ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

АМПЛІТУДНО-ЧАСТОТНИХ І ФАЗО-ЧАСТОТНИХ
ХАРАКТЕРИСТИК RC ТА RL - ЛАНОК І ЇХ ВПЛИВУ НА
ПРОХОДЖЕННЯ
ГАРМОНІЧНИХ КОЛИВАНЬ РІЗНИХ ЧАСТОТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторної роботи з дисципліни „Основи теорії електронних кіл”

для студентів базових напрямів „Радіотехніка”, „Телекомунікації”,
"Електронні апарати", "Комп’ютерні науки", "Лазерна та оптоелектронна
техніка", "Електроніка"

Затверджено
на засіданні кафедри
теоретичної радіотехніки
та радіовимірювань
Протокол №7 від 12.03.2008р.
 Мета роботи: ознайомлення з частотними характеристиками RC та RL -
ланок і засвоєння методики їх експериментального визначення.

Комплексною частотною характеристикою кола (КЧХ) називають

відношення комплексних амплітуд реакції та дії

де
Ẏ m - комплексна амплітуда реакції кола;

Ẋ m - комплексна амплітуда дії на коло.

При визначенні КЧХ електронного кола виділяють пару вхідних виводів

(полюсів), до яких прикладають зовнішню гармонічну дію з комплексною

амплітудою
Ẋ m , і пару вихідних виводів (полюсів), на яких розглядають реакцію

кола з комплексною амплітудою

Ẏ m . Якщо зовнішню дію та реакцію

розглядають на різних парах виводів, то КЧХ називають передавальною. До

передавальних КЧХ належить комплексний коефіцієнт передавання напруги,

який є відношенням комплексних амплітуд вихідної

U̇ m вих та вхідної U̇ m вх
напруг:

Звідси бачимо, що модуль комплексного коефіцієнта передавання напруги

дорівнює відношенню амплітуд (або діючих значень U =U m / √ 2) вихідної та

вхідної напруг

2
а аргумент є різницею їх початкових фаз

 = вих  вх.

Залежність модуля Ku() від частоти  називають амплітудно-частотною

характеристикою (АЧХ), а залежність аргументу () від частоти  -
фазочастотною характеристикою (ФЧХ). Отже, КЧХ поєднує в собі АЧХ та ФЧХ
кола. При графічному зображені КЧХ звичайно будують окремо АЧХ та ФЧХ.
Щоб розрахувати комплексний коефіцієнт передавання напруги, необхідно

задатися довільним значенням вхідної напруги

U̇ вх і будь-яким з методів

обчислити комплексну вихідну напругу

U̇ вих та відношення U̇ вих /U̇ вх . Частотні

характеристики лінійних електронних кіл визначаються тільки параметрами

елементів кола та способом їх з’єднання і не залежать від величини прикладеної
напруги.
Широке практичне застосування знайшли подільники напруги, узагальнена
схема заміщення яких зображена на рис. 1.

Рис. 1. Узагальнена схема заміщення подільника

Комплексний коефіцієнт передавання напруги з входу на вихід подільника

визначають за формулою:

3
 .

Характер модуля та аргументу комплексного коефіцієнта К u залежить від

вибору конкретних типів компонентів Z1 та Z 2 . Приклади таких подільників

напруги, компонентами яких є R, L, C, приведені на рис. 2.

Рис. 2. Типи RC- та RL- ланок

Для ланки (рис. 2,а) комплексний коефіцієнт передавання напруги рівний

його модуль -

,
аргумент -
uR(f)=arctg[1/(2fCR)].

Функція КuR(f) не вимагає досліджень на екстремальні значення, оскільки

очевидно, що найбільше значення модуля досягається при f= і дорівнює

КuR()=1.

4
 Частоту f, на якій модуль Кu становить 0,707 від максимального значення,
визначають з умови

КuR(f )=1/[1+1/(2f CR)2]1/2=1/(21/2)0,707.

Звідси шукана частота

f =1/(2CR)=1/2.

На цій частоті аргумент

uR(f)=450=/4 рад.

При зміні частоти від нуля до нескінченності модуль К uR(f) змінюється

плавно від КuR(0)=0 до КuR()=1, а аргумент uR(f) плавно змінюється від /2 до
нуля.
Аналогічні викладки слід самостійно виконати для схем на рис.2,б, в, г.

Експериментальна частина

1. Для заданих викладачем типів Z1 та Z 2 зібрати схему, зображену на

рис.3.

5
 Рис. 3. Схема експерименту

2. Встановити на генераторі частоту f  і задане викладачем діюче

значення напруги генератора U1, В. Виміряти діюче значення вихідної напруги
U2 і переконатись, що виконується умова стосовно відношення діючих значень
U2
=0 , 707
напруг U 1 . Якщо умова виконується, зменшити частоту в 10 разів і
виміряти діюче значення вихідної напруги та різницю фаз. Занести дані
досліджень вимірювання в табл. 1.
Таблиця 1
f, Гц U1, В U2, В U2 u(f), А, дБ
Кu(f)= U 1 градуси
0,1f
⋮
f
⋮
10f

3. Виконати вимірювання вихідних напруг та зсувів фаз, встановлюючи

значення частоти 0,2f, 0,5f, f, 2f, 5f, 10f . Результати вимірювань занести в
табл. 1. Напругу на вході підтримувати заданою.
В ході експерименту при необхідності змінювати границю вимірювання
вольтметра V2 на виході схеми.

Обробка результатів експерименту

За результатами вимірювання напруг розрахувати модуль комплексної

передавальної функції

6
 К(f)=Uвих(f)/Uвх(f)

і загасання в децибелах (дБ)

A(f)=20lg[1/К(f)] дБ.

Залежності К(f), A(f) подати графічно в логарифмічному масштабі (по

логарифмічній шкалі ) на осі частот, вказавши на графіках частоту f.
На підставі експериментальних даних для суми трьох заданих викладачем
напруг з різними частотами u(t)=Um1cos(2ft) + Um2cos(4ft)+ Um3cos(6ft) роз-
рахувати та побудувати спектральні діаграми амплітуд напруг на вході і виході
та зсувів фаз вихідних напруг. Пояснити зміни амплітуд і початкових фаз напруг
на виході.

Контрольні питання

1. Дайте визначення комплексної частотної характеристики, амплітудно-

частотної (АЧХ) та фазочастотної (ФЧХ) характеристик.
2. Який вигляд має узагальнена схема заміщення подільника напруги?
3. З якої умови визначається частота f?
4. Для заданих значень R і C (або R і L) обчисліть значення частоти f.
5. Для заданої схеми на рис. 2, а, б, в чи г запишіть вираз для
комплексного коефіцієнта передавання напруги Кu.
6. В яких пристроях знаходять практичне застосування RC- та RL- ланки,
зображені на рис. 2, а, б, в, г?

Література

7
1. Мандзій Б.А., Бобало Ю.Я., Желяк Р.І., Кіселичник М.Д., Якубенко В.М.
Основи радіоелектроніки: Навч. посібник. / За ред. проф. Б.А. Мандзія –
Львів: Вид. Національного університету “Львівська політехніка”, 2002 –
456с.
2. Коваль Ю.О., Гринченко Л.В., Мильотченко І.О., Рибін О.І. Основи терії
кіл: Підручник для студентів ВНЗ. Ч.1./ За ред. проф. В.М. Шокало та
проф. В.І. Правди. – Харків: ХНУРЕ, 2003. – 648с.
3. Попов В.П. Основы теории цепей. Учебник для вузов спец.
«Радиотехника». - М.: Высш. шк., 1985 – 496с.
4. Бобало Ю.Я., Мандзій Б.А., Стахів П.П., Писаренко Л.Д., Якименко Ю.І.
Основи теорії електронних кіл: Підручник / За ред д.т.н. проф. Стахіва П.Г.
– Львів: "Магнолія плюс", 2006 – 296 с.