Звіт з лабораторної роботи №8

1. Тема: Класифікація електровимірювальних приладів.

1.2. Мета: Ознайомитись з основними системами та принципом дії
електровимірювальних приладів.
1.3. Прилади
та обладнання: Зразки електровимірювальних приладів різних систем та
типів.
2. Теоретичні відомості
Електровимі́рювальні прилади — клас пристроїв, що застосовуються для
виміру різних електричних величин. До групи електровимірювальних приладів
також належать й інші засоби вимірювань — міри, перетворювачі, комплексні
установки.
Електровимірювальним приладом називається сукупність деталей і механізмів,
які служать для безпосереднього вимірювання якої-небудь електричної величини.
Радіовимірювальні прилади (електронні вимірювальні прилади, електронні засоби
вимірювань) ― велика група засобів вимірювань, призначених для визначення
електричних, магнітних і електромагнітних величин, що характеризують роботу
радіотехнічних та електронних пристроїв і систем.
В принципах роботи електровимірювальних приладів використовуються різні
прояви електричного струму. Для вимірювання якої-небудь електричної величини в
електровимірювальних приладах енергія електричного струму завжди
перетворюється в механічну енергію, яка витрачається для переміщення покажчика
над відповідною шкалою.
Всякий електровимірювальний прилад складається з рухомої і нерухомої частин. По
величині переміщення рухомої частини приладу судять про величину вимірюваного
струму, напруги, потужності, тому це переміщення повинно залежати тільки від
вимірюваної величини, а не від яких-небудь інших факторів.

З Арк
№ докум.
Пiдп Дат УМСФ 6.0122 15 18 ЛР
м . ис а
Розроби Негода 01.11. Літе Арку Аркуші
в Є.П. 18 ра ш в
Керівни Шаповало Звіт з
У 1 9
к в Лабораторної роботи
№8 Технічний
Н Шаповало З предмету “Фізика”
контр. в
факультет
Консул.
ТМЕ, гр.К18-2(2)
 Технічні вимоги до електровимірювальних приладів.
До електровимірювальних приладів пред’являють такі технічні вимоги:
1. Прилад повинен бути достатньо точним.
2. Прилад повинен бути чутливим.
3. Прилад повинен давати можливість безпосередньо відраховувати вимірювану
величину в практичних одиницях і бути завжди готовим до вимірювання.
4. Вплив зовнішніх факторів на покази приладу повинен бути по можливості
малим.
5. Прилад повинен споживати малу потужність і не вносити помітних змін у
вимірювальне коло.
6. Стрілка приладу повинна швидко заспокоюватись.
7. Прилад повинен мати по можливості рівномірні поділки.
8. Прилад повинен бути здатним витримувати велике перевантаження.
9. Ізоляція струмонесучих частин приладу на корпус повинна бути достатньою.
10.Прилад повинен бути надійним в роботі, простий в установці і недорогий.
11.Прилад повинен витримувати достатньо довгий строк служби без значних
погіршень своїх якостей.
Класифікація електровимірювальних приладів.
Електровимірювальні прилади розрізняють за такими ознаками:
1. За способом порівняння вимірювальної величини з одиницею на
) прилади безпосереднього оцінювання, що перетворюють енергію
вимірюваної величини на енергію переміщення їх рухомої частини, за
положенням якої виконуються відлік значень цієї величини (амперметри,
вольтметри, омметри та ін.);
) прилади порівняння, що використовуються для порівняння вимірюваної
величини з мірами (потенціометри, мости постійного та змінного струму
тощо).

Лис
УМСФ 6.0122 15 18 ЛР
01.11.201
Негода Є.П. 8 т
Шаповалов
О.
2
З
Лис Підп
м № докум. Дата
т ис
.
2. За системами:
) магнітоелектрична,
) електромагнітна,
) електродинамічна,
) індукційна,
) електростатична,
) теплова,
) термоелектрична,
) електронна
) інші.
3. 3а родом вимірюваної величини:
) А — амперметр;
) V — вольтметру;
) W — ватметр;
) φ — фазометр;
) Hz — частотомір;
) Q — омметр;
) Гн, Н — генриметр;
) F — фарадометр;
) А-h — лічильник
) інші.
4. За родом струму:
) прилади постійного струму;
) змінного струму;
) постійного і змінного струму.
5. За умовами експлуатації:
) група А — застосовуються в сухих приміщеннях з обігріванням при
температурах 10-35°С,вологості 80%;
) група Б — у приміщеннях, що не обігріваються, температура 30-40°С,
вологість 90%,
) група В — у польових та морських будовах: В1-40-50С, В2-50-60С, вологість
95%;
) група Г — в умовах тропічного клімату.

01.11.20
Негода Є.П.
Шаповалов
18 УМСФ 6.0122 15 18 ЛР Лист

О.
3
З
Лис Підп
м № докум. Дата
т ис
.
6. За ступенем захищеності:
) захищеність від зовнішніх електричних і магнітних полів І категорії
) захищеність від зовнішніх електричних і магнітних полів П категорії.
) захищеність від зовнішніх електричних і магнітних полів ПІ категорії.
7. За стійкістю до механічних впливів:
) звичайні;
) тривкі до трясіння, вібрації, ударів: можуть використовуватися для вимірювань
після припинення даних впливів;
) стійкі проти трясіння, вібрації: використовуються для вимірювань під дією
частих впливів.
8. За характером використовування:
)стаціонарні;
)переносні.
9. 3а захищеністю кожухами:
) пилонепроникні;
) водонепроникні;
) герметичні.
10. 3а габаритними розмірами.
Чутливістю S електровимірювального приладу називається відношення лінійного або
кутового переміщення покажчика Δα до зміни величини Δх, що вимірюється, яка
викликала це переміщення:

Величина є зворотною до чутливості, називається ціною поділки приладу. Ціна

поділки приладу відповідає значенню вимірюваної величини, яку викликає зміна
показань на шкалі приладу на одну поділку.
Якщо шкала приладу має п поділок, а A ― граничне значення шкали, то

Точність вимірювань характеризують відносною похибкою:

01.11.201
Негода Є.П. Лист
8
Шаповалов

З
О.
УМСФ 6.0122 15 18 ЛР 4
Лис Підп
м № докум. Дата
т ис
.
Показання будь-якого вимірювального приладу мають відхилення від істинного значення
вимірюваної величини.
Похибка вимірювання є важливою характеристикою приладу.
За дійсне (істинне) значення вимірювальної величини береться величина, отримана при
вимірюванні зразковим приладом.
Абсолютною похибкою Δα приладу називають різницю між показаннями приладу α і
дійсним значенням вимірюваної величини αо:

Відносна похибка (навіть при сталості абсолютної похибки на всій шкалі приладу) не
залишається постійною, а збільшується. Тому у більшості випадків для характеристики
точності електровимірювальних приладів користуються зведеною похибкою εпр.
Зведена похибка εпр ― це відношення абсолютної похибки Δα до граничного значення
вимірюваної величини А, тобто:

Класи точності приладів

За класом точності прилади поділяються на вісім класів :
0,05; 0,1; 0,2; 0,5; 1,0; 1,5; 2,5; 4,.
Показник класу точності визначає зведену похибку вимірювань у відсотках.
Прилади класів 0,05; 0,1; 0,2; 0,5 використовуються для точних лабораторних
вимірювань та називаються прецизійними.
Прилади класів 1,0; 1,5; 2,5; 4 призначені для вимірювань в умовах виробництва та
називаються технічними.
Клас приладу вказується за звичай на шкалі приладу. Такий прилад може мати
декілька шкал.
Відлік у цьому випадку виконується за шкалою, яка відповідає включенню приладу.
Часто ці прилади мають тільки одну шкалу. У таких випадках значення величини,
що вимірюється, визначається за формулою:

01.11.201
Негода Є.П. Лист
8
Шаповалов

З
О.
УМСФ 6.0122 15 18 ЛР 5
Лис Підп
м № докум. Дата
т ис
.
де n1 — показання стрілки приладу у поділках шкали;
n — повне число поділок шкали;
А — максимальне значення вимірюваної величини, яке відповідає всій шкалі на
даній межі вимірювань.
Правила користування багатодіапазонними приладами
1. Обчислюють ціну поділки приладу для кожного діапазону за формулою:

де С1 — ціну поділки приладу;

A — максимальне значення величини, яке можна виміряти при даному включенні
приладу;
n — повне число поділок шкали.
2. Прилад для запобігання псування включають на максимальному діапазоні.
3. Визначають грубо вимірювану величину, помноживши відлік n1 на шкалі приладу
на ціну поділки С1. Після цього переходять на той діапазон, верхня межа якого
ближче всього до значення вимірюваної величини. Точне значення величин
отримують за формулою:

4. Якщо величина, що вимірюється збільшується, то виміри продовжують до тих

пір, доки стрілка не дійде до кінця шкали, а потім переходять на наступний
(більший) діапазон.
5. У випадку зменшення величини, що вимірюється, продовжують до тих пір, доки
ця величина не досягне верхньої межі наступного меншого діапазону, після чого
переходять на цей діапазон.

Порядок виконання робота

Негода 01.11.20 Лис

Є.П. 18 т
Шаповалов

З
О
УМСФ 6.0122 15 18 ЛР 6
Ли Підпи
м № докум. Дата
ст с
.
Загальний вигляд та опис приладу. Надати зовнішній вигляд приладу з трьох
сторін: спереду, ззаду, збоку (рисунок або фото на контрастному фоні).

Класифікація прилада за пунктами

1. тип приладу(Амперметр прилад порівняння.)
2. система вимірювального механізму;( вимірюють силу електричного
струму
3. клас точності;(Амперметр- 0.5)
4. характер вимірювального струму (постійний чи змінний); (Постійний
струм)
5. ступінь магнітозахисту, електрозахисту;( захисне заземлення;
занулення)

01.11.20 Лис
Негода Є.П.
18 т
 Шаповалов
О.
З
м
Лис
№ докум.
Підп
Дата
УМСФ 6.0122 15 18 ЛР 7
т ис
.
I. Визначити чутливість даного приладу.
II. Визначити ціну поділки даного приладу.
III. Визначити зведену похибку εnp. приладу.
1) абсолютна чутливість засобу вимірювання;
2) 80х75х45мм

1. Назвіть основні системи та принцип дії Для вимірювання сили струму в

електровимірювальних приладів.
2. Які системи електровимірювальних
приладів Ви знаєте?
3. Назвіть основні категорії приладів за
родом вимірюваної величини; за родом
струму.
електротехніці використовують
амперметр. Він складається з
підковоподібного магніту, між
полюсами якого знаходиться металева
рамка, що може обертатися навколо
поздовжньої осі.
магнітоелектрична, електромагнітна,
електродинамічна, термоелектрична,
індукційна.
4. прилади для вимірювання сили
струму— Амперметри;
5. прилади для
вимірювання напруги — Вольтметр
и;
6. прилади для вимірювання активної
та
реактивної потужності — Ватметри
та Варметри;
7. прилади для вимірювання cos
φ — Фазометри;
8. прилади для вимірювання опорів
— Омметри , Мегометри ;

01.11.201
Негода Є.П. Лист
8
 Шаповалов
О.
З
м
Лис
№ докум.
Підп
Дата
УМСФ 6.0122 15 18 ЛР 8
т ис
.
4. Що таке чутливість приладу ?. Властивість засобу вимірювання, що
визначається відношенням
вихідного сигналу цього засобу до
зміни вимірюваної величини, що його
викликає. Характеризує здатність
засобу вимірювання реагувати на
зміну вхідного сигналу.
5. Як визначається ціна поділки приладу? різниця значень вимірюваної
величини, що відповідає двом сусіднім
позначкам шкали

Негода Є.П. 01.11.2018 Лист

Шаповалов О.
З Підпи
м.
Лист № докум.
с
Дата 9
УМСФ 6.0122 15 18 ЛР