ТЕМА 12.

АКЦІОНЕРНИЙ
КАПІТАЛ ТА ЙОГО
ФУНКЦІОНУВАННЯ

Розробила:
к.е.н., доцент Чередниченко Г.А.
План лекції «АКЦІОНЕРНИЙ КАПІТАЛ
ТА ЙОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ»

 1. Сутність та причина виникнення

акціонерного капіталу.
 2. Цінні папери корпорацій:
сутність, види, ринкова ціна.
 3. Роль акціонерного капіталу у
сучасній ринковій економіці.
Мета лекції

 З'ясувати: сутність акціонерного

капіталу, сутність і види акціонерних
товариств та цінних паперів, що вони
випускають; сутність та різновиди
ринку цінних паперів.
1 питання. Сутність та причина виникнення
акціонерного капіталу.

Поява акціонерних товариств була

об’єктивно обумовлена розвитком
продуктивних сил.
Окремим капіталістам не під силу
будівництво об’єктів, в яких виникла
гостра необхідність по мірі розвитку
науково-технічного прогресу, –
залізниць, каналів, портів, крупних
підприємств з дорогим, сучасним
обладнанням. Не міг вирішити цю
проблему і банківський кредит, що
обмежений розмірами індивідуальних
капіталів позичальників і строками, котрі
найчастіше недостатні для окупності
крупних інвестиційних проектів.
Акціонерні товариства як раз і стали тією
формою централізації індивідуальних
капіталів, що подолала межі банківського
кредиту і забезпечила розвиток
продуктивних сил на основі крупних
конкурентоспроможних підприємств.
 Акціонерний капітал являє собою об’єднання
індивідуальних капіталів і особистих заощаджень
громадян шляхом випуску та продажу акцій з метою
ведення підприємницької діяльності та отримання
прибутку.

Акціонерне товариство або корпорація (від

лат. «corporatio» – об’єднання) – це компанія, що
заснована на паях відповідних вартості акцій,
придбаних кожним акціонером, і є організаційною
формою колективного підприємництва.
З правової точки зору
акціонерне товариство
 це товариство, яке має статутний (складений)
капітал, поділений на визначену кількість акцій
рівної номінальної вартості, і несе
відповідальність за зобов’язаннями тільки
майном товариства. Акціонери відповідають за
зобов’язаннями товариства тільки в межах
вартості належних їм акцій.
 Коли власник акцій хоче розірвати відносини з
корпорацією, то йому не повертають його частку
в акціонерному капіталі у вигляді засобів
виробництва, він може її отримати лише у
грошовій формі, якщо продасть свої акції.
• Вищим органом акціонерного товариства є
загальні збори акціонерів, на яких обирають
правління (дирекцію) товариства, визначають основні
напрямки розвитку фірми, вирішують питання про
розподіл прибутку тощо. Ступінь впливу окремих
акціонерів на хід справ в акціонерному товаристві
залежить від кількості акцій, що їм належать та дають
право голосу. Фактично товариством керує власник
контрольного пакета акцій.
• Контрольний пакет акцій – мінімальна частка
акцій, що надає можливість їхньому власнику
здійснювати контроль за діяльністю акціонерного
товариства.
 Змістовна характеристика акціонерного
капіталу передбачає з’ясування таких його
суттєвих ознак:
1) акціонерний капітал – асоційований (об’єднаний ) капітал,
тобто він є економічною формою, що певною мірою долає
роздробленість індивідуальних капіталів, розширює межі приватної
власності від індивідуальної приватної власності до асоційованої,
акціонерної приватної власності, що реалізує об’єктивну тенденцію
в економічному розвитку до усуспільнення виробництва, зростання
розмірів капіталу на основі централізації капіталів і концентрації
капіталу (більші можливості для нагромадження капіталу за
рахунок власного прибутку корпорацій та позичених коштів);
2) акціонерний капітал складається з індивідуально
знеособлених часток капіталу для всіх акціонерів – кожен учасник
корпорації обмінює свій індивідуальний грошовий або майновий
внесок не на конкретну частку реального акціонерного капіталу, а
на певне посвідчення про свою участь в капіталі, тобто на цінний
папір; а купівля акцій по суті є позикою акціонерів своїй корпорації,
яку до того ж вона не зобов’язана повертати і винагороджувати
кредитора процентом як при звичайній позиці;
 3) функціонування акціонерного капіталу
відображає подвійний рух – по-перше, рух (кругообіг)
реального акціонерного капіталу; по-друге, рух цінних
паперів на ринку цінних паперів; між ними є зв'язок і
певні суперечності;
4) акціонерний капітал забезпечує основу для
колективного підприємництва в межах корпорації, що
дозволяє реалізувати інноваційний потенціал
підприємницької діяльності, отримати позитивний
ефект від масштабів виробництва; особливість
корпоративної форми господарювання полягає в тому,
що функцію підприємницької діяльності виконує
колективний орган – рада директорів корпорації, яку
обирають співвласники акціонерного капіталу на
загальних зборах акціонерів; таким чином, відносини в
межах корпорації відображають відокремлення
капіталу-власності від капіталу-функції.
2 питання. Цінні папери корпорацій:
сутність, види, ринкова ціна

Акціонерне товариство випускає

акції і облігації.
Акція (від лат. «actio» – розпорядження, дозвіл,
претензія) – це цінний папір без встановленого
терміну обігу, що свідчить про внесення його
власником паю в акціонерний капітал, і надає
йому право отримувати доход у вигляді
дивіденду, а також на участь у розподілі майна
при ліквідації акціонерного товариства.
Сума, що позначена на акції, складає її
номінальну вартість. Вона визначена
шляхом ділення вартості реального капіталу
акціонерного товариства (функціонуючого у
сфері виробництва, торгівлі, банківської
системи) на число акцій. Однак ціна, по якій
продається акція, або курс акції, може значно
відхилятися від її номінальної вартості.
Дивіденд (від лат. «dividendum» – те,
що треба поділити) –

це дохід, що виплачують власнику акції,

який представляє собою частку прибутку
акціонерного товариства. Ця частка
прибутку може змінюватись в залежності
від результатів діяльності корпорації,
розміру отриманого прибутку, частки
прибутку, що йде на сплату податків, на
розвиток фірми, поповнення її резервного
фонду, виплату окладів і премій
менеджерам.
Курс акції в середньому –

це капіталізований дивіденд, іншими

словами, він у середньому дорівнює
такій сумі грошового капіталу,
котра, якщо віддати її у позику,
принесе дохід (у формі позичкового
проценту), який дорівнює дивіденду,
що отримують по акції.
 D
Ps   100%
Ri
де:
Ps – курс акції (англ. «share price»);
D – дивіденд (англ. «dividend»);
Ri – ставка позичкового проценту (англ. «lending interest rate»).

В країнах з розвинутою ринковою економікою при

підрахуванні курсу акцій звичайно використовують
процент по облігаціям державного займу, тому що
даний різновид цінних паперів вважається в цих
країнах найбільш надійним. В ряді випадків може
використовуватись процент, що отриманий по вкладам
(депозитам).
Розглянемо приклад
 Припустимо, акція номінальною вартістю
50 грн. щорічно приносить дивіденд 8
грн., а ставка процента по депозиту
дорівнює 10%. Курс акції = 8 х 100% :
10% = 80 (грн.). Якщо 80 грн. покласти в
банк з розрахунком 10% річних, то вони
принесуть дохід, що дорівнює дивіденду,
– 8 грн.
 Зміна співвідношення між попитом на
акції та їх пропозицією може привести до
значного відхилення курсу акції від його
середньої величини. Ринкова вартість акції
формується на основі попиту та пропозиції на
біржовому чи позабіржовому ринках.
Поняття ринкова капіталізація
визначається як ринкова вартість акції,
помножена на загальну кількість розміщених
акцій.
Існує декілька видів акцій:

1. Прості акції.
2. Привілейовані акції.
3. Іменні акції.
4. Акції на пред’явника.
Контрольний пакет акцій –

 мінімальна частка акцій, що надає

можливість їхньому власнику
здійснювати контроль за діяльністю
акціонерного товариства.
 Ця частка не обов’язково повинна
перевищувати 50% всіх акцій, вона
може складати 20-30% або навіть
менше.
В залежності від способу розповсюдження
акцій розрізнюють два типи акціонерних
товариств:

1) відкрите акціонерне товариство, акції якого

розповсюджуються шляхом відкритої підписки і
купівлі-продажу на ринку цінних паперів;
2) закрите акціонерне товариство, акції якого
розповсюджуються тільки між засновниками цього
товариства.
Облігація (від лат. «obligatio» –
зобов’язання) –

це цінний папір, що представляє собою

боргове зобов’язання позичальника
(акціонерні товариства, органи місцевої
влади, центральний уряд), який
забезпечує держателю (кредитору)
повернення через певний час номінальної
вартості облігації і регулярне отримання
заздалегідь встановленого гарантованого
доходу у вигляді проценту.
Власник облігації не має права голосу на
загальних зборах акціонерів.
КУРС ОБЛІГАЦІЇ формується у відповідності з
тим принципом, що й курс акції, і також
коливається навколо середньої величини
(капіталізований дохід від облігації) в
залежності від співвідношення попиту на цей
цінний папір і його пропозиції.
Ib
Pb   100%
Ri
де:
Pb – курс облігації (англ. «bond price»);
Ib – дохід від облігації (англ. «income from bond»);
Ri – ставка позичкового проценту (англ. «lending
interest rate»).
Установчий прибуток
 Установчий прибуток – це
різниця між сумою продажних цін
акцій і вартістю реально
функціонуючого капіталу корпорації.
 Установчий прибуток отримують
підприємці-засновники корпорації.
Механізм отримання установчого
прибутку розглянемо на прикладі

 Припустимо, що засновники корпорації вклали в неї

реальний капітал вартістю 100 млн. грн., який
щорічно приносить чистий прибуток 8 млн. грн.
Якщо корпорація випустила 1 млн. акцій з
номінальною вартістю 100 грн. кожна, то дивіденд
за акцією буде 8 грн. на рік. Припустимо, що ставка
позичкового процента 4%. Тоді курс акції = 8 грн. ‫׃‬
4% х 100% = 200 грн. Продавши 1 млн. акцій,
засновники корпорації отримають 200 млн. грн.
 Установчий прибуток = 200 – 100 = 100 (млн.
грн.).
Реальний і фіктивний капітали

 Реальний капітал – це промисловий капітал з

усіма його відокремленими функціональними
формами, задіяний у виробництві, торгівлі і
банківській справі, виконуючий реальні функції в
процесі відтворення, у зростанні вартості.
 Фіктивний капітал (від лат. «fictio» – видумка,
вимисел) – це капітал, що представлений в
цінних паперах, які не мають власної вартості, не
виконують реальних функцій в процесі
відтворення, у зростанні промислового капіталу,
однак надають право їхнім власникам
привласнювати частину додаткової вартості у
вигляді дивідендів або процентів.
Ринок цінних паперів. Фондова
біржа.

Ринок цінних паперів – це ринок, на якому

об’єктом угод виступають цінні папери.
Суб’єкти відносин на ринку цінних паперів:
1) емітенти – юридичні особи, які займаються
випуском (емісією) цінних паперів і несуть за них
відповідальність;
2) інвестори – юридичні і фізичні особи, які
купують цінні папери від свого імені та за свій
рахунок;
3) інвестиційні інститути – юридичні особи, які є
інвестиційними консультантами, фінансовими
посередниками та інвестиційними компаніями.
Відомі 2 організаційні форми
ринку цінних паперів: фондова
біржа і позабіржовий ринок.

Фондова біржа (від лат. «bursa» – гаманець) –

певним чином організований ринок, на якому
власники цінних паперів здійснюють за допомогою
членів біржі (посередників) угоди купівлі-продажу.
Оборот цінних паперів на фондовій біржі
характеризується такими рисами: 1) для купівлі-
продажу цінних паперів використовується єдиний
центр – фондова біржа; 2) оборот цінних паперів
здійснюється на основі аукціону; 3) операції
реєструються по правилам біржі; 4) реалізацією
цінних паперів займаються посередники (брокери,
маклери, дилери).
 Позабіржовий оборот цінних паперів має такі
ознаки:
1) нема єдиного торгового центру;
2) купівля-продаж відбувається не на основі
аукціону, а через брокерські контори, що
розташовані в різних точках країни, тому угоди
укладаються за допомогою телефонних
переговорів і спеціальних комп’ютерних систем.
 Фондова біржа виконує такі
функції:
 дає можливість фірмам збільшувати власний і
позичений капітали за допомогою випуску цінних
паперів;
 забезпечує взаємодію продавців та покупців цінних
паперів;
 здійснює перелив капіталів з однієї сфери діяльності
в іншу в пошуках більш прибуткового бізнесу;
 слугує барометром ділової активності в різних
галузях економіки, а також в межах національного і
світового господарства;
 сприяє стабілізації цін, врівноважуючи попит на
цінні папери і їх пропозицію;
 розміщує державні цінні папери, сприяючи
управлінню внутрішнім державним боргом
(мобілізація державою додаткових коштів для
покриття своїх видатків).
Котирування цінних паперів
означає:

1) допуск цінних паперів на біржу тільки після вивчення

питання про відповідність фірми і її цінних паперів ряду
вимог, що висуває біржа, зокрема, до фінансового
положення корпорації;
2) визначення величини курсу цінних паперів фірми.

Процедура включення акцій компанії в котирувальний

список називається лістингом.
Торги на фондовій біржі
Нью-Йоркська фондова біржа
Токійська фондова біржа
Токійська фондова біржа

Токійська фондова біржа (TSE)

була створена 15 травня 1878 р., а
торгівля офіційно почалась 1 червня
1878 р. Вона є другою по величині
фондовою біржею у світі (після Нью-
Йоркської фондової біржі). У наш
час її загальна ринкова капіталізація
складає 5 трилліонів доларів.
3 питання. Рольакціонерного
капіталу у сучасній ринковій
економіці
Важлива роль акціонерних товариств для
ефективного функціонування сучасних
економічних систем пов’язана з такими
обставинами:
- Корпорація може бути створена у будь-якій сфері
підприємницької діяльності – у промисловості, сільському
господарстві, кредитно-банківській системі, страховій справі, на
транспорті, у торгівлі, сфері послуг. І по курсу акцій, по розмірам
дивідендів можна достатньо точно визначити ступінь вигідності
вкладення капіталу в певну галузь.
- Акціонерна форма власності дозволяє створювати крупні
господарчі об’єднання за рахунок покупки корпораціями акцій
одна одної, встановлення міцних виробничо-комерційних зв’язків з
підприємствами малого бізнесу. В умовах відкритої економіки
корпорації створюють міжнародні компанії, що використовують
переваги міжнародного розподілу праці.
 - Корпорації мають можливість витрачати великі кошти на
нецінову конкуренцію, що пов’язана з технічними перевагами,
якістю і надійністю продукції, з оригінальним стилем товарів,
наданням гарантій, пільг і послуг покупцям, а також з рекламою.

- Розширення практики розповсюдження акцій корпорацій

серед своїх робітників сприяє певною мірою подоланню
відчуження труда від власності, що виражається в привласненні
найманими робітниками частини прибутку фірми у вигляді
дивіденду, в залученні до управління відтворювальним процесом
(особливо якщо профспілка викупила солідний пакет акцій), в
розвитку стимулів до творчої активності. Все це відповідає
вимогам економічного розвитку в умовах НТР, підвищує рівень
життя, самореалізації найманих робітників, сприяє зниженню
соціальної напруги.
- Акціонерна власність надає можливість використати
тіньові капітали для розвитку офіційної економіки, таким чином
сприяючи зменшенню її «тіні». Це особливо важливо для України
де тіньова економіка навіть перевищує офіційну економіку.
Висновок
Акціонерний капітал, ринок цінних паперів –
надзвичайно важливі атрибути розвинутої
ринкової економіки, від успішного
функціонування яких значною мірою
залежать темпи і якість економічного
розвитку, тому в країнах, які здійснюють
перехід до сучасної ринкової системи,
особливу увагу слід приділяти становленню
цих структурних елементів ефективних
економічних систем.
Дякую за увагу!