Функції бухгалтерського обліку

Для бухгалтерського обліку, як елементу системи управління,

характерні такі функції. інформаційна, контрольна, оціночна, аналітична,
соціальна.
Суть інформаційної функції полягає в тому, що бухгалтерський облік за
допомогою властивих лише йому прийомів формує і передає інформацію про
наявність і рух господарських засобів та джерел їх утворення, здійснення
господарських операцій та результати діяльності. Облікова інформація
передається користувачам у вигляді бухгалтерських звітів.
Суть контрольної функції - завдяки застосуванню способів
документування, інвентаризації та поточної облікової реєстрації
господарських операцій бухгалтер, підписуючи відповідні документи,
дозволяє або не дозволяє здійснити певну операцію з використання
грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, контролює ефективність
збереження та використання усіх видів ресурсів, виконання завдань бізнес-
плану, кошторисів, нормативів, а також, стан дотримання нормативно-
правових актів, угод і контрактів.
Суть аналітичної функції - на підставі інформації, отриманої за даними
бухгалтерського обліку, з використанням спеціальних прийомів,
здійснюється економічний аналіз відхилень від планових і бюджетних
завдань, попередніх періодів та середньостатистичних даних з метою
виявлення причин і винуватців та розробки заходів щодо виправлення
негативних ситуацій.
Суть оціночної функції - за її допомогою здійснюється вартісне
вимірювання об’єктів бухгалтерського обліку, на підставі чого є можливість
визначити фінансовий результат діяльності суб’єкта господарювання,
співставляти результати діяльності за періоди, передбачати розвиток.
Соціальна функція бухгалтерського обліку спрямована на вирішення
глобальних завдань розвитку суспільства через зміцнення локальної
економіки. Це означає, що належним чином поставлений облік є надійною
підтримкою і рушійною силою ефективного функціонування та розвитку
підприємства, а в кінцевому результаті економічне зростання вітчизняного
виробника сприяє вирішенню соціальних проблем.

Перед бухгалтерським обліком стоять такі основні завдання:

- формування повної та достовірної інформації про діяльність
підприємства та його майновий і фінансовий стан, необхідної зовнішнім і
внутрішнім користувачам;
- здійснення контролю за законністю господарських операцій,
дотриманням нормативів і виконанням планових завдань, збереженням і
раціональним використанням майна власників;
- запобігання виникненню кризових ситуацій та зменшення
невизначеності у господарській діяльності підприємства і виявлення
внутрішньогосподарських резервів забезпечення його фінансової стійкості.
Для забезпечення виконання покладених на бухгалтерський облік завдань і
вимог щодо його ведення облікова інформація повинна відповідати
загальноприйнятим принципам.
Принципи бухгалтерського обліку - це правила, якими слід керуватися
при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій, а також при
відображенні їх результатів у звітності.
Для здійснення бухгалтерського обліку використовують дві групи
принципів: основні та додаткові.
Основні принципи визначені Законом України «Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність в Україні»:
- повне висвітлення - в обліку повинна міститися вся інформація про
фактичні і потенційні наслідки господарських операцій і подій, здатних
вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
- автономність - кожне підприємство розглядається як юридична
особа, відособлена від його власників, у зв’язку з чим особисте майно і
зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності
підприємства;
- послідовність - постійне (з року в рік) застосування підприємством
обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у
випадках, передбачених національними положеннями (стандартами)
бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та
національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у
державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій
звітності;
- безперервність - оцінка активів та зобов’язань підприємства
здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й
надалі;
- нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському
обліку і фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати
надходження або сплати грошових коштів;
- превалювання сутності над формою - операції враховуються
відповідно до їх економічної сутності, а не тільки виходячи з юридичної
форми. Принцип наказує відображати в обліку будь- яку господарську
операцію не за формальними ознаками, а залежно від її економічного і
смислового навантаження;
- історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів
підприємства, виходячи з фактичних витрат на їх виробництво і придбання;
- єдиний грошовий вимірник - вимірювання і узагальнення всіх
господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності
здійснюється в єдиній грошовій одиниці;
- періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на
певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.
Додаткові принципи бухгалтерського обліку прямо чи опосередковано
визначені практикою ведення бухгалтерського обліку та іншими
нормативними документами. Найважливішими серед них є наступні:
- законність - ведення бухгалтерського обліку та складання звітності
повинні відповідати правилам і процедурам, які передбачені чинним
законодавством;
-достовірність - правдиве відображення у бухгалтерському обліку та
звітності фінансово- господарських операцій з дотриманням вимог
відповідних нормативних актів;
- дата операції - господарські операції регіструються в
бухгалтерському обліку в момент їх здійснення, тобто в день виникнення
прав (активів) або зобов’язань (пасивів), незалежно від дати руху коштів за
ними;
- прийнятність вхідного балансу - залишки за рахунками на початок
звітного періоду мають відповідати залишкам за станом на кінець
попереднього звітного періоду;
- суттєвість - у фінансових звітах повинна відображатись уся істотна
інформація, корисна для прийняття рішень керівництвом. Інформація є
суттєвою, якщо її відсутність або перекручення може вплинути на
економічні рішення користувачів звітності;
- доречність - інформація бухгалтерського обліку та звітності повинна
бути корисною для підготовки та прийняття управлінських рішень;
- відкритість - фінансові звіти мають бути достатньо зрозумілими й
детальними, щоб уникнути двозначності, правдиво відображати операції з
необхідними поясненнями в записках. Операції повинні відповідати змісту
статей звітів. Звітність повинна бути чітко викладена та зрозуміла для
користувача;
- своєчасність - забезпечення своєчасною обліковою інформацією
користувачів, які приймають рішення;
- консолідація - складання підприємством зведеної фінансової та
управлінської звітності з урахуванням інформації своїх дочірніх
підприємств, за винятком залишків за внутрішньо - системними
розрахунками. Принципи бухгалтерського обліку взаємопов’язані та
визначають правила його ведення.
Працівники бухгалтерії мають дотримуватися наведених принципів.
Відхилення від них є порушенням вимог Закону і занижує інформаційну
цінність даних обліку та фінансової звітності.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня
реєстрації підприємства й до його ліквідації. Питання організації
бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його
власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи)
відповідно до законодавства та установчих документів.
Згідно Закону: Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та
забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у
первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і
звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе
уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво
підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих
документів.
Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій,
пов’язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і
зобов’язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової
звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно
до законодавства.
Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство
самостійно обирає форми його організації:
- введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення
бухгалтерської служби (бухгалтерії) на чолі з головним бухгалтером;
- користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, який
зареєстрований як підприємець, здійснює підприємницьку діяльність, але не
є юридичною особою;
- ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою
 бухгалтерією або спеціалізованою фірмою; самостійне ведення
бухгалтерськогообліку та складання звітності безпосередньо
власником або керівником підприємства. Ця форма організації
бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність
яких має оприлюднюватися.
Підприємство самостійно:
- визначає свою облікову політику;
- обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів
обліку, порядку і способів реєстрації та узагальнення інформації в них з
дотриманням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням
особливостей своєї діяльності та технології обробки облікових даних;
- розробляє систему і форми внутрішньогосподарського
(управлінського) обліку, звітності та контролю господарських операцій,
визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;
- затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової
інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;
- може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та
інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік з
наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства в
цілому;
- визначає доцільність застосування міжнародних стандартів фінансової
звітності, крім випадків, коли така обов’язковість передбачена
законодавством.
Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для
правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне
виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, що мають
відношення до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо
дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних
документів.
Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського
обліку підприємства:
- забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних
методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у
встановлені строки фінансової звітності; - організує контроль за
відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських
операцій;
- бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та
відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів
підприємства;
- забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях,
представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах
підприємства.