ОМтаЕВ 1

OМтаЕВ-1
Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет
"Дніпровська політехніка"
Кафедра електротехніки
МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Дисципліни :“Основи метрології та електричні вимірювання”
для студентів напряму: 14 Електрична інженерія
спеціальності: 141 - Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка.
Дніпро
2021
OМтаЕВ-1
Міністерство освіти і науки України
Національний технічний університет
"Дніпровська політехніка"
Кафедра електротехніки
МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Дисципліни :“Основи метрології та електричні вимірювання”
спеціальності: 141 - Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка.
Дніпро
2021
Матеріали методичного забезпечення дисципліни: “Основи метрології та
електричні вимірювання” для студентів спеціальностей 141 –
Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка. /Упорядн.: В.С. Хілов
С.І. Федоров – Дніпро: НТУ "ДП", 2021. – 57 с.
Упорядники:
Хілов Віктор Сергійович, д-р техн.наук, проф. кафедри електротехніки
Федоров Сергій Іванович – старший викладач кафедри електротехніки
Затверджено на засіданні кафедри електротехніки

(протокол № 8 від 31 серпня 2021 р.)
Методичні вказівки написані на основі багаторічного досліду, накопиченого на

кафедрах НТУ «Дніпровська політехніка» при викладанні дисципліни “Основи
метрології та електричні вимірювання” та суміжних з нею дисциплін.
Відповідальний за випуск Д.В. Ципленков, завідувач кафедри електротехніки,

канд. техн. наук, доцент.
Вступ
У програму лабораторних робіт входять деякі контрольні, а також інші

випробування, що дозволяють досліджувати методи метрології та електричних
вимірювань, навчитися проводити вимірювання в електричних колах постійного,
синусоїдального однофазного та трифазного струму в електричних схемах при
різних схемах з'єднання, різних умовах навантаження та інше.
Перед складанням схеми при проведенні лабораторних випробувань
необхідно підрахувати очікувані граничні значення вимірюваних величин струму,
напруги і потужності та підібрати прилади (амперметри, вольтметри і ватметри та
інші прилади) з найближчими найбільшими межами вимірів.
Неправильний вибір меж виміру приладів може привести до зниження
точності вимірів, якщо обрані прилади з надмірно великими межами, або до
ушкодження приладів, якщо обрані межі вимірів недостатні.
Деякі прилади можуть мати кілька меж виміру на різних затискачах або
положеннях перемикача. Наприклад, ватметри, що застосовуються в лабораторії
можуть мати на послідовній обмотці дві межі, наприклад, 5 А та 10А, а на
паралельній обмотці кілька меж, наприклад, 30; 75; 150; 300 В. Вольтметри
можуть мати межі 75; 150; 300; 600 В. Для таких приладів рекомендується перед
ввімкненням схеми встановити найбільші можливі межі, а після ввімкнення
перейти на межі виміру більш близькі вимірюваним величинам. При ввімкненні
схеми рекомендується також, якщо це можливо, зашунтувати амперметри,
послідовні обмотки ватметрів і первинні обмотки трансформаторів струму.
В лабораторних роботах розрахунок виконується наступним чином:

записується формула, потім виконується підстановка усіх значень та вказується
результат рішення. Після нього вказуються одиниці виміру [Н]. Результати рішень
округляються до сотих. Наприклад:
b +c 5+7
a= = =4 H
d 3 .
R2 ¿ R3 2∗4
U 23= ¿ I 1= ∗5=6.6 ( 6 ) В=6.67 В
R2 + R3 2+ 4
Правила безпечної роботи

в лабораторіях кафедри електротехніки
При роботі в лабораторіях кафедри електротехніки необхідно

дотримуватись наступних правил, що забезпечують безпеку від поразки
електричним струмом:
 Працювати тільки на тому стенді, що зазначений викладачем і не
торкатися схем, зібраних на інших стендах.
 Вмикати зібрану схему під напругу тільки після перевірки схеми і з
дозволу викладача, що веде заняття в групі (підгрупі).
 Перед ввімкненням схеми під напругу переконатися в тому, що немає
людей, які знаходяться в небезпечній близькості від схеми, що вмикається.
 Під час виконання досліду не торкатися відкритих струмоведучих частин
схеми, що знаходиться під напругою.
 Усі необхідні роз’єднання та наступні з’єднання робити тільки після
вимкнення схеми від мережі (вимкнено автоматичний вимикач та знято
запобіжники).
 При виявленні будь-яких несправностей чи ненормальної роботи схеми
(перегоряння запобіжників, поява іскор, спалахів та інше) негайно відімкнути
схему від мережі і доповісти про це викладачу, що проводить заняття.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1
ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ
ТА РОБОТІ З ЕЛЕКТРИЧНИМИ ПРИЛАДАМИ,
ЕЛЕКТРОВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ ТА ДОДАТКОВЕ
ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ЕЛЕКТРЕИЧНИХ
ВЕЛИЧИН.
Мета роботи
Ознайомлення з електровимірювальними приладами, вивчення методів

вимірювання основних електричних величин приладами, що використовуються
при виконанні електротехнічних робіт та досліджень електричних кіл.
Програма роботи
1. Вивчення умовних графічних позначень елементів електричних кіл та

електровимірювальних приладів.
2. Ознайомлення з електровимірювальними приладами та вивчення схем
їх вмикання.
3. Вивчення способів розширення меж вимірювання приладів.
4. Попередній розрахунок параметрів електричного кола.
5. Вибір приладів для електричного кола.
6. Складання звіту.
Порядок виконання роботи
Етап 1. Вивчення умовних графічних позначень елементів електричних кіл

та електровимірювальних приладів.
Користуючись літературою та наведеними таблицями 1.1, 1.2, 1.3 та 1.4
вивчити:
– графічне позначення елементів електричних кіл і електро-
вимірювальних приладів.
Таблиця 1.1
Графічне позначення елементів електричних кіл і електровимірювальних приладів
Найменування Умовне позначення
Вимикач однополюсний
Вимикач трьохполюсний
Провід
З'єднання дротів електричне
Роз'ємне електричне з'єднання
Лампа розжарювання
Резистор регульований:
а) загальне позначення;
б) з розривом кола;
в) без розриву кола
Конденсатор
Котушка індуктивності
Вимірювальний прилад
Амперметр A
Вольтметр V
U*
I* I
Ватметр W
U
Запобіжник плавкий
–
– умовне позначення одиниці вимірювання, або вимірюваної
величини, або початкові букви найменування приладу.
Таблиця 1.2
Умовне позначення одиниці вимірювання або вимірюваної величини
Назва
Величина Назва Умовне
вимірюваної
що вимірюється приладу позначення
величини
Амперметр A Ампер
Струм Міліамперметр mA Міліампер
Мікроамперметр mA Мікроампер
Вольтметр V Вольт
Напруга
Мілівольтметр mV Мілівольт
Електрична Ватметр W Ват
потужність Кіловатметр кW Кіловат
Електрична енергія Лічильник кіловат-годин кWh Кіловат-година
Зсув фаз Фазометр j Фі
Частота Частотомір Hz Герц
Омметр W Ом
Електричний опір
Мегомметр MW Мегаом
– умовні позначення систем приладів:

Таблиця 1.3
Умовні позначення систем приладів
Система приладу Умовне позначення

Магнітоелектрична:
– з рухомою рамою і механічною протидіючою силою:
– з рухомою рамою без механічної протидіючої сили

(логометр)
Електромагнітна:
– з механічною протидіючою силою
– без механічної протидіючої сили (логометр)

Електродинамічна:
– з механічною протидіючою силою
– без механічної протидіючої сили

– умовні позначення на шкалі приладів: род струму, число фаз, клас
точності приладу, випробувальна напруга ізоляції, робоче положення приладу,
виконання приладу залежно від умов експлуатації, категорії приладу по
ступеню захисту від зовнішніх магнітних полів.
Таблиця 1.4
Інші умовні позначення
Розшифровка умовного позначення Умовне позначення
Прилад постійного струму
Прилад постійного і змінного струму
Прилад змінного струму
Прилад трифазного струму
Прилад класу точності 1,5 1,5

Вимірювальне коло ізольоване від корпусу і
випробуване напругою 2 кВ 2
Обережно! Міцність ізоляції вимірювального
кола не відповідає нормам
Робоче положення шкали горизонтальне
Робоче положення шкали вертикальне
Робоче положення шкали похиле, під кутом
60° до горизонту
Виконання приладу залежно від умов

експлуатації (властивостей навколишнього АБВ
середовища)
Категорія приладу по ступеню захищеності від
зовнішніх магнітних полів
Етап 2. Ознайомлення з електровимірювальними приладами

та вивчення схем їх вмикання
За літературою та методичними вказівками ознайомитися з будовою і

принципом дії приладів для вимірювання струму, напруги і потужності.
Накреслити схеми вмикання приладів (рисунок 1.2), використовуючи
умовні графічні позначення. Звернути увагу на те, що коло струму ватметра
вмикається аналогічно амперметру, а коло напруги – аналогічно вольтметру.
Етап 3. Вивчення способів розширення меж вимірювання приладів.
Ознайомитися з будовою, областю застосування перетворювачів для

розширення меж вимірювання приладів по струму (шунти, трансформатори
струму) і по напрузі (додаткові опори, трансформатори напруги).
Накреслити схеми вмикання амперметрів, вольтметрів і ватметрів з
вимірювальними перетворювачами (рисунок 1.3).
Записати формули для визначення ціни поділок приладів, увімкнених
через вимірювальні перетворювачі.
Етап 4. Попередній розрахунок параметрів електричного кола
За заданими значеннями опорів реостатів R1, R2, R3 розрахувати значення

струмів та напруги на ділянках електричного кола, наведеного на рис. 1.1.
Розраховані величини записати в табл. 1.5.
U*
R1
I *
5A А1
W
U1
150V
FU1 QF1
R2 R3 V
U U2,3
FU2
А2 А3
Рисунок 1.1. Принципова схема з'єднань розгалуженого електричного кола
Таблиця 1.5
Результати розрахунку напруг і струмів.
Параметри U, R1, R2, R3, I1, I2, I3, U1, U23, P,

електричного кола В Ом Ом Ом А А А В В Вт
Задано 220 50 100 150
Розраховано U1+U23
Виміряно 218 1.95 1.25 0.75 103 120 450
Відхилення, %
Етап 5. Вибір приладів, складання електричного кола

та розрахунок відхилення виміряних величини від розрахованих.
5.1 В залежності з отриманими значеннями струмів та напруги обрати

межі вимірів електричних приладів електричного кола для вимірювань за
схемою, наведеною на рисунку 1.1.
5.2 Розрахувати відхилення виміряної величини від розрахованої у
відсотках за виразами:
U вим −U розр I вим−I розр Pвим −P розр
∆U=
U вим
; ∆ I=
I вим
; ∆ P=
Pвим
.
Результати розрахунків занести до табл. 1.5.
5.3 Використовуючи умовні позначки записати характеристики приладів

в табл. 1.6.
Таблиця 1.6
Характеристики приладів
Характеристика
Вольтметр Амперметр Ватметр
приладів
Тип приладу
Заводський №
Межа вимірювання
Ціна поділку
Рід струму
Внутрішній опір
Клас точності
Робоче положення
Етап 6. Складання звіту
Звіт по даній лабораторній роботі повинен містити:
1. Найменування роботи, програму роботи та її мету.

2. Схеми та рисунки 1.1, 1.2, 1.3.
3. Таблиці 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6.
4. Розрахункові формули та обчислення всіх величин, що входять в
таблиці 1.5 та 1.6
Методичні рекомендації
До етапу 2
Прилади для вимірювання струму називаються амперметрами, напруги –
вольтметрами, електричної потужності – ватметрами. Дія цих приладів
заснована на електромагнітних і електричних явищах (силова дія
електромагнітного поля на провідники зі струмами, взаємодія феромагнітних
сердечників з магнітним полем, взаємодія електрично заряджених тіл).
При дії на прилад вимірюваної величини х в його механізмі виникає
залежне від значення цієї величини переміщення стрілки (покажчика). По
величині переміщення покажчика судять про шукане значення вимірюваної
величини.
Залежно від принципу дії і конструкції прилади можуть бути призначені
для вимірювання тільки на постійному, тільки на змінному або на змінному і
постійному струмі. Це позначається на шкалі відповідними значками. На шкалі
приладу показується номінальне робоче положення його шкали.
Точність приладу характеризується його класом точності. Він
позначається на шкалі цифрою: 0,05; 0,1; 0,2; 0,5; 1,0; 1,5; 2,5; або 4,0.
Клас точності вказує найбільше для даного приладу значення
приведеної відносної погрішності у відсотках за нормальних умов.
Приведена відносна погрішність дорівнює
Δ
β= ⋅100 %
xm ,
де Δ – абсолютна погрішність вимірювання; хm – нормуюче значення, яке для
приладів з односторонньою шкалою дорівнює межі вимірювання приладу.
Відносна погрішність приладу при вимірюванні дорівнює
Δ x
β= =β m m
x x ,
де х – значення вимірюваної величини.
Шкала приладу розбита на поділки. Переміщення покажчика на один
поділок шкали обумовлене зміною параметра x на певну величину, яка має
назву –ціна поділки приладу.
Ціна поділки приладу позначається Сх і визначається в одиницях
вимірюваної величини x на поділок.
Ціну поділки приладу можна визначити до початку вимірювання за
формулою
xm ,
Cх =
N
де хm – межа вимірювань даного приладу; N – повне число поділок його шкали.

Згідно цьому для амперметра, вольтметра і ватметра ціна поділки буде
дорівнювати відповідно:
Im Um Pm Um Im
CI= CU = C p= =
N ; N ; N N .
Для ватметра завжди відомі граничні значення напруги Um та струму Im.
Амперметр має два затискачі, за допомогою яких вмикається послідовно
в коло вимірюваного струму (рис. 1.2, а). Внутрішнє коло амперметра має
невеликий опір.
Вольтметр має також два затискачі за допомогою яких підключається до
двох точок кола, напруга між якими вимірюється (рис. 1.2, б). Внутрішній опір
вольтметра великий.
U*
I I I 5A
А W
I*
150V
U Rн U V Rн U Rн
а) б) в)
Рисунок 1.2 Схеми вмикання приладів:
а – амперметра; б – вольтметра; в – ватметра
Механізм ватметра забезпечений двома котушками: котушкою струму,

що має малий опір і вмикається послідовно в коло струму, і котушкою напруги,
що має великий опір і кола, що включається на напругу. Тому ватметр має
чотири затискачі. Затискачі ватметра, позначені зірочками, називають
генераторними. Вони вмикаються з боку джерела (рис. 1.2, в).
Ватметр забезпечено перемикачем «+» «-», що дозволяє змінювати
напрям відхилення стрілки. Він використовується при вимірюваннях в
трифазних колах, а також в однофазних колах змінного струму при зміні
напряму передачі енергії. Кожному положенню перемикача відповідає певний
знак показань ватметра (+ або –).
До етапу 3
Іноді необхідно виміряти електричну величину, значення якої перевищує

межу вимірювання даного приладу. У таких випадках застосовують електричні
перетворювачі, що дозволяють розширити (збільшити) межу вимірювання
приладу.
Для розширення меж вимірювання амперметрів на постійному струмі
застосовуються шунти (рис. 1.3, а). Шунт є малим опором, забезпечений
чотирма затискачами. На змінному струмі для цієї мети застосовуються
трансформатори струму (рис. 1.3, г).
При вмиканні амперметра з шунтом його межа вимірювання і ціна
поділку збільшуються в
Ra
n=1+
Rш
разів,
де Ra – внутрішній опір амперметра; Rш– опір шунта.

Ціна поділку амперметра із зовнішнім шунтом
C ¿I =C I n
І І
U Rн U Rн U Rд Rн
Rд
Rш
а) б) в)
І Л1 Л2
И1 И2
А а А а
U Rн U Rн U
Rн
Х х Х х
Л1 Л2
И1 И2
г) д) е)
Рисунок 1.3. Схеми вмикання приладів з вимірювальними перетворювачами
Для розширення межі вимірювання амперметра в n разів потрібен шунт з

опором
Ra
Rш = , Ом.
n−1
Для вмикання амперметра з трансформатором струму (рис. 1.3, г) його

ціна поділку дорівнює
¿
C I =C I K I ,
I 1н
де K I = I – коефіцієнт трансформації; I1н, I2н – номінальні струми первинної і
2н
вторинної обмотки трансформатора струму, вказані на його щитку.

Так само вимірюється і межа вимірювання амперметра:
I 'm=I m K I .
По міркуваннях безпеки при роботі трансформатора струму не можна

розмикати коло його вторинної обмотки, які позначаються буквами И1 та И2.
Розширення межі вимірювання вольтметра на постійному і змінному
струмі може бути досягнуте за допомогою додаткового опору, що вмикається
послідовно з вольтметром (рис.1.3, б).
Ціна поділку і межа вимірювання вольтметра при вмиканні додаткового
опору збільшується в
Rд
m=1+
RU
, разів,
де RU – внутрішній опір вольтметра; Rд – величина додаткового опору.

Для розширення межі вимірювання вольтметра в m раз необхідно
включити додатковий опір
Rд = RU (m – 1).
При вмиканні вольтметра з трансформатором напруги (рис 1.3, д) його

ціна поділку дорівнює
C 'U =CU K U ,
U 1н
де K U = U – коефіцієнт трансформації трансформатора напруги; U1н, U2н –
2н
номінальна первинна і вторинна напруги, вказані на щитку трансформатора.

Для розширення меж виміру ватметра необхідно застосовувати додаткові
опори, шунти та трансформатори струму та напруги, що вмикаються відповідно
у кола струму та напруги приладу (рис. 1.3, в, е).
При вмиканні ватметра з додатковим опором в колі напруги (рис. 1.3, в)
його ціна поділку дорівнює
C P =C P m,
д R
де CP – ціна поділку ватметра; m=1+ R – коефіцієнт розширення межі
WU
R
вимірювання ватметра по напрузі; WU – опір кола напруги ватметра.
При вмиканні ватметра з вимірювальними трансформаторами струму і
напруги (рис. 1.3, е) його ціна поділку дорівнює
C P =C P K U K I ,
де KU, KI – коефіцієнти трансформації вимірювальних трансформаторів.
До етапу 4
Виконати розрахунок розгалуженого електричного кола шляхом
перетворень:
– Еквівалентний опір всього кола.
R2 R3
Reкв =R1 +
R 2+ R 3
.
– Струми і напруги віток:

U U 23 U 23
I 1= ; I 2= ; I 3= ;
R eкв R2 R3
R 2 R3
U 1=R 1 I 1 ; U 23=U −U 1= I.
R2 + R3 1
– Потужність кола
P=I 21 R екв=U I 1 .
До етапу 5
Вибір приладів для вимірювання електричних величин здійснюється з

врахуванням: роду струму; частоти; необхідної точності вимірювання; значення
вимірюваної величини; опору кола і інших умов.
Для підвищення точності вимірювання прилад вибирають таким, щоб
його межа перевищувала значення вимірюваного параметра що очікується
вимірювання на 30...50 відсотків. Такий само принцип вибору приладів
застосовується і для вимірювання неелектричних параметрів, наприклад: тиску,
швидкості, тощо.
Для ватметра цю умову необхідно виконувати окремо для кожної з
обмоток. Інакше струм або напруга в одній з його обмоток може перевищити
його гранично-припустимі значення, що призведе до перегріву обмотки та
виходу з ладу приладу.
Для ватметра необхідно, щоб межа приладу:
– по напрузі дорівнювала U m =( 1 ,1. ..1 ,6 ) U ;
– по струму дорівнювала I m=(1 ,5. ..1, 8)I .
Тоді Pm=(1, 65.. .2,9) P . U, I, P – значення напруги, струму та потужності, що
очікуються, у колі.
Якщо є прилад з декількома межами вимірювання, то залежно від
значення вимірюваної величини вибирають ту або іншу межу відповідно до
приведених рекомендацій.
Щоб внутрішній опір приладів не здійснював помітного впливу на опір
кола і її режим роботи, слід виконувати умови:
R A =( 0,001. ..0 ,005 ) R ; RU =( 1000 .. . 500 ) R ,
де R – опір кола, в якій ввімкнені прилади.

Такі ж вимоги пред'являються до опорів кіл струму і напруги ватметра.
Результати вимірювання знаходять за формулою
x=C x α ,
де a – відхилення покажчика приладу в поділках.

Так U=C U α , I=C I α , P=C P α .
Контрольні запитання
1.Які фізичні явища використовуються в електровимірювальних
приладах?
2.Як вмикається в коло вольтметр, амперметр, ватметр? Чому?
3.Що називається ціною поділку приладу?
4.Як визначається ціна поділку приладу?
5.Що називають класом точності приладів?
6.Дайте пояснення умовним позначкам, що наносяться на шкалу
приладів.
7.Як визначають шукане значення вимірюваної величини при
вимірюванні?
8.Які способи розширення меж вимірювання приладів застосовуються
при постійному і змінному струмі?
9.Як визначити ціну поділку приладу, що вмикається з вимірювальними
електричними перетворювачами?
10. Які умовні графічні позначення застосовуються для позначення
елементів електричного кола на схемах?
11. Як умикаються генераторні затискачі ватметра?
12. Чому дорівнює електричних вимірювальних перетворювачів, що
використовуються для розширення меж вимірювання приладів?
13. Як вибираються межі вимірювання приладів?
14. Для чого служить перемикач напряму відхилення стрілки ватметра?
15. Що називається віткою, вузлом, незалежним контуром. Визначити
число віток, вузлів та незалежних контурів в досліджуваній схемі (рис. 1.1).
16. Як розподіляються струми в паралельних вітках?
17. Сформулюйте узагальнений закон Ома і запишіть його для ділянки
кола, що містить джерело ЕРС.
18. Сформулюйте закони Кирхгофа і запишіть їх. Для законів Кирхгофа
дайте по два формулювання.
19. Як вибирають позитивні напрямки для струмів віток і як зв'язані з
ними позитивні напрямки напруг на опорах.
Література
1. Шкрабець Ф.П., Ципленков Д.В., Куваєв Ю.В. та ін. Електротехніка,

основи електроніки та мікропроцесорної техніки: Навчальний посібник –
Дніпропетровськ, Національний гірничий університет, 2004. – 515 с. (§§ 1.1-1.3
стор. 8 – 16; 20-32; §§ 5.1 – 5.18, стор. 96-131).
2. Касаткин А.С., Немцов М.В. Электротехника. – М.: Высшая школа.
2002. – 542 с. (§§ 1.1-1.8, стор. 4-17; §§ 12.1-12.7, стор. 338-358).
3. Электрические измерения. Р.М. Демидова-Панферова, В.Н.
Малиновский, В.С. Попов и др.. – М.: Энергоиздат, 1983. – 392 с. (§§ 1.2 – 1.4,
стор. 16 – 28; §§ 2.1-2.3 стор. 31-45; § 5 – стор. 72-117; §10-12).
4. Бессонов Л.А. Теоретические основы электротехники. Электрические
цепи. – 10-е изд. М.: УИЦ "Гардарики", 2001. – 638 с. (§§ 2.1-2.8, стор. 28-37).
ПЕРЕВІРКА АМПЕРМЕТРА І ВОЛЬТМЕТРА
Мета: одержати практичні навички при виконанні перевірки

електровимірювальних приладів.
1. Ознайомлення з приладами, які підлягають перевірці, та вибір зразкових
приладів.
2. Визначення умов перевірки.
3. Перевірка амперметра.
4. Перевірка вольтметра.
Етапи роботи
Етап 1. Ознайомлення з приладами, які перевіряються, і вибір зразкових
приладів
На шкалі вимірювальних приладів міститься інформація про вимірювальну
систему приладу; клас точності, якому відповідає прилад; відомості про
внутрішні параметри; вимоги до умов експлуатації; ступінь захищеності від
впливу зовнішніх електричних, магнітних полів, тощо. Інформація
відображується у вигляді умовних позначок, перелік яких затверджено
державним стандартом.
Необхідно ознайомитися з приладами, які перевіряються, умовними
позначками на шкалах і розшифрувати їх. Установити принцип дії кожного
приладу, призначення, клас точності, необхідні вимоги щодо коректного
виконання вимірів. Спираючись на відомості про прилади, які підлягають
перевірці, необхідно правильно визначити метрологічні параметри зразкових
приладів.
Дані про зразкові прилади та прилади, які перевіряються, занести до табл.
2.1.
Етап 2. Визначення умов виконання перевірки електровимірювальних
приладів
Таблиця 2.1
Умовні позначки на шкалі
Назва приладу Система Межа Умовні позначки на шкалі
вимірювань
Амперметр, що
перевіряється
Амперметр
зразковий
Вольтметр, що
перевіряється
Вольтметр
зразковий
При перевірці вимірювальних приладів необхідно визначити умови їх

експлуатації: температуру та вологу навколишнього повітря, атмосферний тиск,
наявність поблизу приладів джерел електричних та магнітних полів. Звернути
увагу на необхідне робоче положення приладів (горизонтальне, вертикальне).
Отримані дані про умови експлуатації занести до табл. 2.2. Зробити
висновок відносно умов перевірки приладів.
Таблиця 2.2
Умови роботи вимірювальних приладів
Рівень
Атмосферний
Температура Відносна зовнішніх Положення
тиск, Висновок
повітря, 0С вологість, % магнітних приладів
мм.рт.ст.
полів
Етап 3. Перевірка амперметра

Зібрати електричне коло за схемою, наведеною на рис.2.1.
Рис. 2.1
T
PA PA
V джерела напруги, що подається на вхід схеми, використовується
У якості R=10..30 x
лабораторний
~ автотрансформатор
Ом (ЛАТР), який на схемі позначено “ TV ”.
U
Грубе регулювання сили струму у електричному колі досягається завдяки
використанню автотрансформатора. Точне регулювання необхідно здійснювати
за допомогою реостата R . Перед перевіркою стрілки перевіряємого та
зразкового приладів встановити точно проти нульових позначок на шкалі.
Перевірка приладів виконується наступним чином. Шляхом поступового
збільшення вхідної напруги електричного кола (грубе регулювання) досягти
першої оцифрованої поділки шкали перевіряємого амперметру. За допомогою
плавного регулювання з використанням реостату встановити стрілку точно
напроти оцифрованої поділки перевіряємого приладу. Зняти покази зразкового
приладу. Покази обох приладів занести до табл. 2.3 (стовбчики 1 та 2).
Таблиця 2.3
Результати перевірки амперметрів
Покази приладів Похибки
По Абсолютна Відносна Приведена
Зразкового Поправка
вір. Зрост. Зменш. Зрост. Зменш. Зрост. Зменш.
При При Серед-
зрост. зменш. нє Δ I' Δ I '' In ' '' ' ''
Ix, , δ , δ , γ , γ ,
A I '
, I ''
, I cp , ,
А % % % %
А А
А А ,А
Таким чином необхідно зняти покази для усіх оцифрованих поділок

перевіряємого амперметра, при цьому треба переміщувати стрілку тільки в
одному напрямку – напрямку зростання сили струму. При невиконанні
останньої вимоги дослідження треба зробити спочатку. Після досягнення
найбільшого значення вимірюваної сили струму необхідно повторити
експеримент у бік зменшення показів приладу. Результати занести до табл. 2.3
(стовбчик 3).
Примітка: один штрих при літерних позначеннях виміряних та обчислених параметрів

відповідає режиму зростання показів приладу, подвійний штрих використано при зменшенні
вимірюваної величини.
Етап 4. Перевірка вольтметра

Порядок проведення перевірки вольтметра аналогічний. Схема дослідного
кола при ввімкненні двох вольтметрів зображена на рис. 2.2. Результати
перевірки занести у табл. 2.4.
T а в
V
~
U PV PV
Рис. 2.2
Для точного регулювання напруги на вольтметрах між точками а та в схеми

рекомендується увімкнути реостат з опором 1..1,5 кОм.
Таблиця 2.4
Результати перевірки вольтметрів
Покази приладів Похибки
По Абсолютна Відносна Приведена
Зразкового Поправка
вір. Зрост. Зменш. Зрост. Зменш. Зрост. Зменш.
При При Серед-
' ''
Ux, зрост. зменш. нє ΔU ΔU Un δ
'
δ
''
γ' γ ''
, , , , ,
В U
'
U
''
U cp , ,
B % % % %
B B
,B ,B ,B
Після виконання розрахунків та заповнення таблиць необхідно зробити

висновок – чи відповідають амперметр та вольтметр, що перевірялися, своєму
класу точності.
Звіт повинен містити

1. Номер, назву, мету та програму лабораторної роботи.
2. Дані про прилади (табл. 2.1, 2.2).
3. Схеми перевірки амперметра та вольтметра.
4. Табл. 2.3 та 2.4 з результатами перевірки приладів.
5. Висновки щодо відповідності приладів вказаному класу точності.
Список літератури
1. Основы метрологии и электрические измерения. Уч. для вузов / Авдеев
Б.Я. и др.; под ред. Е.М. Душина. – Л.: Энергоатомиздат, 1987. – С. 23-61.
2. Электрические измерения / Под ред. А.В. Фремке. – Л.:Энергия, 1973. –
С. 18-24.
Методичні вказівки
Етап 1. При виборі зразкових приладів необхідно керуватись наступними
правилами:
s основна приведена похибка зразкового приладу повинна бути не менш,
ніж у три, а бажано у п’ять разів нижче основної приведеної похибки приладу,
який перевіряється;
s прилади змінного струму необхідно перевіряти зразковими приладами
електродинамічної системи. Припускається використання в якості зразкових
приладів амперметри та вольтметри тієї ж системи, що і перевіряємі, але з
кращими метрологічними характеристиками;
s верхня межа вимірювань зразкового приладу повинна бути такою ж, як і у
перевіряємого, або не повинна перевищувати її більш, ніж на 25%.
Етап 2. Нормативними документами встановлені умови експлуатації
засобів вимірювань у відношенні величин (виключаючи ту, яка підлягає
вимірюванню), під дією яких змінюється дійсне значення міри, покази приладу
чи рівняння перетворення перетворювача. Факторами, які впливають на покази
приладів, є температура і вологість повітря, атмосферний тиск, рівень
зовнішніх електричних та магнітних полів, положення приладу, частота та інші.
Похибка засобів вимірювань при нормальних умовах експлуатації
називається основною похибкою. Висновок про нормальні умови експлуатації
виконується при порівнянні дійсних значень вказаних факторів з допустимими
значеннями, вказаними у паспортних даних приладів. Основні похибки
вимірювань підлягають визначенню на основі даних про клас точності
приладів. Якщо умови перевірки приладів відрізняються від нормальних, то
при обробці результатів вимірювань необхідно врахувати додаткову помилку.
Етапи 3, 4. Абсолютною похибкою показів приладу ΔA є різниця між
показами перевіряємого приладу A x і дійсним значенням вимірюваної
величини A (зразковий прилад):
ΔA= A x − A .
Абсолютна похибка має ті ж одиниці вимірювання, які має вимірювана
величина.
Відносна похибка показів приладу визначається як відношення абсолютної
похибки до дійсного значення величини, тому вимірюється у долях одиниці чи
у відсотках:
ΔA
δ= ⋅100 %
A .
Поправкою називається значення величини, що додається до одержаного
при вимірюванні значення величини з метою виключення систематичної
похибки. Поправки визначають для кожної позначки шкали перевіряємого
приладу по середньому арифметичному двох вимірювань при збільшенні і
зменшенні вимірюваної величини:
A ' + A ''
A
A n = A cp− A x , де cp =
2 ,
' ''
A , A - дійсне значення вимірюваної величини відповідно при її зростанні
та зменшенні.
Приведена похибка розраховується як відношення абсолютної похибки до
нормуючого значення:
ΔA
γ= ⋅100 %
AH ,
де A H - нормуюче значення (дорівнює довжині діапазону вимірювань, на

який працював прилад).
Щоб урахувати похибку, що вноситься зразковим приладом, рахуються, що
прилад відповідає своєму класу точності, якщо
γ max ≤K пов −К зр ,
де γ max - найбільше із розрахованих значень приведеної похибки, одержаних

в результаті перевірки;
K пов , К зр - відповідно класи точності перевіряємого та зразкового приладів.
Прилад не відповідає присвоєному класу точності, якщо
γ max ≥K пов +К зр .
Висновок про відповідність приладу присвоєному класу точності зробити не

можна, якщо
K
пов −К < γ
зр max <K
пов +К
зр .
Бувають випадки, коли приладом з класом точності за приведеною
похибкою необхідно виконати перевірку приладу з класом точності за
відносною похибкою, або навпаки. В цьому випадку максимальна абсолютна
похибка зразкового приладу Δзр повинна бути в три і більше разів меншою за
максимальну абсолютну похибку перевіряємого приладу Δпов . Абсолютні
похибки приладів находимо за формулами:
γ⋅А Н δ⋅А
Δ= Δ=
100 ; 100 .
Прилад відповідає своєму класу точності, якщо max ΔAпов ≤Δ −Δ
зр , де
ΔA max - найбільше із значень абсолютних похибок, взятих з ряду
перевіряємих процифрованих поділок.
Прилад не відповідає присвоєному класу точності, якщо
ΔA max ≥ Δпов + Δ зр .
Висновок про відповідність приладу присвоєному класу точності зробити не
можна, якщо
Δ пов −Δ зр < ΔA max < Δпов + Δ зр .
1. Які вимоги ставляться до зразкових приладів?
2. Що таке основна і додаткова похибка вимірювань?
3. Як визначаються поправки до перевіряємих приладів?
4. Що характеризує клас точності приладу?
5. За якими похибками визначається клас точності приладу?
6. Які фактори впливають на точність вимірювань?
7. Чому покази зразкового приладу, одержані при зростанні і зменшенні
вимірюваної величини, можуть бути різні?
8. Які прилади потрібні для визначення умов перевірки приладів?
9. Чим характеризуються нормальні умови роботи приладів?
10.Яке призначення мають резистори у схемах та як вони обираються?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3.
ВИМІРЮВАННЯ СТРУМІВ ТА НАПРУГ В ТРИФАЗНИХ СХЕМАХ ПРИ

СПОЛУЧЕННІ ЗІРКОЮ ТА ТРИКУТНИКОМ.
Мета роботи: Дослідити режими роботи трифазних схем при сполученні

приймачів зіркою і трикутником при симетричному і несиметричному
навантаженнях.
1. Дослідження режимів роботи трифазної схеми при сполученні
приймачів зіркою.
2. Дослідження режимів роботи трифазної схеми при з'єднанні приймачів
трикутником.
3. Побудова векторних діаграм.
Порядок виконання роботи
Етап 1. Дослідження режимів роботи
трифазної схеми при сполученні приймачів зіркою
1. Ознайомитися з приладами, апаратами, і іншим устаткуванням
експериментальної установки. Скласти електричне коло по схемі рис. 3.1.
2. Після перевірки керівником правильності з'єднань створити
симетричне навантаження фаз. Зміряти і записати величини, вказані в табл. 3.1
при:
– трипровідній системі з'єднань;
– чотирипровідній системі з'єднань.
3. Створити несиметричне навантаження фаз. Зміряти і записати
величини, вказані в таблиці 1 при:
– трипровідній системі з'єднань;
– чотирипровідній системі з'єднань.
IА А X
А A
V
IB В Y
В A
IC С Z
С A
A IN
0
Рис. 3.1. Принципова схема вмикання навантаження зіркою
Таблиця 3.1.
Результати дослідження режимів роботи трифазної схеми

при вмиканні приймачів зіркою
В и м і р я н о Розра-
Напруга Струм Зсув ховано
Режим
наванта Лінія Лінійні Фазні Лінійні нейт- ней-
ження значення значення значення ралі тралі
UAB, UBC, UCA, UA, UB, UC, IA, IB, IC, IN, U00', IN , U00',
B B B B B B A A A A B A B
3-про-
– – –
Симетри відна
чний 4-про-
– – –
відна
3-про-
– –
Несиметр відна
ичний 4-про-
– –
відна
4. Проаналізувати одержані дані і зробити висновок про необхідність і

призначення нейтрального проводу при з'єднанні навантаження зіркою.
Етап 2. Дослідження режимів роботи трифазної схеми

при з'єднанні приймачів трикутником.
1. Скласти електричну схему за рис. 3.2.

IА А X IAB
А A A
V
IB В Y IBC
В A A
IC С Z ICA
С A A
Рис. 3.2. Принципова схема вмикання навантаження трикутником
Після перевірки викладачем правильності з'єднань зміряти напруги і

струми (лінійні і фазні) у випадку:
– симетричного навантаження;
– несиметричного навантаження.
Результати вимірювань записати в табл. 3.2.
Таблиця 3.2.
Результати дослідження режимів роботи трифазної схеми
при вмиканні приймачів трикутником
В и м і р я н о Розраховано
Напруга Струм Струм
Режим Лінійні Лінійні Фазні Лінійні
навантаження значення значення значення значення
UAB, UBC, UCA, IA, IB, IC, IAВ, IВС, IСА, IA, IB, IC ,
B B B A A A A A A A A A
Симетричний
Несиметричний
Етап 3. Побудова векторних діаграм
1. За даними таблиць 3.1 та 3.2 побудувати в зручному масштабі векторні

діаграми напруг і струмів для випадків:
– сполучення зіркою, навантаження активне, симетричне, трипровідна
система;
– сполучення зіркою, навантаження активне, несиметричне,
чотирипровідна система;
– сполучення зіркою, навантаження активне, несиметричне, трипровідна
система;
– сполучення трикутником, навантаження активне, несиметричне.
2. Визначити з векторних діаграм струм в нейтральному проводі IN і
напругу зсуву нейтралі U00 ' і порівняти їх із виміряними величинами.
3. Визначити з векторної діаграми значення лінійних струмів (для
з'єднання трикутником) і порівняти їх із виміряними.
Етап 4. Складання звіту
Звіт по даній лабораторній роботі повинен містити:

1. Найменування роботи та її мету.
2. Схема вмикання навантаження за схемою зірка (рис. 3.1) та трикутник
(рис. 3.2).
3. Заповнені таблиці 3.1 та 3.2.
4. Векторні діаграми для вказаних у п. 3 випадків.
До етапів 1 та 2
Симетричне навантаження означає, що опори фаз однакові по величині і
роду (активна, реактивна і т. п.).
Симетричним (рівномірним) навантаженням називають навантаження,
яке ввімкнене в кожну з фаз, і яке рівне по величині z ф і характеру ϕ ф ,
тобто Z A =Z B =Z C . Прикладом симетричного навантаження може бути
трифазний асинхронний двигун або трифазний трансформатор.
При з'єднанні симетричного навантаження в зірку фазні і лінійні струми і
напруги зв'язані наступними співвідношеннями:
І Л =І Ф ; U Л = √3U Ф .
При з'єднанні симетричного навантаження трикутником співвідношення
між фазними і лінійними струмами і напругами такі:
І Л =√ 3 І Ф ; U Л =U Ф .
Несиметричним (нерівномірним) навантаженням називають

навантаження ввімкнену в кожну з фаз, що відрізняється або по величині або по
характеру, або по величині і характеру, тобто виконується нерівність:
Z A ≠Z B ≠Z C . Прикладом несиметричного навантаження може бути
освітлювальна мережа, коли характер навантаження однаковий, а кількість
ламп, тобто опір, розрізняється.
При несиметричному навантаженні вектор лінійного струму можна
одержати графічно або аналітично з рівнянь, складених по першому закону
Кирхгофа для вузлів схеми.
İ A= İ AB− İ CA ; İ B= İ BC − İ AB ; İ C =İ CA − İ BC .
Напруга зсуву нейтралі вимірюється між нейтральними (нульовими)
точками джерела електроенергії і навантаження схеми застосуванні
трипровідної схеми вмикання навантаження.
До етапу 3
Побудова векторних діаграм напруги та струмів трифазного приймача.
Графічною частиною звітів по даній лабораторній роботі є векторні
діаграми, які будуються за результатами електричних вимірювань напруги та
струмів в трифазних приймачах.
Векторні діаграми будуються на міліметрівці або на папері в клітинку з
дотриманням обраних масштабів і використанням лінійки, транспортира і
циркуля.
Трифазна система являє собою три окремі електричні ланцюги, в яких
діють синусоїдальні ЕРС однієї і тієї ж частоти (зазвичай 50 герц). Які в свою
чергу зміщені один щодо одного на 120 °, і створені одним джерелом енергії.
Джерелом енергії найчастіше виступає трифазний синхронний генератор.
Векторна діаграма ЕРС (або напруг) фаз в початковий момент часу
зображується як три вектори однакової довжини, яка дорівнює амплітудному
значенням Емах (або напруги Uмах), і кут між якими дорівнює 120 °. Якщо
обертати вектори проти годинникової стрілки, відносно нерухомої осі, то вони
будуть проходити в порядку UА, UВ, UС, такий порядок називають прямою
послідовністю.
При з'єднанні приймача зіркою, зіркою з нейтральним дротом або
трикутником, на його вхідні затискачі А, В, С, N (зірка) або А, В, С (трикутник)
завжди подається симетрична система фазної напруги від мережі або
синхронного генератора, векторна діаграма яких являє собою симетричну
трипроменеву зірку векторів. Побудова векторних діаграм для всіх пунктів
програми лабораторної роботи починається з побудови симетричної
трипроменевої зірки векторів фазної напруги генератора (джерела живлення,
що живить електричну 3-х фазну мережу).
Побудуємо векторну діаграму для симетричної трифазної системи фазних
і лінійних ЕРС (напруги) (рис. 3.3).
Рис. 3.3. Векторна діаграма для симетричної трифазної системи ЕРС (напруги).
Для зручності при побудові діаграм аналізують нерухомі вектори для
певного моменту часу, який вибирається таким чином, щоб діаграма мала
зручний для розуміння вид. Ось OХ відповідає величинам дійсних чисел, вісь
OY - осі уявних чисел (уявна одиниця). В теорії трифазних ланцюгів прийнято
направляти речову вісь координатної системи вертикально вгору а уявну вісь
горизонтально вліво. Синусоїда відображає рух кінця проекції на вісь OY.
Кожній напрузі і току відповідає власний вектор на площині в полярних
координатах. Його довжина відображає амплітудне значення величини напруги
(струму), при цьому кут дорівнює фазі.
Існують різні способи побудови симетричної трипроменевої зірки
векторів. (Метод зарубок, метод транспортира і т. д.) Скористаємося найбільш
простим методом побудови.
Нанесемо систему прямокутних координат з початком в точці N (рис.3.4).
Відкладемо по осі абсцис 5 частин (клітинок, сантиметрів) в право і в ліво
точки (в ', с') на малюнку, потім від отриманих кінцевих точок 3 частини
(клітинок , сантиметрів) вниз - точки (В, С). При такій побудові кути між усіма
3-ма векторами Ua, Ub, Uc будуть отримані по 120 градусів.
При відповідній побудові відрізок ВС (лінійна напруга
Uвс) склада 10 частин (клітинок, сантиметрів). При лінійній
напрузі 220 В. масштаб складе 220/10 22 В / (кл. або см.).
При напрузі 380 В. масштаб 380/10 відповідно 38 В / (кл.
або см.). Довжина всіх фазних векторів (за законом
Піфагора 52 + 32 = 5,832) 5.83 (кл. або см.) При такій
побудові дотримуються рівності довжин відрізків NА = NВ
= NС без застосування циркуля, транспортира і складних
побудов.
Рис. 3.4 Побудова векторів Ua, Ub, Uc
На цій же діаграмі будуються вектори лінійних напруг
UАВ, UВС, UСА у вигляді сторін рівностороннього
трикутника, вершинами якого є кінці векторів фазних
напруг (точки А, В, С). (рис.3.5) Очевидно, що довжини
побудованих векторів в масштабі напруги відповідають
напрузі між двома однойменними точками на електричній
схемі.
Рис. 3.5. Побудова фазних та лінійних напруг при живленні 220/380 В.

Отримана векторна діаграма фазних напруг приймача дозволяє
побудувати векторну діаграму струмів, яка представляє собою графічне
рішення першого закону Кірхгофа для вузлових точок N і n. При симетричному
навантаженні фазні (рівні для зірки лінійним) струми Iф рівні один одному по
величині IA = IB = IC і відрізняються по фазі щодо «своєї» фазної напруги UА, UВ,
UС на один і той же кут φ = 0 , так як в фазах приймача включені резистори
(активне навантаження). Задавши собі масштаб для струмів (рекомендується 1
(кл. або см.) = 0,25-0.5 А), будують вектори струмів і проводять їх графічне
додавання для визначення струму в нейтральному дроті. На векторній діаграмі
ця операція показана із зображенням векторів і пунктиром. Як видно з діаграми
кінець третього вектора (доданка) збігається з початком першого (в точці N, n),
що означає що сума векторів (струмів в фазах А, В, С) дорівнює нулю,
підтверджуючи такі ж показання амперметра в нейтральному дроті.
Рис. 3.6. Векторна діаграма для симетричної трифазної системи I (струму).
Оскільки показання приладів в схемі з симетричним навантаженням як і

в схемі з нейтральним дротом (4-х провідна система) так і без нього (3-х
дротова) повністю ідентичні, необхідність побудови другої такої ж діаграми
відпадає. (Векторна діаграма при симетричному навантаженні, показана на
рисунку 3.6, справедлива як для випадку з нейтральним дротом, так і без
нього.)
Оскільки отримана зірка з трьома променями векторів є вихідною при
побудові всіх наступних векторних діаграм для різних режимів роботи
трифазного приймача, то, зробивши один раз побудову такої діаграми, можна
спростити подальше оформлення звіту. Для цього можна «дублювати,
копіювати» побудовану вже зірку векторів для інших режимів роботи
трифазного приймача.
Векторні діаграми напруг і струмів, що відповідають роботі ланцюга при
несиметричного навантаження при наявності та обриві нейтрального дроту
представлені на малюнках 3.7 а і 3.7 б відповідно.
а) A w б) A w
Ua=UA
UA
Ua
UA B
IB U IA
UCA IА AB
IС IB
N N UN n
Uc=UC IC n IN Ub=UB UCA U Ub
IB C
UB
C B C B
UB Ic UB
Uc
C C
Рис. 3.7. Векторні діаграми для несиметричної трифазної системи.
Векторні діаграми для окремого випадку несиметричного навантаження,
коли по третій фазі (С) приймача проходить відмінний від перших двох за
величиною струм IA = IB ≠ IC, показані на малюнках 3.7 а і 3.7 б. Побудувавши
векторну діаграму фазних і лінійних напруг (див. попередній малюнок) у
вигляді симетричної зірки і правильного трикутника.
Векторна діаграма при наявності нейтрального дроту показана на рис. 3.7
а, де вектори струмів з урахуванням масштабу побудовані так, що збігаються
по фазі зі «своїми» фазними напругами. Вектор струму в нейтральному дроті
будується графічно складанням векторів за правилом багатокутника
(чотирикутника). Вимірявши довжину вектора і знаючи масштаб, можна
порівняти результат з величиною струму IN, виміряного амперметром AN та за
цією перевіркою переконатися в правильності виконаних графічних побудов.
Векторна діаграма при обриві нейтрального дроту і несиметричному приймачі
приведена на малюнку 3.7 б. Зобразивши векторну діаграму симетричних
фазних і лінійних напруг, необхідно побудувати несиметричну зірку векторів
фазної напруги приймача. Спочатку знаходять положення (потенціал)
нейтральної точки приймача n (центр цієї зірки). Для цього за допомогою
циркуля його радіусами рівними фазним напруженням (з дотриманням
масштабу) Ua, Ub, Uc, роблять зарубки з вершин трикутника лінійних напруг
відповідно А, В, С. (першу зарубку роблять при радіусі циркуля, що дорівнює в
масштабі фазній напрузі Ua, поставивши ніжку циркуля в вершину трикутника
А. Потім роблять дві аналогічні зарубки з точок в і С.) точка перетину цих
зарубок і є точка n. З точки n в вершини трикутника АВС проводяться фазні
напруги приймача. Поєднавши точки N і n, отримують вектор UN (напруга
зсуву нейтралі) довжину якого можна виміряти і (з урахуванням масштабу)
порівняти з отриманими даними вимірювання UN вольтметром VN.
Трифазний ланцюг з навантаженням, з'єднаним в трикутник.
Якщо фази навантаження, для якої будується діаграма, з'єднані в трикутник, то

виконуємо побудову фазних струмів. Фазні струми кожної з фаз будуються з
початку відповідних фазних напруг (які для трикутника рівні виміряним
лінійним напругам UАВ, UВС, UСА). При активному навантаженні струм і напруга
збігаються за напрямком, тому кут дорівнює нулю. Далі будуємо лінійні струми
відповідно до вимірів. З отриманої діаграми видно, що сума фазних струмів в
трикутнику при симетричному навантаженні дорівнює нулю. Лінійні струми
відповідно до першого закону Кірхгофа повинні утворювати замкнутий
трикутник. Це перевірочна побудова також виконується на діаграмі.
IA
 I са
+1
I ав
A=а
U AB
дж
j
O
U CA
U BC
дж I вс
IC C=с В=в
 I вс I са I B  I са
Рисунок 3.8. Векторні діаграми для випадку з'єднання трифазної мережі в трикутник для
несиметричного навантаження. ( для активного навантаження напрям струмів співпадає з
напрямком відповідних напруг.)
1. Нарисуйте схеми з'єднання навантаження зіркою, трикутником.

2. Яке навантаження називається симетричним, несиметричним?
3. Приведіть співвідношення між лінійними і фазними струмами і
напругами.
4. У яких випадках використовується трипровідна, а в яких –
чотирипровідна система вмикання навантаження?
5. Вкажіть призначення нейтрального проводу.
6. Як обчислити значення струму в нейтральному проводі?
7. Що називається напругою зсуву нейтралі, і як його визначити?
8. У яких випадках напруга зсуву нейтралі дорівнює: а) нулю; б) фазній
напрузі джерела?
9. Чому в нейтральний провід не рекомендують ставити запобіжники?
10. Побудуйте векторні діаграми при умиканні приймачів зіркою і
трикутником при симетричному і несиметричному навантаженнях.
11. Приведіть приклади трифазних симетричних навантажень.
12. У яких випадках можна обійтися без нейтрального проводу?
13. Як експериментально визначити нейтральний і лінійні проводи?
Література
1. Шкрабець Ф.П., Ципленков Д.В., Куваєв Ю.В. та ін. Електротехніка,

основи електроніки та мікропроцесорної техніки: Навчальний посібник –
Дніпропетровськ, Національний гірничий університет, 2004. – 515 с. (§§ 3.1-3.3,
стор. 61–75).
2. Касаткин А.С., Немцов М.В. Электротехника. – М.: Высшая школа.
2002. – 542 с. (§§ 3.1-3.8, стор. 104-122).
3. Бессонов Л.А. Теоретические основы электротехники. Электрические
цепи. – 10-е изд. М.: УИЦ "Гардарики", 2001. – 638 с. (§§ 6.1-6.11, стор. 184-
192)
ВИМІРЮВАННЯ ПОТУЖНОСТІ У ТРИФАЗНИХ КОЛАХ
Мета: навчитися робити вимірювання активної та реактивної потужності у

трифазних колах.
1. Зборка кола для вимірювання активної потужності.

2. Вимірювання активної потужності.
3. Зборка кола для вимірювання реактивної потужності.
4. Вимірювання реактивної потужності.
5. Розрахунок похибок вимірювання.
Етап 1. Зборка кола для вимірювання активної потужності

Для вимірювання активної потужності у трифазних колах
використовуються різні схеми ввімкнення ватметрів, які обумовлені
особливостями підключення навантаження у трифазному колі (з’єднання
трикутником або зіркою, трипровідні та чотирипровідні кола, симетричне та
несиметричне навантаження).
Вимірювання активної потужності в чотирипровідних колах здійснюється за
допомогою трьох ватметрів; для вимірювання потужності в трипровідних колах
при симетричному навантаженні достатньо одного ватметра, для
несиметричного – двох. В лабораторній роботі для вимірювання активної
потужності в трипровідному колі використовується метод двох ватметрів.
Схема підключення двох ватметрів, яка показана на рис.1, дозволяє
вимірювання активної потужності при симетричному та несиметричному
навантаженні.
SF1 R1
U*
FA SFA IН SF2 R2
A PW1 PA1
I* SF3 C
UН
Rд PV1
SF1 R1
FB SFB SF2 R2
B PA2
SF3 C
Rд
SF1 R1
UН
FC SFC IН SF2 R2
C PW2 PA3
I* SF3 C
U *
Рис. 4.1 Електричне коло за схемою зіркою для вимірювання активної

потужності.
Зібрати електричне коло за схемою, приведеною на рис. 4.1, враховуючи,

що: 1) при опорі навантаження R1,2 =400; 600; 800 Ом їх з’єднують
трикутником; 2) амперметри повинні вимірювати лінійні струми; 3)
перемикач межі ватметра за напругою встановити у положення UH=300 В, якщо
межа ватметру за напругою становить 150 В, то для розширення межі
вимірювань за напругою необхідно послідовно з обмоткою напруги кожного
ватметра ввімкнути додатковий опір
RД (при цьому ціна поділки ватметра
зміниться).
Етап 2. Вимірювання активної потужності

Виміряти активну потужність трипровідного кола при симетричному та
несиметричному неоднорідному навантаженні. Несиметрію здійснювати
вмикаючи навантаження у фазах кола з різними значеннями опору R1,2 .
Показання приладів та значення опору навантаження занести у табл. 4.1.
Впевниться в тому, що зміна реактивного навантаження не впливає на
суму показів ватметрів!
Таблиця 4.1
Виміряно Обчислено
Наванта- Uл I1 I2 I3 W1 W2 P=W1+W2 DPm DPb δ Pm δ Pb
ження
ричнеНесимет- Симетрич-не В А А А Вт Вт Вт Вт Вт % %
R
C
R, C
R, C
Етап 3. Зборка кола для вимірювання реактивної потужності

Зібрати ланцюг згідно із схемою, наведеною на рис. 4.2, для вимірювання
реактивної потужності. Для цього необхідно змінити тільки схему ввімкнення
паралельних обмоток ватметрів. Опір RО повинен бути рівним опору
паралельних обмоток обох ватметрів.
Етап 4. Вимірювання реактивної потужності

Виміряти реактивну потужність триповідного кола при симетричному,
несиметричному навантаженні. Отримані показання приладів занести у табл.
4.2.
Примітка: провести дослідження, спостерігаючи, як змінюються покази
ватметрів та їх сума при зміні активного опору фаз.
SF1 R1
UН
FA SFA IН SF2 R2
A РW1 PA1
I* SF3 C
U*
PV1
SF1 R1
FB SFB SF2 R2
B PA2
SF3 C
0
Rд
SF1 R1
U*
FC SFC IН SF2 R2
C PW2 PA3
I* SF3 C
UН
Рис. 4.2 Електричне коло за схемою зірка для вимірювання реактивної
потужності.
Таблиця 4.2
Наванта- Виміряно Обчислено
ження Vл I1 I2 I3 P1 P2 Q DQm DQb δ Qm δ Qb
=√ 3( P1 +P 2)
В А А А Вт Вт вар вар вар % %
ричнеНесимет- Симетрич-не
R
C
R, C
R, C
Етап 5. Розрахунок похибок вимірювань

Паспортні дані вимірювальних приладів занести до таблиці 3. За
формулами, наведеними у методичних вказівках до лабораторної роботи,
обчислити абсолютну та відносну похибку вимірювань активної і реактивної
потужностей.

1. Номер, назву, мету та програму лабораторної роботи.
2. Схеми електричних кіл для проведення вимірювань активної та
реактивної потужностей (рис.4.1 та 4.2).
3. Заповнені таблиці 4.1, 4.2, 4.3.
4. Обчислення активної та реактивної потужностей.
5. Обчислення похибок вимірювань.
Таблиця 4.3
Призначення Заводський Система Межа Ціна поділки Клас точності
приладу номер вимірювання
Вольтметр
( PV 1 )
Ватметр
( PW 1 )
Ватметр
( PW 2 )
Амперметр
( PA1 )
Амперметр
( PA2 )
Амперметр
( PA 3 )
1. Основы метрологии и электрические измерения. Уч. для вузов /
Авдеев Б.Я. и др.; под ред. Е.М. Душина. – Л.: Энергоатомиздат, 1987. – С. 404-
411.
2. Электрические измерения. Общий курс / Под ред. А.В. Фремке. – Л.:
Энергия, 1973. – С. 157-159, 163-165.
3. Савенко В.Г. Измерительная техника. – М.: Высшая школа, 1974. –С. 78-
80.
4. Основи метрології та електричні вимірювання: Навч. посібник /
М.Г. Поляков, В.Г. Тарасенко. – Дніпропетровськ: НГАУ, 2002. – С.100-107.
Етап 2. Покази ватметра можуть бути позитивні чи негативні в залежності
від кута зсуву між струмами та напругами, тому покази ватметрів слід
підсумовувати алгебраїчно. При ввімкненні приймачів реактивного
навантаження сума показань ватметрів не повинна змінитись, так як при цьому
змінюється величина лише реактивної потужності, активна потужність
залишається незмінною.
Етап 4. При вимірюванні реактивної потужності трифазного кола двома
ватметрами паралельні обмотки цих ватметрів разом з опором R0 створюють
зірку. При цьому необхідно додержуватися умови:
RU 1 =R U 2=R 0 ,
де RU 1 , RU 2 - опори паралельних обмоток ватметрів.

Етап 5. Обчислення похибок при непрямих вимірюваннях створюється
шляхом диференціювання функції в частинних похідних кожного з визначених
параметрів [4]. Розрахункові формули для оцінки похибки вимірювання
активної потужності наведено нижче. Розрахунок похибки вимірювання
реактивної потужності виконати самостійно.
Повна активна потужність трифазного кола складається із суми показів двох
ватметрів, ввімкнених за схемою рис.4.1:
P=W 1 +W 2 .
Абсолютні похибки показань ватметрів обчислюються наступним чином
- для приладів з класом точності, який відповідає приведеній похибці:
γ 1⋅P H 1 γ 2⋅P H 2
ΔP 1=± ΔP 2=±
100
; 100 ;
- для приладів з класом точності, який відповідає відносній похибці:
δ 1⋅W 1 δ 2⋅W 2
ΔP 1=± ΔP 2=±
; 100 100 .
Максимальна абсолютна похибка вимірювань
ΔP m=|ΔP 1|+|ΔP 2| ;
ймовірна абсолютна похибка
ΔP b =√( ΔP 1 )2 +( ΔP 2 )2 .
Максимальна відносна похибка вимірювань:
ΔP m
δP m= 100 %
P ,
ймовірна відносна похибка розраховується таким чином
ΔPb ΔP1 2 ΔP 2 2
δP b =
W 1 +W 2
100 %= (
P√) +(
P
)
, %.
1. При якій умові покази одного з ватметрів у схемі рис. 4.1 при повній
симетрії кола:
а) рівні нулю;
б) негативні?
2. Чому пропорційна різниця показів ватметрів у схемі рис. 4.1 при
симетричному колі?
3. Яке призначення має опір R0 у схемі рис. 4.2 та як його розрахувати?
4. Як виміряти одним ватметром активну і реактивну потужності у
трипровідному симетричному колі?
5. Як визначити ціну поділки ватметру?
6. Запишіть вирази показань ватметрів у схемі рис. 4.1 для несиметричного
і симетричного трифазного кола.
7. Які умови застосування схем з двома ватметрами рис.4.1 та 4.2?
8. Як розрахувати
R
Д для ватметрів у схемі рис. 4.1?
9. По яким метрологічним характеристикам обирається ватметр?
ОЦІНКА ТОЧНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРЯМОГО, НЕПРЯМОГО ТА
БАГАТОКРАТНОГО ВИМІРЮВАННЯ
Мета: Навчитися визначати похибки при виконанні вимірювань

електричних параметрів прямим і непрямим методами та шляхом
багатократних наглядів.
1. Зборка електричного кола, виконання прямих вимірювань струму,
напруги та активної потужності. Визначення похибок прямих вимірювань і
запис результату вимірювання.
2. Визначення вимірюваної непрямим методом величини, розрахунок
похибок і запис результату непрямого вимірювання.
3. Виконання вимірювань з багатократними наглядами, обробка і запис
результату.
Етап 1. Зборка електричного кола, виконання прямих вимірювань струму,
напруги і активної потужності. Визначення похибок прямих вимірювань і запис
результату вимірювань.
Зібрати електричне коло відповідно з рис. 5.1 і виконати прямі вимірювання
струму I , напруги U та потужності P .
Параметри котушки індуктивності – активний опір та індуктивність
позначені на схемі відповідно R K та L .
Покази приладів занести у табл. 5.1. (Виконується одне вимірювання трьох
параметрів – сили струму, напруги та потужності). При проведенні
експериментальних досліджень необхідно записати параметри вимірювальних
приладів – клас точності та межу вимірювань.
U*H
SF
F
PA PW
I*H IH
UH Rk
PV
~127 B
L
F SF
Рис. 5.1 Принципова схема з'єднань електричного кола.
На основі отриманих даних визначити абсолютні похибки та записати

результати прямих вимірювань до табл. 5.1 з урахуванням вимог, які ставляться
до подання результатів вимірювань згідно стандарту.
Таблиця 5.1.
Покази приладів Похибки вимірювань Результати вимірювань
I, A U, B P, Вт DI, A DU, B DP, Вт I±DI U±DU P±DP
Етап 2. Визначення вимірюваної непрямим методом величини, розрахунок
похибки і запис результату непрямого вимірювання
За результатами прямих вимірювань розрахувати повну потужність S та
опір Z котушки, а також коефіцієнт потужності кола cos ϕ . Визначити
похибки і результати непрямих вимірювань. Одержані значення занести до
табл. 5.2.
За вказівкою викладача для непрямих вимірювань можуть бути задані:
активний опір R і реактивний опір X L , індуктивність L котушки,
реактивна потужність Q, що споживається котушкою.
Таблиця 5.2.
Розраховані значення Похибки вимірювань Результати вимірювань
S, ВА Z, Ом cosϕ DS, ВА DZ, Ом D S±DS Z±DZ cosϕ ±D
cos ϕ cos ϕ
Етап 3. Виконання вимірів з багатократними спостереженнями, обробка і

запис результату.
За допомогою цифрового моста чи мультиметра провести спостереження за
значеннями десяти опорів резисторів, обраними з однієї технологічної партії.
Результати багатократних спостережень, результати обчислень та результати
вимірювань занести до табл. 5.3. (При підготовці звіту до лабораторної роботи
зверніть увагу, що перший стовпчик буде містити десять рядків).
За результатами багатократних вимірювань побудувати графіки гістограми
та теоретичної функції густини ймовірностей вимірюваної величини.
Таблиця 5.3.
Результати Параметри точності Результат
наглядів вимірювання
Ri , Ом σ , Ом σ n , Ом ε , Ом ΔR , R± ΔR , Р=
Ом
R1 = …
…
R10= …

1. Назву, мету і програму роботи.
2. Схему дослідного кола (рис. 5.1).
3. Табл. 5.1, 5.2 і 5.3 з результатами вимірювань.
4. Графік з гістограмою і функцією густини ймовірностей вимірюваної
величини опору резисторів.
5. Висновки.
6.
1. Основы метрологии и электрические измерения / Под ред. Е.М. Душина.
– Л.: Энергия, 1987. – С.10-35, 362-387.
Етап 1. Абсолютна похибка ΔX визначається на основі класу точності
приладу. Відомо, що для більшості електромеханічних приладів клас точності
ΔX
γ= ⋅100 %
визначається за основною і приведеною похибкою: XH , де X H -
нормуюче значення вимірюваної величини (у даному випадку у якості
нормуючого значення обирається межа вимірювання даного приладу); ΔX -
абсолютна похибка вимірювання.
Якщо клас точності приладу обведено колом, це означає відповідність його
ΔX
δ= ⋅100 %
основній відносній похибці, тобто X , де X - значення
вимірюваної величини.
Розрахунок ΔI , ΔU , ΔP проводиться за приведеними вище формулами.
Результат розрахунку абсолютної похибки повинен мати не більше двох
значущих цифр. Форма запису прямого вимірювання має такий вигляд:
X п = X±ΔX , де X - покази приладу (повинні мати тій же останній розряд,
що й в абсолютній похибці).
Етап 2. Максимальне значення похибки непрямого вимірювання
розраховується за формулою:
∂Y ∂Y ∂Y
ΔY m=| Δx1|+| Δx 2|+…+| Δxn|
∂ x1 ∂ x2 ∂ xn ,
де Y =f ( x 1 , x2 , … x n ) - відома залежність, за якою обчислюється результат
непрямого вимірювання фізичної величини Y ;
x 1 , x 2 , …x n - значення фізичних величин, визначені за результатами прямих
вимірів;
Δx 1 , Δx 2 , … Δxn - значення абсолютних похибок;
∂Y ∂ Y ∂Y
, ,…
∂ x 1 ∂ x 2 ∂ x n - частинні похідні функції Y по аргументам x 1 , x 2 , …x n .
Оскільки величини абсолютних похибок є величинами випадковими, тому
рекомендується для розрахунку точності непрямих вимірювань визначити
ймовірне значення похибки (середньоквадратичне) за наступною формулою:
n 2
ΔY =
√∑ (
i=1.
∂Y
Δx
∂ xi i )
Відносна похибка результату непрямого вимірювання визначається за
формулою:
ΔY
δ= ⋅100 %
Y ,
де Y - обчислене значення функції.
П р и к л а д . Розрахувати абсолютну і відносну похибку при визначенні повної
потужності S за показами амперметра і вольтметра.
Повна потужність дорівнює S=IU . Візьмемо частинні похідні від S за I та за
∂S S
=I U
U . Отримуємо: ∂U ; I . Ймовірне значення абсолютної ΔS та відносної
δS похибок: ΔS= √ (I⋅ΔU )2 +(U⋅ΔI )2 ,

ΔS ΔU 2 ΔI 2
δS=
S
=
√( U ) ( )
+
I
= √ δU 2 + δI 2 .
Результат непрямого вимірювання записується у такому ж вигляді як і прямого:
S H =S±ΔS .
Етап 3. При обробці результатів багатократних вимірювань приймаємо
гіпотезу про нормальний закон розподілу вимірюваних випадкових величин та
розкиду їх похибок.
Відповідно з нормативними вимогами порядок обробки результатів
вимірювань з багатократними спостереженнями такий:
1. Обчислити найбільш ймовірне значення величини, що шукаємо:
n
1
R̄= ⋅∑ R i
n i =1 ,
де n - загальне число вимірювань; Ri - значення вимірюваної величини
(опору) при виконанні i -го вимірювання, Ом.
2. Обчислити середньоквадратичне відхилення результатів спостережень:
n n
√ √
2
∑ ( R i− R̄ ) ∑ ΔR2i
i =1 i=1
σ= =
n−1 n−1 ,
де ΔR i=R i− R̄ абсолютна похибка i -го вимірювання, Ом.
3. При підозрі на анормальність (невідповідність нормальному закону
розподілу випадкових величин) якогось результату нагляду, який значно
відрізняється від інших у експериментальній виборці, необхідно обчислити
показник анормальності V k для цього результату і порівняти його з
табличною величиною β для даного об’єму вибірки (табл. 5.4). Якщо підозри
підтверджуються, то цей результат нагляду повинен бути виключеним із
вибірки, а значення R̄ та σ обчислені заново з урахуванням зменшеного
об’єму вибірки.
Таблиця 5.4.
Значення β при довірчій ймовірності P =0,95
n 5 6 7 8 9 10 12 14 16 18 20 25
β 1,67 1,82 1,94 2,03 2,11 2,18 2,29 2,37 2,44 2,5 2,56 2,65
Показник анормальності результату спостереження визначається за

формулою:
Rk − R̄
V k =| |
σ .
Критерієм анормальності є умова V k > β , тобто при справедливості цієї
нерівності результат Rk з експериментальної вибірки необхідно виключити
та виконати обчислення за п.1, 2 наново.
4. Обчислити коефіцієнт варіації: υ=σ / R̄ .
5. Обчислити середньоквадратичне значення середньоарифметичного
(відхилення результату вимірювання):
σ
σ n=
√n .
6. Обчислити довірчі межі ймовірної складової похибки результату
вимірювань
ε =t ⋅σ
p n , де p t
- коефіцієнт довіри (критерій Стьюдента),
який визначається за табл. 5.5 в залежності від значення довірчої ймовірності
P та числа K=n−1 .
Таблиця 5.5.
t
Коефіцієнт довіри p (при довірчій ймовірності Р=0,95)
К 4 5 6 7 8 9 11 13 15 17 19 24
tp 2,78 2,57 2,45 2,37 2,31 2,26 2,2 2,16 2,13 2,11 2,09 2,06
При виконанні лабораторної роботи рекомендується нехтувати

систематичною похибкою, тому довірчі межі загальної похибки результату
вимірювань співпадають з довірчими межами ймовірної складової, тобто
R   , а результат багатократних вимірювань подається у формі:
R= R̄∓ΔR ; P=0, 95 .
П о б у д о в а г р а ф і к і в . Побудова гістограми (ступінчатої кривої, що
характеризує розподіл ймовірності випадкової складової похибки)
починається з визначення числа інтервалів, на які розподіляється діапазон
зміни випадкової величини N=3 , 32⋅lg(n)+1 . Одержане значення N
закругляється до цілого значення.
На гістограмі по осі абсцис відкладається значення опору, Ом; по осі
ординат – частоти попадань у кожному інтервалі. Весь діапазон зміни R
від Rmin до Rmax розбивається на N інтервалів і підраховуються
Nj
P j попадань значень у кожен з інтервалів P j=
частоти n , де N j -
загальне число попадань випадкової величини R у j -й інтервал.
Гістограма є графічним виразом залежності P j =f ( R) (рис. 5.2).
Рис.2
Рис. 5.2 Гістограма залежності P j =f ( R)

R
Функція густини ймовірності випадкової величини для нормального закону

розподілу має вигляд:
( R− R̄)2
−
1 2 σ2
P( R)= ⋅e
σ √2 π
і може бути побудована графічно при відомих параметрах R̄ та σ , якщо

задатись деякими значеннями
R i . Обидва графіка (гістограму та
теоретичну функцію густини ймовірностей) необхідно привести на одному
рисунку.
1. Поясніть поняття довірчого інтервалу та довірчої ймовірності.
2. За яких умов результат вимірювань приймають за анормальний?
3. Як аналітично записується закон нормального розподілу ймовірності?
4. Як правильно записати результат вимірювань: а) одного нагляду; б)
багатьох наглядів?
5. Які методи вимірювань Ви знаєте?
6. Як визначити найбільш ймовірне значення результату наглядів?
7. Чи може бути точність непрямого вимірювання бути більшою, ніж при
прямому вимірювані однієї і тієї величини?
8. Виведіть залежність для вимірювання похибки непрямого вимірювання
L , R k , sin ϕ , tg ϕ .
9. Які фактори впливають на похибки непрямих вимірювань?
10.Як визначити похибку однократних вимірювань?
11.Що означає таке зображення класу точності приладів: 1,5 ; 1,0; 2,5;
0,02/0,01?
12. Як визначити ціну поділки ватметра?
13.Коли з’являються додаткові похибки?
14.Коли з’являється методична похибка (взаємодії)?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6
ВИМІРЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВЕЛИЧИН
ЕЛЕКТРОННИМИ ТА ЕЛЕКТРОННО-ПРОМЕНЕВИМИ
ОСЦИЛОГРАФАМИ.
Мета: навчитись використовувати різні методи та технічні підходи для

вимірювання електричних величин, що змінюються періодично, за допомогою
осцилографа.
1. Ознайомлення з основними конструктивними елементами, принципом дії

та правилами роботи з осцилографом.
2. Вимірювання часових та амплітудних параметрів синусоїдного сигналу:
частоти, періоду, кута зсуву фаз, амплітуди і діючого значення.
3. Вимірювання постійної складової сигналу.
4. Обчислення результатів вимірювання.
Етап 1. Ознайомлення з основними конструктивними елементами,

принципом дії та правилами роботи з осцилографом
За конспектом лекцій, літературними джерелами та методичними
вказівками вивчити призначення та принцип дії основних конструктивних
елементів осцилографа.
Етап 2. Вимірювання частоти, періоду, кута зсуву фаз, амплітуди і діючого
значення синусоїдного сигналу
Для вимірювання часових та амплітудних параметрів періодичного сигналу
зібрати електричне коло за схемою, представленою на рис.1. Електричне коло
вмикається на вхід генератора звукових сигналів (ГЗС). ГЗС дозволяє отримати
синусоїдний сигнал, параметри якого можна регулювати.
Щоб виміряти характеристики синусоїдного сигналу необхідно виконати
наступну послідовність дій:
1) подати вимірювальну напругу в гніздо “ 1 M Ω, 30 pF ”;
2) установити перемикачем режиму роботи підсилювача відповідний канал;
Y1 R
ГЗС
C
Y2
Рис. 6.1
3) поставити перемикач “ V /дел ” у таке положення, щоб амплітуда

зображення складала 5 клітинок;
1) Поставити перемикачі каналів та синхронізації “~”, “~” в положення “~”;
2) відповідно каналу “Y”, на який подається сигнал, ввімкнути синхронізації.
“Внутр.” I або II;
3) ручку “Уровень” установити в середнє положення; ручку “Стаб.” повільно
переводити з крайнього лівого положення в праве до появи сталого
зображення;
4) ручкою “Уровень” установити стале зображення;
5) ручку ” ↕ ” установити так, щоб мінімальний рівень сигналу співпадав із
однією із нижніх ліній, а максимальний був у межах екрану.
Наприклад, ми отримали зображення, приведене на рис. 6.2.
Рис. 2
Рис. 6.2
Період сигналу T =N 2⋅mS , де N2

- кількість клітинок, що відповідає
періоду сигналу на екрані осцилографа; mS - масштабний множник часу,
“с/дел”.
1
f=
Частота сигналу T .
N 1⋅m U
U m= N1
Амплітуда сигналу 2 , де - кількість клітин, що
відповідають розмаху синусоїдного сигналу; mU - масштабний множник
напруги, “В/дел”.
Діюче значення синусоїдного сигналу:
Um
U=
√2 .
Осцилограма напруги на активному опорі R за формою співпадає з

осцилограмою струму у цьому колі u R =iR . На підставі цього можна
розрахувати амплітудні параметри сили струму за законом Ома I m=U m / R .
При відсутності активного опору для вимірювання струму у коло додатково
необхідно ввімкнути безреактивний шунт і відповідну напругу виміряти на
ньому.
Для визначення фази між двома синусоїдними сигналами однієї частоти
можна використовувати двоканальний осцилограф. При цьому:
1) перемикачі каналів “~”, “~” установити в однакове положення;
2) установити перемикач режиму роботи підсилювача в положення “…”;
3) подати опорний сигнал на вхід каналу І, а порівнюючий – на вхід каналу
ІІ;
Будьте уважні при вмиканні кінців вимірювального кабелю до схеми. Його
виводи “^1”, “^2” повинні бути приєднані до однієї точки, інакше вони
перемкнуть елементи схеми.
4) Інвертувати сигнал ІІ каналу шляхом натискання кнопки Õ ;
5) установити перемикачем “V/дел” кожного із каналів близькі за
величинами зображення (біля 5 клітинок по амплітуді);
6) ручкою “Уровень” установити стійке зображення сигналів;
7) установити перемикач “Время/дел” на швидкість розгортки, що
забезпечує 1, 2 періоди сигналів на екрані;
8) розмістити осцилограми сигналів Y 1 та Y 2 симетрично відносно
горизонтальної осі за допомогою ручки“ ↕ ”;
9) виміряти період опорного сигналу 1 (рис. 6.3);
Рис. 6.3
10) виміряти різницю по горизонталі між відповідними точками сигналів;

11) фазовий зсув розраховується за формулою
360
ϕ= t
t1 x .
Етап 3. Вимірювання постійної складової сигналу
Для вимірювання постійної складової сигналу зібрати електричне коло за схемою,
наведеною на рис. 4, та виконати наступну послідовність дій:
а) шляхом перемикання відповідних ручок управління осцилографом забезпечити
стійке зображення дослідного сигналу на екрані;
VD Y
ГЗС
Рис. 6.4.
б) встановити тумблер “~”, “~” в положення “~”, при цьому на екрані осцилографа
буде отримано зображення, аналогічне наведеному на рис. 6.5, крива 1;
в) перемкнути тумблер в “~”, “~” в положення “~”, при цьому зображення сигналу
зміститься на його постійну складову
U0 (аналогічно рис. 6.5, крива 2);
г) постійна складова сигналу обчислюється за наступною формулою:
U 0 =l 3⋅mU .
Рис. 5.
Етап 4. Обчислення результатів вимірювання
За наведеними вище методиками були одержані результати спостережень
вимірюваних параметрів електричних сигналів. Для запису результату вимірювань
необхідно визначити абсолютну похибку.

1. Назву, мету і програму роботи.
2. Схеми дослідних кіл (рис. 6.1-6.4).
3. Експериментальні осцилограми з визначеними масштабами за напругою
та часом.
4. Формули з виконаними обчисленнями.
5. Запис результатів вимірювання параметрів електричних величин.
6. Висновки, що повинні містити порівняння похибок вимірювання
осцилографів з іншими видами приладів для вимірювання параметрів
електричних сигналів.
1. Основы метрологии и электрические измерения: учебник для вузов / под
ред. Е.М. Душина. – 6 изд. – Л. Энергоатомиздат, 1987. – С. 175-183.
Принцип дії осцилографа вивчити самостійно за рекомендованою
літературою. Особливу увагу потрібно приділити ознайомленню з
призначенням блоків осцилографа.
Схема управління променем осцилографа виробляє прямокутні імпульси,
які поступають на блокуючі пластини і використовуються для гасіння променя
електронного осцилографа під час зворотного ходу розгортки.
Органи управління осцилографом:
Ручка “*” – регулює яскравість зображення.
Ручка “Q” – регулює чіткість (фокус) зображення.
Ручка “ ” – регулює чіткість освітлення шкали на екрані осцилографа.
Органи управління вертикального відхилення:
Перемикач “ V /дел” – установлює калібровані коефіцієнти відхилення каналу.
Ручка “ ↕ ” – регулює положення променю по вертикалі.
Ручка “ ↔ ” – регулює положення променя по горизонталі.
Перемикач вибору режиму роботи підсилювача вхідного сигналу (каналу Y ).
“~” – на вхід підсилювача дослідний сигнал поступає через розподільний
конденсатор, тобто вимірюється тільки змінна складова сигналу.
“~ ” – на вхід підсилювача дослідний сигнал поступає разом з постійною
складовою.
Перемикач режиму роботи підсилювача (для однопроменевих
осцилографів з комутатором):
“І” – на екрані осцилографа спостерігається сигнал каналу І.
“ІІ” – на екрані осцилографа спостерігається сигнал каналу ІІ.
“…” – на екрані осцилографа спостерігається зображення сигналів обох
каналів.
“ →→ ” – на екрані осцилографа зображення обох сигналів виникає в кінці
кожного прямого ходу розгортки.
І + ІІ – на екрані осцилографа маємо зображення суми обох сигналів.
Перемикач полярності (інвертування) каналу ІІ.
“+” – фаза сигналу не змінюється.
“-” - фаза сигналу змінюється на 1800.
Органи управління синхронізації.
Ручка “Уровень” – вибирається рівень дослідного сигналу, при якому виконується
запуск розгортки.
Ручка “Стабильность” – стабілізує початок розгортки сигналу.
Перемикач виду синхронізації.
“Внутр.”, (+), (-) - внутрішня синхронізація сигналу.
“Внешн.” – розгортка синхронізується зовнішнім сигналом.
“Авт.” – розгортка при дослідженні періодичних сигналів.
“Ждущ.” – розгортка вмикається переднім фронтом дослідного сигналу.
Органи управління розгорткою.
Перемикач “Время/дел” – установлює каліброванний коефіцієнт розгортки при
крайньому правому положенні ручки “Плавно” (до фіксації).
Ручка “Плавно” забезпечує плавне регулювання коефіцієнта розгортки з перекриттям
в 2,5 рази в кожному положенні перемикача “Время/дел”.
Підготовка осцилографа до роботи.
Установити органи управління на панелі осцилографа в такі положення:
ручка “*” – в крайнє праве;
ручка “Q” – в середнє;
перемикач “ V /дел” – в максимальне значення;
ручку “ ↕ ” – в середнє;
перемикач “~”, “~” – в положення “~”;
перемикач полярності – в “+”;
перемикач “Время/дел” – в положення “1 mS ”;
ручка “Авт”, “Ждущ” - в положення “Авт.”;
перемикач виду синхронізації – “Внутр.”;
ручку “Уровень” – в крайнє праве положення;
ручку “ ↔ ” – в середнє;
для однопроменевого осцилографа – у крайнє праве.
З’єднати осцилограф з джерелом живлення та ввімкнути його. Через 2-3 хвилини
відрегулювати чіткість, фокус променя, змістивши його в робочу зону екрану. Через
10-15 хвилин перевірити та виконати (ручкою “Баланс”) балансування підсилювача.
Промінь на екрані осцилографа при правильному балансуванні не повинен
переміщуватися зі зміною положення перемикача “ V /дел”. Розрахувати, знаючи
масштаб по вісі ординат, максимальне значення напруги, яке можна подавати на вхід
осцилографу. Після виконання проведених операцій можна подавати дослідний
сигнал на вхід осцилографа.
Обчислення результатів вимірювання. Результати вимірювання параметрів
електричних сигналів повинні бути записані згідно з вимогами державних стандартів.
Для подання результату вимірювання необхідно обчислити абсолютну похибку,
спираючись на дані про клас точності осцилографа.
Осцилографи бувають 1, 2, 3 та 4 класів точності, яким відповідають значення
відносних похибок, що приведені у табл. 1.
Таблиця 1
Клас 1 2 3 4
точності
Відносна 2 6 10 12
похибка,
%
1. Назвіть методи вимірювання частоти електронно-променевим осцилографом.
2. Як можна виміряти за допомогою осцилографа значення сили струму?
3. Чи можна за допомогою ручок осцилографа зупинити постійний рух зображення по
горизонталі? Як це зробити?
4. Назвіть види синхронізації зображення.
5. Як розширити межу вимірювання осцилографа за напругою?
6. Яке призначення генератора розгортки?
7. Як перевірити калібровку каналів підсилювача та розгортки?
8. Яке призначення закритого і відкритого вході осцилографа?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7
ДОСЛІДЖЕННЯ ПОХИБОК ПРИ ВИМІРЮВАННІ
ЕЛЕКТРОННИМИ ТА ЦИФРОВИМИ ПРИЛАДАМИ
Мета: визначення абсолютних похибок та подання результату вимірювання

при використанні електронних та цифрових приладів.
1. Підготовка до лабораторної роботи.
2. Знайомство з метрологічними характеристиками вольтметра
універсального цифрового В7-38, мультиметра ВР-11А і мілівольтметра
В3-38.
3. Вимірювання напруги і опору за допомогою вольтметра В7-38.
4. Вимірювання електричних величин мультиметром ВР-11А.
5. Вимірювання напруги мілівольтметром В3-38А.
6. Оцінка похибок при вимірюванні електричних величин електронними та
цифровими приладами. Висновки.
Етап 1. За літературними джерелами і конспектом лекцій вивчити принцип
дії і роботу електронних приладів
Етап 2. За допомогою технічних паспортів ознайомитися з роботою і
технічними характеристиками приладів В7-38, ВР-11А, В3-38
Етап 3. Вимірювання напруги і опору за допомогою вольтметра В7-38
Для вимірювання електричних величин вольтметром В7-38 необхідно
ввімкнути його до джерела живлення з напругою 220 В. Після прогрівання
приладу протягом 2-3 хвилин він готовий до роботи.
За допомогою вольтметра необхідно виміряти діюче значення синусоїдної
напруги. У якості джерела електричних сигналів, що досліджуються у цьому та
наступних етапах лабораторної роботи, використовувати генератор сигналів.
Генератор дозволяє плавно та дискретно змінювати рівень сигналу за напругою
та його частоту.
Для виконання вимірювань необхідно встановити параметри електричного
сигналу з діапазонів, вказаних у табл.1 (довільно обирати будь-яке значення
напруги з наведеного діапазону), та занести результати вимірювань відповідно
до цієї ж таблиці.
Таблиця 7.1
Параметр 0,2<U<2 B 2<U<20 B
f=50 Гц f=20 кГц
Uх, B
δU , %
Результат U=U x ±ΔU U=U x ±ΔU
вимірюванн
я
Прилад В7-38 дозволяє вимірювати опір постійному струму в межах

10 …2*104 Ом. Для оцінки результатів вимірювань провести вимірювання
-5
опорів в межах, вказаних у табл. 7.2. До цієї ж таблиці занести результати

розрахунків. Для виконання дослідження використовувати магазин опорів, що
міститься у комплекті лабораторного стенду.
Таблиця 7.2
Параметр R<200 Ом 200 Ом < R < 30 кОм
Rх, кОм
δR , кОм
Результат R=R x ±ΔR R=R x ±ΔR
я
Етап 4. Вимірювання електричних величин мультиметром ВР-11А
Прилад ВР-11А дозволяє вимірювати напругу, опір та частоту в досить
широких межах. Для метрологічної оцінки результату вимірювань на різних
межах вимірювання провести вимірювання електричних величин у
відповідності з вимогами табл. 7.3-7.5.
При вимірюванні напруги і частоти прилад вмикається на вихід генератора
сигналів. Оптимальна напруга при вимірюванні частоти відповідає 4...5 В.
Результати спостережень повинні мати цифри в усіх чотирьох розрядах.
Таблиця 7.3
Параметр 0,2<U<2 B 2<U<20 B
f=50 Гц f=20 кГц
Uх, B
ΔU , %
я
Таблиця 7.4
Параметр R<2 кОм 2 кОм < R < 20 кОм
Rх, кОм
ΔR , кОм
Результат R=R x ±ΔR R=R x ±ΔR
я
Таблиця 7.5
Параметр 0,2 кГц < f < 2 кГц 2 кГц < f < 20 кГц
fх, кГц
Δf , кГц
Результат f =f x ±Δf f =f x ±Δf
я
Етап 5. Вимірювання напруги мілівольтметром В3-38А

При вимірюванні напруги мілівольтметром В3-38А необхідно ввімкнути
його до джерела живлення з напругою 220 В. Після прогрівання приладу на
протязі 2-3 хвилин він готовий до роботи.
Для метрологічної оцінки результатів вимірювання за допомогою приладу
В3-38А провести вимірювання напруги на різних межах вимірювання.
Результати спостережень та розрахунків занести в табл. 7.6.
Таблиця 7.6
Параметр 10 мВ < U < 30 мB 3<U<10 B
f=10 кГц f=10 кГц
Uх, В
ΔU , %
я
Етап 6. Оцінка похибок при вимірюванні електричних величин

електронними приладами

1. Назву і мету роботи.
2. Програму роботи.
3. Заповнені табл. 7.1-7.6.
4. Результати розрахунків похибок і результати вимірювань.
5. Висновки про точність вимірів електронними та цифровими приладами.
1. Электрические измерения / Под ред. А.В. Фремке и Е.М. Душина. – Л.:
Энергия. 1980. – 392 с.
2. Орнатский П.П. Теоретические основы информационно-измерительной
техники. – К.: Вища шк., 1976. – 432 с.
Результат вимірювання згідно з вимогами Державних Стандартів України
подається у вигляді:
X =X 1 ±ΔX ,
(1)
де X 1 - результат спостереження величини, що вимірюється; ΔX -
абсолютна похибка вимірювання величини.
Наприклад, результати спостережень вимірювання R та U відповідно
дорівнюють 537.6 Ом; 3.26 В. Обчислені значення абсолютних похибок
ΔR =19.7 Ом; ΔU =0.0367 В. При записі результату вимірювань у
відповідності з нормативними вимогами абсолютні похибки повинні бути
округлені до 2-х старших значущих цифр. Тобто ΔR =20 Ом; ΔU
=0.037 В.
Результати спостережень, що підставляються у формулу (1) повинні бути
закруглені і записані у відповідності зі значеннями найменшого розряду
абсолютної похибки:
R=540±20 Ом;
(2)
U=3 . 260±0. 037 В.
(3)
Після коми в результаті спостережень повинно бути стільки цифр,
скільки цифр після коми в абсолютній похибці.
Порядок обчислення абсолютних похибок при вимірюванні вольтметром
В7-38 приведений у витязі із паспортних даних приладу (додаток 1, табл.
7). Розрахунок результатів вимірювання приладом В7-38 занести в табл.
1, 2.
Формули для обчислення абсолютних похибок при вимірюванні
мультиметром ВР-11А приведені у витягу із паспортних характеристик
(додаток 2, табл. 8). Розрахунок результатів вимірювань мультиметром
ВР-11А занести до табл. 3, 4, 5.
Порядок обчислення абсолютних похибок мілівольтметром В3-38А
приведений у додатку 3 (табл. 9). Розрахунок результатів вимірювань
занести до табл. 6.
За результатами розрахунків зробити висновки про закономірність зміни
значення похибок при вимірюванні електронними та цифровими
приладами.
1. Вкажіть принципові відміни між аналоговими електромеханічними
та електронними вимірювальними приладами.
2. Вкажіть принципові відміни між аналоговими електромеханічними
та цифровими вимірювальними приладами.
3. Опишіть загальний принцип дії цифрових вимірювальних приладів.
4. Поясніть сутність процедур дискретизації та квантування, які
здійснюються цифровими вимірювальними приладами.
5. Поясніть різницю між адитивною та мультиплікативною складовими
похибки цифрових приладів.
Додаток 1
Таблиця 7
Визначення похибок при вимірюванні вольтметром В7-38
Величина, що Діапазон Межі Межі допустимої Примітка
вимірюється вимірю- вимірюван похибки, %
вальних ня,
величин, В, кОм, мА
В, кОм, мА
1 2 3 4 5
Напруга 10-5-10-3 0,2; 2 ±(0 , 04 +0 , 02U n /U x )
постійного
струму 20; 200; ±(0 , 07+0 ,02 U n /U x )
1000
Напруга 10-5-300 0,2; 2; 20; ±(1,5+0,1 U n /U x )

змінного 200; 300
струму
частотою
30Гц-40Гц
Напруга 10-5-300 0,2; 2; 20; ±(0,4 +0 , 05 U n /U x ) Kг≤0,5%
змінного 200
струму
частотою 300 ±(0,5+0,4 U n /U x ) Kг≤0,8%
40Гц-60Гц
Напруга 10-5-300 0,2; 2; 20; ±(0,2+0 , 05 U n /U x ) Kг≤0,2%
змінного 200
струму
частотою 300 ±(0,2+0,4 U n /U x ) Kг≤0,5%
60Гц-10кГц
Напруга 10-5-200 0,2; 2 ±(0,2+0,1 U n /U x ) Kг≤0,5%
змінного
струму 20; 200 ±(0,5+0,1U n /U x ) Kг≤0,5%
частотою
10кГц-
100кГц
10-5-300 300 ±(0,5+0,6U n /U x ) Kг≤0,5%
10кГц-20кГц
Продовження табл. 7
1 2 3 4 5
Опір 10-5- 0,2 ±(0 , 07+0,1 R n / R x )
постійного 2·104 2; ±(0 , 07+0,2 R n / R x )
струму 20
200 ±(0 , 07+0,2 R n / R x )
200 ±(0 ,15+0,2 Rn /R x )
0
2·10 ±(0,5+0,1 Rn / R x )
4
Сила 10-5- 0,2; ±(0 , 25+0 , 02 I n / I x )

постійного 2·103 2;
струму 20;
200;
200
0
Сила змінного 0,2; ±(1,6+0,1 I n /I x )
струму 2;
частотою 20;
30Гц-40Гц 200;
200
0
Сила змінного 10-5- 0,2; ±(0,5+0 ,05 I n /I x ) Kг=0,5%
струму 2·103 2;
частотою 20;
40Гц-20кГц 200;
200
0
У таблиці: Kг - коефіцієнт гармонік;

U x , I x , R x - показання приладу або номінальне значення міри (при
перевірці) напруги, сили струму, опору;
U n , I n , Rn - межі виміру напруги, сили струму, опору.
Примітка:
1. Спільне гніздо приладу допускає відносно заземлюючого контакту
напругу постійного або змінного струму не більше 500 В.
2. Межі вимірювання 0,2 В, кОм відповідає положення коми на першій
лампі зліва.
Межі вимірювання 2 В, кОм відповідає положення коми на другій лампі
зліва і т.д.
На межі 20000 кОм кома не індицирується.
3. Вимір сили струму проводиться за допомогою виносного шунта.
4. Постійна складова напруги при вимірюванні напруги змінного струму
допускається не більше 600 В.
Додаток 2
Таблиця 8
Визначення абсолютних похибок вимірювань мультиметром ВР-11А
Перелік Діапазон Межі Основна
перевіряєми вимірювальн вимірюван похибка
х их величин ня вимірювання
характерист
ик
Напруга 10-3-103 2, 20, 200, ±(0,5 %U x +0,4 зн)
*
постійного 1000
струму
Напруга
змінного
струму**
20Гц-45Гц 10-3-500 2, 20, 200, ±(2 %U x +10 зн)
*
500
-3
45Гц-1кГц 10 -500 2, 20, 200, ±(1%U x +10 зн)
*
500
-3
1кГц-10кГц 10 -200 2, 20, 200 ±(5 %U x +10 зн)
2 ±(5 %U x +10 зн)
-3
10кГц- 10 -200 20, 200 ±(10%U x +10 зн)
20кГц
20кГц- 10-3-2 2 ±(5 %U x +10 зн)
100кГц
3
Опір 10-3- 2⋅10 2, 20, 200, ±(1 %R x +7 зн)
постійному 2000
струму, 10- 2⋅10
4
20000*** ±(10 %R x +50 зн )
кОм
Сила 2, 20, 200, ±(1 %I x +7 зн)
3
постійного 10-3- 1⋅10 1000*
струму, мА 10000* ±(3 %I x +8 зн)
3
Сила 10-3- 10⋅10 1000 ±(2,5 %I x +12 зн)
змінного
струму**, 10000 ±(5 %I x +12 зн)
мА, 20Гц-
10кГц
Частота 0,01-104 2, 20, 200, ±(1 %F x +2 зн)
змінного 1000*х10
струму, кГц
Примітки: 1. * На перемикачі натиснута кнопка 2000.

2. ** Гармонічної форми з викривленням не більше 0,5%.
3. *** На перемикачі натиснуті кнопки 20 і 2000.
4. U x , R x , F x , I x - показання приладу або номінальне значення
міри (при перевірці) напруги, опору, частоти та сили струму.
5. зн – одиниця молодшого розряду.
6. Постійна складова на вході приладу при вимірі напруги і частоти
змінного струму не повинна перевищувати 250 В і 50 В відповідно.
Діапазон вхідних напруг при вимірюванні частоти змінного струму 1-20
В. Межа допустимої додаткової похибки вимірювань (зміна показань)
0
при зміні температури повітря від 20±5 C до 100С або 350С не
перевищує половини межі допустимої основної похибки.
Додаток 3
Таблиця 15
Визначення похибок електронного вольтметра В3-38
Піддіапазо Межі допустимих похибок (межі допустимих змін
ни показань), %
Робочі ділянки частот, Гц
6 6 6
45−1⋅10 20-45 (1−3)⋅10 (3−5 )⋅10
1-300 мВ ±2,5 ±4,0(±4,0) ±4,0(±4,0) ±6,0(±6,0)
1-300 В ±6,0(±6,0)
Частота градуювання 1кГц.
1. Зміни показань приладу, що викликаються зміною температури
навколишнього повітря від нормальної до будь-якої температури в межах
робочої ділянки температур, не перевищує межі основної похибки на
кожні 100С зміни температури.
2. Зміна показань приладу, виражена в процентах від значення верхньої
межі установленого піддіапазона, при відхиленні форми кривої
вимірюваного сигналу від синусоїдної (коефіцієнт гармонік не більше
20%) не перевищує половини значення коефіцієнта гармонік у процентах.
3. Відхилення покажчика від нуля, викликане власними шумами, не
перевищує 5% від значення верхньої межі установленого піддіапазона
вимірювання при замкнутому накоротко вході.
4. Прилад зберігає свої технічні характеристики в межах норм, при
наявності на вході постійної складової напруги не більше 250 В.
5. Час установлення показань приладу не перевищує 4 с.
6. Прилад зберігає основну похибку після впливу п’ятикратної
перегрузочної напруги, але не більше 600 В.
7. Активний вхідний опір приладу, виміряний на частоті 45 Гц, не менше
5 МОм на під діапазонах з верхніми межами 1-300 В.
8. Вхідна ємність приладу не більше 25 пФ на діапазонах з верхніми
межами 1-300 мВ і не більше 15пФ на під діапазонах з верхніми межами
1- 300 В. Ємність кожного із з’єднувальних кабелів не більше 80 пФ.
9. Час установлення робочого режиму 15 хв.
10. Прилад зберігає свої технічні характеристики при живленні його від
мережі змінного струму напругою (220±22 ) В частотою (50±0,5 ) Гц.
11. Потужність, що споживається від мережі при номінальній напрузі, не
перевищує 6ВА.
12. Прилад допускає безперервну роботу в робочих умовах на протязі 8
годин.
13. Габарит приладу не більше 152х206х275 мм.
14. Маса приладу не більше 3,2 кг. Маса приладу з транспортною тарою
не більше 25 кг.
Упорядники:
Хілов В.С.
Федоров С.І.
МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ OМтаЕВ-1
до виконання лабораторних робіт

по дисципліни :“Основи метрології та електричні вимірювання”
спеціальності: 141 - Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка
Підписано до друку 15.01.21. Формат 30х42/4.
Папір Pollux. Ризографія. Умовн. друк. арк. 2,1.
Обліково-видавн. арк. 2,1. Тираж 500 прим. Зам. №
Національний гірничий університет

49027, м. Дніпропетровськ-27, просп. Д. Яворницького, 19.

ОМтаЕВ 1

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ОМтаЕВ 1

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

OМтаЕВ-1

Міністерство освіти і науки України

МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

для студентів напряму: 14 Електрична інженерія

спеціальності: 141 - Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка.

МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

для студентів напряму: 14 Електрична інженерія

спеціальності: 141 - Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка.

Федоров Сергій Іванович – старший викладач кафедри електротехніки

Затверджено на засіданні кафедри електротехніки

Методичні вказівки написані на основі багаторічного досліду, накопиченого на

Відповідальний за випуск Д.В. Ципленков, завідувач кафедри електротехніки,

У програму лабораторних робіт входять деякі контрольні, а також інші

В лабораторних роботах розрахунок виконується наступним чином:

Правила безпечної роботи

При роботі в лабораторіях кафедри електротехніки необхідно

Ознайомлення з електровимірювальними приладами, вивчення методів

1. Вивчення умовних графічних позначень елементів електричних кіл та

Порядок виконання роботи

Етап 1. Вивчення умовних графічних позначень елементів електричних кіл

З'єднання дротів електричне

Роз'ємне електричне з'єднання

Умовне позначення одиниці вимірювання або вимірюваної величини

Електрична енергія Лічильник кіловат-годин кWh Кіловат-година

Зсув фаз Фазометр j Фі

Частота Частотомір Hz Герц

– умовні позначення систем приладів:

Система приладу Умовне позначення

– з рухомою рамою без механічної протидіючої сили

– без механічної протидіючої сили (логометр)

– без механічної протидіючої сили

Прилад класу точності 1,5 1,5

Виконання приладу залежно від умов

Етап 2. Ознайомлення з електровимірювальними приладами

За літературою та методичними вказівками ознайомитися з будовою і

Етап 3. Вивчення способів розширення меж вимірювання приладів.

Ознайомитися з будовою, областю застосування перетворювачів для

Етап 4. Попередній розрахунок параметрів електричного кола

За заданими значеннями опорів реостатів R1, R2, R3 розрахувати значення

Рисунок 1.1. Принципова схема з'єднань розгалуженого електричного кола

Параметри U, R1, R2, R3, I1, I2, I3, U1, U23, P,

Етап 5. Вибір приладів, складання електричного кола

5.1 В залежності з отриманими значеннями струмів та напруги обрати

Результати розрахунків занести до табл. 1.5.

5.3 Використовуючи умовні позначки записати характеристики приладів

Етап 6. Складання звіту

Звіт по даній лабораторній роботі повинен містити:

1. Найменування роботи, програму роботи та її мету.

де хm – межа вимірювань даного приладу; N – повне число поділок його шкали.

Механізм ватметра забезпечений двома котушками: котушкою струму,

Іноді необхідно виміряти електричну величину, значення якої перевищує

де Ra – внутрішній опір амперметра; Rш– опір шунта.

Рисунок 1.3. Схеми вмикання приладів з вимірювальними перетворювачами

Для розширення межі вимірювання амперметра в n разів потрібен шунт з

Для вмикання амперметра з трансформатором струму (рис. 1.3, г) його

вторинної обмотки трансформатора струму, вказані на його щитку.

По міркуваннях безпеки при роботі трансформатора струму не можна

де RU – внутрішній опір вольтметра; Rд – величина додаткового опору.

При вмиканні вольтметра з трансформатором напруги (рис 1.3, д) його

номінальна первинна і вторинна напруги, вказані на щитку трансформатора.

де KU, KI – коефіцієнти трансформації вимірювальних трансформаторів.

– Струми і напруги віток:

Вибір приладів для вимірювання електричних величин здійснюється з