Лабораторна робота № 305

Застосування електронного осцилографа для вимірювання електричних

величин.
Завдання:
- ознайомитися з будовою та принципом дії електронного осцилографа;
- засвоїти методику роботи з електронним осцилографом.
Прилади: осцилограф, звуковий генератор, цифровий мультиметр.
Теоретичний матеріал, який необхідно засвоїти при підготовці до роботи:
будова осцилографа, квазістаціонарні струми, амплітудні та ефективні значення
сили струму і напруги.
Ідея роботи та виведення робочої формули.
Електронний осцилограф – це прилад для дослідження швидкозмінних
електромагнітних процесів. Через те, що за допомогою спеціальних перетворювачів
в електричний сигнал можна перетворити будь-який фізичний сигнал, осцилографи
застосовують у різних галузях науки і техніки, зокрема, в електро- і радіотехніці,
механіці, акустиці, медицині, біології тощо.
Осцилограф складається з таких основних частин:
- електронно-променевої трубки (ЕПТ);
- генератора розгортки;
- блока синхронізації;
- блока підсилювачів,
- блока живлення та ін.
Для калібрування масштабу часу в деяких типах осцилографів є генератор
міток часу. Осцилограф дає змогу спостерігати процеси тривалістю 10-8-10-7c.
Основним елементом електронного осцилографа є електронно-променева
трубка (рис. 1), усередині якої утворюється електронний пучок, що падає на екран
трубки.

Рис. 1. Будова електронно-променевої трубки.

ЕПТ складається з вакуумної циліндричної колби з розширенням у вигляді

конуса біля одного кінця. Конусоподібне розширення закінчується екраном,
покритим із середини шаром люмінофору, здатного світитися у точці, в яку попадає
пучок електронів.
1
 Принцип дії ЕПТ такий: електрони, що вилітають із підігрітого спіраллю НН
катода К, потрапляють в електричне поле модулятора М – керуючого електрода, що
має від’ємний потенціал відносно катода. У цьому полі потік електронів стискається
і скеровується до отвора модулятора. Так формується електронний пучок.
Інтенсивність пучка, а, отже, яскравість плями на екрані, можна регулювати зміною
потенціалу модулятора за допомогою потенціометра R1.
Після модулятора електронний пучок потрапляє в електричне поле першого
анода A1, що має форму циліндра з декількома діафрагмами всередині. На нього
подається позитивна, стосовно катода, напруга порядку кількох сотень вольт, що
змінюється потенціометром R2. Поле першого анода прискорює електрони у пучку.
Так здійснюється фокусування електронного пучка. Другий анод A2 – це короткий
циліндр з діафрагмою, розташований за першим анодом. На другий анод подають
більш вищу напругу (кілька кіловольт), ніж на перший. За допомогою анодів A1 і A2
електрони отримують необхідну швидкість та фокусуються у центрі екрану трубки.
Система електродів К–М–A1–A2 утворює так звану електронну гармату.
Система пар відхиляючих пластин X і Y, розташованих взаємно
перпендикулярно, призначена для відхилення пучка електронів у вертикальному та
горизонтальному напрямках. Таким чином, електронний пучок може бути
напрямлений у будь-яку точку екрана трубки.
Якщо на вертикально відхиляючі пластини Y подати змінну напругу, то
електронний пучок почне коливатися у вертикальному напрямі, і на екрані
утвориться вертикальна лінія. Якщо ж подати напругу на горизонтально відхиляючі
пластини X, то утвориться горизонтальна лінія. При одночасній подачі змінних
напруг на обидві пари пластин X і Y, залежно від співвідношення частот, амплітуд і
фаз коливання цих напруг (тобто напруги, що подається на пластини X і напруги,
що подається на пластини Y), утворяться різні осцилограми.
Для отримання дійсної форми графіку залежності напруги, що вимірюється uy=
f(t), допоміжна напруга ux (напруга розгортки) має бути пропорційна до часу. Таким
чином, електронний пучок, що відхиляється у вертикальному напрямі, відповідно до
закону зміни напруги, одночасно буде рухатись рівномірно вздовж екрана. При
цьому напруга розгортки повинна спочатку повільно зростати з часом, а потім
миттєво падати до нуля. Графік зміни такої напруги з часом за формою нагадує
зубці пилки, тому називається пилкоподібним. Якщо періоди напруги, що
вимірюється, Tн і розгортки Tр співпадають, то на екрані утвориться графік одного
періоду зміни напруги uy з часом (рис.5).
При Tр = n∙Tн (n– ціле число) осцилограма буде кривою з n періодами. При
незначному порушенні цієї умови осцилограма почне рухатися вправо або вліво.
Таким чином, для отримання часової осцилограми необхідно на пластини Y подати
напругу, що вимірюється, а на пластини X– пилкоподібну напругу. Частоти цих
напруг повинні співпадати або відрізнятися у ціле число разів. Пилкоподібна
напруга зростає пропорційно до часу, і внаслідок її дії електронний промінь
відхиляється з часом так, що світна точка на екрані рухається рівномірно вздовж
горизонталі зліва на право. Коли промінь проходить до правого краю екрану,
напруга на пластинах стрибком падає до нуля, промінь повертається у початкове
положення, тобто світна точка гаситься у правій стороні екрану і з’являється зліва.

2
Пилкоподібна напруга виробляється спеціальним генератором, який є в
осцилографі.
Генератор пилкоподібної напруги (розгортки) може працювати в кількох
режимах. Для отримання періодичної синусоїдальної напруги можна
використовувати пилкоподібну розгортку. Але процеси, що повторюються через
неоднакові проміжки часу, або ті, що мають вигляд дуже коротких імпульсів, не
вдається досліджувати візуально такою розгорткою. Для таких спостережень
тривалість розгортки повинна бути більшою, ніж тривалість сигналу. Подібні
розгортки називають однократними. Генератор такої розгортки приводить в дію
пусковий сигнал, під дією якого утворюється один пилкоподібний імпульс, після
чого генератор повертається у початковий стан до наступного пускового сигналу.
Швидкість зміни пилкоподібної напруги можна регулювати незалежно від частоти
вимірюваної напруги, тобто зникає необхідність у синхронізації імпульсів.
Оскільки частота генератора розгортки не залишається строго сталою,
осцилограма на екрані буде рухатися вздовж горизонтальної осі. Для усунення
рухливості осцилограми використовують блок синхронізації, за допомогою якого
пилкоподібна напруга синхронізується з вимірюваною. Синхронізація полягає в
тому, що на початок кожного періоду пилкоподібну напругу вимушено накладають
з однією фазою вимірюваної напруги. Тоді при випадковій зміні частоти будь-якої з
цих напруг, вони виявляються синхронними. У якості напруги синхронізації
використовують вимірювану напругу (внутрішня синхронізація), напругу від мережі
або напругу, не пов’язану з вимірюваною (зовнішня синхронізація).
До складу будь-якого осцилографа входить також блок підсилювачів
вертикальної та горизонтальної напруг. Дуже важливо, щоб ці підсилювачі
працювали з мінімальними спотвореннями сигналу.
Генератор розгортки часто доповнюється генератором міток часу, який
дозволяє визначити тривалість процесу, що досліджується. Такий генератор створює
короткі імпульси строго визначеної частоти і подає їх на модулятор трубки. На
осцилограмі мітки часу виглядають як набір точок. Розділивши кількість міток на
частоту однієї, отримаємо тривалість деякого процесу.
Однією з основних характеристик осцилографа є чутливість електронно-
променевої трубки. Чутливістю називають відхилення (в міліметрах) плями на
екрані, спричинене різницею потенціалів 1 В:
l
= , (1)
U
де γ– чутливість трубки в В/мм, l– відхилення плями на екрані в міліметрах, U–
напруга, що подається на відхиляючі пластини. Визначити чутливість можна за
утвореним на екрані штрихом, якщо подати на один з входів змінну напругу та
вимкнути генератор розгортки, і скористатися формулою:
L
 = , (2)
2 2U
де L– довжина штриха на екрані в міліметрах, U – ефективне значення напруги,
що подається на відхиляючі пластини.
Умовно осцилографи можна поділити на такі групи: 1) лабораторні
універсальні з чутливістю до сотень міліметрів на вольт (мм/В); 2) прості
осцилографи з чутливістю від 10 до 100 мм/В; 3) осцилографи для спостереження
3
повільних процесів, у яких використовуються електронно-променеві трубки з
великою тривалістю післясвічення екрана; 4) імпульсні осцилографи для
спостереження короткочасних процесів.
Осцилограф використовують для вимірювання змінної в часі напруги. Якщо
вимкнути розгортку сигналу, то на екрані отримаємо вертикальну смугу, що
відповідає двом величинам амплітуди коливання змінної напруги U = U0cosωt, тобто
h = γ2U0, U0 – амплітудне значення напруги. Звичайний вольтметр вимірює
U0
ефективне значення напруги U еф = .
2

Порядок виконання роботи

1. Увімкнути осцилограф (перемикач «Сеть» на осцилографі).

2. Ознайомитись з роботою ручок керування електронним променем ЕПТ.
3. Навчитись виконувати з осцилографом такі операції: дістати на екрані
нерухому світну точку та лінію (довго тримати точку або лінію на одному
місці забороняється!), переміщувати точку вертикально, горизонтально,
регулювати яскравість точки.
4. Ознайомитись з роботою генератора розгортки осцилографа.
5. Ознайомитись з роботою звукового генератора. Підготувати генератор до
роботи (увімкнути звуковий генератор та дати йому прогрітися).
6. Подати напругу від одного із звукових генераторів на вхід Y осцилографа
та отримати синусоїду. Зафіксувати на екрані одну, дві, три повні
синусоїди.
7. Виміряти довжину Х одного періоду синусоїди. За формулами T = X  k x ,
1
де kx –коефіцієнт підсилення по часу та f  = , обчислити період та
T
частоту змінної напруги.
8. Порівняти розраховану частоту f´ з частотою заданою на генераторі fген.
Визначити довжину Y, яка рівна амплітуді синусоїди. За формулами
U0
U 0 = Y  k y , де ky – коефіцієнт підсилення для напруги, та U еф =
2
обчислити амплітудне та ефективне значення напруги.
9. Повторити вимірювання для різних амплітуд та частот синусоїди.

Обробка результатів вимірювань

1. Замалюйте осцилограми змінної напруги.

2. Запишіть результати вимірювань та обчислень у таблицю:

№ п/п Х kX T fген f´ Y ky U0 Uеф

см мс/см c Гц Гц см В/см В В

3. Зробіть висновки про виконану роботу.

4
Контрольні запитання

1. Поясніть призначення окремих блоків осцилографа.

2. Що таке «пилкоподібна» напруга?
3. Розкажіть про будову електронно-променевої трубки.
4. Яку функцію виконує блок синхронізації?
5. Що таке чутливість осцилографа?
6. Що таке амплітудне та ефективне значення напруги?