Тема №1: Загальні відомості про електричні машини.

Трансформатори

Лекція №2

Мета: набуття студентами знань з принципу дії трансформаторів, їх конструкції

та області застосування.
План
1 Область застосування трансформаторів та їх призначення.
2 Принцип дії трансформаторів.

Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН: конспект, пі-

дручник.

Література
1. Кацман М.Н. Электрические машины. – М.: Академия, 2001. 464 с.
2. Електричні машини і трансформатори : навч. посібник / М. О. Осташевський,
О. Ю. Юр’єва; за ред. В. І. Мілих. – Харків : ФОП Панов А. М., 2017. – 452 с.
3. Текст лекцій з дисципліни «Електричні машини» Частина 1 Трансформатори.
Асинхронні Машини (для студентів усіх форм навчання напряму підготовки
6.050701 – Електротехніка та електротехнології) / М. Л. Глєбова, О. В. Доро-
хов, В. Б. Фінкельштейн, Я. Б. Форкун; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О.
М. Бекетова – Харків: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2015 – 96 с.
4. Яцун М.А. Електричні машини. – Львів: Львівська політехніка, 2001. 428 с.
5. Копылов И.П. Электрические машины. – М.: В. шк., 2004. 608 с.

1
 1. Область застосування трансформаторів
Трансформатором називають статичний електромагнітний пристрій, що
має дві (або більше) індуктивно зв'язані обмотки й призначений для перетво-
рення, за допомогою явища електромагнітної індукції, однієї (первинної) сис-
теми змінного струму в іншу (вторинну) систему змінного струму.
Найчастіше трансформатори застосовуються:
– в електромережах;
– в джерелах електроживлення.

1.1. Застосування в електромережі

Трансформатори широко використовуються в системах передачі й розпо-
ділу електроенергії.
Передача електроенергії на далекі відстані здійснюється при високій на-
прузі (до 500 кВ і вище), завдяки чому значно зменшуються електричні втрати в
лінії електропередачі ЛЕП. Одержати таку високу напругу в генераторі немож-
ливо, тому електроенергія після генератора подається на підвищувальний транс-
форматор, у якому напруга збільшується до необхідного значення. Ця напруга
повинна бути тим вище, чим більша довжина ЛЕП й чим більше передана по цій
лінії потужність.
Наприклад, при передачі електроенергії потужністю 10 кВт на відстань
1000 км необхідна напруга 500 кВ. У місцях розподілу електроенергії між спо-
живачами встановлюють понижуючі трансформатори, які знижують напругу до
необхідного значення. І нарешті, у місцях споживання електроенергії напругу ще
раз понижують за допомогою трансформаторів до 220, 380 або 660 В. При такій
напрузі електроенергія подається безпосередньо споживачам – на робочі місця
підприємств й у житлові приміщення. Таким чином, електроенергія змінного
струму в процесі передачі від електростанції до споживачів піддається три-, а
іноді й чотириразовому трансформуванню.
Зменшення втрат енергії на нагрівання проводів (Q=I2·R·t) досягається зме-
ншенням сили струму.
2
 Оскільки в електричній мережі три фази, для перетворення напруги засто-
совують трифазні трансформатори, або групу з трьох однофазних трансформа-
торів, з'єднаних за схемою зірки або трикутника. У трифазного трансформа-
тора сердечник для всіх трьох фаз спільний.
Незважаючи на високий ККД трансформатора (для трансформаторів вели-
кої потужності – понад 99%), в дуже потужних трансформаторах електромереж
виділяється велика потужність у вигляді тепла (наприклад, для типової потуж-
ності блоку електростанції 1 ГВт на трансформаторі може виділятися потужність
до декількох МВт). Тому трансформатори електромереж використовують спеці-
альну систему охолодження: трансформатор поміщається в бак, заповнений тра-
нсформаторним маслом або спеціальною негорючою рідиною. Масло циркулює
під дією конвекції або примусово між баком і потужним радіатором. Іноді масло
охолоджують водою.
«Сухі» – повітряні трансформатори використовують при відносно малій
потужності.

1.2. Застосування в джерелах електроживлення

Для живлення різних вузлів електроприладів потрібні найрізноманітніші на-
пруги. Блоки електроживлення у пристроях, які потребують кілька напруг різної
величини, містять трансформатори з декількома вторинними обмотками або міс-
тять у схемі додаткові трансформатори. Наприклад, в телевізорі за допомогою тра-
нсформаторів отримують напруги від 5 В (для живлення мiкросхем і транзисторів)
до декількох кіловольт (для живлення анода кінескопа через помножувач напруги).
У схемах живлення сучасних радіотехнічних та електронних пристроїв (на-
приклад в блоках живлення персональних комп'ютерів) широко застосовуються
високочастотні імпульсні трансформатори. В імпульсних блоках живлення
змінну напругу мережі спершу випрямляють, а потім за допомогою інвертора пе-
ретворюють на високочастотні імпульси. Система управління за допомогою ши-
ротно-імпульсної модуляції (ШІМ) дозволяє стабілізувати напругу. Після чого

3
імпульси високої частоти подаються на імпульсний трансформатор, на виході з
якого, після випрямлення і фільтрації отримують стабільну постійну напругу.
У минулому мережевий трансформатор (на 50-60 Гц) був однією з найва-
жчих деталей багатьох приладів. Це пов’язано з тим, що лінійні розміри транс-
форматора визначаються його потужністю, причому виявляється, що лінійний
розмір мережевого трансформатора приблизно пропорційний потужності в сту-
пені 1/4. Розмір трансформатора можна зменшити, якщо збільшити частоту змін-
ного струму. Тому сучасні імпульсні блоки живлення при однаковій потужності
є значно легшими.
Трансформатори на 50-60 Гц, незважаючи на свої недоліки, продовжують
використовувати в схемах живлення, в тих випадках, коли необхідно забезпе-
чити мінімальний рівень високочастотних перешкод, наприклад при високоякіс-
ному звуковідтворенні.

Класифікація трансформаторів
Трансформатори класифікують за наступними ознаками:
– за призначенням – силові загального та спеціального призначення, імпу-
льсні, для перетворення частоти і т.д.;
– за типом охолодження – з повітряним (сухі трансформатори) і масляним
(масляні трансформатори) охолодженням; за числом фаз, що трансформують,
однофазні й трифазні;
– за формою магнітопроводу – стержньові, броньові, бронестержньові, то-
роїдальні;
– за числом обмоток на фазу – двообмоткові, багатообмоткові.
Силові трансформатори загального призначення застосовуються в лініях
передачі й розподілу електроенергії, а також у різних електроустановках для оде-
ржання необхідної напруги.
Трансформатори спеціального призначення характеризуються розмаї-
тістю робочих властивостей і конструктивного виконання (пічні, зварювальні

4
трансформатори, трансформатори для пристроїв автоматики (пік-трансформа-
тори, імпульсні, помножувачі частоти й т.п.), випробувальні й вимірювальні тра-
нсформатори й т.д.

2 Принцип дії трансформаторів

Трансформатор складається з двох основних частин: магнітопроводу (осе-
рдя) і обмоток. Для зменшення втрат потужності на вихрові струми, які виника-
ють при перемагнічуванні, осердя набирають з окремих тонких (0,3-0,5 мм) пла-
стин спеціальної трансформаторної сталі. Ці пластини ізолюють одну від одної
шляхом покриття їх ізолюючими плівками.
Обмотка, яка вмикається до мережі, напругою U1, число витків її познача-
ється W1, називається первинною, а обмотка, W2, до якої вмикається наванта-
ження Zн – вторинною, рис. 2.1. Кожна з цих обмоток має повний комплексний
опір Z1 і Z2, відповідно:
Z1 = R1 + jX1 (2.1)
Z2 = R2 + jX2 (2.2)

де R1, R2 – активний опір, Х1; Х2 – індуктивний опір первинної та вторинної об-

моток відповідно; j – поворотний одиничний множник.

Рис. 2.1 Схематичне зображення трансформатора

5
 Первинна й вторинна обмотки трансформатора не мають електричного
зв'язку одна з одною, і потужність із однієї обмотки в іншу передається електро-
магнітним шляхом. Магнітопровід, на якому розташовані ці обмотки, слугує для
посилення індуктивного зв'язку між обмотками. Напруги первинної і вторинної
обмоток неоднакові.
Якщо первинна напруга менша за вторинну, то трансформатор називається
підвищувальним, якщо ж первинна напруга більша за вторинну, то – знижува-
льним. Будь-який трансформатор можна використати як підвищувальний, так і
знижувальний.
Принцип дії трансформатора. Одна із обмоток – первинна – вмикається
до джерела змінної напруги. Під час проходження цією обмоткою змінного
струму в осерді виникає змінний магнітний потік Ф, який збуджує у кожному
витку первинної обмотки ЕРС самоіндукції, що дорівнює еі. Оскільки магнітний
потік існує практично лише всередині осердя і однаковий у всіх перерізах, то в
кожному витку вторинної обмотки виникає ЕРС індукції, рівна також еі. Отже,
якщо первинна обмотка має W1 витків, а вторинна W2, то ЕРС індукції в обмотках
буде:
е1=- W1(dФ/dt); (2.3)
е2=- W2(dФ/dt). (2.4)

де dФ/dt – швидкість зміни магнітного потоку трансформатора в часі.

Під дією ЕРС е2, якщо увімкнути навантаження Zн, в колі вторинної обмо-
тки потече струм I2, який створить свою намагнічуючу силу F2 = I2W2, відпо-
відно, потік Ф2. Потоки Ф1 та Ф2, замикаючись в одній магнітній системі, ство-
рюють результуючий потік Ф0:

Φ0 = Φ1 + Φ2

6
 Враховуючи, що первинна обмотка увімкнена до мережі, потужність якої
можна розглядати як нескінченно велику, в порівнянні з потужністю трансфор-
матора, величина діючого значення потоку Ф0, при будь-якій зміні наванта-
ження, змінюватись не може, тобто завжди залишається такою, щоб магнітна си-
стема була насиченою, як і при неробочому ході. Дійсно, уявимо, що магнітний
потік Ф2 направлений назустріч потоку Ф1, однак зниження Ф0 неможливе, тому
що зростання потоку Ф2 автоматично компенсується з мережі збільшенням
струму I1, а отже, і Ф1, залишаючи магнітну систему насиченою. Таким чином,
зростання струму навантаження трансформатора I2 автоматично приводить до
зростання струму I1, завдяки незмінності основного магнітного потоку Ф.
Як витікає із співвідношення (2.3 та 2.4), ЕРС e1 та e2, що індукуються в
обмотках трансформатора, відрізняються одна від іншої лише за рахунок різної
кількості витків, тому, використовуючи необхідне співвідношення витків, можна
створити трансформатор на будь-яке співвідношення напруги. ЕРС індукції в об-
мотках прямо пропорційні кількості витків у них:
е1 W1 U1
  k
е2 W2 U 2

Відношення k називають коефіцієнтом трансформації. Коефіцієнт транс-

формації визначається при холостому ході трансформатора, тобто при розімкну-
тому колі вторинної обмотки. При холостому ході (коли до кінців вторинної об-
мотки не увімкнуто навантаження) в первинній обмотці йде так званий струм
холостого ходу. Сила струму I0 холостого ходу мала (становить приблизно 5%
номінальної сили струму), внаслідок чого спад напруги в первинній обмотці ма-
лий, і ЕРС самоіндукції в первинній обмотці дорівнює напрузі на затискачах
кола. Коло вторинної обмотки розімкнуте, внаслідок чого в ньому немає струму,
і напруга на затискачах вторинної обмотки дорівнює індукованій у ній ЕРС.
Коефіцієнтом трансформації трансформатора називається відношення
напруги на затискачах первинної обмотки до напруги на затискачах його вторин-
ної обмотки при холостому ході. В підвищувальному трансформаторі коефіцієнт
трансформації k < 1 (відповідно W2 > W1), у знижувальному k > l.
7
 Трансформатори мають властивість оборотності: той самий трансформа-
тор можна використати в якості підвищувального й знижувального. Але зазвичай
трансформатор має певне призначення: або його застосовують як підвищуваль-
ний, або як – понижуючий.
Трансформатор – це апарат змінного струму. Якщо ж його первинну обмо-
тку підключити до джерела постійного струму, то магнітний потік у магнітопро-
воді трансформатора також буде постійним як за величиною, так і за напрямком
[(dФ/dt) = 0], тому в обмотках трансформатора не буде наводитися ЕРС, а отже,
електроенергія з первинного кола не буде передаватися у вторинне.

Питання для самоконтролю

1. Чим досягається зменшення втрат енергії на нагрівання проводів?
2. Які трансформатори застосовують для перетворення напруги у трифазних ме-
режах?
3. Який ККД трансформаторів великої потужності?
4. Лінійний розмір мережевого трансформатора приблизно пропорційний поту-
жності в якій ступені?
5. Імпульсний трансформатор у порівнянні з звичайним силовим одної потуж-
ності як відрізняється за вагою і масою?
6. За якою ознакою трансформатори класифікують на силові та спеціального
призначення?
7. За якою ознакою трансформатори класифікують на стержньові, броньові, бро-
нестержньові, тороїдальні?
8. До яких відносяться такі трансформатори, як: пічні; зварювальні; для при-
строїв автоматики; пік-трансформатори; імпульсні; випробувальні й вимірю-
вальні?
9. Сердечник (осердя) трансформаторів набирають з окремих тонких пластин
спеціальної трансформаторної сталі для чого?
10.Для чого слугує магнітопровід, на якому розташовані обмотки трансформа-
тору?
8
11.Якщо первинна напруга менша за вторинну, то як називається трансформа-
тор?
12. Якщо первинна напруга більша за вторинну, то як трансформатор назива-
ється?
13.Які трансформатори можна використати як підвищувальний, так і знижува-
льний?
14.Як визначається ЕРС індукції в первинній обмотці трансформатора?
15.Як визначається ЕРС індукції в вторинній обмотці трансформатора?
16.Як визначається втрати енергії на нагрівання проводів?
17.Як визначається комплексний опір первинної обмотки?
18.Комплексний опір вторинної обмотки визначаються:
19.Як визначається намагнічуюча сила вторинної обмотки?
20.Як визначається загальний магнітний потік?
21.Як визначається коефіцієнт трансформації?
22.Як визначається коефіцієнт трансформації?
23.Скільки приблизно становить сила струму I0 холостого ходу трансформа-
тора?
24. В яких мережах застосовується трансформатор?