«ПОЗИЧКОВИЙ КАПІТАЛ І

ПОЗИЧКОВИЙ ПРОЦЕНТ»

Розробив:
к.е.н., доцент Ластовенко М. Г.
 План

1. Кредит та його форми.

2. Позичковий капітал як відокремлена
частина промислового капіталу.
3. Позичковий процент.
4. Роль кредиту в капіталістичному
виробництві.
5. Банки, їх функції та операції.
Мета лекції:
 Пояснити сутність кредиту та його форми,
показати діалектику розвитку кредиту як
капіталу (кредит-капіталу); розкрити
сутність позичкового капіталу як
відокремленої частини промислового
капіталу; з'ясувати сутність банків, їх
функції та операції.
1 питання. Кредит та його форми.
Кредит як капітал

Кредит взагалі – це купівля і продаж товарів,

грошей, капіталів з відстрочених платежів, це
специфічні, економічні грошові відносини між
агентами грошово-товарного обігу, купівлі та
продажу.
Продавець стає кредитором, покупець –
боржником.
Кредит виступає як
відокремлена частина
промислового капіталу
Необхідність кредиту в капіталістичному
виробництві
Для суспільного виробництва, заснованого
на капіталі, непереривність кругообігу та
обігу індивідуального капіталу та
відтворення всього суспільного капіталу
виступає як випадковість. Зняття цієї
випадковості самим капіталом — це є
кредит. Це основа необхідності кредиту,
яка випливає з безпосередньої природи
процесу виробництва.
Форми кредиту:
 комерційний кредит;
 грошовий кредит;
 банківський кредит;
 лихварський кредит.
 Форми кредиту:

 Комерційний кредит — це купівля та продаж

товарів з відстроченим платежем.
 Грошовий кредит — це купівля та продаж
грошей з відстроченим платежем. Це форма
позичкового капіталу.
 Банківський кредит — це купівля та продаж
грошей з відстроченим платежем банками.
 Лихварський кредит — це купівля та продаж
грошей з відстроченим платежем під великі
проценти. У докапіталістичній формі
лихварство відображало недостатність
кредитів.
Функції кредиту:

 форма оптимізації відновлення суспільного

капіталу;
 засіб стимулювання розвитку продуктивних
сил суспільства;
 засіб суспільного обліку та контролю
відновлення суспільного капіталу.
2 питання. Позичковий капітал
як відокремлена частина
промислового капіталу.
 Особливості позичкового капіталу
(грошового кредиту):
 Розвиток кредитних відносин призводить до роздвоєння капіталу на капітал-
власність і капітал-функцію, які мають відносну самостійність. Промислові і
торгові капіталісти, що працюють з позичковим капіталом, уособлюють
капітал-функцію, а власники позичкового капіталу — капітал-власність.
 Позичковий капітал має особливу форму руху (Г — Г’).
 Позичковий капітал як товар особливого роду. При продажу звичайних
товарів їх власник одержує гроші й втрачає право власності на цей товар,
тоді як позичковий капіталіст зберігає право власності на товар-капітал, коли
він вже є відчуженим, тобто наданий іншій особі.
 Позичковий процент виступає як ціна товару-капіталу. Як особливий товар
позичковий капітал продається на грошовому ринку і має свою ціну. Ціна
позичкового капіталу як товару є позичковим процентом. Позичковий процент
— це особлива форма ціни. Ціна — це грошове вираження вартості товару.
Позичковий капітал сам має грошову форму, тому процент — це
ірраціональна форма ціни позичкового капіталу. Позичковий процент
виражає не вартість позичкового капіталу, а його споживну вартість, тому
його коливання управляються не законом вартості, а регулюються законом
попиту й пропозиції. Верхньою межею позичкового процента є середня
норма прибутку, а нижньою — прагнення до нуля.
 Джерелом позичкового капіталу є:

 тимчасово вільні грошові капітали промислових капіталістів:

а) амортизаційний фонд підприємств; б) частка грошової
виручки від реалізації товарів;
в) частка фонду заробітної плати, яку ще не сплачено; г)
частка прибутку, який призначено для розширення та розвитку
виробництва;
 тимчасово вільні грошові доходи й заощадження всіх верств
населення;
 тимчасово вільні кошти страхових, трастових, пенсійних та ін.
фондів;
 тимчасово вільні кошти державного бюджету та державних
організацій;
 позики інших держав.
 Основні види кредиту:

 споживчий кредит;
 іпотечний кредит;
 державний кредит;
 міжнародний кредит та ін.
Класифікація кредитів за ознаками:

 об’єкт кредитування;
 цільова спрямованість позики;
 характер забезпечення позики;
 термін користування позикою;
 стадії кругообігу капіталу, в яких
використовується позика;
 галузева спрямованість позики та ін.
Принципи кредитування:

 зворотність;
 терміновість;
 платність;
 матеріальна забезпеченість;
 диференційність;
 цільова спрямованість позики.
3 питання. Позичковий процент.
 Позичковий процент
Позичковий процент — це форма прибутку, це
частка середнього прибутку, яку одержує власник
позичкового капіталу, грошового кредиту.
Підприємець, який працює з позичковим капіталом,
одержує середній прибуток, як і підприємці, що
працюють з власним капіталом. Але тому, що його
капітал є позичковим, то й його середній прибуток
ділиться на позичковий процент і підприємницький
дохід. Підприємницький дохід одержує
функціонуючий підприємець, який використав
позичковий капітал (грошовий кредит).
Позичковий процент і
підприємницький дохід
 Позичковий процент і підприємницький доход –
перетворені форми додаткової вартості.
 В цих формах зовсім не видний додатковий труд найманих
робітників матеріального виробництва як джерело доходів
грошових і функціонуючих капіталістів. В проценті і
підприємницькому доході видні лише відносини між двома
групами капіталістів.
 Позичковий процент як перетворена форма
додаткової вартості представляється породженням
капіталу-власності, начебто гроші породжують гроші.
 Підприємницький дохід як перетворена форма
додаткової вартості представляється породженням
капіталу-функції, здається “зарплатою”, винагородою
функціонуючому капіталісту за його активність, управлінську
діяльність.
 Норма позичкового процента

Норма позичкового процента — це відношення

частки середнього прибутку, що виплачується
власнику позичкового капіталу у формі позичкового
процента до величини позичкового капіталу.

Середня норма позичкового процента має

тенденцію до зниження, це зумовлене такими
обставинами:
 середня норма прибутку має тенденцію до зниження;
 обсяг коштів, що можуть надаватися в позику,
збільшується за рахунок розвитку кредитно-
банківської системи;
 обсяг позичкового капіталу зростає швидше, ніж
промисловий капітал.
4 питання. Роль кредиту в
капіталістичному виробництві.
 Роль кредиту в капіталістичному
виробництві:
1. Опосередковує вирівнювання норми прибутку та
утворює середню норму прибутку.
2. Скорочення витрат обігу:
а) економія на емісії самих грошей: для значної
частини угод гроші загалом не потрібні;
прискорюється обіг засобів обігу; заміщення золотих
грошей паперовими, а паперових — простими
розрахунками (у формі електронних грошей);
б) кредит прискорює процес відтворення взагалі.
Прискорюються окремі фази обігу, метаморфоз
товарів, метаморфоз капіталів. Скорочення
резервних фондів, як самих грошових знаків, так і
тієї частини капіталу, що постійно має знаходитися в
грошовій формі.
 Роль кредиту в капіталістичному
виробництві:
3. Утворення акціонерних товариств:
надзвичайно велике розширення масштабів виробництва;
капітал, що сам собою ґрунтується на суспільному способі
виробництва і передбачає суспільну концентрацію засобів
виробництва та робочої сили набуває завдяки кредиту
безпосередньої форми суспільного капіталу — капіталу
безпосередньо асоційованих індивідів, підприємства, фірми
виступають як суспільні підприємства, фірми на противагу приватним
підприємствам, фірмам; перетворення дійсно функціонуючого
капіталіста на пересічного керівника, який розпоряджається чужим
капіталом, і власників капіталу — на цілковитих власників,
абсолютних грошових капіталістів.
4. Кредит, з одного боку, прискорює розвиток матеріальних
продуктивних сил і світового ринку, а з іншого боку, сприяє
формуванню колосального соціального механізму по обліку і
контролю за відтворенням суспільного капіталу, певних особливостей
і механізмів сучасних економічних криз і тим самим є перехідною
формою до нового асоційованого способу виробництва.
5 питання. Банки, їх функції та
операції.
 Банки та їх функції

 Банк — це специфічна фірма, яка виконує

посередницьку функцію між агентами купівлі та
продажу товарів, грошей, капіталів при здійсненні
платежів і кредитних операцій.
Функції банку:
 розрахунково-платіжна;
 депозитно-кредитна;
 обліково-контрольна.
 Банківська система
Банківська система — це сукупність банків, які забезпечують
розрахунково-платіжні та кредитні операції, здійснюють суспільний
облік і контроль за грошовим обігом та відновленням суспільного
капіталу.
Банківська система, зазвичай, має трирівневу систему: Центральний
банк (в Україні НБУ); система комерційних банків; система кредитних
спілок, страхових, пенсійних, резервних фондів тощо.
В Україні функціонує дворівнева банківська система. Її третій
рівень знаходиться в стадії формування.

Центральний банк — це банк, який організує кредитно-банківську

систему, формує кредитно-грошову систему та має монопольне право
на емісію банкнот (національної валюти).
Комерційний банк — це специфічна фірма, що отримала ліцензію від
Центрального банку та здійснює посередницькі операції між агентами
купівлі-продажу товарів, грошей, капіталів відповідно до своїх функцій.
 Банківські операції:
Операції НБУ:
 емісія грошей;
 кредитування комерційних банків;
 визначення правил проведення безготівкових розрахунків;
 контроль за діяльністю комерційних банків та регулюванням
ліквідності;
 грошово-кредитне регулювання;
 управляння золотовалютними резервами України, які
знаходяться на його балансі;
 визначення курсу гривні відносно валют інших країн;
 сприяння виходу України на міжнародні фінансово-кредитні
ринки тощо.
 Банківські операції:
Операції комерційних банків:

 акумулювання вільних коштів та їх

заощадження;
 надання кредитів;
 створення депозитних грошей;
 здійснення трастових операцій (операції з
цінними паперами, посередницькі,
лізингові тощо);
 випуск цінних паперів тощо.
 Операції банків розділяються на
активні та пасивні.
Активні операції банків
 До активних операцій банків належать
операції, що віддзеркалюють розміщення
банками своїх ресурсів. Яскравим прикладом
активних операцій комерційних банків є
позичкові операції. Комерційні банки також
зберігають залучені кошти в своїх касах,
розміщають їх у цінні папери як державні, так
і корпоративні, та інші активи.
Пасивні операції банків

 До пасивних операцій банків належать такі

операції, що віддзеркалюють формування
банківських ресурсів. Наприклад, первинна
емісія цінних паперів (акцій) для створення
акціонерного капіталу; відрахування від
прибутку на формування чи збільшення
резервного капіталу; отримання позик в
інших банках; залучення коштів на депозити;
інші пасивні операції.