Міністерство освіти і науки України

Національний університет “Львівська політехніка”

Кафедра ТТАЕ

Лабораторна робота №1
з дисципліни “Оперативне управління енергоблоком АЕС ”

на тему: «Аналіз структури та функціональні можливості аналітичного

тренажера енергоблоку атомної електричної станції»

Виконав:
ст. групи АЕАЕ-11
Панасюк А.С.

Прийняла:
Матіко Г.Ф.

Львів – 2023
 Мета лабораторного заняття – вивчити можливості аналітичного
тренажера енергоблоку АЕС, навчитися створювати віртуальні аварійні ситуації,
пов'язані з різними видами відмов обладнання, і виводити на дисплеї таблиці і
графіки контрольованих параметрів, фрагменти технологічних схем.

Вступ
Перспективи ядерної енергетики, які будуються на міцному фундаменті
надійної експлуатації атомних об'єктів, змінили порядок проходження цілей
оперативного супроводу роботи АЕС від ефективності роботи станції за умови
забезпечення її безпеки до безпеки, а потім вже ефективності. Це надзвичайно
велика задача, що має безліч аспектів, починаючи від вдосконалення
технологічних систем, в першу чергу систем контролю і управління, до
підготовки персоналу.
Управління роботою енергоблоків АЕС покладено на операторів блокових
пунктів управління. Світовий досвід показує, що найкращою формою підготовки і
підтримки кваліфікації цих фахівців є організація навчального процесу на базі
тренажерів - повномасштабних, аналітичних, локальних, багатофункціональних,
якими оснащуються навчально-тренувальні центри на АЕС.
Повномасштабний тренажер енергоблоку АЕС - програмно-технічний
моделюючий комплекс, створений з використанням проектної,
пусконалагоджувальної і експлуатаційної документації енергоблоку, і базується
на комплексній всережимній математичній моделі енергоблоку, що функціонує в
реальному масштабі часу. Тренажер призначений для професійної спільної
підготовки оперативного персоналу блочного щита управління енергоблоку з
використанням його реальної повномасштабної моделі. Повномасштабний
тренажер енергоблоку має точну копію реального блочного (БЩУ) і резервного
щитів управління (РЩУ).
Аналітичний тренажер - програмно-технічний моделюючий комплекс,
призначений для підготовки, перепідготовки і підтримки кваліфікації персоналу
блочного щита управління АЕС з використанням повномасштабної математичної
моделі енергоблоку, функціонуючої в реальному масштабі часу. Основна
відмінність від повномасштабного тренажера полягає в тому, що панелі імітатора
блочного пункту управління представлені в графічній формі.
Використовуючи тренажери в ході навчального процесу, можна створювати
будь-які навчальні аварійні ситуації, пов'язані з різними видами відмов
обладнання, і виводити на дисплеї таблиці і графіки контрольованих параметрів,
фрагменти технологічних схем.

2
 Виконання завдання:

1. Розпочинаємо роботу з тренажером, запускаючи «Пульт інструктора

тренажера» за допомогою іконки :

На екрані з’являється вікно «Пульт інструктора тренажера»:

Рис. 1. Вікно «Пульт інструктора тренажера»

2. Завантажуємо для дослідження конфігурацію моделі Козлодуй ВВЕР-1000 за

допомогою кнопки «Загрузить модель»;
3. Вибираємо з попередньо створеного переліку початковий стан устаткування
«З Бази Данних»; Встановлюємо потужність N = 1000 Мвт;
4. Натискаємо кнопку «Пуск» для запуску процесу моделювання.

За допомогою іконки іконки запускаємо основне меню із переліком

систем реалізованих в тренажері.

3
 Рис. 2. Вікно «Системи реалізовані в тренажері»

5. Досліджуємо можливості вносити збурення і несправності в роботу

технологічного обладнання в процесі тренування на тренажері:

Рис. 3. Перелік можливих несправностей та відмов

4
Можливі несправності або збурення:
- зміна зовнішніх по відношенню до блоку параметрів (тиск, температура
охолоджуючої води, зовнішнього повітря і т.д.);
- відмови арматури;

Рис. 4. Вікно збурення по підвищенню температури

Рис. 5. Вікно з переліком можливих несправностей засувки

регулятора
6. Вивчаємо можливості створення сценаріїв тренувань – внесення збурень і
несправностей.

Рис. 6. Вікно створення нового сценарію

5
7. Вивчаємо можливості виведення графіків зміни технологічних параметрів
основного обладнання АЕС.
Запускаємо редактор графіків при вивантаженій моделі, створюємо новий
графік.

Для створення, редагування і видалення графіків необхідно на Пульті

інструктора натиснути кнопку «Редактор графиков» (активна лише при
вивантаженій моделі). Після запуску відкриється вікно, що приведене на малюнку
нижче.
В процесі функціонування тренажера з пульта інструктора є можливість
викликати попередньо створені графіки зміни параметрів. Для цього необхідно
лівою клавішею миші натиснути кнопку «Показать график» і обрати необхідний
тренд із спадаючого списку.

Рис. 7. Перелік параметрів, які можна відобразити на графіку

6
 Програма відображення трендів для зручності роботи з тренажером може
викликатися декілька разів.
Після запуску програми відображення трендів подальша робота з графіками
виконується у вікні даної програми. Один графік може включати в себе до 12-ти
параметрів, кожен з яких має свій колір.
Після запуску програми відображення трендів на екрані з’явиться вікно, яке
приведено нижче.

Рис. 8. Вікно відображення графіків

Для корегування масштабу шкали по кожному параметру необхідно
натиснути кнопку в лівому верхньому куті тренда. Виводиться наступне
вікно:

Рис.9. Вікно масштабування параметрів

Є можливість вибрати необхідний параметр і змінити його шкалу (мінімальне

значення «Minimal value» і максимальне значення «Maximal value»), а також
масштаб часової шкали («Time interval»). Завершується корегування натисканням
клавіші «OK».

8. На пульті інструктора є можливість передивитися виконані керуючі дії

персоналу у спеціальному вікні.

7
 Дослідження

Перший контур ЯЕУ складається з реактора і чотирьох паралельних петель,

кожна з яких включає парогенератор, головний циркуляційний насос (ГЦН),
запірні пристрої і головні циркуляційні трубопроводи.
Склад реакторної установки
 Реактор;
 Трубопроводи 1-го контуру (ГЦТ);
 Компенсатор об'єму — (Компенсатор тиску);
 Головні циркуляційні насоси — (ГЦН);
 Головні запірні засувки — (ГЗЗ) — при їх наявності.
На рисунку зображена реакторна, яка працює на номінальному режимі з
параметрами:
• Теплова потужність Nт = 3041 МВт
• Тиск в КО Рр = 3,6 кгс/см2
• Рівень в КО F = 87098 мм

Рис.10. Схема протікання першого контуру

Застосовуючи перехід між системами і елементами в тренажері

переходимо на головне вікно Парогенератора №1 та вносимо деякі зміни в

8
роботу основного обладнання ПГ-1.

Рис.11. Головне вікно Парогенератора №1

Отже, виводимо з ладу двигун ГЦН-1:

Під час знеструмлення ГЦН-1 утворилися такі графічні залежності:

9
 Рис.12. Графік зміни положення основного РПК та рівня в ПГ

Рис.12. Графік зміни витрати пари та витрати живильної води

За рахунок виведення з ладу ГЦН-1, можна зробити висновки, що

параметри такі, як: витрата пари, витрата живильної води та положення
основного РПК наближаються до 0, а згодом й дорівнюють нулю. Проте,
рівень в ПГ за тей самий проміжок часу спочатку зменшується, а потім
починає різко стабілізуватися, оскільки включилася в роботу система
аварійної живильної води парогенератора.
Повертаючись до головного меню, де зображена реакторна установка
видно, що початкові параметри змінилися, відносно почали зменшуватися, за
рахунок відключення ГЦН-1.
10
• Теплова потужність Nт = 1260 МВт
• Тиск в КО Рр = 2,1 кгс/см2
• Рівень в КО F = 65591 мм
Дані зображено на рис. 13, 14.

Рис.13. Графік зміни теплової потужності реактора та зміни тиску

в компенсаторі об’єму

11
 Рис.14. Графік зміни рівня в компенсаторі об’єму

Після «відремонтування» ГЦН-1 деякі параметри починають

стабілізуватися. Проте теплова потужність, тиск та рівень в КО реакторної
установки не змінюється, тому що для цього, необхідна дія оператора для
«підняття потужності».

12
 Висновки: під час виконання даної лабораторної роботи було проведено
аналіз структури та функціональні можливості аналітичного тренажера
енергоблоку атомної електричної станції за рахунок знеструмлення ГЦН-1,
ознайомлено з можливістю створювати віртуальні аварійні ситуації, пов'язані з
різними видами відмов обладнання, і виводити на дисплеї таблиці і графіки
контрольованих параметрів, фрагменти технологічних схем. Розглянуто схему
реакторної установки, та схему Парогенератора №1.
За рахунок відключення ГЦН-1, було досліджено як змінюються
початкові параметри реакторної установки, витрата живильної води та пари в
ПГ, рівень в ПГ і положення основного РПК ПГ-1. Наведено графічні
залежності на рис. 11-14.

13
14