МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Кафедра менеджменту організацій

Лабораторна робота №1
з дисципліни «Операційний менеджмент»
ПЛАНУВАННЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ
З ВИКОРИСТАННЯМ ЦІЛОЧИСЛОВОГО
ЛІНІЙНОГО ПРОГРАМУВАННЯ

Виконала
студ. групи МЕ-37
Чепіль М.О.
Прийняв:
к.е.н., доц. Адамовський О.М.

Львів-2022
 2

Зміст
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.................................................................................................................3
2.ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ............................................................................................................3
3. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ.................................................................................................5
ВИСНОВКИ............................................................................................................................................6
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................................................7
 3
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Мета даної роботи – набуття студентами навичок застосування економіко-
математичних методів для планування завантаження виробничих потужностей.
В процесі виконання роботи студенти закріпляють також знання з експлуатації
персональних електронних обчислювальних машин – ПЕОМ.

2.ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Під виробничою потужністю підприємства (цеху, дільниці) розуміють
максимально можливий випуск продукції в номенклатурі і кількісних
співвідношеннях, встановлених планом, з врахуванням повного використання
виробничого устаткування і площ при застосуванні прогресивної технології,
передової організації праці та виробництва.
Розрізняють три види виробничої потужності: вхідну Пвх, вихідну Пвих, і
середньорічну Пср.
Максимальне завантаження виробничої потужності цеху (дільниці) може бути
досягнуте в результаті рішення наступної задачі цілочисельного лінійного
програмування.
Щоб максимально завантажити виробничі потужності цеху (дільниці),
необхідно визначити, яка кількість виробів кожного найменування Ni повинна
бути виготовлена за рік при найбільш повному завантаженні всіх m груп
устаткування, тобто знайти максимум цільової функції
n m
Qmax ( N )=∑ ∑ t пр ⋅N i
i=1 j=1 ij
, (9)
при наступних обмеженнях
n
∑ t прij⋅N i≤F д j⋅c j , j=⃗
1,m
i=1 ; (10)
N i ≥0 , i=⃗
1, n. (11)
При такій постановці задачі вважають, що втрати від недовантаження будь-
якої групи устаткування рівноцінні. В дійсності ж втрати від недовантаження
великогабаритного дорогого устаткування більші, ніж втрати від недовантаження
дрібного дешевого устаткування. Тому з огляду на це, більш доцільним буде
рішення задачі при мінімізації недовантаження всіх груп устаткування з
врахуванням їх ціни, тобто слід визначити максимум цільової функції
 4
n m
Q max ( N )=∑ ∑ t пр ⋅S j⋅N i
i=1 j=1 ij
, (12)
при обмеженнях аналогічних (10), (11), де Sj – середня вартість одиниці
устаткування j-тої групи віднесена до одиниці часу її дійсного річного фонду,
грн/год., яка визначається як
S j=Ц j / F д
j, (13)
де Цj – середньозрівноважена ціна одиниці устаткування j-тої групи, грн.
В результаті рішення задачі може виявитися, що за деякими найменуваннями
виробів випуск повинен бути рівний нулеві. Це означає, що для більш повного
використання устаткування вироби таких найменувань не повинні випускатися.
Для рішення задачі оптимізації виробничої програми, при стратегічній лінії
фірми на максимізацію прибутковості, доцільно використовувати наступну
цільову функцію
n
Qmax ( N )=∑ MP i⋅N i ,
i=1 (14)
при обмеженнях аналогічних (10) і (11).
У виразі (14) як коефіцієнти цільової функції виступає питомий маржинальний
прибуток від реалізації одного виробу i-го найменування, що розраховується як
MPi =Pi −V i  , (15)
де Pi – питома ціна продажу (оптова) виробу і-го найменування, грн; Vi – величина
змінних витрат на одиницю продукції і-го найменування, грн.
Використання як коефіцієнтів цільової функції питомого маржинального
прибутку [9] замість середнього прибутку від реалізації одного виробу і-го
найменування [4] забезпечує в першу чергу більш коректну постановку задачі,
оскільки питомий прибуток на один виріб змінюється в залежності від обсягів
реалізації, тобто при зміні Ni, а питомий маржинальний прибуток є величиною
незалежною від Ni. З іншого боку, використання як коефіцієнтів цільової функції
питомого маржинального прибутку забезпечує, при максимізації прибутковості
фірми, мінімізацію недовантаження всіх груп устаткування з урахуванням їх
вартості. Це пояснюється тим, що питомий маржинальний прибуток містить у
собі як прибуток від реалізації одиниці продукції, так і частину постійних витрат,
що припадають на один виріб. До складу ж постійних витрат входять
амортизаційні відрахування, що є функцією від вартості устаткування.
 5
3. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Робота виконується в лабораторії ПЕОМ з використанням електронних
таблиць MS Excel. Комп’ютер вмикається тільки з дозволу викладача. Для
знаходження максимумів цільових функцій застосовується надбудова Пошук
рішення (Solver).
Після введених відповідно до свого варіанту вхідних даних розраховуємо такі
показники:

Номінальний фонд часу, який в нашому випадку становить 3984 год.

1. Визначення дійсного фонду часу роботи кожної групи устаткування для
всіх груп обладнання

2. Розрахунок середньопрогресивної норми часу на виготовлення одного

умовного виробу на j-тій групі устаткування
 6
3. Розрахунок виробничої потужності кожної з груп устаткування в умовних
виробах

3. Визначення виробничої потужності в умовних виробах виражена кількістю

конкретних виробів

5. Визначення виробничої потужності дільниці у відсотках від заданої

програми випуску продукції

6. Розрахунок виробничої потужності визначеної в умовних відсотках

виражена кількістю конкретних виробів

Після розрахунків цих показників знаходимо оптимальні кількості

виробництва деталей за трьома різними (описаними вище) критеріями:
1. Завантаження всіх груп устаткування

2. Мінімізація недовантаження всіх груп устаткування з врахуванням їх ціни

 7
4. Максимізація прибутковості

ВИСНОВКИ
На даній лабораторній роботі навчилась застосовувати економіко-математичні методи
для планування завантаження виробничих потужностей. В процесі виконання роботи закріпила
також знання з експлуатації персональних електронних обчислювальних машин – ПЕОМ.
Виробнича потужність — це максимально можливий випуск продукції на підприємстві за
умови виконання завдань з номенклатури, асортименту, якості і максимального завантаження
устаткування і виробничої площі, використання сучасних технологічних процесів і форм
організації виробництва і пращ на основі прогресивних норм використання матеріальних і
трудових ресурсів.
Основною задачею визначення виробничої потужності є виявлення резервів з метою
більш повного використання діючих виробничих основних фондів підприємства. При
розрахунку виробничої потужності використовують наступні вихідні дані: виробничу програму
в номенклатурі; дані про наявне устаткування і виробничі площі; прогресивні норми
продуктивності устаткування і трудомісткості виробів; режим роботи устаткування і
використання площ; ввід в експлуатацію основних фондів. Виробнича потужність підприємства
визначається за потужністю ведучих цехів, цеху – за потужністю ведучих дільниць, дільниці -
за потужністю ведучого устаткування.
Для збільшення виробничої потужності на підприємстві розробляються організаційно-
технічні заходи з усунення «вузьких місць». Під «вузьким місцем» розуміють виробничий
підрозділ (цех, дільниця, група устаткування), виробнича потужність якого менша, ніж будь-
якого іншого підрозділу.
До числа заходів з усунення «вузьких місць» відносяться: впровадження передової
технології, зниження трудомісткості робіт, які виконуються шляхом застосування спеціальних
пристроїв та інструментів, збільшення змінності роботи, передача частини робіт іншим
підрозділам, встановлення додаткового або більш продуктивного устаткування, збільшення
виробничої площі, розширення міжзаводського кооперування, тощо.
 8

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Джей Хейзер, Барри Рендер. Операционный менеджмент. 10-е изд. Пер. с
англ.: СПб.: Питер, 2015. – 1056 с.
2. Додж М., Стинсон К. Эффективная работа с Microsoft Excel 2000 – СПб:
Издательство «Питер», 2000. – 1056 с.
3. Методичні вказівки до лабораторної роботи з курсу «Операційний
менеджмент» для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
спеціальності 073 – Менеджмент. Планування завантаження виробничих
потужностей з використанням лінійного програмування. / Укладачі Сорочак
О.З, Бондаренко Ю.Г.: – Львів: Видавництво Національного університету
«Львівська політехніка», 2018. – 19 с.
4. Слак Н., Чеймберс С., Джонстон Р. Организация, планирование и
проектирование производства. Операционный менеджмент. Пер. с англ.: М.:
Инфра-М, 2015. – 790 с.
5. Трут О.О. Операційний менеджмент: підручник / О.О.Трут. – К.:
Академвидав, 2013. – 348 с.