Лекція № 6

Тема лекції: Основні характеристики і використання силіконових керованих

випрямлювачів (тиристорів), стабілітронів. Деталі роботи та
характеристики таких приладів.
План лекції
1. Тиристори
2. Стабілітрони
Література
1. Кучумов А.И. Электроника и схемотехніка – 2002. ст. 123.
2. И.П.Жеребцов „Основи электроники” – 1985. ст. 123-128.
3. Ю.П.Колонтаєвський „Промислова електроніка та мікросхемотехніка: теорія і
практикум” – 2003. ст. 26, 50-59.
4. Ю.А.Овечкин „Полупроводниковые приборы” – 1979. ст. 48-50, 90-100.
6. Опадчий Ю.Ф. Аналоговая и цифровая электроника – 2000. ст. 63-66.
Зміст лекції
1. Тиристори
Тиристором називається чотиришаровий напівпровідниковий прилад, що складається з
послідовно чергуючих областей p- і n – типів провідності. Перший вид тиристорів – це
діністори.

- Діністори – це діодні тиристори, або некеровані діоди перемикачів.

- Тріністори – це керовані діоди перемикачів.

- Симістори – це симетричні тиристори, тобто тиристори з симетричною ВАХ.

Діністор. Зовнішня p-область і електрод від неї називається анодом. Зовнішня n-область і
електрод від неї називається катодом. Внутрішні p- і n-области називаються базами
діністора. Крайні p-n переходи називаються емітерними, а середній p-n перехід називається
колектором. Подамо на анод «-», а на катод «+». При цьому емітерні переходи будуть
закриті, колектор відкритий. Основні носії зарядів з анода і катода не зможуть перейти в
базу, тому через діністор протікатиме тільки маленький зворотний струм, викликаний не
основними носіями заряду. Діністори застосовуються у вигляді безконтактних пристроїв
перемикачів, керуємих напругою.

Якщо на анод подати «+», а на катод «-», емітерні переходи відкриваються, а колектор
закривається. Основні носії зарядів переходять з анода в базу 1, а з катода – в базу 2, де вони
стають не основними і в базах відбувається інтенсивна рекомбінація зарядів, в результаті
якої кількість вільних носіїв зарядів зменшується. Ці носії заряду підходять до переходу
колектора, поле яких для них буде прискорюючим, потім проходять базу і переходять через
відкритий емітерний перехід, оскільки в базах вони знову стають основними.
Пройшовши емітерні переходи, електрони переходять в анод, а дірки – в катод, де вони
повторно стають не основними і повторно відбувається інтенсивна рекомбінація. В
результаті кількість зарядів, що пройшли через діністор, буде дуже мало і прямий струм
також буде дуже малий. При збільшенні напруги прямий струм трохи зростає, оскільки
збільшується швидкість руху носіїв, а інтенсивність рекомбінації зменшується. При
збільшенні напруги до певної величини відбувається електричний пробій переходу
колектора. Опір діністора різко зменшується, струм через нього сильно збільшується і
падіння напруги на ньому значно зменшується. Вважається, що діністор перейшов з
вимкненого положення у включене.
Основні параметри тиристорів.
- Напруга включення (Uвкл) – ця напруга, при якій струм через діністор починає сильно
зростати.
- Струм включення (Iвкл) – це струм, відповідний напрузі включення.
- Струм виключення (Iвыкл) – це мінімальний струм через тиристор, при якому він
залишається ще у включеному положенні.
- Залишкова напруга (Uост) – ця мінімальна напруга на тиристорі у включеному
положенні.
- Струм витоку (Io) – це струм через тиристор у вимкненому положенні при заданій
напрузі на аноді.
- Максимально допустима зворотна напруга (Uобр.max).
- Максимально допустима пряма напруга (Uпр.max).
- Час включення (tвкл) – цей час, за яку напругу на тиристорі зменшиться до 0,1 напруг
включення.
- Час включення (tвыкл) – цей час, за який тиристор переходить з включеного у вимкнене
положення.
Триністори можна включати при напругах, менших напруги включення діністора. Для
цього достатньо на одну з баз подати додаткову напругу так, щоб створюване їм поле
співпадало по напряму з полем анода на переході колектора. Можна подати струм
управління на другу базу, але для цього на управляючий електрод необхідно подавати
напругу негативної полярності щодо анода, і тому розрізняють триністори з правлінням по
катоду і з управлінням по аноду.

Симістори. Подамо позитивну напругу на області p1, n1, а негативне на області p2, n3.

Перехід П1 закритий, і вимикається з роботи область n1. Переходи П2 і П4 відкриті і

виконують функцію емітерних переходів. Перехід П3 закритий і виконує функцію
колекторного переходу.
Таким чином, структура симістора буде областями p1, n2, p2, n3, де p1 виконуватиме
функції анода, а n3 – катода при прямому включенні. Подамо напругу плюсом на області p2,
n3, а мінусом на області p1, n1. Перехід П4 закриється і вимкне з роботи область n3.
Переходи П1 і П3 відкриються і гратимуть роль емітерних переходів. Перехід П2 закриється
і виконуватиме функцію переходу колектора.
Структура симістора матиме вид p2-n2, p1-n1, де область p2, буде анодом, а n1 – катодом.
В результаті виходитиме структура в прямому включенні, але при зворотній напрузі.
2. Стабілітрони
Стабілітроном називається напівпровідниковий діод, призначений для
стабілізації рівня напруги. Стабілізація – підтримка якогось рівня
незмінним. По конструкції стабілітрони завжди площинні і кремнієві.
На рисунку зображена конструкція кремнієвого стабілітрона: 1, 8 –
зовнішні виводи (електроди); 2 – трубка; 3 – ізолятор; 4 – корпус; 5 –
внутрішній вивід; 6 – кристал з переходом; 7 – кристалотримач.
Принцип дії стабілітрона заснований на тому, що на його
вольтамперной характеристиці є ділянку, на якій напруга практично не
залежить від величини протікаючого струму. Такою ділянкою є ділянка
електричного пробою, а за рахунок легуючих добавок в напівпровідник
струм електричного пробою може змінюватися в широкому діапазоні, не
переходячи в тепловий пробій. Оскільки ділянка електричного пробою –
ця зворотна напруга, то стабілітрон включається зворотним ввімкненням.
Резистор Ro задає струм через стабілітрон так, щоб величина струму була
близька до середнього значення між Iст.min і Iст.max. Таке значення
струму називається номінальним струмом стабілізації.
При зменшенні вхідної напруги струм через стабілітрон і падіння
напруги на Ro може зменшуватися, а напруги на стабілітроні і на навантаженні залишаться
постійними, виходячи з вольтамперної характеристики. При збільшенні вхідної напруги
струм через стабілітрон і URo збільшується, а напруга на навантаженні все одно залишається
постійною і рівною напрузі стабілізації.

Основні параметри стабілітронів:

- Напруга стабілізації Uст.
- Мінімальне, максимальне і номінальне значення струму стабілізації Iст.min, Iст.max,
Iст.ном.
- ΔUст – зміна напруги стабілізації.
- Диференціальний опір на ділянці стабілізації

- Температурний коефіцієнт стабілізації

 Стабілітрони, призначені для стабілізації малих напруг, називаються стабісторами.
Стабістори – для стабілізації напруги менше 3В, і у них використовується пряма гілка ВАХ.