Тема1. БІЗНЕС-ПРОЄКТ ЯК ОБ’ЄКТ АНАЛІЗУ.

План.
1. Сутність та види інвестицій підприємства.
2. Проєкт як форма реалізації інвестицій: сутність, ознаки, параметри. Види проєктів.
3. Середовище та учасники проєкту.
4. Життєвий цикл бізнес-проєкту (проєктний цикл). ТЕО та бізнес-план. 5. Управління
проєктами: цілі, завдання, функції.

1. Сутність та види інвестицій підприємства

Основу проєктної діяльності бізнес-організацій становить інвестиційна.

Інвестиції – це вкладення цінностей з метою створення, відновлення і примноження

капіталу для отримання більшого прибутку та соціального ефекту.
Закон України «Про інвестиційну діяльність» визначає інвестиції як усі види майнових та
інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів дяльності
для отримання прибутку та/або соціального ефекту. Зокрема, це можуть бути: гроші, цінні
папери, майно, майнові права, ноу-хау партнера та ін. (тобто, інвестиції можуть здійснюватися у
матеріальній, нематеріальній, грошовій формах).

Інвестиції:
1) це витрати, які передбачають отримання вигоди в майбутньому (на якійсь час кошти
є «омертвілими» в активах);
2) забезпечують довгостроковий характер (не 1 раз) майбутніх доходів-результатів
інвестування; 3) зазвичай потребують концентрації великих обсягів коштів.

З фінансової точки зору, інвестиції – всі види активів, що вкладаються у господарську

діяльність для отримання в майбутньому більшого прибутку.

З економічної точки зору, інвестиції - витрати на створення, розширення капіталу

(основного, оборотного, людського); вкладення цінностей з метою відновлення і примноження
капіталу для отримання більшого прибутку і соціального ефекту.

Інвестиційна діяльність - сукупність дій із залучення і вкладення цінностей для

отримання в майбутньому вигід.
Передбачає: акумулювання ресурсів, їх вкладення, отримання прибутку. Відтак, має дві
сторони: витрачання ресурсів та отримання результату (віддачі).

Інвестиційну діяльність визначають також як процес вкладення капіталу у формі

майнових, інтелектуальних, фінансових цінностей з метою отримання прибутку та / або
соціального ефекту.
 Завдання інвестиційної діяльності підприємств: за рахунок інвестування найбільш
ефективних напрямів забезпечити розвиток підприємства, його фінансову стійкість і
платоспроможність, підвищення конкурентоспроможності, мінімізацію витрат і ризику,
максимізацію прибутку.
Вирізняють:
1) Реальні інвестиції - вкладення коштів у матеріальні та нематеріальні активи, що
забезпечують функціонування виробничого процесу бізнес-організації. Це: просте і розширене
відтворення основних фондів, приріст запасів, купівля/ створення нематеріальних активів.

2) Фінансові інвестиції - вкладення коштів у фінансові інструменти для отримання

доходу у вигляді відсотків, дивідендів, приросту вартості капіталу. Основні форми фінансових
інвестицій:
1) вкладення у статутні фонди інших бізнес-структур (дочірніх компаній,
асоційованих, спільних підприємств).
2) вкладення у доходні види грошових інструментів – короткострокові вкладення
надлишку грошових коштів для отримання доходу та підтримки платоспроможності
(банківський депозит).
3) вкладення у доходні види фондових інструментів – у цінні папери, що вільно
обертаються на фондовому ринку.

Усі форми реальних інвестицій утворюють сукупність інвестиційних проєктів бізнес-

організацій.

2. Проєкт як форма реалізації інвестицій: сутність, ознаки, параметри.

Ресурси – обмежені. Всі проєкти і одразу – здійснити неможливо. Одну й ту саму мету –
можна реалізувати у різні способи. Для кожного варіанту існує своя структура витрат/вигід.
Потрібно: обґрунтувати вибір.
Проєктний аналіз – методологія розробки та експертизи бізнес-проєктів, обґрунтування
вибору альтернативних проєктних рішень.
З кінця ХХ ст. проєктний підхід – як інструмент стратегічного управління компанією
розглядається; бізнес - як сукупність взаємопов’язаних проєктів.

Проєкт – це:
1) разовий комплекс скоординованих заходів, спрямованих на досягнення визначеного
результату необхідної якості при встановленому ресурсному забезпеченні і упродовж заданого
періоду часу;
2) процес перетворення початкового стану системи на бажаний, замислений
ініціаторами та виконавцями, з урахуванням існуючих обмежень.
3) сукупність дій, у яких людські, матеріальні, фінансові ресурси організовано для
виконання унікального набору робіт визначеного змісту в умовах обмежених бюджету і часу.
 Характерні риси проєкту:
• цільова спрямованість;
• тимчасовість;
• обмеженість бюджету (ресурсів);
• кількісна вимірюваність;
• координоване виконання пов’язаних між собою дій, системне
функціонування;  унікальність.
Т. ч. проєкт - керована система з такими параметрами: час виконання, якість проєктних
рішень, вартість, область охоплення (види, обсяг, зміст проєктних робіт). Перші три параметри
утворюють трикутник обмежень проєкту.

Усі проєкти – інвестиційні: без вкладення коштів реалізувати проєкт неможливо.

3. Середовище проєкту. Учасники проєкту.

Проєктне середовище - сукупність зовнішніх та внутрішніх чинників, які впливають на

умови та результати реалізації проєкту. Вирізняють чинники:
• зовнішнього середовища – політико-правові, економічні, соціо-культурні,
науковотехнічні, природні тощо; здійснюють вплив на параметри проєкту,
визначають його зовнішні ризики та інструменти адаптації; поділяються на:
«ближнє» оточення та «далеке»;
• внутрішнього середовища - сукупність чинників, які забезпечують
організаційне функціонування проєкту (фінансово-економічні, соціальні,
організаційні); система управління компанією та проєктом.

Їх ідентифікація, оцінка та урахування впливу є обов’язковою умовою успішної реалізації

проєкту.
Учасники бізнес-проєкту - особи, що активно залучені до його виконання (забезпечують
реалізацію замислу), або можуть вплинути (позитивно чи негативно) на результати проєкту.

За критеріями активності участі та відношенням до проєкту складають спеціальну

матрицю учасників, що містить 4 квадранти:
- активні безпосередні учасники (замовник, інвестор, підрядники, команда
проєкту);
- пасивні безпосередні (споживачі, населення проєкту);
- активні непрямі (постачальники, субпідрядники, державні органи влади);
- пасивні непрямі учасники (конкуренти).

Основні/активні учасники:
 - замовник - власник і майбутній користувач результатами проєкту;
- ініціатор - (автор ідеї; часто Замовник та Ініціатор – одна особа);
- куратор - представник керівництва компанії-Замовника;
- інвестор - надає фінансові ресурси для проєкту;
- менеджер проєкту (керівник) - особа, якій замовник та інвестор делегують
повноваження щодо здійснення проєкту;
- команда проєкту - специфічна структура, що створюється на час реалізації
проєкту;
- генеральний підрядник, субпідрядники, проєктувальник, ліцензіар,
постачальники, державні органи влади, консультанти та ін.
Кожен з учасників прагне реалізувати власний інтерес, має власні вимоги до результатів –
тож, важливою передумовою успішної реалізації бізнес-проєкту є вчасне попередження
конфліктів і забезпечення балансу інтересів усіх його учасників.

4. Життєвий цикл бізнес-проєкту (проєктний цикл). ТЕО та бізнес-план як

форми обґрунтування проєкту. Стадії інвестиційного (життєвого) циклу проєкту за
UNIDO

Стадія Цілі та зміст

1. ПЕРЕДІНВЕСТИЦІЙНА СТАДІЯ (РІШЕННЯ ПРО РЕАЛІЗАЦІЮ)
1. Аналітична Аналіз і уточнення ідеї, наслідків реалізації проєкту. Аналіз інвестиційної ситуації в
галузі. Формування інвестиційної пропозиції, експрес-оцінка проєкту. Визначення
інвестиційних можливостей, необхідних обсягів інвестування і складу потенційних
інвесторів.
2. Підготовка Попереднє ТЕО. Мета: оцінка доцільності витрат на розробку ТЕО і бізнес-плану.
технікоекономічног Зміст: оцінка ризику, потрібних ресурсів, очікуваних результатів, альтернатив. У
о обґрунтування разі позитивної оцінки – детальна розробка ТЕО. За умови позитивного висновку
(ТЕО) щодо ефективності проєкту за результатами ТЕО розробляється бізнес-план
проєкту.
Призначення: обґрунтування привабливості проєкту для інвесторів.
3. Розробка, аналіз, Розробка і обговорення бізнес-плану фахівцями. Мета: зниження невизначеності
оцінка бізнес- результатів інвестування, уточнення бізнес-плану. Прийняття остаточного рішення
про фінансування проєкту.
плану
2. ІНВЕСТИЦІЙНА СТАДІЯ (ВКЛАДЕННЯ КОШТІВ)
1. Юридична та Підготовка засновницьких документів, нормативно-технічної документації, вибір
організаційна технологій, визначення структури управління.
підготовка
2. Детальне Підготовка території під забудову, остаточний вибір техніки і технології, розробка
проектування і планів виробництва, проведення торгів (тендерінг). Переговори та укладання
контрактів і договорів з усіма учасниками проєкту (кредитних, контрагентських, на
контрактація постачання обладнання, сировини, матеріалів, призначення керівника проєкту та
ін.).
3. Будівництво та Для проєктів, що передбачають нове будівництво. Будівельні роботи, установка і
виробничий монтаж обладнання, здача об’єкта в експлуатацію. За необхідності – додатковий
маркетинг набір і підготовка кадрів. Маркетинг поставок на ринок нової продукції.
Формування стратегії збуту, товаропровідної мережі, реклама.
3. СТАДІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ (ВІДДАЧА ВІД ПРОЄКТУ)
Функціонування об’єкту. Виробництво і реалізація продукту. Виведення об’єкту на проєктну потужність.
Погашення позик. Облік, контроль, аналіз. Оцінка результатів, корегування

Найчастіше Проєкт розбивають на 4 етапи: ініціація, планування, здійснення та контроль,

завершення.

Для ініціації проєкту, обґрунтування економічної доцільності його реалізації та

презентування потенційним інвесторам необхідно розробити пакет розрахунково-аналітичних
документів, основні з яких - ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ та
БІЗНЕСПЛАН.

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ – комплект розрахунково-аналітичних документів, що

містять вихідні дані, основні технічні і організаційні рішення, розрахункові, оціночні, ін. показники, що
дозволяють визначити доцільність і ефективність проєкту. Містить передпроєктну розробку
інженерноконструкторських, технологічних, будівельних рішень, порівняння альтернатив, обгрунтування вибру
конкретного способу здійснення проекту. Зазвичай виконується після попереднього схвалення інвестиційної
пропозиції потенційним інвестором. Ґрунтується на інформації, отриманій в результаті ПРОЄКТНОГО
АНАЛІЗУ (комерційний/фінансовий, технічний, екологічний, соціальний, організаційний, економічний тощо).
МЕТА: підтвердити фінансову сталість і платоспроможність проєкту, виконання боргових зобовязань;
підготовка необхідних узгоджень, експертиз. Зміст – за узгодженням із замовником. Можливі розділи:
1. Інформація про ініціатора проєкту.
2. Реєстраційні і організаційні відомості, опис ринку, показники сталості бізнесу.
3. Опис проєкту: актуальний стан ринку, цільова аудиторія; параметри/характеристики
проєкту, місцезнаходженя; проєктно-конструкторська документація; дані щодо технічного озброєння та
технологій; схема організації робіт за проєктом; перелік наявних договорів та домовленостей.
4. Трудові ресурси: обгрунтування потреби.
5. Фінансові показники проєкту: структура доходів і витрат, розрахунок потреби в основних,
оборотних фондах, потреби в інвестиціях/фінансуванні, показники прибутковості, фінансової
спроможності проєкту.
6. Аналіз ризиків.
7. Висновок щодо економічної ефективності проєкту.
Розробка ТЕО підтверджує для замовника, інвестора, кредиторів життєздатність, прибутковість,
доцільність реалізації проєкту.
 БІЗНЕС-ПЛАН – документ, у якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи і засоби її реалізації.
МЕТА: представити цілісну, системну оцінку перспектив проєкту, обґрунтування доцільності його реалізації.
ОСНОВНІ РОЗДІЛИ:
1. Резюме – стислий виклад основних розділів. Сутність проєкту, особливість (конкурентна
перевага), підсумки маркетингових досліджень, обсяги і джерела фінансування, ефективність (фінансові
показники).
2. Характеристика підприємства і галузі. Реквізити, форма власності, ОПФ ініціатора
проєкту, відомості про засновників/власників. Місія, цілі, вид діяльності. Аналіз ситуації у галузі
(конкуренція, стадія життєвого циклу, ємність ринку), її вплив на реалізацію проекту. МЕТА:
продемонструвати потребу в продукції.
3. Характеристика продукту. Властивості, переваги. МЕТА: пояснити, на чому засноване
переконання в успіху; чому споживач має обрати продукт.
4. Аналіз ринку. Становище компанії на ринку, сильні/слабкі сторони. Тип, характеристики
споживачів, конкурентів. Ідентифікація цільового ринку, оцінювання власної можливої частки на ринку.
Оцінка рівня і динаміки цін, прогноз очікуваного обсягу продаж в рамках проєкту на кілька років.
МЕТА: переконати, що є ринок для продукту.
5. План маркетингу. Товарна стратегія, як буде продаватись товар, як призначатись ціна, як
стимулювати збут, забезпечувати доведення товару до споживачів.
6. План виробництва. Має продемонструвати реальність виробництва продукції у
потрібній кількості, належної якості, у визначені терміни. Де розташоване виробництво, які необхідні
площі, які технології використовуються, які необхідні потужності… Плани розширення. Очікувані обсяг
і структура виробництва. Необхідні сировина, матеріали, постачальники. Потреба і забезпеченість
трудовими ресурсами. Очікувані витрати і т.д.
7. Організаційний план (управління реалізацією проекту). Хто, чим буде займатися, як
координувати/контролювати; розподіл повноважень і відповідальності, тип оргструктури, терміни/графік
реалізації ІП.
8. Фінансовий план. Очікувані фінансові результати та ефективність проєкту.
Обґрунтовується реальність досягнення цілей. Плани грошових потоків проєкту (надходження/виплати;
якщо для якогось періоду недостатньо, вказуються джерела залучення коштів); доходи, витрати,
структура капіталу, джерела і форми залучення, точка беззбитковості. Графік потоку інвестицій
(інвестиційної діяльності) та чистий грошовий потік (операційної діяльності). Модель дисконтованих
грошових потоків проєкту. Обчислюються показники NPV, IRR, PI, DPP.
9. Оцінка і нейтралізація ризиків. Визначаються типи можливих ризиків, способи їх
нейтралізації, страхування. Сценарний аналіз чутливості та сталості проєкту.
ДОДАТКИ – уся інформація, що не увійшла до основної частини.

5. Управління проєктами: цілі, завдання, функції.

Проєктний аналіз - важлива складова системи управління проєктами.

Управління проєктами - професійна діяльність, що ґрунтується на застосуванні
спеціальної методології організації, планування, координації трудових, фінансових,
матеріальних ресурсів для забезпечення реалізації проєкту з максимальною ефективністю в
рамках заданого «трикутника обмежень» (час, витрати, якість).
Основне ЗАВДАННЯ: здійснення переходу системи з теперішнього стану до бажаного
протягом встановленого часу в умовах невизначеності та ризиків - причому, з усіх
альтернативних варіантів реалізації проєктних дій має бути обраний ОПТИМАЛЬНИЙ.
 Методологія проєктного аналізу дозволяє формалізувати ці дії та підвищити їх
ефективність. Роботи, які необхідно виконати, аби проєкт став дійсністю, складаються з
процесів – відтак, усі стандарти управління проєктами ґрунтуються на ПРОЦЕСНОМУ
ПІДХОДІ.

Вирізняють 5 груп процесів управління проєктами (ініціація, планування, виконання,

моніторинг і контроль, завершення) та 10 «областей функціональних знань».

Процеси управління проектами згідно стандарту PMBoK: ІНІЦІАЦІЯ, ПЛАНУВАННЯ,

ВИКОНАННЯ, МОНІТОРИНГ І КОНТРОЛЬ, ЗАВЕРШЕННЯ.
Стандарт PMBoK, крім процесів, містить опис 10 ФУНКЦІЙ з управління проєктами:
 управління інтеграцією проєкту,
 управління змістом проєкту,
 управління часом проєкту,
 управління вартістю проєкту,
 управління якістю проєкту,
 управління персоналом / командою проєкту,
 управління ризиками,
 управління комунікаціями,  управління поставками,  управління
змінами прокту.

Керовані параметри проєкту: обсяг та види робіт; вартість та витрати; тривалість,

терміни, резерви виконання робіт, фаз проєктного циклу, взаємозв’язки робіт; ресурси, потрібні
для здійснення проєкту та обмеження; якість проєктних рішень, ресурсів тощо.