8. Вторинні джерела енергії.

Всі джерела живлення можна поділити на дві групи – первинні та

вторинні.
Вторинне джерело електроживлення – це пристрій, призначений
для забезпечення живлення електроприладу електричною енергією, при
відповідності вимогам її параметрів: напруги, струму тощо шляхом
перетворення енергії інших джерел живлення.
Прикладом джерела первинного електроживлення може бути
акумулятор або найпростіша батарейка від ліхтаря: коли акумулятор
заряджається від джерела, то відбувається перетворення електричної енергії в
хімічну, а коли розряджається (крізь навантаження) – хімічної в електричну.
Тобто, відбувається одноразове перетворення енергії. Джерела вторинного
електроживлення відрізняються від первинних тим, що в них відбувається
багаторазове перетворення енергії.
Завдання вторинного джерела живлення:
 Забезпечення передачі потужності – джерело живлення повинне
забезпечувати передачу заданої потужності з найменшими втратами і
дотриманням заданих характеристик на виході без шкоди для себе.
Зазвичай потужність джерела живлення беруть з деяким запасом.
 Перетворення форми напруги – перетворення змінної напруги в
постійну, і навпаки, а також перетворення частоти, формування
імпульсів напруги і т.п. Найчастіше необхідно перетворення змінної
напруги промислової частоти в постійне.
 Перетворення величини напруги – як підвищення, так і зниження.
Нерідко необхідний набір з декількох напруг різної величини для
живлення різних ланцюгів.
 Стабілізація – напруга, струм та інші параметри на виході джерела
живлення повинні лежати в певних межах, залежно від його
призначення при впливі великої кількості дестабілізуючих факторів:
зміни напруги на вході, струму навантаження і так далі. Найчастіше
необхідна стабілізація напруги на навантаженні, однак іноді
(наприклад, для зарядки акумуляторів) необхідна стабілізація струму.
 Захист – напруга, або струм навантаження у разі несправності
(наприклад, короткого замикання) будь-яких ланцюгів може
перевищити допустимі межі і вивести електроприлад, або саме джерело
живлення з ладу. Також у багатьох випадках потрібен захист від
проходження струму по неправильному шляху: наприклад
проходження струму крізь землю при дотику людини або стороннього
предмета до струмоведучих частин.
 Гальванічна розв'язка ланцюгів – один із заходів захисту від
протікання струму по невірному шляху.
 Регулювання – в процесі експлуатації може знадобитися зміна будь-
яких параметрів для забезпечення правильної роботи електроприладу.
 Управління – може включати регулювання, включення/відключення
 будь-яких ланцюгів, або джерела живлення в цілому. Може бути як
безпосереднім (за допомогою органів управління на корпусі пристрою),
так і дистанційним, а також програмним (забезпечення
включення/вимикання, регулювання в заданий час або з настанням
яких-небудь подій).
 Контроль – відображення параметрів на вході і на виході джерела
живлення, включення / вимикання ланцюгів, спрацьовування захистів.
Також може бути безпосереднім або дистанційним.
Дві найбільш типових конструкції – це трансформаторні і імпульсні
джерела живлення.

Рис. 15.15 - Структурна схема джерела вторинного електроживлення

До структури вторинного джерела живлення входять:

 Трансформатор (Т) призначений для перетворення напруги мережі до
величини, необхідної для роботи випрямляча. Він також забезпечує
електричну (гальванічну) розв'язку мережі і навантаження.
 Вентильна схема (В) перетворює змінну напругу у випрямлену –
пульсуючу однополярну. Вона може виконуватись на
напівпровідникових ключах.
 Згладжуючий фільтр(Ф) згладжує випрямлену пульсуючу напругу.
Фільтри виконуються на реактивних елементах, які мають властивість
накопичувати електричну енергію: конденсаторах, дроселях. Такі
фільтри називаються пасивними. Для живлення радіоелектронних
пристроїв часто використовують активні фільтри, які будуються на
транзисторах, операційних підсилювачах та реактивних елементах.
 Стабілізатор напруги (СН) підтримує напругу на навантаженні на
незмінному рівні при змінах величини напруги мережі або величини
навантаження у заданих межах.
 Регулятор напруги використовують при необхідності регулювання
напруги на навантаженні за необхідним законом і у заданих межах.
Зазначимо, що стабілізатор також являє собою різновид регулятора, у
якого забезпечується автоматичне регулювання за ознакою постійності
величини напруги на навантаженні. Регулятор (стабілізатор) може бути
увімкнено і зі сторони змінної напруги (до трансформатора).
2
 Крім вказаних вузлів, джерело вторинного живлення може мати вузли і
елементи захисту від короткого замикання, перевантаження, зниження
напруги мережі та ін. (запобіжник, автоматичний вимикач, електронний
пристрій захисту, елементи і вузли індикації наявності і величини напруги і
струму, а також вузли діагностики працездатності).
Розглянемо роботу схем випрямних пристроїв при різних характерах
навантаження.

9. Загальні відомості про випрямлячі, їх класифікація та схеми

випрямлення.
Випрямлячі – це електротехнічні пристрої, що призначені для пере-
творення енергії джерела змінного струму в енергію напруги постійного
струму.
Параметри вузлів випрямляча та їх елементів, режими їх роботи
повинні бути узгоджені із заданими умовами роботи навантаження.
Навантаження також вважають елементом випрямляча, бо зміни його
величини у процесі роботи впливають на режим роботи всього пристрою.
Випрямлячі класифікують:
а) за числом фаз:
- однофазні;
- багатофазні (найчастіше трифазні);
б) за вихідною потужністю:
- малої потужності (до 100 Вт);
- середньої потужності (до 10 кВт);
- великої потужності (понад 10 кВт);
в) за схемою викання вентилів і схемою з'єднання обмоток
трансформатора:
- однотактні;
- двохтактні;
г) за регулюванням:
- некеровані;
- керовані.
д) за частотою випрямленого струму:
- низькочастотні;
- середньо частотні;
- високочастотні.
Некеровані випрямлячі будуються на некєрованих вентилях,
наприклад, на діодах.
Керовані випрямлячі будуються на керованих вентилях, наприклад,
на тиристорах.
Однотактними називають випрямлячі, у яких по вторинній обмотці
трансформатора струм протікає один раз за період напруги мережі і лише в
одному напрямку.

3
 Важливим параметром випрямляча є кратність пульсацій випрям-
леної напруги – відношення частоти пульсацій випрямленої напруги до
частоти мережі. У однотактних випрямлячів він відповідає числу фаз мережі.
Двотактними (двопівперіодними) називають випрямлячі, у яких по
вторинній обмотці трансформатора струм за період напруги мережі протікає
двічі і в різних напрямках. Кратність пульсацій у двотактних випрямлячів
дорівнює подвоєному числу фаз.
Робота випрямляча фактично полягає у тому, що навантаження за
допомогою ключів так підмикається до джерела енергії напруги змінного
струму, щоб за час періоду його напруги струм у навантаженні протікав в
одному напрямку. Виходячи з цього, найважливішим вузлом випрямляча є
вентильна схема – схема випрямлення.
Найширшого розповсюдження набули такі схеми некерованих
випрямлячів:
а)однофазна однопівперіодна;
б) однофазна двопівперіодна з нульовим виводом;
в)однофазна мостова
г) трифазна напівмостова (схема Міткевича)
д) трифазна мостова (схема Ларіонова)
Основними експлуатаційними характеристиками випрямлячів є:
 Величина середньої напруги на навантаженні Ud та його середнього
струму Іd.
 Коефіцієнт пульсацій випрямленої напруги – відношення амплітудного
U
значення основної гармоніки випрямленої напруги Ê ï  m 1 .
Ud
 Зовнішня (навантажувальна) характеристика U d  f I d  .
 Регулювальна характеристика U d  f   , де α – кут управління
тиристорів (лише для керованих випрямлячів).
 Середнє значення струму крізь вентиль Іа.
 Амплітудне значення струму крізь вентиль Іат.
 Амплітудне значення зворотної напруги, що прикладається до вентиля
U.
 Коефіцієнт корисної дії випрямляча η.
 Надійність.
Розрізняють такі режими роботи випрямлячів:
- на активне навантаження (R);
- на активно-індуктивне навантаження (RL);
- на активно-ємнісне навантаження (RС);
- на протиелектрорушійну силу – проти-е.р.с. (Е) – наприклад, коли
випрямляч використовують для заряду акумуляторної батареї.
Однопівперіодна схема випрямлення
Це найпростіша, але і сама недосконала схема.

4
 а) б)

Рис. 15.16 - Однопівперіодна схема випрямлення а)

і її часові діаграми б)
Переваги:
- простота конструкції.
Недоліки:
- велике значення коефіцієнта пульсації (КП = 1,57);
- низька частота основної гармоніки;
- погане використання обмоток трансформатора;
- намагнічування сердечника постійною складовою випрямленого
струму;
- велика зворотна напруга.
Двохпівперіодна схема випрямлення з середнім виводом
Вторинна обмотка трансформатора в цій схемі, має додатковий вивід
від середньої точки. Напруги на верхній і нижній пів-обмотках
трансформатора рівні за величиною і протилежні за фазою. У перший
півперіод діод VD1 відкритий, а VD2 – закритий. Струм протікає крізь VD1 і
навантаження в напрямку, зазначеному суцільними стрілками. В другий
півперіод полярність напруги змінюється. Струм буде протікати крізь VD2 та
навантаження. В цей час до VD1 прикладена зворотна напруга і крізь нього
струм не протікає. Отже крізь навантаження струм протікає в одному
напрямку протягом обох півперіодів.

а) б)
Рис. 15.77 – Двохпівперіодна схема випрямлення з середнім виводом а) і її
часові діаграми б)

5
 Переваги:
- в даній схемі трансформатор використовується краще, ніж в
однопівперіодній;
- середнє і максимальне значення струму діода зменшуються в два
рази при тому самому струмові навантаження;
- частота пульсацій збільшується в два рази
Недоліки:
- амплітуда пульсації хоч і зменшується, але все ще велика;
- потрібно використовувати два діоди і ретельно симетрувати пів-
обмотки трансформатора.
Однофазна мостова схема випрямлення
В однофазній мостовій схемі, при позитивній півхвилі струм протікає
крізь діод VD2, навантаження R0 та діод VD3 (зазначений суцільними
стрілками). При негативній півхвилі – крізь VD1, R0 та VD4 (зазначений
пунктирними стрілками). Як видно з рисунку напрями струмів, які
протікають крізь навантаження протягом обох півперіодів, збігаються. У
вторинній обмотці протікає змінний синусоїдальний струм, що забезпечує
добре використання трансформатора. Між анодом і катодом діода в
непровідному напрямі прикладена напруга вторинної обмотки
трансформатора.

а) б)
Рис. 15.18 – Однофазна мостова схема випрямлення а) і її часові діаграми б)
Переваги мостової схеми випрямлення:
- мостова схема може бути безпосередньо увімкнена в коло змінного
струму;
- зворотна напруга у два рази нижча, ніж у двохпівперіодній схемі;
- типова потужність трансформатора менша, ніж в інших однофазних
схемах.
Недоліки:
- схема містить 4 діоди, тому втрати в цій схемі дещо більші, ніж у
двохпівперіодній схемі з нульовим виводом.

6
 Трифазна схема випрямлення з нульовим виводом (схема Міткевича)
Трифазна схема випрямлення з нульовим виводом, містить трифазний
трансформатор TV1, три діоди (VD1, VD2, VD3) та навантаження Rd.
Вторинна обмотка трансформатора обов'язково з'єднується зіркою.

а) б)
Рис. 15.19 - Трифазна мостова схема випрямлення (схема Міткевича) а)
і її часові діаграми б)
У момент часу, коли u2А позитивна, а u2В та u2С негативні, струм буде
протікати тільки крізь вторинну обмотку і діод VD1. Внаслідок протікання
струму потенціал катода VD1 буде рівний потенціалові його анода, тобто u2А.
Оскільки катоди діодів усіх фаз об'єднані, то потенціали катодів VD2 та VD3
теж будуть рівні u2А. Тому, поки напруга фаз B і C менша напруги u2А, діоди
VD2 та VD3 не будуть проводити струм. У момент часу (t2) діод VD2
починає проводити струм, напрям якого в навантаженні збігається з
напрямом струму в попередню третину періоду. До VD1 виявляється
прикладеною негативна напруга (u2А< u2А) і він закривається. Так само, у
момент (t3) провідним стає VD3, а VD2 закривається. Завжди працює той
діод, анод якого знаходиться під найбільш позитивним потенціалом. Діод
працює 1/3 періоду. Напруга на діодах в провідну частину періоду рівна
нулеві. В інший час (2/3 періоду) напруга на аноді визначається потенціалом
його фази, а на катоді – потенціалом фаз провідних діодів.
Форма струму у вторинній обмотці трансформатора збігається з
формою струму, який протікає крізь діод. Струм у первинній обмотці має ту
ж форму, але без постійної складової. Частота пульсацій у 3 рази вища від
частоти мережі. Коефіцієнт пульсації цієї схеми – 0,25.
Основним недоліком трифазної схеми є наявність потоку змушеного
намагнічування трансформатора, який створюється некомпенсованою
постійною складовою, що протікає у вторинній обмотці. Тому типова
потужність трансформатора повинна бути у 1,35 рази вищою потужності, яка
виділяється на навантаженні.

7
 Трифазна мостова схема випрямлення (схема Ларіонова)
Шість діодів у схемі, об'єднані в дві групи: анодну (VD1, VD3, VD5) і
катодну (VD2, VD4, VD6). Обмотки трансформатора можуть бути з'єднані
зіркою або трикутником. Усі діоди працюють попарно: один з анодної групи
й один з катодної. У катодній групі струм проводить той діод, анодна
напруга на якому більша, а в анодній – той, котрий має найбільш негативний
потенціал на катоді

а) б)
Рис. 15.20 – Трифазна схема випрямлення
з нульовим виводом (схема Міткевича) і часові діаграми

Позитивні півхвилі синусоїди випрямляються діодами катодної групи,

оскільки цей напрям струму є для них провідним. Негативні півхвилі
випрямляються діодами анодної групи. У результаті до навантаження
прикладена сума випрямлених напруг анодної і катодної груп. Миттєві
значення напруг цієї суми складає різниця фазних напруг, тобто лінійна
напруга фаз вторинної обмотки, які чергуються.
Переваги трифазної мостової схеми випрямлення
- менша типова потужність;
- малий коефіцієнт пульсацій на виході схеми;
- хороше використання діодів за напругою, що дозволяє одержувати
високі випрямлені напруги
Недолік:
- схема містить 6 діодів і, як наслідок, великі втрати у випрямлячі.

8
 10. Згладжуючі фільтри.
Спосіб отримання постійного струму із змінного синусоїдального
(ідеалізований вигляд) при використанні різних схем випрямлячів має ряд
недоліків. Головним недоліком є пульсуюча напруга на навантаженні.
Позбавлення від пульсацій напруги, їх згладжування – необхідна умова для
коректної роботи багатьох електричних приладів, особливо це стосується
радіоапаратури, де такий вид напруги вносить добре помітні перешкоди. Так
звані, згладжують фільтри застосовують для усунення пульсацій вихідного
струму і напруги.
Згладжуючій фільтр – це пристрій, що дозволяє зменшити пульсації
напруги, одержувані на виході випрямляча.
Згладжуючими вважають фільтри, що пропускають з малим
ослабленням постійну складову і з великим ослабленням змінну складову
напруги.
Основним з параметрів згладжуючих фільтрів є коефіцієнт
згладжування (фільтрації), який визначається відношенням коефіцієнта
пульсації на вході фільтра до коефіцієнта пульсації на його виході.
q = Kп.вх / Kп.вих
де q – коефіцієнт згладжування,
Kп.вх – коефіцієнт пульсації на вході,
Kп.вих – коефіцієнт пульсації на виході.
Фільтри можна класифікувати наступним чином:
а) За частотним складом розрізняють:
- фільтри низькочастотної пульсації (<300Гц);
- фільтри високочастотної пульсації (> 300Гц).
б) За принципом дії:
- пасивні;
- активні.
в) За ступенем складності:
- прості (одноланкові);
- складні (багатоланкові або резонансні).
г) За видом фільтруючих елементів:
- ємнісні фільтри на конденсаторах;
- індуктивні фільтри на котушках індуктивності;
- електронні фільтри на транзисторах і т.п.;
- LC-фільтри
- RC-фільтри.
При проектуванні фільтрів як і при проектуванні інших електронних
систем і пристроїв використовуються загальносистемні критерії
оптимальності:
- Мінімальна вартість;
- Мінімальна маса;
- Мінімальні габарити;
Мінімізація зводиться до мінімізації сумарної ємності й
індуктивності.

9
 Найширше використання мають пасивні згладжуючі фільтри, що
будуються на реактивних елементах, які мають властивість накопичувати
електромагнітну та електричну енергію – дроселях і конденсаторах.

б)
Рис. 15.21 – Ємнісний фільтр Рис. 15.22 – Індуктивний фільтр
а) схема підключення до однофазного одноперіодного випрямляча,
б) часові діаграми

Ємнісний фільтр – це конденсатор, що вмикається паралельно

навантаженню. За умови, що опір конденсатора 1/ωC для складової
пульсуючого струму з найнижчою частотою значно менший опору
навантаження Rн, забезпечується шунтування навантаження за змінним
струмом: постійний струм увесь протікає крізь Rн (конденсатор постійного
струму не проводить), а змінні складові розподіляються між опором
навантаження Rн і опором конденсатора 1/ωC.
Індуктивний фільтр – це дросель, що вмикається послідовно з
навантаженням. Фактично, разом із навантаженням він являє собою
частотно-залежний дільник напруги. Ефект фільтрації наявний тоді, коли
опір дроселя ωL змінній складовій пульсуючого струму з найнижчою
частотою значно перевищує активний опір навантаження Rн. Тоді уся
постійна напруга прикладається до опору навантаження Rн (падіння напруги
на ідеальному дроселі відсутнє), а змінні складові діляться між опором
навантаження Rн і опором дроселя ωL.

10