Вступ

Загальні зауваження

Методичні вказівки по курсу “Основи побудови та застосування побутової

радіоелектронної апаратури” призначені для закріплення теоретичних курсу з цієї
дисципліни та розвитку навичок експрес-аналізу схемних рішень. При цьому мається за
мету:
1. Накопичення бази практичних схемних рішень з розумінням переваг та недоліків
кожного з них.
2. Розвиток вміння застосовувати до рішень, що аналізуються, фундаментальних
теоретичних понять.
3. Опрацювання навичок формування критерію відбору кращих рішень.
4. Формування навичок комплексного бачення процесів, що розвиваються в схемі, і
в змозі самостійного синтезу оптимального вирішення задачі побудови
апаратури.
Коротка довідка
Надана довідка не дає вичерпних відповідей на всі питання, що можуть виникнути
при експрес-аналізі схеми і має за мету зорієнтувати студента в якому напрямку слід
поглибити знання теоретичних курсів. Нижче приведені лише істотно спрощені основи
основ для того, щоб зорієнтувати мислення на виділення основного інженерного
рішення [1].

Закони комутації:
1. В любій гілці, що містить індуктивність, струм та магнітний потік в момент комутації
зберігають те значення, яке вони мали безпосередньо перед комутацією, надалі
починають змінюватись саме з цих значень. Наприклад, в гілці, в якій до моменту
комутації струм не протікав, в момент комутації струм дорівнює нулю.
В разі двох і більше гілок схеми, що пов’язані взаємною індуктивністю, не
змінюється загальний магнітний потік, але струми в кожній гілці зокрема, можуть
змінитись стрибком.
2. В любій гілці напруга та заряд на ємності в момент комутації зберігають те значення,
яке вони мали безпосередньо перед комутацією, надалі починають змінюватись саме з
цих значень. Наприклад, при підключені конденсатора, що не мав заряду, напруга в
момент комутації дорівнює нулю.

1
 Правила:
1) опір котушки індуктивності на великій частоті прагне до нескінченості, а на малих
частотах – до нуля.
2) Опір конденсатора на великій частоті прагне до нуля, а на малих частотах – до
нескінченості.
3) Опір джерела напруги прагне до нуля.
4) Опір джерела струму прагне до нескінченості.
5) У момент комутації струм через конденсатор може змінюватися стрибком.
6) У момент комутації напруга на індуктивності може змінюватися стрибком.
Елементна база

1. Ізольований біполярний n-p-n транзистор.

Робота транзистора

Нагадаємо найпростіше пояснення принципу роботи біполярного транзистора.

Нехай це буде n-p-n-транзистор, включений по схемі, мал.1.

Uec +
N+колектор

Градієнт поля в базі Ic

+
Ueb р-база
Ib
N+емітер

Як тільки напругаМал.1. Принцип

джерела переносу
Ueb сягне носіїв
такої в транзисторі
величини, що p-n перехід база-емітер
відкриється (реально для кремнієвих транзисторів – приблизно 0.7В), в базу з емітера
почнуть надходити електрони. Ефективність постачання цих носіїв визначиться тим,
наскільки концентрація n-домішків в емітері перевищує концентрацію р-домішків в базі.
Первісне переміщення електронів в базі буде дифузійним. Це означає, що на цій ділянці
рух електронів з точки зору математики може бути визначений рівнянням дифузії. По
мірі наповнення бази носії наближаються до колекторного переходу. Цей перехід
зміщений в зворотному напрямку. За звичайних умов такий p-n перехід робочий струм
не пропускає. І доки в базі не було неосновних носіїв – електронів, напруга зовнішнього
джерела напруги Uec урівноважувалась електричним полем в високоомному шарі

2
кремнію бази: еквіпотенціальна лінія з найближчим до джерела значенням напруги
наведена найширшою лінією. По мірі спаду напруженості поля, лінії наведені тоншими.
Цей прошарок кремнію, в якому існує електричне поле, називають областю
просторового заряду (ОПЗ). Його реальні розміри – приблизно до 1мкм для поширених
транзисторів. Тобто при ширині бази 10...15мкм основний шлях електрони проходять
під впливом дифузійних градієнтів. При досягненні ОПЗ електрони потрапляють до
поля, що прискорює рух до колектора. Це дещо нагадує своєрідний прискорювач носіїв.
Рух носіїв в полі називають дрейфом, відповідно і дрейфовим струмом. Переважна
частина носіїв, що була інжектована в базу, досягає колектора. Таким чином,
відношення струму колектора до струму емітера характеризує втрати носіїв і
позначається як a=Ic/Ie. Відповідно складова струму джерела Ueb становить частку 1-a
від струму емітера. Тоді для експрес-аналізу залежність струму колектора від струму
бази становить Ic=bIb, де b=a/(1-a). Параметр b називають коефіцієнтом підсилення
струму бази.

Математичне відтворення процесів переносу зарядів

Повну картину переносу носіїв дає рівняння безперервності [2]. Вирішення цього
рівняння виконується за допомогою сіткових методів [3]. Алгоритми та приклади
вирішення цих задач можна знайти в [4,5,6]. Для практичних рішень, в тому числі і для
аналізу за допомогою комп’ютерів, створено моделі Еберса-Мола, Гумеля-Пуна та інші.
В основу цих моделей покладена залежність струму від напруги для p-n-переходу. Тобто
на основі аналізу переходу база-емітер визначається струм колектора за допомогою
різних параметрів, що враховують особливості конструкції того, чи іншого транзистора.
Основними параметрами є a і b.
Біполярні інтегральні транзистори
Біполярний n-p-n транзистор, мал.2, формується в окремій «кишені». Ця кишеня
знизу обмежена підкладкою p типу. Бічні сторони «кишені» формуються «розподілом»
також p типу. Внутрішня область кишені – це поки що нелегована епітаксіальна область
n- типу, що була вирощена на вихідній підкладці p типу. Наступним кроком у формуванні
транзистора здійснюється створення шару бази. Для цього проводиться загонка і
разгонка домішків p типу - бору. Операція загонки необхідна для створення локального
дозуючого джерела дифузії домішків з нормованими параметрами, що після розгонки
гарантує необхідний опір плівки.
Розгонка – формування напівпровідникового матеріалу з необхідною структурою
кристала. Тільки після розгонки бору матеріал в цій області набуває властивості так

3
 p-база
Вертикальний n+ колектор
n-епітаксія емітер контакт

розподіл p

розподіл p

прихований шар n+ підкладка p

Мал.2. Схема розтину інтегрального n-p-n транзистора

званої діркової провідності. Емітер – легується фосфором, завдяки чому утворюється

n+ шар. Транзистори типу p-n-p також виконуються в кишенях.
Розрізняють горизонтальні p-n-p транзистори, вертикальні p-n-p із загальним
колектором-підкладкою і вертикальні p-n-p з ізольованим колектором.
Схема розтину горизонтального p-n-p транзистора наведена на мал.3. Такий
p-колектор

Al
вертикальний n+ -шар – контакт до n-бази
База - n-епітаксія р- емітер контакт

розподіл p

прихований шар n+ підкладка p

Мал.3. Схема розтину інтегрального p-n-p транзистора

4
 транзистор утворюється за допомогою тих операцій, що і n-p-n транзистор. Емітер та
колектор такого транзистора знаходяться в одній площині, що і визначає його назву –
горизонтальний.
Вертикальний транзистор із спільним колектором (СК) як правило використовується в
якості так називаного емітерного повторювача.

КМОН-транзистори
У КМОН-транзисторів електроди компонентів називають виток (S), стік (D) і затвор
(G). Області S и D n-канальних транзисторів легують фосфором (Р) чи миш'яком (As).
Матеріалом G може бути як алюміній (Al), так і полі кремній (Si*). Історично першим
з'явився затвор з Аl. Потім у МОН транзисторах почали для затвору використовувати
Si*. В даний час як матеріал затвору використовується як Al, так і Si*. Особливість
виготовлення МОН структур полягає в тому, що для рівномірно легованої підкладки і
затвором з Al чи Si*, легованого домішками n типу неможливе одержання р –
канального МОН-транзистора, у якого порогова напруга нижча за 0.7В. Ця величина
граничної напруги може служити одним із критеріїв якості виготовлення мікросхеми на
пластині.
Для виготовлення КМОН-транзисторів найчастіше використовують кремній з
орієнтацією <1,0,0>. Схему розтину n-канального та p-канального транзистора
наведено на мал.4. Для цих транзисторів типовим є те, що електроди S та D
транзисторів леговані однаково. Тому де S, а де D – визначається лише рівнями
напруги.
р- електроди n-електроди n-канального транзистора
р-канального транзистора

Контакт до n-кишенні затвор SiO2 затвор

підкладка p

Мал.4. Схема розтину n-канального і р-канального транзистора

5
 Силові транзистори

Особливості силових транзисторів викладені в [7,8].

Особливості елементної бази

Біполярні n-p-n транзистори.

Для біполярних транзисторів керуючими електродами можу бути як база, так і
емітер. У залежності від того який електрод заземлений розрізняють схеми включення
транзисторів: із спільним колектором (СК), спільною базою (СБ) і спільним емітером
(СЭ). Незалежно від схеми включення біполярні транзистори можуть керуватися як
струмом, так і напругою.
МОН-транзисторы можуть керуватися тільки напругою. З цієї причини біполярні схеми
різноманітніші і, як правило, складніші для аналізу, чим МОН-схеми.

Приклади аналізу побутових схем

1. Схема з спільним емітером.

Пристрої побутової радіоелектронної апаратури виробляються в основному на

основі біполярних або КМОН (кремній-метал-окисел-напівпровідник) елементів.
Для біполярних елементів важливим параметром є концентрація домішок у p-n
переходах. У першу чергу це зв'язано зі значеннями коефіцієнтів підсилення біполярних
транзисторів і величиною пробивних напруг. Чим більше концентрація домішків, тим
нижче пробивна напруга і, внаслідок цього, нижче надійність побутової техніки.
Узагальнена схема каскаду с СЕ, мал.5, може і не мати безпосереднього

VT1

Джерело живлення

Приймач сигналу колектора

Джерело сигналу Вхідні

кола
VT1
бази
Вхідні
кола
емітера

Мал.5. Узагальнена схема каскаду з спільним емітером

6
сполучення емітеру з загальною шиною (землею). Тоді треба розглядати всі ланки, що
включені між емітером та землею.
R2 V c

Заземленням емітера вважається також підключення до загальної шини чи до шини

10K 1. 5V

R 1 10 0K

Q 1

I1

IOF =0 R3 C 1
IAM PL= 1u 10 1n
FRE Q= 50

0 0 0 0

джерела живлення через конденсатор. Як приклад розглянемо, як на каскаді з СЕ

виконується найпростіший «пристрій, що підслухує» - підсилювач низької частоти,
мал.6.
Еквівалент
звукової
голівки R2 Vcc
10K 1.5V

R1 100K

Q1

Еквівалент
I1
IOFF = 0 мікрофону R3 C1
IAMPL = 1u 100 1n
FREQ = 500

Мал.6. Схема каскаду з спільним емітером

0 0 0 0

Вхідні кола бази задають початковий струм в базу, який забезпечує чутливість
до сигналів джерела на вході.
Приймачем струму колектора може бути індикатор (звуковий, світовий), виконуючий
механізм (двигун, соленоїд) і т.і.
Виконаємо елементарний розрахунок каскаду. Вихідна напруга спокою на колекторі
Uвых0= Uc=Ucc – Ic0*R2, (1)
де Ic0 – струм спокою колектора. Вибираємо Uc=0.5Ucc=0.75В. Тоді Ic0=75мкА.
Складова струму спокою бази I b0= (Uc-Ube-Ie*R3)/R1» (0.75 – 0,6)В/100кOм = 1.5мкА,
вважаємо, що R3 à 0. Iс »b *Ib; - у цьому і є суть лінійного підсилення, де b - коефіцієнт
підсилення транзистора в схемі з СЕ (довідниковий параметр). Тобто це
співвідношення говорить про те, що можна побудувати лінійний підсилювач завдяки
декілька перетворень:
1- Вважаємо, що постійна складова струму мікрофона дорівнює нулю. Тому
перетворення інформаційної складової струму мікрофона в складову струму
бази:
Iінформ = ЕРСмикр/Rвнутр, де ЕРС – електрорушійна сила мікрофону, Rвнутр – внутрішній опір
мікрофону.

7
 2 – утворення суми струму спокою Ib0 та Iінформ : Ib= Ib0 + Iінформ; Складова Ib0 необхідна
для виходу підсилювача в лінійний режим. Тоді b=Ic/Ib=50, що є досить помірною
вимогою для транзистора.
Таким чином, доведено можливість роботи від одного елемента живлення.
3 - У лінійному режимі справедливо DIc=b*DIb. Тому корисний вихідний сигнал:
DUвих.інформ=DI інформ*b* R2. (2)
У даному випадку R2, який часто називають навантаженням, виконує функцію
перетворювача струму колектора в напругу.
Резистор R1 автоматично, за рахунок від’ємного зворотного зв’язку утримує схему в
робочій точці. (Дослідіть, надавши позитивну флуктуацію напруги в базу по колу: база-
>колектор->R1->база).
Недолік схеми – внутрішній опір динаміка, коли його підключити до колектора, то це
приведе до зменшення коефіцієнту підсилення. ( Доведіть чому ?).

Спрощений підхід
Для СЕ коефіцієнт підсилення на низьких частотах, де вплив конденсатора незначний,
можна визначити як співвідношення опорів: К=R2/R3=10.
Доведемо це співвідношення. Інформаційна складова струму, що характеризує вхідний
сигнал, проходить через резистор R3 і утворює напругу DUвх=DIe*R3 = DIb*b*R3. Напруга
інформаційного сигналу на колекторі дорівнює DUвих.інформ=DIb*b*R2. Відношення вихідного
сигналу до вхідного характеризує коефіцієнт підсилення К=R2/R3, що і потрібно було
довести.
Відповідно сигнал на емітері буде співпадати по фазі з сигналом в базі і буде для цієї
схеми в 10 разів менше, ніж на колекторі. R3 виконує функцію елемента зворотного
зв’язку за постійним струмом і стабілізує робочу точку каскаду підсилення. Знаючи
напругу на вході як DUвх=ЕРСмикр*Rвх/(Rвх+Rвнутр), де Rвх – вхідний опір схеми з СЕ,
визначаемо вихідну напругу як DUвих=К*ЕРСмикр*Rвх/(Rвх+Rвнутр).

Графо – аналітичний метод аналізу (ГАМА)

ГАМА – це метод, який дозволяє знаходити спільне рішення системи лінійного та
нелінійного рівнянь (1) графічним методом. Нелінійним елементом є транзистор, для
якого система значень струму та напруги колектора в залежності від струму бази
задається сімейством характеристик. Лінійним вважаємо резистор. Йому відповідає
лінійна залежність струму від напруги. При ГАМА лінійне рівняння – це навантажувальна

8
 пряма, яка відповідає інформаційній складовій вихідного сигналу і визначається двома
координатами на вісях:
1) Вісь Uc: коли стум колектора дорівнює нулю (транзистор закритий, режим відсічки)
– напрузі джерела живлення Ucc;
2) Вісь Ic: коли напруга на колекторі дорівнює нулю (транзистор в насиченні) – струм
дорівнює Ucc/R2 за умови R1à 0.
Таким чином, поділяються області роботи транзистора:
А) лінійна – база-емітерний переходи зміщено у прямому напрямку, а база-колекторний –
у зворотному. Мала зміна сигналу на вході викликає адекватні зміни сигналу на виході.
Б) насичення та квазі-насичення – база-емітерний та база-колекторний переходи зміщено
у прямому напрямку. Транзистор утворює замкнутий ключ.
В) відсічка - база-емітерний та база-колекторний переходи зміщено у зворотному
напрямку.
Графічна інтерпретація областей роботи транзистора полягає в побудові вольт-
амперних характеристик транзистора (ВАХ), мал.7. Це можливо, наприклад, за
допомогою спеціального приладу: “Измеритель характеристик ППП”, тип приладу – Л2-
56. Прилад формує тестові східчасті сигнали струму або напруги, мал.8. Для тестування
біполярних схем найчастіше використовуються саме східчасті сигнали струму.

Н
Ic Iб

UE Uc(t) t
О
Мал.8. Східчасті сигнали струму бази n-p-n – транзистора.
Мал.7. Вольт-амперні характеристики n-p-n – транзистора.

На кожну сходинку струму бази на екрані відображається відповідна залежність струму

колектора від напруги на колекторі. При дослідженні таких характеристик в коло
колектора вмикається запобіжний резистор, що обмежує струм колектора. Область ВАХ,
що розташована під найнижчою залежністю і відображена як трапеція, відповідає
нульовому струму бази і характеризує режим відсічки, коли через колектор транзистора
робочий струм не проходить. Ліва область у вигляді трикутника відповідає надмірним

9
струмам бази, коли струм колектора обмежується по лінії О-Н лише опором тіла
колектора та зовнішніми елементами схеми. Це – область насичення транзистора. Не
заштрихована область – це область активної роботи транзистора, лінійний режим, коли
зміні стуму бази відповідає зміна стуму колектора. Те, що характеристики зображені
таким чином, що знизу – найдовша, а зверху – найкоротша, відповідає реальним
обставинам дослідження, коли струм колектора обмежено запобіжним резистором. Такий
додатковий резистор в колі колектора має запобігти руйнуванню транзистора при
необережному завданні режимів спостереження. Він також являє собою лінійний
перетворювач струму колектора в напругу, що відповідає закону Ома.
Якщо ВАХ продовжити до перетину з віссю Uc, мал.7, то точка перетину UE являє
собою так звану напругу Ерлі, яка характеризує ефект Ерлі. Чим більше напруга Ерлі,
тим менше ефект модуляції ширини бази від напруги колектора. Напруга Ерлі входить як
один з важливих параметрів в модель біполярного транзистора при моделюванні схем в
системі Pspice, що впливає на точність моделювання схем.
Вибір режиму спокою
В нашому випадку маємо ліній режим, мал.9. За характеристиками транзистора
вибираємо струм спокою бази Ib0 таким чином, щоб зміна струму бази інформаційним
сигналом не вводила транзистор в режим відсічки або насичення. Далі визначаємо DIb як
інформаційне значення струму бази. Проектуючи отриманні точки на вісь Uc, маємо
розмах коливань інформаційної напруги на колекторі транзистора DUвих.
Збільшення струму бази (крива А) веде до зниження напруги на колекторі (крива Б), що
підтверджує властивість схеми з СЕ – інвертувати сигнал.
Ic А
Iб4
Ucc/R2
DIбX
Iб3

Iб2
Iб0 DIбX
Ic0

Iб1

Uсc
Б Uс
Uвих0

DUвихX
Мал.9. Графо-аналітичний метод аналізу каскаду з СЕ

10
 Загальні характеристики схеми з СЕ
Недолік переміщення звукової голівки прямо в коло колектора полягає в тому, що
через голівку буде протікати постійна складова струму. Це викликає деформацію
характеристик звукової голівки.
При аналізі режиму роботи в базі біполярного транзистора необхідно виходити з того
що вхідна характеристика транзистора являє собою вольт-амперну характеристику (ВАХ)
відкритого діода. Мала зміна Ueb викликає велику зміну Ib. Тому, як правило, при
обробці сигналів керування здійснюється струмом бази, що дозволяє в широкому
діапазоні змінювати вхідний сигнал від DIb max до DIb min. DIb max/DIb min - динамічний
діапазон (ДД) по входу вказує межу можливого підсилення.
Температурна залежність
Будемо вважати, що джерело сигналу підключається до входу каскаду з СЕ через
конденсатор тому не може впливати на точку спокою. Тоді для прояснення
температурних властивостей схему зобразимо у вигляді мал.10а. Розрахунок струму

400uA
00
4 uA

80
3 uA
Vc c
R 2 5V
1 0K
R 1
SE 1 0K
L>
60
3 uA
IC
(Q1)
2.
0V Uout
Q1

1.Ui
0Vn
R 3 C1
1 0 1n

0V
10
- 0 00
1 00
2
V(
Q1:c
) 0 0 0
EM
T P

380uA
Vcc
R2 5V
10K
SEL>>
R1
360uA100K
IC(Q1)
2.0V Uout
Q1

Uin
1.0V

R3 C1
100 1n
а)
0V
-100 0 100 200
V(Q1:c) б)
Мал.10. Каскад з СЕ. а)- схема 0 TEMP 0 0
б) температурний аналіз в діапазоні -60°С...+150°С.X

11
колектора IC(Q1) та напруги на колекторі V(Q1:c) в залежності від температури TEMP
наведено на мал.10б. В системі PSpice uA означає мікроампери.
Температурна нестабільність схеми викликана тим, що з ростом температури напруга
база-емітер, яка потрібна для відкривання цього переходу, зменшується на 2мВ/°К. Тому
з ростом температури збільшується струм бази Ib=(Uc-Ub)/R1.
Основний внесок в стабілізацію робочої точки вносить резистор R1. Він здійснює
зворотний зв’язок, впливаючи на струм бази: з падінням напруги на колекторі при
підвищенні температури зменшується струм бази, завдяки чому зменшується нахил
залежності струму колектора від температури. Активну роль при цьому відіграє резистор
R2 як перетворювач струму колектора в напругу. Додатково роль стабілізатора робочої
точки по температурі відіграє резистор R3.

Особливості інтегрального транзистора в схемі з СЕ

Структура біполярного інтегрального транзистора з урахуванням підкладки являє собою

складну конструкцію n-p-n-p (емітер-база-колектор-підкладка). Така структура являє
собою тиристор. В інтегральній схемотехніці проблема тиристорного ефекту є достатньо
гострою. Особливо це стосується КМОН-мікросхем, де профілактиці тиристорного ефекту
приділяється значна увага. Для біполярних схем проблеми тиристорного ефекту часто
вирішуються тим, що на підкладку подають напругу, що зміщує підкладку у зворотному
напрямку. В такому випадку тиристор, як правило, не може активізуватись. Але є
випадок, коли тиристорна структура спрацьовує, хоча і не в тиристорному режимі.
Такий режим роботи можливий, коли n-p-n транзистор включено по схемі, мал.11.
Vc

5V
R1
10

Q1

Q2 R2
10

0 0

Vcc
5V

R1
10

Q1
Uвих
Uвх

Q2 R2
100

Мал.11. Модель інтегрального n-p-n транзистора, що враховує підкладку.

0 12 0
Основний транзистор - n-p-n Q1. Паразитним є p-n-p транзистор Q2. Емітером цього
транзистора слугує база n-p-n транзистора Q1. Базою слугує колектор Q1. Колектором
Q2 є підкладка р-типу. При надходженні великого рівня сигналу Uвх в базу Q1 виникає
режим квазі-насичення. За рахунок надлишку неосновних носіїв – електронів в базі,
квазірівень Фермі змінюється настільки, що база сприймається як матеріал n-типу,
база-колекторний перехід виявляється зміщеним в прямому напрямку, але напрямок
струму при цьому не змінюється. Тому мова йде про режим квазі-насичення, а не про
режим насичення. Напруга в базі n-p-n транзистора перевищує (іноді більш, як на вольт)
напругу на колекторі. В такому режимі до база-емітерного переходу Q2 прикладається
напруга, яка може в два рази перевищувати напругу, що мінімально необхідна для
відкриття паразитного транзистора. В цьому разі вмикається паразитний транзистор Q2,
що істотно спотворює очікуванні характеристики транзистора Q1. Цю особливість
потрібно враховувати при проектуванні інтегральних схем для побутової електроніки.
Боротьба з цим явищем провадиться в напрямку нейтралізації впливу транзистора
Q2. Найперше – це обов’язкова присутність прихованого шару n+. Висока концентрація
домішок в базі паразитного транзистора (фактично – в колекторі основного) руйнує його
коефіцієнт підсилення. Наступний крок – спорудження вертикального n+ прошарку в
епітаксіальному тілі колектора, що кільцем охоплює базу транзистора Q1, а в глибину
сягає прихованого шару n+. Мета – подальше руйнування коефіцієнту підсилення
паразитного транзистора. Заодно істотно зменшується опір тіла колектора. Такі заходи
ефективні, але вони істотно збільшують розміри транзистора, і, отже, збільшують
вартість виробів побутової електроніки. Тому, при проектуванні мають прийматись
зважені рішення, аби нові вироби були конкурентно здатними.

2. Генератор основної частоти для електронного годинника

Основне призначення генератора, мал.12, це – формування в автоколивальному
режимі основної частоти (master clock) F=32768Гц.
Склад генератора: інвертор на р-канальному транзисторі М1 та n-канальному М2,
кварцовий резонатор Х1, резистор R1, конденсатори С1 та С2.
Функціональне призначення складових: інвертор – підсилення та інверсія (поворот
фази на 180°) сигналу; кварцовий резонатор – селекція частот F=32768Гц та поворот
фази на 180°, конденсатори С1 та С2 – забезпечення мінімальних втрат коливального
циклу, резистор R1 – забезпечення умов пуску генератора.

13
 Для запуску генератора мають бути виконані дві фундаментальні вимоги: баланс фаз
та баланс амплітуд – умова стаціонарності генератора.
Виконання балансу фаз вимагає, щоб флуктуація, яка виникла на затворах
транзисторів, пройшла на вихід інвертора, пройшла по колу зворотного зв’язку та
повернулась на затвори транзисторів повернутою на 360° (або на К*360°, де К – ціле
число позитивне число). Дійсно, від затвору до виходу інвертора фаза змінюється
майже на 180°. Якщо кварцовий резонатор буде в режимі паралельного резонансу
мал.12б [12], то він додасть поворот фази ще на 180°. Тому виникнення коливань на
основі послідовного резонансу не можливе. Необхідний додаток фази до 360°
забезпечить вихідний опір інвертора та конденсатор С2. Можна вважати, що баланс
фаз для схеми доведено і генератор має змогу працювати на основі паралельного
резонансу.
Виконання балансу амплітуд вимагає, щоб флуктуація, яка виникла на затворах
транзисторів, пройшла на вихід інвертора, пройшла по колу зворотного зв’язку та
повернулась на затвори транзисторів з амплітудою, не нижчою, ніж при виникненні.
Іншими словами, коефіцієнт підсилення по контуру зворотного зв’язку має бути не
нижче 1. Тому виникнення коливань на основі послідовного резонансу не можливе і з

0
C1
p
3
2
2
LK
1
X

QZ
7 6
2
3
S

1M1 CK
8

RK
1
R
0 0
1 K

L =
W

0
u
0
1
= 1
u
0

M2
W=u
0
1
L =
u
5
2
0
C2
p
3
2

V
C0
V1
9

0 0

C1 C2
23p R1 23p
2
10000K

LK
X1

QZS32768

M1

1 CK C0
L = 10u
W = 10u V1
б) 9

V
RK M2
W = 10u
L = 25u

а)
Мал.12. Генератор основної частоти для електронного годинника.
А) – еквівалентна схема генератора. Б) – еквівалентна14
схема кварцового резонатора для однієї гармоніки
0
 точки зору балансу амплітуд, бо вхід інвертора буде замкнуто на вихід за змінним
струмом і виникнення коливань унеможливлюється.
Умови для підсилення флуктуацій забезпечує резистор R1. Він поєднує вихід
інвертора з власним входом за постійним струмом, завдяки чому за постійним струмом
утворюється від’ємний зворотний зв’язок (ВЗЗ). Через це, за умови відсутності
резонатора, на вході інвертора встановлюється така напруга, як і на його виході. В
цьому випадку резистор виконує функцію лінеаризації інвертора, тобто цифровий
компонент набуває функції лінійного підсилювача.
Розглянемо це детальніше. Для того, щоб дослідити залежність струму через
інвертор від вхідної напруги, уявляємо, що до входу інвертора підключено джерело
напруги, величина якої змінюється від 0 до Ucc. Тоді резистор між входом та виходом
вже не впливає на подальшу роботу інвертора, бо зворотного зв’язку більше не існує
через нульовий внутрішній опір джерела напруги. Опір резистора дуже великий, і він не
вносить істотних змін в режим роботи інвертора. Тому має місце залежність струму
споживання від вхідної напруги, мал.13.
Коли вхідна напруга дорівнює нулю, струм споживання теж дорівнює нулю, тому що
нижній n-канальний транзистор закритий. Верхній – р-канальний в цей час відкритий і
знаходиться в крутій області ВАХ. Вихідна напруга дорівнює напрузі живлення Ucc.
Коли вхідна напруга сягне значення порогової напруги n-канального транзистора Vtn, n-
канальний транзистор перейде в пологу область ВАХ, через інвертор почне проходити
струм. По мірі збільшення напруги на вході струм зростатиме доти, доки внутрішні
опори n- та р-канального транзисторів не зрівняються. В цей час через

Ip Uвих
Ipmaxma

Мал.13. Залежність струму споживання інвертора від вхідної напруги.

Iр

Uвх
Vtn »0.5UccX Vtp Ucc

15
інвертор буде проходити максимальний струм, якому буде відповідати вхідна
напруга, яка дорівнює приблизно половині напруги джерела живлення. Надалі
картина симетрично повториться і струм через інвертор припиниться, коли вхідна
напруга сягне відносно Ucc порогової напруги р-канального транзистора.
Повертаємось до схеми генератора, мал.12. Стабільною робочою точкою може бути
лише точка екстремуму робочого струму інвертора, мал.13. Припустимо, що це не так.
Тоді, при відхилені напруги на вході в сторону зменшення, збільшиться опір n-
канального транзистора і поменьшиться струм. Це викличе збільшення напруги Uвих на
виході. Надалі, по мірі перезаряду конденсатора С1, збільшиться напруга і на вході.
Цим нейтралізується вплив флуктуації, що викликала відхилення струму від
максимального значення, і струм інвертора стабілізується в точці максимального
значення. Аналогічно пройде процес стабілізації струму при спонтанному збільшенню
напруги на вході. Таким чином, зародження коливань в генераторі можливо лише при
максимальному струмі через інвертор. Тому при проектуванні генератора топологічні
розміри транзисторів слід вибирати з максимально можливою довжиною каналів
транзисторів. Це забезпечить мінімальні втрати енергії, що важливо для побутових
приладів з батарейним живлення. Крім того, при зменшені струму інвертора росте
вихідний опір, що полегшує зародження коливань генератора за рахунок додаткового
повороту фази на ланцюжку “вихідний опір – конденсатор С2”. Але розглянутий процес
стабілізації струму, а заодно і напруги на вході і на виході, наочно демонструє вплив
від’ємного зворотного зв’язку (ВЗЗ), що негативно впливає на зародження коливань. З
другої сторони, маємо елемент, що лінійний в області екстремуму, без чого не можливе
виникнення коливань в даній схемі.
Для типової КМОН-технології можна вважати, що коефіцієнт передачі інвертора на
низьких частотах може досягати 100. З урахуванням того, що схема стабілізована в
лінійному режимі, маємо необхідні умови для виконання балансу амплітуд. Для
виконання достатніх умов потрібно розглядати величину коефіцієнту передачі на частоті
F=32768Гц сумісно з впливом ВЗЗ, що утворює резистор. Для цього розглянемо
інтегруючий RC-ланцюжок, що утворений резистором та конденсатором С1 з
паразитною ємністю інвертора. Можна вважати, що сумісна ємність складає 40пФ. Тоді
стала часу складає t=40*10-12*106=40мкс. Тоді частота зрізу RC-ланцюжка, що інтегрує,
становить f=1/(2p*40)[Мгц]=3.98[кГц]. Такий ланцюжок при збільшенні частоти в два
рази (октава), зменшує коефіцієнт передачі на 6дБ. Отже маємо ряд 4->8->16->32,
тобто приблизно три октави до частоти генерації. Це означає, що передача сигналу ВЗЗ
з виходу інвертора через стабілізуючий резистор буде послаблений щонайменше на

16
3*6дБ=18дБ. З урахуванням того, що на частоті зрізу сигнал зменшено в 1.41 рази,
маємо зменшення сигналу ВЗЗ в 10 разів. Якщо взяти до уваги, що в кварцовому
резонаторі втрати при паралельному резонансі складають незначний відсоток,
доходимо до висновку, що позитивний зворотний зв’язок (ПЗЗ) приблизно в 10 разів
може перевищувати глибину ВЗЗ. Якщо взяти до уваги, що на частоті генерації
передача інвертора К при вказаних номіналах конденсаторів та резистора і вхідному
тестовому сигналі складає, мал.14, 16.72, то цим остаточно доводиться виконання
балансу амплітуд.
Таким чином, фундаментальні вимоги балансу фаз та балансу амплітуд доведено.

17.15uV
7.
1 15
uV

6.
1 80
uV

6.
1 40
uV

32
.565
KHz 2.
3 70
5KHz 3.
00K Hz 33
.311
KHz
V(
R:12) V(V:2+
)
Fr
equn
ecy

16.80uV

16.40uV

32.565KHz 32.750KHz 33.000KHz 33.311KHz

V(R1:2) V(V2:+)
Frequency
Мал.14. Частотний аналіз генератора без урахування кварцового резонатора.

Старт генерації.

Поштовхом для зародження коливань слугують флуктуації (відносно незначні

коливання) напруги на вході інвертора. Це шуми резистора та транзисторів. Безумовним
є те, що незалежно від того, протікає через резистор струм, чи ні, він є джерелом
шумової напруги [9]. Практична оцінка полягає в тому, що за нормальних кліматичних
умов резистор, номіналом в 1Мом створює рівень шуму 1мкВ. Природа шуму в
резисторі полягає в тепловому руху іонів. Природа шумів в транзисторах складніша і
заслуговує на окремий розгляд [9,10].
По мірі виникнення шумів на вході, починається зміна напруги на виході інвертора.
По колу ПЗЗ, тобто через кварцовий резонатор, на вхід інвертора попадають лише ті

17
фрагменти шуму, що дуже близькі до синусоїдальних сегментів реалізацій сигналів.
Надалі, посилені подоби синусоїдальних сигналів повторно підсилюються,
фільтруються резонатором та оформлюються в значимий сигнал псевдо-синусоїдальної
форми. Навіть дуже гармонічні на вигляд сигнали ніколи не бувають по-справжньому
синусоїдальними. Бо генератори коливань – завжди є нелінійними схемами і чистота
коливань залежить від вмісту спотворень, які завжди існують в генераторах і які є
істотним чинником в регулюванні їх амплітуди.
Розглянемо це питання докладніше.
Припустимо, що в нашому генераторі встановлено резонатор з такою частотою, що
на ній коефіцієнт підсилення дорівнює вже не 15, а лише 1.5, тобто в десять разів
менше. Тоді можливо розглядати особливості форми генерованих коливань. Дійсно, що
обмежує амплітуду коливань, а отже і рівень спотворень?
Розглянемо верхню частину коливання, мал.15. При перетині рівня половини напруги
живлення спостерігаємо максимальну крутизну наростання напруги. В цій точці

Uвих
Umax
Uвих1 К<1
0.5Ucc

К>1 К>1
t

Мал.15. Верхня частина коливання

коефіцієнт підсилення K, розрахований при частотному аналізі для режиму малого

сигналу, дійсно дорівнює 1.5. Але сам “коефіцієнт підсилення” насправді являє собою
функцію, що істотно залежить від режиму роботи. В даному разі по мірі наближення
вихідної напруги до максимального значення підсилення каскаду знижується до одиниці
на рівні Uвих1. Надалі підсилення каскаду становить рівень K<1. Амплітуда ще деякий
час збільшується і після проходження екстремуму вершина коливання набуває опуклої
форми, але насправді в цій фазі коливання завжди відбувається сплощення вершини.
Величина сплощення може бути виміряна за допомогою аналізатора нелінійних
спотворень, наприклад, приладом типу С6-11.
Коли проаналізувати величину підсилення інвертора за весь період коливання, то
можна виявити, що в середньому воно дорівнює одиниці, але на ділянках з

18
максимальним нахилом воно більше одиниці, а на екстремумах – менше одиниці,
завдяки чому амплітуда коливання обмежується і набуває сталої величини за умови
стабільності інтегрального коефіцієнту підсилення.

Усталений режим коливань

Основна задача усталеного режиму – це прогноз форми коливання та дослідження
шляху струму кварцового резонатору. Чому саме струм? Через те, що визначною
характеристикою заряд-розрядних процесів є саме струм. Напруга до схеми може бути
прикладена, але коли немає струму, то немає і роботи в схемі.
Отже, коли визначено попереднім розрахунком, що підсилення інвертора на робочій
частоті становить 16.73, то це означає, що на виході інвертора встановляться істотно
нелінійні коливання, що з похибкою 1/16.73 будуть наближатись до прямокутних. Ці
коливання будуть обмежені зверху рівнем напруги живлення, а знизу потенціалом
загальної шини (землі). При батарейному живленні відповідно “+” та “-” батареї.
Щодо шляху протікання струму кварцового резонатору. Головним шляхом циркуляції
енергії, що становить суть механізму коливань, є конденсатори С1 та С2.
Поповнення запасів енергії відбувається за допомогою вихідного сигналу інвертора.
Саме інвертор, що періодично підключає кварц то до джерела живлення, то до землі,
відтворює енергію резонатора, що механічно пульсує в такт власних коливань. Ці,
електро-механічні коливання резонатора є майже гармонічними, що можливо дослідити
експериментально, коли доторкнутись високоомним пробником осцилографа до входу
інвертора: на вході коливання завжди більші по амплітуді, ніж на виході. Якщо, до того
ж, на вході не встановлено захист діелектрика затворів, то реально можливо
спостерігати амплітуду 10...15В при живленні всього 3В. І це з урахуванням втрат на
вхідному опорі пробника.
Моделювання повної схеми генератора

Після того, як обґрунтовано баланс фаз та баланс амплітуд можна сподіватись, що

при часовому аналізі на виході генератора можливе спостереження зародження та
становлення коливань. Але коливання можуть і не виникнути. Ініціатором коливань в
схемі є шум, що існує завжди. При комп’ютерному аналізі, наприклад за допомогою
PSpice, теж існує, хоча і в прихованому вигляді джерело, що сприяє виникненню
коливань при моделюванні: шум імітується за рахунок похибки обчислень. Тому ця
похибка з однієї сторони мусить бути достатньою, аби спричинити зародження
коливань. З другої сторони, похибка обчислень не мусить бути великою, бо вона також

19
вносить ефект додаткового резистора, що поглинає виникаючі коливання. На мал.16
показано зародження і розвиток коливань при відносній похибці рішення системи
7.81V
7 .81 V

6 .0 V

4 .0 V

2 .0 V

0 .05 V
2.1 sm 2 0. ms 4 0. ms 6 0. ms 80. 0m s 10 .0 ms
V (M1 :s)
Tim e

6.00V

4.00V

2.00V

0.05V
2.1ms 20.0ms 40.0ms 60.0ms 80.0ms 100.0ms
V(M1:s)
Мал.16. Зародження коливаньTime
в моделі генератора в системі PSpice

алгебраїчних рівнянь 0.000001. При зниженні точності в 10 разів, коливання в моделі не

встановлюються взагалі.
Інколи можна ініціювати виникнення коливань за допомогою штучного “поштовху”.
Для цього в модель схеми включають генератор одиночного імпульсу, який імітує
флуктуацію.
Контроль частоти

Для контролю стабільності генераторів на основі кварцових резонаторів

використовують прилади, так звані стандарти частоти, що побудовані за спеціальними
схемами та конструкціями, в тому числі і на основі кварцових резонаторів. Стабільність
стандартів частоти за добу складає: кварцові (Ч1-40, Ч1-53) - ±5*10-9, цезієві (Ч1-42, Ч1-
47) – ±2*10-11, рубідієві (Ч1-48, Ч1-50), ±6*10-11, водневі (Ч1-46) - ±7*10-14.
Стабільність звичайних генераторів на основі кварцових резонаторів складає 5…
75*10-6. При стабілізації температури кварцового резонатора в точці високої стабільності
похибка може бути зменшена до 5…55*10 -7 за 6 місяців роботи. Останні розробки
кварцових генераторів в модульному виконанні дають похибку 1.5*10 -7 за місяць роботи

20
при незначному рівні власних шумів [12], за добу нестабільність складає лише 2*10 -9,
тобто на рівні стандарту частоти.
Співставлення моделі генератора з моделлю маятникового механізму.
Схему маятникового механізму механічного годинника приведено на мал.17. Робота
такої механічної системи полягає в тому, що енергія заводної пружини передається на
шестерню храпового механізму. Шестерня обертається за стрілкою, при цьому виделка
храповика дозволяє пройти за кожним обертом маятника лише одному зубцю. При
проходженні зубця виделка відкидається за рахунок енергії заводної пружини і своїм
прорізом, що зачіплює поводок маятника, додає енергії маятнику. Слід додати, що
амплітуда коливань маятника майже не впливає на період. Тому по мірі розкручування
заводної пружини амплітуда коливань зменшується але залишається сталою за
частотою.
Якщо навести аналогії з схемою кварцового генератора для електронного годинника
то можна зауважити:
- Вузлу маятника в цілому відповідає в сукупності кварцовий резонатор,
резистор та конденсатори;
- Маятнику з пружиною відповідає кварцовий резонатор, при цьому маса
Кам’яні підшипники

Вісь маятника

Вісь виделки
маятник Виделка маятника

Шестерня храпового механізму Заводна пружина

Пружина маятника

Вузол маятника станина Мал.17. Маятниковий механізм

маятника відповідає еквівалентній індуктивності резонатора, що може становити

одиниці генрі, а пружина маятника відповідає еквівалентній ємності резонатора.
Лаштування періоду коливань маятника виконується за рахунок корекції довжини
пружини. Лаштування періоду коливань резонатора в нашому генераторі
можливо на незначну величину при корекції ємності конденсатора С2.
- Кам’яні підшипники разом з станиною відповідають резистору зворотного
зв’язку та опору втрат резонатора: досить затиснути вісь маятника, що

21
 відповідає малому номіналу резистора зворотного зв’язку, як коливання
припиняться.
- Виделка маятника з шестернею храпового механізму відповідають інвертору:
саме через цей механізм додається енергія від заводної пружини в вузол
маятника.
- Природно, що заводна пружина символізує джерело живлення.

Захист затворів інвертора в схемі генератора

Коли товщина окислу під затвором транзистора складає 500 ангстрем, то пробивна
напруга цього діелектрику може складати 45...50В. Якщо взяти до уваги, що на тілі
людини електростатична напруга може складати 1.5кВ, то стає

V 1

D 1
0

M1
W =1L 0u1

M 2
W =1 0u
L =25 u

D 2

0 0

V1
9

D1

M1
L = 10u
W = 10u

M2
W = 10u
L = 25u

D2

0 0
Мал.18. Захист діелектрика затворів КМОН-транзисторів

зрозумілим актуальність питання щодо захисту затворів тих транзисторів, що мають

контакт з зовнішніми виводами. Досить зауважити, що модель людини щодо статичної
електрики містить в якості джерела енергії конденсатор ємністю 150пФ. Часто, як
запобіжний захід, використовують пару діодів, що включають між входом схеми та
електродами джерела живлення, мал.18. В цьому разі, при попаданні позитивного
заряду статичної електрики на вхід, заряд сплине через діод D1 на позитивний електрод
джерела струму, яке має нульовий опір і тому в багато разів перевищує потужність
джерела статичної електрики – конденсатора на 150пФ. Так само спрацьовує діод D2
при від’ємному заряді на вході.

22
 В найпростіших випадках на вході встановлюється лише один діод – на землю. Тоді
між виводом мікросхеми та входом схеми встановлюють ще додатковий резистор. Але
це трапляється значно рідше в практиці проектування.
Релаксаційний генератор
В побутовій електроніці часто використовуються релаксаційні генератори для
побудови іграшок, охоронних засобів, сигнальних пристроїв, реле часу і т.п.
Найпростіший генератор можна побудувати на основі двох інверторів. При підключені
до джерела живлення такий генератор формує в автоколивальному режимі імпульси
без перерви. Але в побуті частіше потрібно, щоб генератор спрацьовував, наприклад
від замикання якогось контакту. Схема такого генератора наведена на мал. 19. Це
мультивібратор, що керується вхідною напругою Uвх.
Призначення елементів:
- DD1A – сприймає сигнал керування Uвх, виводить схему в робочу точку, інвертує
фазу, утворює локальне коло від’ємного зворотного зв’язку, входить в коло
спільного позитивного зворотного зв’язку, дає старт коливанням, приймає участь
заряду-розряду ємності в процесі формування коливань
- DD1В – включено по схемі інвертора, інвертує фазу, приймає участь заряду-
розряду ємності в процесі формування коливань

DD1A DD1B
1 5

2 & 3
6 & 4

Uвх
R2 R1

Мал.19. Керований мультивібраторC1

- R1 – елемент від’ємного зворотного зв’язку як для першого, так і для другого

інвертора, впливає на вихід схеми в робочу точку, обумовлює частоту коливань
- R2 – елемент від’ємного зворотного зв’язку для першого, і позитивного
зворотного зв’язку для другого інвертора, виводить схему в робочу точку, не
впливає на частоту коливань
- С1 - елемент від’ємного зворотного зв’язку для другого і позитивного зворотного
зв’язку для послідовно включених першого та другого інверторів.

Доведення можливості виникнення коливань.

23
 Коли на вході встановлюється напруга Uвх=0, то коливань не виникає, бо сигнал на
виході DD1A відповідає рівню логічної одиниці. Цей стан є стійким.
Коли на вході встановлюється напруга Uвх, яка наближається до напруги живлення,
то DD1A перетворюється на інвертор, що чутливий лише до сигналів зворотного зв’язку.
Справді, DD1A через резистори R1,R2 охоплюється від’ємним зворотним зв’зком і
напруга на його вході та виході прагне до половини напруги живлення. Через нього
починає протікати досить великий струм. Напруга на вході другого інвертора – це
вихідна напруга першого. Зростання цієї напруги ініціює другий інвертор. Нехай в
ініційованих інверторах коефіцієнти передачі сигналу з входу на вихід на частоті
очікуваної генерації дорівнюють -К. Тоді загальна передача обох по колу позитивного
зворотного зв’язку на частоті очікуваної генерації буде +К2, бо при послідовному
включені коефіцієнти передачі помножуються.
Таким чином в схемі домінує загальний позитивний зворотний зв’язок, що в К раз
перевищує вплив локальних від’ємних зворотних зв’язків. Цим визначається і баланс
фаз і баланс амплітуд і доводиться можливість виникнення коливань.
Через те, що ланцюжок зворотного зв’язку утворено за допомогою фільтра вищих
частот, то в схемі слід очікувати коливання прямокутної форми. Лише за умови
підвищення частоти і наближення її до критичної, де К-->1, можна сподіватись на
наближення форми коливань до гармонічних.

Генератор коливань трикутної форми

Цей генератор, мал. 20, також генерує коливання тоді, коли напруга на вході
дорівнює “1”. Але на відміну від багатьох інших, до цього генератора не застосовується
критерій балансу фаз та балансу амплітуд. Ця схема є нестійкою за логічним критерієм.
Доведемо це.

2 &
D 1A

3
5

6
D 1B

& 49&
8
D 1C

10
DD1A DD1B DD1C
1 5 8

2 & 3
6 & 4
9 & 10

Uвх

Мал. 20. Генератор коливань трикутної форми

Коли на вході встановлюється напруга Uвх=0, то коливань не виникає, бо сигнал на

виході DD1A відповідає рівню логічної одиниці. Цей стан є стійким.

24
 Коли на вході встановлюється напруга Uвх, яка наближається до напруги живлення,
то DD1A перетворюється на інвертор, що стає чутливим до сигналів зворотного зв’язку.
Справді, нехай на виводі 2 логічна одиниця (“1”). Тоді на виводі 3 – “0”, На виводі 4 – “1”,
на виводі 10 – “0”, тобто і на виводі 2 – “0”. Але попередньо вважалось, що на виводі 2 -
“1”. Це протиріччя обумовлює логічну нестабільність схеми. Коливання, які в ній
виникають на виводах 3, 4, 10, мають трикутну форму і відповідають максимальній
швидкодії схеми, що намагається відновити рівновагу, яка кожен раз порушується через
логіку з’єднань. Схема цікава тим, що період коливань залежить від вихідного опору
попереднього інвертора і вхідної ємності наступного. Якщо вхідна ємність – величина в
певній мірі стала, то вихідний опір інверторів істотно залежить від напруги живлення.
При мінімальній напрузі – величина опору – максимальна. Отже періодом коливань
можна керувати зміною напруги живлення. Коли схему живити від цифро-аналогового
перетворювача, то частотою можна керувати за програмою від персонального
комп’ютера або мікроконтролера.

Генератор коливань прямокутної форми

Схема, мал. 20, є базовою для побудови генераторів на основі трьох інверторів,
мал.21, в яких частота визначається параметрами R1C1. Ця частота стабільніша, ніж в

R2
12
&
D 1A

3
56
&
D 1B

4
89

C1
&
D 1C

R1
10

DD1A DD1B DD1C

1 5 8
3 4 10
2 & 6 & 9 &
C1
R2
R1

Мал. 21. Генератор коливань прямокутної форми

генераторі на двох елементах, що інвертують, бо похибка зменшена за рахунок логіки

схеми та істотно більшого підсилення – К3.

Контрольні питання.
1) На мал.1 зображена найпростіша схема включення ізольованого біполярного
транзистора. Напруга на колекторі – також 1В. Напруга, що відкриває база -
емітерний перехід дорівнює 0.65В. Нехай вхідна напруга поступово наростає від
нуля до 1В. Коли транзистор вийде з режиму відсічки, коли він увійде в лінійний
режим, коли він вийде з лінійного режиму, коли він увійде в режим насичення?

25
 2) В коло колектора ізольованого транзистора, мал.1, включено резистор і утворено
схему, мал.22. Виміри показали, що при Ueb=1.5B, Uec = 0.25В. Напрямок струму
не змінився. Опір джерела струму I1 нескінчений.

Vc c
5V
R1
R k
b
10K

Q1

R c
e
I1
0. 01

0 00 0

Vcc
5V
R1
10K
Rkb К
К

Б Q1 Б

I1 Е Rce
0.001
Ueb=1.5В Е

Uec=0.2В
б)

0 0 0
0
Мал.22. а) схема з СЕ, б) чи досконала модель ділянки К-Б-Е?

- Визначити режим роботи транзистора.

- Пояснити, чому в послідовній структурі, в якій струм, основним чинником якого є
джерело напруги Vcc=5V, протікає по ділянці колектор-база-емітер, а напруга на
колекторі нижча, ніж на проміжній ланці – на базі?
- Чи порушено закон Ома?
- Яка картина розподілу потенціалів в тілі транзистора?
- Як доповнити модель мал.19б, щоб вона пояснювала ефект, вказаний на
мал.22а?
3) На мал.2 зображено інтегральний вертикальний n-p-n транзистор. Чи буде
працювати транзистор, якщо з конструкції транзистора вилучити:
- Вертикальний n+ шар.
- Прихований n+ шар.
- Шар розподілу.
- Як вплине кожне вилучення на ВАХ, на частотні характеристики елемента, на
швидкодію?

26
 4) Товщина підкладки транзистора, мал.2, складає 340 мікрон. Чи буде працювати
транзистор, коли після виготовлення товщину підкладки зменшити вдвічі? Втричі?
5) На мал.3 зображено горизонтальний інтегральний p-n-p транзистор. Чи буде
працювати транзистор, якщо з конструкції транзистора вилучити:
- Вертикальний n+ шар.
- Прихований n+ шар.
- Шар розподілу.
- Як вплине кожне вилучення на ВАХ, на частотні характеристики елемента, на
швидкодію?
6) На мал.4 зображено два комплементарних МОН-транзистори. При побудові
інвертора з уніполярним живленням:
- Куди має бути підключена n-кишеня?
- Куди має бути підключена р-підкладка?
- Зобразіть, як на основі елементів (шарів) КМОН-структури, мал.4, виконати поряд
в аналогічній структурі захисні діоди та підключити їх до затворів та електродів
джерела живлення?
7) На мал.5 зображено узагальнену схему каскаду з спільним емітером.
- Чи може бути в колі емітера в каскаді з СЕ дросель без конденсатора, мал.23а,
паралельний коливальний контур, мал.23б, послідовний коливальний контур,
мал.23в.
-

Q1 Q1 Q1
C2
2 2 1n 2
L1 C2 L1 L1
10uH 10 uH 10 uH
1n
1 1 1

0 0 0

Q1 Q1 Q1

C2

2 2 1n 2

L1 L1 L1
C2
10uH 10uH 10uH
1n
1 1 1

а) б) в)
0 0 0
Мал.23. Чи є помилки в схемах а), б), в) ?

- Як впливають вказані елементи на частотні властивості схеми, мал.23?

27
 - Чи може бути в колі емітера в каскаді з СЕ резистор без конденсатора,
мал.24а, резистор з конденсатором, мал.24б, послідовно включений резистор
з конденсатором, мал.24в.
- Як впливають вказані елементи на частотні властивості схеми, мал.24?
8) Чи можна в схемі, мал.6, замінити джерело струму:
- вугільним мікрофоном, в якого внутрішній опір складає 1кОм?
- Електродинамічним мікрофоном, якщо його підключити через конденсатор?
- Вугільним мікрофоном, якщо його підключити через конденсатор?
- Мікрофоном з попереднім підсилювачем з закритим виходом (з конденсатором
на виході)?
- Як визначити, чи є конденсатор на виході попереднього підсилювача за
допомогою тестера (мультиметра)?
9) На мал.7 зображено принцип відтворення ВАХ транзистора.
- Чому такі характеристики найкраще досліджувати, коли в базу подавати
східчастий струм, а не напругу?
- Де на малюнку має бути область небезпечної роботи транзистора?
- Для зменшення нахилу ВАХ в лінійній області ширину бази потрібно зменшити,
чи збільшити?

C1
Q1 1Q n Q1

C2
R1n
V1C 2 1k R 1
V OF F= 0 1Rk 1
R 11k
1n 1k
V AM PL =1
F RE Q= 10K

0 0 0 0 0

Q1 Q1C1 Q1
1n
C2

1n

R1 C2 R1
R1 R1
1k V1
1n 1k 1k
1k
VOFF = 0
VAMPL = 1
FREQ = 10K
а) б) в)
Мал.25. RC-ланцюжок, який диференціює
0 0 0
Мал.24. Чи є помилки в схемах а), б), в) ?
0 0
10) мал.9 відображає принцип ГАМА схеми.
- Що лежить в основі методу?
- Чому пряма навантаження має від’ємний нахил?
- Як іще можна довести, що пряма навантаження мусить мати від’ємний нахил?
11) Довести, що RC-ланцюжок, який диференціює, мал.25, рухає фазу гармонічного
сигналу вперед таким чином, що випередження по фазі вихідним сигналом по

28
 відношенню до вхідного, не порушує причинно-наслідковий зв’язок. При доведенні
бажано використовувати лише базові знання середньої школи.
Зауваження: відповідь на зразок “Це тому, що струм в конденсаторі випереджає напругу
на 90 градусів” не сприймається. Потрібно накреслити та довести істинність часової
діаграми.
12) В схемі, мал.6, вилучили резистор R2 і включили звукову голівку з малим
активним опором, але з великою індуктивністю, наприклад L= 10Гн. Яка тоді
встановиться в схемі точка спокою? Які будуть міркування щодо графоаналітичного
розрахунку схеми?
13) На мал.10 наведена схема для температурного аналізу.
- Якщо збільшити резистор R1, то температурна стабілізація поліпшиться, чи
погіршиться? Робоча точка спокою залишиться на місці, чи зазнає
переміщення? Якщо “так”, то яким чином?
- Яким чином конденсатор С1 впливає на робочу точку спокою? На
температурну стабільність?
14) На мал.11. приведена модель інтегрального n-p-n транзистора, що враховує
підкладку.
- Чи буде виникати ефект паразитного транзистора, а) коли резистор R2
вилучити, а емітер Q1 заземлити? б) коли резистор R2 залишити в схемі, а
емітер Q1 заземлити?

Q1
Q2

Q1

Б Q2

Мал.26. Спрощена еквівалентна схема транзистора КТ829А Е

- Транзистори серії КТ829А являють собою складений транзистор – схему

Дарлінгтона, мал.26. Чи можливий в цій системі ефект паразитного p-n-p
транзистора? Коли “так”, то як це виявити?
15) В чому полягає умова стаціонарності генератора.
16) Сформулюйте правило балансу фаз, балансу амплітуд.

29
 17) Якою системою є генератор синусоїдальних коливань: лінійною, чи нелінійною?
18) Завдяки чому обмежується амплітуда коливання в генераторі?
19) Чи може генератор, мал.12, миттєво вийти на стабільний рівень амплітуди
коливань?
20) В розпорядженні схемотехніка є два кварцових резонатора для годинника. З
колби першого відкачали повітря до 10-4атм, а з колби другого – ні. Матеріал кристалів
однаковий.
- З яким резонатором генератор швидше вийде на усталену амплітуду коливань?
Чому?
- Який резонатор буде стабільнішим?
21) При моделюванні в системі PSpice роботи кварцового генератора, резонансного
підсилювача на основі високо добротного LC-контура, рециркулятора та інших схем,
що накопичують слабкі сигнали, при спробі підвищити точність вирішення
алгебраїчних рівнянь видається діагностика про проблеми сходження. Ресурси
збільшення ітерацій вичерпано.
- Що потрібно змінити в установках системи, аби досягти успіху при
моделюванні схем, чутливих до слабких сигналів? Чому?

Побутові охоронні системи

Побутові охоронні системи – це та галузь, де можуть розкритися здібності
проектувальника. Часто на основі неліквідних комплектуючих, доклавши трохи рук та
винахідництва, виявляється можливим з “нічого” зробити “щось”, що потрібне
суспільству.
Проста охоронна система
Тривожні охоронні системи для квартир, офісів, кіосків, що відрізняються простотою
і надійністю, успішно використовуються і в даний час. Причому деякі з них навіть надто
прості. Наприклад, у деяких кіосках установлені системи сигналізації, у яких не
передбачена навіть затримка часу спрацьовування. Через це при відкритті лунає сигнал
тривоги. Потім через скляні двері видно, куди тягнеться рука до вимикача, після чого
дзвінки вщухають. Про яку таємність, безпеку може йти в цьому випадку мова? В якості
датчиків в подібних системах зазвичай використовують такі герконы (герметичні
контакти), що в них контакти нормально замкнуті під впливом постійного магніту. Ці
датчики вважаються надійними, випробуваними і відносно дешевими. Але проста
система, що передбачає запас часу на потайливе вимикання, на основі «Автосторожа з
малою кількістю деталей» [13] з використанням замість кінцевих вимикачів герконів з

30
постійними магнітами виявилась ненадійною: за ніч три помилкових спрацьовування!
Причиною такого курйозу виявився так званий «шерех контактів»: спонтанна,
непередбачена за часом зміна опору контактів у герконах, укріплених на дверах. Таку
зміну відчувала схема з позитивним зворотним зв'язком на інверторах DD1.3, DD1.4
[13], у результаті чого запускався генератор сигналу тривоги. Нова схема, мал.24, що не
чуттєва до «шереху контактів», працює надійно вже біля п’яти років. За цей час система
сигналізації багаторазово перевірена в такий спосіб: щодня при відкритті приміщення
власник чекає сигналу тривоги і з першим, ще короткочасним гудком сирени, відключає
систему. Подібна перевірка – це також захід демонстраційного характеру. Це
виправдано з погляду профілактики порушень: де є навіть проста охоронна система,
порушники воліють не з'являтися. Придушення ефекту «шереху контактів»
нормалізувало чутливість системи, зберігши її на достатньому і цілком виправданому
рівні. Бували випадки, коли співробітники, забувши ключі, з пересердя смикали двері.
Система входила в режим тривоги і, просигналивши встановлений час, поверталася в
режим охорони.
Схема, мал.27, реалізована на основі популярної серійної мікросхеми КР561ЛН2 і
містить:
1) схему придушення «шереху контактів» - діод VD1, резистори R1, R2, конденсатор
С1, инверторDD1:1;
2) формувач часу звучання сигналу – інвертор DD1:2;
3) формувач часу підходу – ланцюжок R3,C2, інвертори DD1:3, DD1:4;
4) формувач часу відходу – ланцюжок R5,C4;
5) схема «монтажне ЧИ» - діоди VD2, VD4;
6) мультивібратор – діоди VD3, VD5, інвертори DD1:5, DD1:6, RC-ланцюжокR4,C3;
7) ключовий каскад – транзистор VT1;
8) сирена – BF1
9) датчик – геркон S1:1.
K V :1
+ 2 В

D D 1 -К Р 5
6 1
ЛН2

C3 BF 1
R4
0 0
1 , м кФ 1 B
5
R1 5 0 K
1
VD5 VT1
К
2 R3 К Т8
2 9
А
DD1
:D 1
D1: 2 DD1 : 3
DD1 :4 DD1 :5
DD1 : 6
VD1 3 0 к О
м
1 1 1 1 1 1

D2
V

1 :1
S D4
V R5

МО м
1 R6
R2 VD3
ME G C 1 C 2
2 2 0
K
5 0
, 0
мк Ф
0 1
5 5
мBкФ 1 5
В C4
2 0 м кФ 1 5 В

Тип діодів і резисторів істотного значення не має. Наприклад, діоди можуть бути типу
KV:1+12 В

КД521, КД522, КД223

DD1 і їм- подібні.
КР561ЛН2

R4 C3 BF1
10,0мкФ 15B
R1 150K
VD5 VT1
2К
R3 КТ829А
VD1 DD1:1
DD1:2 DD1:3
300кОм
DD1:4 DD1:5DD1:6
1 1 1 1 1 1
VD2
S1:1 VD4 R5

1МОм
R6
R2 VD3
2MEG
C1 C2 31 C4
20K
50,0мкФ
50мкФ
15B 15В
200мкФ 15В

Мал.27. Схема електрична принципова

У схемі можна розглядати наступні режими роботи: «Охорона», «Тривога», «Закриття»,
«Відкриття».
У режимі «Охорона» система споживає близько 6ма від джерела живлення 12В.
Як резервне джерело живлення можна використовувати навіть старий автомобільний
акумулятор з номінальною напругою 12 В, тому що сирена споживає струм близько
200ма. Якщо в акумуляторі, наприклад, замикає одна секція, то з неї варто видалити
електроліт після чого цю секцію слід замкнути перемичкою.
Схема працює в такий спосіб.
У режимі «Охорона» конденсатори С1 і С2 розряджені, конденсатор С3 заряджений
до напруги живлення. У вихідному стані геркон (чи ланцюг послідовно включених
герконів) нормально замкнуті. Через резистор R1 протікає струм 6ма. Інші струми
споживання на порядок менше. Цей струм зменшувати не бажано, збільшуючи номінал
резистора. Платою за економію енергії буде зниження надійності роботи геркона. Зі
зменшенням струму через геркон збільшується вплив «шереху контактів».
У режим «Тривога» схема переходить при розмиканні геркона на час не менш 0.15 с.
Часові діаграми, що пояснюють роботу схеми в цьому режимі, приведені на мал.25.
Нумерація графіків відповідає нумерації вузлів на схемі. При короткочасному
відкриванні дверей навіть протягом 0.2...0.5с. у вузлі 1 виникає відносно короткочасний
імпульс, приведений на верхній діаграмі, мал.28, графік V(1). Завдяки цьому імпульсу
через діод VD1 заряджається конденсатор С1, з наступним повільним розрядом через
резистор R2, графік V(2) на нижній діаграмі, мал.28. На виході другого інвертора DD1:2,
вузол 4, формується прямокутний імпульс, графік V(4). Тривалість цього імпульсу при
зазначених на схемі номіналах дорівнює приблизно 68 секунд, що визначає тривалість
звучання сирени. Ланцюжок R3C2 затримує цей імпульс приблизно на 10 секунд, після
чого він з'являється виході четвертого інвертора DD1:4, графік V(7). Тому що у вузлі 11
установлена напруга живлення, цей імпульс дозволяє роботу мультивібратора, що на
виході інвертора DD1:6 протягом 68 секунд видає пачку прямокутних імпульсів, графік
V(10) на верхній діаграмі, мал.28. Для того, щоб були видні вершини імпульсів, цей
графік показаний з коефіцієнтом 0,97. Під впливом цих імпульсів, що надходять у базу,
транзистор VT1 входить у квазі-насичення, періодично підключаючи нижній електрод

32
сирени BF1 до потенціалу землі, що викликає переривчасте звучання сигналу тривоги.
Тривалість звучання сирени в кожнім періоді визначається постійної часу t1=R4,C3 і
складає при зазначених номіналах приблизно 1.1с. Якщо двері залишаються
відкритими, то відповідно продовжується і звучання сирени. Якщо ж двері відкрити-
закрити, то після видачі сигналу тривоги, система переходить у режим «Охорона».
Радіатор на транзисторі VT1 не потрібен, тому що він при включенні знаходиться в
квазі-насиченні при відносно малому струмі споживання сирени.
Цей транзистор (конструктивно це пари транзисторів, включених за схемою
Дарлінгтона) обраний через високий коефіцієнт підсилення і може бути узятий з будь-
якої групи.
Режим «Закриття» починається з включенням живлення тумблером «KV:1».
При розряджених конденсаторах і зазначених на схемі номінальних значеннях
R6=1Мом, C4=200мкф система близько 45 секунд не чуттєва до відкритих двер:
низький потенціал на катоді діода VD3 блокує включення мультивібратора. Це видно на
часових діаграмах, мал.29. Графік V(4) указує на спрацьовування геркона (відбулося
відкриття-закриття дверей) на відліку часу 40 секунд. Цього часу, як правило, досить
для потайливої підготовки приміщення до закриття з усіма запобіжними заходами.
Графік V(7) показує зрушення фронту цієї напруги на виході інвертора DD1:4 на 10
секунд. Але напруга на конденсаторі С4, графік V(11), ще не досягла половини напруги
живлення. Тому напруга на виході шостого інвертора близька до нуля. Але якщо при
відході двері відкрилися-закрилися на 50-й секунді, то, як це видно по часових
діаграмах, мал.29, то приблизно на 125-й секунді система видасть короткочасний звук
як реакцію на імпульс, графік V(10), після чого перейде в режим охорони.
Діод VD5 запобігає прискореному заряду конденсатора С4 інвертором DD1:5 через
резистор R4 у режимі «Закриття». Керування по входу цим інвертором при генерації
імпульсів здійснюється через опір витоку діода VD5.
Режим «Відкриття» майже нічим не відрізняється від режиму «Тривога». Необхідно
за відведений час приходу 10 секунд закрити вхідні двері, зашторить їх, якщо двері
прозорі, і непомітно виключити тумблер живлення, встановлений у секретному місці.
Конденсатор С4 почне розряджатися через резистори R5, R6, а С1 – через резистор R2.
Система приблизно через 5 хвилин повернеться у вихідний стан.
Для побудови більш досконалих систем потрібно використовувати і більш досконалу
елементну базу. Необмежені можливості відкривають нові сімейства одно кристальних
мікро-обчислювальних машин, що містять аналого-цифрові перетворювачі і т.п.
Спостерігається також певна тенденція до побудови спеціалізованих контролерів для

33
побутових охоронних систем. Провідною фірмою в цьому напрямку є ф.Томпсон. Є
також деякі вітчизняні напрацювання, наприклад комплект мікросхем УР5107ХК06 та
УР5107ХК07.
Комплект мікросхем для охоронних систем
15V Інтегральні мікросхеми (ІМС) УР5701ХК07 (передавач) і УР5701ХК06 (приймач)
шлейф зв'язку мережі 220В) і беспровідных систем охорони приміщень, транспортних
1 5V

1 0V

5 V

0 V
V(4 )V (7)
1 5V

1 0V

5 V
SEL >
0 V
0s 2 0s 4 0s 60s 8 0s 1 0s 120 s 140 s
V(1 1) V(8 )V (10)
T ime

засобів, систем персонального радіовиклику і телекерування в тому числі і в дитячих

1 5V

1 0V

5 V

SEL >
0 V
V(7 )V (1) V (10) *0.9 7
1 5V

1 0V

5 V

0 V
0s 2 0s 4 0s 60s 8 0s 1 0s 120 s 140 s
V(4 )V 2)(
T ime

іграшках. При побудові систем охоронної сигнализації передавач установлюється на

охоронюваному об'єкті і сполучається з датчиком чи групою датчиків таким чином, щоб
10V

5V

SEL>>
0V
V(7) V(7)
V(4) V(1) V(10)*0.97
15V

10V

5V

SEL>>
0V
0s 20s 40s 60s 80s 100s 120s 140s
V(4) V(2)
V(11) V(8) V(10)
34
Time
Мал.29. Часові
Мал.28.
діаграми
Часовівдіаграми
режимі “Закриття”
в режимі “Тривога”
за 40 секунд
спрацьовування датчика викликало запуск передавача. Тоді при спрацьовуванні
датчика ІМС передавача виробляє кодові посилки по 64 біта, мал.30.
Перші 32 біта являють собою пакет синхронізації. Він являє собою меандр із нулів і
одиниць, що чергуються. Синхро-пакет не програмується, є фіксованою преамбулою,
служить ознакою початку передачі і синхронізує приймач при розшифровці
інформаційного сегмента, що складають біти являють собою комплект для побудови
побутових провідних (у тому числі і при використанні як 33...64. В інформаційному
сегменті біти 33 і 34 кодують види звучання сигналізатора приймача. Біти 35-38
відбивають стан службового слова і декодуються на стороні приймача. Значення
кожного біта інформаційного сегмента кодується з боку передавача пайкою,
перемичками або програматором з утриманням коду на момент передачі.
Можливо також використання цієї пари мікросхем у якості електронного ключа і
замка. Для цього може бути використаний як радіоканал, так і передача інформації
безпосередньо на відео вхід для сигналу, що модульований, наприклад за допомогою
лазерного діода, аналогічно дистанційному керуванню телевізором.
Використання ІМС УР5701ХК06 і УР5701ХК07 доцільно для побудови простих
персональних ліній зв'язку: для виклику дитини з прогулянки, для виклику співробітника
на телефонний зв'язок, для попередження про виниклу небезпеку на виробництві і т.п.
При використанні мікросхем у дитячих іграх і тренажерах можлива найбільша
економічна віддача, тому що при цьому потрібно мінімальна кількість елементів
обрамлення ІМС. Дешифратор на 6 виходів на постійному струмі і 3 команди на
звуковій частоті дозволяють створювати різноманітні дитячі ігри і складні системи
телекерування. Технологія виготовлення ІМС - КМОН.

35
 Технічні дані ІМС приймача:
Чутливість 1...10мкВ (по радіоканалу)
1...10мВ (по відео каналу).
Струм споживання 3мА при напрузі живлення 3 В.
Частота центральної частоти з внутрішнім гетеродином до 27 Мгц,
Можлива робота з зовнішнім гетеродином.
Вид сигналу - частотна маніпуляція - 27Мгц.
Смуга сигналу в режимі "Радіо" - 3кГц
Кількість виходів дешифратора 6.
Виконання - планарний корпус типу QPF (64 вивода), крок вивода – 1мм,
розташування виводів - чотирибічне, мал.31.
Технічні дані ІМС передавача погоджені з конструкцією ІМС приймача.
Кількість кодових посилок: від 1 до 3 чи безупинно, вибирається кодуванням
(розпаюванням) виводів.
Живлення: від 3 до 9В в залежності від варіанта включення.
Вихідна потужність ІМС передавача - до 10 мвт при зв'язку
у діапазоні 27Мгц. При комутації лазерного діода опір комутатора не більш 30 Ом при
напрузі живлення
51 9В. 33
52 32
Мал.31. Виконання мікросхем у планарному пластиковому корпусі

64 20
1 19

Структурна схема ІМС УР5701ХК07

Структурна схема ІМС УР5701ХК07 представлена на мал.32.
Мікросхему УР5701ХК07 можна розглядати як базовий матричний кристал: у
залежності від області застосування видозмінюється і схема включення, у тому числі
можуть підключатися чи залишатися вільними деякі компоненти, приведені на
структурній схемі. Наприклад, перший вивід «Захист комутатора» підключається,
найчастіше до джерела живлення, у випадку використання потужного транзистора VT3.
Цифрові інвертори, підключені до виводів 2, 3 і 4 призначені в основному для побудови
генератора синхронізатора на основі кварцового резонатора з частотою 32768Гц. На

36
вивід 5 надходить кодова послідовність безупинним потоком – посилка за посилкою.
Виводи 6,7 використовуються для кодування звучання автономного сигналізатора
приймача відповідно до правил, викладеними нижче. Те ж стосується і виводів 6-45.
Кодуванням виводів 46-47 установлюється число посилок на виводі 49. Потенціал на
виводі 55 визначає частоту формування посилок: у режимі «Радіо», коли вивід 55
підключений до живлення, вона нижче і відповідає частоті синхро - пакету 256Гц. У
режимі «Відео», коли вивід 55 заземлений, вона вище і відповідає частоті синхро -
пакету 2048Гц. До виводів 58-63 підключені n-канальні транзистори VT1, VT2 і VT3,
призначені в першу чергу для створення генератора в діапазоні 27Мгц з частотною
маніпуляцією. У той же час транзистор VT3 можна використовувати як комутатор
лазерного діода у випадку оптичного зв'язку приймача і передавача.

4 3 2 56 61 58 60 59 62 63

50 R1 VT2 1
VT3

55 Синхронізатор
VT1

Установка
дзвінка:
6 Біт 1
Вихід кода 5
7 Біт 2 безперервний

Установка
рівнів: Вихід 49
8 Біт 3 кодової посилки
9 Біт 4

10 Біт 5
Установка адреси Установка
11 Біт 7 . . . Біт 32 кількості
Біт 6
посилок

57 48 55 12 . . . 45 46 47
Мал.32 Структурна схема ІМС УР5701ХК07

37
Призначення виводів мікросхеми УР5701ХК07 приведено в таблиці 1.

Структурна схема ІМС УР5701ХК06

Структурна схема ІМС 5701ХК06 приведена на мал.33.
Призначення виводів приведене в таблиці 2.
Номера бітів в адресах приймача і передавача відповідають нумерації в пакеті
синхронізації. Але для роботи в напівдуплексному режимі, коли на стороні запиту і на
стороні відповіді є і приймач і передавач, передбачене наступне рішення: при однакових
адресах, установлених на приймачі і на передавачі робота передавача не викликає
спрацьовування приймача на передавальній стороні. Відповідні правила програмування
див. нижче.

Таблиця 1
1. Захист комутатора 33. Вільний
2. Вихід 2-про інвертора 34. Вільний
3. Вихід 1-про/вхід 2-про інвертора 35. Адреса, біт 22
4. Вхід 1-про інвертора 36.Адреса, біт 23
5. Вихід коду безупинний 37.Адреса, біт 24
6. Установка дзвінка, біт 1 38.Адреса, біт 25
7. Установка дзвінка, біт 2 39.Адреса, біт 26
8. Установка "1/0" біт 3 40.Адреса, біт 27
9. Установка "1/0" біт 4 41.Адреса, біт 28
10.Установка "1/0" біт 5 42.Адреса, біт 29
11.Установка "1/0" біт 6 43.Адреса, біт 30
12.Адреса, біт 7 44.Адреса, біт 31
13.Адреса, біт 8 45.Адреса, біт 32
14.Адреса, біт 9 46.Установка числа посилок, 2
15.Адреса, біт 10 47.Установка числа посилок, 1
16.Адреса, біт 11 48.Напруга живлення 3...9У
17. Вільний 49.Вихід коду імпульсний
18. Вільний 50.Пуск коду по установці
19. Вільний 51. Вільний
20. Вільний 52. Вільний
21.Адреса, біт 12 53. Вільний
22.Адреса, біт 13 54. Вільний
23.Адреса, біт 14 55. Частота "Відео"
24.Адреса, біт 15 56. Вхід синхронізатора
25.Адреса, біт 16 57. Загальний
26.Адреса, біт 17 58. Джерело (27 Мгц)
27.Адреса, біт 18 59. Затвор (27 Мгц)
28.Адреса, біт 19 60. ССтрум (27 Мгц)
29.Адреса, біт 20 61. Зміщення (27 Мгц)
30.Адреса, біт 21 62. ССтрум (комутатор)
31. Вільний 63. Затвор (комутатор)
32. Вільний 64. Вільний

38
 Транзисторні пари VT1,VT2 і VT3,VT4 призначені для побудови змішувача при
використанні для радіозв'язку діапазону 27 Мгц. Транзистор VT5 використовується для
побудови гетеродина з частотою Fg = Fc/2, де Fc - центральна частота, щодо якої
здійснюється маніпуляція частоти передавача. Резистори R1, і транзистор VT6 у
діодному включенні - схема зміщення затвору транзистора VT5.
При побудові провідної системи зв'язку (у тому числі і по мережі 220В) транзистори
VT1,VT2 і VT3,VT4 використовуються для побудови вхідного диференціального
підсилювача. Як генератор струму цього підсилювача використовується транзистор
VT5.

50 52 51 49 44 45 42 43 46 47 48

VT6

VT1 VT2 VT3 VT4 R1

39 R2
VT5
DA1 1 КАНАЛ
35

40 DA2
C T
38 R3
2 КАНАЛ D 56
33 DA3 DA4
37
54
34 R5
Синхронізатор Дешифратор
R4 синхропосилки
36 61
Рахівник
41 імпульсів
Ucс 53
Формувач імпульса співпадання
57

58
Дешифратор Формувач
59 Дешифратор Дешифратор
постійних імпульса
дзвінка адреси рівнів неспівпадання

63 62 55
1-6, 13-32 7 12
Мал.33. Структурна схема 39
приймача
Інвертор у синхронізаторі використовується для побудови генератора з частотою
коливань 32768Гц. Операційні підсилювачі (ОУ) DA1-DA4 - однокаскадні з великим
запасом стійкості і коефіцієнтом підсилення на постійному струмі близько 2000. Для
роботи з уніполярним живленням створюється рівень зміщення подільником R4,R5. Як
правило, цей рівень коректується зовнішнім резистором 200...750кОм, що
підключається між виводом 34 і Ucc. Заземленням виводу 63 здійснюється скидання
тригерів-засувок дешифратора постійних рівнів (виводи 7...12), а також команд звучання
дзвоника. Синхронізатор формує службові тактові сигнали в залежності від режиму
роботи. Режим роботи задається потенціалом на виводу 56: 0В - включається режим
"Відео", Ucc – включається режим "Радіо".

Таблиця 2
1. Адреса, біт 7 33. Вхід другого каналу
2. Адреса, біт 8 34. Зміщення підсилювача
3. Адреса, біт 9 35. Вхід першого каналу
4. Адреса, біт 10 36. Загальний аналоговий
5. Адреса, біт 11 37. Вихід другого каналу
6. Адреса, біт 12 38. Вхід ОУ2 2 канали
7. Вихід, мнемокод U1 39. Вхід ОУ2 1 канали
8. Вихід, мнемокод U2 40. Вихід 1-го каналу
9. Вихід, мнемокод U3 41. Ucc ОУ
10.Вихід, мнемокод U4 42. Вых.змішає.2-го каналу
11.Вихід, мнемокод U7 43. Упр."+" змішає.2-го каналу
12.Вихід, мнемокод U8 44. Упр."-" змішає.2-го каналу
13. Адреса, біт 13 45. Вх.сиг.змішає. 2-го каналу
14. Адреса, біт 14 46. Вихід гетеродина
15. Адреса, біт 15 47. Вхід резонатора 13,5Мгц
16. Адреса, біт 16 48. Ucc ВЧ
17. Адреса, біт 17 49. Упр."-" змішає.1-го каналу
18. Адреса, біт 18 50. Упр."+" змішає.1-го каналу
19. Адреса, біт 19 51. Вых.змішає.1-го каналу
20. Адреса, біт 20 52. Вх.сиг.змішає. 1-го каналу
21. Адреса, біт 21 53. Вихід "Збіг адреси"
22. Адреса, біт 22 54. Вхід лічильника імпульсів
23. Адреса, біт 23 55. Вихід "Розбіжність адреси"
24. Адреса, біт 24 56. Вхід "Частота вибірки"
25. Адреса, біт 25 57. Вихід генератора 32кГц
26. Адреса, біт 26 58. Вхід генератора 32кГц
27. Адреса, біт 27 59. Блокування дзвоника
28. Адреса, біт 28 60. Загальний цифровий
29. Адреса, біт 29 61. Вихід "Тривога"
30. Адреса, біт 30 62. Дзвоник 0
31. Адреса, біт 31 63. Кнопка "Скидання"
32. Адреса, біт 32 64. Ucc цифровий
40
У режимі "Відео" частота вибірки вхідного сигналу складає 8кГц, у режимі "Радіо" - 1кГц.
Вибір режиму роботи повинний бути однаковий і для приймача і для передавача.

Основи програмування мікросхем

Робота мікросхем програмується пайкою виводів до шини землі або живлення, чи
подачею цих потенціалів на час прийому/передачі. Програмуванню в передавачі
підлягають виводи 6-11 (біти 1-6) і 12-45 (біти адреси в передавачі)і виводи 1-6, 13-32
(біти адреси) у приймачі. При програмуванні варто враховувати наступні правила:
1) на виводі 5 (вихід послідовності) інформаційний сегмент посилки відтворює
потенціали на виводах установки коду. Якщо вивід підключений до землі, то відповідний
біт буде нульовим, якщо до живлення - то одиничним.
2) синхропосилка на виводі 5 передавача виходить з першим бітом, встановленим у "1" і
закінчується відповідно "0".
3) У дешифратори приймача сигнал уводиться таким, яким він спостерігається на виході
операційного підсилювача DA1 першого каналу, тому що далі сигнал підсилюється
парним числом підсилювачів, що інвертують - 4.
4) мнемокоды постійних рівнів з виходу дешифратора ідуть праворуч ліворуч і
встановлюються щодо нульових рівнів.
Наприклад, нуль у шостому біті посилки дасть постійний рівень "1" на виводі 7
приймача. Правила кодування зведені в таблицю 3.
Таблиця 3.
БІТ ПОСЛІДОВНОСТІ ВИВІД МНЕМОНІКА
3 4 5 6 УР5701ХК6 КОМАНДИ
1 1 1 0 7 U1
1 1 0 1 8 U2
1 1 0 0 9 U3
1 0 1 1 10 U4
1 0 0 0 11 U7
0 1 1 1 12 U8

5) для правильної ідентифікації адреси, постійних рівнів і виду звучання 32-й біт
необхідно встановлювати в "1" або встановлювати в 0 два останніх біти: 32 і 31. Це
запобігає передчасній ідентифікації синхро-посилки й у підсумку невірній розшифровці
інформаційного сегмента коду (біти 1-6).

41
6) адреса, що входить у дешифратор приймача, що спостерігається на виході
операційного підсилювача DA1 першого каналу, повинна бути інверсною стосовно
потенціалів на адресних виводах приймача. У цьому випадку він сприймається як
співпадаючий з заданою адресою. Наприклад, якщо 7-й біт у послідовності адреси, що
входить в дешифратор (спостерігається на виході операційного підсилювача DA1
першого каналу), встановлений у "1", то вивід 1-й приймача повинний бути заземлений.
7) Команди дзвоника, що входять у дешифратор команд декодуються у такий спосіб:

Таблиця 4.

БІТ ЗНАЧЕННЯ БІТ ЗНАЧЕННЯ ЗВУЧАННЯ

1 0 2 0 Звук знятий
1 0 2 1 Переривчасте високе
1 1 2 0 Переривчасте низьке
1 1 2 1 Безупинне високе

8) при обробці відеосигналу в режимі "Радіо" інформаційний сигнал необхідно

подавати на другий канал, вивід 33. Контроль сигналу, що вводиться, здійснювати по
виводу 37. На перший канал необхідно подавати місцевий стробуючий сигнал,
наприклад, з виводу 57. Цей сигнал доцільно послабити в 100 разів і подавати через
розділовий конденсатор порядку 10нф.

Оптимальний вибір адреси

Опорним звичайно приймається адреса, що складається з послідовних груп "0" і "1",
що чергуються, і складених таким чином, щоб число "0" і "1" було однаковим. Це
врівноважує сигнал за постійною складовою і при обробці дозволяє обходитися
мінімальними значеннями перехідних конденсаторів. Приклад такої опорної, тобто
початкової адреси з указівкою номера біта приведений нижче.

000 0 0 0 1 1 1 1 1 1 0 0 0 0 0 0 1 1 1 1 1 1 0 1
7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32

Робочу адресу одержують модифікацією опорної адреси. Наприклад, у 7 біті в групі

нулів "0" змінюють на "1", а в групі одиниць, наприклад у 14-м біті "1" змінюють на "0".
Таким чином, кількість"0" і "1" у новій адресі також урівноважена.

42
 Схеми включення
При виробництві побутової радіоелектроніки важливе місце займає контроль якості.
Для прикладу розглянемо, яким чином контролюється якість мікросхем передавача та
приймача.
Для контролю якості розробляється спеціальна схема контролю параметрів, яка
забезпечує контроль якості внутрішніх вузлів мікросхем. Часто схема контролю може
істотно відрізнятись від експлуатаційної схеми. Причини тут різні:
- Схема контролю має бути придатною, аби по ній був можливим контроль
параметрів ще на стадії виробництва кристалів мікросхем. На цьому етапі
підключення кристалів, що ще не поділені і знаходяться на спільній підкладці,
відбувається за допомогою зондів: заточених і закріплених в спеціальних
держаках голок, до яких підключені входи та виходи обмірювальних пристроїв.
Довжина дротів стає на заваді до обміру на високих частотах і саме це
спонукає до пошуку непрямих методів контролю якості.
- При обмірі параметрів мікросхем експлуатаційні елементи вносять похибку,
при розробці схеми вимірювання намагаються обходитись без будь-яких
додаткових компонентів.
- По можливості обмір параметрів мікросхеми бажано спростити до виміру
постійних напруг та струмів. Тоді ціна тестеру мікросхем мінімальна.
9V

Схема включення ІМС УР5701ХК07 при вимірі параметрів показана на мал.34.

R1 R3 S1 R81k
16K 1.5K C4 S3
VT1 23
25 U1 1
51
Res etNc 4950
OutPlsSe On1Uc 478
SetOn2 b32 456
Setb31 b30 423
Setb29 b28 401
Setb27 b26 389
Setb245 b23 367
Setb2 Nc 345
Nc 3

C1 R2 R4 C5
160 4.7K 20 0.1MF 52 32
4

534 Nc Nc 301
5 NcInFreq Set 21b0 29
C21.5 567 InClocm Set b198 278
589 Sour Set b17 256
R5120 ZQ1 601 GateDrin UR5 701XK 07 Set b165 234
62 DcomUbias Set b143 2
3C L1 L2 634 GcomN Set b12Nc 201
9.1
67 Setb1 b2
8910 Setb3 b4
12 Setb5 b6
134 Setb7 b8
156 Setb910 b1
23 SComOut 2I
45 Out1In2 Str

C69.1 C75
178 Nc
19 Nc

R6
1

1K
R10k R1k
C8150 R710M
ZQ2 R9 1k
C9
15
R12
1
234
56
7

1k S2
8

9V

R1 R3 R8 1k
S1
16K 1.5K S3
VT1 C4
3
2
1
51
50
49
48
47
46
45
44
43
42
41
40
39
38
37
36
35
34
33

25 U1
C1
R2
Nc

R4 C5
Nc

Nc
Ucc

160
Reset

Setb31

Setb29

Setb27

Setb25

Setb23
Setb32

Setb30

Setb28

Setb26

Setb24

Setb22

4.7K 200 0.1MF

SetOn1
SetOn2
OutPuls

52 32 4
53 Nc Nc 31
54 Nc Nc 30
55 Nc Setb21 29
56 InFreq Setb20 28
C2
57 InCloc Setb19 27
12.5 Comm Setb18
58 26
59 Sour Setb17
UR5701XK07
25
R5 60 Gate Setb16 24
ZQ1 61 Drain Setb15 23
120 Ubias Setb14
62 22
C3 L1 63 Dcom Setb13 21
L2 64 Gcom Setb12 20
9.1 Nc Nc

C6 C7
Out1In2

Setb11
Setb10
SCom

OutStr
Setb1

Setb3

Setb5

Setb7

Setb9
Setb2

Setb4

Setb6

Setb8
Out2I

In1

Nc

9.1 75
Nc

Nc

R6
1K
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
1
2
3
4
5
6
7
8
9

R10 R11
C8 1k 1k
R7
150
100M R9
ZQ2 1k

C9
15

R12 43
1
2
3
4
5
6
7

Мал.34.
1k
Схема включення при вимірі параметрів
S2 мікросхеми УР5701ХК07.
8
 Призначення елементів наступне:
Транзистор VT1 типу КТ315В, резистори R1...R4 і конденсатори С1,С4 і С5 утворюють
каскад розв'язки для індикації вихідного сигналу генератора сигналів. Цей генератор
утворений конденсаторами С2, С3, С6, С7, резистором R5, індуктивностями L1, L2,
кварцовим резонатором ZQ1 і компонентами мікросхеми, підключеними до виводів
57...63.
Конденсатори С8, С9, резистор R7, кварцовий резонатор ZQ2 і інвертор мікросхеми,
включений між виводами 4 і 5, утворюють генератор тактової частоти 32768Гц.
Резистори R8...R12 потрібні для переключення потенціалів з логічної «1» на логічний
«0».
4. Перемикач S1 ініціює формування трьох періодів імпульсної кодової посилки по
виводу 49. Перемикач S3, до якого підключають осциллограф, має знаходитись в
положенні 2. Відповідно в положенні 1 цього перемикача спостерігається безупинна
послідовність кодових посилок (потоком), а в положенні 3 – сигнал генератора з
частотою, заданої кварцовим резонатором ZQ1.
5. Перемикач S2 у положенні 1 замикає на «землю» вивід 55. При цьому мікросхема
знаходиться в режимі «Відео», частота сигналу в синхро-посилці складає 2048Гц. Біти
1-32 інформаційного сегмента в цьому випадку встановлені в «1», тому що на виводи
6...16, 21...30, 35...45 приходить напруга живлення. При перекладі S2 у положення 2
мікросхема переходить у режим «Радіо» з частотою сигналу в синхро-рсилці 256Гц. Біти
1 і 2 інформаційні сегменти кодової посилки в цьому випадку скинуті в 0. У положенні 3
ці біти встновлені в «1» і скинуті біти 3...6. У положенні 4 біти 1...6 встановлені в «1», а
всі адресні біти скинуті. Положення 5 забороняє видачу імпульсної кодової посилки по
виводу 49, всі біти в інформаційному сегменті встановлені в «1». У положенні 6
підвищується частота сигналу, контрольованого в положенні 3 перемикачі S3. У цьому
випадку на затвор коммутаторного транзистора надходить нульовий
потенціал, ємнісний опір у ланцюзі кварцового резонатора збільшується. Цим
зменшується вплив індуктивності L2=5,4мкг і частота послідовного резонансу
резонатора ZQ1 збільшується.

44
Положення 7 перемикача S2 дає можливість перевірити роботу мікросхеми в режимі
«Радіо» при нижній частоті резонансу ZQ1 і кодовій посилці, у якій усі біти встановлені в
«1».
Частоту кварцового резонатора слід вибирати вище номінальної середньої частоти
NcRes et501
UcOutPls 489
SetOn1 On24567
Setb32 b314
Setb30 b2941
Setb28 b2763940
Setb25 b24378
Setb23 b2356
Nc 34
567 OutSre b1
89 Setb2 b3
10 Setb4 b5
123 Setb6 b87
145 Setb9 b10
12 SComOut 2I
34 Out1In2

167 Setb1Nc
189 Nc
12 1
23
45
67
89
10

4
L2 L1
L3

4
In+1OutM 501
In-1Uc HF489
ZQOut G4567
In-2M 43
In+2Out M241
UcOutIn2_ 13940
In2_Out 2378
In1Com 356
In2Ubs 34

UR
1 X
0
7
5 6
0
K
12 b78
34 b910
567 b12
89 U12
10 U34
123 U67b13
145 b145
167 b167
189 b189
12
345
67
89
10
12

(26945кГц
3V
чи 26960кГц) на 3кГц для того, щоб верхня частота при частотній маніпуляції
R1
1K
укладалася вS1 смугуC1 ±3кГц. Практично для зв'язку передавача і приймача в цьому

51
50
49
48
47
46
45
44
43
42
41
40
39
38
37
36
35
34
33
56

Nc
Nc

Nc
Ucc
діапазоні маніпуляції частоти ±2.5кГц цілком достатньо32 для темпу передачі 256 бод.
Reset

Setb32

Setb29

Setb26

Setb23
Setb22
Setb31
Setb30

Setb28
Setb27

Setb25
Setb24
SetOn2
SetOn1
OutPuls
52
53 Nc Nc 31
Nc Nc
Спрощена схема включення ІМС УР5701ХК06 при
29 вимірі параметрів приведена
30 54
55 Nc Setb21
L1 56 InFreq Setb20 28
InCloc Setb19
на мал.35. Перевірка високочастотної
UR5701XK07 частини мікросхеми
27
26 тут здійснюється безвідносно 57
58 Comm
Sour
Setb18
Setb17
59 25
24 60 Gate Setb16
проходження інформаційних
ZQ1 сигналів. Перевірка декодувальної
23 частини здійснюється 61 Drain
Ubias
Setb15
Setb14
62 22
63 Dcom Setb13 21
C3
64 Gcom Setb12 20
15 Nc Nc R6 1K
R2
C2
Out1In2

1M

Setb11
Setb10
OutStr
SCom

Setb1
Setb2
Setb3
Setb4
Setb5
Setb6
Setb7
Setb8
Setb9
Out2I

C4 1n
In1

Nc

Nc
Nc
24
R7 1K
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
1
2
3
4
5
6
7
8
9

R3 9,1K R4 100K

C6 1H

D1 R8 1K

D2
D4 D5 D6 D7
D3
R5 10K C5 1H

S3

R18 1k
2 1
10
11

S2-1 C8 R9
1
2
3
4
5
6
7
8
9

C7
1H 1K
0.1M C17
R14 R15 3.3H
100K 3.3K XV1 XV2 L2
12

3 S4-1
2
1

R12 1M
C14 68H

4
C22
C15 R16 680K
0.1M 0.1M
ZQ3 C11 1H T R11 C19
3.3H
L1

C16 160 C18

L3 S4-2
1.5M 68H
L2

L3

C13 1H R13 1M C12 0.1 3

2
1
4

C10 C9
51
50
49
48
47
46
45
44
43
42
41
40
39
38
37
36
35
34
33

15 150 C20 C21

In1

In2
ZQ
In-1

In-2

Ubs
In+1

In+2

Com
InM2

Out1

Out2

68H 47M
OutG

In2_1
In2_2
OutM2
OutM1

UccHF

UccOU

R10 52 32
15M 53 InM1 b32 31
54 ATrue b31 30
55 InCount b30 29
56 AFalse b29 28
ZQ2 InFreq b28
57 27
Out32 b27
UR5701XK06
58 26
59 In32 b26 25
60 Bloc b25 24
XV3 61 GrDig b24 23
62 Alarm b23 22
R17 63 Sound b22 21
64 Reset b21 20
UccDig b20
1k
C23
b10
b11
b12

b13
b14
b15
b16
b17
b18
b19
U1

U4
U2
U3

U6
U7

S6
b7
b8
b9

1.5M
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
1
2
3
4
5
6
7
8
9

10
11

S2-2
1
2
3
4
5
6
7
8
9

45
12

Мал.35. Схема для вимірювання параметрів ІМС УР5701ХК06

кодовими послідовностями, що вводяться в дешифратори через операційні
підсилювачі, минаючи етап модуляції-демодуляції. Як джерело тестових сигналів
використовується мікросхема передавача УР5701ХК07.
Перемикачі S2-1 і S2-2 переключаються синхронно. Генератор, що задає на 7960кГц
на основі резонатора ZQ1 виконаний за схемою з паралельним резонансом.
Індуктивність L1=7,4мкг. У трансформаторі Т L1=L2=L3=3.0мкг. Резистор R11 обмежує
струм гетеродина вимірюваної мікросхеми. Конденсатори С9, С10, резистор R10 і
резонатор ZQ2 з частотою резонансу F=32768Гц утворюють з інвертором мікросхеми
УР5701ХК06 (виводи 57, 58) генератор, що синхронізує роботу мікросхеми. Кварцовий
резонатор ZQ3 включений за схемою, що забезпечує роботу в області паралельного
резонансу. Частота резонансу складає F=13485кГц. У цьому випадку ефективна частота
гетеродина Fg=2F=26970кГц. Різницева частота на виходах змішувача першого (вивід
51) і другого (вивід 42) каналів складає 10кГц. Вихідні сигнали змішувачів після
фільтрації простими фільтрами L2, C17 і L3, C19 надходять на треті виводи перемикача
S4. Четверті виводи цього перемикача підключені до входів операційних підсилювачів
(виводи 33, 35) з резисторами R12 і R13 у ланцюзі зворотного зв'язку. У підсумку
підсилені сигнали різницевої частоти спостерігаються на гніздах XV1 і XV2.
Зміщення по входу операційних підсилювачів задає резистор R16. На гніздах XV1 і
XV2 контролюється також вхідние зміщення операційних підсилювачів при установці
перемикача S3 у положенні 2.
У положенні 1 перемикача S4 на перший канал (вивід 35) надходять синхроімпульси
з частотою 32768Гц. Ці імпульси здійснюють тактування D-тригера, завдяки чому кодова
послідовність другим каналом через ключ проходить далі на дешифрацію. Подільники
R3, R4 і R14, R15 зменшують амплітуду вхідних сигналів з метою контролю чутливості
мікросхем. Конденсатори С15, С16 заземлюють за змінним сигналом входи других

46
операційних підсилювачів, що інвертують. Тому що першим каналом проходить більш
високочастотний сигнал, то і номінал конденсатора вибрано менший у порівнянні з
другим каналом. У положенні 1 перемикача S4 на гніздах XV1, XV2 спостерігаються
посилені і проінвертовані щодо входів сигнали синхронізації і вхідної послідовності
відповідно.
При замиканні перемикача S1 мікросхеми з режиму «Радіо» переходять у режим
«Відео». Відповідно в 8 разів збільшується частота проходження кодових посилок.
Для контролю цифрової частини мікросхем до виводу 12 перемикача S2-2
підключається осциллограф.
У положенні 1 перемикача S2 спостерігається позитивний імпульс, період
проходження якого збігається з періодом проходження кодової послідовності.
Тривалість цього імпульсу не перевищує тривалості одного біта послідовності. У
практичних випадках, коли приймач і передавач синхронізуються різними генераторами,
тривалість цього імпульсу може під час прийому коливатися від половини біта до біту.
Цей імпульс формується за умови, що синхропосилка прийнята і дешифрована, також
прийнята і дешифрована адреса, що збігається з тією, що установлена на виводах
приймача. У даному випадку імпульс збігу формується незалежно від положення
перемикача S3, тому що всі адресні виводи передавача знаходяться під потенціалом
живлення, а всі адресні виводи приймача - під потенціалом землі.
У положенні 2 перемикачі S2 імпульс збігу буде спостерігатися, якщо перемикач S3
знаходиться в положенні 2 і буде відсутнім у положенні 1. У положенні 1 перемикача S3
в цьому випадку можна спостерігати імпульс розбіжності безпосередньо на виводі 55,
або, перемістивши перемикач S2 у положення 11.
У положенні 3 перемикача S2 спостерігається меандр 1кГц – команда дзвоника з
високою тональністю звучання. Після переміщення цього перемикача в положення 4
цей меандр повинен бути відсутнім. У положенні 5 – 10 має спостерігатися постійний
потенціал з рівнем напруги живлення, скидатися в нуль кнопкою S6 при заземленні
виводу 63, і цей потенціал повинний відновлюватися до напруги живлення після
відпускання кнопки. Ці потенціали виникають як результати дешифрации команд,
установлюваних перемикачем S2-1 на виводах передавача. Діоди D1...D3 імітують
одночасне спрацьовування трьох датчиків, а діоди D4,D5 і D6,D7 – двох. У положенні
11 спостерігається імпульс розбіжності. У цьому випадку всі адресні виводи і приймача і
передавача знаходяться під тим самим потенціалом у залежності від положення
перемикача S3: напруги живлення чи землі. Цим перевіряється те правило, що при
побудові напівдуплексного зв'язку однойменні адресні виводи приймача і передавача

47
можна поєднувати. При цьому робота «свого» передавача не буде викликати
спрацьовування «свого» приймача. У цьому випадку і на передавальній і на прийомній
стороні можна використовувати ту саму адресу (у прямому й інверсному виді). Це в ряді
випадків істотно спрощує систему зв'язку. Наприклад, якщо з центрального пульта
здійснюється опитування охоронних зон, то для цього досить виставити на передавачі і
приймачі адреса зони, опитати стан її датчиків, потім по цій же адресі одержати
відповідь, після чого перейти до наступної зони охорони. Зрозуміло, що адреси на
центральному пульті і в зоні охорони повинні бути побітно інверсними. У цьому випадку
приймачі дешифрують отримані адреси запиту на власну адресу як збіг і сформують
імпульси розбіжності на сигнал власних передавачів.
Контрольні питання
22) В чому суть явища “шерех контактів”? В чому полягає принцип знешкодження цього
явища?
23) Чим визначаються режими «Охорона», «Тривога», «Закриття», «Відкриття». Якими
компонентами вони встановлюються?
24) Якими інверторами утворено схему генератора, мал.27, що вмикає сирену?
25) Яким чином відбувається керування інвертором DD1.5, мал.24, якщо його вхід
сполучено з іншими вузлами схеми через діоди?
26) Який логічний елемент утворюють діоди в схемі, мал.27?
27) Яка роль транзисторів VT1…VT4 в структурній схемі приймача, мал.33, ?
28) Чому генератор передавача і гетеродин (генератор приймача для перетворення
частоти) мають працювати на різних частотах? На яких?
29) Для чого потрібен синхронізатор в ІМС приймача?
30) Що таке диференційний підсилювач і які його переваги перед каскадом з спільним
витоком чи спільним емітером?

Система охоронної сигналізації по радіо на частоті 27МГц

Система являє собою однобічний канал зв'язку передавач-приймач на основі
частотної маніпуляції. Ця система може бути використана для охорони автомобілів, що
припарковані у радіусі дії передавача. Чотири біти №2-№5 у переданій кодовій
послідовності дозволять розшифрувати на прийомній стороні характер виникаючої
тривоги.
Система складається з передавача і приймача. Габарити передавача в мм:
110х65х27, приймача в мм: 130х70х27. Антени – штиреві телескопічні.

48
 Напруга живлення: передавача - 9 В, приймача 3 В. Для включення виконавчих
пристроїв додатково підключається джерело живлення 12 В. Для цього передбаченео
рознімач, що підключає також виконавчі пристрої: сирену й імітатор навантаження -
лампочку розжарення на 12В. Струм споживання: передавача - 20 мА, приймача -3
мА. Потужність передавача без підсилювача потужності - 10 мвт.

Передавач
Передавач виконано за схемою, представленою на мал.36. Для наочності ІМС
зображена так, як вона виконана у пластиковому корпусі типу QРF. Тактовий генератор
для формування внутрішньої сітки частот утворено на основі першого інвертора
мікросхеми (див. таблицю призначення виводів №1, виводи 3,4), кварцового
резонатора ZQ2 з резонансною частотою 32768 Гц, резистора зворотного зв'язку R6 і
конденсаторів С8, С9. Робота цього генератора детально розглянута в попередніх
розділах.
Генератор діапазону 27 Мгц зібрано на генераторному транзисторі мікросхеми
(виводи 59,60,61), а також кварцового резонатора ZQ1, дроселів L2, L3, конденсаторів
C2,C3,С6,С7, резистора R5.

V
9
R16K
Уси лит ель мощ нос ти

R31.5K
1
T
V
C4
25
S1

Усилитель мощности
Nc 51
4950
UcSe tOn1 478
SetOn2 tb32 456
Setb31 tb30 43
Setb29 tb28 412
Setb27 tb26 3940
Setb25 tb24 378
Setb23 tb2 356
Nc 34

R2 C5
C160 4.7K R420 0.1
Ou tPulsRe

523 Nc Nc 312
54 NcInF req Setb201 2930
C21. 5 567 InC loc Setb19 278
589 SoC urm UR5701X K07 Setb178 256
R5 ZQ1 601 DraG inte Setb156 234
C3 L1 120 623 UbDc iasom Setb134 21
L2 64 NcG om Setb12 Nc 20
9.1
1 SC om
23 Out2I t1In2

67 Setb1 tb2
89 Setb3 tb4
10 Setb5 tb6
123 Setb7 tb8
145 Setb9 tb10
45 In1Ou tSr

C69.1 C75
167 Setb1Nc
189 Nc

R7
10K
C8 R6 S2 R8
150 10 M 10 K 9C1R 150
ZQ 2 S3 C10 150 10 K
150 C9 R10
S4 C13 150
S5 10K
C1 2 150

9V Підсилювач потужності
R1 R3 S1
16K 1.5K C4
VT1 25
51
50
49
48
47
46
45
44
43
42
41
40
39
38
37
36
35
34
33

C1 R2 R4 C5
Nc
Nc
Nc

Ucc
Reset

160
Setb32
Setb31
Setb30
Setb29
Setb28
Setb27
Setb26
Setb25
Setb24
Setb23
Setb22
SetOn1
SetOn2

4.7K 200 0.1

OutPuls

52 32
53 Nc Nc 31
54 Nc Nc 30
55 Nc Setb21 29
56 InFreq Setb20 28
C2
57 InCloc Setb19 27
12.5 Comm Setb18
58 UR5701XK07 26
59 Sour Setb17 25
R5 60 Gate Setb16 24
ZQ1 61 Drain Setb15 23
120 Ubias Setb14
62 22
C3 L1 63 Dcom Setb13 21
L2 64 Gcom Setb12 20
9.1 Nc Nc

C6 C7
Out1In2

Setb10
Setb11
SCom

OutStr
Setb1
Setb2
Setb3
Setb4
Setb5
Setb6
Setb7
Setb8
Setb9
Out2I

In1

Nc
Nc
Nc

9.1 75
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
1
2
3
4
5
6
7
8
9

R7

100K
S2 R8
C8 R6
150 100K C11 150
100M R9
ZQ2 S3 C10 150 100K
C9
150 R10
C13 150
S4
100K
S5

Мал.36. Схема електрична передавача C12 150

49
 Генератор підключено до буферного підсилювача, який побудовано на основі
транзистора VT1. Буферний підсилювач виконує функцію узгодження між генератором
та антеною передавача. Завдяки підсилювачу
- істотно зменшується вплив антени на частоту передавача.
- Збільшується потужність сигналу передавача.
Кварцовий резонатор працює в режимі послідовного резонансу, що дає змогу істотно
змінювати частоту генерації за допомогою часткової комутації котушки індуктивності L2.
Загальний принцип керування частотою резонатора, тобто передачею чи “0”, чи “1”,
полягає в тому, щоб за допомогою зовнішньої індуктивності знизити частоту
послідовного резонансу. Надалі, завдяки комутації ємнісних елементів, компенсувати
введену індуктивність в більшій, чи меншій мірі.
Принцип керування частотою в даній схемі полягає в керуванні струмом, який
проходить через резонатор. Коли на затвор польового транзистор (вивід 63) подається
висока напруга, то через утворений канал транзистора проходить основний струм
резонатора. Опір котушки L2 більше опору конденсатора С7. Тому до власної
індуктивності резонатора додається індуктивність котушки, але додатковий опір ємності
– мінімальний. Це сприяє зниженню частоти генератора. Коли на затвор польового
транзистора (вивід 63) подається напруга землі і канал транзистора руйнується, то
струм резонатора повністю замикається через невелику ємність С6, отже через високий
ємнісний опір. Таким чином компенсується індуктивний опір L2 і генератор переходить
на високу частоту.
Спроби примусити резонатор змінювати частоту завдяки повній комутації котушки L2
успіху не мають. Дається взнаки закон комутації, який свідчить, що струм в котушці
миттєво не змінюється. Отже, спроба перемкнути струм резонатора повністю з однієї
гілки на іншу виводить резонатор з робочої точки настільки істотно, що зривається
резонанс і згасають коливання. Тому для передачі інформації за допомогою кварцових
генераторів слід обирати такі методи керування, які не руйнують усталений режим
коливань, а лише модифікують його.
Буферний каскад, який побудований на основі VT2 КТ315В, містить резистори R1-R4
і конденсатори С1, С2, C4, C5. Резистори R7-R10 необхідні для занесення інформації в
мікросхему при спрацьовуванні контактних датчиків S2-S5. Конденсатори С10-С12
усувають завади від гетеродина на виводах 8-11.

50
 Лаштування передавача
При лаштуванні передавача перевіряється наявність коливань тактового
генератора на частоті 32768 Гц на виводах 2 і 3 мікросхеми. При відсутності генерації
варто замінити резонатор або резистор R6. При зменшенні опору R6 погіршується
запуск генератора. При збудженні коливань на третій гармоніці ( 90...120кГц) варто
замінити С9, рідко - збільшити номінал.
Далі перевіряється наявність коливань на частоті генератора 27 Мгц.
1) Вивід затвора комутатора 63 підключається безпосередньо до "землі". У цьому
режимі здійснюється установка верхньої частоти передавача.
2) Вивід затвора комутатора 63 підключається безпосередньо до живлення. Цим на
затвор комутатора подається високий потенціал. Зростає індуктивна реакція ланцюга,
що зсуває частоту L2,C4,C9 у результаті чого резонатор ZQ1 переходить на генерацію
нижньої частоти передавача. Регулюванням L2 по частотоміру встановлюється нижня
частота генерації.
3) Частотомір варто підключати з допомогою щупа 1:10, Свх < 8 пф через
конденсатор 1 пф до колектора VT1. Потім перевіряється форма коливань. Сигнал має
бути синусоїдальним. Амплітуди при встановленні верхньої і нижньої частоти не
повинні відрізнятися по величині і бути порядку 9В.
4) Різниця між верхньою і нижньою частотою повинна бути 4,5...5 кГц.

Робота передавача
Частота інформаційного сигналу в синхро-посилці складає 256 Гц - режим "Радіо".
Цей режим визначається подачею на вивід 65 високого потенціалу. У цьому випадку
генератор сітки службових частот тактує мікросхему на нижній частоті.
При спрацюванні контактних датчиків встановлюються біти 3,4,5,6, (виводи 8, 9, 10,
11) відповідно до таблиці 3 у приймачі на виводах 1146ХК6 будуть з’являтись одиничні
рівні напруги й утримуватись до приходу чергової команди, у тому числі і не зазначеної
у таблиці 3. Мнемоніка "порожніх", не зазначених в таблиці команд “СКИДАННЯ”, що
встановлюються на виводах 1146ХК7/8,9,10,11, відповідає числам 11-15.

Код числа посилок

Існує можливість обмежити час передачі установленого коду в ефір. Необхідність у
цьому визначається тим, що при спрацьовуванні передавачів на декількох
охоронюваних об'єктах в одній і тій же смузі каналу зв'язку (26945 чи 26960 кГц)

51
відбудеться накладення сигналів тривоги. Тому в мікросхемі передбачено можливість
програмування числа посилок кодового пакета: 1, 2 чи 3. Старт посилок - замиканням
на землю виводу 62 ключем S1. В якості ключа може бути застосованим польовий
транзистор і т.д.
Для установки числа посилок варто керуватися таблицею 5.
Код адреси - біти 9 -32. Ці біти визначають число передавачів, які можуть працювати
на одній і тій же частоті з поділом по часу. Відповідно приймач буде приймати цей код,
аналізувати і спрацьовувати у випадку збігу прийнятої адреси і установленого коду на
своїх виводах.

Вивід 46 Вивід 47 Число посилок

БІТ8 БІТ7
0 0 0
0 1 3
1 0 2
1 Таблиця 5.1 1

Код адреси
У даному передавачі біти 7-12, 19-24 встановлені в "0" (виводи 13-18) підключені до
живлення - "1". Для правильної ідентифікації коду адреси на прийомній стороні
відповідні біти адреси повинні бути встановлені протилежно: "1" в адресі передавача
відповідає "0" в адресі приймача. Це правило не стосується коду команд керування.
Через особливості обробки сигналу число можливих комбінацій кодів адреси складає
225-1. Якщо передача команд не потрібна, то ця сітка може бути розширена в 10 разів
за рахунок команд керування. Коли передача команд не відбувається, тоді в якості
інформаційного виступає імпульс збігу адрес.

Приймач
Структурна схема радіо-блоку
Принцип виділення інформаційного сигналу полягає в прямому перетворенні радіо-
сигналу в інформаційний. Структурна схема такого підходу зображена на мал.37. Схема

52
 утворена квадратурними каналами, які зазвичай називають синусним та косинусним, що
дозволяє на виході виділити корисну інформацію. На вході квадратурна схема
розносить вхідний сигнал по фазі на 90°. Змішувач утворює добуток двох сигналів. Це
будуть переважно два сигнали: з сумарною та різницевою частотою. Фільтри виділяють
саме різницю частоти вхідного сигналу та гетеродина. Коли, частота вхідного сигналу
маніпулюється на фіксовану величину ±3кГц відносно центральної частоти (27960кГц),
то на виході фільтрів утворюються різницеві частоті саме ±3кГц. Ці частоти між собою
зсунуті по фазі на 90°. В фазі такої частоти міститься корисна інформація про те, чи
була ця частота на стороні передавача вища за центральну частоту, чи нижча, тобто
йшла передача “0” чи “1”. Підсилювач-обмежувач доводить аналоговий сигнал до
цифрової форми. Для виділення інформаційної складової в якості детектора
використовується зазвичай D-тригер. На виході D-тригера, наприклад, при проходженні
синхро-посилки, частота

SIN
Змішувач ФНЧ Підсилювач-обмежувач

Вихід цифрового сигналу

Радіо-сигнал
Квадратурний ланцюг Гетеродин Детектор

COS

Змішувач ФНЧ Підсилювач-обмежувач

Мал.37. Схема прямого перетворення радіо-сигналу в цифровий

цифрового сигналу буде складати 256 Гц. Отже, завдання передачі-прийому сигналу
полягає в тому, щоб за допомогою девіації частоти на ±3кГц утворити різницеві частоти
±3кГц, що утворюють інформаційні сигнали. Часова діаграма роботи каналів приймача
наведена на мал.38. Сигнал косинусного каналу поступає на вхід “С” D-тригера, а
синусного – на вхід D. По передньому фронту косинусного сигналу тригер фіксує на
виході ту інформацію, що присутня на цей момент на вході D, а коли вона не міняється,
то і сигнал на виході тригера не міняється.
Зауваження: використання D-тригера для порівняння частот є поширеним в техніці
обмірювання та обробки сигналів, наприклад, для “перетворення” вузьких інтервалів
часу в імпульсних послідовностях в широкі, що дає змогу вимірювати вузькі

53
 SIN Момент зміни частоти вхідного сигналу
t

COS 3кГц
t

Вихід цифрового сигналу

256Гц t

Мал.38. Часова діаграма роботи каналів приймача

+3
B

C6
La Ca1 L2 3.C1 H4 68H C10H R41K
V1
X 2
V
X
Ca 2

R3 1M R5 680K
C7 C9
ZQ 1 C1 1H T 0.1M 0.1 M R6 160
C8
L3 L1

C2 1H 1.5M R13 1M C1 10. L3 3.C1 H3

L2

68HC1 2
C3 C4 L1
15 150
Ou tM1 501
In-1+ 489
UcHF ZQ 467
OutGInM 245
In-2+ 243
OutM2Uc cOU 401
In2 _1Out 389
In2_ Ou t2367
In1Com 35
In2Ubs 34

R1
15M 523 InM 1 b32 312
ZQ 2 54 InCATr ounte b301 2930
567 InFA reqals b289 278
589 BloIn3Ou c2t3 U R570 1XK 06 b2567 256
V3
X 601 AlaGrD rmig b234 234
R2 6234 ReSo setund b21 201
1k Uc cDig b20
C5 S6
12 b7
34 b89
56 b10
78 b12U
910 U23
12 U64
134 U7b13
156 b145
17 b167
189 b189

1.5 M

+3B

інтервали часу з великою точністю простими

C6 методами.
La Ca1 3.3H C10 R4
L2
Схема електрична приймача 1H 1K
C14 68H
Приймач виконаний за схемою мал.39. XV1 XV2
Ca2

R3 1M
R5 680K

C9
C7
0.1M 0.1M
ZQ1 C1 1H T R6 160
L1

C8
1.5M L3 C13
1M
L2

L3

C2 1H R13 C11 0.1 3.3H

C12
68H
L1
C3 C4
50

48

46

44

42

40
39

37

35

33
51

49

47

45

43

41

38

36

34

15 150
In1

In2
ZQ

In-2
In-1

Ubs
In+1

In+2

R1
Com
Out1

Out2
InM2
OutG

In2_1
In2_2
OutM2
OutM1

UccHF

UccOU

15M 52 32
53 InM1 b32 31
54 ATrue b31 30
55 InCount b30 29
ZQ2 AFalse b29
56 28
57 InFreq b28 27
58 Out32 b27 26
59
60
In32
Bloc
UR5701XK06 b26
b25
25
24
XV3
61 GrDig b24 23
62 Alarm b23 22
R2 63 Sound b22 21
64 Reset b21 20
UccDig b20
1k
C5 S6
b10

b12

b15

b17

b19
b11

b13
b14

b16

b18
U1
U2
U3
U4
U6
U7
b8
b7

b9

1.5M
10

12
13

15

17

19
11

14

16

18

54
1
2
3
4
5
6
7
8
9

Звукове сповіщення Органи

Мал.39. Схема протидії
електрична приймача
 Змішувач,мал.40, виконано на основі транзисторів, що розташовані на кристалі
мікросхеми.
Квадратурна схема, мал.41, зсуває сигнали на 90°. Особливість схеми полягає в
тому, що в якості ємності використано власну ємність антени. Конденсатор Са2 потрібен
для того, щоб постійна складова на вході змішувачів не заземлялась вхідним контуром.

0
VT1

TX1

Ui np U ou t
Ug et U bi as

VT2

Ui n p C1 U ou t SI N

Фільтри нижніх частот виконані на основі LC-фільтрів та активних RС-фільтрів на

1n

L1

U ou t CO S

основі операційних підсилювачів, що розташовані на кристалі мікросхеми. Котушки

фільтрів виготовлено в феритових мікро-горщиках. Незважаючи на суттєву величину
0
індуктивності - 1мГн, розміри не більш з сірникову голівку.VT1
Uinp C1 UoutSIN
1n TX1

Uinp Uout
Uget Ubias

L1 VT2

Мал.40. Схема змішувача

0 UoutCOS
Мал.41. Квадратурна схема

55
 Основою синхронізатора є зсувний регістр. На відводах регістра розташована схема
збігу, яка порівнює код (адресу) що надійшов у регістр з кодом на виводах.
Роботу мікросхеми в цілому розглянуто вище у розділі “Вимірювання параметрів”.

Лаштування приймача

1. При лаштуванні перевіряється наявність коливань тактового генератора з

частотою 32768 Гц на виводах 2 і 3 мікросхеми.
Можливі несправності:
1) відсутність генерації - варто замінити резонатор чи резистор R1. При зменшенні
опору R5 погіршується запуск генератора.
2) коливання порушені на третій гармоніці ( 90-120кГц) - варто замінити С4, рідко -
збільшити її номінал.
2. Перевіряється наявність коливань і частота генерації гетеродина, що повинний
бути налаштований на частоту, рівну половині середньої частоти передавача.
Лаштування здійснюється регулюванням індуктивності котушки L1. Котушка
виконується в стандартному ферритовом горщику.
Частотомір варто підключати через высокоомный дільник напруги до ВЧ-
трансформатора, котушки L3,L4.
3. При включеному передавачі уточнюється налаштування антенного контуру Са,Lа.
Контроль - осциллографом по напрузі різницевої частоти на виходах фільтрів нижніх
частот, конденсатори С15, С17.
1. Регулюванням частоти гетеродина установити фазові співвідношення різницевих
частот у каналах:
1) при заземленому затворі комутатора передавача, тобто при генерації верхньої
частоти в передавачі фаза коливання другого каналу приймача повинна бути
затримана щодо фази першого каналу на 60-90 градусів;
2) при подачі напруги на затвор передавача, тобто при генерації нижньої частоти в
передавачі перемикач фаза коливання першого каналу приймача повинна бути
затримана щодо фази другого каналу на 60-90 градусів.
Виконання цих умов забезпечує умову квадратурності каналів та адекватну
демодуляцію інформаційного пакета сигналу.
2. Для упевненого прийому іноді слід уточнити напругу зсуву операційних
підсилювачів мікросхеми приймача. Для цього необхідно уточнити номінал

56
 резистора R10. Напруга на виводу 39 у оптимальній точці не повинне виходити за
межі 1,2-1,8В.
Контрольні точки приймача
1. Вивід 53 - Вихід імпульсу збігу адреси. Сигнал на цьому виводі з'являється при
збігу адреси виді одиночного імпульсу, тривалість якого складає 1-2 такти внутрішньої
частоти синхронізації (для режиму "Відео - 4096 Гц). Можливо періодичне провалля
імпульсу на одну-дві посилки при невідповідності частот кварцових генераторів
32768Гц. Чим ближче частоти в генераторах приймача і передавача, тим рідше провали
в одержанні імпульсу збігу.
2. Вивід 55 - Вихід імпульсу розбіжності адреси. Сигнал на цьому виводу з'являється
при розбіжності адреси у виді одиночного імпульсу, тривалість якого складає 1-2 такту
внутрішньої частоти синхронізації. Цей імпульс виявляється також тоді, коли тривалість
імпульсу збігу складає половину тривалості періоду збігу тактової частоти. Таким чином,
сума тривалості імпульсу збігу і розбіжності дорівнює періоду тактової частоти. Імпульс
розбіжності формується по синхропосилці і є, разом з імпульсом збігу, індикатором
передачі.

Контрольні питання
32) Яке функціональне призначення транзисторів в схемі змішувача?
33) Для чого потрібна квадратурна схема на вході приймача?
34) Чому при половинній частоті гетеродину відносно сигналу на вході потрібен
трансформатор у схемі змішувача?
35) Який тип резонансу резонатора в високочастотному генераторі передавача?
36) Який тип резонансу резонатора в гетеродині приймача?
37) Для чого потрібна напруга зміщення на вході операційного підсилювача в ІМС
приймача?
38) Яку фунцію виконує D-тригер в ІМС приймача?
39) Який принцип отримання інформації з радіо сигналу про передачу кода ?
40) Коли в SIN-каналі сигнал буде випереджати по фазі сигнал COS-каналу?
41) Чому при послідовному резонансі можливе керування частотою кварцового
резонатора в широких межах, а при паралельному – лише незначна корекція?

Охоронна система при зв'язку по мережі 220В

Така система охоронної сигнализація являє собою найпростіший із усіх можливих
варіантів побудови охоронних систем на основі ІМС УР5701ХК07 і УР5701ХК06. У

57
даному варіанті виконання передбачається зв'язок у режимі «запит-відповідь».
Передбачається, мал.42, що на робочому місці охоронця встановлений центральний
блок (ЦБ), що послідовно опитує кожен об'єкт - охоронювану зону (ОЗ) і, одержавши
відповідь, переходить до чергового. Формат сигналу, яким обмінюється ЦБ і ОЗ
приведена на мал.30. Приймач - УР5701ХК06, знайшовши, що встановлений на виводах
код відповідає прийнятому, виробляє імпульс запуску передавача - ІМС УР5701ХК07.

220В

ЦБ ОЗ ОЗ ОЗ
1 2 N
Мал.42. Охоронна система з використанням в якості шлейфу зв’язку мережі 220В.

ЦБ аналізує інформаційний сегмент і приймає рішення: зняти тривогу чи

приступитидо опитування черговий ОЗ.
Така схема опитування зон застосовна в кооперативних гаражах, під'їздах багато-
квартирних будинків і т.п. Система зручна тим, що не вимагає прокладки проводів і не
перетинається в частотному діапазоні з трьохпрограмними трансляційними станціями.
Тут буде розглянута робота приймача-передавача, розташованого в охоронюваній зоні.
Схема такого приймача-передавача приведена на мал.43. В основу роботи системи
покладений принцип амплітудної маніпуляції кодової послідовності сигналом місцевого
генератора на основі кварцового резонатора з частотою 32768Гц.

Робота мікросхем
Обидві мікросхеми знаходяться в режимі «Відео», що встановлений заземленням
виводу 55 у ІМС УР5701ХК07 і виводу 56 у ІМС УР5701ХК06. У режимі «Відео», коли
вивід 55 заземлений, швидкість видачі кодової посилки вище, ніж у режимі «Радіо» і
відповідає частоті синхро-посилкм 2048Гц (швидкість передачі 4096 бод). Системна
частота 32768Гц установлена генератором передавача ІМС УР5701ХК07, виводи 2,3,4,
стабілізована кварцовим резонатором і через розділовий конденсатор подана на інвертор
приймача, вивід 58. Цим синхронізуються обидві мікросхеми. Передавач ЦБ і передавач
ОЗ працюють однаково. Тому, розглядаючи схему формування сигналу передавача ОЗ,
вважаємо, що такі ж сигнали приходять і від ЦБ. Основу формування сигналу запиту і
відповіді складає послідовність, представлена на мал.30. Перші 32 біта – незмінна
частина сигналу, що представляє меандр із 16 «1» і 16 «0». Ця частина сигналу

58
автоматично формується передавачем ІМС УР5701ХК07 і не може бути перекодована.
Біти 33-64 являють собою інформаційний сегмент і стан цих бітів відповідає потенціалам
на відповідних виводах ІМС УР5701ХК07: виводи 6...35. Зокрема для схеми, що
представлена на мал.43, сигналом стану зони є біти 3 і 4 в інформаційному сегменті. У
даному випадку контакт S1 позначає протипожежний термодатчик а S2 – послідовний
ланцюжок датчиків обриву типу «геркон», фольга і т.п. Постійна часу ланцюжка R17C20
визначає затримку часу спрацьовування сигналізації для виключення тумблера SW1, що
розташований у потайливому місці, у режим блокування системи, коли замкнуті контакти
1-3. Діоди D1 і D2 утворюють «монтажне ЧИ» для виводу на контакт XS4 місцевого
сигналу тривоги у вигляді «1». Контакт XS3 – контрольний. На цьому контакті постійно
присутній кодова послідовність мал.30 з урахуванням конкретного розпаювання виводів
6...35.…35 У даному випадку вона має наступну структуру: у першому рядку зазначений
номер біта в загальній кодовій послідовності (КП), а в нижньої – в інформаційному
сегменті (ІС), тобто без обліку бітів синхро-посилки і відповідно до найменування виводів
ІМС

№ біта КП 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64
Значення 0 0 1 1 1 1 0 0 0 0 0 1 1 1 1 1 0 0 0 0 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1 1 1
№ біта ИС 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32
Рис.44. Код інформаційного сегмента передатчика

Перші два біта в послідовності, мал.44, вказують на те , що звукова частина сигналізації

не задіяна. Тому, при прийомі сигналу з ОЗ на виводі 62 сигналу не буде.
Якщо ж потрібно, щоб стан датчиків контролювся і по виду звучання, то виводи 6 і 7
варто підключити не до землі, а відповідно до анодів діодів D1 і D2. У цьому випадку
кодування команд звучання по виводу 62 УР5701ХК06 буде таким, як вказано вище,
табл.4. У даному випадку «високе» має на увазі як основний тон частоту 1кГц, а
«низьке» - частоту 256Гц.
При одержанні запиту від ЦБ ІМС УР5701ХК06 виробляє імпульс розбіжності на
виводі 25, якщо код адреси не відповідає розпаюванню по виводах 1...6…6,13…32,
приведеному на мал.43.
Якщо ж прийнята кодова послідовність дешифрована приймачем і адреса збіглася з
установленим на виводах, то на виводу 53 виробляється короткий імпульс збігу, а на
виводах 7...12…12 установлюються потенціали відповідно до змісту бітів 3...6
прийнятого ІМС (у даній схемі це не використовується). Імпульс збігу через діод D4

59
надходить у базу транзистора КТ315В, що виконує функції перетворювача рівня, далі
через два інвертори (перший на DD2, другий – на DD1) на виводі 50 «Пуск коду по
установці». Заземлення цього виводу викликає появу кодових посилок відповідно до
потенціалів на виводах 46 і 47. Кількість посилок визначається по таблиці 5. У даному
випадку відповідно до таблиці 5 передавач видасть по виводу 49 одну кодову посилку.
Біти цієї кодової посилки, що встановлені в «1», наприклад, синхро-посилки, мал.45а,
модулюються імпульсами, що заповнюють, мал.45б, мал.45в. Ці імпульси одержують за
схемою збігу прямої й інверсної системної частоти 32768Гц. Імпульси, мал.45б, мал.45в
надходять у бази вихідних транзисторів КТ815А. У підсумку на трансформатор
надходить симетричний сигнал, мал.45г, що не викликає намагнічування сердечника
трансформатора. Осердя трансформатора – ферритовое кільце 2000НМ.

t
а)
t
б)
t
в)

г)
Рис.45. Часові діаграми для роботи передавача при передачі синхропосилки

60
 Біти кодового сегмента модулюються аналогічно, мал.46.

t
а)

Мал.46. Часові діаграми роботи передавача для інформаційного сегмента кодової послідовності
б)
У схемі приймача для виготовлення вхідного трансформатора приймача можна
використовувати готові горщики з каркасами, що використовуються для ПЧ-контурів
радіоприймачів. Вхідний диференціальний підсилювач приймача побудований на
МОН-транзисторах, розміщених на кристалі (див. структурну схему). Як генератор
струму виступає резистор R9, як навантаження – резистор R10. Діод D5, резистори
R4, R6, конденсатори С9, С10 разом із внутрішніми операційними підсилювачами
утворюють детектор.
Центральний блок
У якості ЦБ можна використовувати такі ж приймачі-передавачі, мал.43. У цьому
випадку кожної ЦБ утвориться як набір приймально-передавачів і кожної ОЗ буде
поставлений у відповідність індивідуальний приймач-передавач у диспетчерській.
Єдина відмінність буде в тім, що схему варто змінити в частині формування імпульсу
опитування передавача. На кожну схему повинний надходити окремий
Рис.43. імпульс
Схема приемо-передатчика
опитування. Такі імпульси формуються, наприклад, за допомогою лічильника і
дешифратора з відводами. З кожного відводу імпульс подається на окрему плату.
Таке рішення придатне для невеликої кількості ОЗ: 10...30…30 і застосовується як
спробне рішення для тих користувачів у колективному гаражі, що згодні на установку
охорони до початку впровадження загальної охоронної системи. Для більшої
кількості ОЗ варто використовувати, наприклад, персональний комп'ютер чи
мікроконтролер.

Електромагнітна сумісність.
Виконання умов електромагнітної сумісності полягає в тому, що максимальна
ширина спектру сигнала повинна бути обмежена частотою 150кГц. При перевищені
вказаної частоти можливо випромінювання в ефір перешкод, що порушує вимоги
стандартів по електромагнітній ссумісності [18...28]. Контроль за виконанням умов
стандартів може бути проведений за допомогою аналізатора спектру.

Література.
1. Основы теории цепей. Учебник для вузов. Изд.4., М., «Энергия», 1975 авт.:
Г.В.Зевеке, П.А.Ионкин, А.В.Нетушил, С.В. Страхов.
2. Степаненко И.П. Основы теории транзисторов и транзисторных схем. М.
«Энергия», 1977г.
3. Самарский А.А. Теория разностных схем. «Наука», М., 1977, 656с.
4. Набор программ для ЭЦВМ «МИР», т.1, книга 1. К. «Наукова
думка»,1973г.,228 стр., (АН УССР, ин-т кибернетики).
5. Набор программ для ЭЦВМ «МИР», т.1, книга 2.
6. Форсайт Дж., Малькольм М., Моулер К. Машинные методы математических
вычислений. М., «Мир», 1980, 279с.
7. Блихер А. Физика силовых биполярных и полевых транзисторов. Л.,
«Энергоатомиздат», Ленинградское отделение, 1986г., 248с.
8. Семенов Б.Ю. Силовая электроника для любителей и профессионалов.
Солон-Р, М., 2001, 327с.
9. Ван дер Зил. Шум. Источники, описание, измерние. М., «Советское
радио», 1973. 225с.
10. Полевые транзисторы. Физика, технология и применения. Пер. с англ.
Под ред.д.т.н., проф. С.А.Майорова. «Советское радио», М., 1971, 374с.
11. Альтшуллер Г.Б., Елфимов Н.Н., Шакулин В.Г. Кварцевые генераторы:
Справ.пособие. М.: «Радио и связь», 1984.-232с.
12. Кварцевые резонаторы, фильтры, резонаторы. Кристаллические
элементы. ОАО
«Морион», С.-П. 2002г.
13. Андрианов В.И., Соколов А.В. Охранные устройства для автомобиля.
«Лань», Санкт-Петербург, 1997, с.236.
14. Павлов Л.Н. Комплект микросхем для охранной сигнализации,
персонального радиовызова и телеуаправления . Россия. Схемотехника,
№10, 2001.
15. Павлов Л.Н. Охранная система. Радиоаматор, №3, 2003г.
16. Павлов Л.Н. Простая охранная система. Радиоаматор, №9, 2003г.
17. Стандарт России. Р 50657-94. Совместимость радиоэлектронных
средств связи электро-магнитная. Устройства радиоприемные всех категорий
и назначений народно-хозяйственного применения. Требования к
долговременным отклонениям частоты. Методы измерения и контроля.
18. Стандарт России Р 50775-95. Системы тревожной сигнализации. Часть
1. (МЭК 839-1-1-88) Общие требования. Раздел 1. Общие положения.
19. Стандарт России Р 50776-95. Системы тревожной сигнализации. Часть
1. (МЭК 839-1-4-89) Общие требования. Раздел 4. Руководство по
проектированию, монтажу и техническому обслуживанию.
20. Стандарт России Р 50777-95 Системы тревожной сигнализации. Часть
2. МЭК 839-2-6-90) Требования к системам охранной сигнализации.
Раздел 6. Пассивные оптико-электронные инфракрасные
извещатели для закрытых помещений.
21. Стандарт России Р 50829-95. Безопасность радиостанций,
радиоэлектронной аппаратуры с использованием приемо-передающей
апппаратуры и их составных частей. Общие требования и методы испытаний.
22. Стандарт России Р 50789-95. Совместимость технических средств
электромагнитная. Устройства охранные сигнально-противоугонные авто-
транспортных средств. Требования и методы испытаний.
23. Стандарт России Р 50008-92. Совместимость технических средств
электромагнитная. Устойчивость к радиочастотным электромагнитным
помехам в полосе 26-1000 МГц. Технические требования и методы
испытаний.
24. Стандарт России Р 50009-92. Совместимость технических средств
охранной, пожарной, и охранно-пожарной сигнализации электромагнитная.
Требования, нормы, и методы испытаний на помехоустойчивость и
индустриальные радиопомехи.
25. Стандарт России Р 50016-92. Совместимость технических средств
электромагнитная. Требования к ширине полосы радиочастот и внеполосным
излучениям радиопередатчиков. Методы испытаний и контроля.
26. Стандарт России Р 50782-95. Аппаратура бортовая. Системы передачи
сигналов оповещения с космических аппаратов. Параметры сигналов радио
линии.
Зміст
1. Вступ...................................................................................................................... 3
2. Коротка довідка .................................................................................................... 3
3. Елементна база ................................................................................................... 4
4. Приклади аналізу побутових схем. Схема з спільним емітером..................... 8
5. Особливості інтегрального транзистора в схемі з СЕ ......................................14
6. Генератор основної частоти для електронного годинника ............................. 15
7. Моделювання повної схеми генератора .......................................................... .21
8. Контроль частоти .................................................................................................22
9. Співставлення моделі генератора з моделлю маятникового механізму .........23
10. Захист затворів інвертора в схемі генератора ................................................ 24
11. Релаксаційний генератор ...................................................................................25
12. Генератор коливань трикутної форми ............................................................. 26
13. Генератор коливань прямокутної форми ........................................................ 27
14. Контрольні питання............................................................................................ 27
15. Побутові охоронні системи ............................................................................... 32
16. Проста охоронна система ................................................................................. 32
17. Комплект мікросхем для охоронних систем .................................................... 35
18. Структурна схема ІМС УР5701ХК07 ................................................................. 38
19. Структурна схема ІМС УР5701ХК06 ................................................................. 39
20. Основи програмування мікросхем .................................................................... 42
21. Оптимальний вибір адреси ............................................................................... 44
22. Схеми включення .............................................................................................. 44
23. Контрольні питання ........................................................................................... 50
24. Система охоронної сигналізації по радіо на частоті 27МГц .......................... 50
25. Передавач ......................................................................................................... 50
26. Лаштування передавача .................................................................................. 52
27. Робота передавача ........................................................................................... 53
28. Приймач. Структурна схема радіо-блоку ........................................................ 54
29. Схема електрична приймача ........................................................................... 55
30. Лаштування приймача ...................................................................................... 57
31. Контрольні точки приймача .............................................................................. 58
32. Контрольні питання .......................................................................................... 59
33. Охоронна система при зв'язку по мережі 220В .............................................. 59
34. Література........................................................................................................... 65
 Навчальне видання

Навчальний посібник з курсу “Основи побудови та застосування побутової РЕА”

для студентів 4 курсу спеціальності 500200

“Конструювання і технологія електронно – обчислювальних засобів”

Укладач: Павлов Леонід Миколайович