678 Усе для школяра

А
Аваль — 1) відповідальність перед власником векселя; 2) бан-
ківська гарантія, яка передбачається у формі підпису на лицьовому боці
векселя.
Авізо — офіційне повідомлення про виконання розрахункової опера-
ції.
Агент — комерційний посередник.
Акредитив — платіжний документ, за яким одна кредитна установа
(ощадна каса, банк) дає розпорядження іншій згідно з заявою клієнта і за
його рахунок сплатити певну суму грошей пред’явникові.
Активи — 1) частина бухгалтерського балансу, що показує на певну дату
всі наявні на підприємстві матеріальні цінності та кошти; 2) сукупність
майнових прав, що належать фізичній чи юридичній особі.
Акциз — вид непрямого податку на товари масового споживання. Вклю-
чається в ціну товару або послуги.
Акція — цінний папір, що свідчить про внесення певного паю у фонд
акціонерного товариства. Дає власнику право на одержання дивідендів, на
участь в управлінні справами акціонерного товариства. Існують акції імен-
ні, пред’явницькі, засновницькі, звичайні, привілейовані.
Акції курс — ціна, за якою акція продається на ринку.
Акції вартість номінальна — початкова ціна, за якою реалізується ак-
ція при заснуванні акціонерного товариства.
Акціонерне товариство — організаційна форма об’єднання фінансо-
вих коштів шляхом випуску в обіг і продажу акцій. Розрізняють відкриті
АТ (акції вільно продаються — купуються) та закриті АТ (акції розподіля-
ються серед засновників).
Альтернатива — необхідність вибору між двома можливостями, що
виключать одна одну; кожна з цих можливостей.
Альтернативна вартість (ціна вибору) — 1) це «те, від чого дово-
диться відмовитись, щоб отримати те, що бажаєш»; 2) витрати упущених
можливостей.
Альтернативні витрати — кількість інших товарів чи послуг, від яких
необхідно відмовитись, щоб зробити вибір.
Амортизація — величина економічного зношення основних засобів
виробництва у грошовому вираженні.
Антимонопольна політика — державне регулювання, спрямоване на
обмеження влади монополій в економіці країни.
Антидемпінгове законодавство — спеціальні правові акти та поло-
ження, що спрямовані проти дешевого експорту (демпінгу), тобто продажу
товарів на зовнішніх ринках за цінами нижчими, ніж на внутрішньому.
Асортимент — набір товарів за різними ознаками: видами, призна-
ченням, найменуванням.
Асоціація — об’єднання, союз організацій або осіб для досягнення еко-
номічної, політичної, наукової мети.
Аудит — перевірка, ревізія, що здійснюється з метою підвищення рен-
табельності підприємства.
Аукціон — спосіб продажу товарів на основі конкурсу покупців, при
якому товар попередньо виставляється для огляду.
Економіка 679

Б
Баланс бухгалтерський — система грошових показників діяль-
ності підприємства. Складається у вигляді таблиці: зліва — актив підпри-
ємства, справа — пасив.
Баланс платіжний — співвідношення платежів, що надійшли в країну
з-за кордону, з платежами, виробленими країною за кордоном за певний
проміжок часу (квартал, рік).
Баланс торговий — співвідношення між вартістю імпорту та експорту
країни чи групи країн за певний період часу (місяць, квартал, рік).
Банк — установа, створена для залучення грошових коштів і розміщен-
ня їх від свого імені на умовах повернення, платності та терміновості.
Банк комерційний — комерційна установа, яка здійснює за договірни-
ми умовами кредитно-розрахункове або інше обслуговування юридичних
та фізичних осіб шляхом проведення різних банківських операцій і угод.
Розрізняють комерційні банки:
1) за приналежністю статутного капіталу і способу його формування
(акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю,
з участю іноземного капіталу, іноземні банки);
2) за територією діяльності (регіональні, державні);
3) за видами операцій (універсальні, спеціалізовані);
4) за галузевою орієнтацією (промислові, аграрні).
Банкноти — грошові знаки, що випускаються центральним емісійним
банком (в Україні — Національним банком). У більшості країн виконують
функції паперових грошей.
Банко — ціна або курс, за яким банк купує і продає цінні папери.
Банківські інвестиції — вкладання банками коштів у придбання цін-
них паперів, що стають власністю банків, які отримують по них дивіден-
ди та відсотки.
Банківські операції — операції банків щодо залучення коштів, надан-
ня кредитів, розрахункового обслуговування клієнтів і виконання інших
їхніх доручень. Головні банківські операції: пасивні — формування своїх
ресурсів, активні — їх розміщення.
Банківський кредит — кредит, що надається юридичним і фізичним
особам на умовах цільового використання, терміновості, повернення та
платності. Кредити бувають коротко- та довгострокові.
Банківський відсоток — плата за користування банківським креди-
том.
Банкрутство — відсутність коштів і відмова у зв’язку з цим платити за
своїми борговими зобов’язаннями.
Бартер — взаємовигідний обмін.
Бартерна угода — експортно-імпортна угода з оплатою товарів не в
грошовій, а в товарній формі.
Безготівкові розрахунки — розрахунки без участі готівки (перечис-
лення певних сум з рахунків платника на рахунок кредитора). Відбувають-
ся за допомогою:
1) векселів і чеків;
2) безготівкових перечислень на поточні рахунки клієнтів у банках чи
ощадних касах;
680 Усе для школяра

3) системи кореспондентських рахунків між різними банками.

Бізнес — господарська діяльність, що приносить доход або іншу ви-
году.
Біржа — 1) організаційна форма оптової торгівлі товарами масового
споживання; 2) систематичні операції з купівлі-продажу валюти, дорого-
цінних металів, цінних паперів.
Розрізняють біржі: товарна — оптовий, регулярно діючий ринок, де
відбувається торгівля товарами за зразками чи стандартами, в яких вказані
всі ознаки товару (якість, сортність); фондова — регулярно діючий ринок
з купівлі-продажу цінних паперів, грошей.
Біржове котирування — ціна біржових товарів, що реєструється та
публікується спеціальною комісією відповідної товарної біржі.
Брокер — посередник, який зводить покупців і продавців. Одержує
за свої послуги винагороду або у вигляді фіксованої плати, або у вигляді
відсотка від суми угоди. Має свою спеціалізацію. Старший брокер нази-
вається гофброкер.
Брутто — 1) валовий доход без вирахування витрат;
2) маса товару з упаковкою.
Бюджет — фінансовий план доходів і видатків установ, підприємств
на певний строк.
Бюджет державний — законодавчо затверджений фінансовий доку-
мент державних доходів та витрат на рік.
Бюджетний дефіцит— сума перевищення урядом витратної частини
бюджету над його доходною частиною.

В Валовий внутрішній продукт (ВВП) — сумарна ринкова вар-
тість всіх кінцевих товарів і послуг, що вироблені у країні протя-
гом року, у грошовому вираженні.
Валовий національний продукт (ВНП) — сумарна ринкова вартість
всіх кінцевих товарів і послуг, що вироблені у країні та за її межами віт-
чизняними виробниками протягом року, у грошовому вираженні.
Валюта — 1) грошова одиниця країни та її тип (золота, срібна, папе-
рова); 2) грошові знаки іноземної держави.
Валюта конвертована — валюта, яка без перешкод може обмінюва-
тись на іншу валюту.
Валютний курс — кількісне співвідношення обміну однієї національ-
ної грошової одиниці на грошові одиниці інших країн.
Валюта тверда — валюта, стійка відносно власного номіналу та курсів
інших валют.
Валютні резерви — запаси іноземної валюти, а також золота, якими
володіє уряд або центральний банк тієї чи іншої країни, для платежів по
міжнародним розрахункам.
Валютний демпінг — експорт товарів за цінами, нижчими за світові,
який відбувається шляхом застосування спеціальних знижених валютних
курсів.
Вексель — цінний папір, письмове боргове зобов’язання за строго
встановленою формою про сплату певній особі або пред’явникові певної
суми у певний строк. Розрізняють векселі прості (виписується та підпи-
Економіка 681

сується боржником) та переказні (тратта — виписується та підписуєть-

ся кредитором).
Величина попиту — кількість товарів чи послуг, яку споживачі готові
придбати за тим чи іншим рівнем цін.
Величина пропозиції — кількість товарів чи послуг, яку виробник го-
товий продати за тим чи іншим рівнем цін.
Вето — усна або письмова заборона.
Взаємодоповнюючі (комплементарні) товари — товари, для яких іс-
нує обернене співвідношення між ціною на один з них і попитом на інший
(наприклад, зошит — обкладинка, фотоапарат — фотоплівка).
Виторг валовий — гроші, які отримані після реалізації виробленої
продукції; P•Q.
Витрати виробництва — фактичні витрати виробника на придбання
та використання факторів виробництва.
Витрати зовнішні — витрати виробника на придбання ресурсів, що не
належать даній фірмі (закупівля сировини, обладнання, сплата податків тощо).
Витрати внутрішні — витрати на власний ресурс, який самостійно ви-
користовується (дорівнює грошовим доходам, які виробник міг би отри-
мати за найкращим зі способів його використання).
Витрати постійні — витрати, розмір яких не залежить від обсягів ви-
робництва (орендна плата, страхові платежі тощо).
Витрати змінні — витрати, розмір яких залежить від обсягів виробниц-
тва (плата за електроенергію, сировину, матеріали тощо).
Витрати загальні — сума постійних та змінних витрат фірми.
Витрати середні (постійні, змінні, загальні) — витрати фірми на оди-
ницю виробленої продукції.
Витрати граничні — приріст витрат, який пов’язаний з виробництвом
додаткової одиниці продукції.
Вклад — банківський рахунок, який може бути вилучений вкладником
за його першою вимогою.
Волюнтаризм економічний — господарські рішення та дії, що не вра-
ховують об’єктивні умови, економічні закони, наукові рекомендації.

Гарант — особа, організація, держава, що надає певні гарантії Г

та слідкує за її виконанням.
Гіперінфляція — дуже швидке зростання рівня цін (200% і більше на
рік).
Градуалізм — економічна політика, що спрямована на повільне зни-
ження інфляції протягом довгого часу за рахунок управління сукупним
попитом без шкоди для зайнятості населення.
Гросбух — головна книжка в бухгалтерії.
Грошова маса — весь обсяг випущених в обіг монет та паперових гро-
шей. У загальний обсяг грошових коштів включаються також грошові за-
соби на поточних рахунках банків.
Грошовий обіг — безперервний рух грошей в процесі купівлі-прода-
жу товарів і послуг.
Гроші — особливий товар, специфічною функцією якого є роль загаль-
ного еквівалента.
682 Усе для школяра

Д
Давальча угода — угода, за якою продукція буде вироблятися
із сировини замовника.
Дебет — 1) ліва сторона бухгалтерського рахунку; 2) рахунок надход-
жень і боргів даного підприємства, установи.
Дебітор — боржник (фізична чи юридична особа), що має грошову
заборгованість підприємству, установі.
Девальвація — зниження курсу паперових грошей щодо іноземної
валюти.
Девізи — платіжні засоби (векселі, чеки, перекази), виражені в інозем-
ній валюті та призначені для міжнародних розрахунків.
Демократизація економіки — ліквідація монопольного становища
виробників і торгівлі.
Демпінг — продаж товарів на зовнішньому ринку за викидними ціна-
ми, тобто за цінами нижче ціни виробництва, а іноді й собівартості від-
повідних товарів на внутрішньому ринку. Один з способів завойовування
зовнішнього ринку з боку монополій. Збитки експортерів — найважливі-
ша ознака демпінгу.
Денаціоналізація — передача в приватну власність державної влас-
ності.
Депозит — 1) вклади в ощадних касах, банках; 2) гроші чи цінні па-
пери, які вносяться до кредитних установ.
Депозитор — фізична або юридична особа, яка є власником депозиту.
Депонент — 1) фізична або юридична особа, яка внесла цінності в
депозит державної установи; 2) працівник, що не одержав своєчасно за-
робітної плати.
Депресія — фаза циклу (виробничого, економічного), що безпосеред-
ньо наступає за кризою. Виробництво знаходиться у стадії застою, збіль-
шується кількість безробітних, торгівля відбувається повільно, загальний
рівень цін низький.
Державне регулювання — форма цілеспрямованого впливу держави
на економіку з метою забезпечення її безперебійного функціонування або
для змінення і розвитку економічних явищ.
Де-факто — фактично, насправді; те, що існує в дійсності, але юри-
дично не оформлене.
Дефіцит — нестача матеріальних цінностей порівняно з потребою
в них.
Дефлятор — показник розходження між реальним і номінальним ВНП.
Характеризує рівень інфляції в країні.
Дефляція — зменшення урядом кількості паперових грошей, випуще-
них в обіг у період інфляції з вилученням частини їх надлишку.
Де-юре — згідно із законом, формально.
Диверсифікація — одна з форм концентрації капіталу в умовах НТР,
коли фірма проникає в нові для себе галузі та сфери.
Дивіденд — частина прибутку АТ, яку щорічно розподіляють між ак-
ціонерами за акціями. Залежить від суми прибутку фірми.
Дилер — особа чи фірма, яка здійснює біржове або торговельне посе-
редництво і діє від свого імені.
Економіка 683

Дисконт — 1) купівля банками векселів до закінчення терміну з ура-

хуванням відсотків;
2) знижка з ціни товару чи валюти;
3) різниця між реальним і номінальним курсом акцій.
Дискримінація — встановлений державою режим, за яким фізичним
і юридичним особам однієї держави надаються господарські можливості
гірші, ніж ті, які надані на цій території фізичним і юридичним особам
іншої держави. Є порушенням міжнародного права.
Додана вартість — різниця між продажем фірми та її витратами на
купівлю матеріалів, сировини та послуги інших фірм.
Досконала конкуренція — ритмічне функціонування ринку, на яко-
му присутня велика кількість продавців з однорідними товарами, відсутні
обмеження для нового бізнесу, добре проінформовані споживачі і вироб-
ники, вільне переміщення капіталів.
Дотація — доплата, асигнування з державного бюджету на покриття
збитків, для збалансування бюджетів нижчих рівнів.
Дуополія — тип ринку, на якому присутні два продавці, що зв’язані
між собою угодами про ціни, ринки збуту, квоти тощо.

Економіка — 1) історично визначена сукупність виробничих Е

відносин, економічний базис суспільства;
2) господарство країни, регіону.
Експонент — особа чи організація, що виставляє свій експонат на
виставці.
Економічна система — форма організації економіки, головна мета
якої — знайдення найбільш ефективних методів використання обмеже-
них економічних систем: традиційна, командно-адміністративна, ринко-
ва, змішана.
Економічне зростання — здатність економіки збільшувати виробниц-
тво товарів та послуг з року в рік.
Економічні ресурси — всі види ресурсів, що використовуються в про-
цесі виробництва товарів та послуг.
Економічна ефективність — спосіб дій, за допомогою яких одержуєть-
ся максимальний (найкращий) результат при використанні економічних
ресурсів.
Економічний цикл — послідовне падіння та піднесення ділової ак-
тивності в країні, що схоплює певний проміжок часу. Виділяють короткі
(2 — 3 роки), середні (5 — 10 років), довгі (50 і більше років) економіч-
ні цикли.
Економічний потенціал — сукупна здібність галузей господарства краї-
ни виробляти економічні блага.
Експансія — розширення сфер впливу фірм, їх об’єднань, держави
в еко­номічній області.
Експорт прямий — вивіз товару з країни походження до країни його
безпосереднього споживання.
Екстенсивний розвиток — тип розвитку, що забезпечується за допо-
могою збільшення обсягів факторів виробництва, а саме за рахунок збіль-
шення їх кількості.
684 Усе для школяра

Еластичність попиту за ціною — реакція покупців на зміну ціни то-

вару чи послуги.
Еластичність пропозиції — реакція продавців на зміну ціни товару
чи послуги.
Ембарго — заборона ввозу з якоїсь країни чи вивозу в яку-небудь краї-
ну товарів, валюти, а також затримка суден, вантажів та іншого майна, які
належать іноземній державі.
Емісія — випуск в обіг банківських білетів, паперових грошей, цін-
них паперів.
Ерзац — неповноцінний замінник якого-небудь продукту.
Ефект доходу — збільшення реального доходу покупця за рахунок ско-
рочення цін на товари, які він купує постійно.
Ефект заміни — збільшення відносної привабливості товару за раху-
нок зниження ціни на нього.
Ефект масштабу — явище поступового скорочення величини витрат
на виробництво у міру збільшення обсягів випуску продукції.

Євро — грошова одиниця більшості країн — членів Європейсько-

Є
го Союзу.
Ємність ринку — можливий обсяг реалізації товарів на ринку, що виз-
начається розмірами платоспроможного попиту.
Європейська валютна система — форма організації відносин країн ЄС
у валютній сфері. Головна мета — забезпечення стійкого співвідношення на-
ціональних валют цих країн, стабілізація їх зовнішньоекономічних відносин.

Жирант — особа, яка на звороті векселя або чека робить переда-

Ж
вальний напис.
Жират — особа, на яку переказується вексель або чек.
Жиро — вид безготівкових розрахунків.

Заборгованість кредиторська — сума грошових коштів, яка під-

З
лягає сплаті відповідним фізичним або юридичним особам.
Завдаток — сума, що сплачується заздалегідь для забезпечення вико-
нання зобов’язань.
Закон зростання альтернативних витрат — у міру збільшення випуску
кожної додаткової одиниці продукції альтернативні витрати на її виробниц-
тво зростають.
Закон попиту — ціна та попит обернено пропорційні, або чим вища
ціна, тим нижчий попит і навпаки.
Закон пропозиції — ціна та пропозиція прямо пропорційні, або чим
вища ціна, тим більша пропозиція і навпаки.
Закон спадної граничної віддачі — якщо збільшувати кількість одно-
го виду ресурсу при незмінній кількості інших, граничний дохід спочатку
збільшується, а потім починає скорочуватись.
Закон спадної граничної корисності — у міру збільшення споживан-
ня одного виду товару гранична корисність кожної додаткової одиниці
скорочується.
Застава — форма виконання зобов’язань. Предмет застави — рухоме
і нерухоме майно, що передається кредитору.
Економіка 685

Збалансованість — становище, при якому економіка перебуває у рів-

новазі.
Золотий запас — резервний фонд золотих зливків і монет, які нале-
жать центральному емісійному банку або державній скарбниці.
Зона вільна економічна — територія, що має особливий юридичний
та митно-економічний статус.
Закон Енгеля — із зростанням доходів зменшується частка коштів, що
витрачається на продукти харчування, а збільшується та їх частина, що
витрачається на придбання товарів, які не є товарами першої необхідності.

Імпорт — ввіз товарів, технологій та послуг з-за кордону для їх І

подальшої реалізації на ринку країни-імпортера.
Імпортна квота — показник, який характеризує значення імпорту для
національної економіки в цілому, окремих її сфер та галузей зокрема.
Інвестиції — довгострокове вкладення капіталу (коштів), майнових та
інтелектуальних цінностей у різні галузі економіки, переважно поза ме-
жами країни. Цінності: гроші, цінні папери, банківські вклади; рухоме
і нерухоме майно, споруди, обладнання; майнові права, «ноу-хау»; права
користування землею.
Інвестиції валові — витрати на виробництво всіх інвестиційних товарів,
що використовуються на заміщення зношених машин, устаткування, спо-
руд, збудованих протягом року.
Інвестиції чисті — інвестиції, спрямовані на приріст виробничих фон-
дів. Дорівнюють різниці між валовими інвестиціями та амортизацією.
Інвестиційна політика — показник, який характеризує значення ім-
порту для національної економіки в цілому, окремих її сфер та галузей.
Індекс Доу-Джонса — середній показник курсів акцій групи найбіль-
ших компаній США; визначається як середня арифметична щоденних
котирувань.
Індекс цін — відносний економічний показник, який характеризує
зміну сукупного (середнього) рівня цін. Основний показник рівня інф-
ляції в країні.
Інкасо — операція одержання банком грошей за дорученням клієнта
й зарахування їх на його банківський рахунок на підставі розрахункових
документів.
Інновація (нововведення) — втілення нових форм організації праці
і управління, що охоплює не тільки окреме підприємство, але і їх сукуп-
ність, галузь.
Інтелектуальна власність — продукт інтелектуальної творчої праці.
Інфляція — процес знецінення грошей у результаті перевищення кіль-
кості грошових знаків, що перебувають в обігу, над сумою цін товарів та
послуг, тобто недотримання вимог закону грошового обігу. За темпами:
повзуча, галопуюча, гіперінфляція.
Іпотека — застава нерухомості (землі, будівель, споруд) як засобу одер-
жання позики, іпотечного кредиту.

Камбіо — вексель, позиковий лист. К

Капітал — кошти для розвитку підприємницької діяльності.
686 Усе для школяра

Капітальні вкладення — матеріальні, трудові і грошові ресурси, що

направляються на приріст і відновлення основних фондів.
Картель — об’єднання декількох підприємств однієї галузі виробниц-
тва, учасники якого зберігають всі види самостійності, але домовляються
про частку кожного у загальному обсязі виробництва, ціни, ринків збуту,
умови продажу.
Квота — доля участі у виробництві, збуті, експорті, імпорті товару.
Кінцева продукція — товари та послуги, які купують для використан-
ня, а не для подальшої обробки.
Кліринг — система безготівкових розрахунків за товари, послуги, цінні
папери, яка базується на зарахуванні взаємних вимог і зобов’язань.
Комівояжер — роз’їзний агент зі збуту товарів, що діє за дорученням
певного підприємства.
Командна економіка — економічна система, яка функціонує на ос-
нові переважно адміністративних рішень, команд, наказів, постанов ви-
щих органів управління.
Компенсаційні угоди — зовнішньоторговельні угоди, за якими поку-
пець товарів чи послуг сплачує їх вартість поставками інших товарів або
наданням послуг.
Конкуренція — боротьба між товаровиробниками за вигідніші умо-
ви виробництва і збуту товарів та послуг, за привласнення найбільших
прибутків.
Конкурентоспроможність — здатність діяти в умовах ринкових від-
носин і отримувати прибуток, достатній для розвитку виробництва і під-
тримки продукції на високому якісному рівні.
Конкурентоспроможність товарів — відповідність товару вимогам
споживача, можливість його збуту на ринку.
Консенсус — збіг думок, поглядів.
Консорціум — угода декількох банків або великих підприємств з ме-
тою спільних дій щодо певних операцій.
Контрагент — сторона в договорі.
Контракт — договір, письмова угода сторін.
Кон’юнктура ринку — сукупність економічних умов, що встановлю-
ються на ринку в кожний даний момент часу, при яких відбувається про-
цес реалізації товарів та послуг.
Корисність — властивість товару задовольняти певну людську потребу.
Корисність гранична — додаткова корисність або приріст загальної
корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги.
Корисність загальна — корисність, яка росте із збільшенням кількості
товару, що споживається.
Корпорація — акціонерна компанія, у якій на основі централізації ка-
піталів здійснюється колективне привласнення результатів праці залежно
від величини отриманих на внесені кошти акцій.
Котирування іноземних валют — визначення офіційними державни-
ми органами (як правило, центральними банками) ціни іноземної валюти,
пропорцій її обміну на валюту даної країни.
Кредит — угода між партнерами (фізичними, юридичними особами)
про надання у власність майна або грошей іншій особі на умовах відстроч-
Економіка 687

ки повернення такої ж вартості з виплатою проценту. Основна форма —

грошова позика.
Крива Лаффера — крива, що показує зв’язок між ставками оподатку-
вання та податковими надходженнями до бюджету.
Крива Філіпса — крива, що показує зв’язок між рівнем безробіття та
річним темпом зростання рівня цін.
Купівельна спроможність грошей — кількість товарів та послуг, які
можна придбати за грошову одиницю при даному рівні цін.
Купюра — грошові знаки різної вартості, а також облігації та подібні
цінні папери.

Лізинг — придбання банком за дорученням юридичних осіб Л

обладнання та іншого майна і передання їх в оренду.
Ліквідність — легкість перетворення матеріальних цінностей в готівку.
Ліміт — встановлена сума коштів, яку не можна перевищувати.
Ліцензія — дозвіл, що видається державними органами на право вве-
зення (вивезення) товарів із-за кордону (за кордон), на право користуван-
ня продукцією, на право здійснення певних видів діяльності.
Лот — стандартна за кількістю і якістю партія товару, яка продається
на аукціоні.
Лобі — особи, що в кулуарах впливають на членів парламенту з метою
прийняття певного рішення.

Маклер — посередник при укладанні торгових і біржових угод, М

який діє за дорученням і за рахунок клієнтів на біржах.
Маржа — різниця між купівельною та продажною ціною (в тор­гівлі).
Маржиналізм — один із напрямків економічної науки та її методоло-
гічний принцип. Основою є теорія граничної корисності.
Маркетинг — управління комерційною діяльністю підприємства на
основі інформації про потреби споживачів і відповідності цим потребам
товарів і послуг з метою забезпечення їх конкурентоспроможності і отри-
мання максимального прибутку.
Менеджмент — наука про управління, особливий вид діяльності,
змістом якої є цілеспрямований вплив на працівників, на управління і
координацію дій фірми в умовах ринку для досягнення цілей, поставле-
них перед нею.
Меркантилізм — економічне вчення, яке доводило, що основою ба-
гатства країни є кількість золота та срібла, а пізніше — грошей, які нако-
пичились у країні.
Митна декларація — документ, оформлений за вимогами національ-
ного законодавства, який містить необхідну інформацію про переміщення
вантажів через кордон (товари, багаж, цінності, валюта тощо).
Митні збори — додаткові платежі, які збираються митними органами
при ввозі, вивозі або транзиті товарів, крім митних тарифів.
Міжнародна торгівля — торгівля між країнами, яка складається з імпор-
ту та експорту товарів і послуг, в основі лежить міжнародний поділ праці.
Міжнародний поділ праці — спеціалізація окремих країн на виробниц-
тві певних видів товарів, наданні певних видів послуг та обміні ними.
688 Усе для школяра

Міжнародний Валютний Фонд — міжнародна фінансова організація

під егідою ООН, створена в 1947 р., сприяє розвитку зовнішньої торгів-
лі та міжнародного валютно-фінансового співробітництва, регулюванню
курсів національних валют.
Монополія — 1) виключне право держави в якій-небудь сфері діяль-
ності; 2) модель ринку, де присутній один продавець і багато покупців.
Мораторій — відстрочка виконання зобов’язань.
Муніципалізація — передача приватної або державної власності у влас-
ність органів місцевого самоврядування.

Н Науково-технічний прогрес — еволюційний і поступовий розви-

ток науки і техніки.
Націоналізація — перехід приватної власності у власність держави.
Національне багатство — сукупність створених і нагромаджених
у країні працею всього суспільства матеріальних і нематеріальних благ,
а також природні ресурси.
Національний банк України — центральний банк країни, її емісійний
центр, вищий рівень банківської системи України, створений у 1991 році.
Національний дохід — наново створена в сфері матеріального вироб-
ництва вартість або частина валового продукту, яка залишається за вира-
хуванням споживаних у процесі виробництва засобів виробництва.
Нееластичний попит — попит, який майже не змінюється під впли-
вом зміни ціни на певний товар чи послугу.
Неліквід — майно, що не може бути використане на даному підпри-
ємстві.
Нетто — 1) вага товару без упаковки;
2) чистий прибуток або доход бюджету після вирахування витрат.
Неустойка — сума, що сплачується кредитору боржником за невико-
нання останнім своїх зобов’язань.
Нецінова конкуренція — суперництво за допомогою нецінових чин-
ників (якість, нові технології, реклама тощо).
Новація — припинення попередньо діючого зобов’язання сторін, за-
міна його іншим, новим зобов’язанням.
Норма амортизаційних відрахувань — величина грошового внеску
до амортизаційного фонду. Встановлюється у відсотках до балансової вар-
тості основних фондів після їх переоцінки.
Ноу-хау — «знаю як» — науково-технічні, комерційні, інші знання, що
забезпечують їх володарю переваги. Вони не патентуються.
Нувориш — особа, яка спритно та швидко розбагатіла, новоявлений
багатій.

О Облігація — вид цінного паперу, довгострокове боргове зобо­

в’язання юридичної особи, що випускає і розміщує облігаційну
позику (емітента), регулярно сплачувати кредиторові (власнику О.) фіксо-
ваний доход, а через зазначений час і номінальну вартість О.
Обмежена відповідальність — обмеження максимального розміру
втрат заздалегідь встановленим для товариства розміром, тобто учасники
ризикують тільки сумою внесеного вкладу.
Економіка 689

Оборотні засоби — сукупність оборотних фондів та фондів обігу у гро-

шовій формі, що фінансують господарську діяльність.
Оборотні фонди — сукупність предметів праці (сировини, палива, до-
поміжних матеріалів тощо) і засобів, авансованих на оплату праці.
Олігополія — модель ринку, на якому панує декілька потужних фірм,
що конкурують між собою за допомогою нецінових чинників.
Олігопсонія — панування декількох потужних фірм при закупівлі
певних товарів, що призводить до зниження цін на товари, зростан-
ня норми і маси прибутку, або монополія на ринку покупців певного
виду товару.
Оренда — майнова позика, договір про надання майна, землі тощо
у тимчасове користування за певну плату.
Орендар — особа, яка тимчасово і в рамках договору одержує права
власника, за що вносить орендну плату.
Орендна плата — винагорода, яку отримує орендодавець з орендаря
за тимчасове користування майном, приміщенням, землею тощо.
Основні виробничі фонди — частка виробничих фондів, яка викорис-
товується більше одного виробничого циклу і в кожному циклі перено-
сить свою вартість на новостворений продукт. Це — будівлі, устаткуван-
ня, машини тощо.
Особисті споживчі витрати — частина особистих доходів громадян,
що залишається після сплати податків і відкладення певної частини дохо-
ду на нагромадження.
Особистий прибутковий податок — податок, який сплачується фі-
зичними особами зі свого особистого доходу. Ставка прибуткового подат-
ку в Україні — 13%.
Оподаткування — визначені державою принципи та методи стягування
податків з фізичних та юридичних осіб. У практиці використовують став-
ки тверді, пропорційні, прогресивні.
Опціон — право вибору альтернативних валютних умов контракту
(виплата премій контрагенту за зміну умов контракту іншим учасником).

Пагамент — оплата готівкою. П

Пай — сума внеску, що вноситься у загальну справу окремим
його учасником.
Паритет — 1) рівність сторін у їхніх взаємовідносинах;
2) співвідношення валют різних країн.
Патент — документ, який видається компетентним державним органом
винахіднику або його правонаступнику, що засвідчує авторство і виключ-
не право на винахід.
Пеня — санкція за несвоєчасне виконання фінансових зобов’язань.
Підприємство — самостійний господарський суб’єкт, створений для
виробництва товарів та надання послуг з метою одержання прибутку.
Підприємницька діяльність — ініціативна самостійна діяльність гро-
мадян. Спрямована на одержання прибутку. Ця діяльність здійснюється
на свій ризик і під майнову відповідальність.
Підприємницький дохід — дохід, отриманий від підприємницької
діяльності.
690 Усе для школяра

Платіжний баланс — співвідношення між сумою грошових надход-

жень, отриманих країною з-за кордону, і сумою платежів за кордон про-
тягом певного періоду (рік, квартал, місяць).
Платоспроможний попит — попит покупців на товари та послуги, за-
безпечений грошовими засобами.
Податки — обов’язкові регламентовані строкові платежі, що стягуються
з доходів або майна фізичних і юридичних осіб. Розрізняють податки пря-
мі (встановлюються безпосередньо на доход і майно) та непрямі (податки
на товари та послуги, включені в їх ціну або в тариф).
Податкові пільги — повне або часткове звільнення від сплати податків
згідно з чинним законодавством.
Поділ праці — відокремлення різних видів людської діяльності.
Позика — надання грошей у користування за певну плату, яка вста-
новлюється у відсотках до виданої суми.
Позичковий процент — плата, яку одержує кредитор від позичальни-
ка за використання грошової позики.
Поліс — страховий документ, що засвідчує укладення договору особис-
того або майнового страхування і його умови.
Порто-франко — певна територія порту, у межах якої дозволяється
ввозити та вивозити іноземні товари без сплати мита.
Попит і пропозиція — категорії товарного виробництва, що знаходять-
ся у діалектичній залежності.
Попит — платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці мо-
жуть і мають намір сплатити за товари та послуги.
Пропозиція — діяльність підприємств та окремих осіб, спрямована на
задоволення певних людських потреб.
Послуги — діяльність підприємств та окремих осіб, спрямована на за-
доволення певних людських потреб.
Потреби — нужда в чомусь необхідному для підтримання життєдіяль-
ності організму, людської особистості.
Предмет праці — об’єкт, на який людина діє в процесі праці і який
є матеріально-речовою основою майбутнього продукту.
Прибуток — форма чистого доходу підприємства, узагальнюючий по-
казник його діяльності. Визначається як різниця між виторгом від реалі-
зації продукції і затратами на виробництво.
Прибуток балансовий — сума прибутку від реалізації продукції, інших
матеріальних цінностей і доходів від позареалізаційних операцій, зменше-
них на суму витрат за цими операціями.
Прибуток розрахунковий — прибуток, що утворюється після відраху-
вання з балансового прибутку сум, призначених для виконання зобов’язань
перед бюджетом, банками та іншими органами.
Прибуток чистий — прибуток, що залишається після сплати податків
та інших платежів у бюджет.
Приватизація — передача державної (муніципальної) власності окре-
мим особам у приватну, максимум — сімейну власність.
Приватна власність — форма власності, суб’єктом якої є окрема лю-
дина або сім’я.
Продуктивність праці — ефективність виробничої діяльності людей
в процесі створення матеріальних благ і послуг.
Економіка 691

Прожитковий мінімум — соціально-економічна категорія, що харак-

теризує мінімум життєвих коштів, фізично необхідних для підтримання
життєдіяльності громадян і відновлення їх робочої сили.
Протекціонізм — державна політика, спрямована на захист інтересів
національних товаровиробників.
Процент — плата кредитору за користування позиченими грошима,
один з видів доходу.
Пул — тимчасове монопольне об’єднання картельного типу. Учасни-
ки, зберігаючи самостійність, несуть загальні затрати та ділять між собою
прибуток згідно з заздалегідь встановленими квотами.

Рантьє — власники цінних паперів, які одержують процент і Р

живуть на ці доходи.
Ратифікація — затвердження вищим державним органом міжнарод-
ного договору.
Реальна заробітна плата — кількість товарів та послуг, яку працівник
може придбати за свою грошову (номінальну) зарплату при даному рівні
цін після сплати податків.
Ревальвація — поновлення збільшення вартості валюти шляхом підви-
щення її офіційного курсу щодо іноземних валют.
Регрес — низхідний, зворотний рух; зміна до гіршого, занепад.
Режим найбільшого сприяння — встановлення на підставі домовле-
ності між державами такого порядку торгівлі, за якого величина митних та-
рифів і зборів імпортних товарів повинна бути на загальноприйнятому рівні.
Рекет — шантаж, вимагання за допомогою насильства.
Ремісія — знижка, яку постачальник робить платникові для округлен-
ня суми платежу.
Рента — 1) доход з капіталу, землі або майна;
2) доход у формі процента, що одержують власники грошей чи цінних
паперів з твердим курсом.
Рентабельність — показник ефективності виробництва на підприємс-
тві. Визначається шляхом співставлення прибутку із затратами та ресурса-
ми на виробництво продукції, надання послуг.
Реприватизація — повернення в приватну власність підприємств, бан-
ків, цінних паперів, які були куплені раніше або націоналізовані.
Ринок — система товарно-грошових відносин, що виникають між ви-
робниками та споживачами.
Ринкова вартість — поточна ціна на товар, цінні папери, валюту, а та-
кож рівень ціни, за якою вони можуть бути куплені або продані.
Ринковий механізм — механізм взаємодії попиту, пропозиції, ціни.
Рівень життя — узагальнений показник, який характеризує досягнутий
ступінь задоволення матеріальних і духовних потреб людини.

Сальдо — різниця між грошовими надходженнями і витратами С

за певний проміжок часу.
Сальдо міграцій — різниця між емігрантами та іммігрантами (еміг-
ранти — особи, що виїхали з країни, іммігранти — особи, що приїхали
в країну).
692 Усе для школяра

Сальдо торгівельне — різниця між експортом та імпортом товарів країни.

Санкції економічні — заходи примусового впливу, що застосовуються
до порушників у фінансово-господарській діяльності.
Світова ціна — грошовий вираз інтернаціональної вартості товарів, що
реалізуються на світовому ринку.
Світове господарство — сукупність національних господарств та їх
взаємних економічних зв’язків.
Світовий ринок — сукупність національних ринків, пов’язаних між со-
бою стійкими товарно-грошовими відносинами.
Сепаратизм — прагнення до відокремлення, відособлення.
Сертифікат — 1) письмове свідоцтво; 2) позикове фінансове зобов’язання
держави; 3) документ, що засвідчує асортимент, кількість та якість товару.
Собівартість продукції — грошове вираження затрат підприємства на
виробництво і реалізацію продукції.
Соціальна політика — політика, спрямована на підвищення добробуту
населення на основі прискореного розвитку соціальної сфери і підвищен-
ня ефективності виробництва.
Споживча вартість — корисність речі, її здатність задовольнити пев-
ну людську потребу.
Спонсор — фізична або юридична особа, яка бере на себе фінансове
забезпечення будь-якого заходу.
Стагнація — застій в економіці, виробництві, торгівлі тощо.
Стагфляція — гіперінфляція на фоні спаду виробництва в країні.
Субвенція — форма фінансової допомоги.
Субсидія — допомога у грошовій формі, яка надається державою фі-
зичним та юридичним особам за рахунок коштів державного бюджету.
Сукупний попит — сума всіх видатків на кінцеві товари та послуги, що
вироблені в економіці країни.
Сукупна пропозиція — загальна кількість товарів та послуг, виробле-
них економікою країни протягом певного часу (як правило, за рік).

Т Тариф — плата за різні послуги виробничого і невиробничого ха-

рактеру, що надаються фізичним і юридичним особам. Різновид
ціни.
Темпи економічного зростання — відносний показник, який харак-
теризує результати і динаміку економічного розвитку, показує приріст
виробленої за певний час у господарстві продукції порівняно з базовим
рівнем.
Тендери — конкурсна форма розміщення замовлень на закупку на
ринку обладнання або залучення підрядників для спорудження об’єктів,
виконання інших робіт.
Термінові вклади — один з видів вкладів в ощадні банки, на який вста-
новлюється процентна ставка в залежності від терміну вкладу.
Технополіс — своєрідна територіальна зона «високих технологій», де
вдало взаємодіють крупний капітал та малий бізнес, вигідні організаційні
новації, що дає змогу отримувати пільги при оподаткуванні й кредитуванні,
створювати особливо вигідні умови для іноземних інвестицій. Найвідомі-
ший у світі технополіс — «Силіконова долина» в Каліфорнії (США).
Економіка 693

Товар — продукт праці, виготовлений з метою обміну або продажу.

Товари-субститути — товари-замінники (масло — маргарин, кава — чай).
Товарний знак, торговельна марка — зареєстрований в установлено-
му порядку знак, що проставляється на товарі або його упаковці для того,
щоб відрізнити вироби однієї фірми від інших.
Товарний обіг — форма обміну товарів і послуг за допомогою гро-
шей.
Торгові бар’єри — адміністративно-економічні заходи держав, спря-
мовані на скорочення й заборону експорту-імпорту товарів з метою захис-
ту внутрішнього ринку від іноземних товарів, обмеження експорту певних
видів товарів.
Торговий дім — вид торгової фірми, що купує товар у виробників або
оптових продавців своєї країни і перепродує його за кордоном, та навпа-
ки.
Тракація — передчасна пропозиція про продаж або купівлю товару,
яка має за мету з’ясувати можливих покупців або продавців, зацікавлених
в укладенні відповідної угоди.
Транснаціональні корпорації — гігантські компанії, які діють у між-
народному масштабі і контролюють значну частку світового виробництва
товарів, послуг, процес ціноутворення і привласнюють монопольні над-
прибутки.
Трансфертні платежі — передача податкових внесків певним верствам
населення, наприклад, пенсіонерам, безробітним або тим, що живуть за
межею бідності.
Тратта — переказний вексель, переважно в міжнародних розрахунках.
Трейдер — представник брокера в торговельній зоні біржі. Приймає
замовлення від імені фірми, вигукує різну інформацію.
Тренд — тенденція, напрям.
Трудові ресурси — частина населення країни, яка здатна до трудової
діяльності.

Ультимо — остання дата виконання певної угоди (у біржовій У

термінології).
Урбанізація — збільшення частки міського населення, зростання ролі
міст в економіці країни.
Установчий прибуток — прибуток, який привласнюється засновни-
ками акціонерної компанії. Це різниця між сумою ринкових цін прода-
них компанією акцій та сумою капіталу, інвестованого в акціонерне під-
приємство.

Факторинг — купівля банком у клієнта права на виплату бор- Ф

гу, один із видів банківських послуг.
Фактура — рахунок, виписаний продавцем на ім’я покупця, який під-
тверджує вартість товару чи послуги.
Фізичний знос — поступова втрата основними фондами своїх вироб-
ничих та технічних властивостей і споживчої вартості.
Фірма — організація, що веде господарську діяльність.
Фіск — державна казна.
694 Усе для школяра

Фіскальна політика — зміни, які вносяться урядом щодо оподаткуван-

ня, розмірів та порядку державних витрат з метою стабілізації економіки.
Фондовіддача — обсяг виробництва продукції на одиницю вартості
основних виробничих фондів.
Фондомісткість — вартість основних виробничих фондів, що припа-
дає на одиницю обсягу виробленої продукції.
Форфетинг — форма міжнародних фінансових розрахунків (як прави-
ло, це продаж векселя).
Ф’ючерські операції — термінові угоди на біржах з купівлі-продажу за
ціною, що фіксується на момент укладення угоди, виконання умов може
проводитись протягом 2–3 років.

Х Холдинг-компані — компанія, яка сама не має виробничих під-

приємств, а володіє акціями інших компаній.

Ц Ціна — грошовий вираз вартості, кількість грошей або інших то-

варів і послуг, що сплачуються та отримуються за одиницю товару
чи послуги.
Ціна рівноваги — ціна на конкретному ринку, за якої величини попи-
ту та пропозиції рівні.
Ціни вільні — ціни, що встановлюються підприємством самостійно або
на договірній основі із врахуванням кон’юнктури ринку.
Цінова дискримінація — одночасний продаж одного виду товару різ-
ним категоріям покупців за різними цінами (наприклад, електроенергія).
Цінове лідерство — неофіційний метод встановлення ціни на товар
в умовах олігополії.
Цінні папери — належним чином оформлені документи, що виражають
майнові відносини у суспільстві та підтверджують право на певне майно
або грошову суму.

Чартер — договір про надання транспортного засобу в оренду.

Ч Чек — письмове розпорядження покупців або замовників своїм
банкам виплатити вказану суму пред’явнику або — за їх нака-
зом, — іншим фізичним чи юридичним особам.

Ш Швидкість обігу грошей — середня кількість оборотів за рік кож-

ної грошової одиниці. Збільшення швидкості рівноцінне зменшен-
ню грошової маси.
Штрафні санкції — примусові заходи зі стягнення платежів за пору-
шення зобов’язань за договором.

Ю Юридична особа — підприємство або організація, що володіє ві-

дособленим майном, може від свого імені набувати майнові і не-
майнові права і нести зобов’язання, бути позивачем і відповідачем у суді,
має рахунок у банку, веде самостійний баланс.

Я Ярмарок — виставка зразків товарів, яка діє протягом певного пе-

ріоду часу в одному й тому ж місці. Під час проведення уклада-
ються торговельні угоди і проводяться оптові розпродажі партій товарів.