Контрольні завдання

1. Цінні папери (ЦП) – це грошовий документ?

Ці́нні папе́ри  — документи, які засвідчують зобов'язальні відносини між

особою, яка їх видала, та особою, яка є їхнім власником. Документ
вважається цінним папером якщо відповідно до законодавства він може
бути самостійним об'єктом прав.

Цінні папери, залежно від виду, засвідчують наявність певних

правовідносин, зокрема:корпоративних прав (як акції), відносини позики
як облігації), а також передбачають можливість передачі всіх прав, що
випливають із цих документів, іншим особам шляхом передачі прав на
сам цінний папір.

Чи можуть цінні папери виступати грошима (виконувати функції

грошей)?

Так, деякі цінні папери можуть виступати грошима, але це залежить від їх
виду та призначення. Ось декілька прикладів:

1. Банкноти та монети - це фізичні представники грошей, які можуть

використовуватися для здійснення платежів.
2. Чеки - це форма платіжних доручень, які виписуються банком або
іншою фінансовою установою на підставі запиту клієнта. Чек може
бути використаний як заміна готівки при здійсненні платежів.
3. Офіційно випущені облігації - це інвестиційний інструмент, що може
бути використаний як засіб платежу в межах домовленостей між
власником облігацій та емітентом.
4. Інші фінансові інструменти, такі як акції та інвестиційні фонди, можуть
також виступати грошима, якщо їх можна продати на відкритому ринку
та отримати готівку у вартості цих інструментів.

Проте, важливо зазначити, що не всі цінні папери можуть виступати

грошима. Наприклад, векселі та платіжні ордери можуть бути використані
для здійснення платежів, але вони не є фізичними представниками грошей.
Отже, можливість використання цінних паперів як грошей залежить від їх
призначення та здатності до широкого використання в якості засобу платежу.

Чи кожний грошовий документ може мати статус цінного паперу?

Ні, не кожний грошовий документ може мати статус цінного паперу. Цінні
папери - це фінансові інструменти, які можуть бути продані або куплені на
відкритому ринку. Цінні папери зазвичай мають певні характеристики, такі
як термін погашення, відсоткову ставку, право на дивіденди та інші.

Грошові документи, які не відповідають цим характеристикам, не можуть

бути класифіковані як цінні папери. Наприклад, звичайні рахунки в банку,
квитанції на оплату послуг, грошові перекази тощо, не можуть вважатися
цінними паперами.

Проте, існують різні види цінних паперів, такі як акції, облігації, депозитні
сертифікати тощо, які мають різні характеристики та призначення.

Які грошові документи не мають статусу ЦП?

1. Рахунки в банку: це грошові документи, які відображають суму

грошей, яку клієнт має на рахунку в банку. Рахунки в банку не є
цінними паперами, оскільки вони не можуть бути продані або куплені
на відкритому ринку.
2. Квитанції на оплату послуг: це грошові документи, які видаються
клієнту як підтвердження оплати за певні послуги, такі як комунальні
послуги або мобільний зв'язок. Квитанції не є цінними паперами,
оскільки вони не мають фінансових характеристик, таких як термін
погашення, відсоткова ставка тощо.
3. Грошові перекази: це грошові документи, які використовуються для
переказу грошей від однієї особи до іншої. Грошові перекази не є
цінними паперами, оскільки вони не можуть бути продані або куплені
на відкритому ринку.
4. Чеки: це грошові документи, які видані банком або клієнтом і є
інструкцією для банку виплатити гроші від рахунку клієнта. Чеки не є
цінними паперами, оскільки вони не можуть бути продані або куплені
на відкритому ринку.

А які види ЦП є найпоширенішими?

Найпоширеніші види цінних паперів, які зазвичай зустрічаються на ринку,

включають:
 1. Акції (акційні цінні папери): це частки власності компанії, які
продажем набуваються інвесторами. Акції дають право на отримання
частини прибутку компанії у вигляді дивідендів.
2. Облігації (облігаційні цінні папери): це інструменти боргового
фінансування компанії або держави. Облігації можуть мати різні
терміни погашення та відсоткові ставки.
3. Депозитні сертифікати (депозитні цінні папери): це інструменти
збереження, які випускаються банками та дають право на отримання
відсотків на збережені кошти.
4. Фондові сертифікати (цінні папери фонду): це інструменти
інвестування, які видаються фондами та дають можливість інвесторам
отримувати дохід від вкладення коштів у портфель цінних паперів.
5. Векселі (вексельні цінні папери): це інструменти короткострокового
банківського кредитування, які видані на певний термін зі
зобов'язанням повернення визначеної суми коштів у певний термін.
6. Опціони (опціонні цінні папери): це інструменти, які дають право, але
не зобов'язання на купівлю або продаж певного активу (наприклад,
акцій) за визначеною ціною на певний термін.

Цінні папери – це матеріальні об’єкти?

Цінні папери - це фінансові інструменти, які засновані на праві власності,

праві на отримання доходу або праві на здійснення певних операцій. Фізична
форма цінних паперів може бути матеріальною (тобто на паперових носіях),
але це не обов'язково.

Сьогодні цінні папери частіше зберігаються в електронному вигляді на

спеціальних електронних носіях, таких як банківські картки, або в облікових
системах електронних документів. Оскільки право власності або інші права,
що відображаються у цінних паперах, є нематеріальними активами, можна
сказати, що цінні папери не є матеріальними об'єктами, хоча вони можуть
бути відображені на матеріальних носіях.

Цінні папери – це майно?

Цінні папери не є майном в звичайному розумінні цього терміну, так як вони

не є матеріальними об'єктами, які можна власнити або використовувати для
виробничих цілей.

Однак, цінні папери є правами на отримання доходу або правами на

здійснення певних операцій. Як правило, цінні папери можуть мати значну
вартість і можуть бути куплені, продані або обмінені. Таким чином, вони
можуть становити значну частину майна фізичних та юридичних осіб, і
відображатися в їх балансах і фінансових звітах.

Таким чином, можна сказати, що цінні папери є фінансовими активами, які

не є майном в звичайному розумінні цього терміну, але є частинами
фінансового майна.

З якою метою АТ випускають акції?

Акціонерні товариства (АТ) випускають акції з метою залучення коштів на

фінансування своєї діяльності та розвитку.

Випуск акцій дає можливість АТ отримати додатковий капітал, що не є

боргом, тобто не потрібно повертати його в майбутньому. Акції дають їх
власникам право на отримання частини прибутку, що заробляє АТ, у вигляді
дивідендів, а також право голосу на загальних зборах акціонерів, де
приймаються важливі рішення щодо діяльності АТ.

Залучення коштів через випуск акцій може бути використано на такі цілі, як
розширення виробничої діяльності, здійснення інвестицій в нові проекти,
розробку нових продуктів або послуг, здійснення мережевого розвитку,
виплату заборгованостей, реструктуризацію компанії та інші.

Отже, випуск акцій є важливим інструментом залучення капіталу для

розвитку АТ і може бути вигідним як для самої компанії, так і для її
інвесторів.

Які акції розміщує АТ?

Акціонерне товариство (АТ) може розміщувати різні типи акцій, залежно від
своїх потреб та мети. Основні типи акцій, які можуть бути розміщені АТ,
включають:

1. Звичайні акції (також відомі як еквіті-акції) - це тип акцій, які дають

право власності в компанії та участь в прибутку. Володівши
звичайними акціями, ви маєте право голосувати на загальних зборах
акціонерів і брати участь у прийнятті рішень щодо керівництва
компанією.
2. Привілейовані акції - це тип акцій, які надають деякі переваги в
порівнянні з звичайними акціями. Наприклад, вони можуть мати більш
високий рівень дивідендів або гарантований рівень прибутку. Однак,
 володіючи такими акціями, ви може мати обмежене право голосування
на загальних зборах акціонерів.
3. Конвертовані акції - це акції, які можуть бути обмінені на інші цінні
папери компанії, наприклад на облігації. Такі акції часто випускаються
з метою приваблення інвесторів, які шукають більш гнучких
інвестиційних інструментів.
4. Іпотечні акції - це акції, які гарантують виплату відсотків від прибутку
компанії перед іншими видами акцій. Такі акції зазвичай випускаються
фінансовими установами, які спеціалізуються на іпотечних кредитах.

Які види акцій більш поширені?

Залежно від країни та ринку, на якому діє компанія, популярність різних

типів акцій може змінюватися. Однак, в загальному розумінні, звичайні акції
є найбільш поширеними типами акцій у світі.

Звичайні акції надають власнику право власності в компанії та участь у

прибутку, а також право голосу на загальних зборах акціонерів.

Скільки акцій формують пакет акцій?

Кількість акцій, необхідних для формування пакета акцій, залежить від того,
який відсоток власності в компанії хоче придбати інвестор.

Зазвичай пакет акцій складається з достатньої кількості акцій, щоб

забезпечити значний вплив на прийняття рішень компанією, але ця кількість
може варіюватися від компанії до компанії.

Наприклад, у більшості країн для здійснення контролю над компанією

потрібно мати більше 50% акцій, тобто більше половини. Однак, в інших
випадках пакет акцій може бути меншим, якщо інвестор має іншу мету, крім
отримання контролю над компанією.

Тому, точна кількість акцій у пакеті залежить від багатьох факторів, і це

може варіюватися від компанії до компанії і від інвестора до інвестора.

За якою ціною продавати акції?!

Ціна, за якою слід продавати акції, залежить від багатьох факторів, таких як
поточний ринковий попит і пропозиція на акції, фінансові показники
компанії, яка випускає акції, конкуренція в галузі, макроекономічні умови та
інші.

Якщо ви володієте акціями, то вам, напевно, варто визначити мінімальну

ціну, за яку ви б хотіли продати їх, а також розглянути всі згадані вище
фактори, щоб визначити максимальну ціну, яку можна отримати.

Якщо ви не маєте достатньо досвіду в оцінці ціни акцій, вам можуть

знадобитися допомога фінансових аналітиків та консультантів з інвестицій,
які зможуть надати докладні рекомендації щодо продажу акцій і визначення
оптимальної ціни продажу.

Які фактори впливають на курс акції?

1. Фінансові показники компанії: прибуток, обсяги продажів, рівень

заборгованості, дивідендна політика, плани розвитку компанії та інші
показники, які характеризують фінансовий стан і перспективи розвитку
компанії.
2. Макроекономічні умови: включають стан економіки країни та світу,
процентні ставки, інфляцію, курс валют, політичну ситуацію та інші
фактори, які можуть впливати на економіку та бізнес в цілому.
3. Попит та пропозиція: ціна акції залежить від співвідношення попиту та
пропозиції на неї. Якщо попит на акції перевищує пропозицію, ціна
зазвичай зростає, а якщо навпаки - ціна може падати.
4. Конкуренція: конкуренція в галузі може вплинути на ціну акції
компанії, оскільки вона може вплинути на фінансові показники
компанії та її перспективи.
5. Новини та оголошення: новини про компанію, такі як випуск нового
продукту, успіх на ринку, скандал або провали в роботі компанії,
можуть вплинути на ціну акції.
6. Сезонність: ціна акції компанії може змінюватися в залежності від
сезонних факторів, наприклад, продажі продуктів компанії можуть
бути сильнішими в певні пори року.

Що таке засновницький прибуток?

Засновницький прибуток – прибуток, який привласнюють засновники
акціонерної компанії за умови відкритої підписки на акції у вигляді різниці
між сумою їх реалізації та номінальною вартістю акцій. Цей прибуток є
частиною додаткового продукту, створеного на основі акціонерної форми
власності. Засновницький прибуток має не трудовий, а пайовий характер
розподіл і відповідно привласнення у формі дивіденду частки виробленого
продукту здійснюються не за працею, а за паєм. В акціонерній формі
власності інтегруються різні базові форми власності. Власниками акцій (і
засновниками акціонерних компаній) можуть бути громадяни, колективи,
держава. Внаслідок цього відбувається демократизація власності й виникає
система відносин, яка посилює процес реальною усуспільнення виробництва.

Які фактори впливають на курс акції?

1. Фінансові показники компанії: такі як прибуток, витрати, збитки,

обсяги продажів, рівень боргу і т.д.
2. Макроекономічні фактори: такі як інфляція, ставки процентів,
економічний ріст, рівень безробіття і т.д.
3. Політичні та регуляторні фактори: такі як нові закони та регуляції,
прийняті владою; стан відносин між державами, політичні
турбулентності тощо.
4. Конкуренція на ринку: попит на товари та послуги компанії, її позиція
на ринку, наявність конкурентів і т.д.
5. Результати інших компаній: зміни курсів акцій компаній-конкурентів
або співробітників компанії впливають на загальний стан ринку та цін
на акції.
6. Глобальні події: такі як війни, природні катаклізми, кризи тощо.
7. Новини про компанію: події, які пов'язані з компанією, такі як
оголошення про нові продукти або послуги, зміни керівництва,
придбання та злиття, впливають на сприйняття компанії ринком та ціну
на акції.

Важливо зауважити, що на курс акції можуть впливати інші фактори, які не

входять до перерахованих вище, тому слід завжди бути уважним та
остерігатися можливих ризиків.

Які потрібні дії для формування доходного портфеля?

 Визначте свої інвестиційні цілі та ризиковий профіль. Важливо зрозуміти,

який рівень ризику ви готові прийняти, і які доходи ви хочете отримати.

 Розробіть стратегію інвестування. Розгляньте різні види інвестицій, такі

як акції, облігації, фонди, ETF тощо. Ви можете використовувати різні
стратегії, такі як дивідендна, вартісна, балансова, тактична або стратегія
вибору акцій.
 Розподіліть свій капітал між різними активами. Розподіліть свої інвестиції
між різними видами активів, щоб зменшити ризик та збільшити доходність.
Наприклад, ви можете інвестувати в акції та облігації, щоб зменшити ризик,
або в різні галузі, щоб збільшити потенційний дохід.

 Виберіть конкретні інструменти для інвестування. Після визначення

стратегії та розподілу капіталу між активами, вам необхідно вибрати
конкретні інструменти для інвестування, такі як конкретні акції, фонди,
облігації тощо.

 Розробіть план моніторингу та управління портфелем. Важливо вести

моніторинг свого портфеля та оновлювати його відповідно до ринкових
умов. Доцільно розробити план управління ризиками та стратегію продажу,
щоб уникнути негативних наслідків в разі негативних змін на ринку.

Якою є головна мета формування портфеля ЦП. Окремо підготувати

питання семінарського завдання.

Тема 5. ЦІННІ ПАПЕРИ ЯК ІНСТРУМЕНТИ ФІНАНСОВОГО РИНКУ

Сутність цінних паперів і їх місце на фінансовому ринку.

Характеристика акцій та механізм їх функціонування.

Облігації, їх види та роль в економіці.

Облігації - це один з видів боргових цінних паперів, що підтверджують
наявність кредиторсько-дебіторських взаємовідносин між емітентом і
власником облігацій. У цих взаєминах емітент є позичальником грошей, а
власник облігації - кредитором.

Певне значення для облігацій має строковість. Строкові облігації - це

облігації, які випускаються на конкретно визначений строк, після закінчення
якого емітент бере зобов'язання їх погасити. Найпоширенішим терміном
обігу для короткострокових облігацій є 1 рік, середньострокових - від 1 до 5
років, довгострокових - понад 5 років; безстрокових (цільових позик) - термін
конкретно не визначається, але дохід за такими облігаціями виплачується 1
раз на квартал або 1 раз на півроку і протягом "життя" цих облігацій річний
розмір відсотків може змінюватися. Емітент при випуску безстрокових
облігацій зобов'язання за їх погашення на себе не бере, тому такі облігації ще
називають "вічними"; є облігації з правом дострокового погашення, при
випуску яких емітент повідомляє, що резервує за собою право на
довгострокове погашення боргу.
У різних країнах у поняття "строкові" вкладається різний зміст. Наприклад, у
США короткостроковими є облігації, що випускаються строком до 2 років,
середньострокові - від 2 до 10 років, довгострокові - понад 10 років. У
Великобританії - відповідно до 5 років - короткострокові, від 5 до 15 -
середньострокові та понад 15 років - довгострокові. Державні облігації
України можуть бути короткострокові - до 1 року, середньострокові - від 1 до
5 років і довгострокові - понад 5 років. Чим вищий показник стабільності
розвитку економіки даної країни, тим тривалішим є термін
середньострокових і довгострокових облігацій.
За відсотковими облігаціями дохід сплачується у вигляді відсотка, який
нараховують згідно з номінальною вартістю конкретної облігації. Наприклад,
він рівний 10 %, а номінальна вартість облігації - 1500 грн. Це означає, що
дохід від цієї облігації буде дорівнювати 150 грн. У зарубіжній економічній
літературі такі облігації називають облігаціями з премією, тому що відсоток є
винагородою, яка сплачується емітентом за користування позикою понад
номінальну вартість і є свого роду премією власнику облігації за те, що він її
придбав; дисконтні випускаються з терміном до 1 року і дохід за ними
створюється як різниця між ціною, за якою облігація погашається емітентом,
і ціною, за якою вона продається емітентом; за конвертованими грошовий
дохід не виплачується, а замінюється безкоштовною видачею нових цінних
паперів. У практиці розвинутих країн короткострокові конвертовані облігації
особливо часто випускаються державою і місцевими органами влади.
Погашення одних облігацій шляхом видачі нових є вигідним для емітента,
так як є способом продовження термінів користування позиченими грішми;
безпроцентні облігації є цільовими позиками, часто безвідсотковими
облігаціями, що випускаються з метою накопичення коштів для будівництва
об'єктів місцевого значення, важливих для населення. При погашенні таких
облігацій відсотки в грошовій формі не сплачуються, а замість цього
власнику облігацій продають відповідну кількість товарів за пільговими
цінами.

За забезпеченими облігаціями емітент гарантує виконання своїх зобов'язань

повернути основну суму боргу і виплатити доходи. Такі облігації є
надійними, відсотки за ними встановлюються меншими, ніж за
незабезпеченими облігаціями, які є прямими борговими зобов'язаннями, що
не висувають майнових претензій до компаній. Забезпеченням таких
облігацій є загальна платоспроможність компаній.

Залежно від цілей розрізняють облігації вільного обігу (на пред'явника) -

можуть вільно переходити з власності одних інвесторів у власність інших на
умовах угоди, з обмеженим обігом (іменні) - випускаються, коли емітент не
завжди зацікавлений, щоб випущені ним облігації перебували у вільному
обігу і без права обігу - інвестори, які придбали такі облігації, залишаються
їх власниками до моменту погашення без права продавати, обмінювати чи
дарувати їх.

Відсотки за облігаціями, купонні виплати розраховують за розробленою

методикою. Відсотки за облігаціями відносяться на витрати компанії,
виплачуються не тільки при можливій відсутності прибутку, а й у разі
збитковості підприємства. Розмір купонних виплат визначається за
формулою:
де КВ - розмір купонних виплат; Ном. - номінальна ціна облігації; Кв -
купонний відсоток.

Купонні виплати здійснюються за купонами, доданими до облігації. Купони

нумеруються, кожний з них призначений для виплати відсотка за певний час,
при виплаті - їх відрізають. Купони пред'являються для оплати самому
емітенту, гаранту (поручителю) випуску або уповноваженому фінансовому
посереднику.

Для виплат відсотків за облігаціями і погашення їх вартості на підприємстві

створюється відкладений фонд (фонд погашення), у який підприємством
перераховуються згідно з договором грошові суми для того, щоб мати ще до
моменту погашення певні фінансові ресурси і згодом виплачувати відсотки.
Розмір погашення залежить від умов випуску облігацій.

Облігація, як і акція, продається і купується на ринку і має ринковий курс,

який розраховується за формулою:

де РК - ринковий курс облігації; Рцо - ринкова ціна облігації, грн.

Звідси, ринкова ціна облігації дорівнює:

Курс і ціна облігації пов'язані з рівнем прибутковості будь-якого іншого

альтернативного способу вкладення капіталу: банківського відсотка,
державних боргових зобов'язань та ін. Із урахуванням даних чинників
ринкова ціна облігації буде дорівнювати:
де До - прибутковість облігації - купонний відсоток за облігацією (у сотих частках
відсотка); Да - прибутковість альтернативних вкладень капіталу (у сотих частках
відсотка); п - кількість років, що залишилася до погашення облігації.

Спрощену ринкову ціну облігації можна подати у такий спосіб:

де С - сума річних купонних виплат за облігацією.

Роль інвестиційних сертифікатів і приватизаційних паперів у

функціонуванні фінансового ринку.

Оцінка цінних паперів.