ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ

ПРИЛАДАМИ З РТУТТЮ.
ПРОФІЛАКТИКА ОТРУЄННЯ

Расторгуєва Люда
Студентка 1 курсу ФФБС
11Ф групи
 План
 Вступ
 Історія
 Джерела отруєння
 Симптоми отруєння
 Перша допомога при отруєнні
 Профілактика
 Висновок
 Список літератури
 Вступ
Ртуть - метал сріблясто-білого кольору, у звичайних
умовах легко рухома рідина, що при ударі
поділяється на дрібні кульки, у 13,5 разів важча за
воду. Температура плавлення - 38,870С. З
підвищенням температури випаровування ртуті
збільшується. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні.
З попаданням до організму людини через органи
дихання, ртуть акумулюється та залишається там на
все життя.
Отруєння ртуттю — розлади
здоров'я, пов'язані з
надлишковим надходженням
парів чи сполук ртуті в
організм.
Вставка рисунка Історія
Токсичні властивості ртуті відомі з
глибокої давнини. Сполуки
ртуті — кіновар, каломель і сулема —
застосовувались для різних цілей, в
тому числі і як отрута. З давніх часів
відома також і металева ртуть, хоча
її токсичність спочатку сильно
недооцінювалась.
Ртуть та її сполуки почали особливо
широко застосовуватись
у Середньовіччі, зокрема, під час
виробництва золота і срібних дзеркал
(за допомогою амальгам), а також під
час виготовлення фетру для капелюхів,
що спричинило потік нових, уже
професійних отруєнь. Хронічне
отруєння ртуттю у той час називали
«хвороба старого капелюшника».
Використовувалась ртуть і в
антисептичних цілях, і навіть для
навмисного отруєння.
 Джерела отруєння ртуттю
 Ртутний термометр може містити близько 2 
грамів ртуті.
Вакцини, протиотрути та
 Ртутно-цинкові гальванічні елементи деякі інші медичні
(батареї) препарати, що
 Ртутні лампи (ДРЛ, ДРШ тощо)
 Енергозберігаючі
містять консерванти на
газорозрядні люмінесцентні лампи основі мертіоляту.
 Дагерротіпія — перший практичний спосіб  Зубні пломби з амальгамою.
фотографування, нині застосовується рідко
 Спалювання вугілля й газу в промисловості В країнах СНД амальгамні
й побуті (містять незначні, але значимі під пломби сьогодні практично
час спалювання великих обсягів, кількості
ртуті) не застосовуються.
 Промислові джерела — втрати у ртутних  Ртутноорганічні сполуки в
насосах, манометрах, термометрах,
електричних вимикачах, реле. Більша морській рибі.
частина такого обладнання застаріла, й
нині застосовується обладнання, що не
містить ртуті.
 Процеси амальгамування, золочення тощо.
Тепер практично не використовуються.
 Вибухи ртутних вентилів в електромережах
 Розкладення ртутномістких пігментів під час
нагрівання чи освітлення
Симптоми хронічного отруєння
парами ртуті:
•підвищена стомлюваність, сонливість, загальна слабкість;
•головні болі;
•емоційна нестійкість (невпевненість у собі, загальна
пригніченість, дратівливість);
•зниження уваги і розумових здібностей;
тремтіння кінчиків пальців;
•часті позиви до сечовипускання і випорожнення;
•зниження нюху і смаку;
•пітливість;
•може збільшитися щитоподібна залоза, виникнути порушення
серцевого ритму і знизитися кров’яний тиск.
 Отруєння ртуттю
Держслужба статистики оприлюднила дані про кількість померлих
за окремими причинами смерті у січні-лютому 2020 року,
випадкове отруєння це 348 громадян.
ПЕРША ДОПОМОГА І
ЛІКУВАННЯ ПРИ ОТРУЄННІ
Якщо у когось зі своїх близьких ви
помітили симптоми отруєння ртуттю,
насамперед викликайте швидку
допомогу. Після цього необхідно напоїти
потерпілого водою, викликати блювоту, а
потім знову напоїти водою. Бажано після
цього також дати хворому 5-7 таблеток
активованого вугілля і укласти його
відпочивати. Якщо в будинку є
марганцівка, можна полоскати рот її
слабким розчином. Лікарі швидкої
допомоги зазвичай дають пацієнтові
унітіол, проносне і промивають шлунок
за допомогою зонда.
У будь-якому випадку лікарська
допомога необхідна якомога швидше.
МЕТОДИ
ПРОФІЛАКТИКИ
Головний спосіб профілактики - акуратно
використовувати всі прилади, всередині
яких є ця небезпечна речовина.
Якщо вона все ж була розлита в
приміщенні, то необхідно зібрати всі
блискучі кульки ртуті за допомогою вати
або піпетки. Вона дуже добре
вбирається. Головне не використовувати
віник або пилосос, які можуть розбити
отруйні кульки. Якщо зібрати їх
самостійно не вдалося, краще викликати
фахівців для обробки приміщення.
 Висновок
У списку забруднювачів навколишнього середовища
один із перших рядків займає ртуть. Сама ртуть, її
неорганічні й особливо органічні сполуки належать до
надзвичайно токсичних речовин першого класу
небезпеки. Аби запобігти отруєнню ртуттю потрібно
обережно поводитися з приладами з ртуттю.
Симптоми гострого отруєння проявляються через
8-24 години: починається загальна слабкість,
головна біль та підвищується температура; згодом -
болі в животі, розлад шлунку, хворіють ясна.
 Список літератури
1. Вікіпедія. Отруєння ртуттю [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%82%D1%80%D1%83%D1%94
%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%
D1%80%D1%82%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8E (дата звернення:
13.05.2020)
2. Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Ртуть.
[Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://www.dsns.gov.ua/ua/Oberezhno---rtut.html (дата звернення:
13.05.2020).
3. Чернетенко О.Інструкція з охорони праці при роботі з ртутними
приладами. [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://www.sop.com.ua/article/1056-nstruktsya-z-ohoroni-prats-pri-robot-z-r
tutnimi-priladami#anc_1
(дата звернення: 13.05.2020).
4. Держстат. Статистика кількості отруєнь. [Електронний ресурс] – Режим
доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 13.05.2020).
ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!