всі теми

З. П.
Плиса
ОБЛІК ДОХОДІВ І ФІНАНСОВИХ

РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА
Текст лекції
з навчальної дисципліни
«Бухгалтерський облік і оподаткування»
Львів 2020
Бухгалтерський облік і оподаткування
ПЛАН
1. Визнання, класифікація та оцінка доходів підприємства
2. Облік доходів від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг
3. Облік доходів від іншої операційної діяльності
4. Бухгалтерський облік інших доходів підприємства
5. Облік фінансових результатів діяльності підприємства
1. Визнання, класифікація та оцінка доходів підприємства
Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів

або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім
зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про
доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 15 „Дохід”. Норми цього Положення
(стандарту) застосовують підприємства, організації та інші юридичні особи
(підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Воно
не поширюється на доходи, пов’язані з:
– договорами оренди;
– дивідендами, які належать за результатами фінансових інвестицій та
обліковуються методом участі в капіталі;
– страховою діяльністю;
– змінами у справедливій вартості фінансових активів і фінансових
зобовʼязань, а також з ліквідацією (продажем, погашенням) указаних
активів і зобовʼязань;
– змінами вартості інших поточних активів;
– первісним визнанням і зміною справедливої вартості біологічних
активів, повʼязаних зі сільськогосподарською діяльністю, та з
первісним визнанням сільськогосподарської продукції;
– видобуванням корисних копалин.
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобовʼязання,
що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за
рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути
достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в Положенні
(стандарті) бухгалтерського обліку 15 „Дохід”, застосовують окремо до кожної
операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї
операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає з суті такої
господарської операції (операцій).
Не визнають доходами такі надходження від інших осіб.
1. Суму податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обовʼязкових
платежів, що підлягає перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.
2. Суму надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним
договором на користь комітента, принципала тощо.
3. Суму попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг).
4. Суму авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг).
5. Суму завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено
Плиса В. Й., Плиса З. П. Облік і аудит : навч. посібник. Львів: Видавництво ННВК „АТБ”, 2020. 684 с. [С.407-424].
2
Облік доходів і фінансових результатів діяльності підприємства. Текст лекції
відповідним договором.
6. Надходження, що належать іншим особам.
7. Надходження від первинного розміщення цінних паперів.
Визнані доходи класифікують у бухгалтерському обліку за такими
групами:
а) дохід (виторг) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
б) інші операційні доходи;
в) фінансові доходи;
г) інші доходи;
ґ) надзвичайні доходи.
Склад доходів, які належать до відповідної групи, визначено Положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати”.
Дохід (виторг) від реалізації продукції (товарів, інших активів)
визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:
– покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на
продукцію (товар, інший актив);
– підприємство не здійснює надалі управління та контроль за
реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
– сума доходу (виторг) може бути достовірно визначена;
– є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення
економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією
операцією, можуть бути достовірно визначені.
Дохід не визнається, якщо відбувається обмін продукцією (товарами,
роботами, послугами та іншими активами), які подібні за призначенням та мають
однакову справедливу вартість.
Дохід, пов’язаний з наданням послуг, визнається, враховуючи ступінь
завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути
достовірно оцінений результат цієї операції.
Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за
наявності всіх наведених нижче умов:
– можливості достовірної оцінки доходу;
– імовірності надходження економічних вигод від надання послуг;
– можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг
на дату балансу;
– можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг
та необхідних для завершення.
Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться:
– вивченням виконаної роботи;
– визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у
загальному обсязі послуг, які мають бути надані;
– визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у звʼязку з
наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума
витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які
відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.
Якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій)
за визначений період часу, то дохід визначається шляхом рівномірного його
нарахування за цей період (крім випадків, коли інший метод краще визначає
ступінь завершеності надання послуг).
3
Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно

визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі
визначених витрат, що підлягають відшкодуванню.
Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно оцінений
і не існує імовірності відшкодування зазнаних витрат, то дохід не визнається, а
зазнані витрати визнаються витратами звітного періоду.
Визначений дохід (виторг) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
не коригується на величину пов’язаної з ним сумнівної та безнадійної
дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами
підприємства згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10
„Дебіторська заборгованість”. Доходом визнається сума зобов’язання, яке не
підлягає погашенню.
Цільове фінансування не визнається доходом доти, доки не існує
підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови
щодо такого фінансування.
Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів,
в яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового
фінансування.
Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом
періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних
засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно до суми нарахованої
амортизації цих об’єктів.
Цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало
підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без
установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів
визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу.
Дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства
іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів,
якщо:
– імовірне надходження економічних вигод, повʼязаних з такою
операцією;
– дохід може бути достовірно оцінений.
Такий дохід має визнаватися у такому порядку:
– проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать,
враховуючи бази нарахування та строку користування відповідними
активами;
– роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним
змістом відповідної угоди;
– дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їхню виплату.
Дохід відображають у бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості
активів, що отримані або підлягають отриманню.
У разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між
справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їхніх
еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги
та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді процентів.
Сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою
вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню
підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або
4
одержаних грошових коштів та їхніх еквівалентів.

Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані або
підлягають отриманню за бартерним контрактом, достовірно визначити
неможливо, то дохід визначається за справедливою вартістю активів, робіт,
послуг (крім грошових коштів та їхніх еквівалентів), що передані за цим
бартерним контрактом.
Для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і
фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій призначені
рахунки класу 7 „Доходи і результати діяльності”: 70 „Доходи від реалізації”;
71 „Інший операційний дохід”; 72 „Дохід від участі в капіталі”; 73 „Інші
фінансові доходи”; 74 „Інші доходи”.
2. Облік доходів від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг
Дохід (виторг) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – це кошти

за продану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), які надійшли
на рахунок підприємства в банку чи до його каси.
Для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції,
товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, про доходи від грального
бізнесу, від проведення лотерей, а також про суму знижок, наданих покупцям, та
про інші вирахування з доходу призначено рахунок 70 „Доходи від реалізації”.
Рахунок 70 „Доходи від реалізації” має такі субрахунки:
701 „Дохід від реалізації готової продукції”
702 „Дохід від реалізації товарів”
703 „Дохід від реалізації робіт і послуг”
704 „Вирахування з доходу”
705 „Перестрахування”
За кредитом субрахунків 701-703 відображають збільшення (одержання)
доходу, за дебетом – належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку
на додану вартість та інших, передбачених законодавством); результат операцій
перестрахування (у кореспонденції з субрахунком 705 „Перестрахування”);
результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях); та
списання у порядку закриття на рахунок 79 „Фінансові результати”.
На субрахунку 701 „Дохід від реалізації готової продукції” узагальнюють
інформацію про доходи від реалізації готової продукції.
На субрахунку 702 „Дохід від реалізації товарів” підприємства торгівлі та
інші організації узагальнюють інформацію про доходи від реалізації товарів.
На субрахунку 703 „Дохід від реалізації робіт і послуг” підприємства і
організації, що виконують роботи і надають послуги, узагальнюють інформацію
про доходи від реалізації робіт і послуг, про результати зміни резервів
незароблених премій.
Аналітичний облік доходів від реалізації ведуть за видами (групами)
продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та/або іншими напрямами,
визначеними підприємством.
На субрахунку 704 „Вирахування з доходу” за дебетом відображають суми
надходжень за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними
договорами на користь комітентів, принципалів; сума наданих після дати
реалізації знижок покупцям, вартість повернених покупцем продукції та товарів
5
та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу. За кредитом субрахунку 704

відображають списання дебетових оборотів на рахунок 79 „Фінансові
результати”.
На субрахунку 705 „Перестрахування” підприємства, які є страховиками
відповідно до Закону України „Про страхування”, узагальнюють інформацію про
частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами
перестрахування. За дебетом субрахунка 705 відображають суми часток
страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що належать
перестраховикам за договорами перестрахування, за кредитом – частки
страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що повертаються
перестраховиками у разі дострокового припинення договору перестрахування.
Щомісяця сальдо субрахунка 705 списують (закривають) у кореспонденції зі
субрахунком 703 „Дохід від реалізації робіт і послуг”.
Таблиця 1
Типова кореспонденція рахунків з обліку доходів від реалізації продукції,
товарів, робіт і послуг
Номер
за Зміст операції Дт Кт
пор.
1 2 3 4
Відображено суми непрямих податків, які
1 701 64
пов’язані з реалізацією готової продукції
На фінансовий результат віднесений дохід від
2 701 79
реалізації готової продукції
У рахунок оплати реалізованої готової продукції
3 16 701
отриманий довгостроковий вексель
За реалізовану готову продукцію надійшли в касу
4 30 701
грошові кошти
За реалізовану готову продукцію взятий на облік
5 34 701
отриманий короткостроковий вексель
Відображено дохід від реалізації готової
6 продукції (із сумою непрямих податків і зборів) 36 701
покупцям
7 продукції іншим дебіторам (разом з сумою 37 701
непрямих податків і зборів)
Перед постачальниками шляхом реалізації їм
8 готової продукції відображено зменшення 63 701
кредиторської заборгованості
продукції в рахунок зменшення кредиторської
9 68 701
заборгованості за розрахунками за іншими
операціями
6
При реалізації товарів відображені суми 641,642,

10 702
нарахованих податків і зборів 643
На фінансовий результат списаний дохід від
11 реалізації товарів (у порядку закриття рахунку 702 791
70 „Дохід від реалізації”)
Відображено дохід від продажу товарів за
12 301 702
готівковий розрахунок
Відображено дохід, визнаний у момент
зарахування на банківські рахунки грошових
13 311,312 702
коштів, перерахований покупцями товарів у
національній або іноземній валюті
Відображення доходу від реалізації товарів,
визнаного у момент отримання 341,
14 702
короткострокового векселя у національній або 342
іноземній валюті
Відображення доходу від продажу товарів іншим
15 377 702
дебіторам
У рахунок отриманого авансу відображений дохід
16 681 702
від реалізації товарів, відвантажених покупцеві
У зв’язку з реалізацією робіт (послуг) нараховані
17 703 64
податки й обов’язкові платежі
На фінансовий результат списані доходи від
18 703 791
реалізації робіт (послуг)
За продані роботи (послуги) відображена інша
19 163 703
довгострокова дебіторська заборгованість
20 Отриманий дохід від реалізації робіт (послуг) 36 703
Відображено дохід від реалізації робіт (послуг)
21 377 703
іншим дебіторам
Від реалізації робіт (послуг), відображений дохід,
22 681 703
за якими була отримана передоплата
Відображено дохід від реалізації страхових
23 76 703
послуг
24 Відображається вартість поверненого товару 704 361
Відображається сума знижки після дати реалізації
25 704 361
товару
Відкориговане податкове зобов’язання з ПДВ у
26 вартості поверненого товару (у сумі знижки) 704 641
(методом “сторно”)
7
За договорами комісії, підряду, агентськими та

іншими аналогічними договорами відображена
27 сума доходів, отримана підприємством на 704 685
користь комітента, принципала, співвиконавця
тощо
На суму відрахувань з доходу відкоригований
28 791 704
фінансовий результат
Первинними документами з обліку доходів від реалізації продукції, товарів,

робіт і послуг є розрахунки (довідки) бухгалтерії. У журнально-ордерній формі
обліку регістрами аналітичного обліку доходу від реалізації продукції, товарів,
робіт і послуг є журнал 6. За спрощеної форми обліку – Відомість 5-м (розділ ІІІ).
3. Облік доходів від іншої операційної діяльності
До інших операційних доходів зачисляють: доходи від реалізації іноземної

валюти; доходи від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових
інвестицій); доходи від операційної оренди активів; доходи від операційної
курсової різниці за операціями в іноземній валюті; суми штрафів, пені, неустойок
та інших санкцій за порушення господарських договорів, які визнані боржником
або щодо яких одержані рішення суду, господарського суду про стягнення;
доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк
позовної давності; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів,
списаних як безнадійні); суми одержаних безоплатно оборотних активів та
субсидій; інші доходи від операційної діяльності.
Узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності
підприємства у звітному періоді, крім доходу (виторгу) від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) ведуть на рахунку 71 „Інший операційний дохід”.
За кредитом рахунка 71 „Інший операційний дохід” відображають
збільшення (одержання) доходу, за дебетом – суми непрямих податків (податку
на додану вартість, акцизного збору та інших зборів (обов’язкових платежів)) та
списання в порядку закриття на рахунок 79 „Фінансові результати”.
Рахунок 71 „Інший операційний дохід” має такі субрахунки:
711 „Дохід від реалізації іноземної валюти”
712 „Дохід від реалізації інших оборотних активів”
713 „Дохід від операційної оренди активів”
714 „Дохід від операційної курсової різниці”
715 „Одержані штрафи, пені, неустойки”
716 „Відшкодування раніше списаних активів”
717 „Дохід від списання кредиторської заборгованості”
718 „Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів”
719 „Інші доходи від операційної діяльності”
На субрахунку 710 „Дохід від первісного визнання та від зміни вартості
активів, які обліковують за справедливою вартістю” узагальнюють інформацію
про доходи від первісного визнання та зміни вартості активів, які обліковують за
справедливою вартістю, зокрема дохід від первісного визнання
8
сільськогосподарської продукції і біологічних активів, та від зміни справедливої

вартості біологічних активів, який визначено відповідно до Положення
(стандарту) бухгалтерського обліку 30 „Біологічні активи”.
На субрахунку 711 „Дохід від реалізації іноземної валюти” узагальнюють
інформацію про доходи від реалізації іноземної валюти.
На субрахунку 712 „Дохід від реалізації інших оборотних активів”
узагальнюють інформацію про доходи від реалізації оборотних активів
(виробничих запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів тощо).
На субрахунку 713 „Дохід від операційної оренди активів” узагальнюють
інформацію про доходи від оренди (крім фінансової) майна, якщо ця діяльність
не є предметом (метою) створення підприємства.
На субрахунку 714 „Дохід від операційної курсової різниці” узагальнюють
інформацію про доходи від курсових різниць за активами й зобовʼязаннями
підприємства – пов’язаними з операційною діяльністю підприємства.
На субрахунку 715 „Одержані штрафи, пені, неустойки” узагальнюють
інформацію про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення
господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані
рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з
відшкодування зазнаних збитків.
На субрахунку 716 „Відшкодування раніше списаних активів”
узагальнюється інформація про суми відшкодування підприємству вартості
раніше списаних оборотних активів.
На субрахунку 717 „Дохід від списання кредиторської заборгованості”
узагальнюють інформацію про доходи від списання кредиторської
заборгованості, що виникла в ході операційного циклу, по закінченні строку
позовної давності.
На субрахунку 718 „Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів”
узагальнюють інформацію про доходи від безоплатно одержаних оборотних
активів (окрім фінансових інвестицій) і доходи від цільового фінансування,
повʼязаного з операційною діяльністю.
На субрахунку 719 „Інші доходи від операційної діяльності” узагальнюють
інформацію про інші доходи від операційної діяльності, які не знайшли свого
відображення на інших субрахунках рахунку 71 „Інший операційний дохід”,
зокрема про доходи від операцій з тарою, від інвентаризації від діяльності
житлово-комунальних і обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних
закладів, будинків відпочинку, санаторіїв та інших закладів оздоровчого та
культурного призначення підприємства тощо. Підприємства, які є страховиками
відповідно до Закону України „Про страхування”, на цьому субрахунку
узагальнюють інформацію про інші доходи від страхової діяльності, зокрема
комісійні винагороди за перестрахування, частки від страхових сум та страхових
відшкодувань, належні до сплати перестраховиками, повернуті суми з
централізованих страхових резервних фондів, повернуті суми страхових
резервів, інших, ніж резерв незароблених премій.
Таблиця 2
Типова кореспонденція рахунків з обліку доходів від іншої операційної
діяльності
Номер Зміст операції Дт Кт
9
за
пор.
1 2 3 4
На фінансовий результат списана сума доходу
1. 711 791
від реалізації іноземної валюти
Надійшла на поточний рахунок сума виручки
2. 311 711
від реалізації іноземної валюти
Списується на дохід сума комісійної
3. винагороди, утримана банком з виручки від 685 711
реалізації іноземної валюти
Нараховані податки, збори та обов’язкові
4. платежі, пов’язані з реалізацією інших 712 64
оборотних активів
5. 712 79
реалізації інших оборотних активів
Відображено реалізацію інших оборотних
6. активів шляхом отримання грошових коштів у 30 712
касу підприємства
За реалізовані інші оборотні активи отримані
7. 34 712
короткострокові векселі
Відображено дохід від реалізації інших
оборотних активів: 36 712
8.
- покупцям
37 712
- іншим дебіторам
Відображається зменшення кредиторської
заборгованості перед постачальниками і
9. 63 712
підрядниками шляхом реалізації інших
оборотних активів
Відображено суму податкових зобов’язань з
10. ПДВ, нарахованих на орендну плату за об’єкт, 713 641
переданий в операційну оренду
На фінансовий результат списано доходи від
11. 713 793
операційної оренди
12. Дохід від операційної оренди 377 713
На фінансовий результат відображене списання
13. 714 791
доходу від курсової різниці
Відображено дохід від курсової різниці при
14. перерахунку грошових коштів на поточному 312 714
валютному рахунку підприємства
При перерахунку грошових коштів на інших
15. рахунках в іноземній валюті відображений 314 714
дохід від курсової різниці
10
При перерахунку заборгованості покупця

16. 362 714
відображений дохід від курсової різниці
При перерахунку кредиторської
заборгованості за короткостроковим кредитом
17. 604 714
в іноземній валюті відображений дохід від
курсової різниці
перерахунку поточної заборгованості за
18. 612 714
довгостроковими зобов’язаннями в іноземній
валюті
При перерахунку заборгованості
19. постачальника відображений дохід від курсової 632 714
різниці
перерахунку кредиторської заборгованості за
20. 685 714
іншими кредиторами, розрахунки з якими
ведуться в іноземній валюті
21. отриманих сум штрафів, пені, неустойки і 715 79
відшкодування збитків
Отримано суми штрафів, пені неустойок,
відшкодування збитків у вигляді: запасів;
20,21
тварин на вирощуванні та відгодівлі;
22,25,
22. малоцінних і швидкозношуваних предметів; 715
27,28
продукції сільськогосподарського виробництва,
30,31
товарів, готівкових і безготівкових грошових
коштів
Відображено суму відшкодування збитку, яка
23. підлягає сплаті до бюджету: 716 641
- сума ПДВ
- решта суми перевищення відшкодування над
24. 716 642
сумою збитків, заподіяних підприємству
Зараховуються на баланс раніше списані: 10,11,12,
25. основні засоби; інші необоротні матеріальні 22,25,26, 716
активи, виробничі запаси та інші активи 27,28
Вартість раніше списаних активів
26. 30,31 716
відшкодовується у грошовій формі
Відображено суму втрат, що підлягає
27. відшкодуванню винною особою після визнання 37 716
її провини
Списаний інший операційний дохід на
28. 717 791
фінансовий результат
11
Списана після закінчення терміну позовної

29. давності кредиторська заборгованість з 63 717
отриманих товарів, робіт, послуг
30. давності кредиторська заборгованість з авансів, 681 717
отриманих від покупця (замовника)
31. давності кредиторська заборгованість з 62 717
векселів, виданих постачальникам
На фінансовий результат списаний дохід з
32. 718 791
отриманих грантів, субсидій
Відображено суму отриманих грантів
(субсидій), пов’язаних з операційною
33. 48 718
діяльністю підприємства, умови отримання
яких виконані
На фінансовий результат списані інші доходи
34. 719 79
операційної діяльності
Оприбутковуються на баланс необоротні
активи, виявлені при інвентаризації як
10 719
надлишки:
- об’єкти основних засобів
35.
- об’єкти інших необоротних матеріальних
11 719
активів
- об’єкти нематеріальних активів (крім гудвілу) 12 719
- об’єкти незавершеного будівництва 15 719
Оприбутковуються на баланс оборотні активи,
виявлені як надлишки під час інвентаризації:
20 719
- виробничі матеріальні запаси (крім
матеріалів, переданих у переробку)
- тварини на вирощуванні та відгодівлі 21 719
- МШП 22 719
36.
- напівфабрикати 25 719
- готова продукція 26 719
- продукція сільськогосподарського
27 719
виробництва
- товари 28 719
- готівка у касі підприємства 30 719
Визнано дохід у сумі недостач від розкрадання
37. або псування цінностей чи грошових коштів, 375 719
віднесених на винну особу
12
Визнано інший дохід операційної діяльності за

рахунок списання кредиторської
38. 63 719
заборгованості внаслідок отримання від
постачальників знижок
Визнано інший дохід операційної діяльності за
рахунок списання кредиторської
39. 68 719
заборгованості за іншими операціями або за
рахунок авансів
Первинними документами з обліку доходів від іншої операційної діяльності

є розрахунки (довідки) бухгалтерії. У журнально-ордерній формі обліку
регістрами аналітичного обліку доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і
послуг є журнал 6. За спрощеної форми обліку – Відомість 5-м (розділ ІІІ).
4. Бухгалтерський облік інших доходів підприємства
До складу інших доходів підприємства зачисляють: доходи від інвестицій,

які здійснені в асоційовані, дочірні або спільні підприємства; доходи, які
виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивіденди,
відсотки та інші доходи від фінансової діяльності; доходи, які виникають в
процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною та фінансовою
діяльністю підприємства; доходи, які виникли внаслідок надзвичайних подій.
Для узагальнення інформації про доходи від інвестицій, які здійснені в
асоційовані, дочірні або спільні підприємства та облік яких ведуть за методом
участі в капіталі, призначено рахунок 72 „Дохід від участі в капіталі”.
Рахунок 72 „Дохід від участі в капіталі” має такі субрахунки:
721 „Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства”
722 „Дохід від спільної діяльності”
723 „Дохід від інвестицій в дочірні підприємства”
За кредитом рахунка відображають збільшення (одержання) доходу, за
дебетом – списання в порядку закриття на рахунок 79 „Фінансові результати”.
На субрахунку 721 „Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства”
узагальнюють інформацію про доходи, пов’язані зі збільшенням частки
інвестора в чистих активах об’єкта інвестування внаслідок одержаної
асоційованими підприємствами прибутків.
На субрахунку 722 „Дохід від спільної діяльності” узагальнюють
інформацію про доходи, пов’язані зі збільшенням частки інвестора в чистих
активах об’єкта інвестування внаслідок одержання спільними підприємствами
прибутків.
На субрахунку 723 „Дохід від інвестицій в дочірні підприємства”
узагальнюють інформацію про доходи, пов’язані зі збільшенням частки
інвестора в чистих активах об’єкта інвестування внаслідок одержання дочірніми
підприємствами прибутків.
Аналітичний облік доходів від участі в капіталі ведуть за кожним об’єктом
інвестування та іншими ознаками, визначеними підприємством.
Рахунок 73 „Інші фінансові доходи” призначено для обліку доходів, які
виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивідендів,
13
відсотків та інших доходів від фінансової діяльності, які не обліковуються на

рахунку 72 „Дохід від участі в капіталі”.
Рахунок 73 „Інші фінансові доходи” має такі субрахунки:
731 „Дивіденди одержані”
732 „Відсотки одержані”
733 „Інші доходи від фінансових операцій”
За кредитом рахунка відображають визнану суму доходу, за дебетом –
списання кредитового обороту на рахунок 79 „Фінансові результати”.
На субрахунку 731 „Дивіденди одержані” узагальнюють інформацію про
належні дивіденди від інших підприємств, що не є асоційованими, дочірніми та
спільними.
На субрахунку 732 „Відсотки одержані” узагальнюють інформацію про
відсотки за облігаціями чи іншими цінними паперами, за якими не ведуть облік
на субрахунку 731 „Дивіденди одержані”, зокрема винагороди за здані в
фінансову оренду необоротні активи тощо.
На субрахунку 733 „Інші доходи від фінансових операцій” узагальнюють
інформацію про інші доходи від фінансової діяльності, що не знайшли
відображення на інших субрахунках рахунку 73 „Інші фінансові доходи”,
зокрема про доходи від амортизації премії за випущеними облігаціями.
Аналітичний облік фінансових доходів ведуть за об’єктами інвестування.
Для обліку доходів, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не
пов’язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства, призначено
рахунок 74 „Інші доходи”.
За кредитом рахунку 74 „Інші доходи” відображають збільшення
(одержання) доходу, за дебетом – належна сума непрямих податків (податку на
додану вартість, акцизного збору та інших зборів (обов’язкових платежів)) та
списання в порядку закриття на рахунок 79 „Фінансові результати”.
Рахунок 74 „Інші доходи” має такі субрахунки:
741 „Дохід від реалізації фінансових інвестицій”
742 „Дохід від реалізації необоротних активів”
743 „Дохід від реалізації майнових комплексів”
744 „Дохід від неопераційної курсової різниці”
745 „Дохід від безоплатно одержаних активів”
746 „Інші доходи від звичайної діяльності”
На субрахунку 741 „Дохід від реалізації фінансових інвестицій”
узагальнюють інформацію про доходи від реалізації фінансових інвестицій.
На субрахунку 742 „Дохід від реалізації необоротних активів”
узагальнюють інформацію про доходи від реалізації необоротних активів.
На субрахунку 743 „Дохід від реалізації майнових комплексів”
узагальнюють інформацію про доходи від реалізації майнових комплексів.
На субрахунку 744 „Дохід від неопераційної курсової різниці”
узагальнюють інформацію про курсові різниці за активами та зобовʼязаннями в
іноземній валюті, які повʼязані з фінансовою та інвестиційною діяльністю
підприємства.
На субрахунку 745 „Дохід від безоплатно одержаних активів”
узагальнюється інформація про доходи від безоплатно одержаних необоротних
активів, фінансових інвестицій і цільового фінансування капітальних інвестицій.
Дохід від цільового фінансування капітальних інвестицій та безоплатно
14
одержаних необоротних активів, що підлягають амортизації, визначається у

сумі, пропорційній сумі амортизації відповідних активів одночасно з її
нарахуванням. Дохід від безоплатно одержаних земельних ділянок і фінансових
інвестицій визнається при їх вибутті.
На субрахунку 746 „Інші доходи від звичайної діяльності” узагальнюють
інформацію про інші доходи від звичайної діяльності, які не відображені на
інших субрахунках рахунку 74 „Інші доходи”, зокрема від списання
кредиторської заборгованості, що не виникла в ході операційного циклу, по
закінченні строку позовної давності, від вартості негативного гудвілу, яка
визнається доходом, сума дооцінки обʼєктів необоротних активів у випадках,
передбачених положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Таблиця 14.3
Типова кореспонденція рахунків з обліку інших доходів підприємства
Номер
пор.
1 2 3 4
На фінансовий результат віднесено доходи від
1. 72 792
участі в капіталі
2. Відображено дохід від участі в капіталі 141 72
На фінансовий результат віднесено дохід від
3. 731 792
отриманих дивідендів
Відображено належні власникам корпоративних
4. 373 731
прав суми дивідендів
На фінансовий результат віднесено відсотки
5. 732 791
отримані
Надійшли в касу підприємства відсотки за
6. облігаціями, іншими цінними паперами або 30 732
фінансовою орендою
Надійшли на поточний рахунок грошові кошти в
7. оплату відсотків за облігаціями, іншими 31 732
цінними паперами або фінансовою орендою
Отримано інші фінансові доходи в результаті
виконання операцій з різними дебіторами і
8. 373 732
кредиторами у вигляді відсотків за зданий у
фінансову оренду актив
9. 373 732
кредиторами у вигляді відсотків за отриманим
відсотковим векселем
10. 376 732
кредиторами у вигляді відсотків за кредитом,
виданим члену кредитної спілки
15
На фінансовий результат списана сума

11. 733 79
отриманих доходів
Відображено дооцінку довгострокових
12. 142,143 733
фінансових інвестицій
Відображено дооцінку поточних фінансових
13. 35 733
інвестицій
На фінансовий результат списана сума
14. 741 79
отриманого доходу
15. Показано дохід від реалізації інвестиції 377,681 741
На фінансовий результат списано суми 742,743,
16. 79
отриманих доходів 745
Відображено суму доходу від реалізації
17. 30 742
необоротних активів за готівкові грошові кошти
18. необоротних активів за короткостроковим 34 742
векселем
19. необоротних активів, коли перша подія – 377 742
відвантаження
Відображено дохід від реалізації необоротних
активів у рахунок списання кредиторської
20. 63 742
заборгованості за постачальниками і
підрядниками
Показано дохід від реалізації необоротних
21. активів у рахунок списання заборгованості за 68 742
іншими операціями
22. 30 743
майнових комплексів за готівкові грошові кошти
23. майнових комплексів за безготівковим 31 743
розрахунком
24. майнових комплексів за короткостроковим 34 743
векселем
25. майнових комплексів, коли перша подія – 377 743
відвантаження
Відображається дохід від реалізації майнових
комплексів у рахунок списання кредиторської
26. 63 743
заборгованості за постачальниками і
підрядниками
16
У рахунок списання заборгованості за іншими

27. операціями відображений дохід від реалізації 68 743
майнових комплексів
Оприбутковують безоплатно отримані
28. 20 745
виробничі запаси
29. Оприбутковують безоплатно отримані МШП 22 745
30. перерахунку заборгованості іноземного 462 744
інвестора
Відображений дохід від курсової різниці при
31. перерахунку заборгованості за довгостроковим 502 744
кредитом
32. перерахунку заборгованості за іншими позиками 506 744
в іноземній валюті
33. перерахунку заборгованості за довгостроковими 512 744
векселями в іноземній валюті
перерахунку заборгованості перед
34. 632 744
постачальником, пов’язаної з інвестиційною
діяльністю
35. перерахунку заборгованості учасників 67 744
(засновників)
Відображається частина суми відшкодування
36. винною особою втрати або недостачі основних 746 642
засобів, що підлягає сплаті до бюджету
Відображено оцінку основних засобів у межах
37. 10 746
попередньої уцінки
Оприбутковуються матеріали, отримані
38. 20 746
внаслідок ліквідації основних засобів
Визначається сума, що підлягає відшкодуванню
39. виною особою, при недостачі або псуванні 375 746
основних засобів
Дохід звітного періоду визнаний в частині
40. 19 746
вартості від’ємного гудвілу
41. 75 794
надзвичайних подій
Первинними документами з обліку інших доходів підприємства є

розрахунки (довідки) бухгалтерії. У журнально-ордерній формі обліку
17
регістрами аналітичного обліку доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і

послуг є журнал 6. За спрощеної форми обліку – Відомість 5-м (розділ ІІІ).
5. Облік фінансових результатів діяльності підприємства
Рівень ефективності господарської діяльності будь-якого суб’єкта

господарювання визначають фінансові результати, отримані внаслідок цієї
діяльності. Це може бути прибуток і збитки.
Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.
Збиток – перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого
були проведені ці витрати.
Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати
підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій призначено
рахунок 79 „Фінансові результати”.
За кредитом рахунка 79 „Фінансові результати” відображають суми в
порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом – суми в порядку закриття
рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток.
Сальдо рахунка при його закритті списують на рахунок 44 "Нерозподілені
прибутки (непокриті збитки)".
Рахунок 79 „Фінансові результати” має такі субрахунки:
791 „Результат операційної діяльності”
792 „Результат фінансових операцій”
793 „Результат іншої звичайної діяльності”
794 „Результат надзвичайних подій”
На субрахунку 791 „Результат операційної діяльності” визначають прибуток
(збиток) від операційної діяльності підприємства. За кредитом субрахунку
відображають в порядку закриття рахунків суму доходів від реалізації готової
продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки
70 „Доходи від реалізації”, 71 „Іншій операційний дохід”), за дебетом – сума в
порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції,
товарів, робіт і послуг; адміністративних витрат, витрат на збут, інших
операційних витрат (90 „Собівартість реалізації”, 92 „Адміністративні витрати”,
93 „Витрати на збут”, 94 „Інші витрати операційної діяльності”).
На субрахунку 792 „Результат фінансових операцій” визначають прибуток
(збиток) від фінансових операцій підприємства. За кредитом субрахунку
відображають списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від
участі в капіталі та інших фінансових доходів, за дебетом – списання фінансових
витрат з рахунків 95 „Фінансові витрати” та 96 „Втрати від участі в капіталі”.
На субрахунку 793 „Результат від іншої звичайної діяльності” визначають
прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства. За кредитом
рахунку відображають списання суми в порядку закриття рахунків обліку
доходів від інвестиційної та іншої звичайної діяльності підприємства, за дебетом
– списання витрат з рахунку 97 „Інші витрати”.
На субрахунку 794 „Результат надзвичайних подій” визначають прибуток
(збиток) від надзвичайних подій. За кредитом субрахунку відображають
списання доходів, одержаних від надзвичайних подій, за дебетом – списання
витрат від надзвичайних подій, що обліковують на рахунку 99 „Надзвичайні
18
витрати”.
Підприємства, які для узагальнення інформації про витрати застосовують
тільки рахунки класу 8 „Витрати за елементами”, субрахунки рахунку 79
дебетують у кореспонденції з кредитом рахунків 23 „Виробництво”, 26 „Готова
продукція”, 27 „Продукція сільськогосподарського виробництва” і з кредитом
рахунків класу 8 „Витрати за елементами” у порядку закриття цих рахунків.
Таблиця 4
Типова кореспонденція рахунків з обліку фінансових результатів діяльності
підприємства
Номер
пор.
1 2 3 4
Списуються затрати виробництва, пов’язані з
1. виконанням робіт, наданням послуг підприємства, 791 23
які застосовують для обліку витрат тільки класу 8
Списується виробнича собівартість реалізованої
2. готової продукції підприємствами, які застосовують 791 26
для обліку витрат тільки рахунки класу 8
Відображено суму прибутку від основного виду
3. 791 441
Списано собівартість готової продукції, товарів,
4. 791 90
виконаних робіт, наданих послуг
5. Списуються адміністративні витрати 791 92
6. Списуються витрати на збут 791 93
7. Списуються інші витрати операційної діяльності 791 94
На фінансовий результат списана сума податку на
8. 791 981
прибуток від основної діяльності
9. Показано суму прибутку від фінансової діяльності 792 441
Списано витрати, пов’язані з фінансовою
10. 792 95
діяльністю
11. Списано витрати, пов’язані з участю в капіталі 792 96
На фінансовий результат списана сума податку на
12. 792 981
прибуток від фінансової діяльності
Відображено суму прибутку від іншої надзвичайної
13. 793 441
Списуються інші витрати, пов’язані зі звичайною
14. 793 97
діяльністю підприємства
Списується сума податку на прибуток від звичайної
15. 793 981
16. Відображено суму збитку від основної діяльності 442 791
17. Відображено суму збитку від фінансової діяльності 442 792
Відображено суму збитку від іншої звичайної
18. 442 793
19. 70 79
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
19
На фінансовий результат списані інші операційні

20. 71 79
доходи
На фінансовий результат списано доходи від участі
21. 72 79
в капіталі
На фінансовий результат списано інші фінансові
22. 73 79
доходи
На фінансовий результат списано інші доходи
23. 74 79
звичайної діяльності
24. Зменшена сума податку на прибуток 981 79
Списано на фінансовий результат від надзвичайних
25. 794 99(85)
подій суму надзвичайних витрат
Списано на фінансовий результат від надзвичайних
26. подій суму податку на прибуток від надзвичайних 794 982
подій
Первинними документами з обліку фінансових результатів від діяльності

підприємства є розрахунки (довідки) бухгалтерії. У журнально-ордерній формі
обліку регістрами аналітичного обліку доходу від реалізації продукції, товарів,
робіт і послуг є журнал 6. За спрощеної форми обліку – Відомість 5-м (розділ ІІІ).
Список рекомендованої літератури

1. Плиса В. Й., Плиса З. П. Бухгалтерський облік : підручник. Київ: Каравела,
2019. 560 с. [С. 387-406].
2. Плиса В. Й., Плиса З. П. Облік і аудит : навч. посібник. Львів: ЛНУ імені
Івана Франка, 2020. 684 с. [С. 407-424].
20
З. П. Плиса
ОБЛІК ВИТРАТ ДІЯЛЬНОСТІ

ПІДПРИЄМСТВА
з навчальної дисципліни
«Бухгалтерський облік і оподаткування»
Львів 2020
ПЛАН
1. Визнання та класифікація витрат діяльності підприємства
2. Облік виробничих витрат підприємства
3. Облік операційних витрат підприємства
4. Облік інших витрат
1. Визнання та класифікація витрат діяльності підприємства
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про

витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено у
Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”. Норми цього
Положення (стандарту) застосовують підприємства, організації та інші юридичні
особи незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ).
Витрати відображають у бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням
активів або збільшенням зобов’язань.
Витратами звітного періоду визнають або зменшення активів, або
збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу
підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або
розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнають витратами певного періоду одночасно з визнанням
доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду,
відображають у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох
звітних періодів, то витрати визнають, систематично розподіляючи його вартість
(наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.
Не визнають витратами й не включають до звіту про фінансові результати:
– платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими
аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;
– попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;
– погашення одержаних позик;
– витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно
до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з
виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом
звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат і
наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції
(робіт, послуг) зачисляють: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату
праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені
загальновиробничі витрати.
Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість
супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці
можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції
(робіт, послуг) встановлюють підприємства самостійно.
До складу прямих матеріальних витрат зачисляють вартість сировини та
2
Облік витрат діяльності підприємства. Текст лекції
основних матеріалів, які становлять основу вироблюваної продукції,

купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших
матеріалів, які можуть бути безпосередньо зачислені до конкретного об’єкта
витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів,
отриманих у процесі виробництва.
До складу прямих витрат на оплату праці зачисляють заробітну плату та
інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або
наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта
витрат.
До складу інших прямих витрат зачисляють всі інші виробничі витрати, які
можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема
відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв,
амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої
з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної
на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого
браку.
До складу загальновиробничих витрат зачисляють.
1. Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління
цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне
страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату
службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).
2. Амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового,
дільничого, лінійного) призначення.
3. Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового,
дільничого, лінійного) призначення.
4. Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну
оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого
призначення.
5. Витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата
праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням
технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції,
підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик
у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів
і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).
6. Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та
інше утримання виробничих приміщень.
7. Витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці
загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне
страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на
здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю
продукції, робіт, послуг).
8. Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього
природного середовища.
9. Iнші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей,
напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади;
нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних
цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).
Загальновиробничі витрати поділяють на постійні та змінні.
3
До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на

обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються
прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні
загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з
використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності,
прямих витрат тощо), враховуючи фактичну потужність звітного періоду.
До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на
обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або
майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі
витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу
(годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) за
нормальної потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати
включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у
періоді їхнього виникнення. Загальна сума розподілених і нерозподілених
постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їхню фактичну
величину.
Перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат
увтановлює підприємство самостійно.
Витрати, пов’язані з операційною діяльністю, які не включаються до
собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяють на
адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
До адміністративних витрат належать такі загальногосподарські
витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:
загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення
річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження
і утримання апарату управління підприємством та іншого
загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів,
інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання
(операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення,
освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за
професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на
зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація
нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на
врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені
законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових
платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);
плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; інші
витрати загальногосподарського призначення.
Витрати на збут включають такі витрати, пов’язані з реалізацією
(збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матеріалів
для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на
ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам
та працівникам підрозділів, які забезпечують збут; витрати на рекламу та
дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів;
витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання
основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом
продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація,
ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку
4
і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші

послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов
договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне
обслуговування; витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації
готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства; витрати на
транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій,
представництв) підприємства; інші витрати, пов’язані зі збутом продукції,
товарів, робіт, послуг.
До інших операційних витрат належать: витрати на дослідження та
розробки; собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей
бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в
грошову одиницю України за курсом Національного банку України на дату
продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов’язані з продажем іноземної
валюти; собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей
бухгалтерського обліку складається з їхньої облікової вартості та витрат,
пов’язаних з реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та
відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової
різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов’язаннями,
що пов’язані з операційною діяльністю підприємства); втрати від знецінення
запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня,
неустойка; витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призначення;
інші витрати операційної діяльності.
Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними
елементами:
– матеріальні затрати;
– витрати на оплату праці;
– відрахування на соціальні заходи;
– амортизація;
– інші операційні витрати.
До складу елемента „Матеріальні затрати” зачисляють вартість
витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й
основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;
палива й енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари й тарних
матеріалів; допоміжних та інших матеріалів.
Вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, не
зачисляють до елементу операційних витрат „Матеріальні затрати”.
До складу елемента „Витрати на оплату праці” зачисляють заробітну
плату за окладами й тарифами, премії та заохочення, матеріальну допомогу,
компенсаційні виплати, оплату відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші
витрати на оплату праці.
До складу елемента „Відрахування на соціальні заходи” зачисляють:
відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування,
страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне
страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.
До складу елемента „Амортизація” зачисляють суму нарахованої
амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних
матеріальних активів.
До складу елемента „Iнші операційні витрати” зачисляють витрати
5
операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених вище,

зокрема витрати на відрядження, на послуги зв’язку, плата за розрахунково-
касове обслуговування тощо.
До фінансових витрат належать витрати на проценти (за користування
кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою
тощо) та інші витрати підприємства, пов’язані з запозиченнями (крім фінансових
витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 „Фінансові витрати”.
Втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асоційовані, дочірні
або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі.
До складу інших витрат зачисляють витрати, які виникають під час
звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані безпосередньо з
виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких
витрат належать: собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова
вартість та витрати, пов’язані з реалізацією фінансових інвестицій); собівартість
реалізованих необоротних активів (залишкова вартість та витрати, пов’язані з
реалізацією необоротних активів); собівартість реалізованих майнових
комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; сума уцінки
необоротних активів і фінансових інвестицій; витрати на ліквідацію необоротних
активів (розбирання, демонтаж тощо); залишкова вартість ліквідованих
(списаних) необоротних активів; інші витрати звичайної діяльності.
Податки на прибуток визнаються витратами згідно з Положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку 17 „Податок на прибуток”.
Надзвичайні витрати включаються до фінансової звітності за вирахуванням
суми, на яку зменшується податок на прибуток від діяльності підприємства
внаслідок збитків від надзвичайних подій.
У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про: склад і
суму витрат, відображених у статтях „Iнші операційні витрати” та „Iнші витрати”
Звіту про фінансові результати; склад і суму доходів і втрат за кожною
надзвичайною подією; склад і суму витрат, які не включені до статей витрат Звіту
про фінансові результати, а відображені безпосередньо у складі власного
капіталу (крім вилучення капіталу та розподілу між власниками).
Для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного
періоду призначені рахунки класу 8 „Витрати за елементами”.
Витрати відображають на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їхня
оцінка може бути достовірно визначена в момент вибуття активу або збільшення
зобов’язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства
(крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
На рахунках цього класу, крім рахунку 85 „Інші затрати”, ведуть облік
витрат операційної діяльності за такими елементами витрат: матеріальні витрати,
витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші
операційні витрати. Рахунок 85 застосовують для узагальнення інформації про
витрати, пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також про
витрати, пов’язані з запобіганням надзвичайним подіям та ліквідацією їхніх
наслідків.
Субʼєкти малого підприємництва, а також інші організації, діяльність яких
не спрямована на ведення комерційної діяльності, для обліку витрат можуть
використовувати тільки рахунки класу 8 із списанням до дебету рахунку
6
23 „Виробництво” щомісячно сум в частині прямих і виробничих накладних

витрат (загальновиробничих витрат) та до дебету рахунка 79 „Фінансові
результати” в кінці року або щомісяця сум у частині адміністративних витрат,
витрат на збут, інших операційних витрат.
Інші підприємства рахунки цього класу можуть використовувати для
узагальнення інформації про витрати за елементами з щомісячним списанням
сальдо рахунків у кореспонденції з рахунком 23 „Виробництво” і рахунками
класу 9 „Витрати діяльності”.
Рахунок 85 ведуть тільки ті підприємства й організації, які не застосовують
рахунки класу 9 „Витрати діяльності”, та сальдо на ньому закривають у кінці
року або щомісяця в кореспонденції з дебетом рахунка 79 „Фінансові
Рахунки класу 9 „Витрати діяльності” застосовують для узагальнення
інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та
витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їхніх наслідків. За
дебетом рахунків цього класу відображають суми витрат, за кредитом – списання
суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 „Фінансові
2. Облік виробничих витрат підприємства
Для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт,

послуг) призначений рахунок 23 „Виробництво”.
Цей рахунок використовують для обліку на окремих субрахунках
витрат:
промислових і сільськогосподарських підприємств на виробництво
продукції;
підрядних, геологічних та проектних організацій на виконання будівельно-
монтажних, геологорозвідувальних та проектно-вишукувальних робіт;
підприємств транспорту та зв’язку на надання послуг;
науково-дослідних підприємств на виконання науково-дослідних і
конструкторських робіт;
підприємств громадського харчування на випуск власної продукції;
дорожніх господарств на утримання й ремонт автомобільних шляхів;
інших підприємств та організацій;
допоміжних (підсобних) виробництв.
За дебетом рахунка 23 „Виробництво” відображають прямі матеріальні,
трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати і
втрати від браку продукції (робіт, послуг) з технологічних причин, за кредитом
– вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової
продукції (у дебет рахунків 26, 27), вартість виконаних робіт і послуг (у дебет
рахунка 90), собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах
виробів, робіт, послуг (інструмента, енергії, ремонтно-транспортних послуг
тощо).
Аналітичний облік за рахунком 23 „Виробництво” ведеться за видами
виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що
виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися
за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.
7
Облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та

управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими
підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також витрати на
утримання та експлуатацію машин і устаткування ведуть на рахунку
91 „Загальновиробничі витрати”. Цей рахунок не застосовують підприємства
торгівлі.
За дебетом рахунка 91 „Загальновиробничі витрати” відображають суму
визнаних витрат, за кредитом – щомісячне, за відповідним розподілом, списання
на рахунки 23 „Виробництво” та 90 „Собівартість реалізації”.
Аналітичний облік ведуть за місцями виникнення, центрами та статтями
(видами) витрат.
Таблиця 1
Типова кореспонденція рахунків з обліку виробничих витрат підприємства
Номер
пор.
1 2 3 4
Нараховується амортизація основних засобів, суму
1. якої можна безпосередньо зачислити до 23 13
конкретного об’єкта витрат
На виробництво продукції, робіт, послуг списана
2. 23 20
сума прямих витрат запасів
Відображено суму витрат малоцінних і
швидкозношуваних предметів, яку можна
3. 23 22
безпосередньо віднести до конкретного об’єкта
витрат
На основне виробництво списані витрати
4. 23 23
допоміжного виробництва
Списано вартість остаточно забракованої продукції
5. (виробів, напівфабрикатів) за вирахуванням її 23 24
справедливої вартості
Вартість напівфабрикатів власного виробництва
6. 23 25
списана на виробництво
Списується вартість робіт і послуг, безпосередньо
пов’язаних з виробництвом, наданих у рахунок
7. погашення дебіторської заборгованості (або 23 37
відшкодування матеріального збитку). Списані
витрати на відрядження, пов’язане з виробництвом
8
Списано витрати, пов’язані : підготовчими

роботами в сезонних галузях промисловості;
освоєнням нових виробництв і агрегатів; зі сплатою
8. авансів за оренду; оплатою страхових полюсів; 23 39
передплатою на газети, журнали , періодичні і
додаткові видання тощо, раніше віднесені на
витрати майбутніх періодів
Списано витрати, пов’язані із: забезпеченням
оплати чергових відпусток, а також обов’язкових
відрахувань із цих виплат ( збору до Пенсійного
9. фонду, внесків на ЗДСС); забезпеченням майбутніх 23 47
витрат на проведення гарантійних ремонтів
проданої продукції; на проведення ремонту
предметів прокату тощо.
Списуються витрати підрядників на виконання
робіт і надання послуг, безпосередньо пов’язаних з
10. 23 63
виробництвом ( наприклад, вартість послуг з
переробки давальницької сировини)
Списано частину комунального податку,
нарахованого на підставі кількості працівників,
11. безпосередньо зайнятих виробництвом продукції 23 64
(робіт, послуг). Нараховані інші податки і платежі,
пов’язані з виробництвом
Списано витрати з нарахування на зарплату
робітників, безпосередньо зайнятих у виробництві:
збору на обов’язкове державне пенсійне
12. 23 65
страхування (ЗДСС) з тимчасової втрати
працездатності; внесків на ЗДСС на випадок
безробіття, від нещасних випадків
Відображається нарахування страхових внесків з
13. обов’язкового страхування робітників, 23 65
передбаченого законодавством
Відображається нарахування страхових внесків із
14. страхування майна підприємства, яке 23 65
безпосередньо бере участь у виробництві
Нараховується зарплата робітникам, безпосередньо
15. зайнятим у виробництві (основному, допоміжному 23 66
та ін.)
Списано розрахунки за надані послуги
( роботи ), безпосередньо пов’язані з виробництвом
16. (послуги від дочірніх підприємств і господарств, 23 68
виділених на окремий баланс), витрати за
нарахованими відсотками за використання
9
отриманих грошових коштів або товарів, робіт,

послуг, призначених для використання у
виробництві
Списується на виробничу собівартість продукції
вартість матеріальних витрат, які можна віднести
17. 23 80
безпосередньо до: конкретного об’єкта витрат;
затрат допоміжних (підсобних) виробництв
Списується на виробничу собівартість продукції
витрати на оплату праці працівників, зайнятих у
18. виробництві продукції (робіт, послуг), які можна 23 81
віднести безпосередньо до: конкретного об’єкта
витрат; затрат допоміжних (підсобних) виробництв
Списано на виробничу собівартість продукції
витрати з нарахуванням внесків на ЗДСС, які
19. можна віднести безпосередньо до: конкретного 23 82
об’єкта витрат; затрат допоміжних (підсобних)
виробництв
Списано на виробничу собівартість продукції сума
амортизації, яку можна віднести безпосередньо до:
20. 23 83
конкретного об’єкта витрат; затрат допоміжних
(підсобних) виробництв
Списано на виробничу собівартість продукції
вартість робіт і послуг сторонніх підприємств,
21. 23 84
організацій, яку можна безпосередньо віднести до
конкретного об’єкта витрат
Списуються змінні загальновиробничі витрати і
22. 23 91
розподілені постійні загальновиробничі витрати
Списано витрати, понесені під час виробництва
23. продукції, за якою виявлений брак ( зовнішній і 24 23
внутрішній)
Списано витрати на виготовлення власних
24. 25 23
напівфабрикатів призначених для продажу
Списуються витрати на виготовлення готової
25. продукції, та оприбуткована ця продукція за 26 23
фактичною виробничою собівартістю
За рахунок зарезервованої суми майбутніх витрат і
платежів списані витрати на проведення
26. 47 23
гарантійних ремонтів проданої продукції, ремонтів
предметів прокату тощо
На фінансовий результат списані витрати
27. 79 23
виробництва
Списуються витрати за реалізованою продукцією і
28. 90 23
роботами ( у тім числі з переробки давальницької
10
сировини)
У зв’язку з надзвичайними подіями списані
29. витрати на виробництво продукції, яке не 99 23
завершене
Відображається зношення основних засобів
30. 91 13
цехового, дільничного, лінійного призначення
Списуються виробничі запаси на ремонт основних
31. 91 20
засобів загальновиробничого призначення
32. Списуються інструменти зі складу в цехи 91 22
Здійснено витрати на охорону праці, техніку
33. 91 30,31
безпеки
Відображено витрати на операційну оренду
34. основних засобів загальновиробничого 91 37
призначення
На загальновиробничі витрати періоду списана
35. 91 39
частина понесених раніше витрат
Відображено витрати на забезпечення оплати
36. 91 47
відпусток працівників апарату управління цеху
Отримано послуги сторонніх організацій з
37. отримання основних засобів заальновиробничого 91 63
Нарахована заробітна плата працівникам апарату
38. 91 66
управління цеху (дільниці)
Списано на виробництво змінні та постійні
39. 23 91
розподілені загальновиробничі витрати
На собівартість реалізованої продукції списані
40. 90 91
нерозподілені загальновиробничі витрати
Списано інші операційні витрати нерозподілені
41. 949 91
загальновиробничі витрати за відсутності реалізації
Документальне оформлення витрат виробництва в бухгалтерії виконують за

допомогою таких документів: Відомість фактичних прямих витрат на
виробництво готової продукції; розрахунок розподілу загальновиробничих
витрат; розрахунок розподілу загальновиробничих витрат між виготовленими
видами продукції; розрахунок вартості незавершеного виробництва на кінець
місяця; картки аналітичного обліку витрат (видів продукції); розрахунок
фактичної собівартості готової продукції або відомість зведеного обліку витрат
виробництва.
Регістрами аналітичного обліку за рахунком 23 „Виробництво” журнально-
ордерної форми обліку є журнал-ордер 5 (розділ ІІІ), журнал 5а (розділ ІІІ); за
спрощеної форми обліку Відомість 5-м (розділ ІІ).
Регістрами аналітичного обліку за рахунком 91 „Загальновиробничі
витрати” є журнал-ордер 5 (розділ ІІІ), журнал 5а (розділ ІІІ).
11
3. Облік операційних витрат підприємства
Для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової

продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг призначено рахунок
90 „Собівартість реалізації”.
За дебетом рахунка 90 „Собівартість реалізації” відображають виробничу
собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість
реалізованих товарів (без торгових націнок), страхові виплати відповідно до
договорів страхування, за кредитом – списання в порядку закриття дебетових
оборотів на рахунок 79 „Фінансові результати”. За дебетом цього рахунка
підприємства, які випускають і проводять лотереї на території України,
відображають створення (формування) забезпечення призового фонду (резерву
виплат) і резерву, що покриває суму джек-поту, не забезпечену сплатою участі у
лотереї.
Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не
включають до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції,
тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат
звітного періоду – 92 „Адміністративні витрати”, 93 „Витрати на збут”, 94 „Інші
витрати операційної діяльності”.
Рахунок 90 „Собівартість реалізації” має такі субрахунки:
901 „Собівартість реалізованої готової продукції”
902 „Собівартість реалізованих товарів”
903 „Собівартість реалізованих робіт і послуг”
904 „Страхові виплати”
На субрахунку 901 „Собівартість реалізованої готової продукції” ведуть
облік виробничої собівартості реалізованої готової продукції.
На субрахунку 902 „Собівартість реалізованих товарів” відображають
собівартість реалізованих товарів, яка визначається Положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку 9 „Запаси”.
На субрахунку 903 „Собівартість реалізованих робіт і послуг” ведуть облік
собівартості реалізованих за звітний період робіт і послуг.
На субрахунку 904 „Страхові виплати” підприємства, які є страховиками
відповідно до Закону України „Про страхування”, узагальнюють інформацію про
страхові суми і страхові відшкодування за умовами договору страхування
(перестрахування) у разі настання страхового випадку.
Загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням
підприємства, відображають на рахунку 92 „Адміністративні витрати”.
За дебетом рахунка 92 „Адміністративні витрати” відображається сума
визнаних адміністративних витрат, за кредитом – списання на рахунок
79 „Фінансові результати”.
До загальногосподарських витрат, зокрема, належать витрати на утримання
адміністративно-управлінського персоналу, витрати на їхні службові
відрядження, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних
необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація,
ремонт, комунальні послуги), охорона, юридичні, аудиторські, транспортні
послуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати, сума податків, зборів
(обов’язкових платежів).
Аналітичний облік ведуть за статтями витрат.
12
Облік витрат, пов’язаних зі збутом (реалізацією, продажем) продукції,

товарів, робіт і послуг, ведуть на рахунку 93 „Витрати на збут”.
За дебетом рахунка відображається сума визнаних витрат на збут, за
кредитом – списання на рахунок 79 „Фінансові результати”.
До витрат на збут, зокрема, належать витрати пакувальних матеріалів,
транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг
та рекламу, витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам,
працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт та утримання основних засобів,
інших матеріальних необоротних активів, які використовують для забезпечення
збуту продукції, товарів, робіт і послуг.
На рахунку 94 „Інші витрати операційної діяльності” ведуть облік
витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на
рахунках 90 „Собівартість реалізації”, 91 „Загальновиробничі витрати”,
92 „Адміністративні витрати”, 93 „Витрати на збут”.
Рахунок 94 „Інші витрати операційної діяльності” має такі субрахунки:
941 „Витрати на дослідження і розробки”
942 „Собівартість реалізованої іноземної валюти”
943 „Собівартість реалізованих виробничих запасів”
944 „Сумнівні та безнадійні борги”
945 „Втрати від операційної курсової різниці”
946 „Втрати від знецінення запасів”
947 „Нестачі і втрати від псування цінностей”
948 „Визнані штрафи, пені, неустойки”
949 „Інші витрати операційної діяльності”
За дебетом рахунка відображають суму визнаних витрат, за кредитом –
списання на рахунок 79 „Фінансові результати”.
На субрахунку 940 „Витрати від первісного визнання та від зміни вартості
активів, які обліковуються за справедливою вартістю” узагальнюють
інформацію про витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів,
які обліковують за справедливою вартістю, зокрема витрати від первісного
визнання сільськогосподарської продукції і біологічних активів та від зміни
справедливої вартості біологічних активів, які визначені відповідно до
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи".
На субрахунку 941 „Витрати на дослідження і розробки” ведуть облік
витрат, пов’язаних з дослідженнями та розробками, які веде підприємство, якщо
такі дослідження та розробки відповідають Положенню (стандарту)
бухгалтерського обліку 8 „Нематеріальні активи”.
На субрахунку 942 „Собівартість реалізованої іноземної валюти”
відображають балансову вартість реалізованої іноземної валюти на дату її
реалізації.
На субрахунку 943 „Собівартість реалізованих виробничих запасів” ведуть
облік собівартості реалізованих виробничих запасів (сировини, матеріалів,
відходів тощо).
На субрахунку 944 „Сумнівні та безнадійні борги” узагальнюється
інформація про нарахування резерву сумнівних боргів на заборгованість, яка є
фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості,
призначеної для продажу), про суму списаної безнадійної заборгованості в разі
недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів та про суму списаної
13
безнадійної заборгованості, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не

передбачено.
На субрахунку 945 „Витрати від операційної курсової різниці” ведуть облік
втрат за активами й зобов’язаннями операційної діяльності підприємства від
зміни курсу гривні до іноземної валюти.
На субрахунку 946 „Втрати від знецінення запасів” ведуть облік втрат,
пов’язаних із знеціненням (уцінкою) запасів, відповідно до Положення
(стандарту) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”.
На субрахунку 947 „Нестачі і втрати від псування цінностей” ведуть облік
нестач грошових коштів та інших цінностей і втрат від псування цінностей, що
виявлені в процесі заготовлення, переробки, збереження та реалізації. Одночасно
зі списанням цінностей, винних у нестачі яких не виявлено, на витрати,
балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок
07 „Списані активи”.
На субрахунку 948 „Визнані штрафи, пені, неустойки” ведуть облік
визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством законодавства та
умов договорів.
На субрахунку 949 „Інші витрати операційної діяльності” узагальнюють
інформацію про такі витрати операційної діяльності, які не знайшли
відображення на інших субрахунках рахунка 94 „Інші витрати операційної
діяльності”, зокрема витрати житлово-комунальних і обслуговуючих
господарств, дитячих дошкільних закладів, будинків відпочинку, санаторіїв та
інших закладів оздоровчого та культурного призначення тощо. Підприємства,
які є страховиками відповідно до Закону України „Про страхування”, на цьому
субрахунку узагальнюють інформацію про витрати страховика, зокрема
відрахування у централізовані страхові резервні фонди, які утворюються для
забезпечення виконання зобов’язань щодо окремих видів обов’язкового
страхування, відрахування в страхові резерви, інші, ніж резерв незароблених
премій, які формуються у випадках, передбачених чинним законодавством.
Таблиця 2
Типова кореспонденція рахунків з обліку операційних витрат підприємства
Номер
пор.
1 2 3 4
Списується собівартість реалізованої готової
1. 901 26
продукції
Списано суму нерозподілених постійних
2. загальновиробничих витрат згідно з додатком № 901 91
1 до П(С)БО 16
На фінансовий результат віднесена собівартість
3. 791 901
реалізованої готової продукції
4. Списується собівартість реалізованого товару 902 28
Втрати в межах норм природних втрат списані на
5. 902 28
собівартість товарів
14
Списана на собівартість реалізованого товару

6. 902 289
сума транспортно-заготівельних витрат
На фінансовий результат списана собівартість
7. 791 902
реалізованого товару
Наднормативні витрати запасів списані на
8. 903 20
собівартість реалізації робіт і послуг
Списано на собівартість реалізації виробнича
9. 903 23
собівартість робіт, послуг
Списуються на собівартість реалізації внески на
10. ЗДСС, нараховані на наднормативні витрати на 903 65
оплату праці
Наднормативні витрати на оплату праці списані
11. 903 66
на собівартість реалізації
Списано на собівартість реалізації нерозподілені
12. 903 91
постійні загальновиробничі витрати
13. 79 903
реалізованих робіт, послуг
Віднесено до складу адміністративних витрат
сума зносу, нарахована на вартість необоротних
14. 92 131
активів загально виробничого призначення –
основних засобів
суму зношення, нараховану на вартість
15. необоротних активів загальновиробничого 92 132
призначення – інших необоротних матеріальних
активів
сума зношення, нарахована на вартість
16. 92 133
необоротних активів загальновиробничого
призначення – нематеріальних активів
Відображено списання вартості ТМЦ,
201-
використаних у зв’язку з управлінням і
17. 92 205,
обслуговуванням підприємства – виробничих
207-209
запасів
використаних у зв’язку з управлінням і
18. 92 26
обслуговуванням підприємства - готової
продукції
19. використаних у зв’язку з управлінням і 92 22
обслуговуванням підприємства МШП
15

281,282,
20. використаних у зв’язку з управлінням і 92
284
обслуговуванням підприємства – товарів
За розрахунково – касове обслуговування та інші
21. 92 311
послуги банку відображена плата
Списано суми витрат на відрядження
22. 92 372
адміністративно – управлінського персоналу
Нарахована сума забезпечення оплати відпусток
адміністративного персоналу, і у зв’язку з цим
23. 92 471
нараховано суми обов’язкових відрахувань
(зборів) на соціальні заходи
Відображено вартість виконаних вітчизняними
або іноземними підрядниками робіт і послуг,
24. 92 63
пов’язаних з управлінням та обслуговуванням
Нараховані суми внесків і зборів на соціальні
потреби, розраховані на підставі суми 651,652,
25. 92
нарахованої заробітної плати працівникам 653,656
адміністративно – управлінського персоналу
Відображається сума заробітної плати,
26. нарахованої адміністративно – управлінського 92 661
персоналу
Показана вартість послуг (робіт)
загальногосподарського призначення, наданих
92 681
підприємству:
27. - дочірніми підприємствами
- виробничими одиницями і господарствами,
92 683
виділеними на самостійний баланс
- іншими організаціями 92 685
До складу фінансових результатів підприємства
791,792,
28. списується сума адміністративних витрат 92
793
звітного періоду
Віднесено до складу витрат операційної
діяльності підприємства суму зношення,
нараховану на вартість необоротних активів,
93 131
пов’язаних зі збутом продукції (товарів, робіт,
29.
послуг):
- основних засобів
- інших необоротних активів 93 132
- нематеріальних активів 93 133
16
Списується вартість використаних на цілі,

201-
пов’язані зі збутом продукції (товарів, робіт,
93 205,
30. послуг):
207-209
- виробничих запасів
МШП 93 22
- напівфабрикатів 93 25
- готової продукції 93 26
31. - продукції сільськогосподарського виробництва 93 27
- товарів і тари під товарами 281,282,
93
284
Списується сума витрат на відрядження
32. працівників підприємства, зайнятих збутом 93 372
продукції (товарів, робіт, послуг)
Створено резерв сумнівних боргів з операцій,
33. 93 38
пов’язаних зі збутом продукції
Нараховується сума забезпечення оплати
відпусток працівників підприємства, зайнятих
34. збутом продукції (товарів, робіт, послуг), і у 93 471
зв’язку з цим нараховано суми обов’язкових
відрахувань (зборів) на соціальні заходи
Відображено вартість виконаних вітчизняними
або іноземними підрядниками для підприємства
35. 93 631,632
робіт (послуг), пов’язаних зі збутом продукції
(товарів, робіт, послуг)
Нараховані суми внесків і зборів на соціальні
потреби, розраховані на підставі суми
651-
36. нарахованої заробітної плати працівників 93
653, 656
підприємства, зайнятих збутом продукції
Відображені витрати на страхування майна
37. підприємства, задіяного при збуті продукції 93 655
Відображається сума нарахованої заробітної
38. плати працівників, зайнятих збутом продукції 93 661
До складу фінансових результатів списана сума
39. витрат звітного періоду, пов’язаних зі збутом 791 93
продукції (товарів, робіт, послуг)
Списується об’єкт основних засобів,
40. 941 10
використаних на дослідження і розробки
Списується об’єкт необоротних матеріальних
41. 941 11
активів, використаний на дослідження і розробки
17
Списано об’єкт нематеріальних активів,

42. 941 12
використаний на дослідження і розробки
Нараховано знос необоротних активів, які
43. використовують у процесі дослідження і 941 13
розробки
На витрати на дослідження і розробки списані:
941 20
- виробничі запаси
- вартість тварин, використаних на дослідження і
941 21
розробки
- малоцінні та швидкозношувані предмети
941 22
44. (МШП)
- втрати від браку 941 24
- напівфабрикати власного виробництва 941 25
- готова продукція за її виробничою собівартістю 941 26
- сільськогосподарська продукція 941 27
- товари зі складу 941 28
Здійснені витрати на дослідження і розробки
45. 941 372
підзвітною особою підприємства
Нараховане забезпечення майбутніх виплат
46. відпусткових працівникам, зайнятим 941 47
дослідженнями і розробкою
Списується вартість робіт і послуг, виконаних
47. підрядниками, які пов’язані з дослідженнями та 941 63
розробкою
Відображено нарахування коштів зі страхування
на суму нарахованої заробітної плати
48. 941 65
працівників, зайнятих дослідженнями і
розробкою
Відображено суми заробітної плати, нарахованої
49. працівникам, зайнятим дослідженнями і 941 66
розробкою
Збільшені витрати на дослідження і розробку з
941 68
здійсненням розрахунків за іншими операціями
- розрахунки з дочірніми підприємствами 941 682
- розрахунки з виробничими одиницями і
941 683
50. господарствами, виділеними на окремий баланс
- розрахунки за нарахованими відсотками (за
кредитами, використанням майна, отриманого в 941 684
користування тощо)
- розрахунки з іншими кредиторами 941 685
На створення матеріального активу
51. 154 941
капіталізовані витрати
18
На фінансовий результат списані витрати на

52. розробку нового виду продукції (технології 79 941
тощо)
Списано на витрати собівартість реалізованої
53. 942 334
іноземної валюти
Списано на витрати послуги сторонніх
54. організацій, пов’язані з продажем іноземної 942 685
валюти
На фінансовий результат списані витрати за
55. 791 942
собівартістю реалізованої іноземної валюти
Відображається первісна вартість реалізованих
56. 943 20
виробничих запасів
На фінансовий результат списана первісна
57. 793 943
вартість реалізованих виробничих запасів
58. Нараховується резерв сумнівних боргів 944 38
На фінансовий результат списані витрати за
59. 791 944
сумнівними та безнадійними боргами
На поточному валютному рахунку підприємства
60. відображені втрати від курсової різниці при 945 312
перерахунку грошових коштів
Відображено втрати від курсової різниці при
61. 945 362
перерахунку заборгованості покупця
62. перерахунку кредиторської заборгованості за 945 604
короткостроковим кредитом в іноземній валюті
простроченою позикою в іноземній валюті
64. 945 632
перерахунку заборгованості постачальника
На фінансовий результат відображено списання
65. 791 945
суми втрат від курсової різниці
Відображено суму зменшення первісної вартості
66. запасів до їхньої чистої вартості реалізації зі 946 20-28
зниженням ціни
На фінансовий результат віднесена сума
зменшення первісної вартості запасів до їхньої
67. 791 946
чистої вартості реалізації у зв’язку зі зниженням
ціни
Відображено вартість тих, що бракує, і 20-28,
68. 947
зіпсованих цінностей 30
19
На фінансовий результат віднесена сума тих, що

69. 793 947
бракує, і зіпсованих цінностей
У зв’язку з порушенням законодавства, умов
70. господарських договорів відображена сума 948 64,68
визнаних штрафів, пені, неустойки
Відображається взаємозалік дебіторської
заборгованості покупців і замовників та визнаних
71. 948 36
підприємством сум штрафів, пені, неустойок у
зв’язку з невиконанням госпдоговорів
На фінансовий результат віднесені витрати з
72. 793 948
визнаних штрафів, пені та неустойок
Списуються на витрати ЖКГ, дитячих
дошкільних установ, будинків відпочинку тощо: 949 20
- виробничі запаси
- тварини на відгодівлі 949 21
73. - МШП 949 22
- напівфабрикати 949 25
- готова продукція 949 26
- продукція сільськогосподарського виробництва 949 27
- товари 949 281
Списуються втрати від бракованої продукції
74. робіт, послуг на інші витрати операційної 949 24
Списані витрачені на іншу операційну діяльність:
75. 949 30
- готівкові грошові кошти
76. - безготівкові грошові кошти 949 31
На витрати іншої операційної діяльності списана
77. вартість виконаних робіт, наданих послуг 949 63
підрядниками та постачальниками
Нараховані кошти зі страхування на суму
зарплати працівникам за роботи, пов’язані з
78. 949 65
іншою операційною діяльністю ЖКГ, дитячих
дошкільних установ, санаторіїв тощо
Нараховується зарплата та інші види оплати
79. праці працівникам ЖКГ, дитячих дошкільних 949 66
установ, санаторіїв тощо
На фінансовий результат списані інші витрати
80. 79 949
операційної діяльності
Первинними документами з обліку операційних витрат підприємства є

розрахунки (довідки) бухгалтерії. У журнально-ордерній формі обліку
регістрами аналітичного обліку є журнал-ордер 5, 5а. За спрощеної форми обліку
– відомість 5-м.
20
4. Облік інших витрат
Облік нарахувань відсотків за кредит та інших витрат підприємства,

пов’язаних із запозиченнями ведуть на рахунку 95 „Фінансові витрати”.
Рахунок 95 „Фінансові витрати” має такі субрахунки:
951 „Відсотки за кредит”
952 „Інші фінансові витрати”
За дебетом рахунку відображають суму визнаних витрат, за кредитом –
списання на рахунок 79 „Фінансові результати”, а також на рахунки обліку
витрат з придбання, будівництва, створення, виготовлення, виробництва,
вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, в якому він
придатний для використання зі запланованою метою або продажу, відповідно до
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 „Фінансові витрати”.
На субрахунку 951 „Відсотки за кредит” ведуть облік витрат, пов’язаних з
нарахуванням та сплатою відсотків, процентів тощо за користування кредитами
банків.
На субрахунку 952 „Інші фінансові витрати” ведуть облік витрат,
пов’язаних із залученням позикового капіталу, зокрема витрат, пов’язаних з
випуском, утриманням та обігом власних цінних паперів; нарахуванням
відсотків за договорами кредитування (крім банківських кредитів), фінансового
лізингу тощо.
Облік втрат від зменшення вартості інвестицій, облік яких ведеться за
методом участі в капіталі, що виникають у процесі інвестиційної діяльності
підприємства ведуть на рахунку 96 „Втрати від участі в капіталі”. Основні
вимоги до обліку інвестицій викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського
обліку 12 „Інвестиції”.
Рахунок 96 „Втрати від участі в капіталі” має такі субрахунки:
961 „Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства”
962 „Втрати від спільної діяльності”
963 „Втрати від інвестицій у дочірні підприємства”
За дебетом рахунка відображається сума визнаних втрат, за кредитом –
списання на рахунок 79 „Фінансові результати”.
На субрахунку 961 „Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства”
ведеться облік втрат, пов’язаних зі зменшенням частки інвестора в чистих
активах об’єкта інвестування внаслідок одержання асоційованими
підприємствами збитків.
На субрахунку 962 „Втрати від спільної діяльності” ведуть облік витрат,
пов’язаних зі зменшенням частки інвестора в чистих активах об’єкта
інвестування внаслідок одержання спільними підприємствами збитків.
На субрахунку 963 „Втрати від інвестицій в дочірні підприємства” ведуть
облік витрат, пов’язаних зі зменшенням частки інвестора в чистих активах
об’єкта інвестування внаслідок одержання дочірніми підприємствами збитків.
Облік витрат, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім
фінансових витрат), але не пов’язані з виробництвом або реалізацією основної
продукції (товарів) та послуг ведуть на рахунку 97 „Інші витрати”.
За дебетом субрахунків 971 - 977 відображається сума визнаних витрат, за
кредитом – списання на рахунок 79 „Фінансові результати”.
21
Рахунок 97 „Інші витрати” має такі субрахунки:

971 „Собівартість реалізованих фінансових інвестицій"
972 „Собівартість реалізованих необоротних активів"
973 „Собівартість реалізованих майнових комплексів"
974 „Втрати від неопераційних курсових різниць"
975 „Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій"
976 „Списання необоротних активів"
977 „Інші витрати звичайної діяльності"
На субрахунку 971 „Собівартість реалізованих фінансових інвестицій”
відображають балансову вартість реалізованих фінансових інвестицій (на дату їх
реалізації) та інші витрати, пов’язані з їхньою реалізацією.
На субрахунку 972 „Собівартість реалізованих необоротних активів”
відображається балансова (залишкова) вартість реалізованих необоротних
активів (на дату їх реалізації) та інші витрати, пов’язані з їх реалізацією.
На субрахунку 973 „Собівартість реалізованих майнових комплексів”
відображається балансова (залишкова) вартість реалізованих майнових
комплексів (на дату їх реалізації) та інші витрати, пов’язані з їхньою реалізацією.
На субрахунку 974 „Втрати від неопераційних курсових різниць”
відображаються втрати за активами й зобов’язаннями неопераційної діяльності
підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти.
На субрахунку 975 „Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій”
відображається сума знецінення (уцінки) необоротних активів і фінансових
інвестицій.
На субрахунку 976 „Списання необоротних активів” відображають
залишкову вартість списаних необоротних активів та витрати, пов’язані з їхньою
ліквідацією (розбирання, демонтаж).
На субрахунку 977 „Інші витрати звичайної діяльності” відображають інші
витрати звичайної діяльності, які не знайшли відображення на інших
субрахунках рахунку 97 „Інші витрати”.
На рахунку 98 „Податок на прибуток” ведуть облік суми витрат з податку
на прибуток, яка складається з поточного податку на прибуток з урахуванням
відстроченого податкового зобов’язання і відстроченого податкового активу і
визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку
17 „Податок на прибуток”.
За дебетом рахунку відображають нараховану суму податку на прибуток, за
кредитом – включення до фінансових результатів на рахунку 79.
Рахунок 98 „Податок на прибуток” має такі субрахунки:
981 „Податок на прибуток від звичайної діяльності”
982 „Податок на прибуток від надзвичайних подій”
На субрахунку 981 „Податок на прибуток від звичайної діяльності” ведуть
облік суми витрат з податку на прибуток від звичайної діяльності. На цьому
субрахунку також ведуть облік відрахувань до Державного бюджету України від
доходів за державними грошовими лотереями і податку на доходи від страхової
діяльності.
Суму податку на прибуток від звичайної діяльності визначають й
відображають на цьому субрахунку без зменшення на суму зменшення податку
на прибуток, внаслідок обчислення податку на прибуток від алгебричної суми
прибутку від звичайної діяльності та збитку від надзвичайних подій (згорнутий
22
результат).
На субрахунку 982 „Податок на прибуток від надзвичайних подій” ведуть
облік нарахованої суми витрат з податку на прибуток від надзвичайних подій.
Таблиця 3
Типова кореспонденція рахунків з обліку інших витрат
Номер
пор.
1 2 3 4
За користування позиковими коштами нараховані
1. 951 684
відсотки
На фінансовий результат віднесені відсотки за
2. 79 951
користування позиковими коштами
Віднесено на фінансові витрати відсотки,
нараховані за користування грошовими коштами
3. (небанківськими кредитами), пов’язані із 952 684
здійсненням фінансової та інвестиційної
діяльності; за договорами фінансового лізингу
Віднесено на фінансові витрати відсотки,
4. 952 685
нараховані за виданим векселем
На фінансовий результат списані втрати від
5. 79 952
фінансової діяльності
6. Відображаються втрати від участі в капіталі 96 141
На фінансовий результат віднесені втрати від
7. 792 96
участі в капіталі
Відображається собівартість реалізованої
8. 971 14
довгострокової фінансової інвестиції
Відображено собівартість реалізованої поточної
9. 971 35
фінансової інвестиції
10. 79 971
реалізованої фінансової інвестиції
Списано залишкову вартість необоротних активів,
11. що реалізується: 972 10
12. - інших необоротних матеріальних активів 972 11
13. - нематеріальних активів 972 12
14. - незавершених капітальних інвестицій 972 15
Списано залишкову вартість цілісного майнового
15. 973 10
комплексу, що реалізується
Відображається сума уцінки необоротних активів:
975 10
16. - інших необоротних матеріальних активів 975 11
- незавершених капітальних інвестицій 975 15
23
Списується залишкова вартість безоплатно

(безплатно) переданих, ліквідованих необоротних
976 10
активів:
17. - основних засобів
- інших необоротних матеріальних активів 976 11
- незавершених капітальних інвестицій 976 15
Списують затрати, пов’язані з безоплатною
(безплатною) передачею або ліквідацією
976 20
необоротних активів у вигляді:
- витрачених виробничих запасів
- МШП 976 22
- нарахованої зарплати працівникам 976 661
18. - обов’язкових нарахувань на зарплату 976 65
- готівкових грошових коштів 976 30
- безготівкових грошових коштів 976 31
- розрахунків з підзвітними особами 976 372
- робіт, послуг, наданих підрядниками і
976 63
постачальниками
- нарахованої суми податкових зобов’язань з ПДВ 976 641
Відображається оплата інших витрат звичайної
19. діяльності: 977 30
- готівковими грошовими коштами з каси
20. - безготівковими коштами з рахунка в банку 977 31
На фінансовий результат списані понесені витрати 972,973,
21. 79 975,976,
977
Відображаються втрати від курсової різниці при
перерахунку заборгованості за короткостроковим
22. 974 342
векселем, направленим на погашення боргу з
інвестиційної діяльності
перерахунку заборгованості засновників за
23. 974 462
внесками до статутного капіталу, вираженими в
24. перерахунку заборгованості за довгостроковим 974 502
кредитом в іноземній валюті
перерахунку кредиторської заборгованості за
25. 974 506
іншими довгостроковими позиками в іноземній
валюті
довгостроковими векселями в іноземній валюті
24

перерахунку поточної заборгованості за іншими
27. 974 55
довгостроковими зобов’язаннями в іноземній
валюті
28. перерахунку заборгованості за отриманим авансом, 974 681
пов’язаним з інвестиційною діяльністю
На фінансовий результат відображене списання
29. 793 974
суми втрат від курсової різниці
За договорами страхування
30. (перестрахування) виплачені страхувальником 978 30,31
страхові суми і відшкодування
На фінансовий результат списані виплачені
31. 791 978
страхові суми і відшкодування
Нараховані відстрочені податкові зобов’язання (у
32. випадку якщо прибуток бухгалтерський більший 981 54
від прибутку податкового)
Від звичайної діяльності (після визначення
33. відстроченого зобов’язання) нараховані витрати з 981 641
податку на прибуток
На фінансовий результат списані витрати з податку
34. 79 981
на прибуток
Нарахований податок на прибуток від
35. 982 641
надзвичайних подій
На фінансовий результат від надзвичайних подій
36. списаний податок на прибуток від надзвичайних 794 982
подій
Первинними документами з обліку інших витрат є розрахунки (довідки)

бухгалтерії. У журнально-ордерній формі обліку регістрами аналітичного обліку
є журнал-ордер 5 (розділи І, ІІІ), 5а (розділи І, ІІ). За спрощеної форми обліку –
відомість 5-м.
Список рекомендованої літератури

1. Плиса В. Й., Плиса З. П. Бухгалтерський облік : підручник. Київ: Каравела,
2019. 560 с. [С. 360-386].
2. Плиса В. Й., Плиса З. П. Облік і аудит : навч. посібник. Львів: ЛНУ імені
Івана Франка, 2020. 684 с. [С. 380-402].
25
Додаток 1
РОЗРАХУНОК РОЗПОДІЛУ ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ1
-------------------------------------------------------------------------
| N | Показники |Усього|На | Включення |
|з/п | | |одиницю |загальновиробничих |
| | | |бази | витрат до |
| | | |розподілу |------------------------|
| | | |(1 машино-|витрат на |собівартості|
| | | |година) |виробництво|реалізованої|
| | | | |продукції |продукції |
| | | | |(рахунок 23|(рахунок 90 |
| | | | |"Виробницт-|"Собівар- |
| | | | |во"), грн. |тість реа- |
| | | | | |лізації"), |
| | | | | |грн. |
|----+-----------------------+------+----------+-----------+------------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
|----+-----------------------+------+----------+-----------+------------|
| 1 |База розподілу за | 10000| Х | Х | Х |
| |нормальною потужністю, | | | | |
| |машино-години | | | | |
|----+-----------------------+------+----------+-----------+------------|
| 2 |Загальновиробничі | 70000| | | |
| |витрати за нормальною | | | | |
| |потужністю, грн. | | | | |
| | з них: | | | | |
| 3 |змінні | 50000| | Х | Х |
| |(ряд.3гр.4=ряд.2гр.3 | | 5 | | |
| |:ряд.1гр.3) | | | | |
| 4 | постійні | 20000| | Х | Х |
| |(ряд.5гр.4=ряд.4гр.3 | | 2 | | |
| |:ряд.1гр.3) | | | | |
|----+-----------------------+------+----------+-----------+------------|
| 5 |База розподілу за | | | | |
| |фактичною потужністю, | | | | |
| |машино-години: | | | | |
| 6 | 1-й звітний період | 8000| Х | Х | Х |
| 7 | 2-й звітний період | 10500| Х | Х | Х |
|----+-----------------------+------+----------+-----------+------------|
| |Фактичні загальновироб-| | | | |
| |ничі витрати, грн.: | | | | |
| 8 |1-й звітний період | 68100| | | |
| | з них: | | | | |
| 9 |змінні | 48000| Х | 48000 | Х |
|10 |постійні - усього | 20100| Х | Х | Х |
| |(ряд.8гр.3-ряд.9гр.3) | | | | |
| | у тому числі: | | | | |
|10.1|постійні розподілені | 16000| Х | 16000 | Х |
| |(ряд.6гр.3хряд.5гр.4) | | | | |
|10.2|постійні нерозподілені | 4100| Х | Х | 4100 |
| |(ряд.10гр.3- | | | | |
| |ряд.10.1гр.3) | | | | |
|----+-----------------------+------+----------+-----------+------------|
|11 |2-й звітний період | 77950| | | |
| | з них: | | | | |
|12 |змінні | 57750| Х | 57750 | Х |
|13 |постійні - усього | 20200| Х | Х | Х |
| |(ряд.11гр.3- | | | | |
| |ряд.12гр.3) | | | | |
| | у тому числі: | | | | |
|13.1|постійні розподілені | 20200| Х | 20200 | Х |
| |(ряд.7гр.3хряд.5гр.4), | | | | |
| |але не більше суми | | | | |
| |фактичних постійних | | | | |
| |загальновиробничих | | | | |
| |витрат | | | | |
|13.2|постійні нерозподілені | 0| Х | Х | 0 |
| |(ряд.13гр.3- | | | | |
| |ряд13.1гр.3) | | | | |
-------------------------------------------------------------------------
(Додаток 1 в редакції Наказу Мінфіну N 131 ( z0359-00 ) від 14.06.2000)
1
Додаток 1 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”
26
Львівський національний університет
імені Івана Франка
В.Й. Плиса, З.П. Плиса
ДОКУМЕНТАЦІЯ ТА
ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ,
ТЕХНІКА І ФОРМИ
БУХГАЛТЕРСЬКОГО
ОБЛІКУ
Львів
2022
Львівський національний університет імені Івана Франка
В. Й. Плиса, З. П. Плиса
ДОКУМЕНТАЦІЯ ТА
ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ,
БУХГАЛТЕРСЬКОГО
ОБЛІКУ
Львів
2022
УДК 657.37(075.8)
ББК 65.052я73
П 389
Рецензент:
Турко Ф. М.,
кандидат економічних наук, доцент,
директор ННВК „Академія технологій і бізнесу”.
Рекомендовано до друку кафедрою обліку і аудиту

Львівського національного університету імені Івана Франка
Плиса В. Й., Плиса З. П.

П 389 Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського
обліку : текст лекції. Львів: Львівський національний університет
імені Івана Франка, 2022. 60 с.
Розглянуто організацію документообороту на підприємствах.

Для студентів закладів вищої освіти, слухачів системи післядипломної
освіти, усіх, хто цікавиться бухгалтерським обліком.
УДК 657.37(075.8)
ББК 65.052я73
© В. Й. Плиса, З. П. Плиса, 2022

Плиса В. Й., Плиса З. П. Документація та інвентаризація, техніка і форми бухгалтерського обліку : текст лекції
Тема 5. ДОКУМЕНТАЦІЯ ТА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ,

ТЕХНІКА І ФОРМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО
ОБЛІКУ
ПЛАН
5.1. Документація та організація документообороту на
підприємстві
5.2. Інвентаризація: види та порядок проведення
5.3. Техніка та форми бухгалтерського обліку
5.1. Документація та організація документообороту на

підприємстві
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є
первинні документи, які фіксують факти проведення господарських
операцій. Вони повинні бути складені під час проведення господарської
операції, якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для
контролю та впорядкування опрацьованих даних на підставі первинних
документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на
паперових або машинних носіях, і повинні мати такі обов’язкові
реквізити:
 назву документа (форми);
 дату і місце складання;
 назву підприємства, від імені якого складено документ;
 зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру
господарської операції;
 посади осіб, відповідальних за проведення господарської операції
і правильність її оформлення;
 особистий підпис або інші дані, які дають змогу ідентифікувати
особу, яка брала участь у проведенні господарської операції.
Первинні документи складають на бланках типових форм, які
затверджені Міністерством статистики України, а також на бланках
спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами
України. Документування господарських операцій може звідбуватись з
використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов’язково
містити реквізити типових або спеціалізованих форм.
Записи у первинних документах, облікових регістрах треба робити
темним кольором чорнила, пастою кулькових ручок, за допомогою
3
друкарських машинок, принтерів, засобів механізації та іншими засобами,

які б забезпечили збереження цих записів протягом визначеного терміну
зберігання документів та запобігли внесенню несанкціонованих і
непомітних виправлень.
Вільні рядки в первинних документах підлягають обов’язковому
прокреслюванню.
Відповідальність за своєчасне та якісне складання документів,
передачу їх у встановлені графіком документообороту терміни для
відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних,
наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці
документи.
Первинні документи, які опрацювали, повинні мати відмітку, яка
унеможливлює повторне використання: при ручній обробці – дату запису
в обліковий регістр, а при обробці на обчислювальній установці – відтиск
штампу оператора, відповідального за їхнє опрацювання.
У тексті та цифрових даних первинних документів, облікових
регістрів і звітів підчистки і виправлення не допускають. Помилки в
первинних документах, облікових регістрах і звітах, що створені ручним
способом, виправляють коректурним способом, тобто неправильний текст
або цифри закреслюються і над закресленим надписують правильний
текст або цифри. Закреслюють однією рискою так, щоб можна було
прочитати виправлене.
Виправлення помилки подають з надписом „виправлено” та
підтверджено підписами осіб, які підписали цей документ, зі зазначенням
дати виправлення. У документах, якими оформлені касові та банківські
операції та операції з цінними паперами, виправлення не допускають.
Щоб упорядкувати рух і своєчасне одержання для записів у
бухгалтерському обліку первинних документів наказом керівника
підприємства, установи визначають графік документообороту, в якому
зазначають дату створення або одержання від інших підприємств та
установ документів, прийняття їх до обліку, передача в обробку та до
архіву. Графік документообороту на підприємстві, в установі повинен
забезпечити оптимальну кількість підрозділів і виконавців, через які
проходить кожен первинний документ, визначати мінімальний термін
його перебування в підрозділі, а також сприяти поліпшенню облікової
роботи, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку,
підвищенню рівня його механізації та автоматизації. Графік
документообороту оформляють у вигляді схеми або переліку робіт зі
створення, перевірки та обробки документів, що виконує кожен підрозділ
підприємства, а також усі виконавці зі зазначенням їх взаємозв’язку й
4
термінів виконання робіт.

Працівники підприємства, установи створюють і подають первинні
документи, які належать до сфери їхньої діяльності, за графіком
документообороту. Для цього кожному виконавцю видають витяг із
графіка. У витязі подано перелік документів, які належать до
функціональних обов’язків виконавця, терміни їх подання та підрозділи
підприємства, установи, до яких передають ці документи.
Контроль за дотриманням виконавцями графіка документообороту на
підприємстві, в установі виконує головний бухгалтер. Вимоги головного
бухгалтера щодо порядку подання до бухгалтерії або на обчислювальну
установку потрібних документів і відомостей є обов’язковими для усіх
підрозділів і служб підприємства.
Первинні документи та облікові регістри, які опрацювали,
бухгалтерські звіти та баланси підлягають обов’язковій передачі до
архіву. Первинні документи та облікові регістри, які опрацювали,
бухгалтерські звіти та баланси до передачі їх до архіву підприємства,
установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях
або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним
бухгалтером.
Термін зберігання первинних документів, облікових регістрів,
бухгалтерських звітів і балансів у архіві підприємства, установи
визначають згідно з Переліком типових документів, що утворюються в
діяльності органів державної представницької і виконавчої влади та
місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств із
зазначенням термінів зберігання матеріалів, затверджених Головним
архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України.
Зберігання первинних документів та облікових регістрів, які
опрацювали, і були підставою для складання звітності, а також
бухгалтерських звітів і балансів, оформлення і передачу їх до архіву
забезпечує головний бухгалтер підприємства, установи.
Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських
звітів і балансів з бухгалтерії і з архіву підприємства, установи
працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за
рішенням головного бухгалтера.
Вилучення первинних документів, облікових регістрів,
бухгалтерських звітів і балансів у підприємств, установ може бути
здійснено тільки за постановою органів дізнання, попереднього слідства,
прокуратури та судів, державної контрольно-ревізійної та податкової
служб відповідно до чинного законодавства України. Вилучення
оформлюють протоколом (актом), копію якого вручають під розписку
5
відповідній посадовій особі підприємства, установи.

Органи, які вилучили документи, забезпечують підприємствам,
установам за письмовим зверненням можливість зробити виписку, витяг,
копію документів для видачі довідок за обставинами відповідно до
законодавства.
У разі пропажі або знищення первинних документів, облікових
регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє
про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для виявлення
переліку не наявних документів і розслідування причин пропажі або
знищення.
Для участі в роботі комісії запрошуються представників слідчих
органів, охорони та державного пожежного нагляду.
Результати роботи комісії оформляють актом, який затверджує
керівник підприємства, установи. Копію акта надсилають органу, в сфері
управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній
податковій інспекції – підприємствами та місцевому фінансовому органу –
установами, в 10-денний термін.
Щоб упорядкувати рух і своєчасно одержати для записів у
бухгалтерському обліку первинних документів, наказом керівника
підприємства, установи визначається графік документообороту, в якому
зазначено дату створення або одержання від інших підприємств та
установ документів, прийняття їх до обліку, передача в обробку та до
архіву.
Графік документообороту на підприємстві, в установі має забезпечити
оптимальну кількість підрозділів і виконавців, через які проходить кожен
первинний документ, визначати мінімальний термін його перебування в
підрозділі, а також сприяти поліпшенню облікової роботи, посиленню
контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищенню рівня його
механізації та автоматизації. Його оформлюють у вигляді схеми або
переліку робіт зі створення, перевірки та обробки документів, що виконує
кожен підрозділ підприємства, установи, а також усі виконавці зі
зазначенням їх взаємозв’язку і термінів виконання робіт.
Працівники підприємства, установи створюють і подають первинні
документи, які належать до сфери їхньої діяльності, за графіком
документообороту. Для цього кожному виконавцю видають витяг із
графіка. У витязі наводять перелік документів, які належать до
функціональних обов’язків виконавця, терміни їх подання та підрозділи
підприємства, установи, до яких передають ці документи.
Контроль за дотриманням виконавцями графіка документообороту на
підприємстві, в установі виконує головний бухгалтер.
6
5.2. Інвентаризація: види та порядок проведення

Інвентаризація – це процес, під час якого визначають реальну наявність
майна (основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошей,
нематеріальних активів, документів) на підприємстві та порівнюють отримані
результати з даними обліку. Вона допомагає виявити товарно-матеріальні
цінності, які втратили свої первинні якості, застаріли або не ви-
користовуються, а також нестачу та надлишки. За результатами
інвентаризації з’ясовують реальну вартість взятих на баланс основних
засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних
паперів і фінансових вкладень, суми грошей у касах, на рахунках (поточному,
валютному та інших) у банках, дебіторську та кредиторську заборгованості,
витрати майбутніх періодів. Необхідність щодо її проведенні визначає
керівник підприємства.
Інвентаризацію проводять для підтвердження правильності та
достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, передбачено
проведення підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими
організаціями незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів
і фінансових зобов’язань.
Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник
підприємства, який має створити потрібні умови для її проведення у
стислі строки, визначити об’єкти, кількість і строки проведення
інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є
обов’язковим.
Проведення інвентаризації є обов’язковим:
а) при передачі майна державного підприємства в оренду,
приватизації майна державного підприємства, перетворенні
державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших
випадках, передбачених законодавством;
б) перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна,
цінностей, коштів і зобов’язань, інвентаризація яких проводилась не
раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризацію будівель, споруд та
інших нерухомих об’єктів основних фондів може проводитись один
раз у три роки, а бібліотечних фондів – один раз у п’ять років;
в) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому-
передачі справ);
г) у разі виявлення фактів крадіжок або зловживань, псування
цінностей (на день виявлення таких фактів);
ґ) за приписом судово-слідчих органів;
д) у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після
закінчення явищ);
7
е) при передачі підприємств та їхніх структурних підрозділів (на дату

передачі). Інвентаризацію можуть не проводити у разі передачі
підприємств та їхніх структурних підрозділів у межах одного органу,
до сфери управління якого входять ці підприємства;
є) у разі ліквідації підприємства.
У випадках, коли проведення інвентаризації є обов’язковим,
інвентаризації підлягають також майно та матеріальні цінності, що не
належать підприємству, та облік яких ведеться на позабалансових
рахунках.
Крім того, якщо на підприємстві укладено договір про колективну
(бригадну) матеріальну відповідальність, то інвентаризацію обов’язково
проводять:
– коли змінюється керівник колективу (бригадир), з колективу
(бригади) вибуває більше половини його членів;
– за вимогою хоча б одного члена колективу (бригади).
Головні завдання інвентаризації такі:
а) виявлення фактичної наявності основних засобів, нематеріальних
активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та
інших грошових документів, а також обсягів незавершеного
виробництва в натурі;
б) виявлення надлишку або нестачі цінностей і коштів шляхом
зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;
в) виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили
свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також
матеріальних цінностей і нематеріальних активів, які не
використовуються;
г) перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних і
грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації
основних засобів;
ґ) перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних
засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей,
цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на
розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків,
грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості,
незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів
наступних витрат і платежів.
Умовно інвентаризацію за об’єктами, до яких зараховують те чи інше
майно, поділяють на такі основні види:
– інвентаризація товарно-матеріальних цінностей;
– інвентаризація незавершеного виробництва, незавершеного
8
капітального будівництва та незавершеного ремонту;

– інвентаризація цінних паперів;
– інвентаризація витрат майбутніх періодів і резервів майбутніх
періодів та платежів;
– інвентаризація розрахунків з дебіторами та кредиторами;
– інвентаризація бланків сурової звітності;
– інвентаризація каси;
– інвентаризація основних засобів, необоротних матеріальних активів і
нематеріальних активів;
– інвентаризація довгострокових фінансових інвестицій.
Крім того, інвентаризації бувають раптовими (коли всі товарно-
матеріальні цінності підготовляють до інвентаризації у присутності
інвентаризаційної комісії) та плановими (перед складанням річної бух-
галтерської звітності).
Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах,
розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі
інвентаризаційні комісії у складі керівника структурних підрозділів,
головного бухгалтера, які очолює керівник підприємства або його
заступником.
На підприємствах, де через великий обсяг робіт проведення
інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для
безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження товарно-
матеріальних цінностей, грошових коштів та виробництва розпорядчим
документом керівника підприємства створюють робочі інвентаризаційні
комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт,
товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників,
які добре знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік. Робочі
інвентаризаційні комісії очолюють представники керівника підприємства,
який призначив інвентаризацію. Заборонено призначати головою робочої
інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб
того самого працівника два роки поспіль.
Постійно діючі інвентаризаційні комісії:
 проводять профілактичну роботу з забезпечення збереження
цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників
структурних підрозділів з цього питання;
 організовують проведення інвентаризацій і проводять інструктаж
членів робочих інвентаризаційних комісій;
 проводять контрольні перевірки правильності проведення
інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації товарно-
матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки в
9
міжінвентаризаційний період. Головне завдання перевірок і

вибіркових інвентаризацій у міжінвентаризаційний період –
контроль за збереженням цінностей, дотриманням матеріально
відповідальними особами правил їх зберігання і ведення
первинного обліку;
 перевіряють правильність визначення інвентаризаційних різниць,
обґрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в
усіх місцях їх збереження;
 виявивши серйозні порушення правил проведення інвентаризації
та в інших випадках проводять за дорученням керівника
підприємства повторні суцільні інвентаризації;
 розглядають письмові пояснення осіб, які допустили нестачу чи
псування цінностей або інші порушення, і свої пропозиції щодо
регулювання виявлених нестач та втрат від псування цінностей,
заліку внаслідок пересортиці відображають у протоколі. В
протоколі мають бути наведені відомості про причини і про осіб,
винних у нестачах, втратах і лишках, про вжиті до них заходи.
Робочі інвентаризаційні комісії:
 проводять інвентаризацію майна, товарно-матеріальних
цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів
і незавершеного виробництва у місцях зберігання та
виробництва;
 разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні
результатів інвентаризації, розробляють пропозиції щодо заліку
нестач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у
межах норм природного убутку;
 вносять пропозиції з питань упорядкування приймання,
зберігання та відпуску товарно-матеріальних цінностей,
поліпшення обліку та контролю за їхнім зберіганням, а також
реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і
майна;
 несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку
проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника
підприємства, за повноту і точність внесення до
інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна,
матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних
паперів та заборгованості в розрахунках;
 оформляють протокол, зазначивши у ньому стан складського
господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них,
пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею,
10
списанню нестач у межах норм природного убутку, а також

понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із
зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і
нестачам.
Результати контрольних перевірок інвентаризацій оформляють актом
(Додаток 5.1). Реєстрацію проведених контрольних перевірок виконує
бухгалтерія у спеціальній книзі (Додаток 5.2).
У процесі інвентаризації, якщо виявлено нестачу або псування цінностей
чи виявлені інші порушення, постійно діючі комісії складають протоколи, в
яких записують відомості про причини нестач, втрат, надлишків, про осіб,
котрі їх допустили, а також пропозиції щодо їх врегулювання.
Результати інвентаризації цінностей записують до інвентаризаційного
опису. Його складають окремо за кожним об’єктом перевірки. Відомості з
описів порівнюють і зводять у Відомість результатів інвентаризації.
Протокол інвентаризаційної комісії у 5-денний термін розглядає і
затверджує керівник підприємства.
Затверджені результати інвентаризації відображають в
бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена
інвентаризація, але не пізніше грудня місяця звітного року.
Інвентаризаційні різниці відображають в бухгалтерському обліку та
наводять відомості про результати проведених у звітному році
інвентаризацій у примітках до фінансової звітності.
5.3. Техніка та форми бухгалтерського обліку

Облікові регістри (реєстри) – це носії спеціального формату
(паперові, машинні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів,
машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або
комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з
первинних документів, що прийняті до обліку.
Інформацію до облікових регістрів переносять після перевірки
первинних документів за формою і змістом.
Підприємства й установи, які складають облікові регістри на
машинозчитуваних носіях, зобов’язані забезпечити технічні засоби для
їхнього відтворення у зручному для читання вигляді. Відповідальність за
правильність реєстрації інформації в облікових регістрах несуть особи, які
склали і підписали їх. Перенесення інформації з первинних документів до
облікових регістрів має відбуватись в міру її надходження до місця
опрацювання (бухгалтерія, обчислювальна установка), проте не пізніше
терміну, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання
бухгалтерської та статистичної звітності, декларацій і розрахунків. Форми
облікових регістрів, порядок записів у них, обробки та використання
11
потрібної інформації визначаються відповідними нормативними

документами про порядок застосування. Інформація про господарські
операції підприємства, установи за звітний період (місяць, квартал, рік) з
облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до
бухгалтерських звітів, порядок складання яких визначає відповідна
інструкція.
Помилки в облікових регістрах за минулий звітний період
виправляють способом „червоного сторно”. Цей спосіб передбачає
складання бухгалтерської довідки, в яку помилку (сума, кореспонденція
рахунків) записують червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо
або зі знаком „мінус”, а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків)
записують чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору.
Внесенням цих даних до облікового регістру у місяці, в якому виявлено
помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна
сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку.
Форма бухгалтерського обліку як певна система регістрів
бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення
інформації в них обирає підприємство самостійно з додержанням єдиних
засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї
діяльності й технології обробки облікових даних.
Облікові регістри складають щомісяця. Облікові регістри підписують
виконавці та головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення
бухгалтерського обліку підприємства. Ведення облікових регістрів і
контирування документів первинного обліку виконують із застосуванням,
щонайменше, коду класу рахунків й коду синтетичного рахунка.
Формування аналітичних даних відбувається групуванням однакових
за економічним змістом даних первинних документів у відомостях, з яких
підсумки переносять до відповідних журналів. Деталізація аналітичної
інформації у регістрах бухгалтерського обліку підприємством може
розширюватися, змінюватися.
У випадках, коли потрібну аналітичну деталізацію показників за
об’єктами обліку на окремих рахунках (запасів, витрат, доходів тощо)
безпосередньо у журналах забезпечити неможливо, то попередньо дані
первинних документів у потрібному аналітичному розрізі групують
(накопичують) у допоміжних відомостях (аркушах-розшифровках), з яких
підсумки записують до журналів.
Аналітичні дані в облікових регістрах мають узгоджуватися з даними
синтетичного обліку на останнє число місяця.
Господарські операції відображають в облікових регістрах під час
надходження первинних документів або підсумками за місяць, залежно
від характеру та змісту операцій. Інформація до облікових регістрів
переноситься після перевірки первинних документів за формою та
12
змістом.
Підсумкові записи в журналах звіряють з даними первинних
документів, які були підставою для записів, та з відомостями.
На документах, дані яких входять до облікових регістрів, зазначають
номери відповідних облікових регістрів і порядкові номери записів у них
(номер рядка). За документами, дані яких відображені в облікових
регістрах загальним підсумком, номер регістру і номер запису зазначають
на окремому аркуші, який додають до зброшурованих документів.
В облікових регістрах, показники яких переносять в Головну книгу
(Додаток 5.12) або в інші облікові регістри, роблять відповідну позначку
про це у відповідному рядку регістру.
Головну книгу використовують для узагальнення даних журналів,
взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками та
складання фінансової звітності. До Головної книги записують із журналів
підсумки оборотів з кредиту рахунків.
У Головній книзі відображають: сальдо на початок і кінець поточного
місяця; обороти за поточний місяць за кредитом цього рахунка, які
подають однією сумою; обороти за поточний місяць за дебетом цього
рахунка, які подають сумою за кореспондуючими рахунками з журналів.
Головну книгу ведуть протягом календарного року. На кожний
синтетичний рахунок у Головній книзі відводять окрему сторінку.
Перевірку правильності записів у Головній книзі проводять
підрахунком суми оборотів і сальдо за усіма рахунками. Суми дебетових і
кредитових оборотів, а також сальдо за дебетом і кредитом мають бути
рівними.
Підприємства для перевірки правильності складання облікових
регістрів можуть застосовувати оборотну відомість за рахунками
бухгалтерського обліку, яка складається з даних оборотів на рахунках
бухгалтерського обліку Головної книги після занесення до неї оборотів із
всіх журналів. Обороти за дебетом рахунків і кредитом рахунків також
мають бути рівними.
Інформацію про господарські операції підприємства за звітний період
(місяць, квартал, рік) з облікових регістрів використовують для складання
фінансової звітності.
Регістри бухгалтерського обліку побудовані за кореспонденцією
рахунків бухгалтерського обліку, які визначені Інструкцією про
застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.
Передбачено застосування таких регістрів (реєстрів) бухгалтерського
обліку (табл. 5.1).
Таблиця 5.1
Регістри (реєстри) бухгалтерського обліку
Номери Найменування та призначення регістрів
13
жур- відо-
налів мостей
1 2 3
Облік грошових коштів і грошових документів
1 - Журнал 1 за кредитом рахунків 30, 31, 33
- 1.1 Відомість за дебетом рахунку 30
Облік довгострокових та короткострокових позик
2 - Журнал 2 за кредитом рахунків 50, 60
Облік розрахунків, довгострокових і поточних зобов’язань
3 Розділ I Журналу 3. Облік розрахунків за товари, роботи, послуги, інших розрахунків і
резерву сумнівних боргів (за кредитом рахунків 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68)
Розділ II Журналу 3. Облік розрахунків з бюджетом, облік довгострокових і поточних
зобов’язань (за кредитом рахунків 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69)
3.1 Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками
3.2 Відомість аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами
3.3 Відомість аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками
3.4 Відомість аналітичного обліку виданих та отриманих векселів
3.5 Відомість аналітичного обліку розрахунків за іншими операціями
3.6 Відомість аналітичного обліку розрахунків з бюджетом
Облік необоротних активів і фінансових інвестицій
4 Розділ I Журналу 4. Облік основних засобів, інших необоротних матеріальних активів,
нематеріальних активів та зношення необоротних активів (за кредитом рахунків 10, 11,
12, 13, 19)
- Розділ II Журналу 4. Облік капітальних і фінансових інвестицій та інших необоротних
активів (за кредитом рахунків 14, 15, 18, 35)
4.1 Відомість аналітичного обліку капітальних інвестицій
4.2 Відомість аналітичного обліку фінансових інвестицій
4.3 Відомість аналітичного обліку нематеріальних активів
Облік витрат
5,5А* - Розділ I Журналу 5 і Журналу 5 А за кредитом рахунків 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99 і
розділ II Журналу 5 і Журналу 5 А за кредитом рахунків з журналів 1, 2, 3, 4, 6
- Розділ III Журналу 5 за кредитом рахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39, 65, 66, 91
- Розділ III А Журналу 5 А за кредитом рахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39, 65, 66, 80, 81,
82, 83, 84, 91
- Розділ III Б Журналу 5 А за кредитом рахунків 20, 22, 39, 65, 66
Розділ IV Журналу 5 і Журналу 5 А Аналітичні дані до рахунка 28 „Товари”
5.1 Відомість аналітичного обліку запасів
6 Облік доходів і результатів діяльності
- Журнал 6 за кредитом рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 79
- Розділ II „Аналітичні дані про доходи”
Облік власного капіталу та забезпечення зобов’язань
7 - Журнал 7 за кредитом рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49
7.1 Відомість аналітичних даних рахунка 42 „Додатковий капітал”
7.2 Відомість аналітичних даних рахунка 44 „Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”
7.3 Відомість аналітичних даних рахунка 47 „Забезпечення майбутніх витрат і платежів”
- 8 Відомість позабалансового обліку
- Головна книга
- Реєстр депонованої заробітної плати
- Бухгалтерська довідка
- Аркуш-розшифровка
Узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у
національній та іноземній валюті в касах, на поточних, валютних та інших
рахунках у банках), грошових документів (у національній та іноземній
валюті), які є в касі підприємства (поштових марок, сплачених проїзних
14
документів тощо) та коштів у дорозі здійснюють у Журналі 1

(Додаток 5.4) і відомостях до цього Журналу 1.1, 1.2, 1.3.
Журнал 1 використовують для відображення оборотів за кредитом
рахунків 30 „Каса”, 31 „Рахунки в банках”, 33 „Інші кошти”. У відомостях
до Журналу 1 відображають обороти за дебетом рахунків 30, 31, 33.
Записи у Журналі 1 та відомостях виконуюють на підставі первинних
і зведених облікових документів (звітів касира і доданих до них
прибуткових та видаткових касових ордерів, виписок банку і доданих до
них документів тощо) у розрізі кореспондуючих рахунків у
хронологічному порядку підсумками за 2 – 3 дні. Можливо накопичення
даних про операції з грошовими коштами за кожний день попередньо у
допоміжній відомості у потрібному аналітичному розрізі з наступним
перенесенням підсумкових оборотів за місяць до Журналу 1 і відомостей
до нього.
Для відображення операцій, проведених у іноземній валюті,
використовують Журнал 1 і відомості до нього, які заповнюють у валюті
проведення операцій. Для кожної іноземної валюти, в якій проводили
операції, ведеться Журнал 1 і відомості до нього, які позначають назвою
валюти, в якій їх заповнюють.
Аналітичні дані про грошові кошти в іноземній валюті наводять у
гривнях і одночасно в тій валюті, в якій відбувалась операція в іноземній
валюті.
Залишки на відповідних рахунках у відомостях на кінець місяця
визначають як різницю між сумою сальдо на початок місяця і дебетових
оборотів по рахунку за поточний місяць і сумою кредитових оборотів за
місяць.
Сальдо рахунків звіряють з відповідними документами (звітами
касира, виписками банку тощо).
У Журналі 2 (Додаток 5.5) відображають операції з одержання
довгострокових і короткострокових позик та інші операції, облік яких
ведуть на рахунках 50 „Довгострокові позики” і 60 „Короткострокові
позики”.
У цьому Журналі відображають обороти за кредитом рахунків 50 і 60
у розрізі кореспондуючих рахунків. Записи виконують на підставі виписок
банку і доданих до них документів та інших документів, що засвідчують
рух залучених позикових коштів.
У розділі III цього Журналу відображають аналітичні дані до рахунків
50 і 60. У графі 3 відображають позикодавці (банки) кредитів (позик) і
строки погашення.
У графі 7 таблиці аналітичних даних до рахунку 50 відображають
15
суми одержаних довгострокових позик, а також переведення

короткострокових (відстрочених) у довгострокові позики, у графі 6 –
погашення заборгованості за ними та переведення до поточної
заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями. У графі 7 таблиці
аналітичних даних до рахунку 60 відображають суми одержаних
короткострокових кредитів (позик), у графі 6 – сума їх погашення та
переведення до довгострокових зобов’язань у разі відстрочення кредитів
(позик). У графах 9 і 10 наводять дані про нараховані відсотки (проценти)
за користування довгостроковими позиками й окремо за
короткостроковими позиками за поточний місяць і за період з початку
року до кінця місяця, за який складається Журнал 2.
Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками, покупцями та
замовниками, різними дебіторами і кредиторами, за податками і
платежами, облік виданих та отриманих короткострокових векселів,
виданих довгострокових векселів, довгострокових і поточних зобов’язань
(крім зобов’язань, облік яких ведеться у Журналі 2), відстрочених
податкових активів і зобов’язань виконують у Журналі 3 (Додаток 5.6) та
відомостях аналітичного обліку 3.1 – 3.6.
У Журналі 3 відображають обороти за кредитом рахунків:
у розділі I – 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68, у розділі II – 17, 52, 53, 54,
55, 61, 64, 67, 69. Записи в цьому Журналі виконують на підставі
підсумкових даних відомостей 3.1 – 3.6 та первинних документів.
Відомості аналітичного обліку ведуть в цілому за синтетичним
рахунком. Облік векселів ведуть у Відомості 3.4 з підрозділом на одержані
та видані, на короткострокові і довгострокові в національній і іноземній
валюті (рахунки 16, 34, 51, 62). Відомості аналітичного обліку 3.1, 3.2, 3.3,
3.5 підприємства можуть вести (заповнювати) для окремих субрахунків
рахунків 36, 37, 63 і 68 з наступним включенням підсумків таких
відомостей у Журнал 3.
Якщо у поточному місяці операцій за рахунком (субрахунком) не
відбувалося, то відповідна відомість у поточному місяці не ведеться.
Відомість 3.1 призначена для аналітичного обліку розрахунків з
покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані
роботи й послуги, що відображають на рахунку 36 „Розрахунки з
покупцями та замовниками”, крім заборгованості, яка забезпечена
векселем.
Підсумки граф 13 – 20 (рядок „Усього за рахунком 36”) цієї відомості
переносять до графи 5 розділу I Журналу 3.
Відомість 3.2 призначена для аналітичного обліку поточної
дебіторської заборгованості (з підзвітними особами, за авансами
16
виданими, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за

позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями). У Відомості
3.2 для обліку розрахунків за кожним дебітором відведено необхідну
кількість рядків. Сальдо визначають за кожним дебітором і також
переноситься в графи 5 і 6 Відомості 3.2 на наступний місяць.
Відомість 3.3 призначена для аналітичного обліку розрахунків з
постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні
цінності, виконані роботи, надані послуги, які відображають на рахунку
63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”. Протягом місяця
записи у відомості роблять в міру визнання зобов’язання за матеріальні
цінності, нематеріальні активи, роботи і послуги та проведення
розрахунків з постачальниками та підрядниками на підставі первинних
облікових документів (товарно-транспортних накладних, накладних на
відпуск товарно-матеріальних цінностей, актів приймання матеріалів,
робіт, послуг, прибуткових і видаткових касових ордерів, виписок банку
тощо).
За кредитом рахунка 63 „Розрахунки з постачальниками та
підрядниками” відображають заборгованість за одержані від
постачальників і підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті
роботи, послуги, за дебетом – її погашення, списання тощо. Сальдо на
кінець місяця наводиться за кожним постачальником та підрядником і
переноситься в графу 6 Відомості 3.3 на наступний місяць.
У графі 20 Відомості 3.3 відображається загальна сума, що належить
сплаті постачальнику, підряднику за одержані товарно-матеріальні
цінності, нематеріальні активи, прийняті роботи та послуги.
Відомість 3.4 призначена для аналітичного обліку заборгованості
покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію
(товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка
забезпечена одержаними векселями, а також для розрахунків за
зобов’язаннями постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за
одержані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими
операціями, на яку підприємством видані векселі (рахунки 16
„Довгострокова дебіторська заборгованість”, 34 „Короткострокові векселі
одержані”, 51 „Довгострокові векселі видані”, 62 „Короткострокові
векселі видані”). У заголовку над рядками 8 – 12 і 15 – 17 Відомості 3.4
17
підприємство зазначає номер синтетичного рахунку, до якого відкрито

аркуш цієї відомості, а у самому заголовку Відомості 3.4 вписують
словами об’єкт обліку (одержаних короткострокових векселів, виданих
короткострокових векселів).
Підсумки граф 15 – 17 (рядок „Усього”) цієї відомості переносять
відповідно у графи 3, 4 та 8, 9 розділу I Журналу 3.
Відомість 3.5 призначена для аналітичного обліку внутрішніх,
внутрішньогосподарських розрахунків, розрахунків за нарахованими
відсотками, за авансами одержаними та за іншими операціями, які
відображають на рахунку 68 „Розрахунки за іншими операціями”.
Підсумки граф 15 – 20 (рядок „Усього”) цієї відомості переносять до
графи 11 розділу I Журналу 3.
У розділі II Журналу 3 відображають відстрочені податкові активи та
відстрочені податкові зобов’язання, довгострокові зобов’язання,
зобов’язання за податками і платежами, дивідендами (за кредитом
рахунків 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69).
Відомість 3.6 призначена для узагальнення інформації про розрахунки
підприємства за усіма видами платежів до бюджету, враховуючи
прибутковий податок з працівників підприємства, фінансові санкції, що
справляються в дохід бюджету.
У відомості за кожним видом податків і платежів щомісяця
відображають нараховані та належні до відшкодування з бюджету суми
податків і платежів, їхня сплата, списання тощо. Сальдо на кінець місяця
визначають окремо за кожним видом податків і платежів.
У рядках 1.1 – 1.9 відображають сальдо, сплата, списання, суми,
належні до відшкодування з бюджету, тощо та нарахування за кожним
видом податків і платежів. У рядку 1.10 наводиться підсумок рядків 1.1 –
1.9 за відповідними графами.
У рядках 2.1 – 2.8 відображають сальдо, сплата та нарахування інших
платежів до бюджету, зокрема мита, різниць між сумою відшкодування і
втратами від нестач і псування цінностей. У рядку 2.9 наводять підсумок
рядків 2.1 – 2.8 за відповідними графами.
У рядках 3.1 – 3.3 відображають сальдо, обороти за дебетом і
кредитом субрахунку 643 „Податкові зобов’язання”. У рядку 3.4 наводять
підсумок рядків 3.1 – 3.3 за відповідними графами.
У рядках 4.1 – 4.3 відображають сальдо, обороти за дебетом і
кредитом субрахунку 644 „Податковий кредит”. У рядку 4.4 наводять
підсумок рядків 4.1 – 4.3 за відповідними графами.
У рядку 5 подають підсумок рядків 1.10, 2.9, 3.4, 4.4.
18
Підсумки граф 13 – 20 рядка 5 „Усього” за рахунком 64 „Розрахунки

за податками і платежами” переносять у графу 9 розділу II Журналу 3.
Для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів,
інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та
зношення необоротних активів, а також для відображення капітальних і
фінансових інвестицій призначений Журнал 4 (за кредитом рахунків 10,
11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 35) (Додаток 5.7).
Аналітичний облік основних засобів, інших необоротних
матеріальних активів (крім інструментів, приладів та інвентарю,
малоцінних необоротних матеріальних активів, інвентарної тари, інших
необоротних матеріальних активів), нематеріальних активів та зношення
цих необоротних активів ведеться за кожним об’єктом окремо з
розподілом на власні й отримані на умовах фінансової оренди, виробничі
та невиробничі об’єкти необоротних активів у картках обліку відповідних
необоротних активів.
Записи в Журналі 4 ведуть на підставі первинних і зведених облікових
документів (акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення)
основних засобів, акта списання, розрахунку амортизації тощо).
У графах 3, 4 і 5 розділу I цього Журналу відображають вибуття
відповідно основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і
нематеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі,
неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від
їхнього використання або невідповідності критеріям визнання активом, а
також сума уцінки, яка відображається за кредитом відповідних рахунків
бухгалтерського обліку необоротних активів. У графі 6 розділу I Журналу
відображають суму нарахованої амортизації та суму збільшення зносу
необоротних активів внаслідок їх оцінки та зменшення корисності.
У графі 7 відображається вартість негативного гудвілу, який виник
внаслідок придбання або об’єднання підприємств.
У розділі II Журналу 4 відображають капітальні інвестиції (введення в
дію необоротних активів, вибуття внаслідок продажу, уцінка тощо), інші
необоротні активи та фінансові інвестиції (погашення, списання тощо) (за
кредитом рахунків 14, 15, 18, 35).
Відомість 4.1 ведуть за дебетом рахунка 15. Вона призначена для
аналітичного обліку капітальних інвестицій в розрізі витрат капітального
характеру (будівельні, монтажні, проектні роботи, вартість придбаного
устаткування, що потребує і не потребує монтажу, затрати на придбання
(виготовлення, спорудження) інших необоротних матеріальних
(спеціальних інструментів, інвентарної тари, тимчасових споруд,
19
предметів прокату, бібліотечних фондів) і нематеріальних активів,

фінансова оренда), а також з поділом інвестицій у капітальне будівництво,
що виконані підрядним і господарським способом.
У цій відомості також відображають витрати на проведення
модернізації, модифікації, дообладнання (субрахунок 152), реконструкції,
добудови (субрахунок 151) об’єкта, що приводить до збільшення первісно
очікуваних від його використання майбутніх економічних вигод.
Облік капітального будівництва ведуть за фактичними витратами. Для
визначення фактичної вартості кожного окремого об’єкта капітального
будівництва, реконструкції, добудови, модернізації, модифікації, яку
проводять у кількох звітних періодах, застосовують вкладний аркуш
формату Відомості 4.1 із зазначенням назви об’єкта.
У Відомості 4.1 відокремлюється сума податкового кредиту, що
визнається законодавством у зв’язку з попередньою оплатою (авансом)
вартості необоротних активів, устаткування і будівельно-монтажних
робіт.
Після одержання (прийняття) необоротних активів, устаткування, що
потребує монтажу, і будівельно-монтажних робіт сума податкового
кредиту способом сторно відображається (у цій відомості і Журналі 3) за
дебетом рахунка 15 „Капітальні інвестиції” і кредитом субрахунка 644
„Податковий кредит” і не включається до первісної вартості побудованих
(змонтованих, уведених в експлуатацію) основних засобів.
У Відомості 4.2 узагальнюються аналітичні дані про фінансові
інвестиції в асоційовані, дочірні підприємства, в спільну діяльність, облік
яких ведуть за методом участі в капіталі, а також еквівалентів грошових
коштів, інших інвестицій. Для довгострокових і короткострокових
фінансових інвестицій ведуть окремі відомості.
Аналітичний облік нематеріальних активів ведуть у Відомості 4.3, в
яку з регістрів аналітичного обліку за попередній рік переносять дані на
початок поточного року до граф 1 – 8. Протягом звітного року помісячно
на підставі первинних облікових документів позиційним способом
записують до граф 1 – 8 дані про придбані, отримані, створені
нематеріальні активи, граф 9 – 11 – про переоцінку, зменшення і
відновлення корисності нематеріальних активів, до граф 12 – 14 – про
вибуття. На кінець кожного місяця наводять сальдо вартості
нематеріальних активів (графа 5) та їхнього зношення (графа 6) як
результат підрахунків показників у цих графах на початок місяця, записів
за поточний місяць у цих графах, а також у графах 9 – 14 з урахуванням
відповідної суми амортизації з графи 8. У разі потреби Відомість 4.3
20
продовжують додатковими аркушами такого самого змісту та формату.

Для обліку витрат діяльності і відображення кредитових оборотів на
рахунках обліку запасів, розрахунків з оплати праці, відрахувань на
соціальні заходи застосовують Журнал 5 або Журнал 5 А (Додаток 5.8) і
Відомість 5.1 обліку руху запасів. В обох варіантах Журналу є
однаковими за змістом і порядком заповнення розділи I (з кредиту
рахунків 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99 в дебет рахунків), II „Витрати з
податку на прибуток, витрати фінансової та інвестиційної діяльності, інші
витрати” та IV „Аналітичні дані до рахунку 28 „Товари”.
Розділ I Журналу 5 і Журналу 5 А заповнюють після складання
розділів II і III (або III А) цих журналів, окремі дані до яких переносять із
складених журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7 (з розділу III Б журналу 5 А).
Усі витрати по підприємству в цілому незалежно від того, на яких
синтетичних рахунках вони обліковуються, відображають (збираються в
розрізі кореспондуючих рахунків) в одному регістрі. В цьому Журналі
забезпечується узагальнення всіх витрат на виробництво за елементами та
статтями витрат. Для цього з графи „Усього” журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7 до
Журналу 5 переносять дані про витрати підприємства, які за побудовою
журналів відображені у відповідних регістрах.
Опрацьовуючи первинні облікові документи по заробітній платі і
витрачанню матеріальних ресурсів, записи в регістрах обліку витрат
виконують безпосередньо з первинних документів. Нарахована заробітна
плата, витрачання матеріалів, відрахування на соціальні заходи, інші
витрати розподіляють за напрямами витрат (по рахунках, субрахунках,
статтях тощо) при відображенні даних у Журналі 5. Для розподілу можуть
застосовувати аркуші-розшифровки.
За кредитом рахунку 66 „Розрахунки з оплати праці” відображають
операції, пов’язані з нарахуванням працівникам підприємства основної та
додаткової заробітної плати, премії, допомоги за тимчасовою
непрацездатністю тощо. Операції з виплати заробітної плати та інші
обороти за дебетом рахунка 66 „Розрахунки з оплати праці” відображають
в журналах 1, 3, 6, 7.
Аналітичний облік розрахунків за неотриману у визначений для
виплати з каси підприємства термін суму з оплати праці (розрахунків з
депонентами) ведуть в реєстрі депонованої заробітної плати. Реєстр
складає касир, який закриває платіжну відомість, за кожний період
виплати заробітної плати окремо і перевіряє головний бухгалтер.
Працівник підприємства, який веде облік депонованої заробітної плати на
підставі видаткових касових ордерів, платіжних доручень і
21
бухгалтерських довідок про списання заборгованості, щодо якої термін

позовної давності минув, робить відмітку про сплату (перерахування,
списання, перенесення) депонованої заробітної плати (графи 7 – 10) і
своїм підписом підтверджує кожну відображену операцію.
На початок року невиплачені суми депонованої заробітної плати з
реєстрів за попередній рік переносять у реєстр депонованої заробітної
плати поточного року.
Підприємства, які не застосовують рахунки класу 8 „Витрати за
елементами” у складі Журналу 5 ведуть розділ III „Витрати діяльності”.
Дані за рядком 9 „Усього за розділом III” з граф 3 – 16 Журналу 5
переносять до Головної книги. Підсумки рядків за графами 3 – 16 і за
графами 18 – 23 (із журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7) подають у відповідному рядку
графи 24 як фактичні витрати за наведеними напрямами (статтями) витрат
операційної і надзвичайної діяльності, а в графі 25 накопичують такі дані
для складання звітності за період з початку року.
У графі 2 по рядках 1.1 – 1.6 розділу III підприємства зазначають
об’єкти витрат (види, групи продукції, послуг основного виробництва,
об’єкти будівництва, допоміжні (підсобні) виробництва). У графах 3 і 4
цього розділу і розділів III А і III Б підприємства витрачання виробничих
запасів можуть подавати за сумою їхньої облікової вартості та сумою
розподілених транспортно-заготівельних витрат.
Підприємства, які застосовують одночасно рахунки класу 8 „Витрати
за елементами” і класу 9 „Витрати діяльності” у складі Журналу 5 А,
ведуть розділи III А „Витрати діяльності” і III Б „Витрати за елементами”.
На підставі первинних облікових документів (та/або аркушів-
розшифровок) на витрачання виробничих запасів, нарахування заробітної
плати, відрахувань на соціальні заходи тощо записують дані у графи 3 –
12 розділу III Б за складовими відповідних елементів витрат. У графи 14 –
19 розділу III Б з журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7 (з аркушів-розшифровок до них)
записують дані про складові відповідних елементів витрат.
Підсумкові дані (рядок 6 „Усього за розділом III Б”) за графами 3 – 12
з розділу III Б „Витрати за елементами” разом з підсумком за
відповідними рахунками у графах 3 – 15 розділу III А записують до
підсумкового рядка 10 „Разом за розділами III А і III Б” розділу III А
Журналу 5 А, а звідти – до Головної книги.
Підсумкові дані (графа 20) розділу III Б переносять у розділ III А до
відповідної статті (напряму) витрат за графами 17 (з кредиту рахунку 80
„Матеріальні витрати”), 18 (з кредиту рахунку 81 „Витрати на оплату
праці”), 19 (з кредиту рахунку 82 „Витрати на соціальні заходи”), 20 (з
22
кредиту рахунку 83 „Амортизація”), 21 (з кредиту рахунку 84 „Інші

операційні витрати”). Дані підсумкового рядка 9 розділу III А за графами
16 – 21 також заносяться до Головної книги.
У графі 21 розділу III Б накопичують дані за складовими елементів
витрат за період з початку звітного року, враховуючи звітний (поточний)
місяць.
У графі 23 розділу III А накопичують дані про складові витрат
діяльності (рахунки, субрахунки, статті) за період з початку звітного року.
У розділі IV узагальнюються аналітичні дані про операції з товарами і
торговою націнкою.
Облік виробничих запасів за синтетичними рахунками (або
субрахунками) ведуть у Відомості 5.1 за центрами відповідальності
(матеріально відповідальними особами, місцями зберігання) та місцями
витрат (синтетичними рахунками або субрахунками обліку витрат). У
відомості визначають суму і рівень транспортно-заготівельних витрат
(відхилень фактичної собівартості виробничих запасів від поточної
облікової оцінки), а також фактична собівартість витрачених (вибулих)
запасів, якщо застосовується метод оцінки вибуття запасів за
середньозваженою собівартістю.
Записи у Відомість 5.1 проводять на підставі документів (звітів), в
яких узагальнені надходження до матеріально відповідальних осіб
(складів, цехів, дільниць) виробничих запасів та їх витрачання, вибуття з
відповідних місць зберігання за звітний місяць (або за коротший проміжок
часу – декада тощо).
У графі 2 видаток показується групуванням за кореспондуючими
рахунками (субрахунками, статтями). Суми внутрішнього обороту
(надходження, видаток) виробничих запасів (від однієї матеріально
відповідальної особи до іншої, зі складу в цех, з цеху в інший цех, склад
тощо) за місяць виділяються окремими сумами і мають бути між собою
рівними.
Журнал 6 (Додаток 5.9) призначено для узагальнення інформації про
доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності
підприємства та фінансові результати підприємства від звичайної
діяльності та надзвичайних подій (за кредитом рахунків 70, 71, 72, 73, 74,
75, 76, 79).
У Відомості 6.1 накопичують дані про окремі складові доходів
У Журналі 7 (Додаток 5.10) відображають операції про зміни у складі
власного капіталу підприємства, про нарахування, одержання і витрачання
23
забезпечень, майбутніх витрат і платежів і коштів цільового призначення

(за кредитом рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49). Відомості 7.1,
7.2, 7.3 забезпечують накопичення аналітичних даних щодо додаткового
капіталу, використання прибутку, забезпечень майбутніх витрат і
платежів за період з початку поточного року.
Аналітичний облік в розрізі об’єктів позабалансового обліку ведуть у
Відомості 8 (Додаток 5.11), в яку з регістрів аналітичного обліку за
попередній рік переносять дані на початок поточного року (до граф 1 – 6).
За простою системою позиційним способом заносяться дані до граф 1 – 6
– про надходження (одержання, надання тощо), до граф 7 – 12 – про
вибуття (використання, списання, повернення, сплату тощо) об’єктів
позабалансового обліку (орендовані основні засоби, матеріальні цінності
на відповідальному зберіганні, устаткування, прийняте для монтажу,
матеріали, прийняті для переробки, товари, прийняті на комісію, списана
дебіторська заборгованість, невідшкодовані нестачі і втрати від псування
цінностей та ін.). На кінець кожного місяця подають вартість залишку
об’єктів позабалансового обліку (графа 5) як результат підрахунків
показників у цій графі на початок місяця, записів за поточний місяць у цій
графі, а також у графах 8 і 11. У разі потреби Відомість 8 продовжується
додатковими аркушами такого самого змісту та формату.
Підсумкові записи з журналів після підписання їх головним
бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського
обліку, переносять до Головної книги (Додаток 5.12) за кожним рахунком
окремо.
Сума підсумків Журналу за горизонтальним підрахунком (сума
рядків) дорівнює сумі підсумків цього самого Журналу за вертикальним
підрахунком (сума граф).
Регістри бухгалтерського обліку (журнали, відомості, таблиці
аналітичних даних, аркуші-розшифровки) за всіма господарськими
операціями заповнюють в гривнях і копійках, а регістри, які, крім того,
ведуть окремо за операціями в іноземних валютах, – у відповідних
вимірниках іноземної валюти.
Відомості аналітичних даних заповнюють зазвичай після складання
Журналу.
Форми бухгалтерського обліку різняться між собою кількістю
облікових реєстрів, призначенням, змістом, формою та зовнішнім
виглядом, послідовністю та способами записів в облікові реєстри, видами
взаємозв’язків між реєстрами синтетичного й аналітичного обліку.
У господарській практиці застосовують такі форми
24
бухгалтерського обліку: меморіально-ордерну; Журнал-Головна;

журнальну; спрощену; автоматизовану.
Суть меморіально-ордерної форми полягає у тому, що на підставі
перевірених і згрупованих за певною ознакою первинних документів
складають меморіальні ордери, в яких зазначають кореспонденцію
рахунків за проведеною господарською операцією та її суму. Меморіальні
ордери складають на один документ і на групу однорідних первинних
документів. Меморіальний ордер має такий вигляд (див. рис. 5.1).
Меморіальний ордер № _ за 20__ р.
Зміст господарської операції,

Дебет рахунка Кредит рахунка Сума, грн.
назва, номер документа
Підпис бухгалтера
Рис.5.1. Будова меморіального ордеру
Після складання меморіальні ордери реєструють за хронологічною

послідовністю у реєстраційному журналі. Реєстраційний журнал
призначений для забезпечення контролю за збереженням документів і
перевірки повноти відображення господарських операцій на синтетичних
рахунках.
Аналітичний облік при меморіально-ордерній формі ведуть зазвичай
на окремих картках, а касових операцій – в касовій книзі. Записи в реєстрі
аналітичного обліку виконують на підставі первинних документів,
доданих до меморіального ордеру. Наприкінці місяця підраховують
підсумки й складають оборотні відомості по рахунках аналітичного
обліку, які звіряють з даними відповідних синтетичних рахунків.
Після реєстрації меморіальних ордерів у реєстраційному журналі їх
використовують для записування на синтетичних рахунках у Головній
книзі. Рахунки у Головній книзі будують за шаховим принципом у вигляді
двосторонніх багатографних таблиць, окремі графи яких призначені для
запису операцій у розрізі кореспондуючих рахунків.
Загальну схему меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку
зображено на рис. 5.2.
25
Первинні документи
Накопичувальні та Реєстри аналітичного обліку

групувальні відомості
Реєстраційний журнал Меморіальні ордери
Головна книга Оборотні відомості за

аналітичними рахунками
Оборотні відомості за
синтетичними рахунками
Баланс та інші форми

фінансової (бухгалтерської)
звітності
Рис. 5.2. Схема меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку
Спрощеним різновидом меморіально-ордерної форми обліку є форма

бухгалтерського обліку Журнал-Головна, яку застосовують на невеликих
підприємствах. Особливістю цієї форми обліку є поєднання хронологі-
чного та систематичного обліку за синтетичними рахунками в одному
комбінованому реєстрі – книзі Журнал-Головна, яка поєднує
реєстраційний журнал і Головну книгу.
Суть журнальної форми бухгалтерського обліку полягає у тому, що
на підставі згрупованих даних первинних документів усі господарські
операції реєструють у відповідних відомостях і журналах. Записи в
журнали й відомості роблять щоденно або в міру надходження первинних
документів.
У більшості журналів та відомостей поєднано синтетичний і
аналітичний обліки інформації про наявність, стан і використання
господарських засобів та джерел їх формування. Аналітичний облік
ведуть до тих синтетичних рахунків, в яких є значна кількість об’єктів
обліку.
Характерною особливістю журналів є те, що в них записують суми,
які відповідають кредитовому обороту за відповідним рахунком. У
відомостях записують суми дебетових оборотів за рахунками.
26
Загальну схему журнальної форми бухгалтерського обліку зображено

на рис. 5.3.
Первинні документи
Накопичувальні та Реєстри аналітичного обліку

групувальні відомості
Журнали та відомості
Головна книга Оборотні відомості за

аналітичними рахунками
Баланс та інші форми

фінансової (бухгалтерської)
звітності
Рис. 5.3. Схема журнальної форми бухгалтерського обліку
Підприємства, на балансі яких обліковують власні основні засоби,

виробничі запаси, товари та готову продукцію можуть застосовувати
спрощену форму бухгалтерського обліку з використанням реєстрів обліку
майна.
Кожну відомість зазвичай застосовують для обліку операцій за одним
з використовуваних рахунків бухгалтерського обліку. Суму за будь-якою
операцією записують у двох відомостях одночасно: у першій – за дебетом
рахунка з наведенням шифру рахунка, який кредитується, а у другій – за
кредитом рахунка з аналогічним записом шифру рахунка, що дебетується.
В обох відомостях у графі „Зміст операції” записують на підставі форм
первинної облікової документації зміст проведеної операції або
пояснення, шифри та ін. Залишки коштів в окремих відомостях треба
зіставляти з відповідними даними первинних документів, на підставі яких
були зроблені записи (звіт касира, виписки банку).
Дані про фінансово-господарську діяльність підприємства за місяць з
усіх відомостей переносяться до шахової відомості, на підставі якої
складають оборотну відомість. На підставі оборотної відомості складають
бухгалтерську звітність.
При автоматизованій формі бухгалтерського обліку збирання,
передавання, систематизація та оброблення бухгалтерської інформації
27
відбувається автоматизовано з використанням спеціально розробленого

програмного забезпечення. Його суть полягає у тому, що дані про
проведені на підприємстві господарські операції з паперових носіїв
первинної облікової інформації записують на машинні носії (магнітні стрі-
чки, магнітні диски тощо). На підставі введених даних автоматично
групують дебетові та кредитові обороти за синтетичними й аналітичними
рахунками, визначають сальдо, формують оборотні відомості та звітність,
роздруковують різні первинні документи. Вихідну інформацію подають у
вигляді друкованих реєстрів (машинограм) за окремими рахунками
бухгалтерського обліку та відеограм.
28
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон
України від 16 липня 1999 року № 996-XIV // База даних
„Законодавство України” / ВР України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14/conv#top (дата звернення:
07.02.2022).
2. Плиса В. Й., Плиса З. П. Бухгалтерський облік : навч. посібник.
[Рекомендовано МОН України як навчальний посібник для студентів
вищих навчальних закладів]. Київ : Каравела, 2010. 480 с.
3. Плиса В. Й., Плиса З. П. Бухгалтерський облік : навч. посібник. 3-тє
вид., випр. і доп. [Рекомендовано МОН України як навчальний
посібник для студентів вищих навчальних закладів]. Київ : Каравела,
2019. 560 с.
4. Плиса В. Й., Плиса З. П. Бухгалтерський облік : підручник. 2-е вид.,
випр. і доп. Львів : Видавництво ННВК „АТБ”, 2020. 420 с.
5. Плиса В. Й., Плиса З. П. Облік і аудит : навч. посібник. Львів : ЛНУ
6. Плиса В. Й., Плиса З. П. Облік і аудит : навч.-метод. посібник для
самостійного вивчення дисципліни. Львів : ЛНУ імені Івана Франка,
2017. 20 с.
7. Плиса В. Й., Плиса З. П. Теорія бухгалтерського обліку : навч.
посібник. Львів : Видавництво ННВК „АТБ”, 2020. 200 с.
8. Плиса В. Й., Ріль З. П. Бухгалтерський облік: Довідник. Львів :
Видавництво ННВК „АТБ”, 2009. 200 с.
9. Сопко В. В. Бухгалтерський облік : навч. посібник. К. : КНЕУ,
2000. 578 с.
29
ДОДАТКИ ДО ТЕМИ 5
Додаток 5.1
____________________
Назва (підприємства)
АКТ
Контрольної перевірки інвентаризації цінностей на_________________
__________________________________________________________________
(назва підприємста, складу, комори, цеху, дільниці і т.ін., де
проводилась інвентаризація) "__"___________________20__р.
Інвентаризація цінностей проводилась на __________________________

дата
комісією в складі:
голова____________________________________________________________
(посада, прізвище, ініціали)
Члени комісії
__________________________________________________________________
(прізвище, ініціали)
Контрольною перевіркою, проведеною________________________________
(посада, прізвище, ініціали)
встановлено:
I. Згідно з інвентаризаційним описом значиться в наявності
___________________________________ найменувань цінностей на суму*
...................................
II. Результати перевірки:

Фактично Результати
Значиться в перевірки
виявлено
Найменуван- інвентариза-
№ контрольною + більше,
ня ціннос- ційному описі
за перевіркою - менше)
тей, які
опи- контрольно кіль ці су
сом перевірені кіль- ці- су- кіль- ці- су- - - -
кість на* ма* кість на* ма* кіст на ма
ь * *
Усього х х х х х х
Підписи: __________________________________________________
Особа, яка проводила контрольну перевірку
__________________________________________________
Голова інвентаризаційноі комісії
__________________________________________________
Члени інвентаризаційної комісії
__________________________________________________
______________________________
*Заповнюють під час проведення контрольних перевірок інвентаризацій
цінностей на підприємствах торгівлі і громадського харчування.
30
Додаток 5.2
31
Додаток 5.3
ОБОВ’ЯЗКОВІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ МАЙНА, КОШТІВ І
ФІНАНСОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІДПРИЄМСТВ
Дата проведення
Випадки проведення інвентаризації Підстава
інвентаризації
Перед складанням річної фінансової Не раніше 1 жовтня Постанова № 419, Інструкція № 69,
(бухгалтерської) звітності звітного року Інструкція № 90, Інструкція № 480
У разі: – передачі майна державного
підприємства (установи), бюджетної
установи або банку в оренду; –
Постанова № 419, Інструкція № 69,
приватизації майна державного –
Інструкція № 90, Інструкція № 480
підприємства; – перетворення
державного підприємства в акціонерне
товариство
У випадку зміни матеріально На день приймання-
Інструкція № 90, Інструкція № 84,
відповідальних осіб передачі справ
Інструкція № 480
При виявленні фактів крадіжок або На день встановлення таких
зловживань, зіпсуття цінностей фактів
За приписом судово-слідчих органів –
У разі пожежі, стихійного лиха або На день після закінчення
техногенної аварії явищ
У разі ліквідації підприємства (установи) –
У разі реорганізації банку – Інструкція № 480
(інвентаризація може не проводитися у разі
передачі підприємств (установ, організацій)
При передачі підприємств та їхніх
На дату передачі та їх структурних підрозділів в межах
структурних підрозділів
одного органу, до сфери управління якого
входять ці підприємства (пп. «є» п. 3
Інструкції № 69, пп. 1.9 Інструкції № 90)).
При колективній (бригадній)
матеріальній відповідальності у разі: –
зміни керівника колективу (бригадира); –
– Інструкція № 69
вибуття з колективу (бригади) більше
половини його членів; – за вимогою хоча
б одного члена колективу (бригади)
У разі одержання відмови постачальника
Інструкція № 69 (у цьому випадку, згідно з
задовольнити претензію щодо
п. 6 Інструкції № 69 проводиться вибіркова
недовантаження товарів або при –
інвентаризація тих товарів, на які заявлені
одержанні від покупця претензії щодо
вказані претензії)
недовантаження товарів
Під час проведення документальних
ревізій обов’язково проводиться – Положення № 637
інвентаризація кас
Постанова КМУ „Про затвердження Порядку подання фінансової звітності” від 28.02.2000 р. № 419.
Інструкція з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ,
затверджена наказом Головного управління Держказначейства України від 30.10.1998 р. № 90.
Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затверджена
постановою Правління НБУ від 20.12.2005 р. № 480.
Інструкція про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння,
затверджена наказом Міністерства фінансів від 06.04.1998 р. № 84.
Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових
коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну від 11.08.1994 р. № 69.
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від
15.12.2004 р.
32
Додаток 5.4
33
34
35
36
37
38
39
40
1
Номер запису
Дата виписок банку
2
(дата здійснення операції)
Усього
Відмітки
3
14 „Довгострокові фінансові інвестиції”
4
15 „Капітальні інвестиції
5
30 „Готівка”
6
31 „Рахунки в банках”
7
37 „Розрахунки з різними дебіторами”
8
50 „Довгострокові позики”,
51 „Довгострокові векселі видані”,
9
N N
52 „Довгострокові зобов’язання за облігаціями”,
N
10
ЖУРНАЛ 2
53 „Довгострокові зобов’язання з оренди”
11
60 „Короткострокові позики”
ЗА _______________ 20__ Р.
12
84 „Інші операційні витрати”
І. З кредиту рахунка 50 „Довгострокові позики” в дебет рахунків
N
13
91 „Загальновиробничі витрати”,
92 „Адміністративні витрати”,
93 „Витрати на збут”,
ЗА КРЕДИТОМ РАХУНКІВ 50 „ДОВГОСТРОКОВІ ПОЗИКИ”,
95, 99
65, 68,
63, 64,
61, 62,
45, 48,
33, 35,
N N N N N N N
14 15 16 17 18 19 20
60 „КОРОТКОСТРОКОВІ ПОЗИКИ”, АНАЛІТИЧНІ ДАНІ РАХУНКІВ 50, 60
21
Усього
Додаток 5.5
1
Дата виписок банку
2
(дата здійснення операції)
Усього
Відмітки
3
14 „Довгострокові фінан-сові інвестиції”
4
15 „Капітальні інвестиції”
5
6
7
37 „Розрахунки з різними дебіторами”
8
N
50 „Довгострокові позики”,
9
N
51 „Довгострокові векселі видані”,
53 „Довгострокові зобов’язання з оренди”
N
10
11
60 „Короткострокові позики”
12
84 „Інші операційні витрати”
N
13 91 „Загальновиробничі витрати”,
N
14
92 „Адміністративні витрати”,
II. З кредиту рахунку 60 „Короткострокові позики” в дебет рахунків
93 „Витрати на збут”,
68, 95, 99
63, 64, 65,
48, 61, 62,
33, 35, 45,
N N N N N N
15 16 17 18 19 20
21
Усього
41
Продовження додатка 5.5
Закінчення додатка 5.5

III. АНАЛІТИЧНІ ДАНІ ДО РАХУНКІВ 50, 60
Нараховано
Обороти за відсотків за
субрахунка
Сальдо на
Строк Сальдо звітний період користування
Номер
місяця
кінець
Вид позики (кредиту) Позикодавці погашення на позиками
(банки) позики початок
(кредиту) місяця за з
дебет кредит звітний початку
період року
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
АНАЛІТИЧНІ ДАНІ ДО РАХУНКУ 50
Довгострокові кредити
501 банків у національній
валюті
Довгострокові кредити
502 банків в іноземній
валюті
Відстрочені
503 довгострокові кредити
банків у національній
валюті
504 довгострокові кредити
банків в іноземній
валюті
Інші довгострокові
505 позики в національній
валюті
Інші довгострокові
506 позики в іноземній
валюті
- Усього
АНАЛІТИЧНІ ДАНІ ДО РАХУНКУ 60
Короткострокові
601 кредити банків у
національній валюті
Короткострокові
602 кредити банків в
603 короткострокові
кредити банків у
604 короткострокові
кредити банків в
605 Прострочені позики в

606 Прострочені позики в

- Усього
ЖУРНАЛ ЗАКІНЧЕНО „___” ______________ 20__ р. Виконавець ____________________

(підпис)
У Головній книзі суми оборотів відображено Головний бухгалтер _____________
„___” _______________ 20__ р. (підпис)
42
Додаток 5.6
ЖУРНАЛ 3,
ВІДОМОСТІ АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ
ЗА ____________ 20__ Р.
ЗА КРЕДИТОМ РАХУНКІВ:
16 „Довгострокова дебіторська заборгованість”, 54 „Відстрочені податкові зобов’язання”,
17 „Відстрочені податкові активи”, 55 „Інші довгострокові зобов’язання”,
34 „Короткострокові векселі одержані”, 61 „Поточна заборгованість за довгостроковими
36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”, зобов’язаннями”,
37 „Розрахунки з різними дебіторами”, 62 „Короткострокові векселі видані”,
38 „Резерв сумнівних боргів”, 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”,
51 „Довгострокові векселі видані”, 64 „Розрахунки за податками й платежами”,
52 „Довгострокові зобов’язання за облігаціями”, 67 „Розрахунки з учасниками”,
53 „Довгострокові зобов’язання з оренди”, 68 „Розрахунки за іншими операціями”,
69 „Доходи майбутніх періодів”.
I. З кредиту рахунків 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68 в дебет рахунків
Номер Кредит рахунків
Дебет рахунків Усього
за пор. N 16 N 34 N 36 N 37 N 38 N 51 N 62 N 63 N 68
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 15 „Капітальні інвестиції” х х х х х х
2 20 „Виробничі запаси” х х х х х х
3 22 „Малоцінні та швидкозношувані
х х х х х х
предмети”
4 23 „Виробництво” х х х х х х
5 28 „Товари” х х х х х х
6 30 „Готівка” х х х
7 31 „Рахунки в банках” х х х
8 63 „Розрахунки з постачальниками
х х
та підрядниками”
9 64 „Розрахунки за податками й
х х
платежами”
10 68 „Розрахунки за іншими
х х
операціями”
11 80 „Матеріальні витрати” х х х х х х
12 84 „Інші операційні витрати”
13 85 „Інші затрати” х х х
14 91 „Загальновиробничі витрати” х х х х х х
15 93 „Витрати на збут” х х х х
16 94 „Інші витрати операційної
х
діяльності”
17 10, 11, 12, 14, 16, 24, 25,
26,33, 34, 35, 37, 38, 39,
45, 47, 48, 50, 51, 60, 61,
62, 65, 66, 67, 70, 76, 92,
95, 97, 99
18 Усього
19 Відмітки
43
II. кредиту рахунків 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69 в дебет рахунків
за пор.
N 17 N 52 N 53 N 54 N 55 N 61 N 64 N 67 N 69
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 15 „Капітальні інвестиції” х х х х х х х
2 17 „Відстрочені податкові активи” х х х х х х х
3 20 „Виробничі запаси” х х х х х х х х
4 22 „Малоцінні та швидкозношувані
х х х х х х х х
предмети”
5 23 „Виробництво” х х х х х х х х
6 30 „Готівка” х х х х х х
7 31 „Рахунки в банках” х х х х х
8 44 „Нерозподілені прибутки
(непокриті збитки)”
9 50 „Довгострокові позики” х х х х х х
10 54 „Відстрочені податкові
х х х х х х х
зобов’язання”
11 64 „Розрахунки за податками й
х х х х х
12 84 Інші операційні витрати” х х х х х х х х
13 85 „Інші затрати” х х х х х х
14 91 „ о оцінка йної ичі витрати” х х х х х х х х
15 92 „Адміністративні витрати” х х х х х х х х
16 93 „Витрати на збут” х х х х х х х х
18 10, 11, 12, 16, 24, 28, 35, 37,
39, 40, 41, 42, 45, 47, 48, 51,
52, 53, 54, 55, 60, 62, 63, 65,
66, 67, 68, 70, 71, 74, 82, 95,
98, 99
19 Усього
20 Відмітки
ЖУРНАЛ ЗАКІНЧЕНО „___” ______________ 20__ р. Виконавець ____________________

(підпис)
„___” _______________ 20__ р. (підпис)
44

ВІДОМІСТЬ 3.1
АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ
(О РАХУНКА 36)
за ___________________ 20__ р.
З кредиту рахунку 36 в дебет

Сальдо на В дебет рахунку 36 з
рахунків 30, 31, 34, 35, 37, 38,
Сальдо на кінець місяця

початок кредиту рахунків 30,
50, 51, 60, 62, 63, 64, 65, 68,
місяця 31, 70, 71, 76
70, 76, 84, 85, 93, 94, 99
(дебет)
дата виникнення
Номер Номер Найменування заборго-ваності
запису документа (замовника)
усього
усього за
дебет дата N N N N за дата N N N N N N N N
кредитом
дебетом
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Усього за рахунком 36
„___” __________________ 20__ р. Виконавець ____________________

(підпис)
45
46
47

АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ _________________________________ ВЕКСЕЛІВ
за _________________ 20__ р.
З кредиту рахунку
Найменування векселедавця,
В дебет рахунку ______ з _____ в дебет Сальдо на
Номер документа (векселя)
Сальдо на кредиту рахунків 30, 31, рахунків 30, 31, 37,

кінець
початок місяця
векселеодержувача
36, 37, 46, 50, 60, 61, 64, 45, 50, 60, 61, 63, 64,
69, 70, 71, 73, 74 65, 68, 84, 85, 94, 97, місяця
(видачі) векселя 99
дата отримання
кредитом
усього за
усього за
дебетом
кредит
кредит
дебет
дебет
дата
дата
NN N N N N N N
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Усього
„___” ______________ 20__ р. Виконавець _______________
(підпис)
48
49
50
Додаток 5.7
ЖУРНАЛ 4
ЗА _________________ 20__ Р.
ЗА КРЕДИТОМ РАХУНКІВ:
10 „ОСНОВНІ ЗАСОБИ”,
11 „ІНШІ НЕОБОРОТНІ МАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ”,
12 „НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ”,
13 „ЗНОС НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ”,
14 „ДОВГОСТРОКОВІ ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ”,
15 „КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ”,
18 „ІНШІ НЕОБОРОТНІ АКТИВИ”,
19 „НЕГАТИВНИЙ ГУДВІЛ”,
35 „ПОТОЧНІ ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ”
I. З кредиту рахунків 10, 11, 12, 13, 19 в дебет рахунків
Кредит рахунків
10 „Основні засоби”
11 „Інші необоротні
матеріальні активи”
12 „Нематеріальні
Номер за пор.
19 „Негативний
необоротних
Усього
13 „Знос
активів”
активи”
гудвіл”
Дебет рахунків
1 2 3 4 5 6 7 8
1 13 „Знос необоротних активів” х х
2 14 „Довгострокові фінансові
х х х х
інвестицій”
3 15 „Капітальні інвестиції” х х х х
4 23 „Виробництво” х х х х
5 37 „Розрахунки з різними дебіторами” х х
6 39 „Витрати майбутніх періодів” х х х
7 42 „Додатковий капітал” х
8 68 „Розрахунки за іншими операціями” х х х х
9 83 „Амортизація” х х х х
10 84 „Інші операційні витрати” х х
11 85 „Інші затрати” х х
12 91 „Загальновиробничі витрати” х х х х
13 92 „Адміністративні витрати” х х х х
14 93 „Витрати на збут” х х х х
х
16 97 „Інші витрати” х
17 99 „Надзвичайні витрати” х
18
19
20
21
22
23
24
25
26 Усього
27 Відмітки
51

II. З кредиту рахунків 14, 15, 18, 35 в дебет рахунків
фінансові інвестиції”
фінансові інвестиції”
18 „Інші необоротні
14 „Довгострокові
15 „Капітальні
35 „Поточні
інвестиції”
Усього
активи”
1 2 3 4 5 6 7
1 10 „Основні засоби” х х х
2 11 „Інші необоротні матеріальні активи” х х х
3 12 „Нематеріальні активи” х х
4 14 „Довгострокові фінансові інвестиції” х
5 18 „Інші необоротні активи” х х х
6 28 „Товари” х х х
7 30 „Готівка” х х
8 31 „Рахунки в банках”
9 35 „Поточні фінансові інвестиції” х х
10 37 „Розрахунки з різними дебіторами” х х
11 42 „Додатковий капітал” х
48 „Цільове фінансування і цільові
12 х х х
надходження”
13 50 „Довгострокові позики” х х
14 60 „Короткострокові позики” х х
64 „Розрахунки за податками й
15 х х х
16 68 „Розрахунки за іншими операціями” х х х
17 84 „Інші операційні витрати” х х х
18 85 „Інші затрати”
19 96 „Втрати від участі в капіталі” х х х
20 97 „Інші витрати”
21 99 „Надзвичайні витрати”
22
23
24
25
26
27 Усього
28 Відмітки
ЖУРНАЛ ЗАКІНЧЕНО „___” ________ 20__ р. Виконавець ____________________

(підпис)
„___” _______________ 20__ р. (підпис)
52

ВІДОМІСТЬ 4.1 АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
за _________________ 20__ р.
У дебет рахунку 15 з кредиту рахунків
Усього капіта-льних інвестицій з

початку року (дебет рахунку 15)
Сальдо на кінецьмісяця (дебет)
63 „Розрахунки з постачальниками та
65 „Розрахунки за страхуванням”
64 „Розрахунки за податками й
66 „Розрахунки за виплатами”
Усього за кредитом
Усього за дебетом
20 „Виробничі запаси”
13, 15,
23 „Виробництво”
підрядниками”
22, 37,
Номер 42, 48,
Найменування показника
запису 50, 53,
60, 68,
71, 73, 74
NNNN
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
1 Капітальне будівництво (151):
I. Підрядним способом
1.1 Будівельні роботи, включаючи
монтаж металоконструкцій
1.2 Роботи з монтажу обладнання
1.3 Придбання обладнання, яке
потребує монтажу
1.4 Придбання обладнання, яке
потребує монтажу, але
призначене для постійного
запасу
1.5
1.6
1.7
1.8
1.9 Інші витрати
1.10 Усього (сума рядків 1.1 – 1.9)
II. Господарським способом
1.11 Матеріали
1.12 Заробітна плата робітників
1.13 Витрати по експлуатації
будівельних машин і механізмів
1.14 Інші витрати
1.15 Усього (сума рядків 1.11 – 1.14)
1.16 Усього за субрахунком 151
2 Придбання (виготовлення)
основних засобів (152)
3 Придбання (виготовлення)
інших необоротних
матеріальних активів (153)
4 Придбання (створення)
нематеріальних активів (154)
5 Формування основного стада
(155)
6 Фінансова оренда
7 Інші
53
8
9
10
11
12 Передоплата (без ПДВ)
(підрядники, постачальники)
12.1
12.2
12.3
12.4
12.5
12.6
12.7
12.8
12.9
12.10
12.11
12.12
13 ПДВ
14 Усього за відомістю
„___” __________________ 20__ р. Виконавець ____________________

(підпис)
54
55
56
Додаток 5.8
ЖУРНАЛ 5
за __________________ 20__ р.
За кредитом рахунків:
20 „Виробничі запаси”,
22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети”,
23 „Виробництво”,
24 „Брак у виробництві”,
25 „Напівфабрикати”,
26 „Готова продукція”,
28 „Товари”,
39 „Витрати майбутніх періодів”,
65 „Розрахунки за страхуванням”,
66 „Розрахунки за виплатами працівникам”,
класу 9 „Витрати діяльності”.
за Дебет рахунків Усього
пор. N 90 N 92 N 93 N 94 N 95 N 96 N 97 N 98 N 99
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 79 „Фінансові результати”
2
3
4
5
6 Усього
7 Відмітки
II. Витрати з податку на прибуток, витрати фінансової та інвестиційної діяльності, інші витрати
Номер Кредит рахунків з журналів 1, 2, 3, 4, 6
за пор.
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Фінансові витрати
1.1 Відсотки за кредит
1.2 Інші фінансові витрати
1.3 Усього за рахунком 95 „Фінансові
витрати”
2 96 „Втрати від участі в капіталі”
3 Інші витрати
3.1 Собівартість реалізованих
необоротних активів
3.2 Втрати від неопераційних курсових
різниць
3.3 Уцінка необоротних активів і
3.4 Списання необоротних активів
3.5
3.6
3.7 Усього за рахунком 97 „Інші
витрати”
4 98 „Податки на прибуток”
5 Усього
57

III. Витрати діяльності
24 „Брак у виробництві”
25 „Напівфабрикати”
26 „Готова родукція”
швидкозношувальні
22 „Малоцінні та
20
предмети”
„Виробничі 28 „Товари”
Дебет рахунків запаси”
N N
281(282) 285
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1.1
1.2
1.3
1.4
1.5
1.6
1.7 Усього за рахунком 23 „Виробництво”
2 90 „Собівартість реалізації” х х х
3 Загальновиробничі витрати
3.1 Витрати на управління виробництвом
3.2 Амортизація необоротних активів
загальновиробничого призначення
3.3 Витрати на утримання, експлуатацію та
ремонт основних засобів
загальновиробничого призначення
3.4
3.5
3.6
3.7 Усього за рахунком 91
„Загальновиробничі витрати”
4 Адміністративні витрати
4.1 Витрати на утримання адміністративно-
управлінського персоналу
4.2 Витрати на службові відрядження
4.3 Амортизація необоротних активів х х х х х х
4.4
4.5 Інші витрати загольногосподарського
4.6 Усього за рахунком 92 „Адміністративні
витрати”
5 Витрати на збут
5.1 Витрати пакувальних матеріалів
5.2 Витрати на транспортування продукції
5.3 Витрати на оплату праці й комісійні
продавцям
5.4 Витрати на рекламу
5.5
5.6 Усього за рахунком 93 „Витрати на збут”
6 Інші витрати операційної діяльностї
6.1 Відрахування до резерву сумнівних боргів
і безнадійна заборгованість
6.2 Собівртість реалізованих виробничих
запасів
6.3 Нестачі і витрати від псування цінностей
6.4 Штрафи, пені, неустойки
6.5 Утримання об’єктів соціально-
культурного призначення
6.6
6.7 Інші витрати операційної діяльностї
6.8 Усього за рахунком 94 „Інші витрати
операційної діяльностї”
7 99 „Надзвичайні витрати”
8.1 15,
8.2 20,22,23,24,25,26,28,
8.3 37,39,
8.4 47,
8.5 63,65,66,68
8.6
8.7
9 Усього за розділом III
10 Відмітки
58

Разом
65 66
Усього за З журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7 витрат Разом

39 „Розра- „Розра-
91 журналом за витрат
„Витрати хунки хунки за
„Загальновиробничі 5 (сума місяць з
майбутніх за виплатами
витрати” граф (сума початку
періодів” страху- працівник-
3-16) граф року
ванням” кам”
17-23)
12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25
1
1.1
1.2
1.3
1.4
1.5
1.6
1.7
2 х х х
3
3.1
3.2 х х х
3.3
3.4
3.5
3.6
3.7
4
4.1
4.2
4.3 х х х
4.4
4.5
4.6
5
5.1 х х х
5.2
5.3
5.4
5.5
5.6
6
6.1
6.2
6.3
6.4
6.5
6.6
6.7
6.8
7
8.1
8.2
8.3
8.4
8.5
8.6
8.7
9
10
59

IV. АНАЛІТИЧНІ ДАНІ ДО РАХУНКУ 28 „ТОВАРИ”
Сальдо на початок
Обороти за місяць Сальдо на кінець місяця
Найменування місяця
дебет кредит дебет кредит дебет кредит
281 „Товари на складі” х х
282 „Товари в торгівлі” х х
283 „Товари на комісії” х х
284 „Тара під товарами” х х
285 „Торгова націнка” х х
289 „Транспортно-
х х
заготівельні витрати”
ЖУРНАЛ ЗАКІНЧЕНО „___” ____________ 20__ р. Виконавець _______________

(підпис)
У Головній книзі суми оборотів відображено „___” __________________ 20__ р.
Головний бухгалтер ____________________

(підпис)
60
Додаток 5.8
ЖУРНАЛ 5 А
за ___________________ 20__ р.
За кредитом рахунків: 20 „Виробничі запаси”, 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети”,
23 „Виробництво”, 24 „Брак у виробництві”, 25 „Напівфабрикати”, 26 „Готова продукція”, 28 „Товари”,
39 „Витрати майбутніх періодів”, 65 „Розрахунки за страхуванням”, 66 „Розрахунки за виплатами
працівникам”, класу 8 „Витрати за елементами”, класу 9 „Витрати діяльності”.

за пор.
N 90 N 92 N 93 N 94 N 95 N 96 N 97 N 98 N 99
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 79 „Фінансові результати”
2
3
4
5
6 Усього
7 Відмітки
II. Витрати з податку на прибуток, витрати фінансової та інвестиційної діяльності, інші витрати
Номер Кредит рахунків з журналів 1, 2, 3, 4, 6

за пор.
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Фінансові витрати
1.1 Відсотки за кредит
1.2 Інші фінансові витрати
1.3 Усього за рахунком
95 „Фінансові витрати”
2 96 „Втрати від участі в
капіталі”
3 Інші витрати
3.1 Собівартість реалізованих
необоротних активів
3.2 Втрати від неопераційних
курсових різниць
3.3 Уцінка необоротних активів і
3.4 Списання необоротних
активів
3.5
3.6
3.7 Усього за рахунком 97 „Інші
витрати”
4 98 „Податки на прибуток”
5 Усього
61

III Витрати діяльності
20 22
„Виробничі запаси” „Малоцінні та
швидкозношу-
вальні
предмети”
1 2 3 4 5
1 Матеріальні витрати
1.1 Витрати сировини й матеріалів
1.2 Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих
виробів
1.3 Витрати палива й енергії
1.4 Витрати будівельних матеріалів
1.5 Витрати запасних частин
1.6
1.7 Інші матеріальні витрати
1.8 Усього за рахунком 80 „Матеріальні витрати”
2 Витрати на оплату праці
2.1 Виплати за окладами й тарифами
2.2. Премії та заохочення
2.3. Компенсаційні виплати
2.4 Оплата відпусток
2.5
2.6
2.7 Інші витрати на оплату праці
2.8 Усього за рахунком 81 „Витрати на оплату праці”
3 Відрахування на соціальні заходи
3.1 Відрахування на пенсійне забезпечення
3.2 Відрахування на соціальне страхування
3.3 Страхування на випадок безробіття
3.4 Відрахування на індивідуальне страхування
3.5 Усього за рахунком 82 „Відрахування на соціальні заходи”
4 Амортизація
4.1 Амортизація основних засобів
4.2 Амортизація інших необоротних матеріальних активів
4.3 Амортизація нематеріальних активів
4.4 Усього за рахунком 83 „Амортизація”
5 Інші операційні витрати
5.1 Витрати на відрядження
5.2 Витрати на послуги зв’язку
5.3
5.4
5.5
5.6Усього за рахунком 84 „Інші операційні витрати”
6 Усього за розділом ІІІ Б
62

39 65 66
„Витрати „Розрахунки за „Розрахунки за Усього за
майбутніх страхуванням” виплатами Журналом 5
періодів” працівникам”
6 7 8 9 10 11 12
63
З журналів Разом витрат Усього витрат з

1, 2, 3, 4, 6, 7 за місяць початку року
13 14 15 16 17 18 19 20
64
IV. АНАЛІТИЧНІ ДАНІ ДО РАХУНКА 28 „ТОВАРИ”

Сальдо на початок
Обороти за місяць Сальдо на кінець місяця
Найменування місяця
дебет кредит дебет кредит дебет кредит
281 „Товари на складі” х х
282 „Товари в торгівлі” х х
283 „Товари на комісії” х х
284 „Тара під товарами” х х
285 „Торгова націнка” х х
289 „Транспортно-
х х
заготівельні витрати”
ЖУРНАЛ ЗАКІНЧЕНО „___” ___________ 20__ р. Виконавець _______________

(підпис)

(підпис)
65
АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ ЗАПАСІВ ЗА РАХУНКОМ N ____________
за ___________________ 20__ р.
Номер Номер однорідної групи (виду)

Номер
Показники кореспон- Номер складу (матеріально відповідальна особа)
за пор. дуючого
рахунку
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
1 Залишок на початок
місяця
2 Надходження
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19 Усього надійшло
20 Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат
21 Видаток
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51 Усього видатку
52 Залишок на кінець
місяця
66

Номер однорідної групи (виду) Сума
Номер Усього за Усього за
Номер складу (матеріально відповідальна особа) транспортно-
за обліковими фактичною
заготівельних
пор. цінами собівартістю
витрат
14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
„___” __________________ 20__ р. Виконавець ____________________

(підпис)
67
Додаток 5.9
ЖУРНАЛ 6
ЗА КРЕДИТОМ РАХУНКІВ 70 „ДОХОДИ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ”, 71 „ІНШИЙ
ОПЕРАЦІЙНИЙ ДОХІД”, 72 „ДОХІД ВІД УЧАСТІ В КАПІТАЛІ”, 73 „ІНШІ
ФІНАНСОВІ ДОХОДИ”, 74 „ІНШІ ДОХОДИ”, 76 „СТРАХОВІ ПЛАТЕЖІ”,
79 „ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ”
за ________________ 20__ р.

за Дебет рахунків Усього
N 70 N 71 N 72 N 73 N 74 N 76 N 79
пор.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 16 „Довгострокова дебіторська х х х
заборгованість”
2 30 „Готівка” х х
3 31 „Рахунки в банках” х х
4 35 „Поточні фінансові х х х х х
5 36 „Розрахунки з покупцями та х х х х
замовниками”
6 37 „Розрахунки з різними х х х
дебіторами”
7 66 „Розрахунки за виплатами х х х х х
працівникам”
8 68 „Розрахунки за іншими х х х
операціями”
9 69 „Доходи майбутніх періодів” х х х х х
10 70 „Доходи від реалізації” х х х х х
11 71 „Інший операційний дохід” х х х х х х
12 73 „Інші фінансові доходи” х х х х х х
13 74 „Інші доходи” х х х х х х
14 10, 11, 12, 14, 15, 19, 20, 22,
23, 25, 26, 28, 33, 34, 42, 44,
48, 49, 50, 51, 52, 53, 55, 60,
61, 62, 63, 64, 65, 72, 76, 97
15 Усього
16 Відмітки
68
II. АНАЛІТИЧНІ ДАНІ ПРО ДОХОДИ

Сума
Номер
за пор.
Стаття доходів за період з початку
за поточний місяць
звітного року
1 2 3 4
1 Усього інших операційних доходів
з них:
1.1 операційна оренда активів
1.2 операційна курсова різниця
1.3 реалізація інших оборотних активів
1.4 штрафи, пені, неустойки
1.5 доходи від експлуатації об’єктів житлово-
комунального і соціально-культурного
2 Усього доходів від участі в капіталі за фінансовими
інвестиціями
з них:
2.1 в асоційовані підприємства
2.2 в дочірні підприємства
2.3 в спільні підприємства
3 Усього інших фінансових доходів
3.1 з них: дивіденди
3.2 проценти
3.3 фінансова оренда активів
3.4 інші фінансові доходи
4 Усього інших доходів
з них від:
4.1 реалізації фінансових інвестицій
4.2 реалізації необоротних активів
4.3 реалізації майнових комплексів
4.4 неопераційної курсової різниці
4.5 безоплатного одержання активів
4.6 списання необоротних активів
4.7 інші доходи
5 Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг) за
бартерними контрактами

(підпис)
У Головній книзі суми оборотів відображено ”___” __________________ 20__ р.

(підпис)
69
Додаток 5.10
ЖУРНАЛ 7
ЗА КРЕДИТОМ РАХУНКІВ 40 „ЗАРЕЄСТРОВАНИЙ (ПАЙОВИЙ) КАПІТАЛ”, 41 „ПАЙОВИЙ
КАПІТАЛ”, 42 „ДОДАТКОВИЙ КАПІТАЛ”, 43 „РЕЗЕРВНИЙ КАПІТАЛ”, 44 „НЕРОЗПОДІЛЕНІ
ПРИБУТКИ (НЕПОКРИТІ ЗБИТКИ)”, 45 „ВИЛУЧЕНИЙ КАПІТАЛ”, 46 „НЕОПЛАЧЕНИЙ
КАПІТАЛ”, 47 „ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАЙБУТНІХ ВИТРАТ І ПЛАТЕЖІВ”, 48 „ЦІЛЬОВЕ
ФІНАНСУВАННЯ І ЦІЛЬОВІ НАДХОДЖЕННЯ”, 49 „СТРАХОВІ РЕЗЕРВИ”
за _______________ 20__ р.

за пор. Дебет рахунків Усього
N 40 N 41 N 42 N 43 N 44 N 45 N 46 N 47 N 48 N 49
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
1 14 „Довгострокові фінансові х х х х х х х
2 15 „Капітальні інвестиції” х х х х х
3 20 „Виробничі запаси” х х х х х х
4 35 „Поточні фінансові х х х х х х х
5 40 „Зареєстрований х х х х х х х
(пайовий) капітал”
6 41 „Пайовий капітал” х х х х х х х х
7 42 „Додатковий капітал” х х х х
8 43 „Резервний капітал” х х х х х х х х
9 44 „Нерозподілені прибутки х х х х х х
10 46 „Неоплачений капітал” х х х х х х х
11 48 „Цільове фінансування і х х х х х х х х х
цільові надходження”
12 49 „Страхові резерви” х х х х х х х х х
13 50 „Довгострокові позики” х х х х х х х
14 51 „Довгострокові векселі х х х х х х х х х
видані”
15 52 „Довгострокові х х х х х х х х х
зобов’язання за облігаціями”
16 67 „Розрахунки з х х х х х х х
учасниками”
17 10, 11, 12, 13, 22, 23,
25, 26, 28, 30, 31, 34,
39, 60, 62, 63, 64, 66,
68, 70, 79, 81, 82, 84,
91, 92, 93, 94
18 Усього
19 Відмітки

(підпис)

(підпис)
70

АНАЛІТИЧНИХ ДАНИХ РАХУНКА 42 „ДОДАТКОВИЙ КАПІТАЛ”
за __________________ 20__ р.
У дебет рахунку 42 з кредиту З кредиту рахунку 42 у дебет Сальдо
Сальдо рахунків рахунків на
на 11, 12, 14, 11, 12, 13, кінець
початок 15, 20, 22, 14, 15, 20, місяця Усього з
13 „Знос необо-ротних активів”

місяця початку
44 „Нерозподілені прибутки
28, 35, 40, 22, 25, 26,
року
41, 43, 45, 28, 35, 46,
46, 74 48
Номер
за Субрахунки
пор.
кредит
дебет
кредит
дебет
кредит
дебет
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25
1 421 „Емісійний
дохід”
422 „Інший
2 вкладений
капітал”
3 423 „Дооцінка
активів”
Дооцінка
3.1 основних
засобів
Уцінка
3.2 основних
засобів
Дооцінка
3.3 незавершеного
будівництва
Уцінка
3.4 незавершеного
будівництва
Дооцінка
3.5 нематеріальних
активів
Уцінка
3.6 нематеріальних
активів
Усього за
3.7 субрахунком
423
424
„Безоплатно
4 одержані
необоротні
активи”
425 „Інший
5 додатковий
капітал”
6
7 Усього
„___” __________________ 20__ р. Виконавець ____________________

(підпис)
71
АНАЛІТИЧНИХ ДАНИХ РАХУНКА 44 „НЕРОЗПОДІЛЕНІ ПРИБУТКИ
(НЕПОКРИТІ ЗБИТКИ)”
за ________________ 20__ р.
В дебет рахунку 44 з З кредиту рахунку 44 в дебет Сальдо
Усього з
кредиту рахунків рахунків на
Сальдо початку
кінець
на 41, року
місяця
44 „Нерозподілені прибутки
початок
79 „Фінансові результати”
79 „Фінансові результати”
42 „Додатковий капітал”
44, 67
40 „Статутний капітал”
43 „Резервний капітал”
43 „Резервний капітал”
41 „Пайовий капі-тал”
місяця
N
Субрахунки
пор.
кредит
кредит
дебет
дебет
кредит
дебет
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
1 441 „Прибуток
нерозподілений”
2 442 „Непокриті
збитки”
3 443 „Прибуток,
використаний у
звітному
періоді”
3.1 Виплати
власникам
нараховані
(дивіденди)
3.2 Спрямування
прибутку до
статутного
капіталу
3.3 Відрахування до
резервного
капіталу
3.4 Інше
використання
прибутку
3.5
3.6
3.7
3.8
3.9
3.10
3.11
3.12 Усього за
субрахунком
443
4 Усього
„___” ______________ 20__ р. Виконавець _____________
(підпис)
72
АНАЛІТИЧНИХ ДАНИХ РАХУНКА 47 „ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАЙБУТНІХ ВИТРАТ І
ПЛАТЕЖІВ”
за __________________ 20__ р.
В дебет рахунку 47 з кредиту
рахунків Сальдо на кінець
Сальдо Усього з початку року
місяця
місяця
66 „Розрахунки за виплатами
20, 23, 24, 25,
63, 68, 71
65 „Розрахунки за
страхуванням”
працівникам”
N
Показники
пор.
кредит
дебет
використано нараховано
кредит
дебет
(дебет) (кредит)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
1 471 „Забезпечення
виплат відпусток”
2 472 „Додаткове
пенсійне
забезпечення”
гарантійних
зобов’язань”
інших витрат і
платежів”
4.1 Забезпечення
наступних витрат на
реструктуризацію
4.2 Забезпечення
наступних витрат на
виконання
зобов’язань щодо
обтяжливих
контрактів
4.3
4.4
4.5
4.6
4.7
4.8 Усього за
субрахунком 474
5
6
7
8 Усього
„___” ___________ 20__ р. Виконавець ___________
(підпис)
73
Додаток 5.11
ВІДОМІСТЬ 8
ПОЗАБАЛАНСОВОГО ОБЛІКУ ____________________
за________________ 20__ р.
Надходження (одержано, надано, Вибуття (використано, списано, повернуто,
отримано тощо) сплачено тощо)
дата і найменування
підстава (номер,
Номер Назва об’єкта
документа)
документа)
документа)
кількість
кількість
кількість
за позабалансового
сума
сума
сума
ціна
пор. обліку
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
„___” __________________ 20__ р. Виконавець ____________________

(підпис)
74
1
Місяці
З кредиту рахунку N ____
2
за журналом N ____
3
4
5
6
7
8 за журналом N ____
9
номер і назва рахунку
ГОЛОВНА КНИГА
ОБОРОТИ ЗА ДЕБЕТОМ

РАХУНОК _________________________
10
11
12
13
14
75
Додаток 5.12
76
15
Місяці
16
17
18
19
20
21
ОБОРОТИ ЗА ДЕБЕТОМ

22

23
Горизонтальне продовження
ГОЛОВНОЇ КНИГИ
24
РАЗОМ
25
Обороти за кредитом разом

26
Дебет
27
Кредит
ЗАЛИШОК
28
Місяці
Додаток 5.13
РЕЄСТР ДЕПОНОВАНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

за _______________ 20__ р.
Відмітка про сплату
Порядковий Сума (перерахування, списання,
Номер Прізвище, Дата
№ Найменування невиданої перенесення)
платіжної ім'я та по виникнення
(табельний цеху (відділу) заробітної
відомості батькові заборгованості № підпис
№) плати дата сума
документа виконавця
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Усього
Касир __________________________________ Виконавець __________________________

(підпис) (підпис)
Головний бухгалтер ______________________
(підпис)
"___" ____________ 20__ р.
77
Додаток 5.14
БУХГАЛТЕРСЬКА ДОВІДКА
до Журналу _____
за _______________ 20__ р.
Номер
Зміст операції Дебет Кредит Сума
за пор.
1 2 3 4 5
Виконавець ___________________ Головний бухгалтер _________________

(підпис) (підпис)
„___” __________________ 20__ р.
78
Додаток 5.15
АРКУШ-РОЗШИФРОВКА
за дебетом рахунку _________________
(субрахунків, Разом
документа
статей)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Усього
„___” __________________ 20__ р. Виконавець ____________________

(підпис)
79
Навчальне видання
ПЛИСА Володимир Йосипович

ПЛИСА Зоряна Петрівна
ДОКУМЕНТАЦІЯ
ТА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ,
БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ
ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА.
ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ
МАЛОЦІННИХ І
ШВИДКОЗНОШУВАНИХ
ПРЕДМЕТІВ
Львів
2022
ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ
ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА.
ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ
МАЛОЦІННИХ І
ШВИДКОЗНОШУВАНИХ
ПРЕДМЕТІВ
Львів
2022
УДК 657.37(075.8)
ББК 65.052я73
П 389
Рецензент:
Турко Ф. М.,


П 389 Облік виробничих запасів підприємства. Особливості обліку
малоцінних і швидкозношуваних предметів : текст лекції. Львів:
Львівський національний університет імені Івана Франка, 2022. 14 с.
Розглянуто теорію та практику ведення бухгалтерського обліку

виробничих запасів та малоцінних і швидкозношуваних предметів
Для студентів закладів вищої освіти, слухачів системи
післядипломної освіти, усіх, хто цікавиться бухгалтерським обліком.
УДК 657.37(075.8)
ББК 65.052я73

ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА.
ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ МАЛОЦІННИХ І
ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ
1. Облік виробничих запасів підприємства1
Запаси – це активи, які утримують для подальшого продажу за умов

звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва
для подальшого продажу продукту виробництва; утримують для
споживання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання
послуг, а також управління підприємством.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку
інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності визначає
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”.
Визнання та первісна оцінка запасів
Запаси визнають активом, якщо існує ймовірність того, що
підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їхнім
використанням, і вартість можна достовірно визначити.
Для цілей бухгалтерського обліку запаси класифікують так:
– сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби
та інші матеріальні цінності, які призначені для виробництва
продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування
виробництва й адміністративних потреб;
– незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і
складанням деталей, вузлів, виробів і незакінчених технологічних
процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, які
виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на
виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємство
ще не визнало доходу;
– готова продукція, яка виготовлена на підприємстві, призначена
для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам,
передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;
– товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані)
та утримує підприємство для подальшого продажу;
1
Плиса В. Й., Плиса З. П. Облік і аудит : навч. посібник. Львів : ЛНУ імені
Івана Франка, 2017. С. 206-214.
Плиса В. Й., Плиса З. П. Облік виробничих запасів підприємства. Особливості обліку малоцінних і
швидкозношуваних предметів : текст лекції
– малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовують

протягом не більше одного року або нормального операційного
циклу, якщо він більше одного року;
– поточні біологічні активи, якщо їх оцінюють за Положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”, а також
сільськогосподарська продукція і продукція лісового
господарства після її первісного визнання.
Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їхнє найменування або
однорідна група (вид).
Придбані (отримані) або виготовлені власними силами запаси
зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю.
Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість
запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
– суми, які сплачують згідно з договором постачальнику
(продавцю) за вирахуванням непрямих податків;
– суми ввізного мита;
– суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не
відшкодовують підприємству;
– транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів,
оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і
транспортування запасів усіма видами транспорту до місця
використання, враховуючи витрати зі страхування ризиків
транспортування запасів). Суму транспортно-заготівельних
витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків
обліку запасів, щомісячно розподіляють між сумою залишку
запасів на кінець звітного місяця та сумою запасів, які вибули
(використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний
місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка належить до
запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка
транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з
відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції
з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток
транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми
залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного
місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на
суму залишку запасів на початок місяця і запасів, які надійшли за
звітний місяць;
– інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і
доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання
у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі
матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі
4
витрати підприємства на доопрацювання та підвищення якісно

технічних характеристик запасів.
Якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно
визначити їхню первісну вартість, то такі запаси можна оцінювати та
відображати за справедливою вартістю з наступним коригуванням до
первісної вартості.
Первісною вартістю запасів, що виготовляють власними силами
підприємства, визнають їхню виробничу собівартість, яку визначають за
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”.
Первісною вартістю запасів, які внесені до статутного капіталу
підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками)
підприємства їхня справедлива вартість.
Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно,
визнається їхня справедлива вартість.
Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на
подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо
балансова вартість переданих запасів перевищує їхню справедливу
вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їхня справедлива
вартість. Різниця між балансовою та справедливою вартістю переданих
запасів включається до складу витрат звітного періоду.
Первісною вартістю запасів, які придбані в обмін на неподібні запаси,
визнається справедлива вартість отриманих запасів.
Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат
того періоду, в якому вони були виконані (встановлені):
– понаднормові втрати та нестачі запасів;
– фінансові витрати (за винятком фінансових витрат, які
включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно
до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 „Фінансові
витрати на збут;
– загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо
не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх
до стану, в якому вони придатні для використання у
запланованих цілях.
Оцінка вибуття запасів
Відпускаючи запаси у виробництво, з виробництва, продаж та іншому
вибутті оцінюють їх за одним з таких методів:
– ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
– середньозваженої собівартості;
– собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
– нормативних затрат;
– ціни продажу.
5
Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, які мають однакове

призначення та однакові умови використання, застосовують тільки один із
наведених методів.
Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для
спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне
одного, оцінюють за ідентифікованою собівартістю.
Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної
одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на
початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на
сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у
звітному місяці запасів.
Оцінка кожної операції з вибуття запасів може виконуватись за
середньозваженою собівартістю діленням сумарної вартості таких запасів
на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції.
Оцінка запасів за методом ФІФО ґрунтується на припущенні, що
запаси використовують у тій послідовності, в якій вони надходили на
підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які
першими відпускають у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюють
за собівартістю перших за часом надходження запасів.
Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм
витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які визначені підприємством
з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці,
виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального
наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни
повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися.
Оцінка продукції за нормативними затратами коригується до фактичної
виробничої собівартості.
Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами
роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів.
Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття
запасів не виправдані) підприємства, які мають значну та змінну
номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної
націнки. Собівартість реалізованих товарів визначають як різницю між
продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою
торговельної націнки на ці товари. Сума торговельної націнки на
реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної)
вартості реалізованих товарів і середнього відсотку торговельної націнки.
Середній відсоток торговельної націнки визначають діленням суми
залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних
націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму
продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного
6
місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці

товарів.
Вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, що передані в
експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з
подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів
за місцями експлуатації та відповідними особами протягом строку їхнього
фактичного використання.
Оцінка запасів на дату балансу
Запаси відображають у бухгалтерському обліку та звітності за
найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю
реалізації.
Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату
балансу їхня ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим
чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.
Чисту вартість реалізації визначають по кожній одиниці запасів
вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення
виробництва і збут.
Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість
їхньої реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що
не вистачає) запасів списують на витрати звітного періоду. Суми нестач і
втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних
винуватців відображають на позабалансових рахунках. Після визначення
осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума
зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і
доходу звітного періоду.
Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, які раніше були уцінені та
є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення
чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення,
визнається інший операційний дохід із збільшенням вартості цих запасів.
Для узагальнення інформації про наявність і рух належних
підприємству запасів сировини і матеріалів (у тім числі сировина й
матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних
частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й
тарних матеріалів, відходів основного виробництва призначено рахунок
20 „Виробничі запаси”.
За дебетом рахунку 20 „Виробничі запаси” відображають
надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом –
витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку,
відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо.
Рахунок 20 має такі субрахунки:
7
201 „Сировина й матеріали”

202 „Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби”
203 „Паливо”
204 „Тара й тарні матеріали”
205 „Будівельні матеріали”
206 „Матеріали, передані в переробку”
207 „Запасні частини”
208 „Матеріали сільськогосподарського призначення”
209 „Інші матеріали”
На субрахунку 201 „Сировина й матеріали” відображають наявність і
рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що
виготовляється, або є необхідними компонентами для її виготовлення
(забудовники облік будівельних матеріалів і конструкцій ведуть на
субрахунку 205 „Будівельні матеріали”). На цьому субрахунку ведеться
облік основних матеріалів, які використовують підрядні будівельні
організації для ведення будівельно-монтажних, ремонтних робіт.
Допоміжні матеріали, які використовуються для виготовлення продукції
або для господарських потреб, технічних цілей і сприяння у виробничому
процесі, також відображаються на субрахунку 201 „Сировина й
матеріали”. Підприємства, які заготовляють сільськогосподарську
продукцію для переробки, також відображають її вартість на цьому
субрахунку.
На субрахунку 202 „Купівельні напівфабрикати та комплектуючі
вироби” відображають наявність і рух покупних напівфабрикатів, готових
комплектуючих виробів (враховуючи у підрядних будівельних
організаціях будівельні конструкції та вироби – дерев’яні, залізобетонні,
металеві та інші), що придбані для комплектування продукції, що
випускається, які потребують додаткових витрат праці з їхньої обробки
або збирання. Вироби, придбані для комплектації готової продукції,
вартість яких не включається до собівартості продукції цього
підприємства, відображаються на рахунку 28 „Товари”.
Науково-дослідні та конструкторські організації придбані потрібні їм
як комплектуючі вироби для проведення наукових (експериментальних)
робіт за визначеною науково-дослідною або конструкторською темою
спеціальне обладнання й інструменти, пристрої та інші прилади
обліковують на субрахунку 202 „Купівельні напівфабрикати та
комплектуючі вироби”. Обладнання та прилади загального призначення
на цьому субрахунку не обліковують, а відображають на рахунку 10
„Основні засоби”, 11 „Інші необоротні матеріальні активи” або на рахунку
22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети” за видами предметів.
На субрахунку 203 „Паливо” (нафтопродукти, тверде паливо,
8
мастильні матеріали) обліковуються наявність і рух палива, який

придбавають чи заготовляють для технологічних потреб виробництва,
експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та
опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на
нафтопродукти і газ.
Якщо деякі види палива використовують одночасно і як матеріали, і
як паливо, то їх можна обліковувати на субрахунку 201 „Матеріали” і на
субрахунку 203 „Паливо” – за ознакою переважності використання на
цьому підприємстві.
Якщо на підприємстві для технологічних та експлуатаційних потреб,
для вироблення енергії та опалення будівель створюють запаси газу (у
газосховищах), то їхній облік ведеться на субрахунку 203 „Паливо”.
На субрахунку 204 „Тара й тарні матеріали” відображають наявність і
рух усіх видів тари, крім тари, яку використовують як господарський
інвентар, а також матеріали й деталі, які використовують для
виготовлення тари і її ремонту (деталі для збирання ящиків, бочкова
клепка тощо).
Матеріали, які використовують для додаткового обладнання вагонів,
барж, суден для забезпечення збереження відвантаженої продукції, не
належать до тари й обліковують на субрахунку 201 „Сировина й
матеріали”.
На субрахунку 205 „Будівельні матеріали” підприємства-забудовники
відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей,
обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших
матеріальних цінностей, потрібних для виконання будівельно-монтажних
робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.
На субрахунку 205 „Будівельні матеріали” не враховують обладнання,
яке не потребує монтажу: транспортні засоби, вільно розміщені верстати,
будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий
інструмент, вимірювальні й інші прилади, виробничий інвентар та інше.
Витрати на придбання такого обладнання, що не потребує монтажу,
відображають безпосередньо на рахунку 15 „Капітальні інвестиції”
відповідно до надходження їх на склад чи інше місце зберігання,
експлуатації.
Устаткування й будівельні матеріали, що передані підряднику для
монтажу й виконання будівельних робіт, списується з субрахунку 205
„Будівельні матеріали” на рахунок 15 „Капітальні інвестиції" після
підтвердження їх монтажу й використання.
На субрахунку 206 „Матеріали, передані в переробку” обліковують
матеріали, передані в переробку на сторону та які надалі включаються до
складу собівартості отриманих з них виробів. Затрати на переробку
9
матеріалів, які оплачують стороннім організаціям, відображають

безпосередньо за дебетом рахунків, на яких ведеться облік виробів, що
отримані з переробки. Аналітичний облік матеріалів, що передані в
переробку, ведуть на підставі того, що забезпечує інформацію про
підприємства-переробники і контроль за операціями з переробки і
відповідними витратами. Передача матеріалів у переробку відображається
тільки на субрахунках рахунка 20.
На субрахунку 207 „Запасні частини” ведуть облік придбаних чи
виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які
використовують для проведення ремонтів, заміни зношених частин
машин, обладнання, транспортних засобів, інструмента, а також
автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ведуть
облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткування, двигунів,
вузлів, агрегатів, які створюють у ремонтних підрозділах підприємств, на
ремонтних підприємствах.
За дебетом субрахунку відображають залишок і надходження, за
кредитом – витрачання, реалізацію та інше вибуття запасних частин.
Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які
враховані в ціні автомобіля та включені в його інвентарну вартість,
обліковують у складі основних засобів.
Аналітичний облік запасних частин ведуть за місцями зберігання та
однорідними групами (механічна група, електрична група тощо).
Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів
обмінного фонду ведеться за групами: придатні до експлуатації (нові та
відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що є в ремонті.
На субрахунку 208 „Матеріали сільськогосподарського призначення”
обліковують мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі
шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати,
медикаменти, хімікати, які використовують для боротьби з хворобами
сільськогосподарських тварин. Тут також відображаються саджанці,
насіння й корми (покупні й власного вирощування), що використовують
для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в
господарстві.
На субрахунку 209 „Інші матеріали” обліковують бланки суворого
обліку (за вартістю придбання), відходи виробництва (обрубка, обрізка,
стружка тощо), невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від
ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали,
паливо або запасні частини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль),
зношені шини тощо.
Первинними документами з обліку виробничих запасів підприємства
є Товарно-транспортна накладна (ф. №1-ТН), Рахунок-фактура (ф. № 63),
10
Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей (ф. № М-20),

Довіреність (ф. № М-2), Прибутковий ордер (ф. № М-4), Акт про
приймання матеріалів (ф. № М-7), Картка складського обліку матеріалів
(ф. № М-12), Матеріальний звіт (ф. № М-19), Лімітно-забірна картка (ф.
№М-8,), Лімітно-забірна картка (ф. № М-9,), Накладна-вимога на відпуск
(внутрішнє переміщення) матеріалів (ф. № М-11). Для журнально-
ордерної форми обліку регістрами аналітичного обліку є журнал 5,
журнал 5а та відомість 5.1. Для спрощеної форми обліку – відомість 2-м.
2. Особливості обліку малоцінних і швидкозношуваних

предметів2
Для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух малоцінних
та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та є у складі
запасів призначено рахунок 22 „Малоцінні та швидкозношувані
предмети”.
До малоцінних і швидкозношуваних предметів належать предмети,
що використовують протягом не більше одного року або нормального
операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти,
господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.
За дебетом рахунка 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети”
відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або
виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом – за
обліковою вартістю відпуск малоцінних і швидкозношуваних предметів в
експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання
нестач і втрат від псування таких предметів.
Щоб забезпечити збереження зазначених предметів в експлуатації,
підприємство має організувати належний контроль за їхнім рухом,
зокрема, оперативний облік у кількісному вираженні. У разі повернення
на склад з експлуатації таких предметів, що придатні для подальшого
використання, їх оприбутковують за дебетом рахунка 22 „Малоцінні та
швидкозношувані предмети” та кредитом рахунку 71 „Інший операційний
дохід”.
Аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів ведуть
за видами предметів за однорідними групами, визначеними, враховуючи
потреби підприємства.
Первинними документами з обліку малоцінних і швидкозношуваних
предметів підприємства є Відомість на поповнення (вилучення)
2
Івана Франка, 2017. С. 217-219.
11
постійного запасу інструментів (пристроїв) (ф. № МШ-1), Картка обліку

малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. № МШ-2), Акт вибуття
малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. № МШ-4), Особова
картка №___ обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв (ф. №
МШ-6), Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів(ф.
№ МШ-8). Для журнально-ордерної форми обліку регістрами
аналітичного обліку є журнал 5, журнал 5а та відомість 5.1. Для
спрощеної формі обліку – відомість 2-м.
12
2019. 560 с.
2017. 20 с.
6. Плиса В. Й., Ріль З. П. Бухгалтерський облік: Довідник. Львів:
7. Плиса З. Організація облікового супроводу логістичних операцій
виробничо-збутових систем. Формування ринкової економіки в
Україні. Науковий збірник. Вип. 21. 2010. С. 383-386.
8. Плиса З. П. Організація облікового супроводу логістичних операцій
виробничо-збутових систем АПК України. Збірник наукових праць
Таврійського державного агротехнологічного університету
(економічні науки). 2012. № 1 (9). С. 266 – 271.
13

ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

ПІДПРИЄМСТВА. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ
МАЛОЦІННИХ І ШВИДКОЗНОШУВАНИХ
ПРЕДМЕТІВ
ОБЛІК ОСНОВНИХ
ЗАСОБІВ. ОБЛІК
НЕМАТЕРІАЛЬНИХ
АКТИВІВ
Львів
2022
ОБЛІК ОСНОВНИХ
ЗАСОБІВ. ОБЛІК
НЕМАТЕРІАЛЬНИХ
АКТИВІВ
Львів
2022
УДК 657.37(075.8)
ББК 65.052я73
П 389
Рецензент:
Турко Ф. М.,


П 389 Облік основних засобів. Облік нематеріальних активів : текст лекції.
Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2022. 20 с.
Розглянуто теорію та практику ведення бухгалтерського обліку

основних засобів і нематеріальних активів підприємства.
УДК 657.37(075.8)
ББК 65.052я73

ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ.
ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
1. Облік основних засобів1
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку

інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та
незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а
також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби”.
Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує,
щоб використовувати їх у процесі виробництва або постачання товарів,
надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для виконання
адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк
корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або
операційного циклу, якщо він довший за рік).
Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікують за
такими групами.
1. Основні засоби.
1.1. Земельні ділянки.
1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель.
1.3. Будинки, споруди та передавальні пристрої.
1.4. Машини та обладнання.
1.5. Транспортні засоби.
1.6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).
1.7. Тварини.
1.8. Багаторічні насадження.
1.9. Інші основні засоби.
2. Інші необоротні матеріальні активи.
2.1. Бібліотечні фонди.
2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи.
1
Плиса В. Й., Плиса З. П. Облік і аудит : навч. посібник. Львів : ЛНУ імені Івана Франка,
2017. С. 162-169.
3
Плиса В. Й., Плиса З. П. Облік основних засобів. Облік нематеріальних активів : текст лекції
2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди.

2.4. Природні ресурси.
2.5. Інвентарна тара.
2.6. Предмети прокату.
2.7. Інші необоротні матеріальні активи.
3. Незавершені капітальні інвестиції.
Підприємства можуть визначати вартісні ознаки предметів, які
входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.
Об’єкт основних засобів2 визнають активом, якщо існує імовірність
того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його
використання та вартість його може бути достовірно визначена.
Придбані (створені) основні засоби зараховують на баланс
підприємства за первісною вартістю3. Одиницею обліку основних засобів
є об’єкт основних засобів.
Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких
витрат:
 суми, які сплачують постачальникам активів і підрядникам за
виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
 реєстраційні збори, державне мито й аналогічні платежі, які
проводять у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт
 суми ввізного мита;
 суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням);
 витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
2
Об’єкт основних засобів. Закінчений пристрій з усіма пристосуваннями та приладдям до нього;
конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;
відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення,
що мають для їхнього обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний
фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу
тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів,
або частина такого активу, який контролює підприємство. Якщо один об’єкт основних засобів
складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожну з цих
частин в бухгалтерському обліку можуть визнавати як окремий об’єкт основних засобів.
3
Первісна вартість. Історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів
або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання
(створення) необоротних активів.
4
 витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження

 інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних
засобів до стану, в якому вони придатні для використання з
запланованою метою.
Фінансові витрати не включають до первісної вартості основних
засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок
запозичень (за винятком фінансових витрат, які входять до собівартості
кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту)
бухгалтерського обліку 31 „Фінансові витрати”.
Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює
їх справедливій вартості на дату отримання.
Первісною вартістю основних засобів, які внесені до статутного
капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками)
підприємства їх справедлива вартість.
Первісна вартість об’єктів, переведених до основних засобів з
оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює її
собівартості, яку визначають згідно з положеннями (стандартами)
бухгалтерського обліку 9 „Запаси” та 16 „Витрати”.
Первісна вартість об’єкта основних засобів, який отримано в обмін на
подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта
основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує
його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта основних
засобів, який отримали в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість
переданого об’єкта з зарахуванням різниці до витрат звітного періоду.
Первісна вартість об’єкта основних засобів, придбаного в обмін (або
частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості
переданого об’єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму
грошових коштів чи їхніх еквівалентів, яку передали (отримали) під час
обміну.
Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, які
пов’язані з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова,
дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення
майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання
об’єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв’язку з
частковою ліквідацією об’єкта основних засобів.
5
Витрати, які здійснюють для підтримання об’єкта в робочому стані та

одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від
його використання, включають до складу витрат.
Підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо
залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його
справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об’єкта
основних засобів на ту саму дату проводять переоцінку всіх об’єктів
групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.
Переоцінка основних засобів тієї групи, об’єкти якої вже зазнали
переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їхня
залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від
справедливої вартості.
Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи та
бібліотечні фонди, якщо амортизацію їхньої вартості здійснюють за
такими методами:
1) нараховують у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50
відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків
вартості, яка амортизується, у місяці вилучення з активів
(списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям
визнання активом;
2) нараховується у першому місяці використання об’єкта 100
відсотків його вартості.
Переоцінену первісну вартість та суму зношення об’єкта основних
засобів визначають множенням відповідно первісної вартості та суми
зношення об’єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс
переоцінки визначають діленням справедливої вартості об’єкта, який
переоцінюють, на його залишкову вартість. Якщо залишкова вартість
об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінену залишкову
вартість визначають додаванням справедливої вартості цього об’єкта до
його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зношення об’єкта.
Для таких об’єктів, що продовжують використовуватися, обов’язково
визначають ліквідаційну вартість.
Відомості про зміни первісної вартості та суми зношення основних
засобів заносять до регістрів їхнього аналітичного обліку.
Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів
включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки – до складу
витрат.
6
Амортизація основних засобів

Амортизація – це систематичний розподіл вартості, яка
амортизується, необоротних активів протягом строку їхнього корисного
використання (експлуатації).
Об’єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості
землі і незавершених капітальних інвестицій).
Нарахування амортизації відбувається протягом строку корисного
використання (експлуатації) об’єкта, який визначає підприємство у разі
визнання цього об’єкта активом (зараховуючи на баланс), і
призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови,
дообладнання та консервації.
Визначаючи строк корисного використання (експлуатації), треба
враховувати:
очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його
потужності або продуктивності;
фізичне та моральне зношення, що передбачається;
правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта й
інші чинники.
Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних
засобів переглядають у разі зміни очікуваних економічних вигод від його
використання.
Амортизацію об’єкта основних засобів нараховують, враховуючи
новий строк корисного використання, починаючи з місяця, наступного за
місяцем зміни строку корисного використання.
Амортизацію основних засобів (крім інших необоротних
матеріальних активів) нараховують зі застосуванням таких методів:
1) прямолінійного, за яким річну суму амортизації визначають
діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання
об’єкта основних засобів;
2) зменшення залишкової вартості, за яким річну суму амортизації
визначають як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного
року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та
річної норми амортизації. Річну норму амортизації (у відсотках)
обчислюють як різницю між одиницею та результатом кореня ступеня
кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення
ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість;
7
3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річну

суму амортизації визначають як добуток залишкової вартості об’єкта на
початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування
амортизації та річної норми амортизації, яку обчислюють, враховуючи
строк корисного використання об’єкта, і подвоюється;
4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як
добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта.
Кумулятивний коефіцієнт розраховують діленням кількості років, що
залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних
засобів, на суму кількості років його корисного використання;
5) виробничого, за яким місячну суму амортизації визначають як
добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і
виробничої ставки амортизації. Виробничу ставку амортизації
обчислюють діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг
продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з
використанням об’єкта основних засобів.
Підприємство може застосовувати норми та методи нарахування
амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.
Метод амортизації обирає підприємство самостійно з урахуванням
очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.
Метод амортизації об’єкта основних засобів переглядають у разі
зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його
використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з
місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу
амортизації.
Нарахування амортизації проводять щомісячно.
Місячну суму амортизації при застосуванні прямолінійного методу
визначають діленням річної суми амортизації на 12. Місячну суму
амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості,
прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного
визначають діленням суми амортизації за повний рік корисного
використання на 12.
Нарахування амортизації починають з місяця, наступного за місяцем,
у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного
використання.
Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця,
наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення
8
його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання,

консервацію.
Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають
збільшенням суми витрат підприємства і зношення основних засобів.
Одночасно на суму нарахованої амортизації об’єктів зовнішнього
благоустрою та житлових будинків, що перебувають на балансах
житлово-комунальних організацій, які належать до сфери управління
органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, а
також автомобільних доріг загального користування збільшуються доходи
цих підприємств і організацій із зменшенням додаткового капіталу, а при
його недостатності – статутного капіталу.
Вибуття основних засобів
Об’єкт основних засобів вилучають з активів (списують з балансу) у
разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі, продажу, ліквідації або
невідповідності критеріям визнання активом.
Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів
визначають вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їхньої
залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям
основних засобів.
Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додають
до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.
У разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів його первісна
(переоцінена) вартість та зношення зменшують відповідно на суму
первісної (переоціненої) вартості та зношення ліквідованої частини
об’єкта.
Для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і
нематеріальних необоротних активів призначений рахунок
15 „Капітальні інвестиції”.
За дебетом рахунка 15 „Капітальні інвестиції” відображають
збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних і
нематеріальних необоротних активів, за кредитом – їхнє зменшення
(введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених
нематеріальних активів тощо).
На субрахунку 151 „Капітальне будівництво” відображають витрати
на будівництво, яке ведуть господарським і підрядним способом для
власних потреб підприємства. На цьому субрахунку також ведуть облік
устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва, та авансові
9
платежі для фінансування зазначеного будівництва.

Субрахунок 152 „Придбання (виготовлення) основних засобів”
призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними
силами матеріальних активів, облік яких ведуть на рахунку 10 „Основні
засоби” (крім об’єктів будівництва та основного стада).
Для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух власних або
отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів й орендованих цілісних
майнових комплексів, які зачислені до складу основних засобів
призначено рахунки 10 „Основні засоби”.
За дебетом рахунка 10 „Основні засоби” відображають надходження
(придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на
баланс підприємства, які обліковують за первісною вартістю, сума витрат,
яка пов’язана з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація,
добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до
збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від
використання об’єкта; сума дооцінки вартості об’єкта основних засобів, за
кредитом – вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної
передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі
часткової ліквідації об’єкта основних засобів, сума уцінки основних
засобів.
Рахунок 10 „Основні засоби” має такі субрахунки:
101 „Земельні ділянки”
102 „Капітальні витрати на поліпшення земель”
103 „Будинки та споруди”
104 „Машини та обладнання”
105 „Транспортні засоби”
106 „Інструменти, прилади та інвентар”
107 „Тварини”
108 „Багаторічні насадження”
109 „Інші основні засоби”
На субрахунку 101 „Земельні ділянки” ведуть облік земельних
ділянок, у тім числі отриманих державними (казенними) та комунальними
підприємствами на праві постійного користування.
На субрахунку 102 „Капітальні витрати на поліпшення земель”
ведеться облік капітальних вкладень у поліпшення земель (меліоративні,
осушувальні, іригаційні та інші роботи).
На субрахунку 103 „Будинки та споруди” ведеться облік наявності та
10
руху будинків, споруд, їхніх структурних компонентів і передавальних

пристроїв, а також житлових будівель.
На субрахунках 104 „Машини та обладнання”, 105 „Транспортні
засоби”, 106 "Інструменти, прилади та інвентар” ведеться облік,
відповідно, машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів,
приладів та інвентарю. На субрахунках 107 „Тварини” і 108 „Багаторічні
насадження” ведеться облік довгострокових біологічних активів, у тім
числі багаторічних насаджень, які не пов’язані із сільськогосподарською
діяльністю.
На субрахунку 109 „Інші основні засоби” ведеться облік основних
засобів, які не включено до інших субрахунків рахунка 10 „Основні
засоби”.
Для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та
індексацію зношення (накопиченої амортизації) необоротних
матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації
призначено рахунок 13 „Знос (амортизація) необоротних активів”. На
субрахунку 131 „Знос основних засобів” узагальнюють інформацію про
суму зношення тих необоротних активів, облік яких ведуть на рахунку
10 „Основні засоби”.
Аналітичний облік основних засобів ведуть щодо кожного об’єкта
окремо.
Первинними документами з обліку основних засобів підприємства є
Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів
(ф. № ОЗ-1), Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і
модернізованих об’єктів (ф. № ОЗ-2), Акт на списання основних засобів
(ф. № ОЗ-3), Інвентарна картка обліку основних засобів (ф. № ОЗ-6), Опис
інвентарних карток з обліку основних засобів (ф. № ОЗ-7), Картка обліку
руху основних засобів (ф. № ОЗ-8), Інвентарний список основних засобів
(ф. № ОЗ-9). Для журнально-ордерної форми обліку регістрами
аналітичного обліку є журнал 4 і відомість 4.1. Для спрощеної форми
обліку – відомість 4-м.
11
2. Облік нематеріальних активів4

інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в
нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій
звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку
8 „Нематеріальні активи”.
Нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має
матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведуть щодо кожного
об’єкта за такими групами:
 права користування природними ресурсами (право користування
надрами, іншими ресурсами природного середовища,
геологічною та іншою інформацією про природне середовище
тощо);
 права користування майном (право користування земельною
ділянкою відповідно до земельного законодавства, право
користування будівлею, право на оренду приміщень тощо); права
на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для
товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо);
 права на об’єкти промислової власності (право на винаходи,
корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин,
компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні
таємниці, у тім числі ноу-хау, захист від недобросовісної
конкуренції тощо);
 авторське право та суміжні з ним права (право на літературні,
художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для
електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази
даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми)
організацій мовлення тощо);
 незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;
 інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності,
використання економічних та інших привілеїв тощо).
Визнання і оцінка нематеріальних активів
4
Івана Франка, 2017. С. 170-169.
12
Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображають в

балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод,
пов’язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно
визначена.
Нематеріальний актив, отриманий внаслідок розробки, треба
відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:
намір, технічну можливість і ресурси для доведення нематеріального
активу до стану, в якому він придатний для реалізації або
використання;
можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації
або використання нематеріального активу;
інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з
розробкою нематеріального активу.
Якщо нематеріальний актив не відповідає зазначеним критеріям
визнання, то витрати, пов’язані з його придбанням чи створенням,
визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були
здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним
активом.
Не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню
у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були проведені:
витрати на дослідження;
витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;
витрати на рекламу та просування продукції на ринку;
витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства
або його частини;
витрати на підвищення ділової репутації підприємства, вартість
видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків).
Придбані (створені) нематеріальні активи зараховують на баланс
підприємства за первісною вартістю.
Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з
ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита,
непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат,
безпосередньо пов’язаних з його придбанням і доведенням до стану, в
якому він придатний для використання за призначенням.
Фінансові витрати не входять до первісної вартості нематеріальних
активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок
запозичень (за винятком фінансових витрат, які входять до собівартості
13
кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту)

бухгалтерського обліку 31 „Фінансові витрати”.
Первісна вартість нематеріального активу, придбаного внаслідок
обміну на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого
нематеріального активу. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта
перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю
нематеріального активу, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є його
справедлива вартість із включенням різниці до фінансових результатів
(витрат) звітного періоду.
Первісна вартість нематеріального активу, придбаного в обмін (або
частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості
переданого нематеріального активу, збільшеній (зменшеній) на суму
грошових коштів чи їхніх еквівалентів, що була передана (отримана) під
час обміну.
Первісною вартістю безоплатно отриманих нематеріальних активів є
їхня справедлива вартість на дату отримання.
Первісною вартістю нематеріальних активів, що внесені до
статутного капіталу підприємства, визнають погоджену засновниками
(учасниками) підприємства їхню справедливу вартість з урахуванням
витрат пов’язаних з приведенням цього нематеріального активу до стану
придатності для використання за призначенням.
Нематеріальні активи, отримані внаслідок об’єднання підприємств,
оцінюють за їхньою справедливою вартістю.
Первісну вартість окремого об’єкта нематеріальних активів,
сплачених загальною сумою, визначають шляхом розподілу сплаченої
суми пропорційно до справедливої вартості кожного з придбаних об’єктів.
Первісна вартість нематеріального активу, створеного підприємством,
охоплює прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші
витрати, безпосередньо пов’язані зі створенням цього нематеріального
активу та приведенням його до стану придатності для використання за
призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів,
ліцензій тощо).
Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму
витрат, пов’язаних із удосконаленням цих нематеріальних активів і
підвищенням їхніх можливостей і строку використання, які сприятимуть
збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.
Витрати, які здійснюють для підтримання об’єкта в придатному для
14
використання стані та одержання первісно визначеного розміру майбутніх

економічних вигод від його використання, включають до складу витрат
звітного періоду.
Переоцінка нематеріальних активів
Підприємство може проводити переоцінку за справедливою вартістю
на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний
ринок. У разі переоцінки окремого об’єкта нематеріального активу треба
переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей
нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).
Переоцінка нематеріальних активів тієї групи, об’єкти якої вже
зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб
їхня залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від
справедливої вартості.
Переоцінену первісну вартість і накопичену амортизацію об’єкта
нематеріального активу визначають як добуток первісної вартості або
накопиченої амортизації та індексу переоцінки. Індекс переоцінки
визначають діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється,
на його залишкову вартість. Якщо залишкова вартість об’єкта
нематеріальних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова
вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до
його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої
амортизації об’єкта.
Відомості про зміни первісної вартості та суми накопиченої
амортизації нематеріальних активів заносяться до регістрів їхнього
аналітичного обліку.
Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів
відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки  у складі
витрат звітного періоду.
Амортизація нематеріальних активів
Нарахування амортизації нематеріальних активів (крім права
постійного користування земельною ділянкою) відбувається протягом
строку їхнього корисного використання, який визначає підприємство,
визнаючи цей об’єкт активом (зараховуючи на баланс).
Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного
використання амортизації не підлягають. До нематеріальних активів з
невизначеним строком корисного використання належать ті, щодо яких
підприємство не визначило обмеження строку, протягом якого очікується
15
збільшення грошових коштів (чи їхніх еквівалентів) від використання

таких нематеріальних активів.
Для визначення строку корисного використання об’єкта
нематеріальних активів треба враховувати:
 строки корисного використання подібних активів;
 моральне зношення, що передбачається;
 правові або інші подібні обмеження щодо строків його
використання;
 залежність строку корисного використання нематеріального
активу від строку корисного використання інших активів
Метод амортизації нематеріального активу обирає підприємство
самостійно, враховуючи умови отримання майбутніх економічних вигод.
Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизацію нараховують із
застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при
застосуванні відповідних методів нарахування виконують згідно з
Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби”.
Під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість
нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків:
 коли існує невідмовне зобов’язання іншої особи щодо придбання
цього об’єкта наприкінці строку його корисного використання;
 коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі
інформації існуючого активного ринку й очікується, що такий
ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання
цього об’єкта.
Нарахування амортизації розпочинається з місяця, наступного за
місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот.
Суму нарахованої амортизації підприємства відображають збільшенням
суми витрат підприємства та накопиченої амортизації нематеріальних
активів.
Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця,
наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.
Термін корисного використання нематеріального активу та метод
його амортизації переглядаються у кінці звітного року, якщо в наступному
періоді очікують зміни строку корисного використання активу або зміни
умов отримання майбутніх економічних вигод. Нематеріальні активи з
невизначеним строком корисного використання в кінці кожного року
16
також оцінюють на наявність ознак невизначеності обмеження строку

їхнього корисного використання та за відсутності таких ознак
підприємство визначає строк корисного використання таких
нематеріальних активів.
Амортизацію нематеріального активу нараховують, враховуючи
новий метод нарахування амортизації і строку використання, починаючи з
місяця, наступного за місяцем змін.
Вибуття нематеріальних активів
Нематеріальний актив списують з балансу в разі його вибуття
внаслідок безоплатної передачі або неможливості отримання
підприємством надалі економічних вигод від його використання.
Фінансовий результат від вибуття об’єктів нематеріальних активів
визначають як різницю між доходом від вибуття (вирахувавши непрямі
податки і витрати, пов’язані з вибуттям) та їхньою залишковою вартістю.
Регістри аналітичного обліку нематеріальних активів, що вибули, додають
до документів, якими оформлені факти вибуття цих об’єктів.
Для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух
нематеріальних активів призначений рахунок 12 „Нематеріальні
активи”.
До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають
матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуватися
підприємством, щоб використати протягом періоду більше одного року
(або одного операційного циклу, якщо він перевищує 1 рік) для
виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду
іншим особам.
За дебетом рахунку 12 „Нематеріальні активи” відображається
придбання або отримання в результаті розробки (від інших фізичних або
юридичних осіб) нематеріальних активів, які обліковують за первісною
вартістю, та сума дооцінки таких активів, за кредитом – вибуття внаслідок
продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання
підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума
уцінення нематеріальних активів.
Рахунок 12 „Нематеріальні активи” має такі субрахунки:
121 „Права користування природними ресурсами”
122 „Права користування майном”
123 „Права на комерційні позначення”
124 „Права на об'єкти промислової власності”
17
125 „Авторське право та суміжні з ним права”

127 „Інші нематеріальні активи”.
На субрахунку 121 „Права користування природними ресурсами”
ведуть облік наявності об'єктів права користування ресурсами природного
середовища. До них належать: права користування надрами, іншими
ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією
про природне середовище.
На субрахунку 122 „Права користування майном” ведуть облік
наявності прав користування майном (право користування земельною
ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень
тощо).
На субрахунку 123 „Права на комерційні позначення” ведуть облік
наявності прав на комерційні позначення (права на торговельні марки
(знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо).
На субрахунку 124 „Права на об’єкти промислової власності” ведуть
облік наявності прав на об'єкти промислової власності (право на винаходи,
корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин,
компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці,
у тім числі ноу-хау тощо).
На субрахунку 125 „Авторське право та суміжні з ним права” ведуть
облік наявності авторського права та суміжних з ним прав (право на
літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, компіляції
даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі
(програми) організацій мовлення тощо).
На субрахунку 127 „Інші нематеріальні активи” ведуть облік інших
нематеріальних активів, якими володіє підприємство (права на ведення
діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
Первинними документами з обліку нематеріальних активів
підприємства є Акт введення в господарський оборот об’єкта права
інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (ф. № НА-1),
Інвентарна картка об’єкта права інтелектуальної власності у складі
нематеріальних активів (ф. № НА-2), Акт вибуття (ліквідації) об’єкта
права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (ф. №
НА-3), Інвентарний опис об’єктів права інтелектуальної власності у складі
нематеріальних активів (ф. № НА-4). Для журнально-ордерної форми
обліку регістрами аналітичного обліку є журнал 4 та відомість 4.3. Для
спрощеної форми обліку – відомість 4-м.
18

імені Івана Франка, 2017. – 684 с.
2019. 560 с.
2017. 20 с.
19

ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ.

ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
ОБЛІК ПРАЦІ, ЇЇ ОПЛАТИ

ТА СОЦІАЛЬНОГО
СТРАХУВАННЯ
ПЕРСОНАЛУ
Львів
2022
ОБЛІК ПРАЦІ, ЇЇ ОПЛАТИ ТА

СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
ПЕРСОНАЛУ
Львів
2022
УДК 657.37(075.8)
ББК 65.052я73
П 389
Рецензент:
Турко Ф. М.,


П 389 Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу : текст
лекції. Львів: Львівський національний університет імені Івана
Франка, 2022. 13 с.
Розглянуто систему бухгалтерського обліку праці, її оплати та

соціального страхування персоналу.
УДК 657.37(075.8)
ББК 65.052я73

ОБЛІК ПРАЦІ, ЇЇ ОПЛАТИ ТА СОЦІАЛЬНОГО
СТРАХУВАННЯ ПЕРСОНАЛУ1
ПЛАН
1. Форми та системи оплати праці. Складові фонду оплати
праці підприємства
2. Синтетичний і аналітичний облік заробітної плати
3. Облік нарахувань на фонд оплати праці й утримань зі
заробітної плати
1. Форми та системи оплати праці. Складові фонду оплати праці

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права

розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці
визначає Кодекс законів про працю України. Він регулює трудові
відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці,
поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного
виробництва і піднесенню на цій основі матеріального та культурного
рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому
перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної
працездатної людини.
Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх
підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду
діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим
договором з фізичними особами.
Нормальна тривалість робочого часу працівників не може
перевищувати 40 годин на тиждень.
Скорочену тривалість робочого часу встановлюють:
1) для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для
осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють
у період канікул) – 24 години на тиждень. Тривалість робочого часу учнів,
які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не
може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу,
передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;
2) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами
праці, – не більше як 36 годин на тиждень.
1
Івана Франка, 2017. С. 359-366
3
Плиса В. Й., Плиса З. П. Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу: текст лекції
Для працівників установлюють п’ятиденний робочий тиждень з двома

вихідними. При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної
роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового
розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або
уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної
профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства,
установи, організації з додержанням визначеної тривалості робочого
тижня .
На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером
виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого
тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з
одним вихідним днем. Якщо шестиденний робочий тиждень тривалість
щоденної роботи не може перевищувати 7 годин за тижневої норми 40
годин, 6 годин за тижневої норми 36 годин і 4 годин за тижневої норми 24
години. П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлює
власник або уповноважений ним орган спільно з виборним органом
первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з
урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за
погодженням з місцевою Радою народних депутатів.
Працівникам надають перерву для відпочинку і харчування
тривалістю не більше двох годин. Перерву не зараховують до робочого
часу. Перерву для відпочинку і харчування надають, зазвичай, через
чотири години після початку роботи.
Якщо п’ятиденний робочий тиждень, то працівникам надають два
вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні – один
вихідний.
Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день за
п’ятиденного робочого тижня, якщо він не визначений законодавством,
визначається графіком роботи підприємства, установи, організації,
погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації
(профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і має
надаватися підряд з загальним вихідним днем.
У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним
днем, вихідний день переносять на наступний після святкового або
неробочого. Роботу у вихідний день можна компенсувати, за згодою
сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі в
подвійному розмірі.
Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не
менше як сорок дві години.
В Україні встановлено такі святкові дні:
4
1 січня – Новий рік

7 січня і 25 грудня – Різдво Христове
8 березня – Міжнародний жіночий день
1 травня – День праці
9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День
перемоги)
28 червня – День Конституції України
24 серпня – День незалежності України
14 жовтня – День захисника України.
Роботу не провадять в дні таких релігійних свят:
7 січня і 25 грудня – Різдво Христове
один день (неділя) – Пасха (Великдень)
один день (неділя) – Трійця.
За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій,
зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств, установ, організацій
надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку
протягом року для святкування їхніх великих свят з відпрацюванням за ці
дні.
Громадянам, які перебувають у трудових відносинах з
підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм
власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за
трудовим договором у фізичної особи, надають щорічні (основна та
додаткові) відпустки зі збереженням на їхній період місця роботи (посади)
і заробітної плати. Щорічну основну відпустку надають працівникам
тривалістю не менше як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік,
який відлічується з дня укладення трудового договору. Особам віком до
вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31
календарний день.
Щорічні додаткові відпустки надають працівникам:
1) за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;
2) за особливий характер праці;
3) в інших випадках, передбачених законодавством.
Тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх
надання встановлено нормативно-правовими актами України.
Дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у
визначеному порядку, а також відпустки у зв’язку з вагітністю та
пологами до щорічних відпусток не включають.
Щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший
рік роботи надають працівникам після закінчення шести місяців
безперервної роботи на цьому підприємстві, в установі, організації.
5
Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані

працівникові в будь-який час відповідного робочого року.
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджує
власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним
органом первинної профспілкової організації (профспілковим
представником), і доводять до відома всіх працівників. Складаючи
графіки, враховують інтереси виробництва, особисті інтереси працівників
та можливості відпочинку.
Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості
допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її
частина становитиме не менше 14 календарних днів.
Не використана частина щорічної відпустки має бути надана
працівнику до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після
закінчення робочого року, за який надається відпустка.
У разі звільнення працівника йому виплачують грошову компенсацію
за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової
відпустки працівникам, які мають дітей.
За бажанням працівника частину щорічної відпустки замінюють
грошовою компенсацією. Тривалість наданої працівникові щорічної та
додаткових відпусток не повинна бути меншою, ніж 24 календарних дні.
Особам віком до вісімнадцяти років заміну всіх видів відпусток грошовою
компенсацією не допускають.
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може
надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін,
обумовлений угодою між працівником і власником або уповноваженим
ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Заробітна плата – це винагорода, обчислена зазвичай у грошовому
виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові
за виконану ним роботу. Її розмір залежить від складності та умов
виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів
його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації
і максимальним розміром не обмежується. Вона підлягає індексації у
визначеному законодавством порядку.
Мінімальна заробітна плата – це законодавчо визначений розмір
заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може
провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму
праці (обсяг робіт). Вона є державною соціальною гарантією,
обов’язковою на всій території України для підприємств, установ,
організацій усіх форм власності і господарювання, фізичних осіб. До
мінімальної заробітної плати не включають доплати, надбавки,
6
заохочувальні та компенсаційні виплати. Розмір мінімальної заробітної

плати встановлюється і переглядається відповідно до вимог Закону
України „Про оплату праці”, він не може бути нижчим від розміру
прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці,
яка охоплює тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і
тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифну систему оплати праці використовують для розподілу робіт
залежно від їхньої складності, а працівників – залежно від кваліфікації та
за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та
диференціації розмірів заробітної плати.
Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадять на
основі тарифної ставки робітника першого розряду, яку визначено у
розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної
заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень
розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і
присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником
або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним
довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової
організації (профспілковим представником).
Посадові оклади службовцям визначає власник або уповноважений
ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами
атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати
посадові оклади службовцям у межах затверджених у визначеному
порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній
посаді.
Оплату праці працівників здійснюють за погодинною, відрядною
або іншими системами оплати праці. Оплату можна провадити за
результатами індивідуальних і колективних робіт.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки,
ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри
надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних,
компенсаційних і гарантійних виплат встановлюють підприємства,
установи, організації самостійно у колективному договорі з дотриманням
норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та
галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на
підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або
уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з виборним
органом первинної профспілкової організації (профспілковим
7
представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі

його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим
колективом органом.
Оплату праці працівників здійснюють у першочерговому порядку. Всі
інші платежі виконує власник або уповноважений ним орган після
виконання зобов’язань щодо оплати праці.
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну
плату за фактично виконану роботу. За погодинною системою оплати
праці роботу в надурочний час оплачують у подвійному розмірі годинної
ставки.
За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час
виплачують доплату у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника
відповідної кваліфікації, оплату праці якого здійснюють за погодинною
системою, – за всі відпрацьовані надурочні години.
Роботу у святковий і неробочий день оплачують у подвійному
розмірі:
1) відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;
2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними
ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
3) працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної
годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і
неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в
розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота
провадилася понад місячну норму.
Оплату у зазначеному розмірі провадять за години, фактично
відпрацьовані у святковий і неробочий день.
За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий
день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Роботу у нічний час оплачують у підвищеному розмірі,
встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та
колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки
(окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
Час простою не з вини працівника оплачують з розрахунку не нижче
від двох третин тарифної ставки визначеного працівникові розряду
(окладу).
Час простою з вини працівника не оплачують.
Заробітну плату виплачують працівникам регулярно в робочі дні у
строки, визначені колективним договором, але не рідше двох разів на
місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних
днів.
8
У разі звільнення працівника виплату всіх сум, що належать йому від

підприємства, установи, організації, провадять у день звільнення. Якщо
працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути
виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим
працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні
працівникові у разі звільнення, власник або уповноважений ним орган має
письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
2. Синтетичний і аналітичний облік заробітної плати
Узагальнення інформації про розрахунки за виплатами працівникам,

які належать до облікового та необлікового складу підприємства, – з
оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомоги тощо),
за не одержані в установлений строк з каси підприємства суми з виплат
працівникам, за іншими поточними виплатами ведуть на синтетичному
рахунку 66 „Розрахунки за виплатами працівникам”.
Рахунок 66 „Розрахунки за виплатами працівникам” має такі
субрахунки:
661 „Розрахунки за заробітною платою”;
662 „Розрахунки з депонентами”;
663 „Розрахунки за іншими виплатами”.
За кредитом рахунка 66 „Розрахунки за виплатами працівникам”
відображають нараховану працівникам підприємства основну та
додаткову заробітну плату, премії, допомогу з тимчасової
непрацездатності, інші належні до нарахування працівникам виплати, за
дебетом – виплата основної та додаткової заробітної плати, премій,
допомоги з тимчасової непрацездатності тощо; вартість одержаних
матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати (погашення
заборгованості перед працівниками за іншими виплатами); утримання
податку з доходів фізичних осіб, збору на обов’язкове державне пенсійне
страхування, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування, платежів за виконавчими документами та інші утримання з
виплат працівникам.
Заборгованість підприємства з виплат працівникам у разі одержання
підприємством готівки для виплати через касу підприємства та
неотримання її працівниками в установлений строк відображають за
дебетом субрахунків 661 „Розрахунки за заробітною платою” і 663
„Розрахунки за іншими виплатами” та кредитом субрахунку 662
„Розрахунки з депонентами”.
На субрахунку 663 „Розрахунки за іншими виплатами” ведуть облік
9
розрахунків за виплатами, які не належать до фонду оплати праці, зокрема

допомога з часткового безробіття, допомога з тимчасової
непрацездатності.
Аналітичний облік розрахунків ведуть за кожним працівником,
видами виплат та утримань.
Типова кореспонденція рахунків з обліку заробітної Основними
первинними документами з обліку оплати праці є Накази (розпорядження)
про прийняття на роботу (Форма П-1), особові картки (Форма П-2),
Алфавітна картка (Форма П-3), Наказ (розпорядження) про припинення дії
трудового договору (контракту) (Форма П-8), Табель обліку використання
робочого часу і розрахунку заробітної плати (Форма П-12), Табель обліку
використання робочого часу (Форма П-13), Табель обліку використання
робочого часу (Форма П-14), Розрахункова платіжна відомість (Форма П-
49), Розрахункова відомість (Форма П-49; Форма П-50), Розрахунок
заробітної плати (Форма П-52), Платіжна відомість (Форма П-53). У
журнально-ордерній формі обліку регістрами аналітичного обліку оплати
праці є журнал 5; 5а.
3. Облік нарахувань на фонд оплати праці й утримань зі

заробітної плати
Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма

видами платежів до бюджету, враховуючи податки з працівників
підприємства призначено рахунок 64 „Розрахунки за податками й
платежами” (субрахунок 641 „Розрахунки за податками”).
На субрахунку 641 „Розрахунки за податками” ведуть облік податків,
які нараховують та сплачують відповідно до чинного законодавства
(податок на прибуток, податок на додану вартість інші податки).
Облік розрахунків за зборами на обов’язкове державне пенсійне
страхування, на обов’язкове соціальне страхування, на обов’язкове
соціальне страхування на випадок безробіття тощо, за індивідуальним
страхуванням персоналу підприємства ведуть на рахунку 65 „Розрахунки
за страхуванням”.
За кредитом рахунку 65 „Розрахунки за страхуванням” відображають
нараховані зобов'язання за страхуванням, а також одержані від органів
страхування кошти, за дебетом – погашення заборгованості та витрачання
коштів страхування на підприємстві.
Рахунок 65 „Розрахунки за страхуванням” має такі субрахунки:
651 „За пенсійним забезпеченням”
10
652 „За соціальним страхуванням”

653 „За страхуванням на випадок безробіття”
654 „За індивідуальним страхуванням”
655 „За страхуванням майна”
На субрахунку 651 „За пенсійним забезпеченням” ведуть облік
розрахунків з Пенсійним фондом України за збором на обов'язкове
державне пенсійне страхування.
На субрахунку 652 „За соціальним страхуванням” ведуть облік
розрахунків з Фондом соціального страхування України за збором на
обов’язкове соціальне страхування.
На субрахунку 653 „За страхуванням на випадок безробіття” ведуть
облік розрахунків з Державним бюджетом України за збором на
обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття.
11

2019. 560 с.
2017. 20 с.
12

ОБЛІК ПРАЦІ, ЇЇ ОПЛАТИ ТА

СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
ПЕРСОНАЛУ
ОЦІНЮВАННЯ
ТА КАЛЬКУЛЯЦІЯ
Львів
2022
Львів
2022
УДК 657.37(075.8)
ББК 65.052я73
П 389
Рецензент:
Турко Ф. М.,


П 389 Оцінювання та калькуляція : текст лекції. Львів: Львівський
національний університет імені Івана Франка, 2022. 10 с.
ISBN
Розглянуто місце та роль оцінювання і калькулювання в системі

бухгалтерського обліку
УДК 657.37(075.8)
ББК 65.052я73

ОЦІНЮВАННЯ ТА КАЛЬКУЛЯЦІЯ
ПЛАН
1. Оцінювання в системі бухгалтерського обліку
2. Калькуляція та калькулювання
1. Оцінювання в системі бухгалтерського обліку

Оцінювання – це спосіб вартісного визначення господарських фактів,
явищ і процесів. За допомогою оцінювання натуральні (речові та трудові)
характеристики перетворюють на вартісні. Вартісне оцінювання
господарських фактів – явищ і процесів є передумовою їх запису у системі
бухгалтерських доказів – документів, реєстрів (рахунків) та звітності.
Вартісна оцінка в бухгалтерському обліку є загальним вимірником,
який дає змогу узагальнити всі господарські факти – явища та процеси.
Вартісне оцінювання є складовою методу бухгалтерського обліку та
його принципом, за відсутності якого бухгалтерський облік за двоїстою
(подвійною) системою не може виконуватися.
Оцінка господарських засобів має важливе значення для визначення
поточного фінансового стану підприємства та результатів його діяльності.
Оцінка є способом вираження економічних подій (явищ) у грошовому
вимірнику, й спрямована на виявлення розміру динаміки зміни
аналізованих показників.
Оцінці підлягають такі об’єкти бухгалтерського обліку:
– основні засоби;
– нематеріальні активи;
– виробничі запаси;
– готова продукція;
– товари;
– фінансові інвестиції (короткострокові й довгострокові).
Основоположні принципи, які визначають правильність оцінки майна
та зобов’язань – реальність і єдність.
Реальність оцінки полягає в об’єктивності та відповідності вартісної
оцінки окремих об’єктів бухгалтерського обліку їхній фактичній величині.
Для цього потрібне точне визначення (калькуляція) фактичної
собівартості сировини та матеріалів, незавершеного виробництва й готової
продукції.
Єдність оцінки означає її одноманітність і постійність, яка
досягається визначенням обов’язкових правил оцінки та суворим
контролем за їхнім дотриманням.
3
Плиса В. Й., Плиса З. П. Оцінювання та калькуляція : текст лекції
Способи оцінки залежать від видів майна та зобов’язань.

Основні засоби разом з первісною вартістю обліковують за відновною
і залишковою вартістю.
Первісна (фактична) вартість – це вартість створення або
придбання основних засобів, враховуючи витрати з їхнього
транспортування та встановлення.
Зміну первісної вартості основних засобів, за якою вони були
обліковані, допускають у випадках добудови, дообладнання,
реконструкції, часткової ліквідації й переоцінки об’єктів основних засобів.
Відновна вартість – це вартість відтворення основних засобів, що
характеризує їхню фактичну собівартість у сучасних умовах. Вона
формується за результатами переоцінки основних засобів.
Залишкову вартість використовують в обліку для реальної оцінки
основних засобів, вона дорівнює первинній (відновній) вартості за
мінусом суми їхньої амортизації.
Аналогічно оцінюють нематеріальні активи. Первісна вартість
нематеріальних активів враховує їхню купівельну вартість або експертну
оцінку й витрати з доведення об’єкта в стан готовності для експлуатації
відповідно до його призначення.
Виробничі запаси (сировина, матеріали, покупні напівфабрикати,
паливо тощо) у момент оприбуткування спочатку обліковують за
твердими обліковими цінами: нормативною або плановою собівартістю з
обов’язковим обчисленням до кінця звітного місяця фактичної
собівартості їх придбання.
Витрати виробничих запасів можуть оцінювати за одним з таких
методів:
– середньозваженої собівартості;
– собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
– нормативних затрат.
У світовій практиці застосовують й інші методи оцінки виробничих
запасів: наступна партія на прихід – перша у витрати (ЛІФО), базисний та
ін.
Готову продукцію оцінюють за плановою виробничою собівартістю
або за нормативною собівартістю з виділенням різниці між плановою та
фактичною собівартістю.
Товар оцінюють за гуртовими або роздрібними цінами. У гуртову
ціну товару входить його виробнича собівартість, прибуток, акцизи. До
роздрібної ціни входять націнки постачальницько-збутових і торгових
організацій.
Незавершене виробництво оцінюють за фактичною собівартістю, а
4
відходи виробництва – за цінами можливого їх використання на

підприємстві або реалізації.
4.2. Калькуляція та калькулювання

Калькуляція (від лат. слова calkulatio – обчислення, розрахунок) –
процес розрахунку грошових витрат на одиницю продукції та конкретного
виду робіт, послуг.
За допомогою калькуляції розраховують собівартість, яка є сумою
всіх витрат на виробництво та реалізацію продукції у вартісному виразі.
Враховуючи галузеві особливості окремих виробництв, у розрахунок
собівартості вносять корективи.
Основою системи управління собівартістю продукції є прогнозування
та планування окремих видів витрат на базі наукових обґрунтованих норм,
чітка постановка обліку та калькуляції, аудиту й контролю за
формуванням витрат. Всі ці елементи перебувають в тісному
взаємозв’язку та взаємодії.
Питання калькуляції виникають на всіх стадіях кругообігу
господарських засобів: у процесі заготівлі сировини та матеріалів,
виробництва та реалізації продукції.
У процесі розрахунку собівартості продукції треба мати чітке
уявлення, про те що таке об’єкт калькуляції та калькуляційна одиниця.
В обліку об’єктом калькуляції визнається продукт виробництва
(деталь, вузол, виріб, група однорідних виробів), технологічна фаза
(переділ, виробництво), стадія й інше, тобто продукція різного рівня
готовності (робіт або послуг).
Калькуляційна одиниця – це вимірник об’єкта калькуляції.
У практичній діяльності зазвичай використовують два основних
методи (прийоми) визначення фактичної собівартості об’єкта обліку:
простий та складний (розрахунковий) метод калькуляції.
Простий – це метод оцінювання фактичної собівартості за ціною
обміну (ціною купівлі).
Розрахунковий метод – потребує додаткових облікових процедур
обчислення (калькулювання).
Групування поточних витрат проводять за економічними елементами
та статтями калькуляції.
За елементами витрат групування потрібне для отримання інформації
про кількість витрат в звітному періоді на виготовлення конкретного
об’єкта. Витрати, які формують собівартість продукції (робіт, послуг),
групують відповідно до їхньої економічної сутності незалежно від
галузевих особливостей за такими елементами:
5
– матеріальні затрати;
– витрати на оплату праці;
– відрахування на соціальні заходи;
– амортизація;
– інші операційні витрати.
За допомогою такого групування витрат неможливо проводити
оперативний контроль за діяльністю підприємства та визначати
собівартість окремих видів продукції при багатономенклатурному
виробництві. Це завдання вирішують, групуючи витрати за
калькуляційними статтями.
Типова номенклатура статей витрат враховує такі статті:
1) сировина й матеріали;
2) поворотні відходи (віднімають);
3) купувальні і комплектуючі вироби, напівфабрикати і послуги
виробничого характеру сторонніх підприємств, організацій;
4) паливо й енергія на технологічні цілі;
5) заробітна плата виробничих робочих;
6) відрахування на соціальні потреби;
7) витрати на зміст і експлуатацію устаткування;
8) цехові (загальновиробничі) витрати;
9) загальнозаводські (загальногосподарські) витрати;
10) втрати від браку;
11) інші виробничі витрати;
12) комерційні (позавиробничі) витрати.
З урахуванням галузевих особливостей типова номенклатура статей
трансформується. Групування витрат за статтями витрат використовують
у внутрішньовиробничому плануванні, обліку та калькуляції собівартості
продукції, робіт, послуг. Вона визначає зміст окремих методів обліку
витрат на виробництво та калькуляцію собівартості продукції, робіт і
послуг.
Методи обліку виробничих витрат класифікують, враховуючи зміст
технологічного процесу на конкретному підприємстві, об’єктів
калькуляції і способу збору інформації.
Повноту та достовірність витрат, які зачисляють на конкретні об’єкти
обліку, забезпечують чіткою організацією первинного обліку, високим
рівнем його аналітичності.
За способом включення в собівартість всі витрати поділяють на прямі
й непрямі.
Прямі витрати прямо включають в собівартість конкретних об'єктів
калькуляції. Це сировина та матеріали, заробітна плата основних
6
виробничих робітників з відрахуваннями на соціальні потреби.

Непрямі витрати відносять до всього виробництва в цілому або до
окремих його підрозділів. Це амортизаційні відрахування, витрати на
ремонт, заробітна плата адміністративно-управлінського персоналу,
господарські, канцелярські й інші витрати. Протягом місяця їх формують
на окремих рахунках, а в кінці місяця розподіляють за видами продукції,
що випускає підприємство. Основою для такого розподілу можуть бути
або прямі витрати, або заробітна плата основних виробничих робітників
тощо.
Розрізняють нормативну, планову (кошторисну) і фактичну
(звітну) калькуляцію.
Нормативну калькуляцію розраховують на початок звітного періоду
і є величиною витрат, яку підприємство на момент складання калькуляції,
враховуючи існуючі технології витрачає на одиницю продукції, що
випускається, з урахуванням норм, які діють, постатейно.
Планова (кошторисна) калькуляція – собівартість кожного виробу,
виду або групи продукції, розрахована за окремими калькуляційними
статтями витрат, які підприємство планує до кінця звітного періоду
Вважають, що величина планової калькуляції продукції повинна бути
нижчою за нормативну.
Фактична (звітна) калькуляція – фактична величина витрат на
конкретний вид продукції в звітному періоді. Вона одночасно
характеризує рівень відхилення собівартості, визначеної нормативною та
плановою калькуляціями.
Усі витрати, які належать до випущеної продукції, підраховують і
ділять на її кількість. Тобто визначають собівартість одиниці конкретної
продукції. На виробництві, де облік витрат ведуть за замовленнями,
фактичні витрати формують за конкретним замовленням, тобто
визначають його фактичну собівартість.
Оцінка та калькуляція займають ключове місце серед способів, які
формують зміст методу бухгалтерського обліку. Це зумовлено змістом
облікової інформації, отриманої за їхньою допомогою. Оцінка та
калькуляція допомагають досягти вартісного вимірювання та
узагальнення фактів господарської діяльності підприємства й дають змогу
використати отриману інформацію для ухвалення управлінських рішень.
7
1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон
України від 16 липня 1999 року № 996-XIV // База даних
„Законодавство України” / ВР України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14/conv#top (дата звернення:
07.02.2022).
2. Грабова Н. М. Теорія бухгалтерського обліку : навч. посібник. 6-те
вид. К.: А.С.К., 2002. 266 с.
2019. 560 с.
імені Івана Франка, 2017. – 684 с.
2017. 20 с.
8. Плиса В. Й., Плиса З. П. Теорія бухгалтерського обліку : навч.
посібник. Львів: Видавництво ННВК „АТБ”, 2020. 200 с.
9. Плиса В. Й., Ріль З. П. Бухгалтерський облік: Довідник. Львів :
10. Сопко В. В. Бухгалтерський облік : навч. посібник. К. : КНЕУ,
2000. 578 с.
8
ДОДАТКИ
Додаток 1
ОЗНАКИ КЛАСИФІКАЦІЇ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО

—————————————————————————————————————————————————————————————————
Ознаки | Витрати
—————————————————————————————————————————————————————————————————
1. За місцем виникнення витрати виробництва, цеху, дільниці,

витрат служби
2. За видами продукції, витрати на вироби, типові представники

робіт, послуг виробів, групи однорідних виробів, од-
норазові замовлення, валову, товарну,
реалізовану продукцію
3. За видами витрат витрати за економічними елементами,

витрати за статтями калькуляції
4. За способами перене- витрати прямі, непрямі

сення вартості на про-
дукцію
5. За ступенем впливу витрати умовно-змінні, умовно-постійні

обсягу виробництва на
рівень витрат
6. За календарними витрати поточні, одноразові

періодами
9

ОБЛІК ГРОШОВИХ
КОШТІВ І
ДЕБІТОРСЬКОЇ
ЗАБОРГОВАНОСТІ
Львів
2023
ОБЛІК ГРОШОВИХ
КОШТІВ І ДЕБІТОРСЬКОЇ
ЗАБОРГОВАНОСТІ
Львів
2023
УДК 657.37(075.8)
ББК 65.052я73
П 389
Рецензент:
Турко Ф. М.,


П 389 Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості : текст
лекції. Львів: Львівський національний університет імені Івана
Франка, 2023. 59 с.
Розглянуто особливості обліку грошових коштів і дебіторської
заборгованості.
Для студентів закладів вищої освіти, слухачів системи післядипломної
освіти, усіх, хто цікавиться бухгалтерським обліком.
УДК 657.37(075.8)
ББК 65.052я73

ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ І
ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
1. Облік дебіторської заборгованості
2. Облік касових операцій
3. Облік коштів на рахунках у банках. Види та форми
безготівкових розрахунків, їх відображення у
бухгалтерському обліку
1. Облік дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів
підприємству на певну дату.
інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у
фінансовій звітності визначено у Положенні (стандарті)
бухгалтерського обліку 10 „Дебіторська заборгованість”.
Дебіторську заборгованість визнають активом, якщо існує
ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних
вигод і може бути достовірно визначена її сума.
Поточну дебіторську заборгованість за продукцію, товари,
роботи, послуги визнають активом одночасно з визнанням доходу
від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюють за
первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію,
товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між
справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною
сумою грошових коштів та/ або їх еквівалентів, що підлягають
отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця
визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами
(процентами) у періоді її нарахування.
Поточну дебіторську заборгованість, яка є фінансовим активом
(крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для
продажу), включають до підсумку балансу за чистою реалізаційною
вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату
балансу обчислюють величину резерву сумнівних боргів.
Величину сумнівних боргів визначають враховуючи з
платоспроможність окремих дебіторів, питомої ваги безнадійних
боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт,
4
В. Й. Плиса, З. П. Плиса Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості : текст лекції
послуг на умовах наступної оплати або на підставі класифікації

дебіторської заборгованості.
Визначена на підставі класифікації дебіторської заборгованості
величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок
резерву сумнівних боргів на ту саму дату.
Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може
бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму
дату.
Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари,
роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської
заборгованості за строками її непогашення із визначенням
коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності
визначає підприємство, враховуючи фактичну суму безнадійної
дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди. Коефіцієнт
сумнівності зазвичай зростає зі збільшенням строків непогашення
дебіторської заборгованості. Величину резерву сумнівних боргів
визначають як суму добутків поточної дебіторської заборгованості
за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та
коефіцієнта сумнівності відповідної групи. Нарахування суми
резерву сумнівних боргів за звітний період відображають у звіті про
фінансові результати у складі інших операційних витрат.
Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів
проводять з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних
боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних
боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари,
роботи, послуги списують з активів на інші операційні витрати.
Суму відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської
заборгованості включають до складу інших операційних доходів.
Поточну дебіторську заборгованість, щодо якої створення
резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її
безнадійною списують з балансу з відображенням у складі інших
операційних витрат.
Частину довгострокової дебіторської заборгованості, яка
підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу,
відображають на ту саму дату в складі поточної дебіторської
заборгованості.
Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховують
проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою
5
вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду

заборгованості й умов її погашення.
Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості
фізичних та юридичних осіб, яка не виникає під час нормального
операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з
дати балансу, а також для обліку інших необоротних активів, які не
знайшли безпосереднього відображення на інших рахунках обліку
необоротних активів використовують рахунок 18 „Довгострокова
дебіторська заборгованість та інші необоротні активи”.
Рахунок 18 „Довгострокова дебіторська заборгованість та інші
необоротні активи” має такі субрахунки:
181 „Заборгованість за майно, що передано у фінансову
оренду”;
182 „Довгострокові векселі одержані”;
183 „Інша дебіторська заборгованість”;
184 „Інші необоротні активи”.
За дебетом рахунка 18 „Довгострокова дебіторська
заборгованість та інші необоротні активи” відображається
виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської
заборгованості й одержання інших необоротних активів, за
кредитом – погашення (списання) довгострокової дебіторської
заборгованості та вибуття інших необоротних активів.
На субрахунку 181 „Заборгованість за майно, що передано у
фінансову оренду” відображають чисті інвестиції орендодавця у
фінансову оренду, визначені згідно з Положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку 14 „Оренда”.
На субрахунку 182 „Довгострокові векселі одержані” ведеться
облік векселів, одержаних на забезпечення довгострокової
дебіторської заборгованості.
Субрахунок 183 „Інша дебіторська заборгованість” призначений
для обліку довгострокової дебіторської заборгованості, яка не
відображається на інших субрахунках рахунку 18 „Довгострокова
дебіторська заборгованість та інші необоротні активи”, зокрема
розрахунків з працівниками за виданими довгостроковими
позиками тощо, інші види розрахунків.
На субрахунку 184 „Інші необоротні активи” ведеться облік
активів, використання яких, як очікується, неможливо протягом
дванадцяти місяців з дати балансу, зокрема грошових коштів, а
також інших активів, які безпосередньо не можуть бути відображені
6
на інших рахунках обліку необоротних активів.

Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості
та інших необоротних активів ведуть за кожним дебітором, за
видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення, за
видами інших необоротних активів.
Облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів
за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані
послуги та за іншими операціями, які забезпечені векселями, ведуть
на рахунку 34 „Короткострокові векселі одержані”.
Рахунок 34 „Короткострокові векселі одержані” має такі
341 „Короткострокові векселі, одержані в національній валюті”;
342 „Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті”.
На рахунку 34 „Короткострокові векселі одержані” за дебетом
відображають отримання векселя за продані товари (роботи,
послуги) та за іншими операціями, за кредитом – отримання коштів
у погашення векселів, погашення отриманим векселем
кредиторської заборгованості, продаж векселя третій стороні тощо.
Аналітичний облік ведуть за кожним одержаним векселем.
Узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та
замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й
послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також
узагальнюють інформацію про розрахунки з учасниками
промислово-фінансової групи ведуть на рахунку 36 „Розрахунки з
покупцями та замовниками”.
Рахунок 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками” має
такі субрахунки:
361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями”
362 „Розрахунки з іноземними покупцями”
363 „Розрахунки з учасниками ПФГ”
За дебетом рахунка 36 „Розрахунки з покупцями та
замовниками” відображають продажну вартість реалізованої
продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тім числі на
виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану
вартість, акцизи та інші податки, збори (обовʼязкові платежі), що
підлягають перерахуванню до бюджетів і позабюджетних фондів та
включені у вартість реалізації, за кредитом – сума платежів, які
надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу,
та інші види розрахунків. Сальдо рахунка відображає
7
заборгованість покупців і замовників за одержані продукцію

(роботи, послуги).
На субрахунку 362 „Розрахунки з іноземними покупцями”
аналітичний облік ведуть в гривнях та валюті, обумовленій
договором.
Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками
ведуть за кожним покупцем і замовником за кожним предʼявленим
до сплати рахунком.
Облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з
різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами,
за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками
членів кредитних спілок і за іншими операціями ведуть на рахунку
37 „Розрахунки з різними дебіторами”.
Рахунок 37 „Розрахунки з різними дебіторами” має такі
371 „Розрахунки за виданими авансами”
372 „Розрахунки з підзвітними особами”
373 „Розрахунки за нарахованими доходами”
374 „Розрахунки за претензіями”
375 „Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”
376 „Розрахунки за позиками членам кредитних спілок”
377 „Розрахунки з іншими дебіторами”
За дебетом рахунка 37 „Розрахунки з різними дебіторами”
відображають виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом
– її погашення чи списання.
На субрахунку 371 „Розрахунки за виданими авансами” ведуть
облік авансів, наданих іншим підприємствам.
На субрахунку 372 „Розрахунки з підзвітними особами” ведуть
облік розрахунків з підзвітними особами. Сальдо субрахунка може
бути дебетовим, і кредитовим. Такі показники відображають
розгорнуто: дебетове сальдо – в складі оборотних активів,
кредитове сальдо – в складі зобов’язань балансу підприємства.
На субрахунку 373 „Розрахунки за нарахованими доходами”
ведуть облік нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, які
підлягають отриманню.
На субрахунку 374 „Розрахунки за претензіями” ведуть облік
розрахунків за претензіями, які пред’явлені постачальникам,
підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за
пред’явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками.
8
На субрахунку 375 „Розрахунки за відшкодуванням завданих

збитків” ведуть облік розрахунків за відшкодуванням підприємству
завданих збитків внаслідок нестач і втрат від псування цінностей,
нестач і розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено.
На субрахунку 376 „Розрахунки за позиками членам кредитних
спілок” ведуть облік розрахунків за позиками членам кредитних
спілок у кредитних спілках.
На субрахунку 377 „Розрахунки з іншими дебіторами” ведуть
облік розрахунків за іншими операціями, облік яких не
відображають на інших субрахунках рахунка 37 „Розрахунки з
різними дебіторами”, зокрема розрахунки за операціями, які
пов’язані з веденням спільної діяльності (без створення юридичної
особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з
оплати праці та з підзвітними особами), інші розрахунки.
Аналітичний облік ведуть за кожним дебітором, за видами
заборгованості, термінами її виникнення й погашення.
Облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю,
щодо якої є ризик неповернення, ведуть на рахунку 38 „Резерв
сумнівних боргів”.
За кредитом рахунку 38 „Резерв сумнівних боргів”
відображають створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції
з рахунками обліку витрат, за дебетом – списання сумнівної
заборгованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської
заборгованості або зменшення нарахованих резервів у
кореспонденції з рахунком обліку доходів.
1.1. Порядок оформлення службових відряджень
працівників підприємств у межах України та за кордон
Службовим відрядженням вважають поїздку працівника за
розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого
населеного пункту для виконання службового доручення поза
місцем його постійної роботи.
Підприємство, яке відряджає працівника, реєструє особу, яка
вибуває у відрядження, у спеціальному журналі реєстрації
посвідчень про відрядження (Додаток 1). Воно зобов’язане
забезпечити його грошовими коштами (авансом) у розмірах,
визначених нормативно-правовими актами про службові
відрядження. Аванс відрядженому працівникові можуть видати
готівкою або перераховувати у безготівковій формі на відповідний
рахунок для використання зі застосуванням платіжних карток.
9
Окремим видом витрат, які не потребують спеціального

документального підтвердження, є добові витрати (видатки на
харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної
особи).
Добові витрати відшкодовують в єдиній сумі незалежно від
статусу населеного пункту.
Днем вибуття у відрядження вважають день відправлення
поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця
постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з
відрядження – день прибуття транспортного засобу до місця
постійної роботи відрядженого працівника. Якщо транспортний
засіб відправляється до 24 години включно, то днем вибуття у
відрядження вважають поточну добу, а з 0 години і пізніше –
наступну добу. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за
межами населеного пункту, де працює відряджений, у строк
відрядження зараховують час, який потрібний для проїзду до
станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначають день прибуття
відрядженого працівника до місця постійної роботи.
На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється
режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений.
Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші
дні відпочинку після повернення з відрядження не надають. Якщо
працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або
святкові й неробочі дні, то компенсацію за роботу в ці дні
виплачують відповідно до чинного законодавства. Якщо працівник
відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з
відрядження у визначеному порядку надають інший день
відпочинку.
Якщо наказом про відрядження передбачено повернення
працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові можуть
надати інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері
регулювання трудових відносин.
За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада)
та середній заробіток за час відрядження, в тім числі й за час
перебування в дорозі. Середній заробіток за час перебування
працівника у відрядженні зберігається на всі робочі дні тижня за
графіком, визначеним за місцем постійної роботи.
Направляє працівника підприємства у відрядження здійснює
керівник цього підприємства або його заступник, оформляється
10
наказом (розпорядженням) зі зазначенням: пункту призначення,

назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети
відрядження. Строк відрядження визначає керівник підприємства
або його заступник, але не може перевищувати 30 календарних днів.
Фактичний час перебування у відрядженні визначають за
відмітками в посвідченні про відрядження (Додаток 2) щодо
вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної
роботи. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів,
то відмітки про день прибуття і день вибуття проставляють у
кожному пункті. Відмітки в посвідченні про відрядження щодо
прибуття та вибуття працівника завіряють тією печаткою, якою
користується у своїй господарській діяльності підприємство для
засвідчення підпису відповідної службової особи, на яку наказом
(розпорядженням) керівника підприємства покладено обов’язки
реєструвати осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з
нього.
За кожний день (враховуючи день від’їзду та приїзду)
перебування працівника у відрядженні в межах України,
враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в
дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачують добові в
межах визначених граничних норм.
Визначення кількості днів відрядження для виплати добових
проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня
прибуття до місця постійної роботи, що зараховують як два дні.
При відрядженні працівника строком на один день або в таку
місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до
місця постійного проживання, добові відшкодовують як за повну
добу. Якщо немає відмітки в посвідченні про відрядження, то
добові не виплачують.
Підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі)
відшкодовує фактичні витрати відрядженим працівникам на
наймання житлового приміщення з розрахунку вартості одного
місця у готельному номері за кожну добу такого проживання з
урахуванням побутових послуг, які надають в готелях (прання,
чистка, лагодження та прасування одягу), за користування
холодильником, телевізором, телефоном (крім витрат на телефонні
переговори) тощо.
Відрядженому працівникові перед від’їздом у відрядження
видають грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату
11
проїзду, наймання житлового приміщення та добові. Після

повернення з відрядження працівник зобов’язаний до закінчення
третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця
постійної роботи, подати звіт про використання коштів (Додаток
8.3), наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів
(залишку коштів понад суму, витрачену згідно зі звітом про
використання коштів, наданих на відрядження) підлягає
поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний
рахунок підприємства, що їх надало, у визначеному законодавством
порядку. Разом зі звітом подають посвідчення про відрядження,
оформлене у визначеному порядку, і документи в оригіналі, що
підтверджують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат.
Витрати на відрядження відшкодовують тільки за наявності
документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а
саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних
квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо.
Витрати у зв’язку з відрядженням, що не підтверджені
відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не
відшкодовують.
Відрядження за кордон здійснюють відповідно до наказу
(розпорядження) керівника підприємства після затвердження
завдання, в якому визначають мету виїзду, термін, умови
перебування за кордоном (у разі поїздки за запрошенням подають
його копію з перекладом), і кошторис витрат. Термін відрядження
визначає керівник, але не може перевищувати 60 календарних днів.
Підприємства, які направляють працівників у відрядження за
кордон, зобов’язані забезпечити їх коштами в національній валюті
країни, куди відряджають працівників, або у вільно конвертованій
валюті як аванс на поточні витрати у розмірах згідно з визначеними
нормами.
Працівникам, яких направляють у відрядження підприємства
(крім державних службовців, а також інших осіб, яких направляють
у відрядження підприємства, що повністю або частково
утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів), добові
виплачують в іноземній валюті у сумі, що в еквіваленті за
офіційним курсом гривні до іноземних валют, визначеним
Національним банком на день видачі коштів із каси
уповноваженого банку, не перевищує визначених граничних норм
добових витрат.
12
Придбання валютних коштів в уповноваженому банку та

бухгалтерський облік іноземної валюти проводять згідно з
вимогами чинного законодавства.
Первинними документами з обліку дебіторської заборгованості
за товари роботи та послуги є: накладні, рахунки-фактури, товарно-
транспортні накладні, податкові накладні, виписки банку з
платіжних доручень та інші платіжні документи, акти прийнятих
робіт, договори, комерційні акти, претензії, позовні заяви.
Первинними документами з обліку дебіторської заборгованості
за розрахунками з підзвітними особами є: наказ і посвідчення про
відрядження, авансові звіти, розрахунки бухгалтерії, видаткові
касові ордери.
Для журнально-ордерної форми обліку регістрами аналітичного
обліку є журнал 3 та відомість 3.2. Для спрощеної форми обліку –
відомість 3-м (розділ 1).
2. Облік касових операцій
Порядок ведення касових операцій у національній валюті

України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання
організації банками роботи з готівкою визначає „Положення про
ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, яке
розроблено відповідно до статті 33 Закону України „Про
Національний банк України”.
Підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в
банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, проводять
розрахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у
господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а
також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у
порядку, визначеному законодавством України.
Підприємства (підприємці) проводять розрахунки готівкою1
між собою і з фізичними особами (громадянами України,
іноземцями, особами без громадянства, які не займаються
підприємницькою діяльністю) через касу2 як за рахунок готівкового
1
Готівка (готівкові кошти). Грошові знаки національної валюти України –
банкноти і монети, у тім числі обігові, пам’ятні та ювілейні монети, які є дійсними
платіжними засобами.
2
Каса. Приміщення або місце проведення готівкових розрахунків, а також
приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових
документів
13
виторгу3, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені

розрахунки проводять також шляхом переказу готівки4 для сплати
відповідних платежів.
Підприємства (підприємці) ведуть облік операцій з готівкою у
відповідних книгах обліку (касова книга5, книга обліку доходів і
витрат6, книга обліку виданих і прийнятих старшим касиром
грошей7 або книга обліку розрахункових операцій8).
Граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства
(підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом
одного дня за одним або кількома платіжними документами
визначає відповідна постанова Правління Національного банку
України. Платежі понад зазначену граничну суму проводять тільки
в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими
проводять розрахунки, протягом дня не обмежується.
Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою
між підприємствами в оплату за товари, що придбані на виробничі
(господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за
корпоративними картками.
Зазначені обмеження не поширюються на:
а) розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами,
бюджетами та державними цільовими фондами;
б) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;
в) розрахунки підприємств (підприємців) за спожиту ними
електроенергію;
г) використання коштів, виданих на відрядження;
ґ) розрахунки підприємств (підприємців) між собою під час
закупівлі сільськогосподарської продукції. Перелік товарів, які
3
Готівковий виторг. Сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження.
4
Переказ готівки. Внесення певної суми готівки підприємством (підприємцем) або
фізичною особою для зарахування її на рахунки відповідного підприємства
(підприємця) чи фізичної особи або видачі одержувачу в готівковій формі.
5
Касова книга. Документ визначеної форми, який застосовують для здійснення
первинного обліку готівки в касі.
6
Книга обліку доходів і витрат. Документ визначеної форми, який застосовують
відповідно до законодавства України для відображення руху готівки.
7
Книга обліку виданих і прийнятих старшим касиром грошей. Книга, яку
застосовують для обліку готівки та сплачених документів.
8
Книга обліку розрахункових операцій (КОРО). Прошнурована і належно
зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить
щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів
щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
14
належать до цієї продукції, визначений Законом України “Про

державну підтримку сільського господарства України”.
У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з
іншими підприємствами (підприємцями) понад визначену граничну
суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково
додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня
платника готівки одноразово в день виконання цієї операції, з
подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми з
затвердженим лімітом каси.
Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день
одержання готівкових коштів) і в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки9 в касах підприємств, які проводять
готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і
веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її
фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових
касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків зі застосуванням РРО
або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення
обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їхніх фактичних
надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі
фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах
готівкову виручку (готівку) в межах, які не перевищують
визначений ліміт каси. Готівкова виторг (готівка), що перевищує
визначений ліміт каси, обов’язково здають до банків для
зарахування на банківські рахунки.
Здавання готівкового виторгу (готівки) відбувається самостійно
(у тім числі зі застосуванням програмно-технічних комплексів
самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно з
законодавством України надане право на перевезення валютних
цінностей та інкасацію коштів.
Підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку,
одержану в банку для виплат, які належать до фонду оплати праці, а
також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад визначений
ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день
одержання готівки в банку.
9
Оприбуткування готівки. Проведення підприємствами і підприємцями обліку
готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку
доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
15
Видачу готівкових коштів під звіт або на відрядження

проводять відповідно до законодавства України.
Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю
сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини,
крім металобрухту, дозволена строк не більше 10 робочих днів від
дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі
(господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів,
враховуючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт
проводиться за умови звітування нею у визначеному порядку за
раніше отримані під звіт суми.
2.1. Порядок оформлення касових операцій
Касові операції10 оформляють касовими ордерами11,
видатковими відомостями, розрахунковими документами12,
документами за операціями зі застосуванням платіжних карток,
іншими касовими документами, які згідно з законодавством
України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів,
надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими
касовими ордерами (Додаток 4), підписаними головним
бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.
Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими
ордерами (Додаток 5) або видатковими відомостями. Документи на
видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер
або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником.
Видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у
видатковому касовому ордері або видатковій відомості.
Якщо видача готівки проводиться за довіреністю, оформленою
у визначеному порядку згідно зі законодавством України, у тім
10
Касові операції. Операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними
особами, що пов’язані з прийманням і видачею готівки під час проведення
розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.
11
Касовий ордер. Первинний документ (прибутковий або видатковий касовий
ордер), який застосовують для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.
12
Розрахунковий документ. Документ визначеної форми та змісту (касовий чек,
товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує
факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення)
коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених
Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг”, і зареєстрований у встановленому
порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
16
числі й особи, що не має змоги у зв’язку з хворобою або з інших

поважних причин поставити підпис власноручно, то в тексті ордера
після прізвища, імені та по батькові одержувача готівки бухгалтер
зазначає прізвище, ім’я та по батькові особи, якій довірено
одержати готівку.
Приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з
каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими
ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої
касової операції в касовій книзі (Додаток 6).
Документом, що свідчить про здавання виторгу до банку, є
відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення
готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та
відбитком печатки (штампа) банку.
Виплати, пов’язані з оплатою праці, проводить касир
підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного
одержувача чи за видатковими відомостями.
Після закінчення визначених строків виплат, пов’язаних з
оплатою праці за видатковими відомостями, касир зобов’язаний:
у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено
виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис
„Депоновано”; скласти реєстр депонованих сум;
у кінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену
суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню,
звірити ці суми з загальним підсумком за видатковою відомістю і
засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівкові кошти видавав не
касир, а інша особа, то на відомості додатково роблять напис
„Готівку за відомістю видав (підпис)”;
зробити відповідний запис у касовій книзі згідно з виписаним
бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану
суму за видатковою відомістю.
Бухгалтер робить перевірку записів, зроблених касирами у
видаткових відомостях, та підраховує видані та депоновані за ними
суми. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк,
оформляють, складаючи один загальний видатковий касовий ордер.
Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові
касові ордери й видаткові відомості має заповнювати бухгалтер
чорнилом темного кольору, чорнильною або кульковою ручкою, за
допомогою друкарських машинок, комп’ютерних засобів чи іншими
способами, які забезпечили б належне збереження цих записів
17
протягом визначеного для зберігання документів терміну.

Приймання і видача готівки за касовими ордерами може
проводитися тільки в день складання.
Виправлення в касових ордерах і видаткових відомостях
заборонені.
Прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу
реєструє бухгалтер у журналі реєстрації прибуткових і видаткових
касових документів (Додаток 8), який ведуть окремо за
прибутковими та видатковими операціями.
Касові документи після складання касиром звіту й оброблення
цього звіту комплектує в хронологічному порядку, нумерує,
переплітає в окремі папки та зберігає відповідно до законодавства
України відповідальна особа, на яку керівник поклав обов’язок
щодо їхнього зберігання.
2.2. Порядок ведення касової книги та обов’язки касира
Щоб забезпечити здійснення розрахунків готівкою,
підприємства повинні мати касу, а їхні керівники мають
забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання
готівкових коштів у ній.
Усі надходження та видачу готівки в національній валюті
підприємства відображають у касовій книзі (Додаток 6). Кожне
підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову
книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без
урахування кас відокремлених підрозділів).
Аркуші касової книги мають бути пронумеровані,
прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства
(юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчують
підписами керівника і головного бухгалтера підприємства
(юридичної особи).
Записи в касовій книзі виконують у двох примірниках (через
копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або
кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною
аркуша касової книги – „Вкладні аркуші касової книги”,
залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною
частиною аркуша касової книги – „Звіт касира”, є документом, за
яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другі
примірники мають однакові номери.
Виправлення в касовій книзі зазвичай не допускають. Якщо
виправлення зроблені, то їх засвідчують підписами касира, а також
18
головного бухгалтера або особи, що його заміщує.

Записи в касовій книзі проводить касир за операціями
одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і
видатковою відомістю в день її надходження або видачі. Якщо в
касі протягом робочого дня не було руху готівки, то записи в
касовій книзі в цей день можуть не провадитися.
Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за
день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і
передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є
відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій
книзі за день), з прибутковими та видатковими касовими ордерами
під підпис у касовій книзі.
Контроль за правильним веденням касової книги покладено на
головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це
уповноважений керівником.
З метою контролю за схоронністю готівкових коштів на
підприємствах проводять інвентаризації кас. Для проведення
інвентаризації каси, яка має відбуватися згідно з наказом керівника,
призначають комісію, яка після закінчення інвентаризації каси
складає акт про результати інвентаризації наявних коштів (Додаток
8.9).
Інвентаризацію кас проводять на кожному підприємстві у
строки, які визначає керівник, з покупюрним перерахуванням усіх
готівкових коштів і перевіркою інших цінностей, що зберігають у
касі. Залишок готівки в касі звіряють з даними обліку за книгами
обліку. У разі виявлення під час інвентаризації нестачі або
надлишку цінностей у касі в акті зазначають суму нестачі або
надлишку і з’ясовують обставини виникнення. Суму нестачі
відшкодовують відповідно до законодавства України, а надлишок
оприбутковують у касі і зараховують в дохід відповідного
2.3. Порядок визначення строків здавання готівкового
виторгу (готівки) та розрахунку ліміту каси
Строки здавання підприємствами готівкового виторгу (готівки)
для її зарахування на рахунки в банках визначають підприємства і
встановлюють за погодженням з відповідним банком (у якому
відкрито рахунок підприємства, на який зараховують кошти).
Установлення ліміту каси13 проводить підприємство самостійно
13
Ліміт залишку готівки в касі (ліміт каси). Граничний розмір суми готівки, що
19
на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі

(Додаток 10), що підписує головний (старший) бухгалтер і керівник
підприємства (або уповноважена ним особа). До розрахунку
приймають строк здавання підприємством готівкової виручки
(готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений
відповідним договором банківського рахунка. Для кожного
підприємства та його відокремленого підрозділу складається
окремий розрахунок визначення ліміту залишку готівки в касі.
Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами
(розпорядженнями) підприємства.
Підприємства, які розпочинають свою діяльність, а також
підприємства, діяльність яких була пов’язана лише з безготівковими
розрахунками та які відповідно до визначеного законодавством
України порядку отримують право на ведення додаткового виду
діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на
перші три місяці їхньої роботи ліміт каси встановлюють згідно з
прогнозними розрахунками. Установлений з урахуванням
прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після
закінчення перших трьох місяців їхньої роботи переглядають за
фактичними показниками діяльності.
Ліміт каси підприємства визначають на підставі розрахунку
середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної
видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або
уповноваженої ним особи.
Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму
та специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових
оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, визначених
строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку,
наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію.
Якщо підприємство ліміт каси не визначило (незалежно від
причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважають
може залишатися в касі в позаробочий час; небанківська фінансова установа —

юридична особа, яка відповідно до Закону України “Про фінансові послуги та
державне регулювання ринків фінансових послуг” надає одну чи кілька фінансових
послуг та яка внесена до Державного реєстру фінансових установ в установленому
законодавством України порядку. До небанківських фінансових установ належать
кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові
компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди
і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання
фінансових послуг.
20
нульовим. У цьому разі всю готівку, що перебуває в його касі на

кінець робочого дня і не здана підприємством, вважають
понадлімітною.
Установлений ліміт каси та строки здавання готівкового
виторгу (готівки) можуть переглядати у зв’язку зі змінами
законодавства України або за наявності відповідних чинників
об’єктивного характеру (зміни в надходженнях/видатках готівки,
внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо).
2.4. Синтетичний облік касових операцій
Для узагальнення інформації про наявність і рух грошових
коштів в касі підприємства призначений рахунок 30 „Готівкаˮ.
Рахунок 30 „Готівкаˮ має такі субрахунки:
301 „Готівка в національній валютіˮ
302 „Готівка в іноземній валютіˮ.
За дебетом рахунка 30 „Готівкаˮ відображають надходження
грошових коштів у касу підприємства, за кредитом – виплата
грошових коштів із каси підприємства.
На підприємствах, де працюють операційні каси (продаж
квитків, оплата послуг зв’язку, обмін валюти тощо) відкривають
субрахунки „Операційна каса в національній валютіˮ та
„Операційна каса в іноземній валютіˮ.
Первинними документами з обліку касових операцій є:
прибуткові та видаткові касові ордери, касова книга, книга обліку
виданих і прийнятих старшим касиром грошей, книга обліку
розрахункових операцій, журнал реєстрації прибуткових і
видаткових касових документів.
Аналітичний облік за рахунком 30 „Готівкаˮ ведуть за
субрахунками, видами валют, центрами відповідальності та
матеріально-відповідальними особами.
Для журнально-ордерної форми обліку регістрами аналітичного
обліку є журнал 1 та відомість 1.1. Для спрощеної форми обліку –
21
3. Облік коштів на рахунках у банках. Види та форми

безготівкових розрахунків, їх відображення у
бухгалтерському обліку
3.1. Облік коштів на рахунках у банках
Юридична особа для відкриття поточного рахунку подає до
банку такі документи:
– заяву про відкриття поточного рахунку (Додаток 11). Заяву
підписує керівник юридичної особи або інша уповноважена
на це особа;
– копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної
особи, засвідчену органом, який видав свідоцтво, або
нотаріально чи підписом уповноваженого працівника
банку;
– копію належно зареєстрованого установчого документа
(статуту/ засновницького договору/ установчого акта/
положення), засвідчену органом, який здійснив реєстрацію,
або нотаріально. Положення юридичних осіб публічного
права, які затверджуються розпорядчими актами
Президента України, органу державної влади, органу влади
Автономної Республіки Крим або органу місцевого
самоврядування засвідчення не потребують. Юридичні
особи публічного права, які діють на підставі законів,
установчий документ не подають;
– копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного
державного реєстру підприємств та організацій України,
засвідчену органом, який видав довідку, або нотаріально чи
підписом уповноваженого працівника банку;
– копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи
на облік в органі державної податкової служби, засвідчену
органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом
уповноваженого працівника банку;
– картку зі зразками підписів і відбитка печатки (Додаток
12), засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт
адміністративно підпорядкований, у визначеному порядку.
До картки включають зразки підписів осіб, яким відповідно
до законодавства України або установчих документів
юридичної особи надано право розпорядження рахунком та
підписання розрахункових документів.
22
Юридичні особи, які використовують найману працю і

відповідно до законодавства України є платниками страхових
внесків, додатково до вищенаведеного переліку документів подають
такі документи:
– копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної
особи у відповідному органі Пенсійного фонду України,
засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи
підписом уповноваженого працівника банку;
– копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію
юридичної особи у Фонді соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України як платника страхових внесків,
засвідчену органом, який його видав, або нотаріально чи
підписом уповноваженого працівника банку.
Інформацію про те, що юридична особа не використовує
найману працю і не є платником страхових внесків, обовʼязково
зазначають у заяві про відкриття поточного рахунку в рядку
„Додаткова інформаціяˮ.
Для обліку наявності та руху грошових коштів, що перебувають
на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних
операцій, призначено рахунок 31 „Рахунки в банкахˮ.
Рахунок 31 „Рахунки в банкахˮ має такі субрахунки:
311 „Поточні рахунки в національній валютіˮ
312 „Поточні рахунки в іноземній валютіˮ
313 „Інші рахунки в банку в національній валютіˮ
314 „Інші рахунки в банку в іноземній валютіˮ
За дебетом рахунка 31 „Рахунки в банкахˮ відображають
надходження грошових коштів, за кредитом - їх використання.
Субрахунки 312 „Поточні рахунки в іноземній валютіˮ та 314
„Інші рахунки в банку в іноземній валютіˮ призначені для
узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів в
іноземній валюті.
Узагальнення інформації про наявність і рух грошових
документів (у національній та іноземній валюті), які є в касі
підприємства (поштових марок, марок гербового збору, сплачених
проїзних документів, сплачених путівок до санаторіїв, пансіонатів,
будинків відпочинку тощо), та про кошти в дорозі, тобто грошові
суми, внесені в каси банків, ощадні каси або поштові відділення для
23
подальшого їх зарахування на розрахункові або інші рахунки

підприємства ведуть на рахунку 33 „Інші коштиˮ.
Рахунок 33 „Інші коштиˮ має такі субрахунки:
331 „Грошові документи в національній валютіˮ
332 „Грошові документи в іноземній валютіˮ
333 „Грошові кошти в дорозі в національній валютіˮ
334 „Грошові кошти в дорозі в іноземній валютіˮ
За дебетом рахунка 33 „Інші коштиˮ відображають
надходження грошових документів у касу підприємства та коштів в
дорозі, за кредитом – вибуття грошових документів і списання
коштів у дорозі після їх зарахування на відповідні рахунки.
Аналітичний облік грошових документів ведуть за їхніми
видами.
3.2. Види та форми безготівкових розрахунків, їх
відображення у бухгалтерському обліку
Учасники безготівкових розрахунків14 відкривають рахунки в
порядку, які визначені нормативно-правовими актами
Національного банку з питань відкриття та використання рахунків,
а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними
операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).
Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування15 своїх
клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил
виконання безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають
вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в
національній валюті, інших нормативно-правових актів.
Банк не має права визначати та контролювати напрями
використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені
договором або законом, обмеження його права розпоряджатися
коштами на власний розсуд.
Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за
дорученнями власників цих рахунків або на підставі платіжних
вимог стягувачів у разі примусового списання коштів16.
14
Учасники безготівкових розрахунків. Банки та їхні філії, підприємства, фізичні
особи, з рахунків яких списуються або на рахунки яких зараховують кошти.
15
Розрахунково-касове обслуговування. Надання банком клієнту на підставі
укладеного між ними договору послуг, які пов’язані з переказом коштів з/на
рахунку/ок цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також
виконанням інших операцій, передбачених договором, форму та зміст якого банк
розробляє самостійно.
16
Примусове списання коштів. Списання коштів, які виконує стягувач без згоди
24
Банк для проведення розрахункових операцій може формувати

електронні розрахункові документи.
Під час проведення розрахункових операцій використовують
такі види платіжних інструментів:
меморіальний ордер17 (Додаток 18);
платіжне доручення18 (Додаток 19);
платіжна вимога-доручення19 (Додаток 20);
платіжна вимога20 (Додаток 21);
розрахунковий чек21 (Додатки 22 та 23);
акредитив22 (Додаток 25).
Клієнти банків для проведення розрахунків самостійно
обирають платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера)
і зазначають їх під час укладення договорів.
Банк має право перераховувати кошти, які внесені до каси
банку різними платниками для переказу на рахунок одного
отримувача, відповідно до укладених договорів між банком та
отримувачем коштів за одним розрахунковим документом на
платника на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках,

передбачених законом.
17
Меморіальний ордер. Розрахунковий документ, який складається за ініціативою
банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і
внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України „Про платіжні
системи та переказ коштів в Україні” та нормативно-правових актів Національного
банку України.
18
Платіжне доручення. Розрахунковий документ, який містить письмове
доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку
зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
19
Платіжна вимога-доручення. Розрахунковий документ, який складається з двох
частин: верхньої – вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату
визначеної суми коштів; нижньої– доручення платника обслуговуючому банку про
списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на
рахунок отримувача.
20
Платіжна вимога. Розрахунковий документ, у якому міститься вимога стягувача
або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговує платника,
провести без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунка
платника на рахунок отримувача.
21
Розрахунковий чек. Розрахунковий документ, який містить нічим не обумовлене
письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, в якому
відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.
22
Акредитив. Договір, що містить зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк
за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів,
які відповідають умовам акредитива, зобов’язаний виконати платіж на користь
бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку провести цей платіж.
25
загальну суму з обов’язковим наданням отримувачу всієї інформації

про переказ кожного платника способом, визначеним у договорі.
Банк має право провести переказ кожної суми за окремими
розрахунковими документами з обов’язковим зазначенням у
реквізиті „Призначення платежу” інформації, зазначеної платником
у реквізитах „Платник” та „Призначення платежу” документа на
переказ готівки.
Платник, якщо це передбачено договором між банком і
платником, має право перерахувати кошти на рахунок банку для
подальшого їх переказу цим банком на рахунки отримувачів у
порядку, визначеному договором. Банк ініціює переказ цих коштів
на підставі власних/ого розрахункових/ого документів/а.
Бланки розрахункових документів (крім розрахункових чеків,
що належать до документів суворого обліку та/або виготовляють і
розповсюджують централізовано) виготовляються на папері
формату А4 або А5 будь-яким способом (друкарським, з
використанням комп’ютерної техніки тощо) за умови обов’язкового
забезпечення наявності та схематичного розташування всіх
елементів (рамки, лінії, текстові елементи тощо, за винятком цифр у
квадратних дужках, які позначають номери реквізитів).
Під час підписування розрахункового документа не можна
використовувати факсиміле, а також виправляти та заповнювати
розрахунковий документ в кілька прийомів.
Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом
операційного часу, банк виконує в день надходження. Розрахункові
документи, які надійшли після операційного часу, банк виконує
наступного операційного дня.
Платіжне доручення оформляє платник за формою, яка
наведена в додатку 19.
Банк у договорі з платником – фізичною особою має право
передбачати можливість подання цим платником платіжного
доручення в довільній формі, яке має містити такі обов’язкові
реквізити:
назву документа;
дату складання і номер;
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), ідентифікаційний
номер платника та номер його рахунка;
найменування та код банку платника;
найменування/прізвище, ім’я, по батькові (за наявності),
26
ідентифікаційний код (номер) отримувача та номер його

рахунка;
найменування та код банку отримувача;
суму цифрами та словами;
призначення платежу;
підпис платника.
Платник має право зазначати в платіжному дорученні дату
валютування, яка не може бути пізніше 10 календарних днів після
складання платіжного доручення.
Банк платника приймає платіжне доручення до виконання
протягом 10 календарних днів з дати його виписки. День
оформлення платіжного доручення не враховують.
Платіжні вимоги-доручення можуть застосовувати в
розрахунках усі учасники безготівкових розрахунків.
Верхню частину вимоги-доручення оформляє отримувач коштів
за формою, наведеною в додатку 20.
Доставляти вимоги-доручення до платника може банк
отримувача через банк платника на договірних умовах. У разі згоди
оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину.
Сума, яку платник погоджується сплатити отримувачу та
зазначає в нижній частині вимоги-доручення, не може
перевищувати суму, яку вимагає до сплати отримувач і яка
зазначена у верхній частині вимоги-доручення.
Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо
сума, що зазначена платником, перевищує суму, яка є на його
рахунку.
Банк платника приймає вимогу-доручення від платника
протягом 20 календарних днів з дати оформлення її отримувачем.
Причини неоплати платником вимоги-доручення з’ясовуються
безпосередньо між платником та отримувачем коштів без втручання
банку.
Банк платника приймає до виконання платіжну вимогу
стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на
рахунку платника і не має права повертати її в разі неподання
стягувачем реєстру платіжних вимог.
Банк платника, отримавши лист про відкликання платіжної
вимоги, не списує кошти з рахунка платника і через банк, що
обслуговує стягувача, або безпосередньо стягувачу повертає
платіжну вимогу.
27
Розрахункові чеки використовують у безготівкових

розрахунках підприємств і фізичних осіб, щоб скоротити
розрахунки готівкою за отримані товари (виконані роботи, надані
послуги). Їх використовують лише для безготівкових перерахувань
з рахунка чекодавця на рахунок отримувача коштів і не підлягають
сплаті готівкою.
Чеки виготовляє на замовлення банку Банкнотно-монетний двір
Національного банку України чи інше спеціалізоване підприємство
на спеціальному папері з дотриманням усіх обов’язкових вимог.
Чеки брошурують в розрахункові чекові книжки по 10, 20, 25
аркушів (Додаток 24).
Чеки, які використовують фізичні особи для виконання
одноразових операцій, виготовляють як окремі бланки, облік яких
банки ведуть окремо від чекових книжок.
Чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку.
Чекову книжку на ім’я чекодавця (фізичної особи) банк-емітент
видає на суму, яка не перевищує залишок коштів на рахунку
чекодавця.
Строк дії чекової книжки – один рік, чека, який видають
фізичній особі для одноразового розрахунку, – три місяці з дати
видачі. День оформлення чекової книжки або чека не враховують.
Чеки, виписані після зазначеного строку, вважають недійсними і до
оплати не приймають. Чек обов’язково має містити всі реквізити,
що передбачені його формою.
Чек із чекової книжки пред’являють до оплати в банк
чекодержателя протягом 10 календарних днів (день виписки чека не
враховується).
Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами
передбачаються в договорі між бенефіціаром23 і заявником
акредитива і не повинні суперечити законодавству України.
Акредитив – це окремий договір від договору купівлі-продажу
або іншого контракту, навіть якщо в акредитиві є посилання на них.
За операціями за акредитивами всі зацікавлені сторони мають
справу лише з документами, а не з товарами, послугами або іншими
видами виконання зобов’язань, з якими можуть бути пов’язані ці
документи.
Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:
23
Бенефіціар. Особа, якій призначений платіж або на користь якої відкрито
акредитив.
28
Покритий – акредитив, для проведення платежів за яким

завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому
рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку. Кошти
заявника акредитива бронюються на аналітичному рахунку
„Розрахунки за акредитивами” відповідних балансових рахунків
(далі в цій главі – аналітичний рахунок „Розрахунки за
акредитивами”);
Непокритий – акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово
немає коштів на рахунку платника) гарантується банком-емітентом
за рахунок банківського кредиту.
Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. Це
зазначається на кожному акредитиві. Якщо немає такої позначки, то
акредитив безвідкличний.
Відкличний акредитив може бути змінений або анульований
банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення
бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених
договором, дострокової відмови банком-емітентом від гарантування
платежів за акредитивом).
Безвідкличний акредитив – це акредитив, який може бути
анульований або умови якого можуть бути змінені лише за згодою
на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий.
Безвідкличний акредитив, який підтверджений виконуючим
банком, не може бути змінений або анульований без згоди
виконуючого банку. Безвідкличний акредитив – це зобов’язання
банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені
умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, подано
до банку, зазначеному в акредитиві, або банку-емітента та
дотримані строки та умови акредитива.
Для відкриття акредитива клієнт подає до банку-емітента заяву
про відкриття акредитива за формою, наведеною в додатку 25, не
менше ніж у трьох примірниках.
Оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін
технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та
клієнтом, клієнт може виконувати за допомогою систем
дистанційного обслуговування24.
Дистанційне обслуговування рахунка клієнт може
24
Дистанційне обслуговування. Комплекс інформаційних послуг за рахунком
клієнта та виконання операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень
клієнта.
29
проводити за допомогою систем „клієнт – банк”, „клієнт –

Інтернет – банк”, „телефонний банкінг”.
Під час виконання розрахунків за допомогою систем „клієнт –
банк”, „клієнт – Інтернет – банк” тощо застосовують електронні
розрахункові документи25. Якщо це передбачено договором між
банком і клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає
можливе оброблення банком документів клієнта на паперових
носіях.
Реквізити електронного розрахункового документа, які
використовують у системах „клієнт – банк”, „клієнт – Інтернет –
банк”, визначають договором між банком і клієнтом, але
обов’язково цей документ має містити такі з них:
дату і номер;
назву, ідентифікаційний код (номер) платника та номер його
рахунка;
назву та код банку платника;
назву, ідентифікаційний код (номер) одержувача та номер його
рахунка;
назву та код банку одержувача;
суму цифрами;
призначення платежу;
електронний цифровий підпис;
інші реквізити, які під час формування електронного
розрахункового документа системою електронних платежів
розміщують в полі “Допоміжні реквізити”.
Не дозволяється формування клієнтами електронних
розрахункових документів на підставі розрахункових документів,
які мають додатки (реєстр розрахункових чеків, реєстр документів
за акредитивом тощо), а також формування стягувачем електронних
розрахункових документів на підставі платіжних вимог на
примусове списання, стягнення коштів, отримувачем – у разі
договірного списання коштів. Ці платіжні вимоги
стягувач/отримувач надсилає до банку на паперових носіях.
Під час використання систем „клієнт – банк”, „клієнт – Інтернет
– банк” клієнт має дотримуватися всіх вимог, які визначає банк, з
25
Електронний розрахунковий документ. Документ, інформація в якому подана у
формі електронних даних, враховуючи відповідні реквізити розрахункового
документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у
візуальну форму представлення електронними засобами.
30
питань безпеки оброблення електронних розрахункових документів.

Для обліку розрахункових операцій, в яких використовують
меморіальний ордер, платіжне доручення, платіжну вимогу-
доручення, платіжну вимогу, розрахунковий чек, акредитив
призначено такі субрахунки рахунка 31 „Рахунки в банках”:
313 „Інші рахунки в банку в національній валюті”; 314 „Інші
рахунки в банку в іноземній валюті”.
Первинними документами з обліку безготівкових розрахунків є:
платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, меморіальний
ордер, платіжна вимога, розрахунковий чек, акредитив.
При журнально-ордерній формі обліку регістрами аналітичного
обліку є журнал 1 та відомість 1.2. За спрощеної форми обліку –
31
Рекомендована література для поглибленого

вивчення теми
1. Господарський кодекс України [Електронний ресурс] // Верховна Рада
України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/
2. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні [Електронний
ресурс] : Закон України // Верховна Рада України. – Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/
3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і
організацій [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Режим
доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/
4. Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності
[Електронний ресурс] : Наказ Міністерства фінансів України
28 березня 2013 року № 433 із змінами внесеними наказами Мінфіну
від 27 червня 2013 року № 635, від 30 грудня 2013 року № 1192
// Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/
5. Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників
фінансової звітності [Електронний ресурс] : Наказ Міністерства фінансів
України 11 квітня 2013 року № 476 із змінами внесеними наказами
Мінфіну від 27 червня 2013 року № 635 від 30 грудня 2013 року № 1192
від 15 квітня 2014 року № 401 // Верховна Рада України. – Режим
6. Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства
[Електронний ресурс] : Наказ Міністерства фінансів України
27 червня 2013 року № 635 // Верховна Рада України. – Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 „Дебіторська
заборгованість” [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Режим
8. Плиса В. Й., Плиса З. П. Теорія бухгалтерського обліку : підручник.
Львів: Видавництво ННВК „АТБ”, 2023. 302 с.
9. Плиса В. Й. Бухгалтерський облік : навч. посібник. [Рекомендовано
МОН України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних
закладів]. / В. Й. Плиса, З. П. Плиса. – Київ: Каравела, 2010. – 480 с.
10. Плиса В. Й. Бухгалтерський облік : навч. посібник. [Рекомендовано
МОН України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних
закладів]. / В. Й. Плиса, З. П. Плиса. – [Друге видання]. – Київ: Каравела,
2011. – 520 с.
11. Плиса В. Й. Бухгалтерський облік : підручник / В. Й. Плиса, З. П. Плиса.
– Львів: Видавництво ННВК „АТБ”, 2011. – 420 с.
12. Плиса В. Й. Бухгалтерський облік: Довідник. / В. Й. Плиса, З. П. Ріль –
Львів: Видавництво ННВК „АТБ”, 2009. – 200 с.
32
13. Плиса В. Й. Теорія бухгалтерського обліку : навч. посібник

/ В. Й. Плиса, З. П. Плиса. – Львів: Видавництво ННВК „АТБ”, 2017. –
200 с.
14. Плиса З. Організація облікового супроводу логістичних операцій
виробничо-збутових систем / З. Плиса // Формування ринкової економіки
в Україні. Науковий збірник. – Вип. 21. – Львів, 2010. – С. 383-386.
15. Плиса З. П. Організація облікового супроводу логістичних операцій
виробничо-збутових систем АПК України / З. П. Плиса – Збірник
наукових праць Таврійського державного агротехнологічного
університету (економічні науки) – Мелітополь: Вид-во Мелітопольська
типографія „Люкс”, 2012. – № 1 (9) – 408 с. – С. 266 – 271.
16. Плиса В. Й. Облік і аудит : навч. посібник / В. Й. Плиса, З. П. Плиса..
Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. – 684 с.
33
Додатки до теми 8
Додаток 1
ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ ПОСВІДЧЕНЬ ПРО ВІДРЯДЖЕННЯ
(розпорядження)
посвідчення про
Дата прибуття з
Дата вибуття у
Дата й номер
Дата й номер
відрядження
№№ з/п
наказу
Місце роботи та Місце
Прізвище, ініціали посада відрядження
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.
34
Додаток 2
Затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України

від 28 липня 1997 р. N 260
ПОСВІДЧЕННЯ ПРО ВІДРЯДЖЕННЯ

Видано _______________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
_____________________________________________________________
(посада, місце роботи)
відрядженому до ____________________________________________________
(пункти призначення)
_____________________________________________________________
(найменування підприємства,
Штамп підприємства, ______________________________________________________________
установи, організації установи, організації)
Термін відрядження «________» днів

___________________________________________________________
(мета відрядження)
Підстава: наказ «___» _______________ 20 ___ р. № ______________
Дійсно при пред’явленні паспорта

серії _____________ № _________________________
М. П. Керівник
Позначки про вибуття до відрядження, прибуття до пунктів призначення,

вибуття з них і прибуття до місця постійної роботи
Вибув з _____________________________________ Прибув до ___________________________________
«____» __________________ 20___ р. «____» ___________________ 20___ р.
М.П. Підпис ____________________ М. П. Підпис ________________
----------------------------- ----------- - - - - - - - - - - - - - - - - - -- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Вибув з _____________________________________ Прибув до ___________________________________
«____» __________________ 20 ___ р. «____» ___________________ 20 ___ р.
- - - - - - - - - - - - - - -- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - ------------------ ----------------------
Вибув з _____________________________________ Прибув до ___________________________________
«____» __________________ 20 ___ р. «____» ___________________ 20 ___ р.
----------------------- ----------------- - - - - - - - - - - - - - - - - - - -- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Примітка:
При виїзді до декількох пунктів позначки про прибуття і вибуття робляться окремо в кожному з них.
35
Додаток 3
Затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України
від 19 вересня 2003 р. N 440
Назва підприємства
Ідентифікаційний
код за ЄДРПОУ
Відділ Посада Проводка ___________20_ р.
__________________________________________________________________________________
Цех Професія
П.І.Б.
РОЗПИСКА. Прийнятий на перевірку від _______ аванс. звіт
документів ___________ 20 _р. ПІДПИС ________________

номер
Звіт про використання коштів,
наданих на відрядження або під звіт ДЕБЕТ
N _________ від 20 _ р.
_______ 20 __р. На суму___________________ грн.

рахунок карт сума
Призначення авансу Доцільність проведеної витрати
підтверджую:
Залишок попереднього авансу Сума 20 _ р.
Перевитрата (за наявності) ПІДПИС
Одержано (від кого, N та дата
документа) Звіт перевірено
Розділ_____ пар. ст. ______
1. До затвердження КРЕДИТ
2. _______________________ грн.
3. Дата ____________ 20 _ р.
Усього отримано Бухгалтер
Витрачено
Залишок Звіт затверджено в сумі
Перевитрата
Додаток _______ документів (прописом)
"__" ____________ 20 _ р. ________________
(підпис)
Залишок унесений у сумі ________ грн. за касовим ордером N ____ від __________ 20 _ р.
Перевитрата видана
____________ 20 _ р.
Підпис _______________
Перелік документів наведено на звороті.
Розрахунок штрафу та сума утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт:
При несвоєчасності повернення суми надміру сплачених коштів пізніше граничного терміну (до закінчення третього
банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання
окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт), але не пізніше звітного місяця,
на який припадає останній день такого граничного терміну:
Сума штрафу ____ (грн.) = несвоєчасно повернута сума ____ (грн.) х 15 : 100.
При неповерненні суми надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний термін
повернення:
Сума податку _____ (грн.) = не повернута сума ____ (грн.) х ставка оподаткування (пункт 7.1 статті 7 Закону України
"Про податок з доходів фізичних осіб") : 100.
Сума штрафу ____ (грн.) = не повернута сума ____ (грн.) х 15 : 100.
Підпис особи, що склала розрахунок _______ Дата складання розрахунку _______ 20 _ р.
З розрахунком ознайомлений: підпис _________________________________ Дата _______

(прізвище, ім'я, по батькові)
Зворотній бік
Дата Пор. N Кому, за що і на підставі якого документа Сума Дебет

док. заплачено рахунок карт
Усього
Підпис підзвітної особи _________________ Дата ____________
36
Додаток 4
____________________________ Типова форма № КО-1

(підприємство, організація) Затверджена наказом (підприємство, організація)
Мінстату України
від 27.07.98 р. № 263 КВИТАНЦІЯ
Код за УКУД
Л до прибуткового касового
Ідентифікаційний ордера серія __________
І
код за ЄДРПОУ
Н № __________
І
Серія
Я Прийнято від ___________________
_______________________________
ПРИБУТКОВИЙ КАСОВИЙ ОРДЕР В Підстава:
№ __________ від______________ І _______________________
Д _______________________________
Корес- Р _______________________________
понду- Код І (літерами)
Номер Код З
Дата ючий цільо- _______________________________
доку- аналі- У
скла- раху- Сума вого _______________________________
мента тичного _________________ 20 ___ р.
дання нок, приз-
обліку М. П.
субра- начення
хунок Головний
бухгалтер ______________________
Касир _________________________
Прийнято від _________________________________________________

Підстава _____________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_________________________________________________________грн.
(літерами)
Додаток: _____________________________________________________
_____________________________________________________________
Головний бухгалтер __________________________

Одержав касир ______________________________
37
Додаток 5
Типова форма № КО-2
___________________________ Затверджена
підприємство, організація наказом Мінстату України
від 15.02.96 р. № 51
Ідентифікаційний код
ЄДРПОУ Код за УКУД
ВИДАТКОВИЙ КАСОВИЙ ОРДЕР

Номер Дата Кореспондуючий Код аналітичного Сума Код цільового
документа складання рахунок, обліку призначення
субрахунок
1 2 3 4 5 6 7 8
Видано ____________________________________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
Підстава: ___________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________ грн.
(прописом)
Додаток: ________________________________________________________________________________________ ___
____________________________________________________________________________________________________
Керівник Головний бухгалтер
Одержав: _____________________________________________________________________________________
(прописом)
«___» ______________ 20 __ р. Підпис
За _______________________________________________________________________________________ __________
(найменування, номер, дата та місце видачі документа, який засвідчує особу одержувача)
___________________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________________
Видав касир __________________________
38
Додаток 6
Додаток 5
(найменування підприємства (установи, організації)) до Положення про ведення касових операцій у
національній валюті в Україні
Касова книга Типова форма № КО-4
на 20__ р.
У цій книзі пронумеровано Ідентифікаційний
та прошнуровано ____ сторінок, код ЄДРПОУ
опечатано печаткою
М. П. Підпис
"___" ________________ 20_ р.
Каса за "___" ____________ 20__ р. Сторінка _____ Зразок 3, 5, 7, 9 та інших сторінок
Номер Від кого Номер Надхо- Видаток Номер Від кого Номер Надход- Видаток
документ отримано кореспон- дження Л документа отримано кореспон- ження
а чи кому дуючого і чи кому дуючого
видано рахунку, видано рахунку,
н
субрахунку субрахунку
і
1 2 3 4 5 1 2 3 4 5
я
Залишок на початок Х
дня
в
і
д Разом за день
р Залишок на кінець дня, Х
і у тому числі на зарплату Х
з Касир _______________
у (підпис)
Записи у касовій книзі перевірив і ______________________
документи у кількості __________ прибуткових та ________
(словами) (словами)
видаткових одержав.
Бухгалтер __________
(підпис)
Номер Від кого Номер Надход Видаток Номер Від кого Номер Надход- Видаток
документ отримано кореспон- ження Л документа отримано кореспон- ження
а чи кому дуючого і чи кому дуючого
видано рахунку, видано рахунку,
н
субрахунку субрахунку
і
1 2 3 4 5 1 2 3 4 5
я
Залишок на початок Х
дня
в
і
д Разом за день
р Залишок на кінець дня, Х
і у тому числі на зарплату Х
з Касир ____________
у (підпис)
Записи у касовій книзі перевірив і
документи у кількості _________ прибуткових та
__________
(словами)
(словами)
видаткових одержав
Бухгалтер ___________
(підпис)
Примітка. Ця типова форма застосовується для обліку руху грошей у касі. Кожна сторінка касової книги складається з двох рівних частин: одна з них (з горизонтальним
лініюванням) заповнюється касиром як перший примірник та залишається в книзі, друга (без горизонтального лініювання) заповнюється з лицьового і зворотного боків
через копіювальний папір і як звіт касира є відривною частиною аркуша. Перші та другі примірники сторінок нумеруються однаковими номерами.
Записи касових операцій починаються на лицьовому боці невідривної частини аркуша (після рядка "Залишок на початок дня").
Спочатку аркуш згинають по лінії відрізу, підкладаючи відривну частину аркуша під ту, яка залишається в книзі. Для ведення записів після слова "Перенос" відривну
частину аркуша накладають на лицьовий бік невідривної частини та продовжують записи по горизонтальному лініюванню зворотного боку невідривної частини аркуша.
Бланк звіту до закінчення операцій дня, у який вони проводилися, не відривається.
У рядку форми "у тому числі на зарплату" зазначається сума за відомостями на виплату грошей, що не списана на видаток каси.
39
Додаток 7
Додаток 6
до Положення про ведення касових операцій у
національній валюті в Україні
(найменування підприємства (установи, організації)) код ЄДРПОУ
Книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей

_______________________________________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові старшого касира)
За цим зразком друкувати всі сторінки книги.
Здано касиром старшому касиру

Видано Прізвище, Підпис касира разом Підпис старшого
у тому числі
касиру (сума ім'я, по про за (сума касира про
Дата отриманою за
цифрами і батькові одержання готівкою сплаченими цифрами одержання готівки та
прибутковими
словами) касира грошей документами та сплачених документів
операціями
словами)
1 2 3 4 5 6 7 8 9
40
Додаток 8
Додаток 4
до Положення про ведення касових операцій
у національній валюті в Україні
(найменування підприємства (установи, організації)) код ЄДРПОУ
Журнал
реєстрації прибуткових і видаткових касових документів 20__ р.
За цим зразком друкувати всі сторінки журналу.
Прибутковий/видатковий Надійшло (витрачено) грошей

документ на заробітну на
Примітки
плату, премії, відрядження
дата номер
стипендії та інші цілі
1 2 3 4 5 6
Залишок на
Разом Х
41
Додаток 9
Додаток 1
________________________________________
(найменування підприємтсва)
АКТ № ______
ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ НАЯВНИХ КОШТІВ
"___"____________20__ р.
що зберігаються____________________________________________________________.
РОЗПИСКА
Цим актом засвідчую, що до початку проведення інвентаризації всі видаткові і прибуткові документи
на кошти, здані до бухгалтерії, і всі кошти, що надійшли під мою відповідальність, оприбутковані, а
ті, що вибули, списані за видатками.
Матеріально відповідальна особа
__________________ ___________________ ________________________________________
(посада) (підпис) (прізвище, ім'я, по батькові)
На підставі наказу (розпорядження) від "___"__________200__ р. № ____

проведена інвентаризація коштів за станом на "____" __________200___ р.
Під час інвентаризації встановлено такий обсяг коштів:
__________________________________________________________________грн._____ коп.
__________________________________________________________________грн._____ коп.
__________________________________________________________________грн._____ коп.
__________________________________________________________________грн._____ коп.
Підсумок фактичної наявності________________________________________грн._____ коп.
(словами)
За обліковими даними_______________________________________________грн._____ коп.
Підсумки інвентаризації: надлишок________________________, нестача________________________.
Голова комісії
__________________ ___________________ ________________________________________
Члени комісії:
__________________ ___________________ ________________________________________
__________________ ___________________ ________________________________________
__________________ ___________________ ________________________________________
__________________ ___________________ ________________________________________
Підтверджую, що кошти, зазначені в акті, є на зберіганні під мою відповідальність.
Матеріально відповідальна особа________________________________________
(підпис)
"___"__________20__ р.
Пояснення причин, унаслідок яких виникли надлишки або нестачі______________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
Матеріально відповідальна соба___________________________________________________________
Рішення керівника підприємства___________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
"____" _____________________ 200 __ р.
Примітка. Акт складається з метою відображення результатів інвентаризації наявних коштів (готівки, цінних паперів тощо), що
зберігаються в касі підприємства.
42
Додаток 10
Додаток 2
Розрахунок
встановлення ліміту залишку готівки в касі
______________________________________________________________________________________
(найменування підприємства)
______________________________________________________________________________________
(місцезнаходження підприємства)
1. Касові обороти
Фактично за три будь-які місяці

N поспіль з останніх дванадцяти, що
Найменування показників
з/п передують строку встановлення
(перегляду) ліміту каси
1 Готівкова виручка (надходження до кас, крім сум,
що одержані з банків)
2 Середньоденні надходження (рядок 1 розділити на
кількість робочих днів підприємства за три місяці)
3 Виплачено готівкою на різні потреби (крім виплат,
пов'язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій,
дивідендів)
4 Середньоденна видача готівки (рядок 1 розділити
на кількість робочих днів підприємства за три
місяці)
Найменування показника Установлено підприємством

1. Ліміт залишку готівки в касі
Найменування показника Визначається строк здавання готівкової виручки

(готівки) та зазначаються реквізити договорів
банківських рахунків
2. Строки здавання готівкової виручки (готівки)
Керівник підприємства Головний (старший) бухгалтер
"___" ____________ 20__ року. "___" ____________ 20__ року.
М. П.
43
Додаток 11
ЗАЯВА
про відкриття поточного рахунку
Найменування банку _______________________________________________

__________________________________________________________________
____________________
|Ідентифікаційний код|
|за ЄДРПОУ або |
Найменування клієнта банку, |реєстраційний |
що відкриває рахунок, ___________________ |(обліковий) номер за|
(повне і точне найменування |ТРДПАУ |
__________________________________________ |____________________|
юридичної особи / відокремленого підрозділу) | |
|____________________|
Просимо відкрити ___________________ рахунок у _____________.
(вид поточного рахунку) (вид валюти)
Із змістом Інструкції про порядок відкриття, використання і

закриття рахунків у національній та іноземних валютах ознайомлені.
Вимоги цієї Інструкції для нас обов'язкові. Нам повідомлено зміст
частини шостої статті 63 Закону України "Про виконавче
провадження"
Додаткова інформація (1) ____________________________________
_________________________________________________________________.
Керівник ______________ __________________________________
(посада) (підпис, прізвище, ініціали)
"___"____________ 200 р.
М.П.
------------------------------------------------------------------
Відмітки банку
Відкрити ________________ рахунок Документи на оформлення
(вид поточного рахунку) відкриття рахунку перевірив
посада і підпис
дозволяю уповноваженої особи, на яку
покладено обов'язок
відкривати рахунки клієнтів)
Керівник
(уповноважена
керівником особа) _____________
(підпис)
Дата відкриття рахунку

"___"____________ 200 р.
___________________________________
|N балансового |N особового рахунку | Головний бухгалтер
|рахунку | | (інша відповідальна особа,
|______________|____________________| яка контролює правильність
| | | присвоєння номера рахунку)
|______________|____________________| ____________________
(підпис)
---------------
(1) Підлягає обов'язковому заповненню у випадках, визначених Інструкцією про
порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних
валютах.
44
Додаток 12
КАРТКА
зі зразками підписів і відбитка печатки
Відмітка банку
Власник рахунку Дозвіл на прийняття
зразків підписів
Повне найменування_______________
_________________________________ Головний бухгалтер
(або інша уповноважена на
це особа банку)
Скорочене найменування___________ ________
(підпис)
Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ
----------------------------- "___" ____________ 200 р.
| |
----------------------------- Інші відмітки
Місцезнаходження ________________ __________________________
Тел. N __________
Назва організації, якій клієнт адміністративно підпорядкований ___
__________________________________________________________________
(міністерство, центральна кооперативна або громадська організація)
Найменування банку _______________________________________________
Місцезнаходження банку____________________________________________
Наводимо зразки підписів і відбитка печатки, які просимо
вважати обов'язковими під час здійснення операцій за поточним
рахунком N ____________________________.
Чеки та інші розпорядження за рахунком просимо вважати
дійсними в разі наявності на них одного першого і одного другого
підписів.
------------------------------------------------------------------
| Посада | Прізвище, |Зразок підпису| Зразок відбитка |
| | ім'я та по | | печатки |
| | батькові | | |
|------------+-------------+--------------| |
|Перший | | | |
|підпис | ----------- | ------------ | |
| | | | |
|------------+-------------+--------------| |
|Другий | | | |
|підпис | ----------- | ------------ | |
| | | | |
------------------------------------------------------------------
Місце для Повноваження та Строк Керівник
відбитка підписи керівника і повноважень і _____________
печатки головного підписи Головний
організації, бухгалтера, які службових осіб, бухгалтер (1)
що засвідчила діють відповідно до які тимчасово _____________
повноваження статуту (положення), користуються
та підписи засвідчую:_________ правом першого
клієнта ___________________ або другого
(посада і підпис підпису,
керівника чи засвідчуємо:
заступника)
керівника
організації, якій
клієнт
адміністративно
підпорядкований)
Посвідчувальний напис -------------------------------------
нотаріуса (2) | Видані грошові чеки |
(форма N 51) |-----------------------------------|
"___"___________ ____ р. я, |дата |з N |до N |Дата |з N |до N |
_________________, нотаріус |-----+-----+------+-----+----+-----|
(прізвище та ініціали) | | | | | | |
____________________________ | | | | | | |
(найменування нотаріальної |-----+-----+------+-----+----+-----|
____________________________ | | | | | | |
контори, нотаріального | | | | | | |
округу) | | | | | | |
засвідчую справжність |-----+-----+------+-----+----+-----|
підпису ____________________ | | | | | | |
(посада, найменування| | | | | | |
____________________________ | | | | | | |
юридичної особи, прізвище, |-----+-----+------+-----+----+-----|
___________________________, | | | | | | |
ім'я та по батькові | | | | | | |
представника) | | | | | | |
| | | | | | |
який зроблено у моїй |-----+-----+------+-----+----+-----|
присутності. | | | | | | |
Особу представника | | | | | | |
встановлено, повноваження | | | | | | |
його перевірено. |-----+-----+------+-----+----+-----|
Зареєстровано в реєстрі за | | | | | | |
N __________________________ | | | | | | |
Стягнуто ___________________ | | | | | | |
(державного мита, плати) |-----+-----+------+-----+----+-----|
| | | | | | |
Нотаріус | | | | | | |
| | | | | | |
печатка Підпис | | | | | | |
-------------------------------------
---------------
(1) Підписи керівника і головного бухгалтера вимагаються у випадку, передбаченому
пунктом 18.16 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у
національній та іноземних валютах.
(2) Вимагається за рахунками юридичних осіб і відокремлених підрозділів, якщо
повноваження і підписи не засвідчені організацією, якій клієнт адміністративно
підпорядкований.
45
Додаток 13
Додаток 5
до Порядку виконання державного бюджету за доходами
Затверджено Наказом Державного казначейства України
від 19 грудня 2000 р. N 131
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
24 січня 2001 р. N 67/5258
код казначейства назва казначейства
назва рахунку
ВИПИСКА З РАХУНКУ
Рахунок N __________________
___________________________________________
остання дата руху коштів попередня дата руху коштів
Вхідний залишок ____________Кредит
Вид операції Код банку Номер рахунку Номер розрахункового Сума

документа Дебет Кредит
Усього оборотів ______________ ___________

Дебет Кредит
Вихідний залишок ______________
Кредит
____________________________________________ Реєстр розрахункових документів:
документ __________________ ______________ __________________

номер дата дата прийняття банком
платник __________________ _________________ __________________

поточний рахунок назва ідентиф. код
одержувач __________________ _________________ __________________

поточний рахунок назва ідентиф. код
банк платника ________________________ _______________________

код назва
призначення платежу ______________________________________

Кількість розрахункових документів _________________________
Виконавець _______________ _________________________

підпис (прізвище та ініціали)
46
Додаток 14
Затверджено Постановою Правління Національного банку України

від 29 березня 2001 р. N 135
ПЛАТІЖНА ВИМОГА-ДОРУЧЕННЯ N_____ 0410002
від "___"____________200__р. Одержано банком
Платник "____"________________200__р.
Код
Код банку ДЕБЕТ рах. N СУМА

Банк платника
в м.
Одержувач КРЕДИТ рах. N

Код
Код банку
Банк одержувача
в м.
Призначення платежу
Підписи одержувача ____________

М.П ____________
.
СУМА ДО
ДЕБЕТ рах. N ОПЛАТИ
Сума до оплати словами
КРЕДИТ рах. N
Проведено банком
"____"_______________200__р.
М.П. Підпис ___________
___________ Підпис банку
47
Додаток 15
ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ № ________ 0410001
від “___” ____________ 200 __ р. Одержано банком
"____" ____________ 200__ р.

Платник
Код
Банк платника Код банку ДЕБЕТ рах. N СУМА
в м.
Одержувач
Код КРЕДИТ рах. N
Банк одержувача Код банку
в м.
Сума словами
_______________ "____" ______________ 200___ р.
М.П. Підпис платника
_______________ Підпис банку
------------------------------------------------------------------
ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ № 0410001
________
від “____” ____________ 200 __ р. Одержано банком
"____" ____________ 200__ р.

Платник
Код
в м.
Одержувач
в м.
_______________ "____" ______________ 200___ р.
_______________ Підпис банку
48
Додаток 16
ПЛАТІЖНА ВИМОГА N _______ 0410007
від "___"_________20__р. Одержано банком

" " 20__р.
" " 20__р.

Платник
Код

банк платника
в м.
Стягувач
Код
Код банку
банк стягувача в м.
"____"__________200__р.
М.П. Підпис ___________
49
Додаток 17
ІНКАСОВЕ ДОРУЧЕННЯ N _____ 0401010

(розпорядження)
від "__"_______ 200_ р.
Одержано банком
"__"__________ 200 _ р.
Платник
Код ДЕБЕТ СУМА
код банку
в м. рах.N
Одержувач
КРЕДИТ
Код код банку
в м.
рах.N
Сума літерами
Призначення платежу Сума

Вид оп.
Приз.пл
Строк
Черг.пл
N банку
М.П. Підписи одержувача "__"________ 200_ р.
Підпис банку
50
Додаток 18
МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР N_________ 0410009
від "___"__________20__ р.
Платник
Код
в м.
Код
Банк Код банку
одержувача
(13) в м.
Підпис
Підпис та
штамп банку
51
Додаток 19
ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ № ________ 0410001
від “___” ____________ 20 __ р. Одержано банком
"____" ____________ 20__ р.

Платник
Код
в м.
Одержувач
в м.
_______________ "____" ______________ 20___ р.
_______________ Підпис банку
52
Додаток 20
ПЛАТІЖНА ВИМОГА-ДОРУЧЕННЯ N_____ 0410002
від "___"____________20__р. Одержано банком
Платник "____"________________20__р.
Код
в м.

Код
Код банку
в м.
Підписи одержувача ____________

М.П ____________
.
СУМА ДО
ДЕБЕТ рах. N ОПЛАТИ
Сума до оплати словами
"____"_______________20__р.
М.П. Підпис ___________
53
Додаток 21

ПЛАТІЖНА ВИМОГА N _______ 0410007
від "___"_________20__ р. Одержано банком

" " 20__ р.
" " 20__ р.

Платник
Код

банк платника
в м.
Стягувач
Код
Код банку
банк стягувача
в м.
"____"__________20__ р.
М.П. Підпис ___________
54
Додаток 22
--------------------------------------------------------------------------------------------------------
|КОРІНЕЦЬ РОЗРАХУНКОВОГО ЧЕКА| |_______[9]______ ______________[11]_[12]______________ |
|Серія ________ N ___________| | (чекодавець) (назва банку-емітента, код банку) |
|"___" ______________ 200_ р.| | |
| (дата видачі) | |РОЗРАХУНКОВИЙ ЧЕК [1] Серія ______ N __[3]____ Д-т рах. N ___[10]___|
| | | К-т рах. N __________|
|____________________________| |Ідентифікаційний код на _____[7]______________ "__"________ 200_ р.|
| (кому) | | [8] (сума цифрами) Підпис банку |
|____________________________| |------------------- |
| (платити за що) | || | |
| | |------------------- |
|____________________________| |Кому____[16]___[15]_________________________________________________|
| (номери і дати документів) | | (назва чекодержателя) |
| | | |
|Залишок ліміту | |Сплатіть за цим чеком ______________________________________________|
|----------------------------| |____________________________________________________________________|
|Списано за цим | |_____________________[19]___________________________________________|
|чеком | |____________________________________________________________________|
|----------------------------| | (за що, номери та дати документів) |
|Залишок ліміту до | | |
|наступного чека | |Сума словами ________________________[6]____________________________|
|----------------------------| |____________________________________________________________________|
|Сума словами | |____________________________________________________________________|
|----------------------------| | |
|----------------------------| |Місце складання чека _______________________________________________|
|----------------------------| | |
|----------------------------| |Дата "___" _________ 200_ р. Підпис чекодавця __[41]_____ М.П. |
|----------------------------| | [4] [42] |
| | | |
| | |---------------------------------------------------------------------
| | |Серійний N| |X|Рахунок N| |X|Сума| |X|Код банку| |X|Текст| |
----------------------------------------------------------------------------------------------------
(зворотний бік розрахункового чека)

--------------------------------------------------------------------------------------------------------
|Місце для календарного | | Місце для штемпеля |
|штемпеля | | |
|---------------------- | | ---------------------- |
|| | ____________________________________________ | | | | |
|| | (підпис уповноваженої особи чекодержателя, |Поле| | | |
|| | що приймає розрахунковий чек в оплату) |під-| | | |
|| | |ши- | | | |
|| | |ван-| | | |
|| | |ня | | | |
|| | | | | | |
|| | | | | | |
|---------------------- | | ---------------------- |
|постачальника | | постачальника |
| | | |
|------------------------------------------------------------------- | | Відмітка власника |
|| ВІДМІТКИ БАНКУ | | | книжки про перевірку |
|| про причини несплати розрахункового чека | | | правильності |
||-----------------------------------------------------------------| | | використання |
|| | | | _____________________ |
|| | | | _____________________ |
|| | | | _____________________ |
|| | | | |
|------------------------------------------------------------------- | | Головний бухгалтер |
| | | чекодавця ___________ |
| | | |
| Підпис банку ________ | | |
| | | |
| | | |
| | | |
| | | |
--------------------------------------------------------------------------------------------------------
55
Додаток 23
----------------------------------------------------------------------------------------------------
|КОРІНЕЦЬ РОЗРАХУНКОВОГО ЧЕКА| |РОЗРАХУНКОВИЙ ЧЕК ____[11] [12]__________________________|
| Серія _______ N ________ | |Серія ____ N _____[3]__ (назва банку-емітента, код банку) |
|На _________________________| | |
| (сума цифрами) | |Ідентифікаційний номер на _____[7]______ Д-т рах. N ___[10]___|
|"___" _____________ 200_ р. | |------------------- (сума цифрами) К-т рах. N __________|
| (дата видачі) | || | "__"________ 200_ р. |
|____________________________| |------------------- Підпис банку |
| (ідентифікаційний номер) | | [8] |
|____________________________| | |
| (прізвище, | |___________[9]_________________________________________________ |
|____________________________| | (прізвище, ім'я, по батькові) |
| ім'я, по батькові) | |Паспорт серії ____ N _______, __________ "___" _______ 200_ р. |
|Паспорт серії ______________| | (ким та коли виданий) |
|N _________________, виданий| | |
|"___" _____________ 200_ р. | |Чек на ________________________________________________________ |
|____________________________| | (сума словами) |
| (сума словами) | |_______________________________________________________________ |
|____________________________| |Виданий філією (відділенням) N ___[12]_____ банку ___[11]______ |
|____________________________| | (назва |
|Виданий філією (відділенням)| |_______________________________________________________________ |
| | | банку, його місцезнаходження) |
|N ______ банку _____________| | |
| | |Чек дійсний до "____" ___[45]________ 200__ р. |
| Чек дійсний до | |Підпис банку ___________ Підпис чекодавця ______[41]_______ |
|"___" ______________ 200 р. | | |
|Підпис банку _______________| | М.П. [42] |
|Чек отримав ________________| |Дата складання "___" __[4]_____ 200_ р. |
| | |-----------------------------------------------------------------
| | |Серійний N| |X|Рахунок N| |X|Сума| |X|Код банку| |X|Текст| |
-----------------------------------------------------------------------------------------------
(зворотний бік розрахункового чека)

----------------------------------------------------------------------------------------------------
| -------------------------------------------------------------- | | |
| |Відмітка |Розрахунковий чек діє на всій території | | | Сума |
| |банку, |України незалежно від місця його видачі для | | |а) перерахована в |
| |підприємства |розрахунків за товари або послуги; обмін | | | безготівковій |
| |торгівлі або |чека на готівку підприємством торгівлі | | | формі з рахунку |
| |послуг про |або послуг не здійснюється; | | | фізичної особи |
| |прийняття |невикористаний чек його власник може | | | N _____________ |
| |розрахункового|повернути до банку, який його видав, для | | |_________________ |
| |чека до |зарахування суми на свій рахунок або | | | (сума словами) |
| |оплати. |обміняти чек на готівку. | | |_________________ |
| | | | |Поле|_________________ |
| | | РОЗРАХУНКОВИЙ ЧЕК ДІЙСНИЙ ТРИ МІСЯЦІ | |під-|_________________ |
| | | | |ши- |_________________ |
| -------------------------------------------------------------- |ван-| |
| Зберігайте чек окремо |ня |б) унесена |
| від паспорта! | | готівкою ______ |
| | |_________________ |
| Заповнюється під час виплати готівкою | | (сума словами) |
|Сума чека | |_________________ |
|________________________________________ | |_________________ |
| (словами) | |_________________ |
| | |_________________ |
|Отримав ________ "___" _________ 200_ р. | | |
| (підпис) (дата) | | |
| | | |
|Пред'явлений паспорт серії ____ N ______ | | |
|Ким та коли виданий ____________________ | | |
|Контролер (оператор) _____ Касир _______ | | |
| | | |
----------------------------------------------------------------------------------------------------
56
Додаток 24
Додаток 10
до Інструкції про безготівкові розрахунки в
Україні в національній валюті
РОЗРАХУНКОВА ЧЕКОВА КНИЖКА

НА __ РОЗРАХУНКОВИХ ЧЕКІВ
(місце для штампа банку)
ЗБЕРІГАТИ В НАДІЙНОМУ МІСЦІ,

ЩО ЗАМИКАЄТЬСЯ НА КЛЮЧ
Зворотний бік розрахункової чекової книжки
Ця книжка дійсна до _____________________________ "_______" ______________ 20__ р.

(число словами) (цифрами) (місяць словом)
Уміщує розрахункові чеки з № ____________________ до № ____________________ видана
________________________________________________________________________________
(чекодавець)
______________________________________ за особовим рахунком ______________________

(номер)
для розрахунків з ________________________________________________________________
на загальну суму ліміту ______________ ____________________________________________

(цифрами) (словами)
_______________________ банк _________________________

«___» ________________ 20__ р. М.П. банку місто _________________________
Дата (місяць словом) ______________________________
видачі (підпис банку)
57
Додаток 25
Додаток 7
до Інструкції про безготівкові розрахунки в
Україні в національній валюті
[1] ЗАЯВА ПРО ВІДКРИТТЯ АКРЕДИТИВА [2] 0410003

Одержано банком
від " " [4] 20 р.
" " [50] 20 р.
Заявник акредитива [9] Бенефіціар [15]
Код [8] Рахунок N [10] Код [16] Рахунок N [17]
Банк-емітент [11] Банк бенефіціара [13]
Код банку [12] Код банку [14]

у м. у м.
Відкрийте нам акредитив Строк дії акредитива
до " " 20 р.
(вид акредитива)
Сума [6], [7] Акредитив в іншому (виконуючому) банку виконати:
а) за рахунок коштів платника, депонованих у виконуючому

банку;
б) інкасацією документів до банку-емітента;
(цифрами і словами)
в) через кореспондентський рахунок банку-емітента.
Умови акредитива до виконуючого банку направити:
(зайве закреслити)
а) спецзв'язком;
б) коротке повідомлення:
електронною поштою;
телетайпом.
(іншими засобами зв'язку, зазначити, якими саме, З акцептом (чиїм), без акцепту
зайве закреслити)
Платіж (чи акцепт) здійснити проти:

Договір N від " " р.
Назва товарів (виконаних робіт, наданих послуг)
(Кількість, ціна, сума)
Додаткові умови:
(перелік документів, які додаються до реєстру
документів за акредитивом)
[40] [41]
М. П. Підписи ______________ " " [51] 20 р.
______________ Підпис банку
58

ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ

І ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

всі теми

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

всі теми

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

З. П.

ОБЛІК ДОХОДІВ І ФІНАНСОВИХ

1. Визнання, класифікація та оцінка доходів підприємства

Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів

Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно

одержаних грошових коштів та їхніх еквівалентів.

2. Облік доходів від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг

Дохід (виторг) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – це кошти

та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу. За кредитом субрахунку 704

При реалізації товарів відображені суми 641,642,

За договорами комісії, підряду, агентськими та

Первинними документами з обліку доходів від реалізації продукції, товарів,

3. Облік доходів від іншої операційної діяльності

До інших операційних доходів зачисляють: доходи від реалізації іноземної

сільськогосподарської продукції і біологічних активів, та від зміни справедливої

При перерахунку заборгованості покупця

Списана після закінчення терміну позовної

Визнано інший дохід операційної діяльності за

Первинними документами з обліку доходів від іншої операційної діяльності

4. Бухгалтерський облік інших доходів підприємства

До складу інших доходів підприємства зачисляють: доходи від інвестицій,

відсотків та інших доходів від фінансової діяльності, які не обліковуються на

одержаних необоротних активів, що підлягають амортизації, визначається у

На фінансовий результат списана сума

У рахунок списання заборгованості за іншими

Первинними документами з обліку інших доходів підприємства є

регістрами аналітичного обліку доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і

5. Облік фінансових результатів діяльності підприємства

Рівень ефективності господарської діяльності будь-якого суб’єкта

На фінансовий результат списані інші операційні

Первинними документами з обліку фінансових результатів від діяльності

Список рекомендованої літератури

ОБЛІК ВИТРАТ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Визнання та класифікація витрат діяльності підприємства

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про

основних матеріалів, які становлять основу вироблюваної продукції,

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на

і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші

операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених вище,

23 „Виробництво” щомісячно сум в частині прямих і виробничих накладних

2. Облік виробничих витрат підприємства

Для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт,

Облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та

Списано витрати, пов’язані : підготовчими

отриманих грошових коштів або товарів, робіт,

Документальне оформлення витрат виробництва в бухгалтерії виконують за

3. Облік операційних витрат підприємства

Для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової

Облік витрат, пов’язаних зі збутом (реалізацією, продажем) продукції,

безнадійної заборгованості, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не

Списана на собівартість реалізованого товару

Відображено списання вартості ТМЦ,

Списується вартість використаних на цілі,

Списано об’єкт нематеріальних активів,

На фінансовий результат списані витрати на

На фінансовий результат віднесена сума тих, що

Первинними документами з обліку операційних витрат підприємства є

4. Облік інших витрат

Облік нарахувань відсотків за кредит та інших витрат підприємства,

Рахунок 97 „Інші витрати” має такі субрахунки:

Списується залишкова вартість безоплатно

Відображаються втрати від курсової різниці при

Первинними документами з обліку інших витрат є розрахунки (довідки)

Список рекомендованої літератури

ЖУРНАЛ ЗАКІНЧЕНО „_” 20 р. Виконавець __________

ЖУРНАЛ ЗАКІНЧЕНО „_” 20 р. Виконавець __________

„_” 20 р. Виконавець ______

ЖУРНАЛ ЗАКІНЧЕНО „_” 20 р. Виконавець ________________

„_” 20 р. Виконавець ______