Попов О.О.

Факультет економіки ДНУ ім. О. Гончара

Науковий керівник доцент, к.е.н. Левкович О.В.

Зміст і форми фінансової діяльності

Діяльність підприємства пов’язана з безперервним кругообігом

фінансових ресурсів. Це відбувається у формі витрачання грошей і
отримання доходів, їх розподілу та використання. Одночасно було визначено
джерело фінансування, напрямок і форму фінансування, оптимізовано
структуру капіталу та проведено розрахунки з постачальниками матеріало-
технічних ресурсів, покупцями продукції, органами державної податкової
служби, працівниками компанії тощо. Усі ці фінансові відносини складають
суть фінансової діяльності фірми.

Основні функції фінансової діяльності: вибір найбільш прийнятної

форми фінансування, структури капіталу компанії та напряму його
використання для забезпечення стабільно високих прибутків.

Сальдо надходжень і вартості товарів, оплачених вчасно. Підтримання

достатньої ліквідності і своєчасних платежів. Інструментом здійснення цих
заходів є складання перспективних і поточних фінансових планів (бюджетів)
організації, в яких підсумовуються доходи та витрати за певний період часу
(рік, квартал, місяць). Фінансове планування створюється в процесі бізнес-
планування організації.

За джерелом фінансування воно поділяється на внутрішнє та зовнішнє

фінансування. Внутрішні фінанси утворюються шляхом витрачання коштів
від діяльності підприємства, використання чи продажу його активів. Ці
активи включають дохід, амортизацію та надходження від продажу активів.
Зовнішнє фінансування включає джерела фінансування, не пов’язані з
діяльністю компанії.
 • внески до статутного капіталу безпосередньо власником або від купівлі
акцій;

• кредит;

• інша заборгованість;

• державна підтримка.

Окрім поділу фінансів на внутрішнє та зовнішнє фінансування, важливо

розрізняти внутрішнє та зовнішнє фінансування. Активи третіх сторін
включають товари або зобов’язання, що підлягають поверненню. Усі інші
фонди діють як акції.

Кредит є важливою формою фінансування. Це позика, яка передбачає

виплату готівкою або іншими цінностями протягом визначеного періоду
часу. Доступ до боргу підвищує фінансову життєздатність фірми, але в той
же час існують ризики, пов’язані з майбутніми потребами в обслуговуванні
боргу та виплатою відсотків.

Політика компанії щодо запозичень базується на аналізі додаткових

витрат у вигляді відсотків у порівнянні з потенційними вигодами від
використання позикових коштів і необхідності підтримувати певне
співвідношення боргу до власного капіталу.

З одного боку, мала частка боргу в загальному капіталі фірми знижує її

фінансову спроможність і прибутковість. Відсутність довіри інвесторів, що
призводить до неефективної діяльності.

З урахуванням цих факторів вибирається співвідношення власного та

іноземного капіталу за заданих умов. На додаток до вищезазначеного
потрібно мати на увазі, що борг може служити контрзаходом, коли інфляція
висока. Якщо інфляція перевищує відсоткову ставку за кредитом, позика є
вигідною незалежно від її використання.
 Позики бувають різних форм залежно від того, що позичається та на
який термін. По-перше, кредити поділяються на кредити готівкою та кредити
на нерухомість. У першому випадку позичаються гроші, у другому –
багатство у вигляді вартості товарів чи нерухомості. Залежно від тривалості
вони бувають короткостроковими (до 1 року) і довгостроковими (більше 1
року).

Короткострокові та довгострокові кредити готівкою в основному

видають банки. Форма довгострокового кредиту - це коли компанія випускає
облігації як вид облігацій. У відносинах між підприємствами
короткострокові позики готівкою вважаються авансовими платежами (кредит
клієнта) для виробництва складної продукції. Такі кредити називають
комерційними. Безготівкові форми кредитування все частіше застосовуються
між суб'єктами господарювання і включають варіанти товарного кредиту,
оренди та лізингу.

Список використаних джерел

1.Філіна Г. І. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. — К.: ЦНЛ, 2008. 2. Фінансова
діяльність підприємства / О. М. Бандурка, М. Я. Коробов, П. І. Орлов, К. Я. Петрова. — К.:
Либідь, 2002. 3. Філімоненков О. С. Фінанси підприємств. — К.: МАУП, 2003. 4 Терещенко
О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2003.