Теорія кіл і сигналів в інформаційному та кіберпросторах

Тема 2. Методи перетворень та розрахунків електричних кіл

Дослідження методу контурних струмів
Питання заняття.
Розрахунки струмів у електричних колах.
1. Метод контурних струмів.
2. Оцінка балансу потужностей.
Мета: Набуття навичок аналізу та розрахунку параметрів електричних кіл.
Завдання: Виконати розрахунки належного варіанту (Додаток 2; за номером у
списку групи).
Результати розрахунків оформити у вигляді Звіту, форма якого та
рекомендації з виконання надано у Додатку 1.
Термін подання звіту зазначає викладач.
Увага!!! Матеріал заняття у частині теоретичних положень обов’язково
розглянути і при необхідності законспектувати.
Навчальна література (рекомендована для студентів):
1. Основи теорії кіл, сигналів та процесів в cистемах технічного захисту
інформації: підручник для студентів вищих навчальних закладів. Ч.1. / Ю.О.
Коваль, І.О. Милютченко, А.М. Олейніков, В.М. Шокало та ін; за заг. редакцією
В.М. Шокала. – Харків: НТМТ, 2011. – 544 с.
 1. Основні теоретичні положення.
Методи розрахунків електричних кіл
Основними законами теорії кіл є закон Ома, закон балансу струмів у вузлах
(1-й закон Кірхгофа) та балансу напруг на замкнених ділянках кола (2-й закон
Кірхгофа). Цим законам відповідають всі електричні кола (лінійні та нелінійні)
при всілякому характері зміни в часі струмів та напруг.
1-й закон: алгебраїчна сума струмів у вузлі дорівнює нулю:
∑ I K=0 .
K

Знаки струмів обираються з врахуванням позитивних напрямків струмів.

Всім струмам, напрямленим до вузла надається однаковий знак, наприклад «+», а
струми які направлені від вузла отримують знак «-».
2-й закон: алгебраїчна сума ЕРС у замкненому контурі дорівнює алгебраїчній
сумі спадів напруг на елементах цього контуру:
∑ I K R K =∑ E m.
K m

Обхід контуру відбувається у довільно вибраному напрямку (наприклад, за

годинниковою стрілкою). При цьому ЕРС та спади напруг, що співпадають з
обраним напрямком, беруться зі знаком «+».
Метод контурних струмів
За допомогою законів Кірхгофа можна провести розрахунки процесів будь-
якого електричного кола. Але дуже суттєвим недоліком цього методу є велика
кількість рівнянь для складних схем та трудомісткість обчислень.
За методом контурних струмів для розрахунків режиму складного кола
можна обмежитись розв’язанням лише ( l−n+ 1 ) рівняння. Таким чином, метод є
більш економічним порівняно з методом законів Кірхгофа, тому що потребує
складання та розв’язання значно меншої кількості рівнянь (особливо це
відчувається при аналізі схем з великою кількістю вузлів).
Для виведення основних розрахункових співвідношень розглянемо приклад

Обираємо позитивні напрямки контурних струмів та позначаємо їх на схемі.

Початкові рівняння складаються для контурних струмів. Згідно з другим законом
Кірхгофа для незалежних контурів можна записати (напрямок обходу контурів
співпадає з напрямком контурного струму).
{ R1 J 1+ R 2 J 1−R2 J 2=E1 −E2
R2 J 2 + R3 J 2−R 2 J 1=E 2−E3
або {(R ¿ ¿ 1+ R2 ) J 1−R 2 J 2=E 1−E2 ¿−R 2 J 1 + ( R2 + R3 ) J 2=E 2−E3

Введемо позначення:
R11 =R1 + R2 ; R 12=R 21=−R2 ; R 22=R 2+ R3 ;
E11 =E1−E 2 ; E 22=E 2−E3 .
Тоді будемо мати систему у вигляді:

{ R11 J 1 + R12 J 2 =E11

R21 J 1 + R22 J 2=E22
,

де R11, R22 – власні опори контурів (сума всіх опорів даного контуру);
R12, R21 – взаємні опори контурів ( сума опорів спільних елементів двох
контурів). Це алгебраїчні величини: якщо напрямки контурних струмів у спільній
вітці співпадають, то буде «+», інакше «-»;
E11, E22 – контурні ЕРС – це алгебраїчна сума ЕРС відповідного контуру. Якщо
напрямок ЕРС співпадає з напрямком контурного струму то беремо знак «+», а
інакше – знак «-».
Розв’язавши систему рівнянь, знаходимо контурні струми J 1 та J 2 і за
допомогою простих алгебраїчних співвідношень виражаємо струми віток схеми
через контурні струми. Струми у вітках, які є спільними для кількох контурів,
визначаються алгебраїчною сумою відповідних контурних струмів. Таким чином
I 1=J 1 ; I 2=J 2−J 1 ; I 3=−J 2 .
У загальному випадку для схеми, що має m незалежних контурів, вихідна система
з m рівнянь буде мати такий вигляд: RJ = E. Детальніше це виглядає так:

{
R11 J 1 + R12 J 2 +. . .+ R1 m J m=E11
R 21 J 1 + R22 J 2 +. . .+ R2 m J m=E22
… … … … … … … … … … … … … або
R m 1 J 1 + Rm 2 J 2 +. ..+ R mm J m =Emm

де R – матриця опорів (коефіцієнтів рівнянь);

J – вектор контурних струмів (невідомих систем);
E – вектор контурних ЕРС (правих частин);

[ ] [] [ ]
R11 R12 … R 1m J1
E
R= R 21 R22 … R 2 m ; J = J 2 ; E= 1 .
…
………… … Emm
Rm 1 R m 2 … R mm Jm

Розв’язок системи може бути виконано будь-яким з відомих методів (Гаусса;

Гаусса-Жордана; LU-розкладом; для системи невисокого порядку – правило
Крамера.
Так у відповідності до формули Крамера розв’язок системи можна записати у
вигляді:
m
Δ1 K Δ Δ 1 Δ
J K =E 11 + E22 2 K +…+ EMM m K = ∑ Eii ΔiK = K ,
Δ Δ Δ Δ i=1 Δ
 де Δ = det R визначник системи; Δ mk – алгебраїчне доповнення, яке можна
отримати шляхом викреслювання m-го рядка та k-го стовпця та множення на
(−1 ).
m +k

Матриця R є симетричною, а тому Δ mk =Δ km.

| |
R11 R12 … R1 k−1 E11 R1 k+1 … R1 m
Δ K = R 21 R22 … R2 k−1 E22 R2 k +1 … R 2m
……………………
R m1 Rm 2 … R mk−1 E mm Rmk +1 … R mm

Якщо коло містить не тільки джерела ЕРС, але і джерела струму, то контури
треба обирати таким чином, щоб вітки з джерелами струму належали тільки
своєму контуру. Тоді відповідні контурні струми будуть дорівнювати струмам
цих джерел, а кількість рівнянь та невідомих вихідної системи зменшиться на
число відомих струмів (кількість джерел струму). При складанні системи рівнянь
спад напруги, викликаний заданим (відомим) контурним струмом на кожному
опорі контуру враховується аналогічно всім іншим (невідомим) контурним
струмам.

Як і при застосуванні попереднього методу необхідно оцінити баланс

потужностей.

2. Дослідження електричного кола методом контурних струмів

Розрахунки виконувати методом контурних струмів для варіанту кола, який
надано у Додатку 2. За отриманими результатами оцінити баланс потужностей.
Отримані результати представити у таблиці. Надати необхідні пояснення.
Сформулювати висновки.
 Додаток 1.
Методичні вказівки щодо оформлення звіту
Орієнтовна форма звіту

ЗВІТ
Про лабораторну роботу «Дослідження _____________» з дисципліни
_______ .________________
(назва)
(назва)
Виконав(ла) студент(ка) групи . ___ _______ 20_____р.

1. Завдання на дослідження
Здійснити розрахунки відповідно до заданих умов задач.
2. Отримані результати
У цьому пункті необхідно представити умови задач та результати розрахунків.
При цьому необхідно навести відповідну(ні) формулу(и) з поясненням фізичної
суті величин, які там задіяні. Обов’язково зазначати розмірність результатів.
Задача 1.
…………………………………………………………..
Задача 2.
………………………………………………………….
І. т. д.

3. Висновки
Стисло надати характеристику результатів.

Увага!!! Рекомендації щодо оформлення та подання звіту.

При дистанційному навчанні надіслати цей Звіт на Е-навчання у вигляді
файлу з фотографіями написаного власноруч матеріалу. Електронну версію
надавати у форматі pdf або jpg. Писати якомога розбірливіше та контрастно
Сторінки звіту пронумеровати. Робочу версію зберегти у конспекті.
Проконтролювати якість знімків (освітлення, орієнтація сторінок, їх послідовність
тощо). Можна набрати текст та формули у форматі Word.
Назва файлу повинна!!! містити у скороченій формі інформацію про
виконавця (студента), дисципліну та номер заняття, до якого відноситься
Звіт. Наприклад: Петренко ТКС Пз 1 (2 і т. п.) або Лр 1 (2 і т. п.). Увага! Фото з
рукописним текстом не бажано вмонтовувати у файл Word. Робочу версію
зберегти у конспекті.
При звичайному режимі навчання Звіт виконати у вигляді написаного
власноруч окремого документу з розрахунками та необхідними коментарями.