методичка статистика пдф

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
СТАТИСТИКА
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторних робіт
для студентів напряму підготовки 6.030601 – „Менеджмент”
спеціальності „Менеджмент організацій і адміністрування”
Затверджено
на засіданні кафедри
менеджменту організацій
Протокол № 9 від 11.03.2010 р.
Львів – 2010
Статистика: Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для
студентів напряму підготовки 6.030601 – „Менеджмент” спеціальності „Ме-
неджмент організацій і адміністрування” / Укл.: О.З.Сорочак, О.Б.Стернюк,
Я.В.Панас. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська по-
літехніка”, 2010. – 55 с.
Укладачі: Сорочак О.З., канд. техн. наук, доц.

Стернюк О.Б., асист.
Панас Я.В., асист.
Відповідальний за випуск: Чухрай Н.І., докт. екон. наук, проф.
Рецензенти: Войцеховська Ю.В., канд. екон. наук, доц.

Фещур Р.В., канд. фіз.-мат. наук, проф.
2
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Статистика як наука вивчає кількісну сторону різноманітних економіч-

них і соціальних явищ, процесів суспільного життя з урахуванням їх якісної
сторони. Метою вивчення дисципліни є опанування студентами методологією
аналізу та обробки статистичної інформації та методологією розрахунку ос-
новних економічних показників, що відображають діяльність окремих підп-
риємств та галузей економіки України.
Дані методичні вказівки розроблені для виконання студентами програми
лабораторних робіт з дисципліни «Статистика». Лабораторні роботи призна-
чені для набуття знань та розвитку вмінь студентів проводити статистичні
дослідження. Перед студентами ставиться завдання навчитись:
- впорядковувати первинний статистичний матеріал;
- обирати метод аналізу відповідно до мети дослідження;
- здійснювати обробку та аналіз статистичних даних;
- графічно представляти дані, отримані в результаті досліджень;
- формулювати висновки та практичні рекомендації за результатами прове-
деного аналізу.
Перелік лабораторних робіт охоплює весь курс дисципліни «Статисти-
ка». В результаті виконання лабораторних робіт студенти отримають необ-
хідні знання та практичні навики для виконання наступних завдань статисти-
чного дослідження:
- проведення систематизації та групування первинних даних;
- розрахунок узагальнюючих показників статистичної сукупності у формі
відносних і середніх величин;
- аналіз варіації сукупності даних за допомогою відповідних статистичних
показників;
- проведення вибіркового обстеження;
- вивчення взаємозв’язків між різними статистичними сукупностями;
- дослідження динаміки розвитку явищ.
Важливе завдання проведення лабораторних робіт зі статистики полягає
в тому, щоб навчити студентів працювати із комп’ютерними засобами, зок-
рема застосовувати відповідні пакети стандартних прикладних програм. До
даних методичних рекомендацій розроблено електронні додатки в середовищі
MS Excel, які суттєво спрощують процес обробки інформації і представлення
отриманих результатів.
3
Лабораторна робота № 1
Зведення та групування статистичних даних
Завдання 1. Метод простого групування статистичних даних
Мета завдання: Навчитися систематизувати первинну інформацію, вико-

ристовуючи зведення та метод простого групування статистичних даних.
Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання утворити ряди ро-

зподілу робітників підприємства:
a) за віком;
b) за величиною загального робочого стажу;
c) за неперервним стажем роботи на даному підприємстві;
d) за кваліфікаційним розрядом;
e) за розміром заробітної плати.
Таблиця 1.1
Вибір варіантів завдання
Перша літера прізвища студента А-Е Є-Й К-П Р-Х Ц-Я
Номери завдань, які необхідно виконати a b c d e
&
Отримані в результаті статистичного спостереження дані потребують
упорядкування, систематизації та наукової обробки. З цією метою здійсню-
ють їх зведення – загальне упорядкування даних, підрахунок кількості обсте-
жених одиниць сукупності у відповідності із завданням аналізу.
Подальше групування статистичних даних передбачає розподіл статисти-
чної сукупності на групи за однією або більше ознаками. В результаті здійс-
нюється певна узагальнена оцінка одиниць сукупності та їх систематизація.
Групування за однією ознакою називають простим групуванням.
Як привило, при групуванні за кількісною ознакою постає питання щодо
кількості груп. Якщо досліджувана ознака має невелику кількість варіантів,
то кількість груп визначається за принципом зручності, наприклад, груп може
бути стільки, скільки існує варіантів досліджуваної ознаки. В такому випадку
переважно формується дискретний ряд розподілу – ряд, в якому досліджувані
ознаки виражені окремим цілим числом.
Якщо досліджувана ознака характеризується великою кількістю варіан-
тів, то кількість груп доцільно визначати за формулою Стерджеса:
n = 1 + 3,322 ⋅ lg N (1.1)
де N – кількість одиниць сукупності.
4
При цьому формується інтервальний ряд розподілу із представленням
групувальної ознаки у вигляді інтервалу. Величина інтервалу визначається за
формулою:
x − x min
i = max (1.2)
n
де xmax і xmin – відповідно найбільше і найменше значення ознаки.
В загальному випадку, ряд розподілу – це впорядкований розподіл оди-
ниць статистичної сукупності за групувальною ознакою. Він складається із
варіантів (значень групувальної ознаки) і частот (числа, що показують скі-
льки разів повторюються окремі значення групувальної ознаки). Накопичену
частоту називають кумулятивною частотою.
Графічно дискретний ряд розподілу зображується у вигляді полігону, ін-
тервальний ряд розподілу можна зображати як у вигляді гістограми, так і у
вигляді полігону (при цьому точками з’єднань є середини інтервалів). Нако-
пичену частоту графічно зображають у вигляді кумуляти.
Послідовність виконання завдання:

1. Використовуючи первинні дані індивідуального завдання сформувати
вихідну таблицю статистичних даних для характеристики робітників підпри-
ємства за заданою ознакою.
Таблиця 1.2
Вихідна таблиця статистичних даних
№ № №
Назва ознаки Назва ознаки Назва ознаки
з/п з/п з/п
1 54 107
2 55 108
… … …
53 106 159
2. Сформувати таблицю впорядкованих даних для характеристики робіт-

ників підприємства за заданою ознакою. Для цього потрібно впорядкувати
статистичні дані за зростанням досліджуваної ознаки. Результати представити
в табл. 1.3.
Таблиця 1.3
Таблиця впорядкованих даних
№ № №
з/п з/п з/п
… … …
… … …
5
3. Побудувати інтервальний (дискретний) ряд розподілу робітників підп-
риємства за досліджуваною ознакою. Для цього потрібно:
- розрахувати кількість груп та величину інтервалу групування;
- провести підрахунок кількості робітників у кожному інтервалі групування
та їх загальну кількість;
- провести підрахунок накопиченої кількості робітників підприємства.
Результати переставити в табл. 1.4.
Таблиця 1.4
Розподіл робітників підприємства за (вказати назву ознаки)
Кількість робітників, Накопичена кількість
Назва ознаки, (хі)
осіб (fi) робітників, осіб (di)
…
…
…
Разом
4. Зобразити ряд графічно у вигляді гістограми (полігону) та кумуляти.
GКонтрольні питання
1. Для чого використовується зведення та групування статистичних даних?
2. Який вид групування називають простим групуванням?
3. Як визначається кількість груп в процесі групування?
4. З яких елементів складається ряд розподілу?
5. Які особливості дискретного та інтервального рядів розподілу?
6. Який вид ряду розподілу використовується у даній лабораторній роботі?
7. Як графічно відображаються ряди розподілу?
8. Що таке кумулята?
Завдання 2. Метод комбінаційного групування статистичних даних
Мета завдання: Навчитися систематизувати первинну інформацію, вико-

ристовуючи метод комбінаційного групування статистичних даних
Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання утворити ряди ро-

зподілу робітників підприємства, використовуючи комбінаційне групування
за наступними ознаками:
6
a) вік і розмір заробітної плати робітника;
b) кваліфікаційний розряд і розмір заробітної плати робітника;
c) загальний трудовий стаж робітника і розмір його заробітної плати;
d) неперервний стаж роботи працівника на даному підприємстві та розмір
його заробітної плати;
e) загальний трудовий стаж робітника і його кваліфікаційний розряд;
f) неперервний стаж роботи працівника на даному підприємстві та його
кваліфікаційний розряд.
Таблиця 1.5
Номери завдань, які необхідно виконати b c a d e
&
При вирішенні завдань групування за декількома ознаками використо-
вують комбінаційне групування. При комбінаційному групуванні сукупність
поділяють спочатку за однією ознакою, а потім всередині кожної групи – за
іншою. Так можна групувати за двома, трьома ознаками або й більшою їх кі-
лькістю.
Принципи розрахунку кількості груп при комбінаційному групуванні
аналогічні до принципів простого групування.
Комбінаційні групування відграють особливу роль у тих випадках, коли
досліджуються складні економічні явища. В такій ситуаціях одночасне вико-
ристання декількох групувальних ознак, взятих у поєднанні одна з одною, до-
зволяє більш повно та всебічно охарактеризувати досліджуване явище, ніж
використання окремих простих групувань.

ємства за заданими ознаками.
Таблиця 1.6
№ Назва Назва № Назва Назва № Назва Назва
з/п ознаки 1 ознаки 2 з/п ознаки 1 ознаки 2 з/п ознаки 1 ознаки 2
1 54 107
2 55 108
… … …
53 106 159
7
ників підприємства за заданими ознаками. Для цього потрібно впорядкувати
статистичні дані за зростанням першої досліджуваної ознаки. Результати
представити в табл. 1.7.
Таблиця 1.7
Назва Назва № Назва Назва № Назва Назва №
ознаки 1 ознаки 2 з/п ознаки 1 ознаки 2 з/п ознаки 1 ознаки 2 з/п
… … …
… … …
… … …
3. Побудувати інтервальний (дискретний) ряд розподілу робітників підп-

риємства за досліджуваними двома ознаками використовуючи метод комбі-
наційного розподілу. Для цього потрібно:
- розрахувати кількість груп та величину інтервалів групування за
ознакою 1;
- розрахувати кількість груп та величину інтервалів групування за
ознакою 2;
- провести підрахунок кількості робітників у кожному інтервалі групу-
вання та їх загальну кількість.
Результати переставити у вигляді табл. 1.8.
Таблиця 1.8
Комбінаційний розподіл робітників підприємства за (вказати назву
ознак)
Назва ознаки 2 Разом,
Назва ознаки 1
кількість робіт-
… … … … … ників
…
…
…
Разом,
кількість робітників
1. В чому полягає суть комбінаційного групування?
2. Як визначається кількість груп та величина інтервалів у комбінаційному
групуванні?
8
3. З якою метою використовують комбінаційне групування статистичних да-
них?
Завдання 3. Аналіз статистичних залежностей
Мета завдання: Навчитися використовувати метод аналітичного групу-

вання для дослідження взаємозалежності двох ознак.
Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання здійснити аналіти-

чне групування для виявлення залежності:
a) розміру заробітної плати від віку робітника;
b) розміру заробітної плати від кваліфікаційного розряду працівника;
c) розміру заробітної плати від загального трудового стажу працівника;
d) розміру заробітної плати від неперервного стажу роботи робітника на під-
приємстві;
e) кваліфікаційного розряду від загального трудового стажу робітника;
f) кваліфікаційного розряду від неперервного стажу роботи робітника на пі-
дприємстві.
Таблиця 1.9
Номери завдань, які необхідно виконати d, e a, f b, e c, f a, e
&
Різні види групувань використовуються для розв’язання різних завдань
статистичного дослідження. Розрізняють типологічне, структурне та аналіти-
чне групування.
За допомогою типологічного групування виділяються найхарактерніші
групи, типи явищ з яких складається неоднорідна статистична сукупність.
Наприклад, групування населення за демографічними ознаками такими, як
стать, рівень освіти та інше; розподіл підприємства за формою власності, за
галузевою належністю тощо.
Структурними називаються групування, які дають характеристику роз-
поділу однорідної сукупності за певними ознаками та показують співвідно-
шення між окремими групами. Прикладом такого групування є розподіл на-
селення за віком, розподіл робітників за стажем роботи, розподіл підприємств
за рівнем доходів.
9
Аналітичне групування використовується для виявлення існування та на-
пряму зв’язку між ознаками, які покладені в основу групування. При цьому
одну із групувальних ознак розглядають як групувальну, а іншу як факторну.
Зв’язок між досліджуваними ознаками можна виявити і оцінити, визна-
чивши у кожній групі, сформованій за факторною ознакою, середнє значення
результативної ознаки. При існуванні зв’язку між факторною і результатив-
ною ознаками групові середні результативної ознаки послідовно змінюються
(збільшуються чи зменшуються) від групи до групи.

1. У відповідності із варіантом завдання визначити досліджувані фактор-
ну і результативну ознаки.
ємства за заданими ознаками.
Таблиця 1.10
Назва Назва Назва
Назва фа- Назва фа- Назва фа-
№ результа- № результа- № результа-
кторної кторної кторної
з/п тивної з/п тивної з/п тивної
ознаки ознаки ознаки
1 54 107
2 55 108
… … …
53 106 159

ників підприємства за заданими ознаками. Для цього потрібно впорядкувати
статистичні дані за зростанням факторної ознаки. Результати представити в
табл. 1.11.
Таблиця 1.11
Назва Назва ре- Назва ре-
результа- № зульта- № зульта- №
факторної факторної факторної
тивної з/п тивної з/п тивної з/п
… … …
… … …
… … …
10
4. Сформувати інтервальний (дискретний) ряд розподілу робітників за
факторною ознакою. Для цього потрібно:
- провести розрахунок кількості груп та величини інтервалів групуван-
ня;
- обчислити сумарне значення результативної ознаки та середнє зна-
чення результативної ознаки у кожному інтервалі.
Результати розрахунків представити у вигляді таблиці 1.12.
Таблиця 1.12
Аналітичне групування для виявлення залежності (вказати назви ознак)
робітників підприємства
Сумарне значення Середнє значення
Кількість
Назва факторної ознаки результативної результативної
робітників
ознаки ознаки
Разом -
В середньому - -
5. Зобразити графічно досліджувану залежність у вигляді полігону.

6. На основі проведених обчислень зробити висновки про зміну резуль-
тативної ознаки в залежності від зміни факторної ознаки.
1. Які види групувань Ви знаєте?
2. В чому полягає суть типологічного групування? Навести приклади.
3. В чому полягає суть структурного групування? Навести приклади.
4. З якою метою використовують аналітичне групування статистичних даних?
5. Як називаються ознаки, покладені в основу аналітичного групування?
6. Як можна виявити і оцінити зв’язок між досліджуваними ознаками в аналі-
тичному групуванні?
Розрахунок відносних статистичних величин
Мета роботи: Навчитись обчислювати різні види відносних величин та

робити висновки на їх основі.
11
Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання провести дослі-
дження стану сільського господарства у визначених областях України, вико-
ристовуючи в процесі аналізу різні види відносних величин
&
Для проведення аналізу даних, одержаних у результаті статистичного
спостереження використовуються абсолютні і відносні статистичні величини.
Абсолютні величини – це кількісні показники, які характеризують розміри до-
сліджуваного суспільного чи економічного явища, процесу і завжди мають
одиниці виміру. Вони є дуже важливими в статистичному аналізі, але прове-
дення аналізу тільки за допомогою них в багатьох випадках є недостатнім:
необхідним є співставлення різних показників.
З цією метою використовуються відносні величини – узагальнюючі пока-
зники, які характеризують співвідношення однойменних чи різнойменних ве-
личин. Будь-яка відносна велична представляє собою дріб, чисельником якого
а величина порівняння, а знаменником – база порівняння:
порівнюван а величина (2.1)
Відносна величина =
величина , з якою порівнюють
При зіставленні однойменних величин відносні величини вимірюються
переважно у відсотках або частинах від одиниці; при зіставленні різноймен-
них величин – у складних натуральних одиницях. За змістом співвідношення
чисельника і знаменника розрізняють наступні види відносних величин:
⇒ відносна величина виконання плану – подає кількісну характеристику
виконання планових завдань:
фактичний показник даного періоду (2.2)
Відносна величина виконання плану =
плановий показник даного періоду
⇒ відносна величина структури – характеризує частку (питому вагу)
окремих складових у всій сукупності:
частина цілого (2.3)
Відносна величина структури =
ціле
⇒ відносна величина координації – характеризує співвідношення між
окремими складовими сукупності:
одна частина (2.4)
Відносна величина координції =
інша частина
⇒ відносна величина порівняння – це результат співставлення одних і тих
же характеристик двох різних сукупностей:
⇒ відносна величина інтенсивності характеризує ступінь поширення чи
розвитку явища у певному середовищі. Це іменована величина, у якій поєд-
нуються одиниці вимірювання чисельника і знаменника:
12
перший показник (2.5)
Відносна величина інтенсивно сті =
другий показник , повязаний з першим
⇒ відносна величина динаміки характеризує процес розвитку певного
явища у часі та розраховується як співвідношення значень показника за два
періоди чи моменти часу:
показник звітного періоду (2.6)
Відносна величина динаміки =
показник базисного періоду
За способом розрахунку розрізняють базисні та ланцюгові відносні вели-
чини динаміки. Базисні відносні величини отримують шляхом ділення кожно-
го наступного показника на один і той же базисний показник. Ланцюгові від-
носні величини отримують у результаті ділення кожного наступного показ-
ника на попередній.
Послідовність виконання роботи:

Використовуючи дані Додатку Б (Таблиць 1, 2 і 3) сформувати вихідні
таблиці статистичних даних для двох заданих областей та вказаних країн.
• Варіант 1-23: області N і N+2; країни N, N+2, N+7;
• Варіант 24-35: області N-23 і N-22, країни N, N+2, N+7.
де N – число, яке визначається згідно порядкового номера студента у
журналі групи.
На основі отриманої інформації провести аналіз статистичних даних за
наступною схемою:
1. Визначити:
- частку посівної площі даних областей та України у загальній площі
областей та загальній площі України;
- структуру посівних площ України по областях.
Результати подати у вигляді таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Структура посівних площ
Вся посівна
В тому числі в % до посівної площі
Загальна площа
Назва земельна Картопля та
у % до Технічні Кормові
області площа, Зернові овочево-
тис. га загальної культу- культу-
тис. га культури баштанні
площі ри ри
культури
Україна
13
2. Визначити:
- питому вагу всієї посівної площі області у всій посівній площі України;
- визначити питому вагу площі, відведеної під зернові, технічні, картоп-
ляні і овочево-баштанні та кормові культури в даній області у площі, ві-
дведеній під цю культуру по Україні.
Результати подати у вигляді таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Питома вага посівних площ регіонів у посівній площі України
Вся посівна площа В тому числі в % до даної культури по Україні
Назва Картопля та
у % до посі-
області тис. Зернові Технічні овочево- Кормові ку-
вної площі
га культури культури баштанні ку- льтури
України
льтури
Україна - - - - -
3. Порівняти площі, відведені під кожний тип культури по областях. Ре-

зультати подати у вигляді таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Порівняння посівних площ двох областей
В тому числі
Відношення
Назви Картопля та
посівних Зернові Технічні Кормові
областей овочево-баштанні
площ, тис. га культури культури культури
культури
4. Визначити відношення площ, відведених під технічні культури, карто-

плю і овочево-баштанні культури та кормові культури, до площі зернових ку-
льтур в даних областях. Результати подати у вигляді таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Порівняльний аналіз площ,
відведених під зернові з іншими видами культур
Назва Посівні площі Відношення відповідних посівних площ в % до площ
області під зернові, під зернові
тис. га Технічні/ Картопля та овочево- Кормові/
зернові баштанні/зернові зернові
14
5. Виходячи з того, що фактично урожай зернових зібрано із 94% посів-
них площ, відведених під цю культуру, визначити урожайність зернових (в
ц/га) у даних областях і по Україні за досліджуваний рік. Результати подати у
вигляді таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Урожайність зернових культур за 01 рік
Посівна площа Площа, з якої Валовий збір
Назва Урожайність,
під зернові, тис. зібрано урожай, зерна за 01 рік,
області ц/га
га тис. га тис. т
Україна
6. Обчислити величини динаміки валового збору зерна в даних областях

і по Україні протягом досліджуваного періоду. Результати подати у вигляді
таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Динаміка урожайності зернових культур протягом досліджуваного періоду
Валовий збір Динаміка валового збору зерна, в % по відношенню до
зерна за пер- збору протягом першого досліджуваного року
Назва
ший дослі-
області
джуваний рік, 02 до 03 до 04 до 05 до 06 до 07 до 08 до 09 до
тис. т 01 01 01 01 01 01 01 01
Україна
7. Порівняти рівень та динаміку урожайності зерна протягом 7-ми періо-

дів в Україні та інших країнах світу. Результати подати у вигляді таблиці 2.7.
Таблиця 2.7
Динаміка урожайності зернових в країнах за досліджуваний період
(Весь світ 01 рік =100)
Роки
Назва країни
01 02 03 04 05 06 07
Україна
Весь світ 100
15
8. Зобразити графічно:
- структуру посівних площ області N (області N-23);
- динаміку валового збору зерна в даних областях протягом досліджу-
ваного періоду.
9. За результатами обчислень зробити письмові висновки:
- про придатність земельних ресурсів кожної області для сільського
господарства;
- про динаміку збору врожаю зернових культур у кожній області та по
Україні протягом досліджуваних періодів;
- про рівень та динамку урожайності зерна в різних країнах світу про-
тягом досліджуваних років.
1. Що таке абсолютна статистична величина? Наведіть приклади.
2. Що таке відносна статистична величина? Яка потреба її використання у
статистичному аналізі?
3. Які види відносних статистичних величин Ви знаєте?
4. В яких завданнях лабораторної роботи зустрічалися відносні величини
структури?
5. В чому полягає відмінність між відносними величинами координації та
порівняння?
6. В яких завданнях лабораторної роботи зустрічалися відносні величини ін-
тенсивності?
7. Наведіть приклад відносної величини динаміки.
8. Які види відносних величин динаміки розрівняють за способом розрахун-
ку? Як вони визначаються?
9. Як обчислити відносну величину виконання плану?
Аналіз статистичних даних
Завдання 1. Розрахунок статистичних характеристик центру розподілу
Мета завдання: Навчитися визначати та аналізувати статистичні харак-

теристики центру розподілу статистичної сукупності
16
Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання 1 лабораторної ро-
боти № 1 розрахувати статистичні характеристики центру розподілу статис-
тичної сукупності: середню, моду, медіану.
&
Для характеристики центру розподілу статистичної сукупності викорис-
товуються такі показники як середня величина, мода та медіана.
Середня величина – це одна із основних характеристик, які використову-
ються у статистичному аналізі. Вона є узагальнюючою мірою ознаки, що ва-
ріює у статистичній сукупності. Її величина показує рівень даної ознаки у ро-
зрахунку на одиницю сукупності.
Середня величина характеризує типовий рівень значень ознаки і відо-
бражає те спільне, що об’єднує масу елементів сукупності. Вона поглинає ін-
дивідуальні відмінності одиниць сукупності і виявляє загальні (характерні)
значення на одиницю сукупності.
Одним із видів середньої величини є середня арифметична, що розрахо-
вується за простою формулою (якщо дані не згруповані) і за зваженою фор-
мулою (якщо дані згруповані).
Проста формула розрахунку середньої арифметичної:
n
∑ хi
i =1 (3.1)
х =
n
де хі – варіанта (значення) ознаки; n – обсяг сукупності.
Зважена формула розрахунку середньої арифметичної:
n
∑ хj × fj
j =1
х = n (3.2)
∑ fj
j =1
де fj – частота значень ознаки у j-тій групі сукупності.

До характеристик центру розподілу належать також мода і медіана. Їх
часто називають порядковими середніми. На відміну від середньої арифмети-
чної, що є абстрактною величиною, ці характеристики завжди збігаються із
конкретними варіантами. В окремих випадках вони мають переваги перед се-
редньою арифметичною і використовуються при вирішенні деяких практич-
них питань.
Мода – це значення ознаки, яке найчастіше зустрічається у статистичні
сукупності. У дискретному ряді розподілу модальне значення ознаки знахо-
дять за найбільшою частотою. Зустрічаються полімодальні ряди, що мають
17
більше, ніж одну моду. Для визначення моди у інтервальному ряді розподілу
використовується наступна формула:
f mo − f mo −1
M o = x mo + i (3.3)
( f mo − f mo −1 ) + ( f mo − f mo +1 )
де xmo та і – відповідно нижня межа та ширина модального інтервалу;
fmo, fmo-1, fmo+1 – частоти модального, передмодального та післямодального ін-
тервалів.
Медіана – це значення ознаки, яке припадає на середину впорядкованого
за зростанням чи спаданням ряду розподілу і ділить його на дві рівні частини,
при цьому кількість значень які менші або рівні дорівнює кільності значень,
які більші або рівні. Для визначення медіани використовують кумулятивні
частоти. У дискретному ряді медіаною буде значення ознаки, для якого куму-
лятивна частота (сума накопичених частот) дорівнює або перевищує полови-
ну суми усіх частот. Для визначення медіани у інтервальному ряді викорис-
товується наступна формула:
n
0,5∑ f i − S f me −1
M e = xme + i i =1 (3.4)
f me
де xmе та і – відповідно нижня межа та ширина медіанного інтервалу;
Σf – сума частот ряду розподілу;
Sfme-1 – сума накопичених частот до медіанного інтервалу;
fme – частота медіанного інтервалу.

1. Проведений у завданні 1 лабораторній роботі № 1 розподіл робітників
підприємства за досліджуваною ознакою представити у вигляді таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Середина Кількість Накопичена кількість
Назва ознаки інтервалу, хj робітників, осіб dj
робітників, осіб fj
…
…
…
Разом -
2. Для утвореного варіаційного ряду визначити наступні статистичні ха-
рактеристики центру розподілу:
18
- середнє арифметичне,
- моду,
- медіану.
3. Зробити висновки за результатами аналізу.
1. Які показники використовуються для характеристики центру розподілу
статистичної сукупності?
2. В чому полягає важливе значення середньої величини у статистичному
аналізі?
3. Як розраховується середня арифметична для згрупованих та незгрупова-
них даних?
4. В чому полягає відмінність порядкових середніх від середньої арифметич-
ної?
5. Що таке мода? Як вона розраховується для дискретного та інтервального
рядів розподілу?
6. Що таке медіана? Як вона розраховується для дискретного та інтервально-
го рядів розподілу?
Завдання 2. Розрахунок характеристик варіації та форми розподілу ста-

тистичної сукупності
Мета завдання: Навчитися визначати та аналізувати характеристики ва-

ріації статистичної сукупності та характеристики її форми розподілу
Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання 1 лабораторної

роботи № 1 розрахувати:
- статистичні характеристики варіації статистичної сукупності: розмах варі-
ації, середнє лінійне відхилення, середнє квадратичне відхилення, диспер-
сію, коефіцієнти варіації та осциляції;
- характеристики форми розподілу: коефіцієнти асиметрії та ексцесу.
&
Варіація, тобто коливання, мінливість будь-якої ознаки є властивістю
статистичної сукупності. Вона зумовлена дією багатьох взаємопов’язаних
причин, серед яких є основні і другорядні. Основні причини формують центр
розподілу, другорядні – варіацію ознак, їх сукупна дія визначає форму розпо-
ділу.
19
Для вимірювання та оцінки варіації використовують абсолютні та відно-
сні характеристики. До абсолютних відносяться: розмах варіації, середнє лі-
нійне та середнє квадратичне відхилення, дисперсії. До відносних характерис-
тик належать коефіцієнти варіації, осциляції та інші. Кожна з існуючих хара-
ктеристик має певні аналітичні переваги при вирішенні конкретних завдань
статистичного аналізу.
Розмах варіації характеризує діапазон варіації і становить різницю між
найбільшим і найменшим значенням ознаки:
R = xmax − xmin (4.1)
де xmax, xmin – відповідно найбільше і найменше значення ознаки.
Середнє лінійне відхилення визначається як середнє арифметичне з моду-
лів відхилень індивідуальних значень ознаки від їх середньої величини:
просте: зважене:
∑ xi − x ∑ xj − x f j
l= l= (4.2)
n ∑ fj
Дисперсія визначається як середнє арифметичне з квадратів відхилень
індивідуальних значень ознаки від їх середньої величини:
проста: зважена:
∑ − 2
σ2 =
∑ ( xi − x ) 2
σ =
2 ( x j x ) fj
(4.3)
n ∑ fj
Середнє квадратичне відхилення визначається як корінь квадратний із
дисперсії:
просте: зважене:
∑ ( xi − x )
2 ∑ ( x j − x )2 f j
σ = σ= (4.4)
n ∑ fj
Лінійний коефіцієнт варіації розраховується за формулою:
l
Vl = ⋅ ( 100%) (4.5)
x
Квадратичний коефіцієнт варіації розраховується за формулою:
σ
Vσ = ⋅ ( 100%) (4.6)
x
Коефіцієнт осциляції має вигляд:
R
VR = (4.7)
x
Важливим завданням в статистичному дослідженні є також аналіз харак-
теристик форми розподілу – асиметрії та ексцесу.
20
Симетричними називаються статистичні ряди, в яких частоти рівновід-
далені від центру значення ознаки. Якщо вершина розподілу зміщена, тобто
частоти по обидві сторони від центу змінюються неоднаково, тоді варіацій-
ний ряд називається асиметричним або скошеним. Коефіцієнт асиметрії ха-
рактеризує напрям і міру скошеності розподілу:
∑ ( x j − x )3 f j
As = (4.8)
σ 3∑ f j
Якщо As > 0 то існує правостороння асиметрія, якщо As < 0 то асиметрія
лівостороння, якщо As = 0 – розподіл симетричний.
Ексцес характеризує гостровершиннність або плосковершинність розпо-
ділу, тобто скупченість значень ознаки навколо їх середньої величини. Кое-
фіцієнт ексцесу обчислюється за формулою:
∑ ( x j − x )4 f j
Ex = −3 (4.9)
σ 4∑ f j
Якщо Ех > 0 то розподіл гостровершинний, якщо Ех < 0 то розподіл пло-
сковершинний, якщо Ех = 0 – висота розподілу є нормальною.
Графічне зображення різноманітності форм розподілу статистичних су-
купностей представлене на рис. 3.1.
f f f
As = 0 As < 0
а) б) в)
0 х 0 х 0 х
M o1 M o 2 M o 3 x = Me = Mo xMe Mo
f f f
Ex > 0
Ex = 0
As > 0
г) д) е)
Ex < 0
0 х 0 х 0 х
M oM e x x x
Рис. 3.1. Різновиди форм розподілу
21
1. Проведений у завданні 1 лабораторної роботи № 1 розподіл робітни-
ків підприємства за досліджуваною ознакою представити у вигляді табли-
ці 3.2.
Таблиця 3.2
Середина Кількість робітників,
Назва ознаки інтервалу, х'j осіб fj
…
…
…
Разом -
2. Для утвореного варіаційного ряду визначити наступні статистичні ха-

рактеристики варіації:
- розмах варіації,
- середнє лінійне відхилення,
- середнє квадратичне відхилення,
- дисперсію,
- лінійний коефіцієнт варіації,
- квадратичний коефіцієнт варіації,
- коефіцієнт осциляції.
3. Розрахувати статистичні характеристики форми розподілу:
- коефіцієнт асиметрії,
- коефіцієнт ексцесу.
4. Зробити висновки за результатами аналізу.
1. Що таке варіація ознак? Чим вона зумовлюється?
2. Яким чином визначається форма розподілу статистичних даних?
3. Як класифікуються характеристики варіації?
4. Що таке розмах варіації? Як він обчислюється?
5. Як розраховується середнє лінійне відхилення?
6. Як розраховується середнє квадратичне відхилення?
7. Які особливості розрахунку дисперсії?
8. Для чого використовуються коефіцієнти варіації?
9. Що характеризує коефіцієнт асиметрії?
10. Що характеризує коефіцієнт ексцесу?
22
Використання методу вибіркового спостереження для проведення стати-
стичних досліджень
Завдання 1. Використання методу вибіркового спостереження для визна-
чення середнього розміру досліджуваної ознаки
Мета завдання: Навчитися розрахувати чисельні характеристики статис-

тичної сукупності на основі методу вибіркового спостереження
Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання розрахувати за до-

помогою методу вибіркового спостереження визначити:
a) середній вік робітників підприємства, при умові, що гранична похибка ви-
бірки не повинна перевищувати 3 роки з ймовірністю 99%;
b) середнє значення загального трудового стажу робітників підприємства,
при умові, що гранична похибка вибірки не повинна перевищувати 2 років
з ймовірністю 95%;
c) середнє значення неперервного стажу роботи працівників на даному підп-
риємстві, при умові, що гранична похибка вибірки не повинна перевищу-
вати 2 роки з ймовірністю 95%;
d) середнє значення кваліфікаційного розряду робітників підприємства, при
умові, що гранична похибка вибірки не повинна перевищувати 0,25 з ймо-
вірністю 97%;
e) середній розмір заробітної плати працівників підприємства, при умові,
щоб гранична похибка вибірки не повинна перевищувати 25 грн. з ймовір-
ністю 90%.
Таблиця 4.1
Номери завдань, які необхідно виконати d e a b c
&
Вибіркове спостереження – це такий вид несуцільного спостереження,
при якому отримують характеристику всієї сукупності одиниць на осевої дос-
лідження деякої її частини. Вибіркове спостереження отримало широке прак-
тичне застосування завдяки своїм численним перевагам перед суцільним.
В теорії вибіркового спостереження розрізняють поняття генеральної та
вибіркової сукупностей. Сукупність, з якої відбираються елементи для обсте-
ження називається генеральною, а сукупність, яку безпосередньо обстежують
– вибірковою. Оскільки вибіркова сукупність не точно відтворює структуру
23
генеральної, то вибіркові оцінки певним чином відрізняються від характерис-
тик генеральної сукупності. Розбіжності між ними називаються похибками
репрезентативності.
Формування репрезентативної вибірки (тобто такої, що правильно харак-
теризує генеральну сукупність) здійснюється за певними правилами. Викори-
стовують різні способи формування вибіркових сукупностей, зокрема випад-
ковий, механічний, типовий та серійний.
Випадковий відбір ґрунтується на принципі випадковості визначення
елементів, що увійдуть у вибіркову сукупність. При механічному способі фо-
рмування відбір елементів вибірки проводиться механічно, через певний ін-
тервал. Типовий відбір передбачає попередню структуризацію генеральної
сукупності на однотипні складові частини та незалежний відбір елементів у
кожній із них. При серійному відборі вибірка формується із серій елементів
сукупності, які певним чином між собою пов’язані.
За схемою відбору елементів вибіркова сукупність буває безповторною
(кожен елемент може попасти у вибірку тільки один раз) і повторною (еле-
мент може попасти у вибірку більше, ніж один раз).
Початковим завданням при проведенні вибіркового дослідження є ви-
значення обсягу вибірки, тобто кількості елементів, які увійдуть у вибіркову
сукупність. Обсяг вибірки визначається при:
безповторному відборі повторному відборі
t 2σ 2 N t 2σ 2
n= 2 n= 2 (4.1)
∆ x N + t 2σ 2 ∆x
де N – обсяг генеральної сукупності;
Δx – гранична похибка вибірки для заданої ймовірності Р;
t – довірче число (коефіцієнт довіри) для заданого значення ймовірності Р
(визначається на основі табличних даних Додатку В);
σ – середнє квадратичне відхилення, яке обчислюється з використанням фор-
мули наближеного розрахунку (σ ≈ (xmax - xmin)/6 ).
Для формування вибіркової сукупності способом механічного відбору
потрібно визначити крок відбору за формулою і = N/n.
Для формування вибіркової сукупності способом простого випадкового
повторного відбору доцільно скористатись можливостями програмного паке-
ту Excel. Введення формули = INT(RAND()*158+1) (англомовна версія) або
=ЦЕЛОЕ(СЛЧИС()*158+1) (російськомовна версія) дозволяє отримати у ві-
льній комірці випадкове число в діапазоні від 1 до 159 значень, відповідно до
кількості одиниць генеральної сукупності. Якщо протягнути за допомогою
лівої клавіші мишки формулу донизу на кількість комірок, що відповідають
24
величні обсягу вибірки, то отримаємо випадковий набір порядкових номерів
робітників для формування вибірки. Для зручності доцільно скопіювати зна-
чення чисел даної послідовності у вільні комірки (це дозволить уникнути по-
стійного оновлення даних).
Для формування вибіркових сукупностей методом простого випадкового
і механічного відборів можна також скористатись інструментом Вибірка
(Sampling). Інструмент Вибірка є елементом надбудови Аналіз даних (Data
Analysis) і розміщується в меню Сервіс (Tools). Якщо ця надбудова відсутня в
меню Сервіс (Tools), виберіть команду Надбудови (Add-Ins) і вкажіть Аналіз
даних (Data Analysis) в списку надбудов, та добавте цей компонент.)
Середнє вибіркової сукупності обчислюється за формулою:
~
x=
∑ xi (4.2)
n
Результат проведеного вибіркового спостереження записується у вигляді
довірчого інтервалу, що є інтервальною оцінкою параметрів генеральної су-
купності:
~
x − ∆x ≤ x ≤ ~
x + ∆x (4.3)
Очевидно, що чим менший довірчий інтервал, тим точнішою є оцінка.

Для порівняння отриманих результатів із показниками генеральної суку-
пності доцільно визначити абсолютну і відносну похибки вибірок.
Абсолютна похибка вибірки обчислюється за формулою:
∆x = x − ~x (4.4)
де x - середнє генеральної сукупності, обчислюється за формулою:
Σx
x= i (4.5)
N
Відносна похибка вибірки обчислюється за формулою:
x−~x
δx = ⋅ 100% (4.6)
x
Порівняння похибок для двох способів відбору дозволить зробити ви-
сновок про відносну точність отриманих за їх допомогою результатів дослі-
дження. З двох, використаних в даній лабораторній роботі способів форму-
вання вибіркової сукупності кращі результати дає той спосіб, для якого хара-
ктерною є менша величина похибок.
25
1. Використовуючи первинні дані індивідуального завдання представити
генеральну сукупність статистичних даних у вигляді таблиці 4.2.
Таблиця 4.2
Генеральна сукупність даних для дослідження (вказати назву ознаки)
№ з/п Назва ознаки № з/п Назва ознаки № з/п Назва ознаки

1 54 107
2 55 108
… … …
… … …
52 105 158
53 106 159
2. Визначити обсяг вибірки для проведення вибіркового статистичного

дослідження.
3. Сформувати вибіркову сукупність 2 способами:
- способом механічного відбору;
- способом простого випадкового повторного відбору.
Представити сформовані вибіркові сукупності статистичних даних у ви-
гляді таблиці 4.3.
Таблиця 4.3
Вибіркова сукупність даних сформована способом (вказати назву способу
формування)
№ з/п Назва ознаки № з/п Назва ознаки № з/п Назва ознаки
… … …
… … …
… … …
4. Для кожної із отриманих вибіркових сукупностей визначити:

- середнє значення досліджуваної ознаки;
- довірчий інтервал вибірки;
- абсолютну і відносну похибки вибірки.
5. За результатами дослідження зробити висновки про точність викорис-
таних методів вибіркового спостереження.
26
1. Що таке вибіркове спостереження? Які його переваги у порівнянні із су-
цільним спостереженням?
2. Що таке генеральна сукупність? Що таке вибіркова сукупність?
3. Чому виникають похибки репрезентативності?
4. Як визначається обсяг вибірки?
5. Яким чином формується вибіркова сукупність способом механічного від-
бору?
6. Яким чином формується вибіркова сукупність способом випадкового від-
бору?
7. Як обчислюється середнє вибіркової сукупності?
8. Що характеризує довірчий інтервал?
9. Для чого і як розраховуються абсолютна і відносна похибки вибірки?
10. Який із двох способів формування вибірки в даній лабораторній роботі дає
точніші результати?
Завдання 2. Використання методу вибіркового спостереження для визна-

чення частки досліджуваної ознаки в певній сукупності
Мета завдання: Навчитися розрахувати чисельні характеристики статис-

тичної сукупності на основі методу вибіркового спостереження
Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання розрахувати за до-

помогою методу вибіркового спостереження визначити:
a) частку робітників у віці до 30 років, при умові, щоб гранична похибка ви-
бірки не перевищувала 4% з ймовірністю 0,89;
b) частку робітників, загальний трудовий стаж яких перевищує 30 років, при
умові, щоб гранична похибка вибірки не перевищувала 3% з ймовірністю
0,68;
c) частку робітників, неперервний стаж роботи яких на даному підприємстві
перевищує 20 років, при умові, щоб гранична похибка вибірки не переви-
щувала 5% з ймовірністю 0,89;
d) частку робітників, які мають 3 кваліфікаційний розряд, при умові, щоб
гранична похибка вибірки не перевищувала 4% з ймовірністю 0,68;
e) частку робітників, заробітна плата яких перевищує 680 грн., при умові,
щоб гранична похибка вибірки не перевищувала 3% з ймовірністю 0,68.
27
Таблиця 4.4
Номери завдань, які необхідно виконати c b e d a
&
Основними завданнями проведення вибіркового спостереження є визна-
чення середнього розміру досліджуваної ознаки (див. завдання 1 лабораторної
роботи № 4) та визначення частки досліджуваної ознаки у певній сукупності.
При здійсненні вибіркового спостереження для визначення частки дослі-
джуваної ознаки актуальними є всі теоретичні положення, описані у завданні
1 лабораторній роботі № 4. Обсяг вибірки визначається при
безповторному відборі: повторному відборі:
t 2 p( 1 − p )N t 2 p( 1 − p )
n= n= (4.7)
∆2p N + t 2 p( 1 − p ) ∆2p
де N – обсяг генеральної сукупності;
Δx – гранична похибка вибірки для заданої ймовірності Р;
t – довірче число (коефіцієнт довіри) для заданого значення ймовірності Р
(визначається на основі табличних даних Додатку В);
p – частка одиниць сукупності, які мають певні значення ознаки (p = M/N, де
M – кількість одиниць, які мають певні значення ознаки);
(1-p) – частка одиниць сукупності із протилежним значенням ознаки;
p(1-p) – дисперсія частки, значення якої можна розрахувати за результатами
завдання 1 лабораторної роботи № 1.
Для формування вибіркової сукупності способом простого випадкового
безповторного відбору доцільно скористатись можливостями програмного
пакету Excel (див. завдання 1 лабораторної роботи № 4.)
Частка вибіркової сукупності обчислюється за формулою:
m
w= (4.8)
n
де m – кількість одиниць, які мають певні значення ознаки
Результат проведеного вибіркового спостереження записується у вигляді
довірчого інтервалу:
w − ∆p ≤ p ≤ w + ∆p (4.9)
Для порівняння отриманих результатів із показниками генеральної суку-
пності доцільно визначити абсолютну і відносну похибки вибірок.
Абсолютна похибка вибірки обчислюється за формулою:
28
∆p = p − w (4.10)
де p - частка ознаки генеральної сукупності (p = M/N, де M – кількість оди-

ниць, які мають певні значення ознаки), w – частка ознаки вибіркової сукуп-
ності.
Відносна похибка вибірки обчислюється за формулою:
p−w
δp = ⋅ 100% (4.11)
p
Порівняння обчисленої відносної похибки із її граничним значенням до-

зволяє зробити висновок про точність проведеного вибіркового спостережен-
ня: якщо відносна похибка менша за її граничне значення, то точність спосте-
реження є задовільною і отримані результати дозоляють характеризувати до-
сліджувані параметри генеральної сукупності.

1. Використовуючи первинні дані індивідуального завдання представити
генеральну сукупність статистичних даних у вигляді таблиці 4.5.
Таблиця 4.5
Генеральна сукупність даних для дослідження (вказати назву ознаки)
№
№ з/п Назва ознаки Назва ознаки № з/п Назва ознаки
з/п
1 54 107
2 55 108
… … …
… … …
52 105 158
53 106 159
2. Визначити обсяг вибірки для проведення вибіркового статистичного

дослідження.
3. Сформувати вибіркову сукупність способом простого випадкового
безповторного відбору. Представити сформовані вибіркову сукупність у ви-
гляді таблиці 4.6.
29
Таблиця 4.6
Вибіркова сукупність, сформована способом простого випадкового
безповторного відбору
№ № №
з/п з/п з/п
… … …
… … …
… … …
4. Для отриманої вибіркової сукупності визначити:

- частку досліджуваної ознаки;
- довірчий інтервал вибірки;
- абсолютну і відносну похибки вибірки.
5. За результатами дослідження зробити висновки
1. Яким чином формується вибіркова сукупність в лабораторній роботі?
2. Як обчислюється частка ознаки вибіркової сукупності?
3. Як обчислюється частка ознаки генеральної сукупності?
4. Що характеризує довірчий інтервал?
5. На основі чого можна зробити висновок про точність проведеного вибір-
кового спостереження?
Статистичні методи аналізу взаємозв’язків
Завдання 1. Лінійний однофакторний кореляційно-регресійний аналіз
Мета завдання: Навчитися досліджувати взаємозв’язки за допомогою за-

стосування кореляційно-регресійного аналізу
Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання за даними аналіти-

чного групування побудувати емпіричну лінію регресії, яка характеризує ко-
реляційний зв’язок:
a) між віком і розміром заробітної плати робітника;
b) між кваліфікаційним розрядом і розміром заробітної плати робітника;
30
c) між загальним трудовим стажем робітника і розміром його заробітної пла-
ти;
d) між неперервним стажем роботи працівника на даному підприємстві та
розміром його заробітної плати;
e) між загальним трудовим стажем робітника і його кваліфікаційним розря-
дом;
f) між неперервним стажем роботи працівника на даному підприємстві та
його кваліфікаційним розрядом.
Таблиця 5.1
Номери завдань, які необхідно виконати c b d a f
&
Одним із найважливіших завдань статистики є дослідження характеру
взаємозв’язків між різними соціально-економічними явищами, що мають
причинно-наслідковий характер. Ознаки, що характеризують причини та
умови зв’язку, називають факторними ознаками ”x”, а ті, що характеризують
наслідки – результативними ознаками ”y”. Між ознаками x та y виникають
різні за природою та характером зв’язки, зокрема функціональні та стохасти-
чні. При функціональному зв’язку кожному значенню ознаки х відповідає од-
не чітко визначене значення ознаки у. При стохастичному зв’язку кожному
значенню ознаки х відповідає певна множина значень у, які утворюють так
званий умовний розподіл. Вивчення стохастичних зв’язків є досить складним
завданням, тому в статистичних дослідженнях, як правило, замінюють умов-
ний розподіл середньою величиною y , в результаті чого утворюється різно-
вид стохастичного зв’язку – кореляційний зв’язок.
Одним із методів дослідження кореляційного зв’язку є кореляційно-
регресійний аналіз. У цій моделі аналізу кореляційний зв’язок задається тео-
ретичною лінією регресії (рівнянням). Рівняння регресії – це аналітична фун-
кція, яка описує залежність результативної ознаки від факторної. При виборі
форми рівняння регресії важливим є якісний аналіз досліджуваних явищ.
Найпоширенішою та найпростішою в статистичному аналізі формою рі-
вняння регресії є лінійна однофакторна функція Y = a + bx. Параметр b – ко-
ефіцієнт регресії вказує на скільки одиниць в середньому зміниться у із змі-
ною х на одиницю. Він має одиницю виміру результативної ознаки. Параметр
a називають вільним членом рівняння регресії, тобто це значення у при х = 0.
31
Якщо х не набуває нульових значень, цей параметр має лише розрахункове
призначення.
Знаходження параметрів рівняння регресії базується на методі най-
менших квадратів. Параметри a і b лінійного однофакторного рівняння ви-
значаються із системи нормальних рівнянь, яка для не згрупованих даних за-
писується як:
n n
an + b ∑ xi = ∑ yi
i =1 i =1
n n n
(5.1)
a ∑ xi + b ∑ xi2 = ∑ xi y i
i =1 i =1 i =1
Якщо дані згруповані, наприклад, представлені у вигляді аналітичного
групування, то система нормальних рівнянь має наступний вигляд:
 m m
an + b ∑ x j f j = ∑ y j f j ;
 j =1 j =1
 m m 2 m
(5.2)
a ∑ x j f + b ∑ x j f = ∑ x j y f .
 j =1 j
j =1
j
j =1
j j
Тобто при побудові системи нормальних рівнянь за згрупованими дани-

ми застосовуються зважені з допомогою частот суми значень ознак, їх квад-
ратів і добутків.
Щільність кореляційного зв’язку оцінюють за допомогою коефіцієнта
детермінації R2, який розраховується за формулою:
σ Y2
R = 2,2
(5.3)
σy
де σ Y2 – дисперсія теоретичних значень, яку ще називають факторною і обчи-
слюють
1 n n  2
− для не згрупованих даних σ Y2 =  a ∑ yi + b ∑ xi yi  − y ;
n  i =1 i =1 
1 m m  2
− для згрупованих даних як σ Y2 =  a ∑ y j f j + b ∑ x j y j f j  − y ;

n  j =1 j =1 
σ 2y – загальна дисперсія.
R2 змінюється від 0 до 1 і показує, яка частина загальної варіації резуль-
тативної ознаки зумовлена факторною ознакою, а яка – зумовлена іншими
факторами, не врахованими при побудові рівнянні регресії. При R2 = 1 рів-
няння регресії проходить через усі емпіричні точки і встановлює точну відпо-
відність між значеннями ознаки х і значеннями ознаки у. Тобто у цьому випа-
32
дку між ознаками х та у існує функціональний зв’язок. R2 = 0 є свідченням ві-
дсутності зв’язку, вираженого даним рівнянням регресії. При використанні
коефіцієнта детермінації слід враховувати, що дисперсія теоретичних значень
Y характеризує не всю варіацію результативної ознаки у, пов’язану з варіаці-
єю факторної ознаки х, а лише ту її частину, яка відповідає теоретичному рів-
нянню регресії. Тому коефіцієнт детермінації в кореляційно-регресійному
аналізі є фактично показником якості апроксимації вибраною теоретичною
лінією регресії кореляційного зв’язку між ознаками.
Для дослідження лінійного зв’язку використовують також лінійний кое-
фіцієнт кореляції (Пірсона), який доцільно обчислювати за формулою:
n∑ xy − ∑ x ∑ y
r=
[n∑ x −(∑ x) ][n∑ y −(∑ y ) ]
2 2 2 2 (5.4)
Цей коефіцієнт змінюється від -1 до +1 і дозволяє оцінити як щільність

кореляційного зв’язку, так і його напрям. Напрям визначається знаком коефі-
цієнта кореляції Пірсона (”+” – прямий, ”-” – обернений). При |r = 1| існує лі-
нійна функціональна залежність, при r = 0 – зв’язок відсутній. Чим ближчий r
за своїм абсолютним значенням до 1, тим вища щільність зв’язку, чим ближ-
чий до 0, тим вона нижча.
Грубою помилкою є розрахунок коефіцієнта кореляції між середніми
значеннями факторної і результативної ознак, представленими в аналітичній
груповій таблиці. Як правило, величина лінійного коефіцієнта кореляції, роз-
рахованого таким чином, близька до одиниці, тоді як дійсна степінь щільності
і зв’язку може бути значно нижчою.
Перевірка істотності зв’язку здійснюється шляхом порівняння фактично-
го значення R2 з його критичним значенням R21-α (k1,k2) (визначається за таб-
лицями з додатку Д). k1 і k2 – ступені вільності, які обчислюються наступним
чином:
k1 = m – 1 і k2 = n – m (5.5)
де m – кількість параметрів теоретичного рівняння регресії, n – кількість еле-
ментів сукупності.
Якщо фактичне значення R2 більше за критичне, то зв’язок між результа-
тивною та факторною ознакою вважається істотним. Якщо фактичне значення
R2 менше, ніж критичне, то наявність кореляційного зв’язку між ознаками не
доказана і зв’язок вважається неістотним.
Перевірку істотності зв’язку з використанням F-критерію (критерію Фі-
шера) проводять шляхом порівняння фактичного значення F-критерію з його
33
критичним (табличним) значенням. Фактичне значення F-критерію розрахо-
вується за формулою:
R 2 k2
F= ⋅ (5.6)
1 − R 2 k1
Критичне значення позначається F1-α( k1; k2) і визначається на основі таб-
лиці Додатку Г. Якщо фактичне значення F-критерію більше за критичне, то
це свідчить про істотність зв’язку. Якщо ж фактичне значення F-критерію
менше за критичне, то істотність зв’язку не доведена.
На рис. 5.1 представлений приклад графічного зображення теоретичної
лінії регресії та емпіричних даних, що відображають зв’язок між витратами
підприємства на рекламу та його доходами.
Залежність доходів
підприємства від величини
витрат на рекламу, тис. гр. од.
y
160
140
120
100
80
60
40
20
0
x
0 10 20 30 40 50 60
Рис. 5.1. Приклад графічного зображення теоретичної лінії регресії та емпі-

ричних даних

1. Відповідно до індивідуального завдання для двох заданих ознак побу-
дувати вихідну таблицю статистичних даних у вигляді таблиці 5.2.
34
Таблиця 5.2
Назва Назва Назва Назва Назва
Назва
№ фактор- резуль- № резуль- № факто- результа-
факторної
з/п ної тативної з/п тативної з/п рної тивної
ознаки
ознаки ознаки ознаки ознаки ознаки
1 54 107
2 55 108
… … …
… … …
52 105 158
53 106 159
2. Сформувати таблицю впорядкованих даних, результати представити в

табл. 5.3.
Таблиця 5.3
Назва Назва ре- Назва ре-
результа- № зульта- № зульта- №
факторної факторної факторної
тивної з/п тивної з/п тивної з/п
… … …
… … …
… … …
2. Провести аналітичне групування статистичних даних, результати яко-

го представити у вигляді таблиці 5.4.
Таблиця 5.4
Аналітичне групування для дослідження кореляційного зв’язку між озна-
ками (вказати назви ознак)
Середнє Допоміжні розраху-
Інтервали за Середина Кількість значення нкові параметри
№ інтервалу робітників, результати-
факторною
з/п x ′j вної ознаки, x ′j fj x′j 2fj x′j y j fj
ознакою, xj fj
yj
……………….
Сумарні значення
Середні значення
35
3. Обчислити параметри рівняння регресії, яке відображає залежність між
факторною та результативною ознаками. Записати вид отриманого рівняння
регресії.
4. За допомогою коефіцієнта детермінації оцінити щільність кореляцій-
ного зв’язку.
5 Перевірити істотність зв’язку за допомогою критичних значень коефі-
цієнта детермінації R2 та F-критерію (критерію Фішера) при α = 0,05.
6. Зобразити графічно теоретичну лінію регресії та емпіричні дані у ви-
гляді точок.
7. За результатами дослідження зробити висновки про взаємозв’язок між
досліджуваними ознаками.
1. Які ознаки називаються факторними? Які ознаки називаються результати-
вними?
2. Які особливості функціонального та стохастичного зв’язку?
3. Який зв’язок називається кореляційним?
4. Що таке рівняння регресії?
5. Для чого використовується коефіцієнт детермінації? Який діапазон його
значень?
6. В чому полягають особливості використання та суть лінійного коефіцієнта
кореляції?
7. Як здійснюється перевірка істотності зв’язку з використанням F-критерію?
Завдання 2. Дисперсійний аналіз
Мета завдання: Навчитися досліджувати взаємозв’язки за допомогою за-

стосування дисперсійного аналізу
Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання 2 лабораторної ро-

боти № 1 на основі даних комбінаційного групування за допомогою диспер-
сійного аналізу дослідити кореляційний зв’язок:
a) між віком і розміром заробітної плати робітника;
b) між кваліфікаційним розрядом і розміром заробітної плати робітника;
c) між загальним трудовим стажем робітника і розміром його заробітної пла-
ти;
36
d) між неперервним стажем роботи працівника на даному підприємстві та
розміром його заробітної плати;
e) між загальним трудовим стажем робітника і його кваліфікаційним розря-
дом;
f) між неперервним стажем роботи працівника на даному підприємстві та
його кваліфікаційним розрядом.
Таблиця 5.5
Номери завдань, які необхідно виконати b c a d e
&
Дисперсійний аналіз – це один із методів дослідження взаємозв’язків між
явищами у статистиці. Суть його полягає в тому, що спочатку всі елементи
сукупності групують за факторною ознакою х і в кожній групі обчислюють
середні значення результативної ознаки у. Подальша оцінка щільності зв’язку
при дисперсійному аналіз ґрунтується на правилі складання дисперсій. Для
цього потрібно розрахувати наступні види дисперсій: внутрішньогрупову, се-
редню з внутрішньогрупових, міжгрупову та загальну дисперсії результатив-
ної ознаки.
Внутрішньогрупова дисперсія – це середній квадрат відхилень значень
результативної ознаки у від групової середньої y j . Вона розраховується
окремо для кожної j-ї групи, сформованої за факторною ознакою х:
( )2
fj
∑ y − yj
j =1 (5.6)
σ 2j =
fj
Ця варіація показує вплив умов, що діють в середні групи. Оскільки оди-
ниці сукупності, які об’єднуються в групи, певною мірою схожі, то варіація в
групах, як правило, менша, ніж варіація в сукупності в цілому.
Середня із внутрішньогрупових дисперсій є узагальнюючою мірою варіа-
ції в середині груп, виділених за факторною ознакою. Вона обчислюється за
формулою:
m
∑σ j f j
2
j =1
σ 2j = m (5.7)
∑ fj
j =1
37
Міжгрупова дисперсія – це середній квадрат відхилень групових серед-
ніх від загальної середньої. Вона характеризує варіацію між групами, виділе-
ними за факторною ознакою. Чим більша різниця між групами, тим більше
значення цього показника. Формула розрахунку наступна:
( )2 f j
m
∑ yj − y
j =1
δ2 = m (5.8)
∑ fj
j =1
де y – загальна середня варіюючої результативної ознаки.

Загальна дисперсія характеризує варіацію значень ознаки навколо зага-
льної середньої, тобто є загальною характеристикою варіації у сукупності.
Згідно правила складання дисперсій загальну дисперсію можна предста-
вити у вигляді суми міжгрупової та середньої з внутрішньогрупових диспер-
сій:
σ 2 = δ 2 + σ 2j (5.9)
Отже, загальна дисперсія характеризує варіацію ознаки y за рахунок
впливу всіх факторів, міжгрупова – за рахунок фактору х, покладеного в ос-
нову групування, а внутрішньогрупові – за рахунок інших факторів, не врахо-
ваних у групуванні.
Мірою щільності зв’язку є відношення міжгрупової дисперсії до загаль-
ної, яке називають кореляційним відношенням:
δ2
η =
2 (5.10)
σ 2
Кореляційне відношення змінюється від 0 до 1 і показує, яка частина ва-

ріації результативної ознаки х залежить від варіації факторної ознаки х. Чим
ближче значення η2 до 1, тим щільніший зв’язок, чим ближче η2 до 0, тим зв’я-
зок слабший. Якщо η2 = 0, то зв’язок відсутній, якщо η2 = 1 – зв’язок функціо-
нальний.
Виконання умови η2 > 0 не є достатнім для твердження про існування ко-
реляційного зв’язку між ознаками, оскільки деколи навіть при випадковому
групуванні може виникнути зв’язок.
Перевірка істотності зв’язку відбувається шляхом порівняння фактично-
го значення η2 з його критичним значенням η21-α (k1,k2) (визначається за таб-
лицями з Додатку Д). k1 і k2 – ступені вільності, які обчислюються наступним
чином:
k1 = m – 1 і k2 = n – m (5.11)
де m – кількість груп, n – кількість одиниць сукупності.
38
Якщо фактичне значення η2 більше за критичне, то зв’язок між результа-
тивною та факторною ознакою вважається істотним. Якщо фактичне значення
η2 менше за критичне, то наявність кореляційного зв’язку між ознаками не
доказана і зв’язок вважається неістотним.
Так само, перевірку істотності зв’язку з використанням F-критерію (кри-
терію Фішера) проводять шляхом порівняння фактичного значення F-
критерію з його критичним (табличним) значенням. Фактичне значення F-
критерію розраховується за формулою:
η2 k2
F= ⋅ (5.12)
1−η2 k1
Критичне значення позначається F1-α( k1; k2) і визначається на основі таб-
лиці Додатку Г. Якщо фактичне значення F-критерію більше за критичне, то
це свідчить про істотність зв’язку. Якщо ж фактичне значення F-критерію ме-
нше за критичне, то істотність зв’язку не доведена.

1. Проведений у лабораторній роботі № 1 комбінаційний розподіл робіт-
ників підприємства за досліджуваними ознаками представити у вигляді таб-
лиці 5.6.
Таблиця 5.6
Комбінаційний розподіл робітників підприємства
за (вказати назви ознак)
Результативна ознака y Середнє
Середина Кількість значення
Факторна
інтервалу (інтервал) робітни- результати-
ознака
x ′j ків, вної ознаки
x (середина
… … … … fj
інтервалу) yj
…
…
…
Разом
2. Обчислити внутрішньогрупові, середню з внутрішньо групових, міжг-

рупову та загальну дисперсії результативної ознаки.
3. За допомогою кореляційного відношення оцінити щільність зв’язку
між факторною та результативною ознакою. Пояснити його економічний
зміст.
39
4. Перевірити істотність зв’язку, за допомогою критичного кореляційно-
го відношення та F-критерію (критерію Фішера) при α = 0,05.
5. За результатами дослідження зробити висновки про взаємозв’язок між
досліджуваними ознаками.
1. В чому полягає зміст дисперсійного аналізу?
2. Які види дисперсій Ви знаєте?
3. Що характеризує внутрішньогрупова дисперсія?
4. Як розраховується середня із внутрішньогрупових дисперсій?
5. Як розраховується міжгрупова дисперсія? Що вона характеризує?
6. Як розраховується загальна дисперсія?
7. В чому полягає зміст правила складання дисперсій?
8. Для чого використовується кореляційне відношення? Який діапазон його
значень?
9. Для чого потрібна перевірка істотності зв’язку? Як вона здійснюється?
Аналіз та згладжування рядів динаміки
Мета завдання: Навчитися використовувати методи чисельного аналізу

для дослідження рядів динаміки
Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання з Додатку Е дослі-

дити часову залежність даних, що характеризують обсяги випуску продукції
певним підприємством протягом 9 місяців.
&
Процеси розвитку суспільно-економічних явищ в часі називають динамі-
кою, а ряди числових значень статистичних показників, що характеризують
зміну в часі досліджуваного явища чи процесу – рядами динаміки.
Ряд динаміки (динамічний ряд) – це сукупність значень статистичних по-
казників, розташованих у хронологічному порядку. Складовими динамічного
ряду є ознака часу t та числові значення показника – рівні ряду y.
Для характеристики рядів динаміки використовують наступні показники:
40
- абсолютний приріст – різниця двох рівнів ряду, показує на скільки
рівень даного періоду відрізняється від деякого базисного рівня;
- коефіцієнт зростання – відношення рівнів ряду, показує у скільки ра-
зів рівень даного періоду більший чи менший від деякого базисного рівня.
Коефіцієнт зростання, виражений у відсотках називають темпом зростання;
- темп приросту – показує, на скільки відсотків рівень даного періоду
більший чи менший рівня, взятого за базу порівняння;
- абсолютне значення 1% приросту показує чого вартий один відсоток
приросту і розраховується як співвідношення абсолютного приросту і темпу
приросту.
Для кожного із показників можна розрахувати його середнє значення,
яке характеризує узагальнену динаміку розвитку явища і може бути викорис-
тане для прогнозу майбутніх рівнів ряду.
Їх розрахунок ґрунтується на порівнянні рівнів динамічного ряду. Якщо
база порівняння постійна, то характеристики динаміки називають базисними,
якщо база порівняння змінна – ланцюговими (рис. 6.1.).
Ланцюгові показники динаміки
t0 t1 t2 … tn
Базові показники динаміки

Рис. 6.1. Схема побудови ланцюгових і базових показників динаміки
Відповідно, формули для розрахунку ланцюгових і базисних показників

динаміки мають наступний вигляд:
Ланцюгові показники динаміки:
Абсолютний приріст ∆ y ілан = y i − y i −1 , i = 1, 2,..., N (6.1)
y
Темп зростання K ілан = i ⋅ 100 %, i = 1, 2 ,..., N (6.2)
y i −1
∆ y iлан y − y i −1
Темп приросту Ti лан = ⋅ 100 % = i ⋅ 100 % = K iлан − 100 % (6.3)
y i −1 y i −1
Абсолютне значення ∆ y iлан
1% i = , i = 1, 2 ,...,N (6.4)
1 % приросту Ti
Базові показники динаміки:
Абсолютний приріст ∆ y ібаз = y i − y 0 , i = 1, 2,..., N (6.5)
41
yi
Темп зростання K ібаз = ⋅ 100%, i = 1,2,..., N (6.6)
y0
∆y iбаз y − y0
Темп приросту Ti баз = ⋅ 100 % = i ⋅100 % = K iбаз − 100 % (6.7)
y0 y0
Середнє значення показника:
Середнє значення
∆y =
∑ ∆y = y N − y0
(6.8)
абсолютного приросту N −1 N −1
Середнє значення yN
K = N −1 K 0 × K 1 × ... × K N −1 = N −1 (6.9)
темпу зростання y0
Т = ( K − 1) ⋅ 100 % (6.10)
темпу приросту
∆y
абсолютного значення 1% = (6.11)
1% приросту Т
Під час дослідження рядів динаміки виникають труднощі, пов’язані з не-

рівномірністю та стрибкоподібним характером розвитку подій. Згладжені ха-
рактеристики хоча можуть і не відповідати справжнім зафіксованим даним,
проте краще відображають реальні тенденції розвитку процесу. Найпрості-
шим вважається згладжування ряду динаміки методом плинних середніх з ви-
користанням такого розрахунку:
yt + yt +1 + yt + 2 + ... + yt +( m−1 )
уtзгл = , t = 0 ,1,..., N − ( m − 1 ) , (6.12)
m
де yt – значення ряду динаміки на t-ому інтервалі згладжування; m – кількість
значень, що використовуються при обчисленні середньої плинної.

1. У відповідності із варіантом розрахувати наступні статистичні харак-
теристики динамічного ряду (ланцюгові і базисні):
- абсолютний приріст;
- коефіцієнт зростання;
- темп приросту;
- абсолютне значення 1 % приросту.
Розрахувати середні значення для всіх показників. Результати розрахун-
ків представити у вигляді таблиці 6.1.
42
Таблиця 6.1
Таблиця показників динаміки обсягу випуску продукції протягом 9 місяців
Абсолютне
Абсолютний Темп Темп
значення 1%
Рі- приріст зростання, % приросту, %
приросту
вень
t лан- лан- лан- лан-
ряду, базо- базо- базо- базо-
цюго- цю- цю- цю-
y(t) вий вий вий ве
вий говий говий гове
ΔyБi КБi ТБi ТБi
Δyi Кi Тi Тi
1
2
…….
9
Середнє
значення
2. Провести згладжування за методом середніх плинних для трьох оди-

ниць.
3. Спрогнозувати випуск продукції на десятий місяць.
4. Зобразити графічно емпіричний та згладжений ряди динаміки.
1. Що таке динаміка явища?
2. Що таке ряд динаміки? Які його складові?
3. Які показники використовуються для характеристики рядів динаміки?
4. Чим відрізняються ланцюгові показники динаміки від базисних?
5. Як розраховується абсолютний приріст?
6. Чим відрізняється коефіцієнт зростання від темпу зростання?
7. Як розраховується темп приросту?
8. В чому полягає зміст абсолютного значення 1 % приросту?
9. Для чого використовують середні значення показників динаміки?
10. Як відбувається згладжування ряду динаміки методом плинних середніх?
Використання економічних індексів у статистичному аналізі
Мета роботи: Навчитися проводити аналіз динаміки економічних проце-

сів із застосуванням індексного методу.
43
Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання для заданої сукуп-
ності даних обчислити і проаналізувати:
- індекси фізичного обсягу Ласпейреса та Пааше;
- ланцюгові цінові індекси Ласпейреса та Пааше;
- індекси середніх величин.
&
Серед узагальнюючих статистичних показників одне з найважливіших
місць належить індексам. Індекс – відносна величина, яка характеризує зміну
явища у часі, просторі або ступінь відхилення від стандарту.
При побудові індексів розрізняють порівнювальний рівень, та рівень, з
яким проводиться порівняння – базисний. Якщо кожний період порівнюють із
попереднім (змінна база порівняння), одержують ланцюгові індекси; якщо ви-
користовується фіксована база порівняння – одержують базисні індекси.
При виконанні лабораторної роботи слід використати такі формули:
Базовий Ланцюговий
Ціновий індекс Пааше I pП =

∑pq
i i
I pП =
∑pq i i
(7.1)
∑pq
0 i ∑p q 0 −1 i
∑pq = ∑
pq
Ціновий індекс Ласпейреса І рЛ = i 0
І рЛ і 0
(7.2)
∑pq
0 0 ∑p q і −1 0
Індекс фізичного обсягу Пааше

∑q p
I qП =
i і
(7.3)
∑q p 0 і
= ∑
q p
Індекс фізичного обсягу Ласпейреса І qЛ i 0
(7.4)
∑q p 0 0
де ро – базова ціна; qо – базова кількість кожного товару; рі – поточна ціна;

qі – поточна кількість кожного товару.
Індекси середніх величин характеризують відносну зміну середнього зна-
чення показника х. Рівень середньої залежить від значень ознаки хj та спів-
відношення ваг:
∑xj f j
x= = ∑ x jd j , (7.5)
∑ fj
де х – показник який досліджується; fj – частота; dj – частка j-ї складової су-
купності.
Відповідно динаміка середньої визначається зміною значень xj та струк-
турними зрушеннями dj. Оцінка впливу кожного з факторів здійснюється у
44
рамках системи індексів середніх величин: змінного складу, фіксованого
складу та структурних зрушень.
Індекс змінного складу I x характеризує спільну дію обох чинників – по-
казника, який досліджується xj, і структури сукупності dj та визначається за
формулою:
Ix =
x1
=
∑x f ÷∑x f
1 1 0 0
=
∑xd 1 1
(7.6)
x0 ∑f ∑f 1 0 ∑x d 0 0
Індекс фіксованого складу I x показує зміну середньої величини за раху-

нок зміни значень ознаки при незмінній структурі та визначається за форму-
лою:
Ix =
∑x f ÷ ∑x f
1 1 0 1
=
∑xd 1 1
(7.7)
∑f ∑f 1 1 ∑x d0 1
Індекс структурних зрушень I d показує зміну середньої за рахунок зру-

шень у структурі сукупності і визначається за формулою:
Id =
∑x f ÷ ∑x f
0 1 0 0
=
∑x d 0 1
(7.8)
∑f ∑f 1 0 ∑x d0 0
Формули індексів фіксованого складу та структурних зрушень різнозва-

жені. В I x ваги фіксуються на рівні поточного періоду, а в I d значення ознаки
х – на рівні базисного періоду. Такий принцип зважування забезпечує ув’язку
трьох індексів у систему:
I x = I x ⋅ Id (7.9)

1. Визначити індекси фізичного обсягу Ласпейреса та Пааше для групи
товарів, дані про які наведено у таблиці 7.1. (де T – порядковий номер групи,
N – порядковий номер студента).
Таблиця 7.1
Кількість та ціна реалізованої продукції
Кількість реалізованих одиниць, тис. шт. Ціна, гр. од.
Товар
2008 рік 2009 рік 2008 рік 2009 рік
А 10+N 20+T 22 26
Б 40-N 20+T 14 19
В 5+T 30+N 6 6
Г 8+T 22+N 20 16
45
Результати обчислень представити у вигляді таблиці 7.2.
Таблиця 7.2
Розрахунок індексів фізичного обсягу Ласпейреса та Пааше
Кількість про- Індекс Індекс
даних оди- Ціна, гр. од. Проміжні розрахунки фізичного фізично-
Товар ниць, тис. шт. обсягу го обся-
2008 2009 2008 2009 Ласпей- гу Паа-
q0p0 q1p0 q0p1 q1p1
q0 q1 p0 p1 реса ше
А
Б
В
Г
Σ - - - -
Зробити висновок про суть та особливості розрахунку кожного із індек-

сів.
2. Визначити ланцюгові цінові індекси Ласпейреса та Пааше за досліджу-
ваний період, які наведено у таблиці 7.3.
Таблиця 7.3
Кількість та ціна придбаної продукції
Придбана кількість, тис. шт. Ціна, гр. од.
Товар
2007 2008 2009 2007 2008 2009
1 120-Т 130-Т 150-N 4,50 4,60 4,60
2 60+N 50+N 30+T 3,60 4,10 4,55
3 90-N 120-N 100-T 2,20 2,05 2,30

Таблиця 7.4
Розрахунок ланцюгових цінових індексів Ласпейреса та Пааше
Індекс цін Ласпейре-
Індекс цін Ласпейре-
Придбана кіль-
Індекс цін Пааше
Індекс цін Пааше
Ціна, гр. од. Проміжні розрахунки

кість, тис. шт.
са 2008/07
са 2009/08
Товар
2008/07
2009/08
2007
2008
2009
2007
2008
2009
p0q0
p1q0
p0q1
p1q1
p2q0
p1q2
p2q2
q0
q1
q2
p0
p1
p2
Σ - - - - - -
Зробити висновок про суть та особливості розрахунку кожного із індек-

сів.
46
3. Динаміка депозитних процентних ставок для юридичних та фізичних
осіб характеризується даними, наведеними у таблиці 7.5.
Таблиця 7.5
Депозитні процентні ставки для юридичних та фізичних осіб
Середня депозитна Сума залучених депозитів, тис.
ставка, % гр. од.
Вкладники
Базовий Поточний Базовий Поточний
період період період період
Юридичні особи 30 26 820-T 950-N
Фізичні особи 25 20 180+T 450+N
Визначити:
- середню зважену депозитну ставку в базисному і поточному періодах;
- індекси середньої депозитної ставки змінного, фіксованого складу та
структурних зрушень.
Таблиця 7.6
Розрахунок індексів середньої депозитної ставки змінного, фіксованого
складу та структурних зрушень
Середня Сума залуче- Середня
Індекс структурних зрушень

Проміжні
Індекс фіксованого складу

депозитна них депозитів, депозитна
Індекс змінного складу

розрахунки
Вкладники
ставка, % тис. гр.од. ставка,%

Базовий пе-
Поточний
Поточний
Поточний
період
період
період
ріод
ріод
ріод
х0
х1
x0f0 x0f1 x1f1

f0
f1
Σ - -
Зробити висновок про суть та особливості розрахунку кожного із індексів.
G Контрольні питання.
1. Що таке індекс? Для чого він використовується?
2. Чим відрізняються ланцюгові індекси від базисних?
3. Як розраховуються цінові індекси Пааше і Ласпейреса?
4. Як розраховуються індекси фізичного обсягу Пааше і Ласпейреса?
5. Що характеризує індекс середніх величин? Які складові він об’єднує?
6. Яким чином розраховуються складові системи індексу середніх вели-
чин?
47
Додаток А
Прізвище та ініціали студента: Пугач Н.
Варіант завдання для лабораторної роботи з курсу "Статистик а"
№ Вік, Заг. Неп. Квал. Зарп., № Вік, Заг. Неп. Квал. Зарп., № Вік, Заг. Неп. Квал. Зарп.,
з/п роки стаж стаж розр. грн. з/п рок и стаж стаж розр. грн. з/п роки стаж стаж розр. грн.
1 51 35 12 4 2653 54 42 26 18 5 2851 107 42 26 10 4 2756
2 38 22 18 5 3060 55 24 8 3 3 2298 108 59 43 28 6 3264
3 58 42 35 6 3262 56 28 12 10 4 2753 109 26 10 3 3 2346
4 23 7 5 3 2346 57 35 19 4 3 2419 110 23 7 5 3 2296
5 50 34 3 3 2361 58 24 8 5 3 2299 111 26 10 4 3 2259
6 25 9 7 4 2735 59 52 36 21 5 3024 112 22 6 5 3 2414
7 40 24 18 5 2998 60 17 1 1 1 1487 113 46 30 5 3 2397
8 60 44 6 3 2421 61 29 13 2 2 1864 114 27 11 7 4 2772
9 49 33 6 3 2382 62 57 41 37 6 3352 115 37 21 20 5 2924
10 18 2 2 1 1471 63 41 25 17 5 2967 116 18 2 2 1 1518
11 26 10 6 3 2346 64 41 25 2 2 1969 117 25 9 5 3 2272
12 41 25 1 1 1466 65 31 15 10 4 2645 118 28 12 7 4 2744
13 29 13 3 3 2272 66 57 41 10 4 2771 119 60 44 32 6 3345
14 46 30 12 4 2690 67 28 12 6 3 2420 120 60 44 37 6 3378
15 23 7 4 3 2282 68 26 10 3 3 2355 121 25 9 5 3 2291
16 38 22 9 4 2607 69 47 31 11 4 2775 122 23 7 6 3 2322
17 36 20 13 4 2698 70 19 3 3 2 1908 123 20 4 3 3 2271
18 25 9 5 3 2387 71 48 32 14 4 2669 124 18 2 2 1 1509
19 37 21 17 5 3022 72 31 15 13 4 2685 125 52 36 24 5 2966
20 33 17 11 4 2787 73 55 39 18 5 2917 126 58 42 1 1 1471
21 46 30 16 5 2874 74 53 37 24 5 2974 127 23 7 3 3 2275
22 45 29 21 5 2888 75 56 40 12 4 2788 128 28 12 7 4 2687
23 17 1 1 1 1479 76 33 17 12 4 2737 129 18 2 2 1 1438
24 51 35 5 3 2419 77 51 35 7 4 2688 130 31 15 13 4 2710
25 43 27 18 5 2965 78 40 24 15 5 2951 131 26 10 4 3 2271
26 43 27 19 5 2959 79 39 23 13 4 2776 132 22 6 3 3 2261
27 17 1 1 1 1433 80 37 21 20 5 2855 133 52 36 13 4 2720
28 27 11 5 3 2407 81 19 3 3 2 1938 134 35 19 16 5 2945
29 47 31 12 4 2681 82 30 14 4 3 2395 135 52 36 20 5 2877
30 31 15 3 3 2396 83 23 7 3 3 2257 136 26 10 1 1 1433
31 53 37 22 5 2940 84 34 18 2 2 1899 137 28 12 10 4 2802
32 54 38 8 4 2698 85 20 4 3 3 2377 138 45 29 23 5 2852
33 35 19 13 4 2752 86 45 29 19 5 3031 139 20 4 1 1 1470
34 53 37 23 5 3020 87 39 23 11 4 2763 140 51 35 13 4 2731
35 19 3 3 2 1885 88 40 24 11 4 2775 141 48 32 6 3 2281
36 46 30 25 6 3312 89 55 39 23 5 2870 142 51 35 10 4 2730
37 54 38 36 6 3252 90 34 18 14 4 2713 143 55 39 7 4 2743
38 42 26 17 5 2927 91 29 13 9 4 2755 144 50 34 11 4 2692
39 23 7 4 3 2323 92 35 19 6 3 2306 145 24 8 2 2 1868
40 30 14 12 4 2644 93 36 20 8 4 2620 146 37 21 16 5 3026
41 35 19 18 5 2901 94 55 39 13 4 2755 147 38 22 6 3 2405
42 58 42 25 6 3375 95 52 36 18 5 2890 148 26 10 1 1 1501
43 57 41 40 6 3397 96 38 22 7 4 2607 149 39 23 7 4 2674
44 18 2 2 1 1463 97 51 35 12 4 2639 150 41 25 21 5 3049
45 33 17 6 3 2347 98 24 8 5 3 2424 151 47 31 5 3 2250
46 22 6 4 3 2389 99 59 43 30 6 3285 152 24 8 1 1 1539
47 23 7 2 2 1933 100 28 12 5 3 2332 153 59 43 15 5 2859
48 21 5 3 3 2356 101 40 24 9 4 2771 154 28 12 7 4 2801
49 59 43 41 6 3313 102 37 21 10 4 2802 155 33 17 11 4 2690
50 39 23 18 5 2892 103 26 10 5 3 2268 156 45 29 26 6 3331
51 22 6 1 1 1441 104 50 34 11 4 2655 157 41 25 9 4 2688
52 36 20 8 4 2700 105 59 43 10 4 2630 158 42 26 22 5 2923
53 48 32 30 6 3272 106 50 34 33 6 3378 159 35 19 8 4 2789
48
Додаток Б
Таблиця 1
Посівні площі сільськогосподарських культур по регіонах за рік (тис. га)
У тому числі
Загальна Вся по- картопля і
№ Назва земельна сівна зернові технічні овоче- кормові
площа площа культури культури баштанні культури
культури
Україна 60355 27928 15586 3779 2188 6375
1 АРК 2695 956 644 60 48 204
2 Вінницька 2649 1609 898 190 133 388
3 Волинська 2014 580 299 37 91 153
Дніпропетров-
4 3192 1728 1019 349 88 272
ська
5 Донецька 2652 1451 760 292 116 283
6 Житомирська 2983 1007 455 41 87 424
7 Закарпатська 1275 192 78 2 46 66
8 Запорізька 2718 1552 912 341 77 222
Івано-
9 1393 390 151 20 78 141
Франківська
10 Київська 2896 1215 639 106 115 355
11 Кіровоградська 2459 1442 870 277 83 212
12 Луганська 2668 983 505 217 61 200
13 Львівська 2183 709 303 50 125 231
14 Миколаївська 2459 1418 948 237 53 180
15 Одеська 3331 1746 1065 277 78 326
16 Полтавська 2875 1591 916 218 90 367
17 Рівненська 2005 603 298 34 78 193
18 Сумська 2383 1062 595 94 87 286
19 Тернопільська 1382 815 453 97 75 190
20 Харківська 3142 1656 850 290 136 380
21 Херсонська 2846 1364 849 224 90 201
22 Хмельницька 2063 1166 638 96 91 341
23 Черкаська 2092 1241 664 145 103 329
24 Чернівецька 810 326 166 30 42 88
25 Чернігівська 3190 1126 611 55 117 343
49
Таблиця 2
Валовий збір зерна по регіонах (тис. т)
Періоди
№ Назва
01 02 03 04 05 06 07 08 09
Україна 47431 51009 33930 24571 35472 26471 24581 24459 39706
1 АРК 1947 1988 1505 840 1112 1003 979 1064 1413
2 Вінницька 2900 3074 2230 1711 2192 1859 1511 1745 2141
3 Волинська 892 922 819 542 636 481 484 503 609
4 Дніпропетровська 3101 3552 2043 1522 2445 1742 1541 1571 3272
5 Донецька 2284 2551 1482 1133 1656 1083 1004 1011 2183
6 Житомирська 1276 1352 1110 821 909 671 700 721 832
7 Закарпатська 295 306 197 215 233 190 176 167 244
8 Запорізька 2725 3094 1533 874 1966 1429 1394 1150 2516
9 Івано-Франківська 497 503 422 254 350 267 245 253 317
10 Київська 2079 2112 1544 1344 1411 1485 1123 1431 1662
11 Кіровоградська 2591 3210 1971 1113 1927 1536 1298 1378 2744
12 Луганська 1791 1877 1021 736 1131 610 520 442 962
13 Львівська 979 1010 866 617 686 573 508 481 598
14 Миколаївська 2312 2706 1660 894 1899 1069 1387 921 2718
15 Одеська 2683 2674 1956 1278 3329 1845 2177 1581 3215
16 Полтавська 3001 3450 2016 1713 1659 1675 1463 1408 2302
17 Рівненська 835 865 755 537 636 446 446 495 540
18 Сумська 1818 1887 1380 1066 1204 988 878 968 1201
19 Тернопільська 1380 1319 1204 869 1087 758 663 741 806
20 Харківська 2705 3008 1424 1512 1813 1353 1373 1268 2435
21 Херсонська 2598 2792 1772 974 2554 1540 1381 1166 2180
22 Хмельницька 2111 2063 1612 1298 1490 1179 1067 1242 1275
23 Черкаська 2336 2375 1674 1411 1614 1517 1161 1594 2013
24 Чернівецька 583 582 485 295 408 336 307 326 438
25 Чернігівська 1712 1737 1249 1002 1125 836 795 832 1083
Таблиця 3
Урожайність зернових культур в різних країнах світу (ц з га)
Періоди
№ Назва
01 02 03 04 05 06 07
Весь світ 27,6 27,6 29,4 30,0 30,6 30,9 30,3
Україна 35,1 24,3 19,6 24,5 20,8 19,7 19,4
1 Австралія 17,2 18,7 20,8 19,5 19,5 21,1 17,1
2 Австрія 55,8 55,1 54,0 59,2 57,0 59,5 53,8
3 Аргентина 22,3 28,1 27,6 33,3 37,8 33,3 35,2
50
Періоди
№ Назва
01 02 03 04 05 06 07
4 Бангладеш 24,9 25,9 26,9 26,8 28,7 31,2 32,5
5 Бельгія-Люксембург 57,5 67,3 82,7 75,7 73,4 82,7 71,7
6 Болгарія 39,6 30,8 19,1 30,1 26,8 29,2 25,7
7 Бразилія 17,5 25,1 25,7 25,2 25,8 27,2 26,9
8 В’єтнам 30,8 35,7 36,7 37,6 38,4 39,8 41,2
9 Греція 30,4 37,5 35,4 36,0 33,6 35,5 32,9
10 Данія 61,2 62,1 60,5 62,0 60,9 60,5 62,2
11 Єгипет 57,0 59,0 65,0 66,0 68,0 75,2 74,9
12 Індія 18,9 21,1 21,8 22,6 22,5 22,9 23,7
13 Індонезія 38,0 38,4 39,4 40,1 38,2 39,0 40,3
14 Іран 14,4 18,9 18,5 18,6 21,6 20,5 16,3
15 Ірландія 65,8 66,7 74,3 63,9 63,4 71,7 71,3
16 Іспанія 24,8 17,3 33,1 27,7 34,0 27,1 36,0
17 Італія 39,4 46,7 49,5 47,5 51,2 50,4 49,9
18 Канада 26,4 27,0 28,4 25,8 27,8 30,9 28,0
19 Китай 43,2 46,6 49,0 48,3 49,5 49,5 47,4
20 Мексика 24,2 25,2 25,5 26,8 26,4 28,2 24,5
21 М’янма 27,6 28,2 29,0 28,9 29,4 30,5 31,4
22 Нігерія 11,5 12,1 12,2 11,8 12,0 12,1 12,1
23 Нідерланди 69,7 78,0 82,9 69,8 70,9 74,6 74,7
24 Німеччина 54,1 61,1 62,8 64,7 63,4 65,7 63,7
25 Нова Зеландія 50,3 51,9 58,7 58,8 63,0 66,9 66,5
26 Норвегія 44,0 36,3 40,3 38,8 42,5 38,8 38,9
27 Пакистан 17,7 20,3 20,4 20,3 21,8 22,1 24,0
28 Польща 32,8 30,2 29,0 28,5 30,7 29,6 25,3
29 Португалія 18,8 19,9 25,0 22,2 31,3 28,2 27,4
30 Румунія 30,1 30,8 24,3 34,6 26,1 31,8 18,4
31 Словаччина 35,4 41,2 40,2 44,0 40,6 38,5 27,0
32 Об’єднане королівство 61,7 68,7 73,2 67,0 66,7 70,4 71,6
Британії
33 США 47,5 46,4 51,8 52,8 56,8 57,3 58,6
34 Таїланд 20,1 25,1 25,7 24,6 24,4 24,2 24,6
35 Туреччина 22,1 20,4 21,1 21,3 23,5 20,1 20,2
36 Угорщина 45,2 40,7 40,0 47,9 45,5 46,9 36,2
37 Філіппіни 20,6 22,6 23,4 23,7 22,4 24,6 25,8
38 Фінляндія 35,4 34,0 34,4 34,1 24,6 25,2 33,1
39 Франція 60,8 64,6 70,8 68,9 73,9 72,6 72,6
40 Швейцарія 59,8 62,8 68,8 65,8 67,7 57,9 63,9
41 Швеція 49,6 44,2 49,3 47,2 43,8 42,8 50,5
42 Японія 58,5 60,0 61,5 60,6 58,1 60,0 62,6
51
Додаток В
Найчастіше вживані значення довірчого числа t та відповідні
їм ймовірності розподілу похибок вибірки
Значення Нормальний Розподіл Стьюдента для n
t розподіл 8 – 10 11 – 15
1,0 0,683 0,828 0,832
1,1 0,729 0,850 0,854
1,2 0,770 0,870 0,874
1,3 0,806 0,887 0,892
1,4 0,838 0,902 0,907
1,5 0,866 0,916 0,921
1,6 0,890 0,928 0,933
1,7 0,911 0,938 0,943
1,8 0,928 0,947 0,952
1,9 0,942 0,955 0,960
2,0 0,954 0,962 0,969
2,1 0,964 0,967 0,972
2,2 0,972 0,972 0,977
2,3 0,979 0,977 0,981
2,4 0,983 0,980 0,984
2,5 0,987 0,983 0,987
3,0 0,997 0,993 0,995
Додаток Г
Критичні значення F-критерію при α = 0,05
m–1
n-m
1 2 3 4 5 6 8 10
5 6,61 5,79 5,41 5,19 5,05 4,95 4,82 4,74
6 5,99 5,14 4,76 4,53 4,39 4,28 4,15 4,06
7 5,59 4,74 4,35 4,12 3,97 3,87 3,73 3,63
8 5,32 4,46 4,07 3,84 3,69 3,58 3,44 3,34
9 5,12 4,26 3,86 3,63 3,48 3,37 3,23 3,13
10 4,96 4,10 3,71 3,48 3,33 3,22 3,07 2,97
11 4,82 3,98 3,59 3,63 3,20 3,09 2,95 2,86
12 4,75 3,88 3,49 3,26 3,11 3,00 2,85 2,76
14 4,60 3,74 3,34 3,11 2,96 2,85 2,70 2,60
16 4,49 3,63 3,24 3,01 2,85 2,74 2,59 2,49
18 4,41 3,55 3,16 2,93 2,77 2,66 2,51 2,41
20 4,35 3,49 3,10 2,87 2,71 2,60 2,45 2,35
30 4,17 3,32 2,92 2,69 2,53 2,42 2,27 2,16
40 4,08 3,23 2,84 2,67 2,45 2,34 2,18 2,12
60 4,00 3,15 2,76 2,52 2,37 2,25 2,10 2,04
120 3,92 3,07 2,68 2,45 2,29 2,17 2,02 1,90
∞ 3,84 2,99 2,60 2,37 2,21 2,09 1,94 1,83
52
Додаток Д
Критичні значення кореляційного відношення η 2 та коефіцієнта

детермінації R2 при α = 0,05
m–1
n-m
1 2 3 4 5 6 8 10
5 0,569 699 764 806 835 854 885 904
6 0,500 632 704 751 785 811 847 871
7 0,444 775 651 702 739 768 810 839
8 0,399 527 604 657 697 729 775 807
9 0,462 488 563 618 659 692 742 777
10 0,332 451 527 582 624 659 711 749
11 0,306 420 495 550 593 628 682 722
12 0,283 394 466 521 564 600 655 696
14 0,247 348 437 471 514 550 607 650
16 0,219 312 378 429 477 507 564 609
18 0,197 283 345 394 435 470 527 573
20 0,179 259 318 384 404 432 495 540
22 0,164 238 291 339 377 410 466 511
24 0,151 221 273 316 353 385 440 484
26 0,140 206 256 297 332 363 417 461
28 0,130 193 240 279 314 344 396 439
30 0,122 182 227 264 297 326 373 419
32 0,115 171 214 250 282 310 360 401
34 0,108 162 203 238 268 296 344 384
36 0,102 153 192 226 256 282 329 368
38 0,097 146 184 218 245 271 316 355
40 0,093 139 176 207 234 259 304 342
50 0,075 113 143 170 194 216 254 288
60 0,063 095 121 144 165 184 218 249
80 0,047 072 093 110 127 142 170 196
100 0,038 058 075 090 103 116 140 161
120 0,032 049 063 075 087 098 119 137
200 0,019 030 038 046 053 060 073 086
400 0,010 015 019 023 027 031 038 044
53
Додаток Е
Обсяг випуску продукції (тис. грн)
Значення y(t) при t
№ 1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 10 14 21 24 33 41 44 47 49
2 43 47 50 48 54 57 61 59 65
3 3 7 10 11 15 17 21 25 23
4 30 28 33 37 40 42 44 49 47
5 5 7 10 12 15 18 20 23 26
6 12 15 16 19 17 20 24 25 28
7 20 27 30 41 45 51 53 55 61
8 8 13 15 19 25 27 33 35 40
9 45 43 40 36 38 34 31 28 25
10 33 35 40 41 45 47 45 51 53
11 10 15 21 23 25 34 32 37 41
12 16 20 22 20 25 23 25 28 30
13 12 17 20 21 25 27 24 28 31
14 20 22 24 26 25 29 35 38 43
15 25 30 36 41 38 43 47 45 50
16 80 75 78 72 69 70 64 61 59
17 24 22 26 29 33 31 28 33 36
18 30 34 40 38 42 48 50 52 53
19 88 85 84 86 81 80 83 78 76
20 50 52 54 59 57 60 63 68 70
21 25 27 30 31 35 41 42 45 47
22 75 77 73 70 66 63 67 63 61
23 28 34 32 36 39 42 45 41 46
24 15 20 24 30 33 37 36 40 42
25 70 74 76 75 78 78 83 85 87
26 82 79 78 72 69 70 64 61 59
27 25 27 26 29 32 32 30 33 35
28 32 34 38 40 42 46 50 52 53
29 90 87 85 86 82 80 81 78 76
30 55 57 54 59 57 60 63 66 64
31 12 15 18 22 25 31 32 37 41
32 26 30 32 30 35 33 35 38 40
33 62 67 80 81 85 87 84 88 91
34 18 21 24 26 25 29 34 38 41
35 28 32 36 40 38 43 45 48 50
54
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Статистика: Підруч. / Герасименко С.С., Єріна А.М., Пальян З.О. – К.:

КНЕУ, 2000. – 468 с.
2. Матковський С.О., Гальків Л.І., Гринькевич О.С., Сорочак О.З.. Статисти-
ка: Навчальний посібник – Львів: «Новий Світ – 2000», 2009. – 430 с.;
3. Тарасенко І.О. Статистика: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної
літератури, 2006. – 344 с.
4. Статистика: Підручник / С.С.Герасименко, А.В.Головач, А.М.Єріна,
О.В.Козирєв та ін.; За наук. ред. д.е.н. С.С.Герасименка – К.: Вища шк.,
2000. – 467 с.
5. Статистика: теоретичні засади і прикладні аспекти. Навчальний посібник.
Р.В.Фещур, А.Ф.Барвінський, В.П.Кічор та інші; За наук. ред.
Р.В.Фещура. – 2-е вид. оновлене і доповнене. – Львів: «Інтелект-Захід»,
2003. – 576 с.
6. Статистика. Збірник задач; Навч. Посібник /А.В.Головач, А.М.Єріна,
О.В.Козирєв та ін. – К.: Вища шк., 1994. – 448 с.
7. Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт з курсу «Статисти-
ка» для студентів Інституту економіки і менеджменту денної форми на-
вчання. /Укладачі І.І.Новаківський, Я.В.Панас, О.Б.Стернюк – Львів: Ви-
давництво НУ „ЛП” 2008. – 60 с.
55
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
СТАТИСТИКА
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторних робіт

для студентів напряму підготовки 6.030601 – „Менеджмент”
спеціальності „Менеджмент організацій і адміністрування”
Укладачі: Сорочак Олег Зіновійович,

Стернюк Оксана Богданівна,
Панас Ярослав Володимирович
56

методичка статистика пдф

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

методичка статистика пдф

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Укладачі: Сорочак О.З., канд. техн. наук, доц.

Відповідальний за випуск: Чухрай Н.І., докт. екон. наук, проф.

Рецензенти: Войцеховська Ю.В., канд. екон. наук, доц.

Статистика як наука вивчає кількісну сторону різноманітних економіч-

Мета завдання: Навчитися систематизувати первинну інформацію, вико-

Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання утворити ряди ро-

Послідовність виконання завдання:

2. Сформувати таблицю впорядкованих даних для характеристики робіт-

4. Зобразити ряд графічно у вигляді гістограми (полігону) та кумуляти.

Завдання 2. Метод комбінаційного групування статистичних даних

Мета завдання: Навчитися систематизувати первинну інформацію, вико-

Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання утворити ряди ро-

Послідовність виконання завдання:

3. Побудувати інтервальний (дискретний) ряд розподілу робітників підп-

Завдання 3. Аналіз статистичних залежностей

Мета завдання: Навчитися використовувати метод аналітичного групу-

Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання здійснити аналіти-

Послідовність виконання завдання:

3. Сформувати таблицю впорядкованих даних для характеристики робіт-

5. Зобразити графічно досліджувану залежність у вигляді полігону.

Мета роботи: Навчитись обчислювати різні види відносних величин та

Послідовність виконання роботи:

3. Порівняти площі, відведені під кожний тип культури по областях. Ре-

4. Визначити відношення площ, відведених під технічні культури, карто-

6. Обчислити величини динаміки валового збору зерна в даних областях

7. Порівняти рівень та динаміку урожайності зерна протягом 7-ми періо-

Весь світ 100

Мета завдання: Навчитися визначати та аналізувати статистичні харак-

де fj – частота значень ознаки у j-тій групі сукупності.

Послідовність виконання завдання:

Завдання 2. Розрахунок характеристик варіації та форми розподілу ста-

Мета завдання: Навчитися визначати та аналізувати характеристики ва-

Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання 1 лабораторної

Рис. 3.1. Різновиди форм розподілу

2. Для утвореного варіаційного ряду визначити наступні статистичні ха-

Мета завдання: Навчитися розрахувати чисельні характеристики статис-

Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання розрахувати за до-

Очевидно, що чим менший довірчий інтервал, тим точнішою є оцінка.

Послідовність виконання завдання:

№ з/п Назва ознаки № з/п Назва ознаки № з/п Назва ознаки

2. Визначити обсяг вибірки для проведення вибіркового статистичного

4. Для кожної із отриманих вибіркових сукупностей визначити:

Завдання 2. Використання методу вибіркового спостереження для визна-

Мета завдання: Навчитися розрахувати чисельні характеристики статис-

Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання розрахувати за до-

де p - частка ознаки генеральної сукупності (p = M/N, де M – кількість оди-

Порівняння обчисленої відносної похибки із її граничним значенням до-

Послідовність виконання завдання:

2. Визначити обсяг вибірки для проведення вибіркового статистичного

4. Для отриманої вибіркової сукупності визначити:

Мета завдання: Навчитися досліджувати взаємозв’язки за допомогою за-

Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання за даними аналіти-

Тобто при побудові системи нормальних рівнянь за згрупованими дани-

Цей коефіцієнт змінюється від -1 до +1 і дозволяє оцінити як щільність

Рис. 5.1. Приклад графічного зображення теоретичної лінії регресії та емпі-

Послідовність виконання завдання:

2. Сформувати таблицю впорядкованих даних, результати представити в

2. Провести аналітичне групування статистичних даних, результати яко-

Завдання 2. Дисперсійний аналіз

Мета завдання: Навчитися досліджувати взаємозв’язки за допомогою за-

Зміст завдання: У відповідності із варіантом завдання 2 лабораторної ро-

де y – загальна середня варіюючої результативної ознаки.