягом певного часу. Існує декілька
методів оцінки загальної місткості промислового ринку, зокрема, метод
ланцюгових підстановок, метод сумування ринків.
Місткість ринку виробів, які є комплектуючими інших виробів, технічно
більш складних, визначається за допомогою нормування їх використання. В

4
загальному вигляді місткість ринку комплектуючих виробів ( M k ) визначається за
формулою:
М k =O k⋅H k , (1.1)
де Ok – обсяг виробництва виробів для кінцевого споживання k-тою галуззю, од.;
Н k – норма використання комплектуючих виробів в натуральному вираженні
для виробництва одиниці кінцевого товару.
Вибір базового кінцевого товару, тобто виробу, для якого визначається
норматив комплектації, часто не є однозначним. Тому за базовий виріб можна
приймати не один, а декілька найхарактерніших для даної галузі виробів. В
такому випадку місткість ринку знайдемо за формулою:
n
М k =∑ O kі⋅H kі
і=1 , (1.2)
де n – кількість основних видів продукції галузі-споживача.
Такий підхід до визначення місткості ринку комплектуючих виробів
підвищує достовірність і обґрунтованість проведених розрахунків. При
застосуванні даної методики особливу увагу приділяють розрахунку нормативів
комплектації продукції.
Такий розрахунок можна провести за наступною схемою:
1 етап.Проводиться класифікація об’єкту дослідження за характерними
групами чи видами продукції, тобто об’єкт дослідження розбивається на ряд
близьких за конструктивним принципом і технологічним призначенням груп.
Подібна класифікація розроблена галузевими науково-дослідними установами і
застосовується в статистичних дослідженнях, що спрощує збір початкових даних
для проведення розрахунків.
2 етап. В кожній класифікаційній групі проводиться аналіз кожної моделі з
метою виявити вироби, які займають найбільшу частку у виробництві. При цьому
необхідно відбирати вироби, обсяг випуску яких складає не менше 70-80% від
загального річного випуску в натуральному виразі. Якщо кількість моделей не
перевищує 10, то розглядають всі вироби.
3 етап. Досліджуються схеми чи відомості комплектації вибраних моделей з
метою виявлення кількості типів комплектуючих виробів.
4 етап. Проводиться розрахунок нормативу комплектації виробу
конкретного типу і призначення за класифікаційною групою обладнання:

5
 m
∑ К sni ⋅Osn
Н sі = n=1 m
∑ Osn
n=1 , (1.3)
sn
де
Kі – кількість одиниць і-го типу комплектуючих виробів для n-ої моделі s-ої
групи обладнання;
O sn – річний обсяг випуску n-ої моделі s-ої групи обладнання;
m – кількість вибраних для дослідження моделей даного виду обладнання.
5 етап. Проводиться розрахунок нормативів комплектації виробами
конкретного типу одиниці і-го виду обладнання
l
Н і= ∑ H si⋅γ s
s=1

, (1.4)
де l – кількість класифікаційних груп даного виду обладнання;
γ s – питома вага s-ої класифікаційної групи в загальному випуску певного
виду обладнання.
При цьому повинна виконуватись умова
l
∑ γs =1
.
s=1 (1.5)
Аналогічно визначається місткість ринку комплектуючих виробів по інших
галузях. Сумування результатів дає змогу оцінити загальну місткість ринку.

Завдання
Підприємство виготовляє реле для верстатобудівної галузі. Найбільш
типовою продукцією для верстатобудівної галузі є металообробні станки,
кувально-пресове обладнання та обладнання для литва. Ці види продукції
поділяються за наступними групами (див. табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Класифікація типової продукції для верстатобудівної галузі
№ Металообробні Кувально-пресове Обладнання
верстати обладнання для литва
1 Токарні Преси гідравлічні Формувальні машини
2 Свердлильні Преси пневмонічні Стержневі машини
3 Шліфувальні Преси механічні Вибивні машини

6
 4 Фрезерні Автомати Литво під тиском
5 Агрегатні Молоти Оболонкове литво
6 ― Кувальні машини ―

За даними попереднього періоду отримано наступні дані за

класифікаційними групами продукції (див. табл. 1.2).

Таблиця 1.2
Вихідні дані для розрахунку нормативів комплектації
Вид про- Класифікаційні Моделі Річний обсяг Необхідна
дукції групи випуску, шт. кількість реле, шт.
1 2 3 4 5
Токарні ВТ 150 15 0
ВТ 150-А 37 1
ВТ 200-М 82–р 1
ВТ 201-М 43 2
Металообробні верстати

Свердлильні ВС-100 50–р 1

ВС-200 75 2
ВС-300 76 2
Шліфувальні ВМШ-300 18 0
ВМШ-300М 20 2
Фрезерні ВФ-1500 5+р 3
ВФ-1500-5 28 4
ВФ-2000 17 4
Агрегатні ВА-100К 23 2
ВА-101К 30 2
ВА-200 18+р 4
ВА-200М 35 4
Преси гідравлічні КПГ - 10 8 4
КПГ - 20 12 5
КПГ - 20 М 3 5
Кувально-пресове

КПГ - 20 А 8 6
обладнання

Преси пневмонічні КПП – 101 2 4

КПП – 105 11 4
КПП – 110 5+р 4
КПП – 110 М 4 4
Преси механічні КПМ – 2000 16 2
КПМ – 2000 А 30 4

7
 Автомати КПА – 1000 Р 10+р 4
КПА – 1000 М 23 5
КПА – 1000 А 6 5
Молоти КММ – 1500 12 2
КММ – 2000 35 4
КММ – 2000А 22 4
Кувальні машини КМК – 5000 6 6
КМК – 7000 21 8
продовження табл. 1.2
1 2 3 4 5
Формувальні ЛМФ – 500 3+р 2
машини ЛМФ – 600-1 8 2
ЛМФ – 600 М 4 4
Обладнання для литва

Стержневі машини ЛМС – 2000 9+р 4

Вибивні машини ЛМВ – 100 К 14 3
ЛМВ – 200 К 27 4
Литво під тиском ЛТ – 7000 7 2
ЛТ – 7000 М 7+р 3
ЛТ – 10000 5 6
Оболонкове литво ЛЛО – 2000 18 4
ЛЛО – 3000 26 6
ЛЛОК – 30001 38-р 6

Необхідно визначити:
1) норматив комплектації реле для кожної з класифікаційних груп (табл. 1.3);
Таблиця 1.3
Характеристики класифікаційних груп
Класифікаційна Річний обсяг випуску, Норматив Вагомість
група шт. комплектації класифікаційної групи

2) норматив комплектації реле для кожного виду продукції (табл. 1.4);

Таблиця 1.4
Характеристики видів продукції
Вид продукції Річний обсяг випуску, шт. Норматив комплектації

3) місткість ринку реле для верстатобудівної галузі.

8
 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2
ПРОГНОЗУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ РИНКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Загальні положення
Метою даної лабораторної роботи є закріплення теоретичних знань і набуття
студентами практичних навичок у побудові трендової моделі та проведення
прогнозу певних показників соціально-економічних явищ. Розрахунок
проводиться з допомогою ПК.
Завдання для виконання лабораторної роботи видається згідно з варіантом.

Теоретичні відомості
Попит на більшість товарів характеризується нестабільністю, тому прогноз є
важливою передумовою успішної діяльності підприємства на ринку. Зазвичай,
прогнозуються умови розвитку ринку, місткість товарного ринку, обсяг продажу
товарів конкретного підприємства на ньому тощо.
До методів оцінки перспективного попиту на товари конкретного
підприємства відносять наступні:
1) опитування намірів покупців;
2) з’ясування сукупної думки збутового персоналу;
3) метод експертних оцінок;
4) аналіз даних минулих років.
Аналіз даних минулих років застосовують, якщо опитування організацій-
споживачів пов’язане з труднощами або на підприємстві немає достатньо
кваліфікованого персоналу, який може бути експертами у цій галузі. Часовий ряд
(ряд динаміки) продажу товару за минулі роки можна аналізувати за чотирма
основними компонентами: тренд, цикл, сезонність та нерегулярні події.
Побудову трендової моделі застосовують у промисловому маркетингу, коли
фактори попиту на ТПП є сталі за часом та не передбачається швидких змін на
ринку. При цьому вважається, що ці дані виражають постійні причинні зв’язки,
які можна виявити завдяки статистичному аналізу.
Для проведення статистичного аналізу ряд динаміки розглядають як числову
послідовність спостережень, які характеризують соціально-економічне явище в
часі. Динамічний ряд складається з двох елементів: рівнів ряду (статистичних
показників) і моментів часу, до яких належать ці рівні.
Найпоширенішим способом вирівнювання рядів динаміки є метод
найменших квадратів (МНК). Він полягає у тому, що шляхом застосування
певних алгебраїчних розрахунків знаходиться така теоретична лінія, яка

9
найбільш вдало вирівнює ряд динаміки. Ця лінія зветься трендом або трендовою
лінією. Вона графічно і теоретично описує основну тенденцію.
Теоретична лінія вирівнювання (тренд) повинна перебувати на оптимальній
віддалі від фактичних значень ряду. Математично:
n
Q=∑ ( y i− y^ i )2 →min
i=1 . (2.1)
Трендова лінія є графіком певної функції, що виражає закономірність
суспільно-економічного явища, яке вивчається. Для вирівнювання рядів динаміки
МНК застосовують різні алгебраїчні функції. Найчастіше використовуються:
 лінійна: ^y =a0 + a1⋅t ;
a
 степенева: ^y =a0⋅t ;
1

^y =a0⋅a t
 показникова: 1 ;
2
 квадратична (парабола):
^
y =a 0 + a 1⋅t +a 2⋅t ;
 логарифмічна: ^y =a0 + a1⋅ln ( t ) ,
де a0 ,a 1 , a2 – параметри кривих або прямої;
t– моменти часу.
Для знаходження параметрів трендових ліній необхідно розв’язати систему:

{
∂Q
=0
∂ a0
∂Q
=0
∂ a1
. (2.2)
Для лінійної функції ^y =a0 + a1⋅t ця система матиме вигляд:

{ a0⋅n+ a1⋅∑ t i =∑ y i
a0⋅∑ t i +a1⋅∑ t 2i =∑ yi⋅t i
. (2.3)
Нелінійні функції за допомогою заміни та логарифмування можна звести до
лінійної.
Параметри моделей можна також визначити за допомогою програмних
засобів Microsoft Excel, а саме Майстра діаграм. Необхідно побудувати графік за
фактичними даними, спочатку обравши тип діаграми (рис.2.1).

10
 Рис. 2.1. Вибір типу діаграми

Після вибору типу діаграми визначаємо діапазон даних для побудови графіка
(рис. 2.2).

Рис. 2.2. Вибір джерела даних

11
 На наступному етапі побудови графіку підписуємо осі координат, а потім
обираємо місце розміщення діаграми (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Вибір розміщення діаграми

Далі необхідно виділити графік правою клавішею миші та у контекстному

меню вибрати опцію «Додати лінію тренду». У вікні (рис. 2.4) є можливість
обрати вид лінії.

Рис. 2.4. Вибір лінії тренду

Необхідно також показати на графіку рівняння та коефіцієнт детермінації

(R ) (рис. 2.5).
2

12
 Рис. 2.5. Відображення на діаграмі рівняння лінії тренда та коефіцієнта
детермінації

Необхідно побудувати всі типи ліній тренду (за винятком лінійної

фільтрації) та записати рівняння ліній трендів і відповідні їм коефіцієнти
детермінації.
Вибір форми трендової лінії проводиться, застосовуючи коефіцієнт
детермінації:
∑ ( y
^ i− ȳ )
2

R2 =
∑ ( y i− ȳ ) 2 , (2.4)
де ȳ – середнє значення;
y i – фактичні рівні ряду в і-му році;
^y i – теоретичні рівні ряду в і-му році.
2
R приймає значення від 0 до 1. Чим вищий коефіцієнт детермінації, тим
краще описує вибраний тренд тенденцію, що склалася.
Для оцінки адекватності тренду реальним даним можна використовувати
критерій Фішера:
∑ ( ^y i− ȳ )2/ m R 2 n−m−1
F= = ⋅
∑( i i)
y − ^
y
2
/ ( n−m−1 ) 1−R 2 m
, (2.5)
де m – кількість факторів у рівнянні, від яких залежить y^ ;

13
 n – кількість спостережень.
Розраховану величину F порівнюють з табличним значенням F таб(Додаток
А)при ступенях вільності n-m-1 та m і визначеному рівні значущості α (в задачах
приймаємо, що α=0 , 05 ). Якщо F>Fтаб, то побудована трендова модель є
адекватна реальному процесу.
Якщо встановлено, що із заданою ймовірністю побудована модель адекватна
даним спостережень і соціально-економічні умови за період прогнозування
змінюються за закономірностями, що мають місце і в попередні періоди, то
прогнозне значення можемо знайти для лінійної функції за формулою:
y р =a 0 +a 1⋅t р , (2.6)
де
t p – період, для якого шукається прогнозне значення.
Аналогічно знаходимо прогнози у випадку нелінійних функцій.
Інтервал довіри для прогнозного значення — (
y p −Δy p ; y p + Δy p ).
Δy p визначають за формулою:
t α⋅σ
Δy p=
√n , (2.7)
де t α – t-статистика, що знаходиться за статистичними таблицями при заданому
рівні значущості α та при ступенях вільності n-m-1(Додаток Б).
Середньоквадратичне відхилення σ визначають за формулою:

σ=
√ ∑ ( y i− ȳ )2
n−1 .
Δy p можна також визначити за допомогою програмних засобів Microsoft
(2.8)

Excel, використовуючи функцію ДОВЕРИТ. Визначити σ можна за допомогою

функції СТАНДОТКЛОН.
Тобто, з надійністю Р = 1- α можна стверджувати, що прогнозоване
значення
y p знаходиться у визначеному інтервалі довіри.

Завдання
За даними табл. 2.1 провести прогнозування соціально-економічного явища
на ринку товарів промислового призначення на наступний період за допомогою
трендових моделей згідно з отриманим у викладача варіантом завдання.
Використовуючи програмні засоби Excel, визначте прогнозне значення та
інтервал довіри для прогнозу з надійністю 0.95, наведіть графічну інтерпретацію.
Зробіть висновки щодо виявлених тенденцій.

14
 Таблиця 2.1
Завдання для проведення прогнозування
Ва- Соціально-економічне Періоди
рі- явище, що вимагає 1 2 3 4 5 6 7 8 9
ант дослідження
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 Обсяги збуту ПАТ 487,2 450,7 479,6 567,3 502,4 427,5 438,1 357,6 302,5
«Дрогобицький машино-
будівний завод», тис. грн.
2 Рентабельність прибутку 0,19 0,21 0,20 0,18 0,19 0,22 0,18 0,19 0,17
від реалізації товарів ПАТ
«Львівкартонопласт»
3 Дохід від реалізації 48,6 59,7 58,4 37,55 60,01 83,66 102,9 136,8 147,3
товарів ПАТ «Львів-
картонопласт», млн. грн.
4 Дохід від реалізації 471,2 501,2 550,3 650,5 798,4 983,3 934,3 946,5 983,1
продукції ТзОВ «ЛІД»,
тис. грн.
5 Чистий прибуток ТзОВ 19,5 20,1 22,3 70,8 75,7 154,6 61,5 23,2 20,9
«ЛІД», тис. грн.
6 Виробництво пшеничного 2686 2724 2540 2678 2662 2404 2596 2631 3245
борошна в Україні, тис. т
7 Виробництво житнього 289 252 269 243 252 230 196 182,4 191,2
борошна в Україні, тис. т
8 Виробництво 5 7 5 7 8 13 14 13 17
кукурудзяного борошна в
Україні, тис.т
9 Обсяги експорту борошна 1,56 2,79 3,5 9,6 21,2 9,6 3,5 3,2 3,1
з України, тис. т
10 Обсяги імпорту борошна 42,8 64,5 182,9 48,6 5,3 2,9 36,9 40,1 37,4
до України, тис. т
11 Дохід від реалізації 2716 3141 4878 5169 5540 5981 6012 6045 6432
продукції ПАТ «Екватор»,
тис. грн.
12 Прибуток ПАТ «Екватор», -137 7 10,8 15,7 20,1 24,7 30,9 33,6 40,2
тис. грн.
13 Дохід від реалізації 5505 68577 6016,8 7333 12622 4060 8423 1026 1249
продукції ПАТ «Карпати»,
тис. грн.

15
14 Прибуток ПАТ 366,9 288,2 271,7 240,4 199 99,1 170,5 182,3 185,1
«Карпати», тис. грн.
Продовження табл. 2.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
15 Рентабельність операцій- 4,4 3,4 8,5 14,4 9,2 11,4 22,2 15,2 14,9
ної діяльності підпри-
ємств добувної галузі, %
16 Рентабельність 4,2 3,1 4,2 5,4 5,3 5,5 5,9 3,5 4,8
операційної діяльності
підприємств переробної
промисловості, %
17 Інвестиції у добувну 3819 4523 6345 8107 8594 12142 16767 10210 12542
промисловість, млн. грн.
18 Інвестиції в хімічне 583 615 1107 1668 1613 2403 3500 3120 2934
виробництво, млн. грн.
19 Інвестиції в машино- 1024 1646 2268 2251 3653 5340 6189 6200 6534
будування, млн. грн.
20 Інвестиції у виробництво 279 564 779 724 1348 2331 2479 2741 2530
транспортних засобів та
устаткування, млн. грн.
21 Виробництво фанери, тис. 114 145 173 164 178 171 183 188 193
м3
22 Виробництво паперу та 25,9 39,3 44,0 47,0 46,4 39,1 35,4 33,2 37,8
картону, тис. т
23 Виробництво барвників 4954 5717 1708 2773 4599 4713 3541 3956 4235
синтетичних, т
24 Виробництво чавуну, млн. 29,5 31,0 30,7 32,9 35,6 31,0 33,0 35,9 38,4
т.
25 Виробництво феросплавів, 1,7 2,0 1,7 1,8 2,0 1,7 1,5 1,63 1,8
млн. т.
26 Виробництво труб 2,1 2,1 2,4 2,8 2,8 2,5 2,4 2,3 2,3
великого та малого
діаметрів, млн. т.
27 Виробництво двигунів та 183 257 326 401 496 662 583 542 521
силових установок, тис.
шт.
28 Виробництво конвеєрів та 3074 4324 5203 5679 6550 5495 5541 5743 6014
елеваторів, шт.
29 Виробництво електро- 173,7 180,4 182,2 186,1 193,4 196,3 192,6 193,7 194,1
енергії, млрд. кВт·год.
30 Рентабельність операцій- 1,9 3,1 3,4 2,6 4,3 3,1 2,9 2,6 2,7

16
ної діяльності машино-
будівних підприємств, %

17
 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3
ВИБІР ПОСТАЧАЛЬНИКА ДЛЯ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Загальні положення
Метою даної лабораторної роботи є закріплення теоретичних знань та
набуття студентами практичних навичок щодо прийняття рішень у процесі
вибору постачальника з використанням багатокритерійної моделі оцінювання.
Завдання для виконання лабораторної роботи видаються відповідно до варіанту.

Теоретичні відомості
Взаємовідносини з постачальниками на промисловому ринку мають дуже
важливе значення, оскільки правильний вибір постачальника дозволяє
підприємству отримати додаткові конкурентні переваги шляхом зменшення
виробничих і логістичних витрат, можливості підтвердження якості сировини і
комплектуючих виробів тощо.
На етапі вибору постачальника виникає потреба в системному оцінюванні
окремих постачальників. Оцінка може бути особливо важкою, коли критерії
охоплюють не тільки кількісні чинники (такі як обсяги замовлення, ціна), але
також інші, більш якісні аспекти (такі як технічне обслуговування, швидкість
доставки, спроможність виконати вчасно замовлення, мобільність, гнучкість,
швидкість реакції на зміни потреб клієнтів, якість та комплектація продукції,
рівень обслуговування, тривалість кредиту, фінансова стійкість постачальника,
особисті відносини тощо).
Рейтинг постачальників промислової продукції проводиться за чинниками,
що визначаються підприємством-споживачем цієї продукції. При цьому за
кожним чинником визначається відсоток, що характеризує рівень постачань. За
чинником ціни визначається відсоток найбільш низької ціни зі всіх
постачальників у остаточній ціні товару кожного постачальника. Після цього
отримані величини множаться на частку питомого значення відповідного
чинника. У результаті за кожним чинником виходить величина рейтингу кожного
постачальника продукції.
Інший підхід полягає у тому, що для оцінки постачальника за ціною
необхідно розрахувати середньозважений темп зростання цін ( Тц ) на товари,
що постачаються:
n
Тц=∑ Тц і⋅d i
і=1 , (3.1)
де Тці – темп зростання ціни на і-й різновид товару, що постачається;

18
 d і – частка і-го різновиду товару в загальному обсязі поставок поточного
періоду;
n – кількість різновидів товарів, що постачаються.
Темп зростання цін на і-й різновид товару, що постачається, в загальному
обсязі поставок поточного року:

Тці=
( )
Pi 1
Pi 0
⋅100
,
(3.2)
де Pi1 – ціна і-го різновиду товару в поточному періоді;
Pi0 – ціна і-го різновиду товару в попередньому періоді.
Частка і-го різновиду товару в загальному обсязі поставок:
Si
d і=
∑ Si , (3.3)
де S і – обсяг і-го різновиду товару в поточному періоді, грн.
–
Для оцінки постачальників за якістю товару, що постачається, необхідно
розрахувати темп зростання постачання товарів неналежної якості за кожним
постачальником ( Т н. я. ):
d н. я . 1
Т н. я .= ⋅100
d н. я . 0 , (3.4)
де d н . я. 1 – частка товарів неналежної якості в загальному обсязі поставок
поточного періоду;
d н . я. 0 – частка товарів неналежної якості в загальному обсязі поставок
попереднього періоду.
Для оцінки надійності постачання ( Т н. п. ) необхідно розрахувати темп
зростання середнього запізнення поставки. Кількісною оцінкою надійності
постачання є середнє запізнення, тобто кількість днів запізнень, що припадають
на одну поставку:

Т н. п.=
( )
Осер 1
Осер 0
⋅100
,
(3.5)

19
де
Осер 1 – середнє запізнення на одну поставку у поточному періоді;
Осер 0 – середнє запізнення на одну поставку у попередньому періоді.
Для розрахунку рейтингу необхідно за кожним показником знайти добуток
отриманого значення темпу зростання та ваги відповідного показника. Сума
добутків за кожним з постачальників складає рейтинг кожного з них.

20
 Завдання
Впродовж перших двох місяців року підприємство «Елітком» отримувало
від двох постачальників аналогічні товари (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Динаміка цін на товари, що постачаються
Обсяг поставок, Ціна товару,
Постачальник Місяць Товар
од./міс. грн./од.
А 2000+р*100 10
№1 Січень
Б 1000+р*100 5
А 9000 9
№2 Січень
Б 6000 4
А 1200+р*100 11
№1 Лютий
Б 1200+р*100 6
А 7000 10
№2 Лютий
Б 10000 6

Проте, якість поставок відрізнялася (табл. 3.2)

Таблиця 3.2
Динаміка порушень встановлених термінів постачання та якості поставлених
товарів
Кількість Всього Кількість товарів
Місяць Постачальник
поставок запізнень, дн. неналежної якості, од.
№1 8 28 75
Січень
№2 10 45 300
№1 7 35 120
Лютий
№2 12 36 425

Відомо, що для підприємства «Елітком» вагомість чинників, за якими

оцінюється діяльність постачальників, така: ціна – 0,6, якість поставленого
товару – 0,25, надійність постачання – 0,15.
Товари А і Б не потребують безперебійного постачання.

Проаналізувати дані за двома постачальниками та подати рекомендації щодо

вибору постачальника.

21
 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4
ВИЗНАЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТПП

Загальні положення
Метою даної лабораторної роботи є закріплення теоретичних знань і набуття
студентами практичних навичок у визначенні конкурентоспроможності ТПП.
Завдання для виконання лабораторної роботи видається згідно з варіантом.

Теоретичні відомості
Конкурентоспроможність ТПП – це сукупність споживчих властивостей
товару, які характеризують його відміну від виробу-конкурента за ступенем
відповідності конкретним суспільним потребам, а також з врахуванням затрат на
їх задоволення, на конкретному ринку в певний період часу. Параметри
конкурентоспроможності групують по-різному. При використанні спрощеної
методики розрахунків можна поділити їх на дві групи: споживчі та економічні.
Група споживчих параметрів характеризує технічний рівень і якість
товару. Споживчі властивості досліджуваного товару, із яких складається його
корисний ефект, описують набором «жорстких» і «м’яких» споживчих
параметрів. «Жорсткі» параметри описують важливі функції товару і пов’язані
з ними основні конструктивні характеристики, що надано виробу. До їх складу
входять класифікаційні, конструктивні, нормативні, ергономічні параметри
тощо. «М’які» параметри характеризують естетичні властивості товару
(дизайн, колір, упаковка).
Економічні параметри враховують не тільки вартість придбання товару, але
й витрати на його подальшу експлуатацію: купівлю пального, мастил, запчастин,
оплату спожитої електроенергії, ремонт, а для деяких товарів – ще й витрати на
доставку, монтаж тощо.
Оцінка конкурентоспроможності товару включає такі етапи:
I – аналіз ринку і вибір найбільш конкурентоспроможного товару для зразка, щоб
мати базу порівняння і визначення рівня конкурентоспроможності нашого
товару;
II – визначення набору порівнюваних параметрів обох товарів;
III – розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності товару.
Конкурентоспроможність оцінюється за інтегральним показником
конкурентоспроможності Кінт:
І сп
К інт= ,
І еп (4.1)
де І сп – індекс споживчих параметрів (індекс якості);

22
І еп  – індекс економічних параметрів (індекс цін).
Індекс споживчих параметрів розраховуємо за формулою:
n
І сп=∑ D i q i ;
і=1 (4.2)
де Di – коефіцієнт вагомості (значущості) параметра;
qi – відносний параметр якості.
P
qi = і оцін .

Pі конк .
, (4.3)
P
де і оцін . – значення параметра оцінюваного товару,
P
– значення параметра товару конкуруючої фірми.
і конк .

Індекс економічних параметрів розраховуємо за формулою:

Ц
І еп= спожив . оцін . ,
Ц спожив . конк . (4.4)
Ц
де спожив . оцін. – ціна споживання оцінюваного товару;
Ц спожив . конк . – ціна споживання товару конкуруючої фірми;
Ц спожив.=Ц прод.+В , (4.5)
де В – сумарні витрати споживання за весь термін служби холодильника.
Якщо К > 1, то конкурентоспроможність аналізованого виробу вища за
зразок, якщо К < 1 – нижча, якщо К = 1 – знаходиться на одному рівні.

Завдання
Науково-виробниче приватне підприємство «СМАЧНО» пропонує комплект
обладнання для випічки хліба «Міні-пекарня». Обладнання призначене для
механізованої випічки хліба з пшеничного та житнього борошна, а також
дозволяє виробляти булочні та борошняні кондитерські вироби (тістечка).
Подібне обладнання пропонує також акціонерне товариство «ПРОММАШ». Це
підприємство, крім випуску нафтопромислового і бурового обладнання,
будівельної механізації, також спеціалізується на виробництві обладнання для
випічки.
Типова схема комплекту обладнання для випічки хліба наведена на рис. 4.1.

23
1 – візок, 2 – перекидач, 3 – просіювач, 4 – водонагрівач, 5 – вимірник, 6 – бродильна
камера, 7 – тістовимішувальна машина, 8 – бункер для бродіння тіста, 9 – тісто-
розділювальна машина, 10 – шафа розстою тістових заготовок, 11 – конвекційна піч
Рис. 4.1. Типова схема «Міні-пекарні»

Технічні характеристики деяких найважливіших складових комплекту

обладнання для випічки хліба фірми «СМАЧНО»:
1.Агрегат просіювальний малогабаритний (просіювач).
Призначений для очищення борошна від зайвих домішок, а також для його
розпушення, що сприяє кращому вбиранню вологи при замішуванні та покращує
умови бродіння тіста. До комплекту входить візок для транспортування борошна
зі складу, який водночас служить для перекидання мішка.
Технічні характеристики:
а) продуктивність, кг/год ……...……………………….………………….. 1200;
б) встановлення потужність електрообладнання, кВт …………………… 0,55;
в) площа, яку займає, м2 ……………………………………………………. 0,33;
г) маса виробу, кг …………………………………………………………… 81.
2. Машина тістоділильна.
Призначена для поділу тіста на куски однакової маси вологістю не більше
44%.
Технічні характеристики:
а) технічна продуктивність, кг/год ……………………..………..……….. 1000;
б) встановлення потужність, кВт ……………….………….…….………… 1,1;
в) габаритні розміри, мм …..…………………………….....…… 1580650950;
г) принцип поділу тіста – об’ємний.
3. Шафа розстоютістових заготовок.
10. Шафа розстійна призначена для остаточного розстоютістових заготовок
широкого асортименту хлібобулочних виробів.
Технічні характеристики:

24
 а) кількість форм розміщення в шафі, шт. ..……………………………...…. 72;
б) встановлення потужність, кВт …….……….……….……………….…… 3,0;
в) габаритні розміри, мм …..………….....…………………… 105011101880;
г) маса виробу, кг ……………………………………………..……...……… 243;
д) енергоспоживання, кВтгод …………………………………….……….. 0,27.
11. Конвекційна піч.
Піч дозволяє випікати хлібобулочні та кондитерські вироби в асортименті:
формовий хліб, дрібні булочки, батони, рогалики, кекси, бісквітні
напівфабрикати, тістечка тощо.
Технічні характеристики:
а) продуктивність за один подооберт, шт…...…………………..………..…. 72;
б) встановлення потужність, кВт ……………….……….……………..…… 40;
в) габаритні розміри, мм …..………………………………… 156512002000;
г) маса виробу, кг …………………………………………………………… 940;
д) енергоспоживання, кВтгод …………………………………………….... 1,3.
На цьому обладнанні можна випікати хліб вагою:
- з пшеничної муки 1 сорту ……………………………………….……. 0,76 кг;
- з пшеничної муки 2 сорту …………………………….………………. 0,80 кг;
- з звичайної пшеничної муки …………………………………………. 1,00 кг;
- з житнього борошна ……………………………………….………….. 1,15 кг.
Підприємства забезпечують екологічним обладнанням малі фермерські
господарства, акціонерні товариства, приватні фірми. Є можливість збільшити
потужність комплекту «Міні-пекарня» фірми «СМАЧНО» (див. рис. 4.1) завдяки
тому, що потужність обладнання 1-9 розрахована на обслуговування трьох
конвекційних печей і трьох шаф розстою тістових заготовок. Можлива зміна
конфігурації комплекту за замовленням споживача.
Параметри якості та вартісні характеристики «Міні-пекарень» наведені в
табл. 4.1 та 4.2.
Таблиця 4.1
Технічні характеристики комплекту обладнання для випічки хліба
Міні-пекарні
№ Показник «СМАЧНО» «ПРОММАШ»
1. Кількість буханок хліба, випечених: 360 700
однією піччю за 8 год, шт.
2. Якість випічки (в балах) 8 6
3. Енергоспоживання, кВтгод 16,5 17,5
4. Площа, яку займає обладнання, м2 34 37
5. Маса комплекту обладнання, кг 6200 7200

25
 Таблиця 4.2
Вартісні характеристики комплекту обладнання для випічки хліба
Міні-пекарні
№ Показник «СМАЧНО «ПРОММАШ»
»
1. Ціна за 1 виріб, грн
- машина тістоділильна; 3670 3800
- агрегат для виготовлення тіста 3000 10580 11050
кг/добу; 1630 1680
- водонагрівач на 150 л 3840 4100
- агрегат просіювальний малогабаритний
продуктивність 1200 кг/год;
- шафа розстою заготовок з електропідігрівом; 2720 5100
- піч конвекційна. 9800 19500
2. Сумарні витрати споживачів за весь термін 132000 130000
служби, грн

Було проведено опитування серед певної кількості представників малого

бізнесу щодо впливу важливості технічних параметрів на рішення про купівлю,
результати якого представлено в табл. 4.3.
Таблиця 4.3
Результати опитування щодо впливу важливості технічних параметрів
Кількість З них відзначили важливість параметрів
Варіант опитаних
осіб Кількість Якість Енерго- Площа, яку Маса
випечених випічки споживання займає комплекту
буханок обладнання обладнання
1-5 42+2∙p 29 24+p 38 19 13+p
6-10 44 30 25 40–p 20 14
11-15 46+p 31 26 32+p 10+p 19
15-20 48 12+p 27 44 22 p
21-25 50 33 8+p 46 p 17

Оцініть показники конкурентоспроможності міні-пекарень обох фірм,

враховуючи що:
1) споживачами цієї продукції, в основному, є представники малого бізнесу,
які мають приміщення 100-150 м2;
2) споживачі сподіваються виготовляти на такому обладнанні не менше
2000 буханок хліба за добу.
Результати розрахунків подайте у табл. 4.4.
Таблиця 4.4

26
 Споживчі характеристики та їх вагомість
Міні-пекарні Коефіцієнт
№ Показник «СМАЧНО» «ПРОММАШ» вагомості
параметрів

Визначте фірму-виробника, що найкраще задовольнятиме споживачів даного

цільового сегменту.
Яку додаткову інформацію необхідно ще отримати, щоб прийняти остаточне
рішення ?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5
ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ
НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

Загальні положення
Метою даної лабораторної роботи є отримання знань та набуття студентами
практичних навичок роботи з основними елементами лінійного програмування та
пошуку оптимального рішення з використанням табличного процесора. Завдання
для виконання лабораторної роботи видаються відповідно до варіанту.

Теоретичні відомості
Оптимізація – це процес вибору найкращого варіанту із можливих або
процес приведення системи до найкращого (оптимального) стану.
Задача оптимізації – це задача знаходження точки (точок) екстремуму
(мінімуму або максимуму). Задача оптимізації вважається сформульованою, якщо
задані:
 критерій оптимальності (економічний; технологічні вимоги – вихід продукту,
вміст домішок в ньому та ін.);
 варіативні параметри, зміна яких дозволяє впливати на ефективність процесу;
 математична модель процесу;
 обмеження, пов’язані з економічними, конструктивними, технологічними та
іншими умовами.
Багатокритеріальна оптимізація або програмування — це процес одночасної
оптимізації двох або більше конфліктуючих цільових функцій в заданій області
визначення. Задача багатокритеріальної оптимізації полягає у пошуку вектора
цільових змінних, який задовольняє накладеним обмеженням та оптимізує
векторну функцію, елементи якої відповідають цільовим функціям. Ці функції
утворюють математичний опис критерію задовільності та, зазвичай, взаємно

27
конфліктують. Тому «оптимізувати» означає знайти такий розв’язок, за якого
значення цільових функцій були б прийнятними для постановника задачі.
Оптимальність – властивість, при якій забезпечується найбільша
відповідність даному завданню, умовам тощо. Тому оптимальний – це найкращий
з можливих варіантів чогось, найбільш відповідний даному завданню, умовам.
Іншими словами, оптимум – це найкращий варіант вирішення задачі або
найкращий шлях досягнення мети за даних умов та ресурсів.
У задачах математичного програмування та економічного оптимального
планування критерій оптимальності – це кількісна величина, показник, за
допомогою якого визначають ступінь близькості стану системи до оптимального
стану. Критерій оптимальності має бути єдиним і вимірюваним. В економіці,
наприклад, критерієм оптимальності може бути максимум прибутку, мінімум
трудових затрат, мінімум собівартості продукції, мінімальний час досягнення
мети тощо. Розрізняють регулярний і статистичний критерії оптимальності.
Перший залежить від регулярних параметрів і від координат керуючої системи та
об’єкта керування. Другий застосовують, коли вхідні параметри – випадкові
функції.
За допомогою задачі лінійного програмування можна вирішити багато задач
оптимізації, зокрема задачу про раціональне використання наявних ресурсів. У
загальному вигляді задача може бути сформульована таким чином.
Припустимо, підприємство може випускати n видів продукції,
використовуючи m видів ресурсів. При цьому відомі запаси кожного і-того
виду ресурсу ( bi ), витрати кожного виду ресурсу на випуск кожного j-го виду
а с
продукції ( ij ) та прибуток, що отримується з одиниці випущеної продукції ( j ).
Мета задачі полягає у тому, щоб скласти такий план виробництва продукції (
x 1 , x 2 , … x n ), при якому отриманий підприємством прибуток від виробництва
Z був би найбільшим.
Отже, математична модель задачі полягає в тому, щоб знайти виробничу
програму, що максимізує цільову функцію:
n
Z =∑ c j x j →max
j=1 . (5.1)
При цьому, яка б не була виробнича програма, її компоненти повинні
задовольняти умові, що сумарне використання кожного виду ресурсу при
виробництві всіх видів продукції не повинно перевищувати наявну кількість
даного виду ресурсу, тобто

28
 n
∑ a ij x j ≤bi , i=1 , s
j=1 ; (5.2)
n
∑ a ij x j =bi , i=s+1 , m
j=1 . (5.3)
x
На значення j можуть бути додатково накладені обмеження стосовно
обсягів виробництва:
x j ≥d j , j=1,k ; (5.4)
x j ≤d j , j=k+1 ,n . (5.5)
При цьому, оскільки компоненти виробничої програми – кількість виробів,
то вони не можуть бути виражені від’ємними значеннями:
x j ≥0, j=1 , n . (5.6)
Для аналізу стійкості важливим є діапазон зміни параметрів, в яких
оптимальне рішення залишається оптимальним. У процесі пошуку оптимального
рішення можна отримати так званий звіт про стійкість, у якому містяться межі
коефіцієнтів цільової функції. Зміна коефіцієнтів в цих межах не призводить до
зміни оптимального рішення. Аналогічні інтервали встановлюються для запасів
ресурсів. При виході за визначені межі стійкості оптимальне рішення може
мінятися як за номенклатурою продукції, що випускається, так і за обсягами
випуску (без зміни номенклатури).
У даній лабораторній роботі критерієм оптимальності є максимізація
прибутку підприємства (Пі) за квартал, а умови оптимізаційної задачі
випливають з максимального рівня завантаження обладнання (на квартал) і
гранично допустимого рівня виробничих витрат (Вві). Варіативні параметри – це
витрати на виробництво одиниці продукції по кожній моделі, а також обсяг
випуску по кожній моделі.
Для розрахунку необхідних показників можна використати формули:
1) всього витрат, тис. грн.:
В ві=Ввод⋅Оі ; (5.7)
В
де вод . – витрати на виробництво одиниці продукції, тис. грн.;
Оі – обсяг випуску продукції по кожній моделі, шт.
2) прибуток:
П і=В ві⋅r і ; (5.8)
де В ві – всього витрат по і-тій моделі продукції, тис. грн.,

29
 r і – запланований рівень прибутку, %.
3) дохід:
Д і=Вві + П і ; (5.9)
де П і – прибуток по і-тій моделі продукції, тис. грн.

Завдання
Промислове підприємство ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів»
працює на ринку підіймально-транспортного устаткування, випускаючи та
здійснюючи реалізацію автомобільних кранів різної вантажопідйомності та
запчастин до них.
Таблиця 5.1
Запланований рівень витрат, прибутковості та обсягу реалізації моделей
автокранів промислового підприємства ПАТ»ДЗАК» (дані за квартал)
№ Модель Витрати на Випуск по Всього Запла- Прибуток, Дохід,
з/п автокрану виробництво кожній витрат, нований тис. грн. тис. грн.
(і) од. прод., моделі, шт. тис. грн. рівень при- (Пі) (Ді)
тис. грн. (Оі) (Bві) бутку, %
(Ввіод.) (rі)
1 2 3 4 5 6 7 8
1 КТА- 16т 933,23054 5
2 КТА-18т 1090,474 3
3 КТА-22,5т 1042,5036 5
4 КТА-25т 1054,3872 6
5 КТА-28т 1119,1783 7,5
6 КТА-32т 931,41338 6
Сума

Обладнання, що встановлене на підприємстві, не дозволяє випускати

більше 240+р одиниць продукції за квартал (∑Оі ≤ 240+р од.), а рівень
виробничих витрат потрібно звести до 250-р млн. грн. за квартал (∑Bв і≤ 250-р
млн. грн.). При цьому рівень попиту на кожну модель автокрану становить
відповідно: 23+р; 11+р; 25+р; 22+р; 46-р; 21+р од.
На основі даних відповідно до свого варіанту (табл. 5.2) знайти таку
структуру асортименту виробництва продукції підприємством ПАТ «ДЗАК», щоб
не перевищити заданий рівень витрат ∑Bв і івипускати не більше ∑Оі одиниць
продукції, максимізуючи при цьому прибуток.

30
 Для пошуку оптимального рішення рекомендовано використовувати пакет
програм MS Excel, а саме команду меню «Tools» («Сервіс») – «Solver» («Пошук
рішення»). Отримані результати обґрунтувати та зробити висновок.

Таблиця 5.2
Дані для коригування витрат на виробництво одиниці продукції
відповідно до варіанту
Показники, Показники,
Варі- Варі-
що коригуються відповідно до що коригуються відповідно до
ант ант
варіанту варіанту
1 Ввод. КТА- 16т = 933,23054+(р+5) 16 Ввод. КТА- 22,5т = 1042,5036+(р-8)
2 Ввод. КТА- 32т = 931,41338+(р+4) 17 Ввод. КТА- 16т = 933,23054+(р-3)
3 Ввод. КТА- 16т =933,23054+(р+9) 18 Ввод. КТА- 32т = 931,41338+(р-13)
4 Ввод. КТА- 28т = 1119,1783+(р-1) 19 Ввод. КТА- 18т = 1090,474+(р-13)
5 Ввод. КТА- 25т = 1054,3872+(р+2) 20 Ввод. КТА- 28т = 1119,1783+(р-14)
6 Ввод. КТА- 22,5т = 1042,5036+(р+8) 21 Ввод. КТА- 16т = 933,23054+(р-3)
7 Ввод. КТА- 16т = 933,23054+(р+3) 22 Ввод. КТА- 16т = 933,23054+(р+11)
8 Ввод. КТА- 32т = 931,41338+(р+3) 23 Ввод. КТА- 32т = 931,41338+(р-7)
9 Ввод. КТА- 18т = 1090,474+(р-3) 24 Ввод. КТА- 16т =933,23054+(р+3)
10 Ввод. КТА- 28т = 1119,1783+(р+2) 25 Ввод. КТА- 28т = 1119,1783+(р-5)
11 Ввод. КТА- 16т = 933,23054+(р+11) 26 Ввод. КТА- 25т = 1054,3872+(р+10)
12 Ввод. КТА- 32т = 931,41338+(р-7) 27 Ввод. КТА- 28т = 1119,1783+(р-11)
13 Ввод. КТА- 16т =933,23054+(р+3) 28 Ввод. КТА- 25т = 1054,3872+(р+2)
14 Ввод. КТА- 28т = 1119,1783+(р-5) 29 Ввод. КТА- 22,5т = 1042,5036+(р+7)
15 Ввод. КТА- 25т = 1054,3872+(р+10) 30 Ввод. КТА- 16т = 933,23054+(р+13)

Повторіть процес оптимізації для перевірки можливості збільшення

прибутку за рахунок скорочення будь-якої асортиментної позиції, виділивши для
кожного розрахунку окремий лист MS Excel. Повторіть процес оптимізації для
перевірки інших можливостей підвищення прибутку (наприклад, збільшення
потужності підприємства, збільшення обсягів збуту (рівня попиту) тощо).

31
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Крикавський Є., Чухрай Н. Промисловий маркетинг: підручник 2-ге вид.

Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2004.
472c.
2. Крикавський Є.В. Дейнега І.О., Дейнега О.В., Кратт О.А. Маркетингова
інформація: підручник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2018. 416 с.
3. Мороз Л.А. Маркетинг: Підручник. 5-е вид., онов. Львів: Бухгалтерський
центр "Ажур", 2010. 232 с.
4. Руделіус В.,Мороз Л.А.,Глинський Н.Ю. та ін Маркетинг:підручник. Ред.-
упоряд. О.І.Сидоренко. 4-те вид. К.: НМЦ «Консорціум із удосконалення
менеджмент-освіти в Україні», 2009. 648 с.
6. Оснач О.Ф., Пилипчук В. П., Коваленко Л.П. Промисловий маркетинг:
підручник К. : Центр учбової літератури, 2020. 364 с.
7. Фещур Р.В. та ін. Економіко-математичне моделювання / Р.В. Фещур, В.П.
Кічор, І.Я. Олексів, І.О. Бобик та інші. – Львів: Бухгалтерський центр «Ажур»,
2020. – 340 с.

32
 Додаток А
Таблиця F-розподілу, 5%-ві точки (F0,95)
Ступінь Ступінь вільності k1
віль-
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 12 15 20
ності k2
1 161 200 216 225 230 234 237 239 241 242 244 246 248
2 18,5 19,0 19,2 19,2 19,3 19,3 19,4 19,4 19,4 19,4 19,4 19,4 19,4
3 10,1 9,55 9,28 9,12 9,01 8,94 8,89 8,85 8,81 8,79 8,74 8,70 8,66
4 7,71 6,94 6,59 6,39 6,26 6,16 6,09 6,04 6,00 5,96 5,91 5,86 5,80
5 6,61 5,79 5,41 5,19 5,05 4,95 4,88 4,82 4,77 4,74 4,68 4,62 4,56
6 5,99 5,14 4,76 4,53 4,39 4,28 4,21 4,15 4,10 4,06 4,00 3,94 3,87
7 5,59 4,74 4,35 4,12 3,97 3,87 3,79 3,73 3,68 3,64 3,57 3,51 3,44
8 5,32 4,46 4,07 3,84 3,69 3,58 3,50 3,44 3,39 3,35 3,28 3,22 3,15
9 5,12 4,26 3,86 3,63 3,48 3,37 3,29 3,23 3,18 3,14 3,07 3,01 2,94
10 4,96 4,10 3,71 3,48 3,33 3,22 3,14 3,07 3,02 2,98 2,91 2,85 2,77
11 4,84 3,98 3,59 3,36 3,20 3,09 3,01 2,95 2,90 2,85 2,79 2,72 2,65
12 4,75 3,89 3,49 3,26 3,11 3,00 2,91 2,85 2,80 2,75 2,69 2,62 2,54
13 4,67 3,81 3,41 3,18 3,03 2,92 2,83 2,77 2,71 2,64 2,60 2,53 2,46
14 4,60 3,74 3,34 3,11 2,96 2,82 2,76 2,70 2,65 2,60 2,53 2,46 2,39
15 4,54 3,68 3,29 3,06 2,90 2,79 2,71 2,64 2,59 2,54 2,48 2,40 2,33
16 4,49 3,63 3,24 3,01 2,85 2,74 2,66 2,59 254 2,49 2,42 2,35 2,28
17 4,45 3,59 3,20 2,96 2,81 2,70 2,61 2,55 2,49 2,45 2,38 2,31 2,23
18 4,41 3,55 3,16 2,93 2,77 2,66 2,58 2,51 2,46 2,41 2,34 2,27 2,19
19 4,38 3,52 3,13 2,90 2,74 2,63 2,54 2,48 2,42 2,38 2,31 2,23 2,16
20 4,35 3,49 3,10 2,87 2,71 2,60 2,51 2,45 2,39 2,35 2,28 2,20 2,12
21 4,32 3,47 3,07 2,84 2,68 2,57 2,49 2,42 2,37 2,32 2,25 2,18 2,10
22 4,30 3,44 3,05 2,82 2,66 2,55 2,46 2,40 2,34 2,30 2,23 2,15 2,07
23 4,28 3,42 3,03 2,80 2,64 2,53 2,44 2,37 2,32 2,27 2,20 2,13 2,05
24 4,26 3,40 3,01 2,78 2,62 2,51 2,42 2,36 2,30 2,25 2,18 2,11 2,03
25 4,24 3,39 2,99 2,76 2,60 2,49 2,40 2,34 2,28 2,24 2,16 2,09 2,01
30 4,17 3,32 2,92 2,69 2,53 2,42 2,33 2,27 2,21 2,16 2,09 2,01 1,93
40 4,08 3,23 2,84 2,61 2,45 2,34 2,25 2,18 2,12 2,08 2,00 1,92 1,84
60 4,00 3,15 2,76 2,53 2,37 2,25 2,17 2,10 2,04 1,99 1,92 1,84 1,75
120 3,92 3,07 2,68 2,45 2,29 2,18 2,09 2,02 1,96 1,91 1,83 1,75 1,66
 3,84 3,00 2,60 2,37 2,21 2,10 2,01 1,94 1,88 1,83 1,75 1,67 1,57

k 1 =m
k 2 =n−m−1

33
 Додаток Б
Таблиця t-розподілу
Ступінь Ймовірність
віль-
0,70 0,80 0,90 0,95 0,975
ності k2
1 1,376 3,078 6,314 12,706 31,821
2 1,061 1,886 2,920 4,303 6,965
3 0,978 1,638 2,353 3,182 4,541
4 0,941 1,533 2,132 2,776 3,747
5 0,920 1,476 2,015 2,571 3,365
6 0,906 1,440 1,943 2,447 3,143
7 0,896 1,415 1,895 2,365 2,998
8 0,889 1,397 1,860 2,306 2,896
9 0,883 1,383 1,833 2,262 2,821
10 0,879 1,372 1,812 2,228 2,764
11 0,876 1,363 1,796 2,201 2,718
12 0,873 1,356 1,782 2,179 2,681
13 0,870 1,350 1,771 2,160 2,650
14 0,868 1,345 1,761 2,145 2,624
15 0,866 1,341 1,753 2,131 2,602
16 0,865 1,337 1,746 2,120 2,583
17 0,863 1,333 1,740 2,110 2,567
18 0,862 1,330 1,734 2,101 2,552
19 0,861 1,328 1,729 2,093 2,539
20 0,860 1,325 1,725 2,086 2,528
21 0,859 1,323 1,721 2,080 2,518
22 0,858 1,321 1,717 2,074 2,508
23 0,858 1,319 1,714 2,069 2,500
24 0,857 1,318 1,711 2,064 2,492
25 0,856 1,316 1,708 2,060 2,485
26 0,856 1,315 1,706 2,056 2,479
27 0,855 1,314 1,703 2,052 2,473
28 0,855 1,313 1,701 2,048 2,467
29 0,854 1,311 1,699 2,045 2,462
30 0,854 1,310 1,697 2,042 2,457
40 0,851 1,303 1,684 2,021 2,423
60 0,848 1,296 1,671 2,000 2,390
120 0,845 1,289 1,658 1,980 2,358
 0,842 2,282 1,645 1,960 2,326

34
 Додаток В
КритерійДарбіна - Уотсона (d). Значення d1 і dn при 5%-му рівні значущості

Кількість Кількість факторів (m)

спостережень m=1 m=2 m=3 m=4 m=5
(n) d1 dn d1 dn d1 dn d1 dn d1 dn
7 0,70 1,36 0,47 1,90 - - - - - -
8 0,76 1,33 0,56 1,78 0,37 2,29 - - - -
9 0,82 1,32 0,63 1,70 0,46 2,13 0,30 2,59 - -
10 0,88 1,32 0,70 1,64 0,53 2,02 0,38 2,41 0,24 2,82
11 0,93 1,32 0,76 1,60 0,60 1,93 0,44 2,28 0,32 2,65
12 0,97 1,33 0,81 1,58 0,66 1,86 0,51 2,18 0,38 2,51
13 1,01 1,34 0,86 1,56 0,72 1,82 0,57 2,09 0,45 2,39
14 1,05 1,35 0,91 1,55 0,77 1,76 0,63 2,03 0,51 2,30
15 1,08 1,36 0,95 1,54 0,82 1,75 0,69 1,97 0,56 2,20
16 1,10 1,37 0,98 1,54 0,86 1,73 0,74 1,93 0,62 2,10
17 1,13 1,38 1,02 1,54 0,90 1,71 0,78 1,90 0,67 2,10
18 1,16 1,39 1,05 1,53 0,93 1,69 0,82 1,87 0,71 2,06
19 1,18 1,40 1,08 1,53 0,97 1,68 0,86 1,85 0,75 2,02
20 1,20 1,41 1,10 1,54 1,00 1,68 0,90 1,83 0,79 1,99
21 1,22 1,42 1,13 1,54 1,03 1,67 0,93 1,81 0,83 1,96
22 1,24 1,43 1,15 1,54 1,05 1,66 0,96 1,80 0,86 1,94
23 1,26 1,44 1,17 1,54 1,08 1,66 0,99 1,79 0,90 1,92
24 1,27 1,45 1,19 1,55 1,10 1,66 1,01 1,78 0,93 1,90
25 1,29 1,46 1,21 1,55 1,12 1,66 1,04 1,77 0,95 1,89
26 1,30 1,47 1,22 1,55 1,14 1,65 1,06 1,76 0,98 1,88
27 1,32 1,48 1,24 1,56 1,16 1,65 1,08 1,76 1,01 1,86
28 1,33 1,48 1,26 1,56 1,18 1,65 1,10 1,75 1,03 1,85
29 1,34 1,49 1,27 1,56 1,20 1,65 1,12 1,74 1,05 1,84
30 1,35 1,50 1,28 1,57 1,21 1,21 1,65 1,14 1,07 1,83
35 1,40 1,52 1,34 1,58 1,28 1,65 1,22 1,73 1,16 1,80
40 1,44 1,54 1,39 1,60 1,34 1,66 1,29 1,72 1,23 1,79
45 1,48 1,57 1,43 1,62 1,38 1,67 1,34 1,72 1,29 1,78
50 1,50 1,59 1,46 1,63 1,42 1,67 1,38 1,72 1,34 1,77
55 1,53 1,60 1,49 1,64 1,45 1,68 1,41 1,72 1,38 1,77
60 1,55 1,62 1,51 1,65 1,48 1,69 1,44 1,73 1,41 1,77
65 1,57 1,63 1,54 1,66 1,50 1,70 1,47 1,73 1,44 1,77
70 1,58 1,64 1,55 1,67 1,52 1,70 1,49 1,74 1,46 1,77
80 1,61 1,66 1,59 1,69 1,56 1,72 1,53 1,74 1,51 1,77
90 1,63 1,68 1,61 1,70 1,59 1,73 1,57 1,75 1,54 1,78
100 1,65 1,69 1,63 1,72 1,61 1,74 1,59 1,76 1,57 1,78

35
 НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

ПРОМИСЛОВИЙ МАРКЕТИНГ

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів першого

(бакалаврського) рівня галузі знань 07 «Управління та адміністрування»
спеціальності 075 «Маркетинг»

Укладачі: Костюк Ольга Святославівна

Гайванович Наталія Василівна
Кузьо Наталія Євгенівна

36