Міністерство освіти і науки України

Національний університет “Львівська політехніка”

Кафедра ТТАЕ

Лабораторна робота № 2
з дисципліни “Оперативне управління енергоблоком АЕС ”
на тему: «СИСТЕМА ВІДОБРАЖЕННЯ ТА ОПЕРАТИВНОГО
УПРАВЛІННЯ АНАЛІТИЧНОГО ТРЕНАЖЕРА ЕНЕРГОБЛОКУ
АТОМНОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ СТАНЦІЇ»

Виконав:
ст. групи АЕАЕ-11
Панасюк А.С.
Прийняла:
Матіко Г.Ф.

Львів – 2023
 Мета лабораторного заняття – вивчити систему відображення та
оперативного управління аналітичного тренажера енергоблоку АЕС, позначення
основних елементів та технологічних апаратів на мнемосхемах тренажера,
навчитися виводити на дисплеї фрагменти технологічних схем.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
1. Елементи управління та відображення комп’ютерного тренажера

1.1. Взаємодія з ключем управління або перемикачем

На відеокадрах тренажера як елементи управління використовуються ключі, що
повертаються у вихідний стан після закінчення дії на них та перемикачі.

Для повороту ключа в потрібне положення необхідно підвести до нього

курсор і для повороту ключа за годинниковою стрілкою натиснути праву клавішу
миші, проти годинникової стрілки - ліву клавішу. Ключ з поверненням у вихідний
стан утримується у відповідному положенні до відпускання клавіші миші,
перемикач залишається у фіксованому положенні.
Поворот ручки перемикача в необхідне положення здійснюється аналогічно,
при цьому з кожним натисканням клавіши миші перемикач переходить в
наступне в даному напрямку положення.

1.2. Імітація дії на кнопки без фіксації

На відеокадрах тренажеру як елементи управління використовуються
зворотні (без фіксації у нажатому стані) кнопки.

Для натискання на кнопку необхідно підвести до неї курсор і натиснути ліву

клавішу миші. При цьому зображення кнопки зміниться на натиснуте. Кнопка
повертається в початковий стан після відпускання клавіши миші.

1.3. Вказівник положення регулюючого клапана

Положення клапанів індикується стрілкою і цифровим покажчиком під нею.
 1.4. Відображення показів приладів
На відеокадрах тренажера прилади відображаються у вигляді статичних
малюнків зі шкалами і динамічних елементів:
стрілки;
індикатора точки вимірювання багатоточкового приладу;
діаграмної стрічки самописного приладу.
Показуючий прилад
Значення параметра індикується динамічним елементом (стрілкою) на фоні
його шкали. Для зручності знизу деяких приладів виведено цифрове значення
виміряного параметра.

1.5. Імітація керування електрофікованою та ручною арматурою та іншими

елементами керування

Електрофікована і ручна арматура на відеокадрах робочих місць МОКУ і

МОТУ умовно відображається наступним чином:

електрифікована
засувка

електрифікований
клапан
 ручна засувка

ручний шибер

електрифікований
шибер

вставка

поворотна заглушка

швидкодіючий
відсічний клапан

регулюючий газовий
клапан

2. Відображення динамічних елементів

2.1. Імітація керування одношвидкісним механізмом

Одношвидкісний механізм (НОУ, КЕН, ЖЕН, зливні насоси ПНТ, ДС, МВ,
ДРГ, ЦН, пусковий, резервний і аварійний масло насоси і т.ін.) на
налагоджувальних відеокадрах тренажера відображаються мнемосимволами:

При включеному стані насоса трикутник мнемосимвола забарвлений в

червоний колір, при відключеному - в зелений. Для імітації включення
(відключення) насоса необхідно підвести курсор на відеокадри до потрібного
насосу і натиснути праву (ліву) клавішу миші.
Примітка. При аварійному відключенні механізму трикутник блимає
зеленим кольором, при включенні механізму по АВР - трикутник блимає червоним
кольором.

2.2. Імітація керування вентилем і засувкою

Засувка на налагоджувальних відеокадрах тренажера

зображується мнемосимволами:

Вентиль ручний на налагоджувальних відеокадрах тренажера

зображується мнемосимволом:

Кольори трикутників засувки індикують її стан:

- два трикутники темно сірого кольору - схема управління засувкою
знаходиться в розібраному стані;
- один трикутник червоного кольору, інший зеленого - засувка знаходиться
в проміжному стані, рух відсутній;
- один трикутник червоного кольору, інший темно сірого - засувка
знаходиться у відкритому положенні;
- один трикутник зеленого кольору, інший темно сірого -засувка
знаходиться в закритому положенні;
- червоний трикутник блимає, зелений горить рівним світлом - засувка
рухається на відкриття;
- зелений трикутник блимає, червоний горить рівним світлом - засувка
рухається на закриття.
Для керування засувкою необхідно підвести до неї курсор і правою (лівою)
клавішею миші короткочасно подати керуючий сигнал на її відкриття (закриття).
Після подачі сигналу засувка з «самопідхопленням» рухається на відкриття
(закриття). При необхідності зупину засувки, яка рухається, необхідно підвести
до неї курсор і короткочасно подати керуючий сигнал протилежної дії.
Для керування вентилем необхідно підвести до нього курсор і натискати
утримуючи праву (ліву) клавішу миші. Положення вентиля у відсотках у
цифровому вигляді зазначається поруч.

2.3. Імітація керування клапаном

На налагоджувальних відеокадрах тренажера клапан зображується
наступним чином:

Зеленим кольором індикується дистанційний режим роботи, червоним -

автоматичний. Переведення з одного режиму роботи в іншій здійснюється з
відеокадрів робочих місць персоналу, якщо на налагоджувальних відеокадрах не
передбачено БРУ.
Керування клапаном у дистанційному режимі його роботи здійснюється
лівою (правою) клавішею миші після підведення курсора до його відображення. Є
можливість також керувати за допомогою блоку управління, якщо він
відображений на налагоджувальному відеокадрі. Положення клапана у відсотках
вказується поруч з його відображенням.

ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Розшифрувати основні позначення системи аварійної живильної води

на мнемосхемі аналітичного тренажера для основних елементів системи при
роботі на потужності N=1000 МВт.

Призначення системи аварійної живильної води ПГ (позначення ТХ)

• Система аварійної живильної води парогенератора призначена для подачі
знесоленої води в парогенератори для зняття залишкового тепла і
розхолоджування реакторної установки в режимі знеструмленні енергоблоку, а
також при аваріях і несправності системи живильної води.
• При знеструмленні енергоблоку система забезпечує подачу води в
парогенератори в Протягом 6-7 годин для аварійного розхолоджування.
• Система аварійної живильної води парогенераторів відноситься до
захисних системам безпеки
Вимоги до системи аварійної живильної води ПГ
- забезпечити подачу води не менше, ніж в два парогенератора;
- забезпечити подачу води в парогенератор з моменту аварії за проміжок
часу не більше двох хвилин;
- при тиску в парогенераторі 6,3 МПа (64 кгс / см 2) забезпечити подачу
живильної води з витратою 150 м3 / год;
- повинна допускати можливість випробування (поканально) при роботі
блоку на потужності і при цьому не втрачати своїх функціональних властивостей;
- повинна бути можливість виведення в ремонт одного каналу на час до 72
годин при роботі реакторної установки.
Склад системи
• Система складається з трьох незалежних каналів кожен з яких окремо
забезпечує розхолоджування енергоблоку.
• Кожен канал включає в себе наступне обладнання:
- бак запасу знесоленої води об'ємом 500 м3;
- аварійний живильний насос продуктивністю 150 м3 / год і напором 9 МПа;
- трубопроводи, арматуру, КВП.
Робота системи
• На кожному трубопроводі подачі живильної води до парогенератору
встановлені засувка, регулює і зворотний клапани.
• Засувки на трубопроводах призначені для відключення ПГ за аварійної
живильної води при наявності течі.
• Обмежувачі течі перед парогенераторами призначені для зменшення
витрати середовища при розриві трубопроводу між обмежувачем і зворотним
клапаном.
На мнемосхемі аналітичного тренажера на рисунку зображено схему
системи ТХ :

Розглянемо деякі основні елементи системи, та в якому стані вони

знаходяться:
При роботі на потужності N=1000 МВт система аварійної живильної води
знаходиться в режимі очікування, тоді клапан ТХ14S05 буде відкритий, про що

свідчить червоний колір засувки +

Система складається з трьох незалежних каналів TX10, TX20, TX30. Кожен
канал забезпечує подачу хімічно знесоленої води не менше ніж в два
парогенератори.
Перший канал TX10 по складу відрізняється від другого і третього каналів.
У режимі очікування до колектора насоса TX10D01 підключені парогенератори
ПГ2 і ПГ4 (YB20,YB40W01). При будь-якій аварійній події і в будь- який момент
аварії вода подаватиметься одночасно не більше, ніж в два парогенератори.
Канали TX20, TX30 забезпечують подачу хімічно знесоленої води в два
парогенератори YB10,40W01 і YB20,30W01 відповідно.
Канал ТХ10
Канал TX10 забезпечує подачу хімічно знесоленої води в два з чотирьох
парогенераторів, причому в режимі чергування підключені парогенератори
YB20,40W01. При появі сигналу «велике витікання» відбувається відключення
пошкодженого парогенератора YB20 (40) W01 і підключення YB30 (10) W01
відповідно. Перемикання не відбувається при подіях, що не формують сигнал
«витікання».
До складу каналу TX10 входить технологічне обладнання:
- бак TX10B01;
- аварійний насос TX10D01;
- всмоктувальний трубопровід подачі води
з бака TX10B01 до насоса TX10D01 з запірною
електропривідною арматурою TX10S01;
- трубопровід рециркуляції (який не
відключається) з насосом TX10D01 приєднаний
до бака TX10B01 через дросельну шайбу
TX10E04, розраховану на витрату 25м3/год при
перепаді тиску на ній 79,5кгс/см2;
- напірний трубопровід з послідовно
встановленими: дросельною шайбою TX10E03,
розрахованою на витрату 249м3/год при
перепаді тиску на ній 70,9кгс/см2, зворотним
клапаном TX10S02 і двома запірними
арматурами TX10S04,05. За зворотним
клапаном встановлена витратомірна шайба TX10E01 для вимірювання витрати
води від насоса TX10D01;
- напірний колектор для подачі хімічно знесоленої води в усі чотири
парогенератори;
Трубопроводи розподілу хімічно знесоленої води з напірного колектора в
парогенератори, при цьому:
- на трубопроводі подачі води в парогенератор
YB10W01 по ходу середовища встановлені
паралельно дві запірні арматури TX11S01,02,
послідовно зворотний клапан TX11S04 і два
паралельно встановлених регулюючих клапана
TX11S05 і TX21S02, управління і
електропостачання останнього здійснюється від
другого каналу системи (ТХ20);
На даному рисунку видно, що клапан TX11S04
знаходитьмся в автоматичному режимі
керування. Та два паралельно встановлених
регулюючих клапана TX11S05 і TX21S02 є
ввімкненими. Дві запірні арматури TX11S01,02 є
вимкненими.
 - на трубопроводі подачі води в парогенератор YB30W01 рух середовища
здійснюється за такою ж схемою, як для ПГ-1.

- на трубопроводі подачі води в

парогенератор YB40W01 встановлені
послідовно по ходу середовища запірна
арматура TX12S01, зворотний клапан
TX12S04, два паралельно встановлених
регулюючих клапана TX12S05 і TX22S02,
управління і електроживлення останнього
здійснюється від другого каналу системи
(ТХ20). За регулюючими клапанами
встановлена витратомірна шайба TX12F01
для вимірювання сумарної витрати води від
насосів TX10D01 і TX20D01 до YB40W01.
Контроль витрати виконується трьома
давачами TX12F01В1, В2, В3, вимірювальні
канали яких використовуються для
формування логіки управління каналом
системи і в схемі регулятора витрати;

- на трубопроводі подачі води в парогенератор YB20W01 рух середовища

здійснюється за тим самим принципом, що й в ПГ-4.
- трубопровід відведення протікань з порожнини між запірними арматурами
TX10S04 і TX10S05 з дросельною шайбою TX10E02, розрахованою на витрату
0,13м3/год при перепаді тиску на ній 79кгс/см2;
Канал ТХ20
Канал TX20 забезпечує подачу хімічно знесоленої води в два
парогенератори YB10(40)W01.
До складу каналу TX20 входить технологічне обладнання:
- бак TX20B01;
- насос TX20D01;
- всмоктувальний трубопровід подачі води з
бака TX20B01 до насоса TX20D01 із запірною
електропривідною арматурою TX20S01;
- трубопровід рециркуляції (постійно
підключений) з напору насоса TX20D01 в бак
TX20B01 з дросельною шайбою TX20E04,
розрахованою на витрату 25м3/год при перепаді
тиску на неї 79,5 кгс/см2 (7,79 МПа;
- напірний трубопровід з послідовно
встановленими дросельною шайбою TX20E03,
розрахованою на витрату 249м3/год при
перепаді тиску на ній 70,9 кгс/см 2 (6,95 МПа),
 зворотним клапаном TX20S02 і двома запірними арматурами TX20S04,05. За
зворотним клапаном встановлена витратомірна шайба TX20F01 для вимірювання
витрати води від насоса TX20D01;
- напірний колектор подачі хімічно знесоленої води в YB10W01 та YB40W01;
Трубопроводи подачі хімічно знесоленої води з напірного
колектора в парогенератори, при цьому:
- на трубопроводі подачі води в парогенератор YB10W01 послідовно
встановлені зворотний клапан TX21S01 і два паралельно
встановлених регулюючих клапана TX21S02 і TX11S05, управління
та електроживлення останнього здійснюється від першого каналу
системи (ТХ10);
- на трубопроводі подачі води в парогенератор YB40W01 послідовно
встановлені запірна арматура TX22S03, зворотний клапан TX22S01
і два паралельно встановлених регулюючих клапана TX22S02 і
TX12S05, управління та електропостачання останнього
здійснюється від першого каналу системи (ТХ10).
Канал ТХ30

Канал TX30 забезпечує подачу хімічно

знесоленої води в два з чотирьох парогенераторів
YB20(30)W01.
До складу каналу TX30 входить технологічне
обладнання:
- бак TX30B01;
- насос TX30D01;
- всмоктувальний трубопровід подачі води з бака
TX30B01 до насоса TX30D01 із запірною
електропривідною арматурою TX30S01
Решта обладнання працює по аналогії з каналом
TX20.

При включені аварійного насоса ТХ20D01 починає змінюватися тиск та

витрата.

Оскільки ми знаходимось на номінальному рівні потужності система навіть

при ввімкненому насосі не вступила в дію, тобто рівень в ПГ є нормальний, але за
рахунок цього ввімкнулась лінія рециркуляції та почала змінюватися витрата.
 2. Розшифрувати позначення елементів та їх стан на мнемосхемі
компенсатора об’єму при роботі на номінальній потужності
Позначення YP
Компенсатор тиску (КТ) або компенсатор об’єму (КО) в першому
контурі являє собою вертикальну посудину, яка в режимі нормальної роботи
блоку на потужності частково заповнена теплоносієм першого контуру (нижня
частина) і насиченою парою (верхня частина).
Кількість теплоносія в компенсаторі тиску визначається рівнем потужності
реакторної установки. При номінальній температурі теплоносія першого контуру,
яка дорівнює 280 оС, і нульовій потужності реакторної установки рівень в
компенсаторі дорівнює 5770 мм, а при номінальній потужності реакторної
установки рівень теплоносія в КТ дорівнює 8770 мм.
У компенсаторі тиску у верхній частині вмонтовані чотири розбризкуючих
насадки. Для запобігання потрапляння теплоносія при впорскуванні в КТ на
внутрішні стінки в районі розміщення насадок встановлений екран, який являє
собою циліндричну посудину без верхнього і нижнього дна.
Для підтримання температури води в КО в стані насичення і утворення
парової подушки у нижній частині КТ вмонтовані блоки електричних нагрівачів
(ТЕН), потужність яких може регулюватися. Кількість ТЕН- 28 штук, загальна
потужність 2520 кВт. Кількість нагрівачів у блоці – 9 шт. Потужність одного
блоку електронагрівача становить 90 кВт. Електронагрівачі розподілені в чотири
групи. У стаціонарному режимі потужність ТЕНів повинна компенсувати втрати
теплоти в навколишнє середовище (через термоізоляцію КТ) і в контур (через
водяну сполучну лінію).
Для доступу всередину КТ у верхній частині передбачено люк діаметром
450мм, всередині КТ є драбина для обслуговування внутрішніх поверхонь і
внутрішньо корпусних пристроїв.
КТ через «дихальний» трубопровід умовним діаметром 300 мм з’єднаний з
гарячою ниткою 4-ої циркуляційної петлі першого контуру.
Подача теплоносія в КТ для впорскування здійснюється з напору ГЦН-1
(холодної нитки 1-ї петлі) по трубопроводу умовним діаметром 200 мм.
У верхній частині КТ підключений трубопровід умовним діаметром 200 мм,
на якому встановлені три запобіжні клапани.
Передбачена подача азоту в КТ, а також відведення парогазової суміші з КТ
в систему аварійного газовидалення і в бак-барботер.
Технічні характеристики КТ:
• висота - 13235 мм;
• зовнішній діаметр - 3330 мм;
• повний обсяг - 79 м3;
• обсяг теплоносія при номінальній потужності реакторної установки – 24
м;3

• потужність першої групи ТЕН - 270 кВт;

• потужність другої групи ТЕН - 720 кВт;
• потужність третьої групи ТЕН - 1260 кВт;
• потужність четвертої групи ТЕН - 270 кВт;
• робоча температура 346 оС;
• допустима різниця температур між верхом і низом КТ не більше 50 оС;
• допустима різниця температур між теплоносієм впорскування в КТ і
температурою в КТ 58-60 оС, але не більше 70 оС.

Рівнемір , дросельна шайба , швидкодіючий клапан впорскування

, група трубчастих електронагрівачів (ТЕНів)

Знеструмлюємо ГЦН-:

В результаті знеструмлення ГЦН-1 починають спрацьовувати групи ТЕНів

Тиск в КО починає падати, вмикаєтьсянагрів, проте під час того як

знеструмили ГЦН-1 вимкнулась2 група ТЕНів на деякий час оскільки тиск
раптово зріс і знов почав падати.

Під час знеструмлення, також почали змінюватися параметри в ПГ-1:

Отже, під час вимкнення ГЦН-1 на номінальній потужності почали

змінюватися початкові параметри КО

Також, починає зменшуватись теплова потужність реактора:

 Висновки: під час виконання даної лабораторної роботи ми ознайомились
з системою аварійної живильної води та системою компенсації тиску.
В системі аварійної живильної води було розглянуто застосування та
призначення системи, описано три основні канали, з яких складається ця система,
запірна та допоміжна арматура, лінії руху середовища до парогенераторів.
Розглянуто, що змінюється в системі під час ввімкнення аварійного насоса на
каналі ТХ20.
В системі компенсації тиску вивчили роботу основного її елемента –
компенсатора тиску (об’єму), розглянуто склад КО та принцип його роботи. За
рахунок знеструмлення ГЦН-1 описано, як змінюються параметри КО, та
показано, як вмикаються чотири групи трубчастих електронагрівачів.