1

Конспект вебінару:
“Резерв відпусток та коефіцієнт підвищення- практика застосування”
РЕЗЕРВ ВІДПУСТОК

ПСБО 26

ПОЛОЖЕННЯ(стандарт) бухгалтерського обліку 26 "Виплати працівникам"

Поточні виплати працівникам

5. Поточні виплати працівникам включають: заробітну плату за

окладами та тарифами, інші нарахування з оплати праці; виплати за
невідпрацьований час (щорічні відпустки та інший оплачуваний
невідпрацьований час); премії та інші заохочувальні виплати, що
підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні
періоду, у якому працівники виконують відповідну роботу, тощо.

6. Нарахована сума виплати працівникам за роботу, виконану

ними протягом звітного періоду, визнається поточним зобов'язанням.

7. Виплати за невідпрацьований час, що підлягають

накопиченню, визнаються зобов'язанням через створення забезпечення
у звітному періоді.

Виплати за невідпрацьований час, що не підлягають

накопиченню, визнаються зобов'язанням у тому періоді, у якому час
відсутності працівника на роботі підлягає оплаті.

8. Премії та інші заохочувальні виплати визнаються

зобов'язанням через створення забезпечення у звітному періоді,
якщо робота, виконана працівниками у цьому періоді, дає їм право
на отримання таких виплат у майбутньому.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11

4. Терміни, що використовуються в положеннях (стандартах)
бухгалтерського обліку, мають таке значення:
Забезпечення - зобов'язання з невизначеними сумою або часом
погашення на дату балансу.

Визнання та оцінка зобов'язання

5. Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути

достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних
вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу
раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума
включається до складу доходу звітного періоду.

13. Забезпечення створюються для відшкодування наступних

(майбутніх) операційних витрат на:
виплату відпусток працівникам;
додаткове пенсійне забезпечення;
виконання гарантійних зобов'язань;
реструктуризацію, виконання зобов'язань при припиненні
діяльності;
виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо.

2
 Суми створених забезпечень визнаються витратами (за винятком
суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних
засобів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку
7 ( z0288-00 ) "Основні засоби").
14. Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих
подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення
ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка
може бути розрахунково визначена. Забороняється створювати
забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності
підприємства.
Сума забезпечення на виплату відпусток визначається щомісяця
як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і
відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату
відпусток до загального планового фонду оплати праці з урахуванням
відповідної суми відрахувань на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування.

17. Забезпечення використовується для відшкодування лише тих

витрат, для покриття яких воно було створено.
18. Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу
та, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується). У
разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення
майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає
сторнуванню.

ПОЛОЖЕННЯ
(стандарт) бухгалтерського обліку
25 "Фінансовий звіт суб'єкта
малого підприємництва"

2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються (крім

підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову
звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності):
1) для складання Фінансового звіту суб’єкта малого
підприємництва:
суб'єктами малого підприємництва – юридичними особами, які
визнані такими відповідно до законодавства (крім тих, які
складають Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого
підприємництва);
представництвами іноземних суб’єктів господарської
діяльності.
2) для складання Спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого
підприємництва:
суб'єктами малого підприємництва – юридичними особами, які
ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно
до податкового законодавства;
суб'єктами малого підприємництва – юридичними особами, що
відповідають критеріям мікропідприємництва.

8. Суб'єкти малого підприємництва, зазначені у підпункті 2

пункту 2 цього розділу, можуть:
обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю
без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої
вартості;
не створювати забезпечення наступних витрат і платежів
(на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних
зобов'язань тощо), а визнають відповідні витрати у періоді їх
фактичного понесення;

3
 поточну дебіторську заборгованість включати до підсумку
балансу за її фактичною сумою.

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про бухгалтерський облік та фінансову

звітність в Україні

Стаття 2. Сфера дії Закону

2. Для цілей цього Закону підприємства (крім бюджетних

установ) можуть належати до мікропідприємств, малих, середніх або
великих підприємств.

Мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату

складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному,
відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

балансова вартість активів - до 350 тисяч євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт,

послуг) - до 700 тисяч євро;

середня кількість працівників - до 10 осіб.

Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для

мікропідприємств та показники яких на дату складання річної
фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають
щонайменше двом із таких критеріїв:

балансова вартість активів - до 4 мільйонів євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт,

послуг) - до 8 мільйонів євро;

середня кількість працівників - до 50 осіб.

Середніми є підприємства, які не відповідають критеріям для

малих підприємств та показники яких на дату складання річної
фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають
щонайменше двом із таких критеріїв:

балансова вартість активів - до 20 мільйонів євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт,

послуг) - до 40 мільйонів євро;

середня кількість працівників - до 250 осіб.

Великими є підприємства, які не відповідають критеріям для

середніх підприємств та показники яких на дату складання річної
фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають
щонайменше двом із таких критеріїв:

балансова вартість активів - понад 20 мільйонів євро;

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт,

послуг) - понад 40 мільйонів євро;

4
 середня кількість працівників - понад 250 осіб.

Новоутворені підприємства під час визначення відповідності

критеріям застосовують показники на дату складання річної
фінансової звітності.

Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками

річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не
відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної
категорії підприємств.

Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро,

застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют
(середній за період), розрахований на підставі курсів
Національного банку, що встановлювалися для євро протягом
відповідного року.
3. Суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до
законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і
витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність
у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему
обліку і звітності.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
фінансів України
30.11.1999 № 291

ІНСТРУКЦІЯ
про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій

На субрахунку 471 "Забезпечення виплат відпусток" ведеться облік руху та залишків коштів на
оплату чергових відпусток працівникам. Сума забезпечення визначається щомісячно як
добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотку, обчисленого як
відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати
праці. На цьому субрахунку також узагальнюється інформація про забезпечення обов'язкових
відрахувань (зборів) від забезпечення виплат відпусток на відрахування на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування.
Рахунок 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків:

10 "Основні засоби"

20 "Виробничі запаси" 15 "Капітальні інвестиції"

23 "Виробництво" 23 "Виробництво"

24 "Брак у виробництві" 39 "Витрати майбутніх періодів"

25 "Напівфабрикати" 68 "Розрахунки за іншими операціями"

5
30 "Готівка"

31 "Рахунки в банках" 81 "Витрати на оплату праці"

63 "Розрахунки з постачальниками і 82 "Відрахування на соціальні заходи"

підрядниками"

65 "Розрахунки за страхуванням" 84 "Інші операційні витрати"

90 "Собівартість реалізації"

66 "Розрахунки за виплатами працівникам" 91 "Загальновиробничі витрати"

68 "Розрахунки за іншими операціями" 92 "Адміністративні витрати"

93 "Витрати на збут"

71 "Інший операційний дохід" 94 "Інші витрати операційної діяльності"

Додаток РІ до декларації з податку на прибуток

4.2.11 Витрати на оплату відпусток працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, які
відшкодовані після 01 січня 2015 року за рахунок резервів та забезпечень, сформованих до 01 січня
2015 року відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або
міжнародних стандартів фінансової звітності, у випадку, якщо такі витрати не були враховані при
визначенні об'єкта оподаткування до 01 січня 2015 року (пункт 24 підрозділу 4 розділу XX
Податкового кодексу України)

2. Різниці, що виникають при формуванні забезпечень (резервів) (стаття 139 розділу III Податкового
кодексу України)
Забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат
2.1.1 Сума витрат на створення 2.2.1 Сума використання створених
забезпечень (резервів) для забезпечень (резервів) витрат (крім
відшкодування наступних забезпечення (резерву) витрат на
(майбутніх) витрат (крім оплату відпусток працівникам,
забезпечення (резерву) витрат на інших виплат, пов'язаних з оплатою
оплату відпусток працівникам, праці, та витрат на сплату єдиного
інших виплат, пов'язаних з оплатою соціального внеску, що
праці, та витрат на сплату єдиного нараховується на такі виплати),
соціального внеску, що сформованого відповідно до
нараховується на такі виплати) національних положень (стандартів)
відповідно до національних бухгалтерського обліку або
положень (стандартів) міжнародних стандартів фінансової
бухгалтерського обліку або звітності (підпункт 139.1.2 пункту
міжнародних стандартів фінансової 139.1 статті 139 розділу III
звітності (підпункт 139.1.1 пункту Податкового кодексу України)
139.1 статті 139 розділу III
Податкового кодексу України)

6

Х Х
2.2.1.1 Сума коригування (зменшення)
забезпечень (резервів) для
відшкодування наступних
(майбутніх) витрат (крім
забезпечення (резерву) на відпустки
працівникам, інших виплат,
пов'язаних з оплатою праці, та
витрат на сплату єдиного
соціального внеску, що
Х нараховується на такі виплати), на
яку збільшився фінансовий
результат до оподаткування
відповідно до національних
положень (стандартів)
бухгалтерського обліку або
міжнародних стандартів фінансової
звітності (підпункт 139.1.2 пункту
139.1 статті 139 розділу III
Податкового кодексу України)

• РОЗРАХУНОК СЕРЕДНЬОДЕННОЇ

• ЗАСТОСУВАННЯ КОЕФІЦІЄНТУ ПІДВИЩЕННЯ ОКЛАДУ ПРИ

ОБЧИСЛЕННІ СЕРЕДНЬОЇ ЗАРПЛАТИ
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А від 8 лютого 1995 р. N 100 

Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати

2. Установити, що чинність цієї постанови поширюється на підприємства,

установи і організації усіх форм власності.

1. Цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: 


а) надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку
з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати
їм компенсації за невикористані відпустки;

 б) надання працівникам творчої відпустки;

 в) виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час; 

г) переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом
здоров'я; 

д) переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу
легшу роботу; 

е) надання жінкам додаткових перерв для годування дитини; 

є) виплати вихідної допомоги; 

ж) службових відряджень; 

з) вимушеного прогулу; 

и) направлення працівників на обстеження до медичних закладів; 

і) звільнення працівників-донорів від роботи; 

ї) залучення працівників до виконання військових обов'язків; 

й) тимчасового переведення працівника у разі виробничоїпотреби на іншу
нижчеоплачувану роботу; 

л) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться
виходячи із середньої заробітної плати.

«…» 10. У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в

установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями,
передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і
в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток,
заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при

7
обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення
коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових
підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат
провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.»

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЛИСТ

від 24.10.2008 р. № 696/13/84-08
Щодо необхідності коригування середньої заробітної плати при нарахуванні
відпускних
«…» Положення Порядку обов'язкові для виконання підприємствами усіх форм
власності та господарювання на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від
8 лютого 1995 р. № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної
плати".
З метою недопущення зниження середньої заробітної плати у зв'язку із підвищенням на
підприємстві, в установі, організації тарифних ставок окладів пунктом 10 Порядку
передбачено проведення коригування заробітної плати.
Так, вищезазначеним пунктом визначено, що у випадку підвищення тарифних ставок і
посадових окладів на підприємстві відповідно до актів законодавства, а також за
рішеннями, передбаченими колективними договорами (угодами), як у розрахунковому
періоді, так в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток,
заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні
середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх
підвищення.
У випадку, коли посадові оклади були підвищені не на один відсоток, коефіцієнт
коригування визначається шляхом ділення окладу, який встановлено
працівникові після підвищення, на оклад, який був у працівника до підвищення.
На госпрозрахункових підприємствах коригування заробітної плати провадиться
з урахуванням їх фінансових можливостей. Тобто зазначена норма передбачає
можливість госпрозрахункового підприємства у випадку скрутного фінансового
стану дещо зменшити коефіцієнт коригування, але не позбавляє ці підприємства
від коригування.
Так, якщо підвищення тарифних ставок на підприємстві відбулось в 1,7 разу, але
підприємство не має можливості провести коригування середньої заробітної
плати на коефіцієнт 1,7, необхідно здійснити аналіз наявних фінансових
можливостей підприємства на проведення коригування, видати наказ про
застосування коефіцієнта нижчого, наприклад, коефіцієнта 1,5 чи 1,3 тощо. Цей
наказ (розпорядження) має погоджуватись із профспілковим комітетом
підприємства або з іншим уповноваженим на представництво трудового
колективу органом.
У випадку, коли підвищення окладів відбулося в періоді, коли працівник перебував у
щорічній відпустці, його середній заробіток необхідно прокоригувати і донарахувати
належні йому кошти. Донарахування необхідного провадиться і у випадку, коли працівник
відразу після відпустки звільняється, а в період, коли працівник перебував у відпустці,
відбулося підвищення окладів.

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ
04.04.2006 N 260/13/84-06
«...» Відповідно до статті 121 КЗпП України за відрядженими працівниками зберігається
протягом усього часу відрядження місце роботи (посада) і середня заробітна плата, яка
обчислюється відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (із змінами).
При розрахунку середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, який
провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого

8
постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (із змінами), у разі підвищення
тарифних ставок і окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів
законодавства, а також за рішеннями, передбаченими у колективних договорах (угодах),
як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається
середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються
при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення
коригуються на коефіцієнт їх підвищення (п. 10 Порядку).
Отже, у випадку, якщо на підприємстві з 1 лютого п.р. відбулося підвищення
окладів за рішеннями, передбаченими у колективному договорі (угоді), для всіх
працівників підприємства, заробітна плата за проміжок часу до підвищення коригується
на коефіцієнт її підвищення.
У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівника у зв'язку з
присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу
(посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не провадиться.
Тобто у випадку підвищення посадових окладів працівників на підприємстві, в установі,
організації, що не відповідає актам законодавства або рішенням, передбаченим у
колективних договорах (угодах), коригування середньої заробітної плати як у
розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається
середній заробіток, не провадиться.

• МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Л И С Т

Від 05.12.2005 N 06-4/165
«…» Щодо застосування пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 N 100 (зі змінами).
З метою недопущення зниження середньої заробітної плати у зв'язку із підвищенням на
підприємстві, в установі, організації тарифних ставок окладів пунктом 10 вищеназваного
Порядку передбачено проведення коригування заробітної плати.
Так, вищеназваним пунктом визначено, що у випадку підвищення тарифних ставок
і посадових окладів на підприємстві відповідно до актів законодавства, а також за
рішеннями, передбаченими колективними договорами (угодами), як у розрахунковому
періоді, так в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток,
заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні
середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх
підвищення.
У випадку, коли посадові оклади були підвищені не на один відсоток,
коефіцієнт коригування визначається шляхом ділення окладу, який встановлено
працівникові після підвищення, на оклад, який був у працівника до підвищення.
….
На госпрозрахункових підприємствах коригування заробітної плати провадиться з
урахуванням їх фінансових можливостей. Тобто зазначена норма передбачає
можливість госпрозрахункового підприємства у випадку скрутного фінансового
стану дещо зменшити коефіцієнт коригування, але не позбавляє ці підприємства
від коригування.
Наприклад, якщо підвищення тарифних ставок на підприємстві відбулось в 2 рази,
але підприємство не має можливості провести коригування середньої заробітної плати на
коефіцієнт 2, а може застосовуватись коефіцієнт 1,7; 1,5 тощо. У зазначеному випадку
необхідно видати наказ (розпорядження) по підприємству із зазначенням розміру
коефіцієнта коригування. Цей наказ (розпорядження) має погоджуватись із
профспілковим комітетом підприємства або з іншим уповноваженим на
представництво трудового колективу органом.
У випадку, коли в розрахунковому періоді або в періоді, протягом якого за
працівником зберігається середній заробіток, на підприємстві відбулось підвищення

9
окладів (тарифних ставок) лише окремій категорії працівників, коригування середнього
заробітку не провадиться.

•МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЛИСТ

від 16.08.2016 р.N 1143/13/84-16
Щодо відповідальності за непроведення коригування середньої заробітної плати
Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист та в межах компетенції
повідомляє.
Відповідальність підприємств за порушення законодавства про працю встановлено
статтею 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).
На нашу думку, непроведення коригування середньої заробітної плати є
порушенням законодавства про працю, за що встановлена відповідальність
абзацом 6 частини другої статті 265 КЗпП, а саме штраф у розмірі мінімальної
заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Штрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про
працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

• РОЗРАХУНОК КОЕФІЦІЄНТУ. ЧИСЛОВИЙ ПРИКЛАД

Порахувати відпускні Сидоренко О. Період відпустки 06 серпня - 21 серпня 2016

року (16 к.д.). Дані за розрахунковий період а Таблиці 1
Розрахунок середньоденної із урахуванням коефіцієнту підвищення окладу
Таблиця 1
Оклад, що Коефіцієнт Зарплата,
Місяць Зарплата Дні діяв у конкретному
(Оклад новий із урахуванням
місяці /Оклад с) коефіцієнту
1 2 3 4 5 6
Серпень 10 970,00 31 6 000,00 1,66671 18 283,70
Вересень 12 390,00 30 6 000,00 1,6667 20 650,41
Жовтень 12 090,00 31 6 000,00 1,6667 20 150,40
Листопад 15 090,00 30 6 000,00 1,6667 25 150,50
Грудень 12 988,83 31 8 000,00 1,252 16 236,04
Січень 11 210,53 31 8 000,00 1,25 14 013,16
Лютий 12 300,00 29 8 000,00 1,25 15 375,00
Березень 15 300,00 31 8 000,00 1,25 19 125,00
Квітень 12 300,00 30 10 000,00 1,00 12 300,00
Травень 12 300,00 31 10 000,00 1,00 12 300,00
Червень 12 359,45 30 10 000,00 1,00 12 359,45
Липень 12 359,45 31 10 000,00 1,00 12 359,45
151 658,26
366 96 000,00 198 303,11

Примітка 1
10 000/6 000= 1,6667
Примітка 2
10 000/8 000= 1,25

Аналіз та порівняння розрахунку середньоденної із застосуванням

коефіцієнту підвищення та без такого
Таблиця 2
Застосування п. 10
Показники Інструкції №100
Ні Так Різниця
427,21 558,60
Середньоденна
(151 658,26/366-11) (198 303,11/366-11) 131,39

К-ть днів 16
відпустки 16 х

10
 6 835,30 8 937,60
Сума відпускних 2 102,30
( 16* 427,21) ( 16* 558,60)

• МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ
від 11.11.2016 р. № 1564/13/84-16
Щодо оплати днів відрядження для працівників, які не є державними
службовцями
Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо оплати днів
відрядження для працівників, які не є державними службовцями, та повідомляє.
Відповідно до статті 121 Кодексу законів про працю України працівникам, які направлені у
службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов,
визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути
нижчим середнього заробітку.
Отже, необхідно визначити, як саме має бути оплачено період відрядження — чи за
денним, чи за середньоденним заробітком.
Середньоденний заробіток розраховується згідно з положеннями Порядку обчислення
середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
08.02.95 № 100 (далі — Порядок), відповідно до абзацу третього пункту 2 якого середня
заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що
передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.
Тобто у випадку, коли працівника було направлено у відрядження з 26 вересня по 7
жовтня п. p., середньоденна заробітна плата буде розраховуватись виходячи із заробітної
плати липня — серпня п. р., оскільки зазначені місяці передують місяцю (вересню)
направлення у відрядження.
Денний заробіток необхідно буде визначати для вересня і жовтня окремо.
У випадку, якщо середньоденний заробіток, розрахований у вересні п. р., буде
нижчим денного заробітку вересня, то працівнику за дні відрядження, які припадають на
вересень, необхідно заплатити заробітну плату згідно з його трудовим договором.
Якщо середньоденний заробіток, розрахований у вересні п. р., буде вищим денного
заробітку жовтня, то працівнику за дні відрядження, які припадають на жовтень,
необхідно заплатити середньоденний заробіток.

• ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

ЛИСТ
від 19.05.2016 р. N 5548/4/4.3-ДП-16
Щодо застосування фінансових санкцій за непроведення індексації заробітної плати та
компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням
термінів їх виплати
«…»
Так, згідно з частиною другою статті 12 Закону N 108/95-ВР норми і гарантії в
оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю
України, є мінімальними державними гарантіями.
З урахуванням вищевикладеного зазначимо, що проведення індексації заробітної
плати у встановленому законодавством порядку передбачено статтею 95 Кодексу законів про
працю України (далі - КЗпП України). А тому індексація заробітної плати є мінімальною
державною гарантією в оплаті праці, за недотримання якої юридичні та фізичні особи -
підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у
десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент

11
виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 4
частини другої статті 265 КЗпП України).
Стосовно накладення штрафу за невиконання Порядку проведення компенсації
громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. N 159 (далі -
Порядок N 159), інформуємо, що у частині першій статті 12 Закону N 108/95-ВР та КЗпП
України не передбачено проведення зазначеної компенсації відповідно до Порядку N 159. А
тому компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з
порушенням термінів їх виплати, виходячи із положень частини другої статті 12 Закону N
108/95-ВР, не є мінімальними державними гарантіями, за недотримання яких накладається
штраф у розмірі, передбаченому абзацом 4 частини другої статті 265 КЗпП України.

Кодекс законів про працю

Стаття 116. Строки розрахунку при звільненні
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від
підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо
працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути
виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим
працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні
працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен
письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник
або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій
статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Стаття 117. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних
звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу,
при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні
виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день
фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум
власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті
відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо
спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час
затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Стаття 233. Строки звернення до районного, районного у місті, міського чи
міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів
«…»
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право
звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без
обмеження будь-яким строком.

12
 {Офіційне тлумачення положення частини другої статті 233 див. в
Рішеннях Конституційного Суду № 8-рп/2013 від 15.10.2013, № 9-рп/2013 від
15.10.2013}
Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях
стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі,
організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної
працівником шкоди.
Встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при
зверненні до суду вищестоящого органу.

Згідно норм чинного законодавства станом на 21.02.2019 року

Мар’яна Кавин
податковий консультант, сертифікати САР, СІРА, АССА DipIFR, IFA-внутрішній аудит

13