МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

<<Київський політехнічний інститут >>

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
З ДИСЦИПЛІНИ “ ОСНОВИ ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ ТА ЕЛЕКТРОНІКИ”

Для студентів напрямку “ ? “

Київ 2009
 Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни
«Основи електротехніки та електроніки» для студентів напрямку “ ? “ денної
і заочної форми навчання. /Уклад.: Кучеренко М. Є., Скринник О. М.,
Зіменков Д. К. –К.: ІВЦ Видавництво «Політехніка», 2009. – ? с.

Укладачі: Кучеренко Микола Єлисейович,

Скринник Олексій Миколайович
Зіменков Дмитро Константинович
Відповідальний редактор Сільвестров А. М.

Рецензенти: Кулєшов Ю. Є.. к.т.н., проф.

………………………………………….…..
 № 1. Просте електричне коло постійного струму
Мета роботи: дослідження електричного стану простих електричних
кіл постійного струму та освоєння методу їх розрахунку.
Послідовність виконання роботи
Для електричного кола, схема якого показана на рис.1.1, відповідно до
варіанта завдання (табл. 1.1), виконати такі дії:

Рис. 1.1
Таблиця 1.1
EРС,
Опір, Ом Стан перемикачів
В
Е R0 R1¸R4 R5¸R6 R7¸R11 1 2 3 4
Замкнені
100 1,1 4 12 10 Всі розімкнені 2,6
5 1,3
,7

1. Обчислити струм I джерела, напругу UAB на його затискачах,

еквівалентний опір кола Rе та струм в вітці з заданим опором R відповідно до
чотирьох станів перемикачів. Результати розрахунків занести в відповідні
стовпці табл. 1.2, ліворуч.
2. За результатами розрахунків побудувати вольт-амперну
характеристику джерела.
3. Побудувати експериментальну модель електричного кола з
необхідними вимірювальними приладами, а також з перемикачами,
керованими відповідними цифровими клавішами (1,2…7), рис. 1.2.
4. Провести досліди відповідно до п.1. Результати експериментальних
досліджень записати у відповідні стовпці табл. 1.2, праворуч.
5. В звіті подати результати моделювання до четвертого стану перемикачів.
 Результати розрахунку та моделювання
Шукані
значення Стан перемикачів
1 2 3 4
I, A 3.542 3.597 3.759 6.787
UAB, В 147.9 147.8 147.7 145.9
I 9, A 1.107 1.24 1.634 0
Rе, Ом 41.75 41.1 39.3 21.5
Таблиця 1.2
 № 2. Складне електричне коло постійного струму
Мета роботи: освоєння методів розрахунку та експериментальне
дослідження складних електричних кіл постійного струму.
Послідовність виконання роботи
Для електричного кола (рис. 2.1), параметри елементів якого відповідно
до варіанту завдання наведені в табл. 2.1, виконати наступне:

Рис. 2.1
Таблиця 2.1 .
ЕРС, В Номер Опір, Ом
вітки до
методу R1 R2 R3 R4 R5 R6
Е5 Е6
екв.
генератора
35 20 2 4 7 10 12 20 8

1. За методом рівнянь Кірхгофа обчислити струми та їх напрямки у

вітках заданого електричного кола. Результати розрахунків, занести до табл.
2.2.
2. Спростити задане електричне коло, використавши перетворення
з’єднання “трикутник” в еквівалентне з’єднання “зірка”. Обчислити силу
струмів в вітках спрощеного кола за методами вузлової напруги та
накладання дій ЕРС. Результати розрахунків занести в табл. 2.2
3. Обчислити силу струму в заданій вітці вихідного електричного кола
(рис. 3.1) методом еквівалентного генератора. Обчислені параметри
еквівалентного генератора і значення струму занести в табл. 2.2.
4. Експериментально дослідити задане та спрощене електричні кола із
ввімкненими амперметрами в кожній його вітці засобами EWB відповідно до
розрахункових методів. Результати моделювання занести в табл. 2.2.
 5. Побудувати експериментальні моделі і виміряти ЕРС еквівалентного
генератора, його внутрішній опір та струм в заданій вітці. Результати
моделювання занести в табл. 2.5.
8. Виконати порівняльний аналіз результатів розрахунку та
моделювання. Привести у звіті експериментальні моделі відповідно до п. 4 і
5.
Таблиця 2.2
Струми в вітках, А
Назва методів
I1 I2 I3 I4 I5 I6
Рівнянь Розрах
Кірхгоф унок
а Моделю
вання.

Вузлової Розрах
напруги унок
Моделю
вання.
Наклада Розрах
ння унок
щодо дії Моделю
Е вання.
Наклада Розрах
ння унок
щодо дії Моделю
Е
вання.
Наклада Розрах
ння унок
щодо дії Моделю
Е іЕ вання.
Екв. Розрах
генера унок
тора Моделю
вання.
Контрольні запитання та завдання
1. Якими критеріями користуються при виборі доцільного методу
розрахунку складного електричного кола?
2. Поясніть послідовність розрахунку струму методом еквівалентного
генератора.
3. Зробіть порівняльний аналіз різних методів розрахунку складних
електричних кіл.
4. Переконайтесь за допомогою експерименту в справедливості
еквівалентного перетворення з’єднання «трикутник» в еквівалентну «зірку» (за
результатами п.2).
5. Назвіть основні режими роботи активного двополюсника
(еквівалентного генератора). Дослідити аналітичним методом та довести
експериментально в середовищі EWB залежність потужності джерела від
опору споживача, використовуючи схему найпростішого електричного кола.
 № 3. Електричне коло синусоїдного струму з послідовним
з’єднанням R, L та С елементів
Мета роботи: дослідження електричного стану, явища резонансу
напруг та особливостей застосування другого закону Кірхгофа і закону Ома в
розрахунках кіл синусоїдного струму з послідовним з’єднанням активних і
реактивних елементів
Послідовність виконання роботи
Для електричного кола промислової частоти, зображеного на рис. 3.1, з
параметрами елементів у відповідності з варіантом завдання, наведених у
табл. 3.1, виконати наступне:

Рис. 3.1
Таблиця 3.1
Почат. Опори Індуктивність,
EРС, Е Ємність, C
фаза,yE R1 R2 R L

В Град Ом Гн μФ
1
1. Визначити діюче значення струму в електричному колі, напруги на
елементах кола, кути зсуву початкових фаз та активні потужності кола і його
елементів. Результати розрахунків записати в 1й рядок табл. 3.2.
2. Побудувати топографічну векторну діаграму напруг і струму.
3. Записати вирази для миттєвих значень струму в колі і напруг на його
елементах.
4. Визначити частоту джерела за якої настане резонанс напруг. Для цього
значення частоти визначити діюче значення струму в електричному колі,
напруги на елементах кола, кути зсуву початкових фаз та активні потужності
кола і його елементів. Результати розрахунків занести в 3й рядок табл. 3.2.
5. Побудувати засобами EWB експериментальну модель заданого
електричного кола з вимірювальними приладами, рис. 3.2:
–амперметра, вольтметрів і ватметра для вимірювання струму в колі та
відповідних напруг і активних потужностей;
–осцилографа для спостереження часових діаграм напруги на затискачах
джерела і струму в колі;
–графобудівника для побудови фазочастотних характеристик.
 Рис 3.2
Примітка‫– ׃‬побудову експериментальної моделі кола починати з
розміщення на робочому полі ватметра;
–спад напруги на активному опорі R2 =1 Ом по формі і значенню
відповідає струму в колі.
Таблиця 3.2.
№ рядка

Струм, А
Електр. коло

Напруга, В Кут зсуву, град Активні потужності, Вт

I UR1 UL UC UR2 U φ Р1 PL PC P2 P
Вихідне

2
резонансуза умов

6. За результатами моделювання:
–записати покази амперметра, вольтметрів та ватметра в 2й рядок табл. 3.2.
–визначити кут зсуву фаз між струмом в колі і напругою джерела за
допомогою візирних ліній розширеної моделі осцилографа. Значення кута
зсуву фаз записати в 2й рядок табл. 3.2.
7. Встановити в експериментальній моделі частоту джерела, що
відповідає режиму резонансу напруг. Визначити за показами вимірювальних
приладів діючі значення струму у колі і напруг на елементах кола, а також
початкові фази напруг на елементах кола. Результати моделювання записати
в 4й рядок табл. 3.2.
8. Дослідити частотні характеристики кола: залежність кута зсуву фаз
та повного опору кола від частоти (φ=Ψ(f) і Z=Ψ(f)). Частотний діапазон
визначити самостійно відносно резонансної частоти та зафіксувати показання
візирних ліній відповідно до промислової і резонансної частот.
9. Порівняти результати розрахунків та моделювання і зробити
висновки. В звіті привести експериментальні моделі та результати
моделювання відповідно до пунктів п.6, 7 та п.8.
Контрольні запитання та завдання
1. Якими параметрами характеризуються синусоїдні електричні
величини і які існують форми їх зображення?
2. Дослідити амплітудні та фазові співвідношення між струмом у колі
та напругами на резисторі (R), індуктивності (L) та ємності (C) в такій
послідовності:
–розрахуйте діюче значення струму і порівняйте їх з показами
амперметра (параметри джерела синусоїдної ЕРС та R, L, і С елементів взяти
довільно);
–визначте за допомогою осцилографа зсув початкових фаз між струмом
і напругою на затискачах відповідного елемента.
3. Назвіть умову виникнення резонансу напруг. Яке співвідношення
між напругами на елементах електричного кола у режимі резонансу напруг?
До яких негативних наслідків може призвести резонанс напруг в енергетиці і
де його використовують свідомо?
4. Ви придбали паяльник потужністю Р=50 Вт і номінальною напругою
U=36 В. Якого номіналу слід ввімкнути послідовно конденсатор з
паяльником, щоб за напруги 220 В він працював в номінальному режимі?
5. В колі з’єднані послідовно активний опір R, індуктивність L=0.015
Гн та ємність С і живляться від джерела синусоїдної напруги U=220 В
частоти f=50 Гц. Струм у колі І=11 А, активна потужність Р=300 Вт.
Визначити значення активного опору і ємності та переконатись в
справедливості розрахунків за допомогою досліду.
 № 4. Коло однофазного синусоїдного струму зі змішаним
з’єднанням активних і реактивних елементів
Мета роботи: дослідження електричного стану, проблеми підвищення
коефіцієнта потужності споживачів та опанування символічним методом
розрахунку електричних кіл.
Послідовність виконання роботи
Споживачі з активним і активно-індуктивним характером
навантаження з’єднані лінією електропередач з ідеальним джерелом ЕРС
промислової частоти, рис. 4.1. Відповідно до вихідних даних, таблиця 4.1,

Рис. 4.1
виконати:
Таблиця 4.1
Опори, Індуктивність, Коефіцієнт потужності, в.о.
Напруга, Ом Гн
Uвс, ,В RL R1 R2 LС L2 Cos jk

1. Обчислити діючі значення струмів, ЕРС джерела, спад напруги в

лінії, а також коефіцієнт потужності споживача. Результати розрахунку
записати в 1й рядок табл. 4.2.
2. Побудувати сумісну топографічну векторну діаграму напруг та
векторну діаграму струмів.
3. Записати вирази для миттєвих значень струму у нерозгалуженій
частині кола, напруги на споживачах та ЕРС джерела.
4. Визначити значення компенсаційної ємності Ск, приєднання якої
паралельно до споживачів забезпечить їх ємнісний характер з заданим
коефіцієнтом потужності, cosjK.
Визначити діючі значення сили струмів у вітках кола, ЕРС джерела,
спад напруги в лінії електропередач та коефіцієнт потужності споживача з
компенсаційною ємністю.
Результати розрахунків занести в 3й рядок табл. 4.2.
 5. Побудувати модель електричного кола з необхідними вимірювальними
приладами (рис. 4.2), встановивши параметри електричного кола згідно з
даними табл.4.1. Покази вимірювальних приладів записати в 2й рядок табл. 4.2.
6. Проаналізувати осцилограми часових діаграм струму у
нерозгалуженій частині кола, напруги на споживачах та ЕРС джерела і
порівняти їх із значеннями, обчисленими теоретично в п.3.
7. У моделі електричного кола приєднати паралельно до споживачів
компенсуючу ємність Ск і виміряти силу струмів у вітках кола, ЕРС джерела,
спад напруги в лінії електропередач, коефіцієнт потужності споживача.
Результати занести в 4й рядок табл. 4.2.
8. Порівняти результати розрахунків та моделювання і зробити висновки.
9. В звіті навести експериментальні моделі відповідно до п.5 і 7.

Рис. 4.2
Таблиця 4.2
колоЕлектр.

№ рядка

ЕРС та напруга, Коеф. потужності,

Струми, А В в.о.
I I1 I2 ІК E UЛ
cosj
параметр.

1
З вихід.

2
ємністю.
З комп.

4
 Контрольні запитання та завдання
1. У якій послідовності розраховують електричні кола символічним
методом?
2. У чому полягає проблема коефіцієнта потужності і як її вирішують?
3. Яка умова виникнення резонансу струмів?
4. Дослідіть амплітудні та фазові співвідношення між напругою на
затискачах паралельно з’єднаних RLC елементів і струмом в нерозгалуженій
частині кола, рис. 4.3 (R =10 Ом, L=0.06 Гн і С=1000 μФ, U=220 B) в такій
послідовності:
–обчисліть діюче значення струму в
нерозгалуженій частині кола і порівняйте його з
показом амперметра;
–отримайте частотні характеристики кола:
залежність кута зсуву початкових фаз та повної
провідності кола від частоти (φ=Ψ(f) і Y=Ψ(f)).
Рис. 4.3
Частотний діапазон вибрати самостійно
відносно резонансної частоти;
–за частотними характеристиками знайдіть значення кута зсуву початкових фаз і
повної провідності кола для промислової і резонансної частот.
5. На рис. 4.4 показана схема електричного кола промислової
частоти з параметрами: U=220 B, R1=4 Ом, R2=12 Ом, повні опори
гілок відповідно Z1=5 Ом і Z2=20 Ом. Обчислити значення
параметрів С1, і L2, загальні потужність і діюче значення струму та
потужності і діючі значення струмів в кожній гільці електричного
кола. Перевірте результати розрахунків моделюванням кола в
середовищі EWB.

Рис. 4.4
 № 5. З`єднання зіркою в трифазному колі
Мета роботи: дослідження електричного стану трифазного
електричного кола з три- та чотири провідною лінією електропередачі з
активним характером навантаженнями.
Послідовність виконання роботи
Три групи електричних ламп потужністю РЛ, розрахованих на напругу 220
В приєднані до трифазної мережі напруги 380/220 В, рис. 5.1. Відповідно до
вихідних даних (табл. 5.1) виконати наступне:
Таблиця 5.1
Кількість ламп Потужність ламп, Рл
а а а
1 група 1 група 3 група Вт

Рис. 5.1
1. Визначити струми в проводах, що приєднують споживачів до
трифазної мережі. Результати записати в верхні рядки табл. 5.2.
2. Скласти баланс потужностей.
3. Побудувати сумісну топографічну векторну діаграму напруг і
векторну діаграму струмів.
4. Визначити струми в проводах, що приєднують споживачів до
трифазної мережі за умови обриву нульового проводу і виконати п. 2 і п. 3.
Результати записати в верхні рядки табл. 5.2.
5. Виконати дослідження трифазного електричного кола засобами EWB.
Побудувати модель трифазного електричного кола з необхідними
вимірювальними приладами, рис. 5.2.
Примітка‫׃‬
–побудову експериментальної моделі кола починати з розміщення на
робочому полі ватметра;
 –в лінійних провідниках кола встановити запобіжники.

Рис. 5.2
6. Визначити струм плавкої вставки запобіжників за умови: Iвст.=1.7I (I –
відповідно діючі значення струмів, одержаних в п. 1).
7. Експериментально визначити засобами EWB діючі значення фазних і
лінійних напруг та струмів, вказаних в п. 1 і п. 4. Покази вимірювальних
приладів записати в нижні рядки табл. 5.2.
Таблиця 5.2
Лінійні Фазні напруги, Струм,
напруги, В А
№ Режим навантаження В
Uab Ubc Uca U U U Un I I I I
a b c N a b c n
Акт. несиметричне з
1 нульовим проводом
Теж без нульового
4
проводу
8. Результати моделювання відповідно до режимів навантаження п.4
подати у звіті в вигляді рис. 5.2 з показами вимірювальних приладів.
Контрольні запитання та завдання
1. Що таке трифазні електричні кола та які схеми з’єднання джерел і
споживачів використовують в них?
2. Яке призначення нульового проводу? Чому в нього не ставлять запобіжник?
3. Що називають зсувом нейтралі? В яких випадках він виникає?
4. Дослідіть аварійні режими (обрив та коротке замикання фази а.
5. Визначте за допомогою векторних діаграм та переконайтесь за
допомогою експерименту значення лінійних напруг трифазного генератора,
якщо обмотка фази В з’єднана невірно (кінці обмоток фаз А і С, відповідно X
і Z, з’єднані з початком обмотки фази В).
№6. Напівпровідникові випрямні діоди та однофазні випрямлячі
Мета роботи: дослідження вольт–амперних характеристик випрямних
діодів та однофазних випрямлячів
Робоче завдання
1. Побудувати експериментальну модель
схеми дослідження прямого включення
випрямного діода, рис. 6.1.
(Тип діода відповідно до варіанта
завдання установити в діалоговому вікні діода
Diode Propertios, бібліотека motorol 1.)
2. Змінюючи значення струму джерела
струму в діапазоні 0 ÷ 100 mA записати
відповідні значення напруги на діоді в таблицю
1 (наступне значення струму джерела установити
в залежності від зміни напруги на діоді
попереднього виміру).
Примітка: процес дослідження можна
спростити, використовуючи опцію Parameter
Sweep меню Analysis, попередньо визначивши
ноди (вузли) експериментальної моделі за
процедурою Circust → Schematic Options →
Рис. 6.1 Show nodes.
На рис. 6.2 подано діалогове вікно опції
Parameter Sweep. В діалоговому вікні установлений діапазон зміни струму
джерела (0 ÷ 100 mА), ступінь зміни струму бази (1 mА) та номер вузла (нода 2),
що визначає напругу на діоді. Після натискання на кнопку Simulate. Після

Рис. 6.2 Рис. 6.3

закінчення цієї команди з’явиться результат аналізу у вигляді характеристики,
числові значення координат точок на якій (напруг (Voltage) та струму (Current))
визначаються відповідно до місця знаходження на ній візирних ліній. Для
цього потрібно активізувати кнопку Toggle Cursors, рис. 6.3.
Переміщаючи візирні лінії по характеристиці, визначити координати її
характерних точок і занести в таблицю 6.1.
Таблиця 6.1
U, B
I, mA

3. Побудувати експериментальну модель для дослідження зворотного

включення випрямного діода, рис. 6.4.
4. Змінюючи значення напруги
джерела напруги в діапазоні 0 ÷
1.2·BV В записати відповідні
значення струму діода в таблицю 6.2
(BV – напруга пробою, її значення
визначити в діалоговому вікні Diode
Propertios → Sheet 1).

Рис. 6.4
Таблиця 6.2
U, B
I, mA
5. Побудувати експериментальну модель однонапівперіодного
випрямляча з однофазним трансформатором (використати модель ідеального
трансформатора) та вимірювальними приладами: осцилографа для
спостереження напруг на вторинній обмотці трансформатора u2 і на
навантаженні ud, вольтметрів для вимірювання діючого значення напруги на
вторинній обмотці трансформатора U2 і постійної складової напруги на
навантаженні Ud та амперметра для вимірювання постійної складової струму
навантаження Id, рис. 6.5.
6. Виконати дослідження однопівперіодного випрямляча без
згладжувального фільтра:
– визначити і установити коефіцієнт трансформації трансформатора,
приєднаного до мережі промислової частоти напруги U=220 B за умови
забезпечення постійної складової напруги на опору навантаження Ud
(напруга Ud відповідно до варіанту завдання, таблиця 6.3);
– одержати осцилограми напруг на вторинній обмотці трансформатора
u2 і на навантаженні ud;
–записати діюче значення напруги на вторинній обмотці
трансформатора U2 та постійних складових напруги (середнього значення) на
навантаженні Ud і струму Id в табл. 6.4;
Таблиця 6.3.
№ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Ud, B 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65 70 75
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
80 85 90 95 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65
–одержати дискретний спектр ряду Фур’є напруги на навантаженні і за
його допомогою визначити коефіцієнт пульсацій (меню Analysis → Fourier)

Рис. 6.5
та записати його значення в табл. 6.4;
–не змінюючи напругу на вторинній обмотці трансформатора і опору
навантаження виконати аналогічні дослідження випрямляча з L і C фільтрами.
Таблиця 6.4
Коефіцієнт згладжування
Коефіцієнт пульсацій

Напруга, В Струм,
Схема випрямляча Тип А
згладжувального
фільтра
U2 Ud Um1 Id

Однонапівперіодний Без фільтра

 випрямляч L–фільт
C–фільт
Двонапівперіодний Без фільтра
випрямляч L–фільт
C–фільт
7. Побудувати експериментальну модель двонапівперіодного випрямляча в
якій використати модель ідеального трансформатора з середньою точкою, рис. 6.6.
8. Одержати осцилограми напруг на вторинних обмотках
трансформатора відносно середньої точки та виконати дослідження
відповідно до п. 2 і 3. Результати досліджень записати в табл. 6.4.
Обробка результатів експериментів
1. Побудувати вольт–амперну характеристику діода I=f(U) і визначити
статичний і динамічний опори довільно вибраних точок на її прямій і
зворотній ділянках. Результати обчислення записати в таблицю 6.5.

Рис. 6.6
Таблиця 6.5
Результати обчислення за в/а характеристикою
Пряма ділянка Зворотна ділянка
Rст. Rдин. Rст. Rдин.

2. Зробити висновок, порівнюючи значення опорів діода при його

прямому і зворотному включеннях.
3. Побудувати і виконати аналіз осцилограм напруг на вторинних
обмотках трансформаторів і напруг на навантаженнях однонапівперіодного і
двонапівперіодного випрямлячів.
4. Визначити коефіцієнти пульсацій та згладжування фільтрів
випрямлячів і записати їх значення в табл. 6.4.
Контрольні запитання і завдання
1. Що таке основні і неосновні носії електричного заряду?
 2 Яка основна властивість р/n переходу і як впливає на цю властивість
зовнішня температура та частота підведеної до р/n переходу напруги?
3. Пояснити принцип дії одно – і двонапівперіодних схем випрямлячів.
4. Якими чинниками визначають якість випрямлячів?
5. Назвіть основні типи згладжувальних фільтрів і пояснити
згладжувальну дію L і C елементів.
 Вольт–амперна характеристика діода

Часові діаграми напруг на вторинних обмотках трансформаторів і напруг

на навантаженнях однонапівперіодного і двонапівперіодного випрямлячів
 №7. Підсилювач на біполярному транзисторі
Мета роботи: засвоїти схемотехніку підсилювача на біполярному
транзисторі увімкненого за схемою зі спільним емітером, статичний і
динамічний режими його роботи та принцип підсилення електричних сигналів;
знати та експериментально досліджувати основні характеристики підсилювача.
Робоче завдання
1. Побудувати експериментальну модель підсилювача в статичному
режимі, рис. 7.1. Тип транзистора Q1, значення опорів, що визначають режим
роботи транзистора та джерела живлення V1 установити відповідно до
варіанта робочого завдання із таблиці EWB 2 .

Рис. 7.1
2. Дослідити підсилювач в статичному режимі. Покази вимірювальних
приладів струмів та напруг, що визначають початкове місце робочої точки
транзистора, записати в таблицю 7.1.
Iбр, A Uбер, B Iкр, A Uкер, B
Вимірювальні величини

Таблиця 7.1
3. Побудувати експериментальну модель схеми дослідження підсилювача
в динамічному режимі, рис. 7.2 (доповнити схему підсилювача елементами зі
значеннями параметрів відповідно до варіанта робочого завдання).
4. Одержати за допомогою осцилографа часові діаграми вхідного і
вихідного сигналів в режимі окритого входу осцилографа частоти 20 кГц.
 5. Одержати за допомогою графопобудовника в логарифмічному
масштабі амплітудно–частотну Кu=Ψ(f) і і фазочастотну φ= Ψ(f) характеристики
підсилювача в частотному діапазоні 20 Гц ÷ 10 мГц та визначити за допомогою
візирної лінії коефіцієнт підсилення підсилювача по напрузі Ku для частоти
вхідного сигналу f=20 кГц і смугу пропускання частот підсилювача ∆f=fв–fн.
Визначені параметри підсилювача записати в таблицю 7.3.
Примітка: − амплітуду вхідного сигналу Uвх установити такою, за
якої відсутні спотворення вихідного сигналу.

Рис. 7.2
6. Дослідити амплітудну характеристику підсилювача Uвих=f(Uвх) при f= 20
кГц. Амплітуду вхідного сигналу Uвх змінювати від нульового значення до значень, за
яких мають місце спотворення вихідного сигналу. Результати вимірів записати в
таблицю 2.
Таблиця 7.2
Змінні Номер досліду
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Uвх , В
Uвих, В
Обробка результатів експериментів
1. Побудувати часові діаграми вхідного і вихідного сигналів,
сумісними з постійними складовими, що визначають початкове місце робочої
точки транзистора uбе=f(t) і . uке=f(t).
2. Побудувати (привести) амплітудно–частотну і фазочастотну
характеристики підсилювача з визначеними параметрами відповідно до п.5.
3. Побудувати амплітудну характеристику Uвих=f(Uвх) і визначити за її
допомогою коефіцієнт підсилення Ku на лінійній ділянці характеристики.
Таблиця 7.3
Параметри підсилювача
Δf=fв–fн, кГц Кu (по АХЧ) Кu (по АХ)
 Контрольні запитання і завдання
1. Пояснити роботу транзистора в динамічному режимі.
2. Якими чинниками визначається місце лінії навантаження на сімействі
вихідних статичних характеристик транзистора?
3. Якими чинниками характеризують підсилювачі електричних сигналів?
4. Пояснити призначення елементів схеми підсилювача.
5. Виконати графічний аналіз роботи підсилювача.
Часові діаграми вхідного та вихідного сигналів

Амплітудно–частотна, фазочастотна та амплітудна характеристики

 Таблиця 7.4
Параметри елементів схем підсилювача
Номер Q1 V1 R1 R2 R3 R4 R5 C1 C2 C3
варіанта Бібл. B kОм мкФ
national2
1 n-p-n 2N2714
40 24 3.9 0.62 0.16 9.1 100 250 5
2 n-p-n 2N2924
30 27 4.7 0.22 0.062 9.1 200 500 5
3 n-p-n 2N2925
20 47 5.1 0.3 0.036 10 50 1000 2
4 n-p-n 2N3390
30 75 7.5 0.33 0.036 10 50 1000 5
5 n-p-n 2N3393
30 20 3.6 0.39 0.091 15 200 500 5
6 n-p-n 2N3414
40 30 4.7 0.39 0.12 20 100 500 2
7 n-p-n 2N3417
27 36 6.2 0.22 0.062 10 50 200 1
8 n-p-n 2N3707
48 750 130 5.6 1.8 15 2 200 1
9 n-p-n 2N3711
50 1200 180 7.5 2 20 1 200 5
10 n-p-n
2N3858A 50 510 82 11 2.7 20 5 200 5
11 n-p-n 2N4123
20 39 4.3 1.1 0.13 9.1 50 220 5
12 n-p-n 2N4286
48 620 91 3.6 1 10 5 1000 1
13 n-p-n 2N4410
48 470 75 5.1 1.5 15 5 100 1
14 n-p-n 2N4424
27 47 4.7 0.3 0.039 9.1 100 1000 5
15 n-p-n 2N5224
80 9.1 0.68 0.27 0.033 9.1 100 1000 5
16 р-n-р 2N3703
80 1.5 0.225 0.062 0.015 10 600 500 1
17 р-n-р 2N3905
15 6.8 1.5 0.2 0.047 15 100 1000 1
18 р-n-р 2N4058
36 13 2.2 0.2 0.047 15 10 200 1
19 р-n-р 2N4289
36 24 3.9 0.22 0.056 10 200 500 5
20 р-n-р 2N5355
92 6.8 1 0.1 0.024 10 500 1000 1
21 р-n-р 2N5400
80 20 1.6 0.51 0.062 10 200 100 10
22 р-n-р 2N5401
80 30 2.2 0.51 0.068 15 100 100 10
23 р-n-р
MPS6518 12 24 3.6 0.24 0.027 24 1000 100 2
24 р-n-р
MPS6562 80 3.6 0.27 0.068 0.0091 10 2000 4000 50
25 р-n-р
MPS8598 70 30 4.3 0.43 0.1 10 200 200 5
26 р-n-р
MPSA92 60 14.5 2.2 0.43 0.11 22 100 100 2
27 р-n-р
MPSA93 80 12 1.8 0.4 0.09 10 2 100 5
28 р-n-р
MPSL51 80 24 3.6 0.56 0.13 15 2000 2000 5
29 р-n-р
MPSW51A 80 5.1 0.75 0.075 0.02 9.1 2000 2000 5
30 р-n-р
PN2906 80 30 2.4 0.75 0.1 15 1000 100 1