Національний технічний університет України

«КПІ імені Ігоря Сікорського»

Кафедра загальної фізики

Завдання на Домашню Контрольну Роботу

з кредитного модуля «Загальна фізика. Частина 2»
на теми «Електромагнетизм. Електричні коливання.
Оптика та основи квантової механіки»

для напрямку підготовки

141 – Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка
денна форма навчання

Варіант № 17

Перевірив: Роман ЗАХАРЧЕНКО

Виконав: студент групи Е--31 (Ім’я ПРІЗВИЩЕ)

Київ – 2024
 Задача 3.54
Конденсатор ємності С = 30000пФ підключили через резистор опором
R = 50 кОм до джерела постійної напруги U0. За який час t0 напруга на конденсаторі
досягне значення η = 99 % від U0?
Розв'язок.
Дано: - +
R = 50 кОм = 50‧103 Ом U0 І
η = 99 % - С R
t0 – ? +

Рис.3.54
Так як конденсатор був заряджений до напруги U 0, то при розряджені його
напруга через деякий час t0 напруга зменшиться і досягне значення η = 99 % від U0.
Миттєве значення сили розрядного струму визначається за законом Ома
для ділянки кола:
U dq
і = R , але і = dt , q = CU, тому:
dU
RC dt = U.

Розділивши змінні, дістанемо

dU dt
= , проінтегруємо одержане співвідношення:
U RC
dU dt
∫ U = ∫ RC й одержимо:
t
lnU = RC + const

Константу знайдемо з початкових умов. При t0 =0 і U = U0, const = lnU0,

−t
отже: U = U0е RC . З отриманого виразу знаходимо час, підставляючи відомі дані:
t0 = – τ‧ln(1 – η) = 2‧R‧C‧ln10 = 0,69 мкс.

Відповідь: t0 = 0,69 мкс.

 Задача 3.62
При підключенні до джерела з ЕРС ε = 6 В резистора з опором
R1 = 250 мОм, або R2 = 4 Ом, на ньому виділяється однакова потужність. Знайти
внутрішній опір r джерела, величину потужності Р, що виділяється на резисторі
(корисну потужність), а також її максимальну величину Р m, яку можна отримати від
даного джерела.
Розв'язок.
Дано:
ε=6В Потужність, що виділяється у зовнішньому колі:
R1 = 250 мОм = 0,25 Ом Р = І R2
R2 = 4 Ом де струм І визначається із закону Ома для повного
r –? кола:
ε
P–? І = R +r

Pm – ? підставивши в перше рівняння вираз струму

отримаємо:
2
ε R‧
Р= 2 ,
( R+r )

З умови відомо, що потужності в обох випадках однакові:

2 2
ε R1 ‧ ε R2 ‧
Р = 2 = 2 , із цього співвідношення знаходимо величину
( R1 +r ) ( R2 +r )

внутрішнього опору:
2
ε R1 ‧
2
ε R2 ‧ R1 ‧ R2 ‧ √R1‧ = √R2‧
2 = 2 2 = 2
( R1 +r ) ( R2 +r ) ( R1 +r ) ( R2 +r ) R1 +r R2 +r

( R2 +r ) √ R1 = (R1 +r ) √ R2 ;

R2 √ R 1 + r √ R 1 = R1 √ R 2 + r √ R 2 ;

r ¿ – √ R2) = R1 √ R 2 – R2 √ R 1

R 1 √ R2−R 2 √ R1 ‧
r = = √ R1 R 2
√ R1− √ 2
Знайдемо шукане значення внутрішнього опору джерела:
r = √ R1 R 2 = √ 0 , 25 ‧ 4 = 1,0 Ом
 Знаходимо потужність, що виділяється на резисторі (корисну потужність):
2
ε R1 ‧ 2
6 ‧ 0 , 25
Р= 2 = 2 = 5,76 Вт
( R1 +r ) (0 , 25+1 , 0)

Максимальна величина потужності, що виділяється на резисторі

розвивається у випадку, коли R = r, тобто R1 = r.
2 2
ε ‧r 6 ‧1 , 0
Pm = 2 = 2 = 9 Вт.
(r + r) (1 , 0+1 , 0)

Відповідь: r = 1,0 Ом; Р = 5,76 Вт; Pm = 9 Вт.

Задача 4.7
Струм І = 50 А тече по показаному плоскому контуру рис. 4.7.1. Визначити
індукцію В магнітного поля в центрі кривизни, якщо R = 10 см.

Рис. 4.7.1
Розв'язок.

Дано:
І = 50 А 2 1
R = 10 см = 0,1 м О
В–? 3
Рис. 4.7.2
Магнітну індукцію В в точці О знайдемо, використовуючи принцип
суперпозиції магнітних полів: В = ΣВі. У даному випадку провід можна розбити на
три частини (рис. 4.7.2): два прямолінійних проводи (1 і 3), одним кінцем зникаючи
у нескінченості, і дугу кола (2) радіуса R. Тоді:
В = В 1 + В2 + В3
 Де В1, В2, В3 – магнітні індукції О, які створюються струмом, що протікає
по трьом ділянках проводу. Так як точка О лежить на осі проводу 1, то В1 = 0 і тоді:
В = В 2 + В3
Магнітну індукцію В2 знайдемо, скориставшись виразом для магнітної
індукції в центрі кругового струму:
μ0‧ І
В2 =
2R
У нашому випадку магнітне коло в точці О створюється тільки половиною
такого кругового струму, тому:
μ0‧ І
В2 =
4R
Магнітну індукцію В3 знайдемо використовуючи співвідношення
μ0‧ І
В = 4 π r (cosα1 – cosα2)
0

Отримаємо:
μ0‧ І ‧ 3 π
В3 =
2π R 2
Використовуючи знайдені вирази для В2 і В3, отримаємо
μ0‧ І μ0‧ І ‧ 3 π μ0 ‧ І −7
4 ‧ 3 , 14 ‧ 10 ‧ 50
В = В 2 + В3 = + = ‧ (3‧π+2) =
4R 2π R 2 8‧π ‧R 8 ‧ 3 ,14 ‧ 0 , 1
‧ (3‧3,14+2) = 286 мкТл
Відповідь: В = 286 мкТл
 Задача 4.19
Індукція магнітного поля в центрі квадратної дротяної рамки із струмом
дорівнює В0. Знайти індукцію В у цій точці після того, як рамку без міни величини
струму зігнути під кутом 90° навколо осі, що проходить через середини
протилежних сторін.
Розв'язок.

r0

Рис. 4.19.1
Магнітна індукція квадратної рамки із стороною а визначається по
формулі з урахуванням суперпозиції:
μ0‧ І
В0 = 4 π r (cosα1 – cosα2)
0

Коли рамку зігнути пополам, то магнітна індукція В 0 зменшиться в √ 2

разів.
В0
Відповідь: В =
√2
 Задача 4.34
Магнітне поле створюється однорідним струмом густини j, що тече вздовж
нескінченного немагнітного суцільного циліндра радіуса R. Визначити вектор
індукції поля В(r) у всьому просторі як функцію радіуса-вектора r точки відносно осі
циліндра.
Розв’язок.

Рис. 4.34.1
Розглянемо поле всередині циліндра (r ≤ R).
У цьому випадку контур L (коло радіуса r на рис. 4.34.1) охоплює частину
всього струму, що дорівнює:
І = j‧π‧r2
Отже модуль індукції магнітного поля всередині циліндра дорівнює:
μ0‧ j ‧ r
В=
2
Вектор В визначається, як
μ 0 [ jr ]
В=
2
Розглянемо поле поза циліндром (r > R).
У цьому випадку при будь-якому радіусі контуру L проходить весь струм:
І = j‧π‧ R2
Отже індукція магнітного поля поза циліндром визначається формулою:
2
μ0‧ j ‧ R
В=
2r
або
 2
μ [ jr ]R
В= 0
2r
На рис. 4.34.2 показаний графік залежності В(r) поля циліндра.

Рис. 4.34.2
2
μ 0 [ jr ] μ [ jr ]R
Відповідь: Всередині В = , назовні В = 0 2 ,
2 2r

Задача 4.43
Квадратна дротяна рамка і довгий прямий провідник розташовані в одній
площині так, що провідник є паралельним до сторони рамки. По рамці та
провіднику течуть однакові струми І = 100 А. Знайти силу, що діє на рамку з боку
провідника, якщо ближча до нього сторона рамки а знаходиться на відстані l = а.
μ0 = 4π‧10-7 Гн/м.
Розв'язок.
Дано:
І1 = 100 А
І2 = 100 А
l=а
F–?

Рис. 4.43.1
Сила взаємодії двох прямолінійних безкінечно довгих паралельних струмів
на одиницю довжини визначається за формулою:
μ0‧ I 1‧ I 2
F=
2‧π ‧ L
де L – відстань між струмами І1 та І2 і дорівнює а.
 Тому на провід довжиною а, що знаходиться на відстані а від безкінечного
проводу буде діяти сила F1
μ0‧ I 1‧ I 2 μ ‧ I ‧I
F1 =
2‧π ‧а
‧ а= 0 1 2
2‧ π

На провід довжиною а, що знаходиться на відстані 2а від безкінечного

проводу буде діяти сила F2
μ0 ‧ I 1 ‧ I 2 μ ‧ I ‧I
F2 =
2‧ π ‧ 2 ‧ а
‧ а= 0 1 2
4‧π

З рис. 4.43.1видно, що результуюча сила F = F1 – F2

( F = 1 мН)

Задача 5.4
Квадратний контур і довгий прямий провідник із струмом розташовані, як
показано на рис. 5.1. При цьому потік індукції магнітного поля крізь виділену
половину квадрата дорівнює 10 мВб. Чому дорівнює потік крізь другу половину
квадрата?

Рис. 5.1

Задача 5.14
Пряма горизонтальна дротина довжиною 20 см, паралельна до осі ОY,
рухається вздовж осі ОХ в однорідному магнітному полі так, що її координата х
змінюється з часом за законом x = 5 – 2t + t2 (усі величини в СІ). Індукція поля
напрямлена уздовж осі OZ і дорівнює 100 мТл. Знайти ЕРС у дротині на момент
коли х = 29 м.
(0.2 B)

Задача 5.24б
Магнітний потік Ф крізь контур з опором R змінюється за законом:
б) Ф = αt3
де t – час, усі інші величини – задані сталі. Визначити кількість теплоти Q,
яка виділяється в контурі за час t = τ. Індуктивністю контуру знехтувати.

2 5
9‧α ‧τ
(Q = )
5‧R

Задача 6.6
Знайти питомий заряд (відношення заряду до маси) кульки, що обертається
з частотою 0.8 об/хв по колу радіусом 3 см, навколо точкового заряду 5 нКл.
( ≈ 4,2 нКл/кг)

Задача 6.28
Електрон влітає із швидкістю v = 8,85‧106 м/с в однорідне магнітне поле із
плоскою межею під кутом α = 60° до напрямку поля. На якій відстані d від точки
вльоту електрон вилетить з поля, якщо його індукція дорівнює В = 1,0 мТл?
me = 9,1‧10-31 кг, е = 1,6‧10-19 Кл.
me ‧ v
(d=
e‧B
‧√ 4 ‧ sin2 α + π 2 ‧ cos2 α = 18 см)

Задача 7.21
Визначити добротність Q послідовного контура з параметрами L, R, C у
випадку а) сильного та б) слабкого загасання.
( а) Q =
√ 2
R ‧C
L
−
1
4
1
√
б) Q = R ‧ L
C