ТЕМА 4

ФІНАНСИ
ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ
СТРУКТУР
 ПЛАН
1. Сутність та види фінансових відносин
суб’єктів господарювання.
2. Методи організації фінансової діяльності
підприємств.
3. Джерела формування фінансових ресурсів
підприємств.
4. Активи підприємства.
5. Формування фінансових результатів
діяльності підприємств.
6. Оцінка фінансового стану суб’єктів
господарювання.
Фінанси підприємств – це
економічні відносини,
пов’язані з рухом грошових
потоків, формуванням,
розподілом і використанням
доходів та грошових фондів
суб’єктів господарювання.
Специфіка фінансів підприємницьких
структур полягає у тому, що за їх
допомогою мобілізуються кошти і
створюються фонди фінансових
ресурсів не для подальшого
перерозподілу (державні фінанси), а
для обслуговування процесу
виробництва продукції, виконання
робіт та надання послуг.
СХЕМА ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН РОЗПОДІЛ ДОХОДУ І
ПІДПРИЄМТСВ ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ

РОЗПОДІЛ І
ФІНАНСОВІ ВНУТРІШНІ ВИКОРИСТАННЯ ЧИСТОГО
ВІДНОСИНИ ПРИБУТКУ

ФОРМУВАННЯ ФОНДІВ
ПІДПРИЄМСТВА

ЗОВНІШНІ ОБМІНУ РОЗРАХУНКИ МІЖ

ПОКУПЦЯМИ І
ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ

РОЗПОДІЛУ

З КЕРІВНИМИІ КОРПОРАТИВНИМИ ОРГАНАМИ

З УЧАСНИКАМИ ФІНАНСОВОГО РИНКУ

З БЮДЖЕТОМ І ДЕРЖАВНИМИ ЦІЛЬОВИМИ ФОНДАМИ

 Методи організації фінансової
діяльності підприємств
І. Комерційний розрахунок (прибуткова
діяльність):
 Господарська і юридична самостійність – можливість
самостійного прийняття рішень стосовно вибору виду
бізнесу; наявність юридичної адреси, поточного рахунку у
банку, самостійність балансу тощо.
 Самоокупність – покриття власними доходами витрат на
просте відтворення.
 Прибутковість – покриття витрат на просте відтворення і
отримання прибутку.
 Самофінансування – покриття за рахунок отриманого
прибутку витрат на просте відтворення, дебіторської
заборгованості, кредитів тощо.
 Фінансова відповідальність за результати діяльності,
своєчасне виконання зобов’язань.
ІІ. Неприбуткова діяльність підприємств
зумовлена досягненням певного
соціального ефекту і базується на
таких принципах:
1. Господарська і юридична відокремленість обмежена:
 з боку засновників, які визначають характер і напрями
діяльності;
 з боку держави, що регламентує рівень витрат.

2. Самоокупність.

3. Фінансова відповідальність.
ІІІ. Кошторисне фінансування пов’язане
з покриттям видатків за рахунок
державного чи місцевих бюджетів на
основі складених кошторисів.
Принципи:
1. Плановість – виділення коштів здійснюється згідно з
плановими документами та кошторисом.
2. Цільовий характер – виділені кошти спрямовуються лише на
ті цілі, що передбачені кошторисами.
3. Виділення коштів залежно від характеру показників
діяльності установи – фінансування здійснюється згідно з
кошторисом, виходячи з фактичних показників;
4. Підзвітність – звітність бюджетної установи керівним
розпорядникам коштів.
 Фінансові ресурси – грошові кошти, які
перебувають у розпорядженні підприємства
та беруть участь у процесі відтворення.

До фінансових ресурсів належать грошові

фонди та частина грошових коштів, яка
використовується у нефондовій формі.

Грошові фонди – це частина грошових коштів,

що мають цільове спрямування.
Джерела формування фінансових
ресурсів
ВНАСЛІДОК ЗДІЙСНЕННЯ
ФІНАНСОВО-
ГОСПОДАРСЬКОЇ ВНАСЛІДОК ЗДІЙСНЕННЯ
ДІЯЛЬНОСТІ ОПЕПРАЦІЙ НА
ФІНАНСОВОМУ РИНКУ
(НЕРОЗПОДІЛЕНИЙ
ПРИБУТОК, (КРЕДИТНІ ІНВЕСТИЦІЇ,
АМОРТИЗАЦІЙНИЙ ЕМІСІЯ
ФОНД, РЕЗЕРВНИЙ ЦІННИХ ПАПЕРІВ)
ФОНД)

ПІД ЧАС ЗАСНУВАННЯ У ПОРЯДКУ РОЗПОДІЛУ

ПІДПРИЄМСТВА ГРОШОВИХ КОШТІВ

(ВНЕСКИ (БЮДЖЕТНІ СУБСИДІЇ,

ЗАСНОВНИКІВ СТРАХОВІ
У СТАТУТНИЙ ФОНД) ВІДШКОДУВАННЯ)
 ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ

ГРОШОВІ ФОНДИ

• СТАТУТНИЙ ФОНД ГРОШОВІ КОШТИ,

• РЕЗЕВНИЙ ФОНД ЩО
ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ
• АМОРТИЗАЦІЙНИЙ ФОНД У НЕФОНДОВІЙ ФОРМІ

• ВАЛЮТНИЙ ФОНД

• ФОНД ОПЛАТИ ПРАЦІ

• ФОНД ДЛЯ ВИПЛАТИ ДИВІДЕНДІВ

• ФОНД РОЗВИТКУ

• ІНШІ ФОНДИ ВІДПОВІДНО ДО СТАТУТУ

 Власний капітал

 Власний капітал характеризує

загальну вартість коштів підприємства,
які належать йому на правах
володіння, користування та
розпоряджання, тобто перебувають у
його власності.
 Власний капітал – це частина в
активах підприємства, що залишається
після вирахування його зобов’язань
 Балансове рівняння

 Елементами балансу є активи,

зобов'язан ня і власний капітал.

 У результаті можна сфор мулювати

основне балансове рівняння:

 Актив = Зобов'язання + Власний капітал

 Балансове рівняння
 Активи — ресурси, контрольовані підприємством у результаті
минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до
отримання економічних вигід у майбутньому. Зобов’язання —
заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих
подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе
до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі
економічні вигоди. Власний капітал — частина в активах
підприємства, що залишається після вирахування його
зобов’язань. Усі показники балансу підприємства моментні і
характеризують його фінансовий стан за активами і
зобов’язаннями на певний момент часу, як правило, на кінець
останнього дня звітного періоду (місяця, кварталу, року).
Джерела власних фінансових
ресурсів підприємства
 Переваги використання власних фінансових ресурсів
підприємства у фінансово-господарській діяльності
 1. Сума власного вкладеного капіталу є фінансовою основою
господарської діяльності підприємства та перебуває у власності
суб’єкта господарювання безстроково на безповоротній основі
 2. Власні фінансові ресурси залучають за рішенням органів управління
підприємства, тобто не потрібна згода та погодження умов додаткового
фінансування інших ділових одиниць, особливо якщо частину власних
фінансових ресурсів акумулюють з внутрішніх джерел
 3. За використання власних фінансових ресурсів сплата позикового
відсотка не передбачена, а виплата дивідендів в акціонерних
товариствах відбувається на підставі рішення зборів акціонерів, тобто
дивіденди можуть не виплачувати і в короткостроковому періоді ВК
дешевший за ПК.
 4.У разі додаткового залучення власного капіталу з внутрішніх та
зовнішніх джерел фінансова стійкість та платоспроможність
підприємства зростає
 5. Ризик банкрутства в разі використання власного капіталу є
незначним порівняно із залученням позикового фінансування для
розширення бази фінансових ресурсів підприємства
 Недоліки використання власних фінансових
ресурсів підприємства у фінансово-
господарській діяльності
 1. Обмеженість вибору джерел додаткового фінансування і,
відповідно, можливого обсягу залучення фінансових ресурсів
 2. Додаткова емісія акцій передбачає загрозу скуповування акцій
сторонніми інвесторами, що потенційно може спричинити зміну
політики підприємства та зміну складу його органів управління
 4.Залучення акціонерного капіталу передбачає використання послуг
посередників для виходу емітента на фондовий ринок, що збільшує
технічні витрати на залучення фінансування
 5. Неможливість забезпечити достатній обсяг фінансування потреб
господарської діяльності підприємства через залучення додаткового
зовнішнього фінансування за несприятливих коливань кон’юнктури
фінансового ринку
 Позиковий капітал

це кошти, які залучають для

фінансування господарської діяльності
на принципах строковості, повернення,
платності та цільового використання:
1. Банківські кредити
2. Комерційні кредити
3. Облігаційні позики
4. Кредиторська заборгованість
5. Фінансовий лізинг
 Переваги використання позикових
фінансових ресурсів підприємства у
фінансово-господарській діяльності
 1.Зростання потенціалу розвитку підприємства завдяки розширенню
фінансово-господарської діяльності через використання додаткового
обсягу фінансових ресурсів – позикового капіталу
 2. Різноманітність джерел залучення та, за умов високих кредитних
рейтингів, формування позитивної кредитної історії, збільшення
потенціалу залучення додаткових фінансових ресурсів у майбутньому
 3. Не потрібні послуги посередників, як у випадку залучення
акціонерного капіталу, що зменшує технічні витрати підприємства на
залучення ресурсів
 4. Залучення додаткового обсягу позикового капіталу, який не загрожує
перевищенням рівня допустимого фінансового ризику, дає змогу
власникам зберігати контроль над суб’єктом господарювання.
Кредитори не можуть впливати на ухвалення управлінських рішень, на
відміну від нових акціонерів, що з’являються у випадку додаткової
відкритої емісії акцій
 Недоліки використання позикових
фінансових ресурсів підприємства у
фінансово-господарській діяльності
 1. Рішення, пов’язані з наданням позикових коштів, ухвалюють інші
ділові одиниці, які є власниками капіталу, тому підприємства не можуть
принципово впливати на умови позикового фінансування
 2. Залучення значних обсягів позикового капіталу підвищує ризик
банкрутства суб’єкта господарювання
 3. Активи, які формують з позикових фінансових ресурсів, генерують
нижчу норму прибутку порівняно з активами, сформованими з
власного капіталу, оскільки прибуток суб’єкта господарювання
зменшують на суму сплачених відсотків за користування ресурсами
 4. До моменту погашення зобов’язань необхідне попереднє
нагромадження визначеного обсягу коштів, що постійно зменшує суму
коштів, які перебувають у розпорядженні підприємства у пооточному
періоді
 5.У випадку залучення позикового капіталу обов’язковим є надання
гарантій чи забезпечення, що вилучає об’єкти застави з фінансово-
господарської діяльності підприємства; гарантії, зазвичай, надають на
платній основі
 Активи підприємства

 — це майно в матеріальній і
нематеріальній формах, придбане
підприємством за власні або залучені
кошти, що перебувають у його
розпорядженні та призначені для
використання у фінансово-
господарській діяльності з метою
отримання економічних і соціальних
результатів та прибутку.
 Оборотні активи підприємства:
 Оборотними активами підприємства є сировина, матеріали,
комплектувальні вироби, паливо, малоцінні та швидкозношувані
предмети, готова продукція, цінні папери, грошові кошти,
дебіторська заборгованість, незавершене виробництво, витрати
майбутніх періодів тощо.
 Оборотні активи повністю переносять свою вартість на вартість
виготовленої продукції. Використовуються протягом 1 операційного
циклу чи протягом 1 року.
 Для оборотних активів підприємства характерні такі
ознаки:
1) вони мають бути заздалегідь вкладені, тобто авансовані до
отримання виторгу від реалізації продукції;
2) як ліквідні ресурси, повинні постійно поновлюватися в
господарському обігу;
3) абсолютна потреба в оборотних активах залежить від обсягу
господарської діяльності, умов постачання і збуту, податкової системи
тощо
Необоротні активи підприємства:
 – частина майна підприємства, яку багаторазово
використовують у процесі господарської діяльності і
переносять вартість на вартість виготовленої
продукції нарахуванням амортизації.
 До необоротних активів відносять: нематеріальні
активи, незавершені капітальні інвестиції, основні
засоби, інвестиційну нерухомість, довгострокові
біологічні активи, довгострокові фінансові інвестиції,
інші фінансові інвестиції, довгострокову дебіторську
заборгованість, відстрочені податкові активи, інші
необоротні активи
 Переваги і недоліки необоротних
активів:
 Головними перевагами необоротних активів (у
порівнянні з оборотними) є такі:
 • менший ризик впливу інфляційного процесу;
 • тривалий період експлуатації;
 • здатність давати прибуток у разі нестабільної
господарської діяльності;
 • можливості збільшення інтенсивності використання у
виробничому процесі.
 Недоліками використання необоротних активів є
такі:
 • неможливість швидкої зміни структури;
 • низький рівень маневреності;
 • низький рівень ліквідності і, як наслідок, неспроможність
забезпечити потік платежів за погіршення платоспроможності
підприємства.
 Середньозважена вартість капіталу
 Середньозважена вартість капіталу (Weighted average cost of capital; WACC) –
середня ціна, яку підприємство платить за використання сукупного капіталу,
сформованого з різних джерел. Вона характеризує середнє значення вартості
капіталу, залученого з кожного конкретного джерела, виваженої на питому вагу
кожного джерела у сумі використовуваного капіталу.
 WACC = (СКв * Ув + СКа * Уа + ЗКф * Уф + ЗКт * Ут + ЗКп * Уп)/100

 де WACC – Середньозважена вартість капіталу підприємства, в %;

 СКв – Вартість залучення власного капіталу за рахунок внутрішніх джерел, у %;
 Ув — питому вагу власного капіталу, залученого з допомогою внутрішніх джерел, у загальному
капіталі, у %;
 СКа – Вартість залучення власного капіталу за рахунок зовнішніх джерел, у%;
 Уа — питому вагу власного капіталу, залученого з допомогою зовнішніх джерел, у загальному
капіталі, у %;
 ЗКф — вартість залучення фінансового кредиту, що використовується підприємством, у %
 Уф – Питома вага фінансового кредиту у використовуваному капіталі, у%;
 ЗКт – Вартість залучення товарного кредиту використовуваного підприємством, у %;
 Ут – Питома вага товарного кредиту у використовуваному капіталі, у%;
 ЗКп – Вартість залучення позикового капіталу з інших джерел, в %;
 Уп – Питома вага позикового капіталу, залученого з інших джерел, у капіталі, що
використовується, в %.
Фінансовий результат – це
зіставлення регламентованих
чинним законодавством валових
доходів та валових витрат
підприємства.
 Фактори впливу на
фінансовий результат
1. Макроекономічні.

2. Мікроекономічні:
 обсяг виробництва;
 ціна одиниці продукції;
 собівартість одиниці продукції.
 На обсяг виробництва
впливають:
1. Екстенсивні фактори:
 фондозабезпеченість;
 кадрова забезпеченість;
 матеріалозабезпеченість.
2. Інтенсивні фактори:
 фондомісткість;
 продуктивність праці;
 матеріаловіддача.
 Ціна визначається впливом
2 груп факторів:

1. Зовнішніх: під впливом попиту та

пропозиції на ринку.
2. Внутрішніх: собівартість продукції та
норма прибутку.
 Собівартість – виражені у грошовій
формі витрати підприємства на
створення продукції, робіт та послуг.
1. Прямі матеріальні витрати (сировина, обладнання
тощо).
2. Прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та
інші виплати).
3. Інші прямі витрати (витрати на браку ті його
виправлення, відрахування на соціальні заходи з
прямої зарплати).
4. Загальновиробничі витрати (на управління
підприємством, оплата праці управлінського
персоналу, оренда будівель адміністративного
призначення тощо).
 Класифікація витрат

1. Змінні – витрати, які змінюються

пропорційно до зміни обсягу
виробленої продукції.
2. Постійні – не залежать від змін в
обсягах виробництва.

Загальні витрати =
Змінні на одиницю продукції х Обсяг
продукції + Постійні витрати
Витрати

Загальні

Змінні

Постійні

Обсяг
виробництва
 Проміжним результатом
діяльності підприємства є
маржинальний прибуток
МП = Чистий виторг – Змінні витрати, де

Чистий виторг – виторг за вирахуванням

непрямих податків
Економічне значення цього показника полягає
у тому, що його розмір вказує на ту частину
вартості продукції, яку підприємство з одного
боку використовує для покриття постійних
витрат, а з іншого – для формування
прибутку.

Якщо МП>ПВ, то підприємство є прибутковим.

Якщо МП<ПВ, то підприємство є збитковим.
За допомогою маржинального прибутку
визначаємо точку беззбитковості.
 Розрахунок точки беззбитковості
(порогу рентабельності) :
 Прибуток підприємства у точці беззбитковості
дорівнює нулю :

 Точка беззбитковості розрахувується за формулою:

 Пороговий обсяг реалізації продукції

розрахувується за формулою:

 Графічне зображення точки
беззбитковості
Дохід/Витрати
Виручка від реалізації продукції

тис. грн.

Прибуток
Сукупні витрати

Змінні витрати

Збитки

Постійні витрати

Кількість, одиниць
Використання прибутку
підприємства
Оподатковуваний прибуток підприємства

Податок на прибуток

Чистий прибуток

Використання прибутку:

• створення резервного фонду;

• виплата дивідендів;
• поповнення статутного фонду;
• інші напрями.

Нерозподілений прибуток
 Витрати підприємства класифікують:

1. За видом діяльності: поточні, капітальні,

фінансові.
2. За напрямом фінансування: виробництво,
соціальні цілі, основні засоби, оборотні
засоби.
3. За джерелами фінансування: за рахунок
власних, позичених та залучених коштів.
4. За економічною ознакою: матеріальні,
амортизація, зарплата та інші.
 Формування чистого прибутку підприємства:
1. Чистий дохід, ЧД (чистий виторг) =
Виторг від реалізації продукції (ВРП) – Непрямі податки

2. Валовий прибуток (ВП) = ЧД – Собівартість

3. Операційний прибуток (прибуток від основної діяльності =

ВП – Адміністративні витрати – Витрати на збут і рекламу

4. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування = Операційний

прибуток + прибуток від інвестиційної діяльності

5. Прибуток від звичайної діяльності = Прибуток від звичайної діяльності

до оподаткування – Сума податку на прибуток від звичайної діяльності

6. Чистий прибуток = Прибуток (збиток) від звичайної діяльності +

Прибуток (збиток) від надзвичайної діяльності - Сума податку на прибуток
від надзвичайної діяльності
 Фінансовий стан
підприємства
сукупність показників, що
характеризують наявність, розміщення та
використання фінансових ресурсів
підприємства
 Оцінка фінансового
стану підприємства:
 - ліквідність
 - фінансова стійкість
 - ділова активність
 - рентабельність
 - активність емітента на ринку цінних
паперів
 Ліквідність
Ліквідність у широкому розумінні - здатність цінностей
перетворюватися в грошові кошти. Ліквідність суб’єкта
господарювання характеризується наяв­ністю в підприємства
ліквідних засобів у формі залишку грошей у касі, грошових коштів
на рахунках у банку та тих елементів оборотних активів, що легко
реалізуються.
Ліквідність у вузькому розумінні необхідно розглядати:
1) як час, необхідний для продажу активів;
2) як суму, одержану від продажу активу.
 Оцінка ліквідності
підприємства:
Активи підприємства за ступенем ліквідності
І. Поточні активи
1. Абсолютно ліквідні активи (А1) Грошові кошти в касі та на рахунках у банку
2. Високоліквідні активи (А2) Поточні фінансові інвестиції, дебіторська
(активи, що швидко реалізуються) заборгованість та інші оборотні активи
3. Середньоліквідні активи (А3) Готова продукція, незавершене виробництво, МШП,
(активи, що реалізуються повільно) сировина і матеріали
ІІ Фіксовані активи
4. Неліквідні активи (А4) Довгострокові фінансові вкладення, незавершене
(активи, що важко реалізуються) будівництво, основні засоби, нематеріальні активи
 Пасиви за термінами погашення
1. Найбільш строкові зобов’язання (П1) Кредиторська заборгованість
2. Короткострокові пасиви (П2) Короткострокові кредити та позики до 12 міс.
3. Довгострокові пасиви (П3) Довгострокові кредити банків та інші
довгострокові зобов’язання
4. Постійні пасиви (П4) Власний капітал
 Аналіз ліквідності:
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності:
Кал = А1 / (П1 + П2)
Коефіцієнт показує, яку частину поточних зобов’язань
підприємство може погасити негайно. Мінімальне значення
коефіцієнта 0,2.
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності:
Кшл = (А1 + А2) / (П1 + П2)
Орієнтовне значення цього показника 1, допустимим вважається
0,8. Цей коефіцієнт визначає спроможність підприємства у разі
падіння обсягів реалізації покрити свої зобов’язання перед
кредиторами.
3.Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття):
Кзл = (А1 + А2 + А3) / (П1 + П2)
Дає змогу оцінити загальну ліквідність і показує, якою мірою
поточні зобов’язання забезпечуються поточними активами.
Оптимальне значення цього показника 1,5 – 2,5.
 Фінансова стійкість

 характеризується такою структурою

фінансових ресурсів та їх розміщенням
в активах підприємства, таким рівнем
чистих грошових надходжень, які
забезпечують стабільне
функціонування підприємства в умовах
стабільного ринку.
Коефіцієнти структури фінансових
ресурсів:
1. Коефіцієнт автономії, (фінансової незалежності):
Кфн = ВК / Підсумок балансу
 Нормативне значення - більше 0,5
 2. Коефіцієнт фінансової залежності:
 Кфз = Підсумок балансу / ВК
 Нормативне значення– не менше 0,5.
 3. Коефіцієнт фінансової стабільності:
 Кфс = ВК / ПК
 Нормативне значення - не менше 0,8.
 4. Коефіцієнт фінансового ризику:
 Кфр = ПК / ВК
 Нормативне значення – менше 1.
 Ділова активність

 комплексна характеристика діяльності

підприємства; у фінансовому аспекті
проявляється у швидкості обороту його
коштів. Позитивною є тенденція до
зростання коефіцієнтів ділової
активності у часі.
Аналіз ділової активності
 1. Коефіцієнт оборотності активів:
 Коб.оа = ВРП / ОА
 2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:
 Коб.дт = ВРП / ДТ
 3. Коефіцієнт оборотності кредиторської
заборгованості:
 Коб.кт = ВРП / КТ
 4. Коефіцієнт оборотності власного капіталу:
 Коб.вк = ВРП / ВК
 Рентабельність

 - ефективність, прибутковість
фінансово-господарської діяльності
Рентабельність показує скільки
одиниць прибутку (валового, чистого)
отримує підприємство на одиницю
елементів виробництва (реалізованої
продукції, загального капіталу,
виробничих фондів, власного капіталу
тощо), що сприяли його створенню.
Аналіз рентабельності:
 1. Коефіцієнт економічної рентабельності
(рентабельність активів):
 Рк = ВП / А * 100%
 2. Коефіцієнт фінансової рентабельності
(рентабельність власного капіталу):
 Рвк = ЧП / ВК * 100%
 3. Коефіцієнт рентабельності реалізованої
продукції:
 Ррп = ЧП / ВРП * 100%
Оцінка активності емітента на
ринку цінних паперів

 Активність емітента на ринку цінних

паперів визначається співвідношенням
рівня дивідендних виплат та розміру
активів, власного капіталу, валового та
чистого прибутку