Одержання, основні параметри змінного струму

Змінним називається такий електричний струм, сила й напрям якого з часом

змінюються.
У народному господарстві й побуті в основному застосовується змінний струм.
Це пояснюється тим, що він має ряд істотних переваг над постійним струмом.
Змінний струм можна трансформувати, що дає змогу дістати струм високої
напруги, потрібний для передавання електричної енергії на великі відстані, а також
струм низької напруги, який застосовується для живлення різних струмоприймачів.^
Електродвигуни змінного струму, що є основними споживачами електричної
енергії в народному господарстві, значно простіші, економніші й надійніші в
експлуатації, ніж двигуни постійного струму.
Постійний струм, який застосовується в деяких установках (електротяга,
електроліз, регульований електропривод), дістають здебільшого зі змінного струму
його випрямленням.
Широкого застосування в техніці електрична енергія набула лише з відкриттям
змінного струму та винайденням електродвигуна змінного струму.

Спосіб отримання змінного струму

У техніці застосовуються в основному гармонічні змінні струми, що змінюються
за законом синуса. Вони називаються синусоїдними струмами.
Джерелом такого струму може бути генератор, який перетворює механічну
енергію на електричну, або інвертор, який перетворює постійний струм у змінний.
Розглянемо утворення синусоїдного струму на найпростішій моделі генератора
Така модель складається з північного та південного магнітних полюсів, які
створюють рівномірне магнітне поле, а також ротора — рамки з провідного
матеріалу, що обертається зі сталою кутовою швидкістю стороннім двигуном. Дія
моделі ґрунтується на явищі електромагнітної індукції. При обертанні барабана
провідник перетинає силові лінії магнітного поля, і в ньому індукується ЕРС.

Зміна величини магнітного потоку, що пересікає виток, відбувається

безперервно, хоча потік, який створюється електромагнітом, залишається незмінним.
 Графік, який зображує залежність магнітного потоку через рамку від часу являє
собою синусоїду.
Магнітний потік змінює свій знак два рази за кожний оберт, обертаючись в нуль
тоді коли рамка паралельна полю і набуває максимальних значень в моменти коли
вона перпендикулярна полю.
ЕРС в рамці визначається не значенням самого магнітного потоку, а швидкість
його зміни тобто величиною △Ф/△t. Величина не залишається постійною, а
змінюється при обертанні рамки.
Формула знаходження значення магнітного потоку
𝛷𝛷 = 𝐵𝐵𝐵𝐵 sin 𝜑𝜑,
де В – магнітна індукція;
S – площа рамки;
φ – кут між площиною рамки і напряму поля.
При розгляданні змінного струму часто використовується така величина як
кутова частота струму (або напруги). Вона представляє собою число повних
коливань даної величини за 2π секунд.
2𝜋𝜋
𝜔𝜔 = ,
𝑇𝑇
Отже,
𝜑𝜑 = 𝜔𝜔𝑡𝑡.
Підставимо цей вираз у формулу магнітного потоку, то побачимо, що закон його
зміни з часом має вид:
𝛷𝛷 = 𝐵𝐵𝐵𝐵 sin 𝜔𝜔𝜔𝜔.
Відповідно, ЕРС
∆𝛷𝛷 𝜋𝜋
𝐸𝐸 = − = −𝐵𝐵𝐵𝐵 cos 𝜔𝜔𝜔𝜔 = 𝐵𝐵𝐵𝐵𝐵𝐵 sin �𝜔𝜔𝜔𝜔 − �
𝛥𝛥𝛥𝛥 2
Тобто, виражається синусоїдою такої ж частоти, як і потік, але зсунутою на π/2.

По такому ж закону змінюється значення миттєвої напруги u на затискачах

машині або між двома будь-якими точками мережі.
Графіки зміни цієї величини мають такий же вид, як і наведені
графіки індукованої ЕРС. Такого роду криві відтворюють форму змінної напруги.
Струм, що виник під впливом змінної напруги, також буду змінним і форма його буде
подібна формі напруги.
Розглянемо криву, що зображує залежність моментальних значень змінного
струму (або напруги) від часу.

Струм (або напруга) змінюється періодично, тобто кожне моментальне значення

цих величин повторюється через однакові проміжки часу. Сила струму (напруга)
пробігає за цей проміжок часу всі можливі значення і повертається до початкового,
тобто, здійснює повне коливання.
Проміжок часу при якому сила струму (або напруга) здійснює повне коливання
і приймає початкове значення називається періодом змінного струму Т.
Число повних коливань синусоїдального струму чи напруги за одиницю часу
називають частотою (f), відповідної величини.
1
𝑓𝑓 =
𝑇𝑇
За одиницю частоти приймають частоту, яка рівна одному коливанню за секунду.
Цю одиницю називають герц (Гц).
В Європі промисловою частотою струму є частота 50 Гц. В США, Канаді, Японії
– 60 Гц.
Максимальне значення, яке може мати змінний струм в тому чи іншому
напрямку називається амплітудою струму.
Моментальні значення змінного струму і напруги весь час змінюються та
коливаються між нулем і максимальним значенням.
Закон зміни моментального цих величин з часом виражається формулами
𝑖𝑖 = 𝐼𝐼𝑚𝑚 sin 𝜔𝜔𝜔𝜔,
𝑢𝑢 = 𝑈𝑈𝑚𝑚 sin 𝜔𝜔𝜔𝜔,
де Im та Um – максимальні значення струму та напруги (амплітудні значення).
Можна було б характеризувати силу змінного струму його амплітудою, але це не
зручно, адже буде важко зробити прилад який буде вимірювати амплітуду струму.
Простіше використовувати щось, що не буде залежати від напрямку струму. Такою
властивістю струму є нагрівати провідник по якому він проходить.
 Змінний струм який проходить по деякому провіднику з опором R. Впродовж
секунди змінний струм виділяє в провіднику деяку кількість теплоти Q. Допустимо
що через той же провідник пропустимо постійний струм і підберемо його силу так
щоб він виділяв таку ж кількість тепла Q. По своїй дії обидва струми рівні тому що
сила постійного струму характеризує дію змінного струму, яке позначають через І .
Сила струму що виділяє в провіднику таку ж кількість тепла, як і даний змінний
струм називається діючим значенням змінного струму.
Замінивши значення сили постійного струму діючим значенням змінного
струму, можна вирахувати кількість теплоти, яка виділяється змінним струмом в
провіднику.
𝑄𝑄 = 𝐼𝐼 2 𝑅𝑅𝑅𝑅
В формулі І позначають діюче значення змінного струму. Це означає, що якщо
змінний струм дорівнює наприклад 2А, то теплова дія цього струму така ж, як і
теплова дія постійного струму сили 2А.
У випадку синусоїдного струму діюче значення струму дуже просто зв’язано з
амплітудою цього струму.
𝐼𝐼𝑚𝑚
𝐼𝐼 = ≈ 0.707 ∗ 𝐼𝐼𝑚𝑚
√2
Таким чином, вимірявши діюче значення змінного синусоїдного струму, можна
вичислити його амплітуду:
𝐼𝐼𝑚𝑚 = √2 ∗ 𝐼𝐼 ≈ 1.41 ∗ 𝐼𝐼
Діюче значення вказується на шкалах вимірювальних приладів. Тому, якщо
амперметр, що вимірює силу змінного струму показує 10 А, то амплітудне значення
складає Іm = 14,1 A.