МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання контрольної роботи
з дисципліни
ЕЛЕКТРОТЕХНІКА
(для студентів неелектричних спеціальностей)

ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні кафедри
електротехніки
протокол № від .. 2009 р.

Луганськ 2009

1
 УДК 621.31

Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни

"Електротехніка" (для студентів неелектричних спеціальностей)/ Уклад.: К.В.
Філімоненко – Луганськ: вид-во СНУ ім. В. Даля,– 2009 – 39 с.

Наведено теоретичний матеріал за темами: "Електричні кола постійного

струму", "Електричні кола змінного струму", "Трифазні кола" та приклади
розв’язання завдань для виконання контрольної роботи.

Укладач К.В. Філімоненко, доц.

Відпов. за випуск В.В. Яковенко, проф.

2
 ЗАВДАННЯ 1

ЛІНІЙНІ ЕЛЕКТРИЧНІ ЛАНЦЮГИ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ

З ОДНИМ ДЖЕРЕЛОМ ЖИВЛЕННЯ

До лінійних електричних ланцюгів відносяться такі, параметри яких не

залежать від величини струмів, що через них протікають, і прикладених до них
напруг.
Найбільш розповсюдженими для ланцюгів з одним джерелом живлення
відносяться задачі, в яких потрібно визначити струми віток при відомій напрузі
на вході ланцюга.

1.1. Порядок розрахунку електричних ланцюгів з одним джерелом

живлення.

Перш за все необхідно провести аналіз електричного ланцюга: визначити

та визначити вузли, визначити послідовність проведення еквівалентних
перетворень, із метою визначення еквівалентного опору ланцюга. Після того як
буде визначений еквівалентний опір, необхідно перейти до визначення струмів
у вітках. Еквівалентні перетворення необхідно починати з ділянок ланцюга,
периферійних відносно джерела живлення. Після кожного перетворення
необхідно перемалювати схему, що полегшить процес роботи й забезпечить
наочність при розрахунку струмів у вітках.

1.2. Приклад виконання завдання

Вихідні дані для розрахунку:

Схема ланцюга зображена на рис. 1.1

Розв’язання задачі:
а) визначаємо еквівалентний опір ланцюга:

3
 Рис. 1.1. Схема ланцюга

б) визначаємо струми у вітках:

1.3 Завдання

Для електричного ланцюга, схема якого представлена на рис. 1.2

(варіанти 0...9), а вихідні дані представлені у табл. 1.1, знайти струми у вітках.
Номер варіанта визначається двома останніми цифрами номера залікової
книжки студента. Остання цифра номера залікової книжки визначає номер
рисунка, а передостання – номер рядка таблиці.

Таблиця 1.1
Вихідні дані для розрахунків

4
 U R1 R2 R3 R4 R5 R6 R7
Варіант
В Ом Ом Ом Ом Ом Ом Ом
1 100 60 40 30 50 30 25 20
2 200 80 75 40 60 40 30 30
3 140 100 80 50 45 36 35 35
4 120 50 80 40 55 48 40 40
5 100 80 60 25 48 28 50 45
6 100 60 40 35 64 32 45 50
7 180 70 50 40 74 56 50 46
8 80 40 60 70 30 40 30 38
9 200 85 75 60 59 60 60 25
0 150 45 30 59 60 30 30 60

1 2

3 4

5
 5 6

7 8

9 0

Рис. 1.2 Розрахункові схеми електричних ланцюгів

6
 ЗАВДАННЯ 2

ЛІНІЙНІ ЕЛЕКТРИЧНІ ЛАНЦЮГИ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ

2.1 Методичні вказівки до розрахунку

До лінійних електричних ланцюгів відносяться такі, параметри яких не

залежать від величини струмів, які через них протікають, та прикладених до
них напруг.
До основи усіх методів розрахунку покладені перший та другий закони
Кірхгофа та закон Ома. Розрізняють наступні методи розрахунку:
• метод, заснований на безпосередньому складанні рівнянь за законами
Кірхгофа;
• метод контурних струмів;
• метод вузлових потенціалів;
• метод еквівалентного генератора;
• метод накладання.
Застосування того чи іншого методу визначається кожним конкретним
випадком. При цьому треба мати на увазі те, що метод, заснований на
безпосередньому складанні рівнянь за законами Кірхгофа, є найбільш не
раціональним, тому що передбачає розв'язування систем із найбільшою
кількістю рівнянь.
Якщо у ланцюзі кількість вузлів без одного є меншою від кількості
незалежних контурів, то більш раціональним буде розв’язання методом
вузлових потенціалів. За рівністю кількості контурів і кількості вузлів без
одиниці перевагу треба віддати методові контурних струмів.
Важливим моментом є перевірка розв’язання задачі.
При застосуванні методу контурних струмів правильність розрахунків
перевіряється шляхом складання у кількісному вигляді рівнянь за другим
законом Кірхгофа. Перевірка за першим законом Кірхгофа не дозволяє
визначити неправильність розрахунків.
Якщо під час розрахунків використовується метод вузлових потенціалів,
то правильність розрахунків перевіряється за першим законом Кірхгофа,
застосування другого закону Кірхгофа не виявить невірність розв’язання.
Правильність розв’язання може бути перевірена також шляхом складання
рівнянь балансу потужностей. Виконання балансу свідчить про правильність
розв’язання.
Побудова потенціальних діаграм дозволяє також визначити правильність
розрахунків. Розв’язання є правильним, якщо потенціал, величина якого була
прийнята за нуль, набув нульового значення й наприкінці діаграми. Крім того,
про правильність розв’язання можна говорити, порівнявши результати, які були
отримані різними методами, наприклад, методом еквівалентного генератора й
методом накладання. Розходження результатів свідчить про допущену у
розрахунках помилку.
7
 Як правило, під розрахунком ланцюга мають на увазі визначення струмів
за заданими параметрами та конфігурацією ланцюга.
Будь-який розрахунок починається з вибору напрямку струмів, який
обирається довільно. Далі визначається для всіх вузлів позитивний і негативний
напрями струмів. Більш грамотним є присвоювання знака "+" струмам, які
прямують від вузла.
Так само довільно вибирається напрям обходу контуру. При цьому
напрям обходу не обов'язково повинен збігатися в усіх контурах.
Електрорушійна сила (ЕРС) вважається позитивною, якщо вона збігається з
напрямом обходу. Якщо у процесі розрахунку струм є негативним, то це
свідчить про те, що струм у дійсності має напрям, зворотний тому, який
показаний на рисунку.
Нижче наводиться алгоритм розв’язання ланцюга (рис. 2.1), який має
чотири контури і чотири вузли, у декількох варіантах.

Рис. 2.1. Схема ланцюга

У ланцюзі, зображеному на рис. 2.1, всі опори (R 1...R6), а також джерела

ЕРС Е1, Е2 й джерело струму І відомі.
Потрібно:
1) визначити всі струми ланцюга;
2) побудувати потенціальну діаграму по зовнішньому контуру;
3) скласти рівняння балансу потужностей;
4) знайти струм, який тече крізь опір R4, методом
еквівалентного генератора.

Розв’язання задачі
Задачу можна розв’язати як методом контурних струмів, так і методом
вузлових потенціалів. При розв’язанні методом контурних струмів доцільно
перетворити джерело струму І в джерело ЕРС: Е3= І·R3. Після такого
перетворювання схема з вибраними струмами має вид, який показано на
рис. 2.2.

8
 Рис. 2.2. Схема для розв’язання задачі методом контурних струмів

Система рівнянь при рішенні методом контурних струмів мас вид:

, (2.1)

де I11, I22, I33 - невідомі контурні струми;

Розв’язання системи рівнянь має вид:

де -
визначник системи, складений із
коефіцієнтів при невідомих контурних
струмах.використовуючи також алгебраїчні
Розв'язати систему (1.1) можна,
доповнення. За знайденими контурними струмами визначаємо струми віток:

I1=I11; I2=I22; I3=I11-I22; I4=I11-I33; I5=I22-I33, I6=I33.

Для побудови потенціальної діаграми виділимо зовнішній контур (рис.

2.4) і вирахуємо значення потенціалів у всіх точках, прийнявши значення
одного із потенціалів рівним нулю.
Нехай φа=0 (за нульове значення можна прийняти потенціал будь-якої
точки, у тому числі і потенціал φ4 =0).

9
 Рис. 2.4 Схема зовнішнього контуру

Потенціали вираховуються наступним засобом:

φа - φb = I1R1, звідки φb= -I1R1;

φc - φb = E2, звідки φc= E2+φb;
φc – φd = I2R2, звідки φd=φc -I1R1;
φd – φe = I6R6, звідки φe=φd -I6R6;
φа – φe = E1, звідки φa= E1+φe.
Потенціальну діаграму показано на рис. 2.5.

Рис. 2.5. Потенційна діаграма

Рівняння балансу потужності має вид:

Слід зауважити, що потужність пасивних елементів завжди позитивна, а

потужність джерел енергії визначається їх алгебраїчною сумою. При цьому
знак “+” буде тоді, коли ЕРС і струми збігаються за напрямами.

10
 Знайдемо струм I4 методом еквівалентного генератора. Для цього
необхідно визначити EE.Г і RЕ.Г. Тоді:

(2.4)

Для визначення ЕЕ.Г. побудуємо схему, як показано на рис. 2.6.

Одержимо:

(2.5)

Струми I5x та I6x знаходимо, наприклад, методом двох вузлів, заземливши

вузол 2 (рис. 2.6):

Рис. 2.6. Схема для розрахунків методом еквівалентного генератора

Звідки:

Опір RЕ.Г. знаходимо, перетворивши трикутник опорів R2, R3,R5 (рис.2.7) у

зірку з опорами

11
 Рис. 2.7. Схема для розрахунків еквівалентного опору

де

Тоді:

(2.6)

Підставивши значення (2.5) і (2.6) до (2.4), знаходимо струм І4.

2.2. Приклад виконання завдання

Для електричного кола, яке показано на рис. 2.8 виконати наступне:

1) скласти в загальному виді рівняння за законами Кірхгофа,

2) розрахувати всі токи методом, що визначається за варіантом;
3) розрахувати методом еквівалентного генератора струм вітки, до якої
включена ЕРС Е1;
4) скласти в чисельному виді рівняння балансу потужностей,
5) побудувати потенційну діаграму для будь-якого контуру, що має ЕРС.

12
 Рис. 2.8

Вихідні дані для розрахунку:

R01 = 0 Ом; R02 = 0,8 Ом; R03 = 1,2 Ом; R1 = 4 Ом; R2 = 6 Ом; R3 = 4 Ом;
R4 = 4 Ом; R5 = 3 Ом; R6 = 3 Ом; Е1 = 6 В; Е2 = 20 В; Е3 = 4 В.

а) Складаємо систему рівнянь за першим і другим законами Кірхгофа.

Напрямки струмів у вітках показано на рис. 2.9. Напрямок обходу контурів
обираємо за годинниковою стрілкою.

Рис. 2.9

Записуємо систему рівнянь:

І1-І2-І3=0; для вузла "А";

-І2+І3-І4=0; для вузла "В";
13
 -І1+І5+І6=0; для вузла "С";
І1·R1+I2·(R2+R02)+I5·R5 = -E1+E2; для контуру А-В-С-А;
-I2·(R2+R02)+I3·R3+I4·R4 = -E2+E3; для контуру А-D-B-A;
-I2·R4-I5·R5+I6·R6 = 0; для контуру B-D-C-B.

б) Знаходимо струми у вітках методом контурних струмів.

Складаємо систему рівнянь за методом контурних струмів. Умовно-
додаткові напрямки контурних струмів показано пунктирною лінією (рис. 2.10).

I11(R1+R2+R02+R5)-I22·(R2+R02)-I33·R5 = -E1+E2;
-I11(R2+R02)+I22(R2+R02+R3+R03+R4)-I33·R4 = -E2+E3;
-I11·R5-I22·R4+I33(R4+R5+R6).

I11·13,8-I22·6,8-I33·3 = 14;
-I11·6,8+I22·16-I33·4 = -16;
-I11·3-I22·4+I33·10 = 0.

Вираховуємо контурні струми:

Справжні напрямки контурних струмів показано на рис. 2.10 суцільними

лініями.

14
 Розраховуємо струми у вітках:
I1=|I11| = 0,644A;
I2= |I11-I22| = 1,38A;
I3= |I22| = 0,775 А;
I4 = |I22-I33|= 0,647 А;
І5=|I11-I33| = 0,733 A;
І6=|I33|=0,129 A.

Напрямки струмів показано на рис 2.10.

Рис. 2.10

в) Складаємо баланс потужностей:

Рдж = Рнав.

Рдж = - Е1·І1- Е3·І3 + Е2·І2 = 20,867 Вт;

Рнав = І12 ·R1 + І22 ·(R2+R02) + І32 ·(R3+R03) + І42 ·R4 + І52 ·R5 + І62 ·R6 =
20,867 Вт.

г) Розраховуємо методом еквівалентного генератора струм вітки, яка

вміщує резистор R6.
Схема для розрахунків представлена на рис. 2.11

15
 Рис. 2.11

Розрахунок струмів у вітках проводимо методом контурних струмів.

Система рівнянь має наступний вигляд:

І11 х R11 - I22 x R12- = E11

- І11 х R21 + I22 x R22 = E22-

Визначаємо коефіцієнти:
R11=R1 + R2 + R02 + R5 = 13,8 Ом;
R22 = R2 + R02 + R3 + R03 + R4 = 16 Ом;
R12 = R21 = R2 + R02 = 6,8 Ом;
E11 = -E1 + E2 = 14 B;
E22 = -E2 + E3 = -16 B.

Визначаємо контурні струми:

І1=|І11| = 0,66 A, I2= |I11-I22| = 1,379 A, I3=|I22| = 0,72 A,

I4 = |I22| = 0,72 A, I5 = |I11| = 0,66 A.
Проводимо перевірку шляхом складання балансу потужностей:

Рдж = - Е1·І1- Е3·І3 + Е2·І2 = 20,752 Вт;

16
 Рнав = І12 ·R1 + І22 ·(R2+R02) + І32 ·(R3+R03) + І42 ·R4 + І52 ·R5 = 20,752 Вт.

Визначаємо еквівалентну ЕРС генератора, яка дорівнює різниці

потенціалів точок M та N:

Визначаємо еквівалентний опір схеми.

Перетворюємо "зірку" R2-R4-R5 в еквівалентний"трикутник"(рис. 2.12,
2.13)

Рис. 2.12 Рис. 2.13

17
 д) Побудова потенційної діаграми

Розраховуємо потенціали точок для контура А-В-С-А (див. рис.2.10)

Рис. 2.14 Потенційна діаграма

2.3. Завдання

Для електричного ланцюга, відповідно з номером варіанта, що

вибирається з рис. 2.8 (0...9) і таблиці 2.1, потрібно:
1) скласти в загальному виді рівняння за законами Кірхгофа,
2) розрахувати всі токи методом, що визначається за варіантом;
3) розрахувати методом еквівалентного генератора струм вітки, до якої
включена ЕРС Е1;
18
 4) скласти в чисельному виді рівняння балансу потужностей,
5) побудувати потенційну діаграму для будь-якого контуру, що має ЕРС.

2.4. Вказівки до вибору варіанта

Номер варіанта визначається двома останніми цифрами номера залікової

книжки студента. Остання цифра номера залікової книжки визначає номер
рисунка, а передостання – номер рядка таблиці.

0 1

2 3

4 5

19
 6 7

8 9

Рис. 2.8. Розрахункові схеми електричних ланцюгів

Таблиця 2.1
Вихідні дані для розрахунків

Номер R1 R2 R3 R4 R5 R6 І Е Е1 Е2 R
рядка Ом Ом Ом Ом Ом Ом А В В В Ом
0 10 10 20 25 15 5 1 00 75 20 10
1 15 20 10 10 20 5 2 75 100 150 15
2 5 15 10 20 25 10 1,5 120 50 25 20
3 4 8 12 16 18 20 0,5 70 80 100 25
4 10 12 14 18 20 22 1,4 110 120 140 30
5 12 14 16 20 22 24 0,8 90 100 200 35
20
 6 14 16 18 22 24 26 2 120 150 200 5
7 16 18 20 24 26 28 0,75 125 140 180 40
8 18 20 22 26 28 30 0,5 200 100 100 45
9 20 22 24 28 30 35 1,8 180 130 250 50

ЗАВДАННЯ 3

ЕЛЕКТРИЧНІ ЛАНЦЮГИ ПЕРЕМІННОГО СТРУМУ.

3.1. Методичні вказівки до розрахунку

При розрахунку ланцюгів синусоїдального струму необхідно виконувати

різні математичні операції, що зручно виконувати з діючими значеннями
струмів і напруг, розглядаючи їх як вектори. Значення векторів при цьому
дорівнюють діючим струмам і напругам, а початкова фаза визначає положення
вектора щодо позитивної горизонтальної осі координат. При позитивній
(випереджальній) початковій фазі вектор необхідно повернути на відповідний
кут проти руху годинникової стрілки, а при негативній (відстаючій) - за
напрямком руху годинникової стрілки. Векторною діаграмою називають
сукупність векторів, що зображують синусоїдальні ЕРС, напруги й струми
однієї частоти, що виходять із спільної точки.
При побудові векторних діаграм один із векторів вважають за основний
(опорний). Його розташовують за позитивним напрямком горизонтальної осі. У
цьому випадку початкова фаза струму чи напруги, у залежності від того, що
даний вектор зображує, дорівнює нулю. Для послідовного ланцюга за основний
вектор приймають вектор струму, а для паралельного – вектор напруги.
У випадку, коли додавання чи розрахунки векторів потрібно робити не
графічно, а математично (наприклад, при розрахунку електричного ланцюга),
вектори розкладають на дві складові, одна з яких називається активною, а інша
– реактивною. Активна складова напруги збігається у фазі зі струмом, а
реактивна - випереджає струм чи відстає від нього за фазою на 90°. Активна
складова струму збігається за фазою з напругою, а реактивна – випереджає
напругу чи відстає від неї за фазою на 90°. Знаючи зрушення між струмом і
напругою та значення векторів струму й напруги, легко визначити відповідні
складові цих векторів. Наприклад, якщо нам заданий синусоїдальний струм
рівнянням виду , то його активна й реактивна складові для
діючого значення відповідно дорівнюють:

де
Аналогічно для напруг:

21
 У тому випадку, коли необхідно виконати додавання двох чи більше
векторів, що виражають собою струми чи напруги, визначають їхні активні й
реактивні складові та модуль результуючого вектора:

де індекси L, і C указують на характер реактивної складової (індуктивність чи

ємність). Початкова фаза результуючого вектора визначається через tgφ:

Для практичних розрахунків зручніше виражати вектори струму й

напруги, а також опори та провідності комплексними числами, в яких активні
складові є дійсними значеннями, а реактивні - уявними. Причому знак уявного
значення залежить від характеру реактивної складової. При розрахунку
електричних ланцюгів перемінного струму за допомогою комплексних чисел
можуть бути використані методи розрахунку, які застосовуються для ланцюгів
постійного струму. Рівняння Кірхгофа в цьому випадку записуються як
відповідні геометричні суми.
При виконанні розрахунків за методом комплексних чисел, варто мати на
увазі, що дійсна та уявна частини комплексних опорів, провідностей та
потужностей завжди є відповідно активними та реактивними складовими цих
значень. Що ж стосується комплексної напруги та комплексного струму, то
така ситуація має місце лише в окремих випадках. Дійсна й уявна частини
комплексних напруги та струму визначаються початковими фазами значень,
інакше кажучи, залежать від розташування відповідних векторів щодо осей
комплексної площини, тоді як їхні активні й реактивні складові визначаються
кутом зрушення за фазою φ між цими двома векторами.

3.2. Приклад виконання завдання

Розрахувати електричний ланцюг синусоїдального струму зі змішаним

з'єднанням приймачів, схема якого зображена на рис. 3.1. Дано: U=120 В, R 1 =
10 Ом, R2 =24 Ом, R3 =15 Ом, L1 = 19,1 мГн, C2=455 мкф; L3=63,5 мГн, f =50 Гц.
Визначити струми İ1, İ2,, İ3 у вітках ланцюга, напруги на ділянках ланцюга Úab,
Úbc, активну, реактивну та повну потужності й побудувати векторну діаграму на
комплексній площині.

22
 Рис. 3.1. Схема для розрахунків

Розв’язання задачі.
Запишемо опори віток у комплексній формі:

Запишемо задану напругу U у комплексній формі. У випадку, якщо

початкову фазу не задано, то її слід узяти рівною нулю та розташувати вектор
напруги так, щоб він співпадав із додатковим напрямком дійсної вісі. У цьому
випадку уявна складова комплексного числа відсутня ( ).
Повний комплексний опір ланцюга:

Визначаємо струм у нерозгалуженій частині ланцюга:

Струми I2 та Iз у паралельних вітках можуть бути виражені через струм у

нерозгалуженій частині ланцюга:

23
 Струми I2 та Iз можна визначити й інакше:

Для побудови векторної діаграми визначимо спад напруги на окремих

елементах схеми:

Знайдемо потужності всього ланцюга:

.

Для визначення активної та реактивної потужностей повну потужність,

яка є комплексним числом, переведемо в алгебраїчну форму:

звідси Р = 494 Вт; Q = 218 вар.

Активну та реактивну потужності можна знайти інакше:

P = P1 +P2 + P3 = I12 · R1 + I22 · R2 + I32 · R3 = 4.52 · 10 +

2,742 · 24 + 2,742 · 15 = 494 Вт;
Q = Q1 - Q2 + Q3 = I12 · X1 + I22 · X2 + I32 · X3 =
4.52 · 6 + 2,742 · 7 + 2,742 · 20 = 218 В·Ар;

На рис. 3.2 наведено векторну діаграму струмів і напруг, побудовану за

розрахунковими даними. Порядок її побудови такий: за результатами
розрахунків відкладені вектори струмів , потім за напрямком
відкладений вектор і перпендикулярно до нього, убік випередження, –
вектор . Їхня сума дає вектор . Той же вектор можна одержати, якщо

24
у фазі з İ3 відкласти і до нього додати вектор , що випереджає İ3 на
90°. Сума векторів і bc - дає вектор прикладеної напруги .

Рис. 3.2. Векторна діаграма

3.3. Завдання для роботи

Для електричного ланцюга, схема якого зображена на рис. 3.3 (0…9), а

параметри наведені у табл. 3.1, визначити струми у всіх вітках ланцюга та
напруги на окремих ділянках. Скласти баланс активної й реактивної
потужностей. Побудувати у масштабі на комплексній площині векторні
діаграми струмів і напруг. Визначити показання вольтметра й активну
потужність, вимірювану ватметром.
Розрахункова схема вибирається відповідно з останньою цифрою номера
залікової книжки, а вихідні дані для розрахунку – відповідно з передостанньою
цифрою.

1 2

3 4
25
 5 6

7 8

9 0

Рис. 3.3. Розрахункові схеми

Таблиця 3.1

Дані для розрахунків

С1, мкФ

L1, мГн

L2, мГн

L3, мГн
С2,мкФ

С3,мкФ

R1, Ом

R2, Ом

R3, Ом
Варіат

f, Гц
Е, В

0 150 100 63 30 25 254 125 159 20 30 40

1 100 50 10 20 25 159 90 159 28 35 40
2 120 100 37 25 15 278 159 159 38 35 30
3 200 50 20 30 25 150 250 170 30 20 30
4 220 150 63 50 100 50 48 65 25 40 20
5 150 100 50 60 30 150 140 115 10 40 100
6 100 150 100 100 60 159 120 130 20 40 100
26
 7 120 100 50 60 20 160 100 115 30 25 50
8 200 50 10 15 40 335 255 250 10 40 100
9 220 150 100 120 110 70 80 90 10 40 100

4. РОЗРАХУНОК ТРИФАЗНИХ ЛАНЦЮГІВ

4.1. Методичні вказівки для розрахунку

Трифазний ланцюг – це з'єднання трьох електричних ланцюгів, в яких

діють три синусоїдні ЕРС однакової частоти, зсунуті по фазі, що утворюються
загальним джерелом енергії.
Розрізняють симетричні й несиметричні трифазні ланцюги. Якщо всі три
ЕРС однакові за величиною й зсунуті на 120°, то така система називається
симетричною. Симетричні системи бувають прямої й оберненої
послідовностей. В симетричній системі прямої послідовності при обході за
годинниковою стрілкою максимуми ЕРС чергуються у порядку А, В, С, А, В, С,
...
У симетричній системі оберненої послідовності максимуми ЕРС при
обході за годинниковою стрілкою чергуються у порядку А, С, B, А, С, B, …
На рис. 4.1 показано векторні діаграми симетричної системи ЕРС.
Якщо ЕРС неоднакові за величиною або зсунуті одна стосовно одної на
кут, не рівний 120°, то така система називається несиметричною (рис. 4.2).
Поняття симетричних і несиметричних систем у повній мірі відноситься
також до напруг і струмів.
Генератор і приймач електричної енергії можуть об'єднуватися між собою
у різний спосіб: “зірка – трикутник”, “трикутник – зірка”, “зірка – зірка” (рис.
4.3) та інші.

Рис. 4.1. Симетричні трифазні системи:

а – пряма система, б - обернена система

27
 Рис. 4.2. Несиметричні трифазні системи

Різниця потенціалів між спільною точкою генератора, об'єднаного

зіркою, і аналогічною точкою навантаження називається напругою зміщення
нейтралі:

, (4.1)

де – комплекси провідностей фаз А, В, С і нульового дроту

відповідно.
При відсутності нульового проводу необхідно у залежності (4.1) вважати
.
Напруга зміщення нейтралі якщо система є симетричною або
.
При замкнені накоротко фази навантаження ( ) напруга зміщення
нейтралі набуває значення ЕРС однойменної фази генератора.
Приклад: . Тоді .
Якщо у фазі навантаження розрив, то у залежності (3.1) необхідно
підставити . Наприклад, (розрив фази А). Тоді , а
.

Рис. 4.3. З’єднання трифазних ланцюгів за схемою "зірка – зірка"

Повна комплексна потужність у трифазному ланцюзі:

28
 ,
(4.2)

де S, Р, Q - повна, активна та реактивна потужності відповідно.

Для симетричного навантаження:
а) з'єднання зіркою:

6) при з'єднанні трикутником:

В обох випадках:

4.2. Порядок розрахунку трифазних ланцюгів

4.2.1. З'єднання генератора й навантаження зіркою:

а) знаходимо напругу зміщення нейтралі ;
б) знаходимо фазні напруги навантаження:

с) тепер розраховуємо струми в усіх проводах:

Якщо заданими є лінійні напруги на затисках генератора і немає

нейтрального проводу, то фазна напруга навантаження знаходиться за
формулами:

(4.3)

Якщо опір нульового проводу дорівнює нулю, то струм знаходять за

першим законом Кірхгофа:

Аналогічно знаходяться струми у фазах, опір яких .

Наприклад: , тоді

4.2.2. З’єднання навантаження трикутником показано на рис. 4.4.

29
 Рис. 4.4 З’єднання трикутником

Якщо генератор має з’єднання зіркою, то:

Лінійні струми розраховуються через фазні:

При навантаженні, з'єднаному і зіркою і трикутником, а також відсутності

опору в лінійних проводах окремо розраховують струми у фазах зірки й
трикутника. Цього не можна робити за наявності опору в лінійних проводах. У
такому випадку максимально, шляхом перебудови, спрощують схему ланцюга,
а розрахунки ведуть за наявності всіх елементів навантаження.

4.3. Побудова векторних діаграм напруг і струмів

При побудові топографічних діаграм напруг і струмів на комплексній

площині в масштабі відкладають значення напруг й струмів таким чином, щоб
виконувався другий закон Кірхгофа для напруг і перший – для струмів.
При цьому виконується паралельне перенесення векторів фазних напруг і
струмів.
Приклади топографічних діаграм напруг і струмів наведені на рис. 4.5 і
4.6.

30
 Рис. 4.5. Приклад побудови Рис. 4.6. Векторна діаграма
векторної діаграми напруг струмів
для з’єднання “зірка - зірка”

4.4. Приклад виконання завдання

4.4.1. Вправа 1. Розрахувати фазні та лінійні струми й напруги, а також

повну, активну та реактивну потужності. Побудувати векторну діаграму.
Вихідні дані:
Схема з’єднання – "симетрична зірка" (рис. 4.7);

Визначаємо комплексний опір фаз:

Рис. 4.7. Схема "симетрична зірка"

Визначаємо фазні та лінійні напруги і струми:

31
 Визначаємо потужність кола:

Векторна діаграма зображена на рис. 4.8.

Рис. 4.8. Векторна діаграма для з’єднання "зірка"

4.4.2. Вправа 2. Розрахувати фазні та лінійні струми й напруги, а також

повну, активну та реактивну потужності. Побудувати векторну діаграму.

Вихідні дані:
Схема з’єднання – "симетричний трикутник" (рис. 4.9);

Визначаємо комплексний опір фаз:

32
 Рис. 4.9. Схема "симетричний трикутник"

Визначаємо фазні та лінійні напруги і струми:

Визначаємо потужність кола:

Векторну діаграму зображено на рис. 4.10.

Рис. 4.10. Векторна діаграма для симетричного "трикутника"

4.4.3. Вправа 3. Розрахувати фазні та лінійні струми й напруги, а також

повну, активну та реактивну потужності. Побудувати векторну діаграму.
Вихідні дані:
Схема з’єднання – не симетрична зірка з нульовим проводом (рис. 4.11);

33
 Рис. 4.11. Схема "несиметрична зірка" з нульовим проводом

Визначаємо опори фаз навантаження:

Визначаємо фазні напруги:

Визначаємо струми у фазах навантаження:

Розраховуємо потужність ланцюга:

34
 Векторну діаграму зображено на рис. 4.12.

Рис. 4.12. Векторна діаграма з’єднання "несиметрична зірка"

з нульовим проводом

4.4.4. Вправа 4. Розрахувати фазні та лінійні струми й напруги, а також

повну, активну та реактивну потужності. Побудувати векторну діаграму.

Вихідні дані:
схема з'єднання – несиметрична зірка без нульового проводу (рис. 4.13);
значення опорів, індуктивностей, ємностей й напруг такі ж, як й у попередній
вправі.

Рис. 4.13. Схема "несиметрична зірка" без нульового проводу

Розраховуємо напругу зміщення нейтралі:

35
Розраховуємо напруги на фазах навантаження:

Розраховуємо струми у фазах:

Перевірка:

Розраховуємо потужність ланцюга:

Векторну діаграму зображено на рис. 4. 14.

Рис. 4.14. Векторна діаграма для з’єднання "несиметрична зірка"

без нульового проводу

36
 4.5. Завдання

Завдання має чотири вправи: дві вправи призначені для розрахунків

симетричних трифазних ланцюгів (з’єднаних "зіркою" та "трикутником") і дві –
розрахункам несиметричних трифазних ланцюгів (з’єднаних "зіркою" із
нульовим проводом та без нього).
Необхідно:
1. Побудувати схему згідно з вихідними даними варіанта.
2. Записати всі значення ЕРС генератора, вважаючи його симетричним
прямої послідовності.
3. Визначити характер і величину складових опору навантаження.
4. Записати всі розрахункові формули без розрахунків, а потім зробити
розрахунки струмів.
5. Побудувати векторні діаграми напруг і струмів.
6. Знайти повну, активну і реактивну потужності всього ланцюга.
4.6. Указівки до вибору варіанта

Вправи 1 і 2: із табл. 4.1 беруться дані відповідно до останньої цифри

номера залікової книжки, а з табл. 4.2 – згідно з передостанньою цифрою.

Таблиця 4.1 С-1 В

Навантаження фаз №
вар
№ R R L C 0. 300 220
вар. Ом Ом Гн Ф· 10-
6 1. 400 220
0.
50 25 0,15 -
1. 25 20 0,12 - 2. 500 220
2. 30 50 0,2 40
3. 20 40 0,17 - 3. 600 220
4. 100 - - 45
5. 40 25 0,25 50 4. 350 380
6. 30 15 0,10 -
7. - 55 0,14 60 5. 450 380
8. 45 30 0,30 30
6. 550 380
9. 40 20 0, 22 -
7. 330 660
Таблица 4.2
Параметри джерела живлення 8. 430 660

ω Uл 9. 530 660
37
 Вправи 3 і 4: із таблиць 4.3 та 4.4 беруться дані згідно з останньою
цифрою номера залікової книжки, а з таблиць 4.5 та 4.6 – згідно з
передостанньою цифрою.
Таблиця 4.4
Таблиця 4.3 Навантаження фази В
Навантаження фази А
№ R R L C
№ R R L C вар. Ом Ом Гн Ф·
вар. Ом Ом Гн Ф·10-6 10-6
0.
50 25 0,15 - 0. - 55 0,14 -
1. 25 20 0,12 - 1. 50 25 0,15 -
2. 30 50 0,2 40 2. 100 - - -
3. 20 40 0,17 - 3. 25 20 0,12 -
4. 100 - - 45 4. 40 25 0,25 -
5. 40 25 0,25 50 5. 30 50 0,2 -
6. 30 15 0,10 - 6. 30 15 0,10 -
7. - 55 0,14 60 7. 45 30 0,30 -
8. 45 30 0,30 30 8. 20 40 0,17 -
9. 40 20 0, 22 - 9. 40 20 0, 22 -

Таблиця 4.6
Таблиця 4.5
Параметри джерела
Навантаження фази С
живлення
№ R R К LК C
№ ω Uл
вар Ом Ом Гн Ф· вар. С -1
В
10-6
0. 0. 350 380
50 25 0,15 -
1. 330 660
1. 25 20 0,12 -
2. 300 220
2. 30 - - 40
3. 430 660
3. 20 40 0,17 -
4. 400 220
4. 100 - - 25
5. 530 660
5. 40 25 0,25 50
6. 500 220
6. 30 15 0,10 -
38 7. 550 380
7. - 55 0,14 60
8. 600 220
8. 45 - - 30
9. 450 380
9. 40 20 0, 22 -