ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕХІДНИХ ПРОЦЕСІВ В

КОЛИВАЛЬНИХ КОЛАХ

Методичні вказівки до лабораторної роботи

з дисципліни "Основи теорії електронних кіл"
для студентів базових напрямків "Радіотехніка", "Телекомунікації",
"Електронні апарати", "Комп’ютерні науки",
"Лазерна та оптоелектронна техніка", "Електроніка"

Затверджено
на засіданні кафедри
теоретичної радіотехніки
та радіовимірювання
П
ротокол №8 від 13.05.2010р.

Мета роботи: експериментально дослідити та вивчити перехідні

процеси в коливальних колах при під’єднанні джерела постійної напруги,
визначити вплив параметрів кола на перебіг перехідного процесу.
 2

Теоретична частина

Процеси, які виникають в електронних колах при переході від одного

усталеного режиму роботи до іншого, називають перехідними. Перехідні
процеси в електронних колах, на елементах яких може одночасно
накопичуватися енергія в магнітному та електричному полях (кола RLC)
мають більш складний характер.
Електронні кола, які складаються з котушки та конденсатора (так звані
коливальні кола), широко використовуються в різних радіоелектронних
пристроях. Активний опір таких кіл (опір втрат) звичайно невеликий і при
роботі цих кіл в усталеному режимі часто взагалі не враховується. Однак,
при дослідженні перехідних процесів, активний опір завжди повинен братися
до уваги.
Розглянемо перехідний процес в послідовному RLC-колі, схема якого
зображена на рис.1

Рис.1. Схема для аналізу перехідного

процесу в послідовному коливальному колі

На вході послідовного кола діє джерело напруги, яка змінюється в часі

за законом:

uвх (t)=¿ {0 при t<0¿¿¿¿ (1)

 3

Дане коло містить два незалежно увімкнуті реактивні компоненти,

тому математична модель має вигляд диференціального рівняння другого
порядку, і для визначення сталих інтегрування потрібно задати дві незалежні
початкові умови. Оскільки при t<0 напруга Uвx(t)=0, то в колі існують нульові
початкові умови:

uc(0)= uc(0+)=0 (2)

іL(0)=іL(0+)=0 (3)

Рівняння кола запишемо відносно напруги на конденсаторі uс. Струм,

який протікає через всі компоненти кола, пов’язаний з напругою на
конденсаторі таким чином:

duc ( t )
i c ( t )=C
dt (4)

На підставі другого закону Кірхгофа записуємо:

uL(t)+uR(t)+uc(t)=U. (5)

Використавши компонентні рівняння котушки індуктивності, резистора

та конденсатора, отримуємо:

di ( t )
L + R⋅i ( t )+uc ( t )=U
dt . (6)

Врахувавши (4), отримуємо диференціальне рівняння кола для t0

 4

d 2 uc ( t ) duc ( t )
LC + RC +uc ( t )=U
dt 2 dt . (7)

Розв’язок цього рівняння складається з суми двох складових: вільної

ucвіл(t) та вимушеної ucви(t) (розв’язків однорідного та неоднорідного рівняння
відповідно):

uc(t)= ucвіл(t)+ucви(t)=А1еР1t+ А2еР2t+ucви(t) (8)

де Р1 та Р2 - корені характеристичного рівняння; А 1 та А2 - сталі

інтегрування.
З фізичних міркувань очевидно, що в усталеному режимі струм в колі
стремить до нуля і()=0, а конденсатор заряджається до напруги
u()=ucви=U.
Характеристичне рівняння кола, згідно з (7), має вигляд:

LCp2+RCp+1=0 (9)

Корені характеристичного рівняння дорівнюють:

p1 ,2 =−R /2 L± √(R /2 L )2−1 /LC=−δ± √ δ 2 −ω20 , (10)

де =R/2L - коефіцієнт загасання; 0 - резонансна частота кола.

Залежно від співвідношення між величинами  та 0 корені

характеристичного рівняння можуть бути дійсними і різними; комплексно-
спряженими і однаковими ( кратними).
Розглянемо ці випадки:
 5

1) >0, тобто 0L/R<1/2 або добротність кола Q<1/2 (коло з великими

втратами). У цьому випадку корені дійсні і різні. Щоб знайти сталі
інтегрування А1 та А2 з (8), використаємо початкові умови (2) і (3). Для
моменту часу t=0+

uc(0+)= А1+А2+U=0 (11)

duc
i(0+ )=C | =p A + p A =0
dt t=0+ 1 1 2 2

З одержаної системи двох рівнянь (11) знаходимо сталі інтегрування:

Up 2 −Up 1
A1 = A2 =
2 √ δ 2 −ω20 ; 2 √ δ 2 −ω20 . (12)

Отже, напругу на конденсаторі описує вираз:

U p t p t
uc (t )= ( p2 e 1 − p1 e 2 )+U
2 √ δ −ω0
2 2
. (13)

Перехідний процес має аперіодичний характер ( рис.2,а).

2) =0, тобто Q=1/2 (опір втрат кола зменшився). Корені

характеристичного рівняння дійсні і кратні p1=p2=.
У цьому випадку розв’язок диференціального рівняння (7) шукаємо у вигляді

uc (t )=( A 1 + A2 t )e−δt + U . (14)

 6

Визначаючи сталі інтегрування на підставі (11), знаходимо: A1=U;

A2=U.
Отже, напруга на конденсаторі дорівнює:

uc (t )=U−U (1+δt )e−δt . (15)

Таким чином, і в цьому випадку перехідний процес має аперіодичний

характер. Найменший опір кола R=Rкр, при якому ще має місце аперіодичний
процес, називається критичним опором кола (рис.2 б).
3) <0, тобто Q>1/2. Корені характеристичного рівняння є
комплексно- спряженими:

p1 =−δ+ √−(ω 20−δ 2 )=−δ+ jωвіл ;

p2 =−δ−√−( ω20 −δ 2 )=−δ− jωвіл ; (16)

де
ω віл =√ (ω20−δ 2 ) - частота вільних (власних) коливань контура.
Визначивши на підставі (11) сталі інтегрування, одержимо напругу на
конденсаторі:

ω 0 −δt
uc ( t )=U e sin ( ωвіл t + ϕ )+ U
ωвіл , (17)
ωвіл
ϕ=arctg
де δ .

Отже, при достатньо високій добротності кола (малому опорі втрат)

перехідний процес має коливальний характер (рис.2в). Вільна складова
 7
напруги на конденсаторі є загасаючою гармонічною функцією, амплітуда
якої з часом зменшується за експоненційним законом. Швидкість зменшення
амплітуди коливань визначається сталою часу =1/=2L/R. Чим менший
коефіцієнт загасання , тим повільніше зменшується амплітуда коливань. У
граничному випадку, коли =0, коливання не загасають, частота вільних
коливань при цьому дорівнює резонансній частоті: віл=0 (рис.2г).

а) б)

в) г)

Рис.2. Графіки зміни напруги на

конденсаторі при зменшенні активного опору кола R

Експериментальна частина

1. Під’єднати осцилограф до генератора прямокутних імпульсів. Частоту

повторення імпульсів встановити 1 кГц.
 8
2. За допомогою регуляторів частоти генератора та тривалості розгортки
осцилографа добитися зображення прямокутного імпульса в центрі
екрану розміром 3х3 см та зарисувати його.
3. Зібрати схему експерименту згідно рис.3.

Рис.3. Схема експерименту

4. Отримати на екрані осцилографа за допомогою регулятора
синхронізації часові діаграми напруги на конденсаторі uc(t) при трьох різних
величинах R та зарисувати їх, не змінюючи масштабу часу.

Обробка результатів експерименту

1. Визначити величину опору R, при якому наступив критичний режим.

2. З осцилограми напруги на конденсаторі uc в коливальному режимі
визначити період Твиx та частоту вільних коливань sвіл
3. З цієї ж осцилограми порахувати кількість повних періодів коливань,
яка рівна добротності Q кола.

Контрольні питання

1. Дайте визначення перехідного процесу.

2. Скільки часу триває перехідний процес?
3. Що таке комутація?
4. Сформулюйте закони комутації.
 9
5. Які параметри кола впливають на тривалість перехідного процесу?

Список літератури

1. Мандзій Б.А., Бобало Ю.Я., Желяк Р.І., Кіселичник М.Д., Якубенко

В.М. Основи радіоелектроніки: Навч. посібник/За ред. проф. БА. Мандзія.
Львів: Вид-во Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2002. - 456 с.
2. Коваль Ю.О., Гринченко Л.В., Милютченко І.О., Рибін 0.1. Основи
теорії кіл: Підручник для студентів ВНЗ. 4.1 / За ред. проф. В.М. Шокало та
проф. В.І. Правди. - Харків: ХНУ PC, 2003. - 648с.
3. Бобало Ю.Я., Мандзій Б.А., Стахів П.П., Писаренко Л.Д., Якименко
Ю.І. Основи теорії електронних кіл: Підручник / За ред. д.т.н. проф).
Ю.Я.Бобала - Львів: Вид. Нац. університету "Львівська політехніка", 2008,
332с.
4. Понов В.П. Основы теории цепей: Учебник для вузов спец
"Радиотехника". -М.: Высш. школа, 1985-496 с.