Тема 1.

Сутність і види господарського обліку

1. Роль бухгалтерського обліку в управлінні і контролі.

2. Види господарського обліку.
3. Вимоги до обліку.
4. Вимірники, які застосовуються в обліку.
5. Принципи бухгалтерського обліку.

1. Роль бухгалтерського обліку в управлінні і контролі.

Бухгалтерський облік здійснюється в усіх ланках народного

господарства — на підприємствах, в організаціях, установах як виробничої,
так і невиробничої сфери і служить для спостереження і контролю за їхньою
діяльністю. Кожне підприємство (організація, установа) має певне майно —
господарські засоби (будівлі, споруди, устаткування, матеріальні та інші
ресурси), які утворюються за рахунок певних джерел (сукупності вкладень
засновників, прибутку, позикових коштів тощо). Контроль за наявністю і
рухом, а також доцільним використанням засобів у кожному господарстві
здійснюється за допомогою бухгалтерського обліку.
Для успішного господарювання необхідна оперативна інформація,
пов’язана з виробництвом, обміном і споживанням матеріальних і
нематеріальних цінностей, наданням і використанням послуг, інформацію,
яку одержують за допомогою господарського обліку. Тому підвищення його
оперативності, максимальне наближення до потреб управління
господарством у сучасних умовах має першочергове значення.
Цю інформацію в обліку одержують шляхом систематичного
спостереження за здійснюваними господарськими діями, їх вимірюванням у
певних числових показниках і реєстрація за певною системою.
Господарський облік, як свідчить сама назва, це облік господарства,
облік господарської діяльності підприємства, суспільства, що містить у собі
виробництво, реалізацію і розподіл матеріальних благ, необхідних для
задоволення свої потреб.
Людство не може не вести облік, бо воно не може відмовитися від
господарської діяльності. Вона створила господарський облік, який є
необхідною умовою її здійснення. Кожна формація мала свій рівень
розвитку, якому відповідав господарський облік.
Отже, господарський облік - це кількісне відображення і якісна
характеристика господарської діяльності з метою контролю та управління
нею.
Згідно з Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні” (ст.3) метою ведення бухгалтерського обліку і складання
фінансової звітності є надання користувачам для прийняття управлінських
рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове
становище, результати та рух коштів підприємства.
1
 Бухгалтерський облік є обо’язковим видом обліку, який ведеться
підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що
використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського
обліку.

2. Види господарського обліку.

Для відображення різнобічної діяльності підприємств і організацій з

метою одержання інформації, необхідної для управління і контролю,
використовують три види господарського обліку: оперативний,
бухгалтерський і статистичний. Кожен з них має свої завдання, об'єкти
обліку, способи одержання та опрацювання інформації і виконує свою роль у
здійсненні функцій, покладених на господарський облік в суспільстві.
Оперативний (оперативно-технічний) облік використовується для
спостереження і контролю за окремими операціями і процесами на
найважливіших ділянках господарської діяльності з метою керівництва ними
в міру їх здійснення. Так, за допомогою оперативного обліку здійснюється
контроль за виконанням договорів поставки товарно-матеріальних цінностей,
використанням робочого часу, обладнання і техніки, випуском та реалізацією
продукції та ін.
Певної системи первинної документації оперативний облік не має. В
ньому використовують в основному дані документів бухгалтерського обліку,
і тільки в окремих випадках підприємства створюють свої форми документів.
Відмітною особливістю оперативного обліку є оперативність
отримання інформації, оскільки управляти виконанням господарських
операцій, активно впливати на них можна тільки володіючи своєчасною
інформацією.
Залежно від характеру обліковуваних об'єктів у оперативному обліку
використовують натуральні, трудові та грошовий вимірники. Проте, оскільки
цей вид обліку відображає в основному однорідні операції, в ньому
використовуються переважно натуральні й трудові вимірники. Грошовий
вимірник використовують не як узагальнюючий, а лише у випадках, коли
цього вимагає характер обліковуваних об'єктів (наприклад, для контролю за
виконанням договорів поставки, обсягів реалізації продукції та ін.).
Оперативний облік має велике значення, оскільки без своєчасної
конкретної інформації неможливо управляти діяльністю підприємства.
Особливо зростає значення обліку в ринкових умовах господарювання, коли
потрібне гнучке маневрування ресурсами, повсякденний контроль за їх
використанням, виробництво саме тієї продукції (послуг), яка користується
попитом у споживачів (покупців).
Бухгалтерський облік відображає діяльність підприємств, організацій,
установ. Він охоплює всі засоби господарства і джерела їх формування, всі
господарські процеси і результати діяльності. Важлива особливість
бухгалтерського обліку полягає в тому, що господарські операції, облічені в
натуральних і трудових вимірниках, обов'язково узагальнюються в грошово-
2
му вимірнику. Завдяки цьому одержують такі узагальнюючі показники, як
загальну вартість основних і оборотних засобів (майна) підприємства, їхній
рух і використання в процесі господарської діяльності, собівартість
продукції, обсяг реалізації, фінансові результати та інші аспекти діяльності
підприємства, які не можуть дати ні оперативний облік, ні статистичний.
У бухгалтерському обліку господарські операції відображаються
систематично і послідовно, в міру їх здійснення, чим забезпечується суцільне
і безперервне спостереження і контроль за господарською діяльністю. Цим
бухгалтерський облік відрізняється від оперативного і статистичного, які
застосовують метод часткового (вибіркового) спостереження і контролю.
Обов'язковою умовою відображення господарських операцій у
бухгалтерському обліку є їхнє документальне обґрунтування, завдяки чому
показники обліку набувають особливого доказового, юридичного значення.
Економічний бік бухгалтерського обліку дає змогу оцінити ефективність
господарських процесів, юридичний — законність і доцільність рішень, що
приймаються керівництвом.
Таким чином, бухгалтерський облік встановлює взаємозв'язок між
економікою і правом у процесі господарської діяльності.
Для забезпечення систематичного і взаємопов'язаного відображення
господарських засобів і процесів у бухгалтерському обліку застосовують
особливі, тільки йому властиві способи опрацювання облікової інформації —
рахунки, подвійний запис операцій на рахунках, балансові узагальнення та
ін,
Отже, бухгалтерський облік є системою безперервного, суцільного,
документально обґрунтованого і взаємопов'язаного відображення
господарських засобів, їхніх джерел, господарських процесів і результатів
діяльності в грошовому вираженні для забезпечення інформації, необхідної
для управління і контролю.
Статистичний облік вивчає і контролює масові суспільно-економічні
та окремі типові явища і процеси. При цьому їхні кількісні аспекти
статистика досліджує в нерозривному зв'язку з якісним змістом (наприклад,
динаміка виробництва і собівартості продукції, продуктивності та оплати
праці тощо) і виявляє закономірності їхнього розвитку. Об'єктом
статистичного обліку можуть бути окреме підприємство, галузь, народне гос-
подарство в цілому. Предметом статистичного обліку є не тільки процеси
матеріального виробництва, а й інші соціально-економічні явища
(чисельність і склад населення, рівень добробуту, охорони здоров'я тощо).
При дослідженні явищ і процесів статистика застосовує різні
вимірники (натуральні, трудові, грошовий), а також властиві їй способи
опрацювання інформації (масові та вибіркові спостереження, відносні та
середні величини, динамічні ряди тощо). Для одержання зведеної інформації
статистикою широко використовуються дані оперативного і бухгалтерського
обліку. Дані статистичного обліку застосовують також для перспективного
планування і прогнозування галузевого і соціально-економічного розвитку

3
країни в цілому. Тому оперативний і бухгалтерський облік
підпорядковуються завданням державної статистики.
Усі три види обліку — оперативний, бухгалтерський, статистичний —
тісно взаємопов'язані, доповнюють один одного і утворюють єдину систему
народногосподарського обліку. Так, бухгалтерський облік використовує дані
оперативного табельного обліку для нарахування заробітної плати
працівникам з погодинною оплатою праці, а в окремих випадках з ним
об'єднується (наприклад, оперативно-бухгалтерський облік матеріальних
цінностей); статистика за даними бухгалтерського обліку про виробіток,
нараховану заробітну плату, витрати на виробництво визначає показники
рівня і динаміки продуктивності та оплати праці, обсягу і рентабельності
виробництва тощо. Узагальнюючи показники бухгалтерського обліку, ста-
тистика вивчає розміщення і використання матеріальних та трудових
ресурсів країни, забезпечує інформацією для прогнозування їх розвитку.
Предметом господарського обліку є процес розширеного суспільного
відтворення. Окремі види обліку відображають тільки різні боки цього
процесу. Мета всіх видів обліку — Своєчасне забезпечення керівництва
всебічною інформацією, необхідною для управління.
Усі три види обліку ґрунтуються на єдиній первинній документації
для отримання потрібної інформації.
їхній взаємозв'язок забезпечується також державним регулюванням
питань обліку та звітності в Україні. Таке регулювання здійснюється
Міністерством фінансів України, яке затверджує План рахунків
бухгалтерського обліку, національні Положення (стандарти) бухгалтерського
обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку
та складання звітності. Правила ведення бухгалтерського обліку та складання
звітності в банках встановлюються Національним банком України, а в
бюджетних установах — Державним казначейством України відповідно до
законодавства.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своїх
компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі
національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні
рекомендації щодо їх застосування.
Державне керівництво обліком забезпечує єдність документації, форм
обліку і звітності; єдину методику визначення облікових показників і оцінки
господарських засобів, що забезпечує достовірність і повноту облікової
інформації, одержаної за допомогою окремих видів обліку.
Удосконалення системи управління народним господарством,
впровадження сучасної обчислювальної техніки сприяють зближенню
(інтеграції) та підвищенню оперативності всіх видів обліку. Так, значна
частина інформації бухгалтерського обліку за умови її більшої деталізації
перетворюється на елемент оперативного управління виробництвом
(наприклад, щоденний облік випуску та реалізації продукції, витрат
матеріалів, втрат від браку, простоїв та інших невиробничих втрат).
Підвищується оперативність статистичного обліку, більш глибока і
4
аналітична інформація якого може замінити оперативний облік на окремих
ділянках управління. Отже, інтегрована система господарського обліку дає
можливість одержувати більший обсяг інформації на якісно новій
організаційній основі автоматизованої системи управління.

3. Вимоги до обліку.

Основними завданнями бухгалтерського обліку є :

- додержання положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
- побудова обліку на кожному підприємстві відповідно до
особливостей його технології та організації виробництва, особливостей його
організаційної структури;
- забезпечення наявності первинної документації щодо кожної
господарської операції та своєчасної обробки первинних документів;
- забезпечення повного відображення всіх витрат підприємств за їх
складовими елементами, а також усіх доходів підприємства і повсякденне
співставлення витрат з доходами, виявлення результатів кожного
господарського процесу і загальних фінансових результатів діяльності
підприємства;
- забезпечення обліку господарських активів, зобов’язань, капіталу та
контроль за їх економним і раціональним використанням;
- виявлення резервів подальшого збільшення ефективності
виробництва.
Бухгалтерський облік повинен задовольняти таким вимогам.
1. Раціональність і економічність побудови бухгалтерського обліку.
Раціонально організований і на належному рівні поставлений бухгалтерський
облік – основа правильного ведення господарства.
2. Якість і зрозумілість бухгалтерського обліку.
3. Простота, чіткість і повнота поточних і звітних даних,
попередження всілякого роду спроб перекручування дійсності, усунення
серйозних недоліків в організації бухгалтерського обліку і посилення його
ролі в здійсненні контролю за господарською діяльністю.
4. Дієвість і достовірність поточних і звітних даних згідно вимогам
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №6 “Про виправлення
помилок і зміни у фінансових звітах”.
5. Порівняння звітних даних останнього періоду з даними за минулі
періоди, прогнозами, даними бізнес-планів підприємств.
Функції бухгалтерського обліку.
1. Інформаційна. Забезпечує відображення фактичного стану
господарської діяльності.
2. Контрольна. Забезпечує контроль за збереженням і раціональним
використанням господарських активів, капіталу, зобов’язаннями та
господарською діяльністю.

5
 3. Функція управління. Забезпечує економічною інформацією для
прийняття обґрунтованих управлінських рішень, можливості активного
впливу на хід господарських процесів.
4. Виховна. Сумлінні і бережливе використання ресурсів
господарства.

4. Вимірники, що застосовуються в обліку.

Для кількісного і якісного відображення господарських засобів, їх

джерел, господарських процесів використовують такі вимірники: натуральні,
трудові, грошові.
Натуральні вимірники дозволяють отримати облікову інформацію в
натуральному вираженні, тобто в одиницях ваги, об’єму, площі та ін.
Використання натуральних вимірників залежить від особливостей
обліковуваних об’єктів.
Трудові вимірники використовують для визначення кількості затраченої
праці, в одиницях робочого часу – хвилини, години, дні. За допомогою
трудового вимірника вираховують продуктивність праці. Проте він не
універсальний і не підлягає узагальненню.
Грошовий вимірник – це одиниця вартості у грошах (гривнях, доларах,
євро тощо). Засоби і господарські операції, виражені у грошовому вимірнику,
узагальнюють. Всі підприємства та організації України повинні вести облік у
грошовій одиниці України – гривні та копійках.

5. Принципи бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на

таких принципах:
1. повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю
інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій
та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
2. автономність - кожне підприємство розглядається як юридична
особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та
зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності
підприємства;
3. послідовність - постійне (з року в рік) застосування
підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики
можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями
(стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами
фінансової звітності та національними положеннями (стандартами)
бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути
обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;
4. безперервність - оцінка активів та зобов’язань підприємства
здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й
надалі;
6
 5. нарахування - доходи і витрати відображаються в
бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення,
незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
6. превалювання сутності над формою - операції обліковуються
відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
7. єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення
всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності
здійснюються в єдиній грошовій одиниці;
8. інші принципи, визначені міжнародними стандартами або
національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або
національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в
державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів
застосовуються підприємством.