Аналіз інвестиційного потенціалу підприємства

ВСТУП

Актуальним питанням сьогодення є забезпечення ефективної

інвестиційної діяльності підприємств, оскільки використання фінансових
ресурсів у якості інвестиційних вкладень виступає основою реалізації
актуальних завдань їх подальшого технічного, економічного та соціального
розвитку. Ринок вимагає від вітчизняних суб’єктів господарювання заходів із
формування високого рівня конкурентоспроможності, який, зокрема, містить
забезпечення високої якості продукції та послуг, що здатні якнайповніше
задовільнити потреби споживача. Значну роль у цьому відіграє стан
використання сучасної техніки і технологій, постійного впровадження інновацій
заради досягнення стратегічних і тактичних цілей розвитку, що є можливим
лише за умови ефективного формування та реалізації інвестиційного потенціалу
підприємства.
Сучасний розвиток економіки визначається інтенсивністю інвестиційних
процесів в ній, їх спрямованістю і можливістю регулювання для вирішення
пріоритетних завдань. Ринкові умови господарювання вимагають від
підприємств самостійного визначення напрямів інвестиційної діяльності.
Поясненням цього служить той факт, що за її допомогою досягається
найважливіший критерій довгострокового розвитку і стабільного
функціонування підприємства – конкурентоспроможність, або, іншими
словами, результат конкурентних переваг управління підприємством. Розвиток
підприємства знаходиться у функціональній залежності від рівня використання
його інвестиційного потенціалу. Крім того, ефективність діяльності
підприємства, його рентабельність і фінансова стійкість, в свою чергу,
впливають на формування інвестиційного потенціалу
 Значний внесок у розвиток теоретичнометодологічних і практичних
аспектів формування інвестиційної діяльності та підвищення ефективності
інвестиційного потенціалу підприємств зробили ряд зарубіжних та вітчизняних
вчених-економістів, зокрема: Л.І. Абалкін, І. Ансофф, О.В. Арєф’єва, А.І.
Архангельський, О.М. Вовк, В.П. Гавриш, О.О. Горова, Р. Гранта, В.М.
Гриньова, Л.Г. Гулько, І.П. Дежкіна, І.З Должанський, Т.П. Драганова, П.
Друккера, Т.О. Загорна, В. Зубкова, Д. Колліс, Г.Ю. Кучерук, Є.В. Лапін, О.В.
Лепьохіна, Ю.В. Лимич, І.М. Лицур, С. Лосева, Б.Л. Луців, Т.О. Макух, І.М.
Манько, Д. Пенг, О.С. Себко, Т.Б. Стечишин, Т.О. Стечишин, Д. Теесе, А.Р.
Ткачева, © Здреник Василь Степанович, к.е.н., доцент, доцент кафедри
менеджменту та публічного управління, Тернопільський національний
економічного університет, тел.: +380978089700, е-mail: zvs2011@mail.ru А.В.
Федонін, Ю.С. Федосєєва, Г.М. Шамота та інші. Проте, на даному етапі
розвитку економіки залишаються ще недостатньо дослідженими питання,
пов'язані з формуванням та оцінкою інвестиційного потенціалу підприємства,
його значення у загальній структурі потенціалу підприємства.
Однак, попри наявність значних результатів досліджень у сфері
інвестиційного потенціалу, існує потреба здійснення систематизації наукових
поглядів до визначення даного поняття, розширення кола критеріїв, за якими
доцільно здійснювати класифікацію чинників, що впливають на інвестиційний
потенціал підприємства, а також дослідження ключових перешкод, які
стримують його розвиток з метою розробки заходів на шляху їх усунення або
зменшення негативного впливу.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА СУТНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕЦІАЛУ

1.1. Поняття інвестиційного потенціалу

 Ринкові умови господарювання вимагають від вітчизняних підприємств
постійно знаходитись на конкурентному рівні, розробляючи ефективні стратегії
розвитку. Їхня реалізація потребує ґрунтовної оцінки інвестиційного потенціалу
підприємства, що дозволяє виявити власні можливості для досягнення цілей та
обсяг необхідних зовнішніх залучень. Тому завдання формування єдиного
підходу до визначення та оцінки інвестиційного потенціалу підприємства є
важливим, і першим кроком у його вирішенні є правильне розуміння сутності
даного поняття.
Розгляд терміну «інвестиційний потенціал» потребує огляду існуючих
підходів до трактування сутності категорій «потенціал», «інвестиції»,
«інвестиційна діяльність», «інвестиційні ресурси».
Термін «потенціал» походить від латинського слова potentia, яке в
перекладі означає «сила», «змога», «потужність» й у тлумачному словнику С.І.
Ожегова трактується як «ступінь потужності в якому-небудь відношенні,
сукупність засобів, можливостей, необхідних для чого-небудь» [10].
На сьогоднішній день досить широкого розповсюдження набули
дослідження потенціалу підприємства. Цю економічну категорію прирівнювали
до виробничого потенціалу, ресурсного забезпечення тощо. В умовах розвитку
ринкових відносин потенціал підприємства виступив у новому тлумаченні: він
розглядається як можливості підприємства використовувати наявні чи
приховані ресурси для досягнення поставлених цілей [6]. О.С. Федонін, І.М
Рєпіна та О.І. Олексюк [14] у розвитку сучасних уявлень про потенціал
виділяють три напрями:
- сукупність необхідних для функціонування або розвитку системи різних
видів ресурсів;
- система матеріальних і трудових факторів (умов, складових), що
забезпечують досягнення мети виробництва;
 - здатність комплексу ресурсів економічної системи виконувати
поставлені перед нею завдання.
Закон України «Про інвестиційну діяльність» [1] визначає інвестиції як
усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти
підприємницької та іншої діяльності, внаслідок чого створюється прибуток
(дохід) або досягається соціальний ефект. Інвестиції здійснюються в результаті
інвестиційної діяльності – комплексу заходів і дій фізичних та юридичних осіб,
які вкладають власні кошти (у матеріальній, фінансовій або іншій майновій
формі) з метою отримання прибутку.
Інвестиційна діяльність здійснюється за рахунок інвестиційних ресурсів
та є абсолютно неможливою за умов їх відсутності.
Термін «інвестиційний потенціал» використовується стосовно країн,
регіонів, галузей, компаній, банків та інших господарських одиниць. Іноді
навіть говорять про інвестиційний потенціал тих чи інших активів, інструментів
фінансового ринку, окремих фінансових і товарних ринків. Безпосереднім
предметом нашого дослідження виступає інвестиційний потенціал
підприємства, проте, перш ніж його розглядати, доречно з’ясувати сутність
інвестиційного потенціалу країни, регіону.
По суті, інвестиційний потенціал визначає можливість підприємства
вкладати кошти в матеріально-речовинні й особисті чинники виробництва для
забезпечення умов нормального відтворення й одержання прибутку. А
розуміння сучасного змісту інвестиційного потенціалу дає змогу визначити
актуальні напрями вирішення проблеми його ефективного використання в
умовах ринкової економіки. Інвестиційний потенціал є вирішальним чинником
економічного зростання, розширення потенціальних можливостей
підприємства, відіграє важливу роль у розвитку інших його потенційних
можливостей (виробничих, інноваційних, фінансових, маркетингових тощо) за
рахунок інвестиційної діяльності.
 Для більш повного розуміння сутності інвестиційного потенціалу
наведемо декілька тверджень, які є незаперечними для більшості дослідників
даної проблеми [2-6]: 1. На залучення інвестиційних ресурсів у більшій мірі
можуть розраховувати ті економічні суб’єкти, які довели свою спроможність
ефективно їх використовувати. Тобто отримувати високий дохід на вкладений
капітал у вигляді чистого прибутку, виплачувати стійкі дивіденди,
забезпечувати прибутковість активів, капіталу й інвестицій, допускати
прийнятний ризик і гарантувати недоторканність вкладень, незалежно від
політичних, економічних й інших факторів зовнішнього середовища. 2.
Інвестиційний потенціал є складною та багатоаспектною характеристикою
підприємства та має цілий рід складових. 3. Інвестиційний потенціал об’єкту
вищого рівня (регіону, країни) складається з потенціалів об’єктів нижчого рівня,
але не дорівнює їх простій сумі. Це пояснюється ефектом синергізму, а також
необхідністю врахування фактору інфраструктури. Фактори зовнішнього
середовища Потенціал залучення інвестицій Максимізація вартості
підприємства Потенціал використання інвестицій Підприємство (фактори
внутрішнього середовища) 4. Інвестиційний потенціал характеризується як
кількісними показниками (визначаються на основі даних статистичної та
фінансової звітності), так і якісними, що не піддаються однозначній числовій
оцінці. Тому актуальною науковою задачею є ефективне поєднання цих двох
груп показників. 5. Основою оцінки інвестиційного потенціалу підприємства
більшість авторів все ж таки вважає фінансові показники [5-6]. 6. При оцінці
інвестиційного потенціалу важливу роль відіграє оцінка ризику та його
співвідношення із можливими вигодами від інвестування. Тому «управлінню
ризиком» має бути відведене центральне місце у системі дослідження ІП. До
ключових властивостей інвестиційного потенціалу слід віднести цілісність,
динамічність, взаємозамінність та взаємозалежність його складових, здатність
до накопичення, самовідтворення та реалізації: 1. Цілісність – складові
інвестиційного потенціалу постійно взаємодіють між собою задля досягнення
спільної стратегічної мети – максимізації вартості підприємства. Стратегічній
меті підпорядкована ціла група тактичних цілей: задоволення потреб
споживачів, збільшення частки ринку, збільшення прибутку, забезпечення
соціальної відповідальності. 2. Взаємозамінність – недостатній рівень розвитку
певної складової потенціалу може компенсуватись до певної міри визначним
розміром його інших елементів. Наприклад, недостатній технологічний рівень
виробництва може бути заміщений наявністю достатньої кількості дешевих
сировинних ресурсів. 3. Взаємозалежність – відсутність окремої складової
інвестиційного потенціалу призводить до нівелювання значимості інших. 4.
Динамічність – інвестиційний потенціал не є постійною величиною й
змінюється на протязі усього життєвого циклу підприємства. Окрім того,
величина інвестиційного потенціалу відрізняється в залежності від проміжку
часу, що береться до уваги. Наприклад, інвестиційний потенціал нафтових
компаній критично залежить від вартості нафти. У короткостроковій
перспективі він є порівняно незначним, оскільки вартість нафти є низькою, а
прогнози її зростання непевні. У середньостроковій перспективі інвестиційний
потенціал нафтових компаній високий, оскільки вартість нафти з огляду на її
дефіцит зростатиме. У довгостроковій перспективі (20 та більше років)
інвестиційний потенціал нафтових компаній прагне до нуля, так як поклади
нафти вичерпуються. 5. Здатність до накопичення. У процесі ефективної
господарської діяльності інвестиційні можливості поєднуються, що до певної
межі позитивно впливає на сукупну величину інвестиційного потенціалу. 6.
Здатність до самовідтворення – у процесі реалізації наявних інвестиційних
можливостей підвищується не лише вартість об’єкту інвестування, але й
відбувається збільшення інвестиційного потенціалу. Наприклад, інвестування
підприємств харчової промисловості у розвиток власної сировинної бази
дозволяє не тільки підвищити власні доходи та відповідно, ринкову вартість
підприємства, але й створює передумови для подальшої диверсифікації
виробництва.

1.2. Формування інвестиційного потенціалу підприємств

Проаналізувавши наведені вище поняття, можемо охарактеризувати

інвестиційний потенціал підприємства як здатність використати сукупність
наявних у його розпорядженні ресурсів задля досягнення поставлених
стратегічних цілей за сприятливих умов інвестиційної діяльності. У процесі
розгляду інвестиційного потенціалу підприємства доцільно зосередити свою
увагу на трьох аспектах: - спроможність реалізовувати проєкти реальних
інвестиційних вкладень (капіталовкладення); - здатність залучати зовнішні
інвестиційні ресурси, тобто бути привабливим для інвесторів; - можливість
використовувати фінансове інвестування як додаткове джерело прибутку
підприємства [5]. Основними показниками діяльності підприємства, що
інформують про стан наявного інвестиційного потенціалу, є: обсяг вкладених
інвестицій; спроможність прибутково використовувати залучені інвестиції,
перспективи зростання їх ефективності; дохідність, платоспроможність,
фінансова стійкість підприємства у довгостроковому періоді та інші показники,
що характеризують економічний стан суб’єкта бізнесу; фаза життєвого циклу, у
якій перебуває підприємство на даний момент часу; інвестиційна активність,
якою відзначається господарюючий суб’єкт тощо [10]. Варто відзначити, що
інвестиційний потенціал підприємства залежить також від наявності ефективно
розроблених та практично реалізованих планів розвитку (стратегічного й
тактичного); наявності необхідних матеріальних, інформаційних та інших
ресурсів, рівня інноваційної активності, що визначається обсягом вкладень у
науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, часткою інноваційної
продукції та ін. Підприємства при цьому повинні бути гнучкими, здатними
швидко реагувати на певні зміни інвестиційного середовища і, звичайно,
інвестувати в інноваційний сектор, що є ключем нарощування обсягів
виробництва й збуту, досягнення позитивних фінансових результатів, зміцнення
конкурентоспроможності та відповідно подальшого росту інвестиційного
потенціалу. У процесі дослідження засад і передумов розвитку інвестиційного
потенціалу підприємства важливим є проведення класифікації чинників, що
зумовлюють вплив на його величину. Зокрема, можна виділити внутрішні (що
формуються та виявляють вплив всередині системи підприємства) та зовнішні
чинники (джерело їх виникнення знаходиться поза його суб’єкту
господарювання). Інвестиційний потенціал підприємства формується також під
впливом позитивних і негативних чинників [5-7]. Позитивні чинники – це ті, що
сприяють зростанню капіталу підприємства в результаті вкладення інвестицій.
Відповідно негативні чинники – це ті фактори, що унеможливлюють швидку
реалізацію інвестиційного потенціалу і досягнення бажаного результату
інвестування. На нашу думку, за можливістю регулювання слід виділяти
регульовані та нерегульовані чинники впливу на інвестиційний потенціал
підприємства; за часом виникнення дії - постійні, періодичні, разові; за силою
активності дії - сильного впливу, помірного та слабкого впливу, а за сферою та
методами дії - техніко-технологічні, фінансово-економічні, організаційно-
правові, соціально-психологічні.
Запропоновану удосконалену класифікацію чинників впливу на
інвестиційний потенціал підприємства наведено на рис. 1.
Як відзначають ряд науковців, можливі різноманітні варіанти реалізації
інвестиційного потенціалу підприємства, що залежать від результатів поєднання
двох перших груп чинників, котрі впливають на його величину (за напрямом дії
та характером впливу). Зокрема, якщо переважають внутрішні негативні
чинники, проте зовнішні при цьому є сприятливими, то практичне втілення
інвестиційного потенціалу може бути реалізоване шляхом вдосконалення
бізнесової діяльності підприємства незалежно від стану зовнішньої
кон’юнктури. При такій ситуації наявні інвестиційні можливості здатні бути
реалізовані достатньо швидко, а інвестиційний потенціал переважно помірний.
Якщо ж спостерігається переважання зовнішніх негативних факторів, а
внутрішні при цьому залишаються сприятливими, то для реалізації
інвестиційного потенціалу необхідно здійснювати покращення інвестиційного
клімату, проте інвестиції будуть відзначатися високим рівнем ризику. У
випадку, якщо формування інвестиційного потенціалу підприємств
здійснюється в умовах негативних внутрішніх та несприятливих зовнішніх
чинників, то хоча інвестиційний потенціал і може складати значну величину,
але капіталовкладення є дуже ризикованими, що може змусити контрагентів
намагатися утримуватися від інвестування [5-7].
Рис. 1. Класифікація чинників впливу на інвестиційний потенціал
підприємства Джерело: авторська розробка з врахуванням [5-7]
 Проаналізувавши наведені варіанти, варто сказати, що будь-яке
підприємство бажало б функціонувати при сприятливих і внутрішніх, і
зовнішніх факторах, адже це б дало змогу йому успішно, без значного ризику
реалізовувати власні інвестиційні проєкти та бути привабливим для інвесторів.
Однак, на жаль, сьогодні більшість вітчизняних підприємств здійснюють свою
діяльність у умовах негативного впливу факторів макросередовища, що, в свою
чергу, призводить до погіршення стану внутрішнього середовища підприємства.
Науковець Заїка С. О. [7] відзначає, що формування та розвиток інвестиційного
потенціалу необхідно здійснюватися із урахуванням наступних принципів його
використання: - розмір потенціалу повинен бути достатнім для того, щоб
забезпечити потреби ефективного розвитку підприємства згідно з обраною ним
інвестиційною стратегією; - рівень інвестиційної активності має бути
відповідним до поточних і Класифікація чинників впливу на інвестиційний
потенціал підприємства За напрямом дії: внутрішні; зовнішні За характером
впливу: позитивні, негативні За можливістю регулювання з боку підприємства:
регульовані, нерегульовані За часом дії: постійні, періодичні, разові За силою
активності дії: сильного впливу, помірного впливу, слабкого впливу За сферою
та методами дії: техніко-технологічні, фінансово-економічні, організаційно-
правові, соціальнопсихологічні перспективних потреб розвитку підприємства; -
має бути забезпечена гнучкість інвестиційного потенціалу до впливу факторів
внутрішнього й зовнішнього середовища, а при необхідності - перерозподіл
невикористаних ресурсів між різноманітними видами діяльності, що сприятиме
забезпеченню достатньо повного використання виробничого, фінансового й
трудового потенціалів підприємства; - використання інвестиційного потенціалу
повинне бути здійснене в тісній взаємозалежності з інноваційним потенціалом,
завдяки чому стає можливим забезпечити ринкові конкурентні переваги даного
підприємства та його продукції завдяки встановленню раціонального
співвідношення між позиковими, власними й залученими ресурсами задля
підвищення рівня прибутковості власного капіталу, забезпечення фінансової
стійкості підприємства тощо [7]. Інвестиційний потенціал підприємства
формується під впливом особливостей ряду інших основних видів його
потенціалу, таких як: - фінансового потенціалу, у рамках якого здійснюється
залучення та обіг сукупності фінансових ресурсів, які підприємство може
використовувати задля досягнення поставленої мети та цілей своєї діяльності; -
інфраструктурного потенціалу, що охоплює сукупність виробничої і соціальної
інфраструктури, яка створює умови для ефективного налагодження
інвестиційного процесу; - виробничого потенціалу, який передбачає можливість
випуску підприємством конкурентоспроможної на ринку продукції при
максимально ефективному використанні виробничих ресурсів; - трудового
потенціалу, що визначається існуючиими можливостями працівників, які втілені
у їх трудову поведінку, які визначають реальну продуктивність роботи; -
інституційного потенціалу, який зумовлений існуючим рівнем розвитку
ключових інститутів ринкової економіки та можливостями реалізації їх ролі у
процесах інвестування; - маркетингового потенціалу, який містить сукупність
внутрішніх і зовнішніх можливостей підприємства задовольняти потреби
споживачів й забезпечувати при цьому максимальну економічну віддачу
вкладених ресурсів. З іншої сторони, інвестиційний потенціал також
безпосередньо впливає на формування вище наведених видів потенціалів
підприємства, забезпечуючи передумови досягнення різноманітних
стратегічних і тактичних цілей діяльності, що досягаються в результаті
інвестування. Слід відзначити, що розвиток інвестиційного потенціалу та його
практична реалізація відіграють важливу роль також у позитивних змінах
соціальної сфери, що може виявлятися у вдосконаленні функціонування об'єктів
соціальної інфраструктури, оптимізації надання послуг жителям, покращенні
рівня зайнятості і збільшенні їх доходів, покращення житлових умов населення
завдяки активному здійсненню капітального будівництва, проведення
реконструкції житла тощо.
Варто відзначити, що розвитку інвестиційного потенціалу підприємств
сприятиме впровадження спеціальних центрів, основними завданнями яких
буде проведення аналізу інвестиційних пріоритетів суб’єктів господарювання,
сприяння у розробці їх інвестиційних стратегій, визначення конкретних
напрямів залучення інвестицій у сфері удосконалення використання науково-
технологічних, виробничих, фінансово-економічних і трудових можливостей
підприємства, необхідних для забезпечення їх активного ринкового поступу у
динамічних умовах сьогодення.

ринципи побудови
системи оцінки
інвестиційного потенціалу
підприємств
ринципи побудови
системи оцінки
інвестиційного потенціалу
підприємств
 ринципи побудови
системи оцінки
інвестиційного потенціалу
підприємств
ринципи побудови
системи оцінки
інвестиційного потенціалу
підприємств
ринципи побудови
системи оцінки
інвестиційного потенціалу
підприємств
 ринципи побудови
системи оцінки
інвестиційного потенціалу
підприємств
1.3. Принципи побудови системи оцінки інвестиційного потенціалу
підприємств

При побудові системи оцінювання інвестиційного потенціалу в першу

чергу слід орієнтуватись на потреби її майбутніх користувачів, тобто
потенційних інвесторів різного роду.

Відповідно до цього, визначимо принципи, які мають бути закладені в

основу системи оцінки інвестиційного потенціалу підприємств:

1) достовірність – вхідні дані повинні бути загальнодоступними, мають

використовуватись показники, розрахунок та значення яких є зрозумілими та
розповсюдженими; 2) всебічність – у повній мірі мають бути враховані різні
аспекти інвестиційного потенціалу, оцінений потенціал залучення та потенціал
використання;

3) прикладний характер – система оцінювання має бути пристосованою

до використання у практиці господарюючих суб’єктів. Отримані результати
повинні бути основою для формування пропозицій, вказувати на шляхи
покращення існуючого становища;
 4) наочність – для повноцінного сприйняття результатів мають
максимально широко використовуватись графічні засоби;

5) однозначність – отримані результати не повинні допускати подвійних

трактувань.

6) універсальність – система має бути пристосованою до оцінки

підприємств різних галузей та регіонів, але при цьому повною мірою
враховувати їх специфічні якості.

Як було зазначено вище, інвестиційний потенціал є багатоаспектною

характеристикою інвестиційної діяльності підприємства та має складну
структуру. Тому в економічній літературі використовуються різні методичні
підходи до оцінки інвестиційного потенціалу.

На наш погляд, найбільш обґрунтованими з них є наступні:

1. Вартісний підхід. Відповідно до нього інвестиційний потенціал

визначається як різниця між майбутньою та поточною вартістю підприємства
при тому, що зміна вартості відбулася внаслідок реалізації інвестиційних
проектів.
ІП  ВП1 - ВП0 , (1)
де ІП – величина інвестиційного потенціалу,
ВП1 – максимально можлива ринкова вартість підприємства, що може
бути досягнута завдяки реалізації інвестиційних можливостей,
ВП0 – поточна ринкова вартість підприємства.
Цей метод найбільш повно відображає економічну сутність
інвестиційного потенціалу. Однак недоліком даного підходу є неможливість
точного визначення майбутньої вартості підприємства із урахуванням
непередбачуваних факторів зовнішнього середовища. Також поза увагою
лишається вплив різних складових потенціалу на приріст вартості. Тому цей
метод може бути використаний лише для загальної оцінки інвестиційного
потенціалу.
2. Експертна оцінка – передбачає визначення рівня інвестиційного
потенціалу групою спеціалістів належної кваліфікації на основі визначеного
переліку показників. При цьому інвестиційний потенціал може оцінюватись як
взагалі, так і за окремими складовими. Очевидним недоліком підходу є велика
доля суб’єктивності. Проте він добре пристосований для оцінки складових, які
мають якісний, а не кількісний характер. На наш погляд, повністю відмовлятись
від використання експертних оцінок недоцільно. Вони мають застосовуватись
як елемент комплексної системи оцінювання.
3. Оцінка на основі узагальнюючого показника. У якості узагальнюючого
показника деякі автори використовують, наприклад, показник раціонального
обсягу додаткового інвестування коштів, за якого забезпечується найвищий
рівень прибутковості інвестицій, вкладених у дане підприємство [5]. Можливе
використання й деяких інших показників. При застосуванні даного підходу
бажаним є використання показника, що повністю та без залишку дезагрегується
на групу часткових. При цьому часткові показники характеризують різні
складові інвестиційного потенціалу. Однак, на нашу думку, оцінка такої
багатоаспектної характеристики підприємства як інвестиційний потенціал за
допомогою одного та подекуди штучно отриманого показника є недостатньою.
Даний підхід може бути корисним при проведенні поверхневої оцінки
інвестиційного потенціалу, проте є явно недостатнім для прийняття
стратегічних інвестиційних рішень.
4. Комплексний підхід – передбачає різнобічну оцінку інвестиційного
потенціалу на основі групи показників із можливим залученням експертів. Його
перевагою є здатність повноцінного врахування усіх аспектів інвестиційного
потенціалу, можливість удосконалювати методику з урахуванням сфери
діяльності підприємства тощо. Цей метод широко використовується
інвестиційними фондами і не виключає часткового застосування перерахованих
вище підходів. При цьому розумно поєднуються різні методичні підходи оцінки
ефективності діяльності економічних суб’єктів (графічний, матричний,
факторний аналіз тощо). Вони органічно доповнюють один одного при оцінці
різних складових ІП. Водночас недоліком даного підходу є його трудомісткість,
що пояснюється тривалістю збору вихідної інформації, проведенням детальних
попередніх розрахунків тощо. Тому важливою задачею при використанні
даного підходу є оптимізація кількості показників для оцінки та ефективне
комбінування найбільш доцільних часткових методологічних прийомів.
На нашу думку, загальний алгоритм оцінювання інвестиційного
потенціалу повинен мати наступний вигляд.
1. Вибір об’єктів оцінювання – повинен здійснюватися у відповідності до
інтересів інвесторів, що здійснюють оцінку. Підприємства мають бути поєднані
за територіальною чи галузевою приналежністю.
2. Визначення груп ключових показників для кожної зі складових
інвестиційного потенціалу. Показники мають бути поділені на базові
(універсальні для підприємств різних галузей) та специфічні (обираються із
урахуванням галузевих особливостей). Мають використовуватись показники,
які є загальноприйнятими та широко розповсюдженими на підприємствах,
показники, на основі яких традиційно приймаються рішення про ефективність
діяльності підприємств та доцільність інвестування.
3. Розрахунок одиничних показників оцінки інвестиційного потенціалу
підприємства.
4. Визначення показників діяльності підприємства, які мають якісний
характер, експертним шляхом. Кількість таких показників має бути обмеженою
та складати до 30 % від їх загальної кількості. Це дозволить зменшити рівень
суб’єктивності при подальшому оцінюванні.
 5. Розрахунок на базі часткових показників інтегрального показника
оцінки рівня окремих складових інвестиційного потенціалу.
6. Оцінка інвестиційного потенціалу підприємства на основі показників
оцінки різних його складових.
7. Обґрунтування висновків та рекомендацій за результатами оцінки.
Таким чином, основою системи оцінки інвестиційного потенціалу є коректний
вибір показників для характеристики його елементів.
Для оцінки різних елементів доцільно використовувати дві групи
показників: базові та специфічні. Базові показники мають бути
загальновживаними та мати кількісний вираз. Специфічні показники належить
оцінювати експертним методом. Виробнича складова характеризується якістю
виробничих фондів, рівнем технологічного розвитку, рівнем використання
виробничої потужності.
Тому для оцінки виробничої складової ми пропонуємо використовувати
узагальнюючий показник «коефіцієнт придатності виробничої потужності»:
ВС іп = ОЗ придатн / ВП,
де ВС іп – характеристика виробничої складової інвестиційного
потенціалу,
ОЗ придатн – величина основних засобів підприємства, придатних для
використання (ОЗ – ОЗ зношені);
ВП – виробнича потужність підприємства.