Корпоративне бюджетування: Тема 3

1. Охарактеризуйте етапи та чинники, що впливають на систему

бюджетування підприємства.
Процес бюджетування можна умовно розділити на 4 етапи:
1. Підготовчий – збір вхідної інформації про діяльність підприємства
(зовнішнього та зовнішнього середовища), визначення майбутніх
(стратегічних, поточних та оперативних) цілей.
2. Складання бюджету
3. Виконання бюджету в плановому періоді
4. Контроль над виконанням бюджету
В процесі бюджетування на підприємстві створюється ряд бюджетів, які
мають форму фінансового документа з прогнозом майбутніх періодів.
Бюджет складаються в цілому на рік з щоквартальною (чи щомісячною)
розбивкою.
Етапи розробки бюджетної системи
1. розробка структури бюджетних статей
2. визначення переліку бюджетів, що складаються
3. розробка схеми послідовності формування функціональних
(операційних) бюджетів
4. визначення відповідальних за складання і виконання бюджетів
Система бюджетування для кожного підприємства, у деякому розумінні,
унікальна, оскільки багато в чому залежить від його специфіки.
Найважливіші фактори, що впливають на систему бюджетування
підприємства зводяться до наступних:
 галузева і виробнича специфіка;
 система стратегічних цілей підприємства;
 обмеження (виробничий і фінансовий потенціал, обсяг
платоспроможного попиту, кваліфікація виробничого й
управлінського персоналу, приступність сировини і матеріалів і ін.);
 розмір підприємства;
 організаційна структура керування.

2. Дайте визначення бюджетної структури підприємства та її складових.

Під бюджетною структурою розуміють систему бюджетів, що ведеться у
відповідних розрізах діяльності (функціональних областях), які формують
зведений бюджет підприємства, що є його фінансовим планом на плановий
період діяльності.
Бюджетна структура підприємства — система бюджетів, які формуються у
відповідних розрізах діяльності (функціональних галузях), що утворюють
зведений бюджет підприємства, що є його фінансовим планом на наступний
період діяльності.
Бюджетна система підприємства достатньо складна.
Функціональні (операційні) бюджети утворять бюджетну структуру,
відповідно до якої формуються основні підсумкові (фінансові) бюджети.
Бюджети можуть класифікуватися за наступними ознаками:
1. Зведений (головний) бюджет – це узагальнюючий план роботи
підприємства, який відображає майбутні операції всіх його підрозділів
на протязі бюджетного періоду. Бюджетний період – це термін часу,
який охоплює бюджет. Зведений бюджет, як правило, формується
протягом 6 місяців до початку бюджетного року.
2. Функціональні бюджети – окремі складові зведеного бюджету, які
стосується відповідальності окремого менеджера.
3. Операційні бюджети – сукупність бюджетів, які відображають доходи
та затрати підприємства.
4. Фінансові бюджети – сукупність бюджетів, які містять інформацію
про заплановані грошові потоки та фінансовий стан підприємства.
5. Бюджет капітальних інвестицій відображує потреби підприємства у
капітальних інвестиціях (модернізація існуючих та створення нових
засобів праці) і величину коштів, необхідних для їх здійснення, який
охоплює плани інвестицій в основні засоби.
Основні (фінансові) бюджети
1. Бюджет доходів і витрат (бюджет фінансових результатів або
прогнозний звіт про прибутки і збитки)
2. Бюджет руху грошових коштів (прогнозний Звіт про рух ГК)
3. Бюджет балансу (прогнозний баланс)

3. Охарактеризуйте типову бюджетну структуру виробничого та

торгівельного підприємства.
Бюджетна система на підприємстві включає бюджети різних рівнів Так,
зведений бюджет виробничого підприємства складається з трьох
бюджетів першого рівня — операційного, інвестиційного і фінансового.
Операційний бюджет підприємства фокусується на моделюванні майбутніх
витрат і доходів від поточних операцій за бюджетний період. Отже, об’єктом
розгляду операційного бюджету є фінансовий цикл підприємства.
Допоміжні (операційні) бюджети
 Бюджет продажів
  Бюджет виробництва продукції
 Бюджет собівартості продукції
 Бюджет закупівельсировини та матеріалів
 Бюджет загальнофірмовихвитрат
 та інші
Інвестиційний бюджет підприємства представляє напрями відновлення і
вибуття капітальних активів (основних засобів і довгострокових фінансових
інвестицій), що є основою інвестиційного циклу.
Фінансовий бюджет підприємства — це баланс грошових надходжень і
витрат, а у ширшому розумінні — баланс оборотних коштів і поточних
зобов’язань для підтримування фінансової стійкості підприємства протягом
бюджетного періоду.
Основні (фінансові) бюджети
 Бюджет доходів і витрат (бюджет фінансових результатів або
прогнозний звіт про прибутки і збитки)
 Бюджет руху грошових коштів (прогнозний Звіт про рух ГК)
 Бюджет балансу (прогнозний баланс)
Вихідними результатами бюджетного процесу є планові форми зведеної
фінансової звітності. До них відносять:
• Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупні доходи) – "вихідна"
форма операційного бюджету;
• Звіт про рух грошових коштів за прямим і непрямим методом – "вихідні"
форми фінансового бюджету;
• Баланс (Звіт про фінансовий стан) – "вихідна" форма, що поєднує
результати всіх трьох основних бюджетів, що складають зведений бюджет
підприємства.
4. Розкрийте загальну логіку побудови зведеного бюджету.
5. Дайте визначення Бюджету доходів і витрат.
Бюджет доходів і витрат (бюджет фінансових результатів або прогнозний звіт про прибутки і
збитки)

6. Охарактеризувати принципи і правила, які закладені в ПС(Б)О,

необхідні для бюджету доходів і витрат складання (методи нарахування
доходу, принцип відповідності у відображенні витрат, які дії не
призводять до доходів і витрат)
Методи нарахування доходу
Податковим законодавством передбачено два методи визнання доходів і витрат - метод
нарахування і касовий метод.
Тобто, на відміну від методу нарахувань, за касовим методом обліку, датою одержання
доходів платником вважається дата отримання платником коштів (у момент одержання
грошових коштів на рахунку)
Підприємство в основному визначає доходи за методом нарахувань, тобто дохід
відображається у податковому обліку за датою переходу покупцеві права власності на
товар (за датою складення акта, який підтверджує виконання робіт або надання послуг).
(у момент відвантаження продукції)

Принцип відповідності у відображенні витрат

Один із принципів бухобліку — нарахування та відповідність доходів і витрат. Тобто
для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного
періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Своєю чергою, доходи й
витрати відображаються лише в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження
чи сплати грошових коштів (ст. 4 Закону про бухоблік).
Тож, аби його не порушити, витрати мають бути відображені саме в періоді, коли вони
були здійснені, а не коли отриманий первинний документ. До того ж згідно із ч. 5 ст. 9 Закону
про бухоблік господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому
звітному періоді, у якому вони були здійснені.
Мінфін чітко говорить, що «визнання витрат у бухгалтерському обліку та їх
відображення у фінансовій звітності не залежать від періоду отримання первинних
документів від контрагентів».
Таким чином:
 якщо витрати можна прямо пов’язати з отриманням доходу — їх відображають у періоді
відображення такого доходу;
 якщо витрати не можна пов’язати з доходом певного періоду — їх відображають у
періоді здійснення (понесення).

Які дії не призводять до доходів і витрат

До доходів не призводять:
 отримання кредиту та взяття інших позик
До витрат не призводять:
 повернення кредиту
Операція  Доход/ Коментар 
витрати/
прочерк

Отримання кредиту  - Отриманий кредит не є доходом

підприємства, оскільки ці ресурси не є
коштами заробленими від діяльності
підприємства, які підлягають
оподаткуванню.
 Кредитні ресурси є «чужими», які
тимчасово перебувають в розпорядженні
підприємства і повинні бути повернені в
повній сумі.

Повернення кредиту - Повернення кредиту є поверненням чужих

коштів

Розміщення ресурсів на - Розміщення ресурсів на депозит не є ні

депозит доходом, ні витратами, оскільки це наші
кошти

Повернення депозиту  - Аналогічно розміщенню на депозит

Випуск облігацій  - Випуск облігацій є випуском цінних

паперів, відповідно не є доходом і
витратами

6. Охарактеризуйте бюджет руху грошових коштів. Грошові потоки

за видами діяльності

Бюджет руху грошових коштів (БРГК) –це план руху коштів на поточному
рахунку і у касі підприємства, що відбиває всі прогнозовані надходження і
витрати коштів у результаті діяльності підприємства.
Він свідчить про передбачувані умовами договорів:
-надходження передоплати за продукцію, що поставляється, затримку
надходженьза відвантажену раніше продукцію –дебіторську заборгованість
-сплату передоплати за товари, що придбаваються, відстрочку за куплену
раніше продукцію –кредиторську заборгованість

Призначення БРГК
Бюджет руху грошових коштів відображає потребу у зовнішньому
фінансуванні(обсяг кредитів, інвестицій), а також забезпечує більш точне
його визначення.
Його призначення полягає у забезпеченні збалансованості надходжень
коштів (відповідних плану доходів) і їхнього використання (відповідно до
плану витрат) за бюджетними періодами.
Основне призначення БРГК
–забезпечення стабільної платоспроможності підприємства;
–аналіз взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни величини
грошових коштів;
–проведення ефективної політики в сфері залучення позикових грошових
коштів;
–раціональне розміщення вільних грошових коштів;
–здійснення обліку, аналізу і планування грошових потоків підприємства й
центрів фінансового обліку, що їх утворюють;
–виявлення величини та здійснення контролю за динамікою позитивного і
негативного сальдо грошових коштів як по підприємству в цілому, так і по
кожному центру фінансового обліку.
___________________________________________________________________
Бюджет руху грошових коштів (БРГК) - це план руху коштів на
поточному рахунку та в касі підприємства і його структурних підрозділів, що
відображає всі прогнозовані надходження і витрати коштів у результаті іх
діяльності. Призначення бюджету руху грошових коштів полягає у
забезпеченні збалансованості надходжень коштів (відповідних плану
доходів) і Їхнього використання (відповідно до плану витрат) за бюджетними
періодами.
Бюджет руху грошових коштів (БРГК) відображає також потребу у
зовнішньому фінансуванні - кредитах, інвестиціях.
Залежно від специфіки діяльності підприємства форми БРГК можуть
бути різними, але у всіх випадках статті БРГК взаємопов'язані з формою
бюджету доходів і витрат (БДіВ), планом капітальних витрат і кредитним
планом. Відмінність формату бюджету руху грошових коштів від бюджету
доходів і витрат полягає в тому, що в останньому усі статті витрат
відображені за методом Їхнього нарахування залежно від обсягу продажу
(тобто відповідають планам-графікам відповідних операційних бюджетів), а
в першому – за касовим методом – їхньою оплатою (тобто відповідають
графікам оплати дебіторської і кредиторської заборгованості).
III. За видами господарської діяльності виділяють: грошові потоки від
операційної, інвестиційної і фінансової діяльності.
Зміст грошових потоків
 1. Рух грошових коштів по основній (операційній) діяльності включає
їх надходження і витрати.
Основними надходженнями коштів є:
• продаж товарів і надання послуг;
• оренда, гонорари, комісійні винагороди й інші доходи;
• страхове відшкодування страхової компанії у випадках, що настали.
Напрями витрат коштів:
• грошові виплати постачальникам товарів і послуг;
• грошові виплати працівникам підприємства;
• сплата податків до бюджету;
• сплата відсотків за кредитами і позиками;
• грошові платежі страховій компанії у формі страхових внесків тощо.
Діяльність підприємства характеризують позитивно, якщо основні
надходження його коштів пов'язані з операційною діяльністю.
2. Інвестиційна діяльність, як правило, характеризується витратами
коштів. Це пов'язане з розширенням і модернізацією виробничих
потужностей. Витрати по інвестиційній діяльності покривають доходами від
операційної діяльності. За нестачі доходів від операційної діяльності
залучають зовнішні джерела фінансування (фінансова діяльність), що
приводить до зміни структури капіталу.
Надходженнями коштів від інвестиційній діяльності є:
• кошти від продажу майна, машин і устаткування, нематеріальних та
інших необоротних активів;
• кошти від продажів часткових або боргових інструментів інших
компаній і часток участі в спільних компаніях (крім виручки за ці
інструменти, представлені як еквівалент грошових коштів, і/або які
призначені для комерційних цілей) та ін.
До витрат коштів, пов'язаних з інвестиційною діяльністю
відносяться:
• грошові платежі, пов'язані із придбанням майна (машин й
устаткування, нематеріальних й інших необоротних активів);
• платежі, що відносяться до акціонерного капіталу й боргових
інструментів;
 • довгострокові фінансові інвестиції, тобто грошові платежі для
придбання часткових або боргових інструментів інших організацій і часток
участі у спільних підприємствах (крім платежів за ці інструменти,
пред'явлені як еквівалент грошових коштів, і/або які призначені для
комерційних цілей).
Фінансова діяльність повинна сприяти збільшенню коштів
підприємства для фінансового забезпечення основної та інвестиційної
діяльності. Надходження коштів, пов'язані з залученням капіталу у формі
банківських кредитів (довгострокових й короткострокових), продажу
власних цінних паперів (акцій, облігацій та ін.), надходження лізингових
платежів від лізингоотримувача тощо.
До витрат коштів, пов'язаних з фінансовою діяльністю відносяться:
• виплати акціонерам (засновникам) у формі дивідендів, оплати за акції,
що ними викуповуються;
• виплати кредиторам підприємства у формі погашення основного боргу;
• платежі орендаря в погашення заборгованості з фінансового лізингу.
Нині відсутня єдина думка щодо класифікації потоків, пов'язаних рухом
відсотків і дивідендів. Виплачені й отримані відсотки і дивіденди можуть
бути класифіковані як операційні грошові потоки, тому що підпадають під
визначення чистого прибутку або збитку, тоді як фінансові потоки є
витратами на залучення фінансових ресурсів або інвестиційні грошові потоки
є доходом на інвестиції.
У підсумку сукупний грошовий потік - це сума грошових потоків від
основної, інвестиційної й фінансової діяльності, яку коригують на дохід від
змін валютного курсу.

8. Що таке прогнозний баланс? 9. Статті прогнозного балансу. Яка

основна мета складання прогнозного балансу? Взаємодія з іншими
бюджетами
Розробка бюджетного балансу чи прогнозного балансу активів і пасивів,
є завершальним етапом бюджетування.
Прогнозний баланс активів і пасивів являє собою звичайний
бухгалтерський баланс, що постійно складає підприємство, але в
укрупненому (агрегованому)вигляді.
Він складається з найбільш важливих з позиції фінансового обліку
статей.
 Значення прогнозного балансу полягає в тому, що він дозволяє оцінити:
Яким буде фінансовий стан підприємства після закінчення відповідного
періоду (кварталу)?
За рахунок яких ресурсів буде здійснюватисьдіяльність?
В яких активах фінансові ресурси будуть розміщені?

Прогнозний баланс дозволяє одержати

наступну інформацію:
-установити можливі негативні для підприємства фінансові
наслідкирішень, прийнятих на планований період;
-перевірити правильність складання бюджету руху грошових коштів ( у
математичному аспекті);
-провести прогнозний аналіз фінансового стану підприємства на кінець
розрахункового періоду (кварталу) на основі розрахунку планових
коефіцієнтів платоспроможності і ліквідності з позиції вимог фінансового
ринку;
-структурно виділити майбутні джерела фінансових ресурсів і
зобов'язання підприємства
______________________________________________________________

Прогноз балансу – це документ, що відображає зміну балансової

вартості підприємства в результаті здійснення ним фінансово- господарської
діяльності протягом планового періоду.
Прогнозний баланс активів і пасивів - це звичайний бухгалтерський
баланс, який підприємство складає в укрупненому вигляді. З позиції
фінансового обліку він включає найбільш важливі статті. Значення
прогнозного балансу полягає в тому, що він дозволяє підприємницьким
структурам оцінити фінансовий стан підприємства. Прогнозний баланс
дозволяє отримати таку інформацію:
1) з'ясувати можливі негативні для підприємства фінансові наслідки
рішень, прийнятих на плановий період;
 2) перевірити правильність розробки бюджету руху грошових коштів;
3) провести прогнозну оцінку фінансового стану підприємства на кінець
розрахункового періоду;
4) визначити майбутні джерела фінансових ресурсів і зобов'язання
підприємства за їх структурою.
Відмінна риса даного етапу бюджетування полягає в тому, що деякі
статті бухгалтерського балансу мають місце також у розроблених статтях
бюджету доходів і витрат, та бюджету руху грошових коштів. Окремі
необхідні показники знаходяться в прихованій формі (наприклад, в прогнозі
руху матеріальних цінностей на складі). Однак, для цілого ряду показників
необхідні спеціальні розрахунки (основних засобів, нематеріальних активів,
податкових платежів тощо).
Методика прогнозування балансу активів і пасивів на кінець планового
періоду така: зі складеного для цілей бюджетування укрупненого
бухгалтерського балансу визначають початкове сальдо по кожному рахунку,
проводять спеціальні розрахунки, які відображають рух грошових коштів по
ньому, виводять загальний оборот та кінцеве сальдо.
На основі визначених у такий спосіб кінцевих сальдо по рахунках
складають прогнозний баланс на кінець планового періоду (кварталу).
На відміну від бухгалтерського балансу прогноз балансу може бути
складений не тільки для підприємства в цілому, але й для окремого виду
бізнесу, структурного підрозділу (самостійної юридичної особи або філії),
інвестиційного проекту.
Прогноз балансу підприємства розробляють на основі балансу на
початок періоду з урахуванням передбачуваних змін кожної його статті.
Основою для визначення змін у статтях балансу є інформація, що міститься в
бюджеті доходів і витрат (БДВ) і бюджеті руху грошових коштів (БРГК).
Сальдо на кінець періоду відображають відповідно до такого алгоритму:
Розробку прогнозного балансу підприємства починають із планування
активів. На підприємстві при плануванні зростання продаж його активи
збільшуються. Так, активна збутова політика призводить до зростання
дебіторської заборгованості, тому що продається більша кількість товарів,
покупцям надають більш тривалі відстрочки платежів. Зі зростанням активів
підприємства збільшують зобов'язання з оплати поставок матеріалів, енергії,
тощо, тобто зростає кредиторська заборгованість. Зростання доходів
збільшує прибуток і, відповідно, податки. Для ув'язування бюджету доходів і
витрат з відповідним прогнозом балансу аналізують зміну суми оборотних
активів залежно від збільшення (зменшення) обсягу продаж.
 Для цього оцінюють такі статті активу балансу, як:
• запаси матеріалів і готової продукції (визначені раніше при складанні
бюджету виробничих запасів;
• дебіторську заборгованість;
• готівку в касі, кошти на поточних рахунках, що відображають залишок
коштів на кінець періоду[1].
При підготовці прогнозу балансу статті "Каса, поточні рахунки" і
"Кредиторська заборгованість" – це балансуючі статті, які врівноважують
його актив і пасив.
Майбутню балансову вартість необоротних активів визначають,
додавши до наявної балансової вартості заплановані витрати на основні
засоби й нематеріальні активи й віднявши із цієї суми знос за період та
балансову вартість реалізованих основних засобів. Витрати з придбання
основних засобів у планованому періоді наведені в інвестиційному бюджеті.

При плануванні пасиву балансу оцінюють такі статті:

• кредиторську заборгованість постачальникам матеріалів;
• заборгованість по заробітній платі (відсутній);
• нараховані податки (розрахунки з бюджетом), які розраховують,
додавши до поточного залишку податки за період і віднявши виплати по
податках);
• власний капітал на кінець планового періоду (він дорівнює власному
капіталу на початок періоду плюс прибуток після сплати податків за період і
мінус сума виплачених дивідендів);
• розмір статутного капіталу (залишився без змін);
• нерозподілений прибуток (показаний в бюджеті доходів і витрат)
• довгострокові пасиви (різниця між активом балансу й власним
капіталом). Найбільш важливі активи і зобов'язання зводять у прогноз
балансу.
Обов'язковою передумовою ефективного досягнення бюджетних
показників виступає раціональна система контролю і мотивації працівників
підприємства.
 Завершальним етапом поточного фінансового планування є складання
прогнозного балансу активів і пасивів підприємства на кінець планового
періоду.
Необхідність складання прогнозного балансу зумовлена потребою
передбачити фінансовий стан підприємства на кінець планового періоду з
врахуванням змін в активах і пасивах, які відбудуються під впливом
виконання показників попередніх розділів фінансового плану.
Метою складання прогнозного балансу є визначення структурних змін в
активі і пасиві балансу на кінець планового періоду за умов виконання
передбачуваних показників фінансового плану, оцінка їх впливу на
фінансовий стан підприємства та попередження його погіршенню.
Завданнями складання прогнозного балансу є:
• узагальнення очікуваних змін в активі та пасиві балансу внаслідок
виконання бізнес-плану;
• оцінка ймовірного фінансового стану підприємства на кінець
планового періоду;
• розробка і реалізація заходів щодо забезпечення підприємству
передумов фінансової стабільності (фінансової стійкості, платоспроможності,
кредитоспроможності та ліквідності боргових зобов'язань).
Складанню прогнозного балансу підприємства потрібно приділяти
особливу увагу, оскільки саме за умов забезпечення фінансової стабільності
стає можливим ритмічний кругооборот виробничих засобів, виконання
прогнозованих обсягів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності,
отримання прибутку для економічного і соціального розвитку підприємства.
Фінансова стабільність формує імідж підприємству, створює сприятливі
передумови для ділових відносин з партнерами, що в ринкових умовах є
суттєвим у справі бізнесу.
Прогнозний баланс активів і пасивів підприємства складають в розрізі
укрупнених статей балансу (за розділами балансу з виділенням найбільш
важливих статей для оцінки фінансового стану підприємства). В ньому
повинні проглядатися склад, величина і структура активів і пасивів на
початок і кінець планового періоду.
Величина укрупнених статей активу і пасиву прогнозного балансу за
своїм складом повинна дати можливість:
- обчислити основні показники оцінки фінансового стану підприємства в
динаміці;
 - співставити темпи росту валюти балансу з темпами зростання
прогнозованих обсягів діяльності і прибутку та оцінити ефективність
використання капіталу.
Структура статей активу і пасиву прогнозного балансу дасть можливість
оцінити у процентному відношенні зміни, які відбудуться в джерелах
формування і напрямах розміщення капіталу, проаналізувати їх вплив на
показники ефективності використання необоротних і оборотних активів,
власного і сукупного капіталу.
Таким чином, на основі прогнозного балансу активів і пасивів
підприємство зможе оцінити:
• ймовірний фінансовий стан на кінець планового періоду;
• раціональність розміщення власного капіталу;
• ефективність використання власного і сукупного капіталу.
В разі очікуваного незадовільного фінансового стану або потреби більш
інтенсивного його зміцнення підприємство здійснює пошуки шляхів і
резервів підвищення ділової активності щодо збільшення обсягів діяльності і
прибутку, оптимізації структури активів і пасивів балансу і вносить
відповідні корективи у попередні розділи фінансового плану.