You are on page 1of 31

Основні тенденції техніко-економічного прогресу на сучасному етапі розвитку

підприємництва на прикладі ДП «Енергоринок»

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ


ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Ефективність як економічна категорія: види та форми прояву

1.2. Фактори підвищення ефективності діяльності підприємства

1.3. Методи оцінки ефективності діяльності підприємства

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ДП


«ЕНЕРГОРИНОК»

2.1. Характеристика господарської діяльності ДП «ЕНЕРГОРИНОК»

2.2. Аналіз техніко-економічних показників діяльності підприємства за 2021-2023 рр..

2.3. Оцінювання використання трудових ресурсів, основних та оборотних фондів


підприємства

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ


ПІДПРИЄМСТВ

3.2. Шляхи підвищення ефективності діяльності підприємства ДП «ЕНЕРГОРИНОК»

3.3. Вплив запропонованих заходів на підвищення ефективності діяльності ДП


«ЕНЕРГОРИНОК»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Ефективність підприємницької діяльності є важливим


фактором не лише для самого підприємства, але й для всієї господарської системи
країни. На сучасному етапі розвитку підприємництва, особливо в контексті глибоких
кризових явищ та спаду виробництва, які притаманні Україні, дослідження основних
тенденцій техніко-економічного прогресу стає актуальним завданням.

Успіх підприємства визначається не лише його прибутковістю, а передусім його


ефективністю. Ефективність, як універсальний показник, відображає результативність
досягнутої мети в порівнянні з ресурсами, витраченими на її досягнення. В умовах
динамічного зовнішнього середовища це стає ключовим чинником успішної діяльності.

ДП "Енергоринок" є прикладом підприємства, діяльність якого відображає сучасні


виклики і тенденції. У контексті глибоких кризових явищ і спаду виробництва, таке
дослідження надає можливість виявити основні напрямки розвитку ефективних
стратегій. Розуміння рівня ефективності роботи та формування шляхів її зростання стає
важливим кроком у підвищенні конкурентоспроможності підприємства.

Аналіз ефективності підприємства не лише корисний для управління його


діяльністю, але і важливий для акціонерів, банківських установ, фінансових служб, а
також державних органів. Він надає можливість розробити адекватні методи оцінювання
досягнутих результатів розвитку, що сприяє створенню ефективних стратегій
функціонування підприємства.

Таким чином, дослідження основних тенденцій техніко-економічного прогресу на


прикладі ДП "Енергоринок" є актуальним завданням, що спрямоване на забезпечення
його стійкого розвитку та підвищення ефективності діяльності. Враховуючи сучасні
виклики та конкурентні умови, таке дослідження стає необхідним кроком для успішного
функціонування підприємства в умовах глобального ринку.

Мета дослідження полягає у вивченні та аналізі теоретичних та практичних


аспектів оцінки ефективності роботи підприємств, зокрема у контексті змін, що
відбуваються на сучасному етапі розвитку підприємництва.

Для виконання вказаної мети були поставлені наступні завдання:

- розглянути ефективність як економічна категорія;

-проаналізувати фактори підвищення ефективності діяльності підприємства;

-охарактеризувати методи оцінки ефективності діяльності підприємства;


-здійснити характеристику господарської діяльності ДП «ЕНЕРГОРИНОК»;

-проаналізувати техніко-економічні показники діяльності підприємства за 2021-


2023 рр.;

-здійснити оцінювання використання трудових ресурсів, основних та оборотних


фондів підприємства;

-проаналізувати шляхи підвищення ефективності діяльності підприємства ДП


«ЕНЕРГОРИНОК»;

-дослідити вплив запропонованих заходів на підвищення ефективності діяльності


ДП «ЕНЕРГОРИНОК».

Об'єктом дослідження є процес ефективності функціонування підприємства.


Предметом дослідження є теоретико-методичні засади оцінки ефективності діяльності
підприємств, які застосовуються у контексті сучасного етапу розвитку підприємництва,
зокрема на прикладі ДП «Енергоринок».

Методологічна база дослідження ґрунтується на використанні наступних методів:


абстрактно-логічний метод (використовується для розробки теоретичних концепцій та
моделей, аналізу основних принципів та закономірностей техніко-економічного прогресу
у контексті підприємництва), аналітико-порівняльний метод (застосовується для
порівняння техніко-економічних показників та індикаторів розвитку підприємства з
аналогічними показниками інших суб'єктів господарювання), графічні методи
(використовуються для візуалізації даних, трендів та залежностей, що допомагає
зрозуміти та проілюструвати основні тенденції техніко-економічного прогресу),
порівняльний і структурний аналіз (застосовується для вивчення структури та динаміки
розвитку підприємства, а також порівняння його показників з іншими учасниками
ринку), методи системного аналізу (використовуються для комплексного оцінювання
різних аспектів функціонування підприємства, враховуючи їх взаємозв'язок та вплив на
загальний результат).

Ці методи у поєднанні дозволяють провести глибокий аналіз основних тенденцій


техніко-економічного прогресу на сучасному етапі розвитку підприємництва,
зосереджуючись на конкретному прикладі ДП «Енергоринок».
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Ефективність як економічна категорія: види та форми прояву

Досліджуючи ефективність діяльності суб’єктів господарювання, її зміст та базові


ознаки, важливо підкреслити, що поняття "ефективність" є однією з фундаментальних
категорій, яка застосовується у різних галузях господарювання та людської діяльності,
особливо у економіці. В контексті сучасної проблематики фінансово-економічних
дисциплін, ефективність відіграє ключову роль і регулярно аналізується провідними
вченими та науковцями. Економічна ефективність є базовим поняттям економіки
ринкового типу, спрямована на досягнення поставлених цілей безперервного
вдосконалення як суспільного виробництва загалом, так і окремих суб’єктів діяльності.

Термін "ефективність" походить від латинського слова "effectus", що трактується як


виконання, дія або процес реалізації. Під ефектом розуміється отриманий результат у
матеріальній, грошовій або соціальній формі, а під економічним ефектом - підсумок
виробництва або надання послуг, виробнича ціна, національний дохід, валова продукція,
ріст прибутку або зниження витрат.

Необхідно зазначити, що категорії "результативність" та "ефективність" мають певні


відмінності. Відомий вчений-економіст П. Друкер відзначив, що першу категорію слід
розглядати як "реалізацію правильних дій", тоді як другу - "реалізацію дій правильно". За
власним змістом, результативність відрізняється цільовим характером та включається до
галузі оцінювання отриманих результатів у процесі здійснення господарських рішень чи
функціонування протягом певного періоду часу. Ефективність, у свою чергу,
застосовується для відображення ознак використання виробничих ресурсних потенціалів
з метою досягнення визначених цілей.

Іноземний досвід у контексті "ефективності управління" можна описати терміном


"продуктивність системи виробництва та обслуговування". Це включає успішне
використання різних ресурсів - праці, фінансів, матеріалів, енергії, землі, інформації та
інших - для виробництва різноманітної продукції та послуг.

Одним з показників ефективності є досягнення мети господарської діяльності з


мінімальними втратами ресурсів. Ефективність праці персоналу визначається на основі
вартісних і натуральних показників продуктивності праці. Ефективність використання
основних та оборотних активів оцінюється через показники капіталовіддачі та швидкості
обігу.

Крім основних ресурсів, в економіці підприємства застосовуються й інші, включаючи


нематеріальні, але ключовими завжди є праця та виробничий капітал. Аналіз
ефективності використання ресурсів можливий за допомогою комплексу показників
рентабельності.

Рентабельність відображає відношення прибутку до витрат і використовується для


оцінки різних аспектів діяльності підприємства, таких як асортимент продукції, активи,
власний та основний капітал, а також підприємство в цілому. Показники рентабельності
є ключовими для аналізу фінансового стану підприємства та використовуються для
формулювання політики вкладень та ціноутворення.
Джерело: складено автором за [16] Рис. 1.1 Основні інтегральні показники ефективності
діяльності суб’єкта господарювання

Узагальнену методику очислення основних показників ефективності застосування


ресурсів підприємства, а також інтегральних показників ефективності його
функціонування відображено на на рис. 1.1.

При оцінці категорії ефективності виникає питання про те, як це поняття взаємодіє з
конкурентоздатністю підприємства. Зокрема, Білик М. Д. пропонує наступне
трактування економічної ефективності: "результат економічної роботи, що
відображається у співвідношенні отриманого економічного ефекту до витрат ресурсів,
задіяних для отримання даного результату, з метою досягнення максимального обсягу
виробництва при мінімальних ресурсних витратах". Також Мочерний С. В. трактує
ефективність економічно як "досягнення максимальних результатів при мінімальних
витратах живої та уречевленої праці". Основними показниками економічної
ефективності є продуктивність і капіталомісткість праці, капіталовіддача і
капіталомісткість продукції, матеріаловіддача і матеріаломісткість продукції,
ефективність капітальних вкладень у нову техніку, енергомісткість продукції тощо.
Великий економічний словник надає таке трактування економічної ефективності:
"результативність економічного господарювання, що виявляється у співвідношенні
отриманого економічного ефекту до затрат факторів, ресурсів, що призвели до
отримання цього результату; досягнення максимального масштабу виробництва при
мобілізації наявних ресурсів або отримання встановленого обсягу за мінімально
можливих витрат". Дуже часто категорії ефективності і конкурентоздатності порівнюють
як аналогічні поняття. Однак на нашу думку, трактування економічної ефективності
зводиться до досягнення максимально можливого результату за мінімально можливих
витрат. Згадана категорія в значній мірі відображає ефективність виробництва суб’єкта
діяльності, тоді як конкурентоздатність ширше охоплює весь комплекс соціально-
економічних аспектів роботи підприємства щодо виробництва, розробки і реалізації
продукції чи надання послуг на ринку. Ефективність є складною категорією актуальної
економічної науки, значну частину досліджень її поняття проводять вчені. Крім того,
категорія ефективності вдосконалювалась протягом різних історичних періодів і має
складну та довгу історію становлення.

У таблиці 1.1 узагальнено зміст поняття «ефективність».


Джерело: складено автором на основі джерел [9], [10], [11], [15], [21], [22], [33].

У економічній енциклопедії зазначається, що "ефективність" може бути розуміта як


здатність спричиняти ефект або результат процесу, програми тощо, яка відображається у
відношенні ефекту або результату до витрат, необхідних для досягнення цього
результату.

Наявність різноманітних концепцій у галузі трактування ефективності роботи


підприємства обумовлена різними точками зору на її оцінку. На нашу думку, було б
оптимально врахувати погляд П. Друкера, який пропонує оцінювати ефективність
функціонування підприємства за показниками прибутку і рентабельності. Показник
рентабельності є комплексним показником, що охоплює усі аспекти виробничо-
господарської діяльності.

Економічна ефективність відображає успішність функціонування економічних систем,


таких як підприємства, регіони, або економіка країни в цілому. Вона відображає
виробництво певного обсягу продукції з мінімальними витратами ресурсів. Об'єктивний
аналіз ефективності функціонування підприємства має велике значення, оскільки він
відображає результативність управління підприємством, формує його імідж і впливає на
доступ до джерел капіталу. У таких умовах здатність системи управління проаналізувати
потенціал підприємства та обрати шляхи для забезпечення максимальної ефективності є
одним із основних завдань.

Економічна ефективність є ключовим інструментом у формуванні комплексу


економічних відносин, реалізуючи ряд важливих функцій, серед яких варто виділити
моніторинг внутрішнього господарювання підприємств, укладання відносин між
виробником і споживачем, а також трансформацію загальноекономічних переваг у
внутрішні інтереси відповідних економічних суб'єктів.

Дослідження надходжень та витрат підприємства відіграє важливу роль у системі


узагальненого аналізу його діяльності. Це дослідження базується на обґрунтуванні
напрямів збільшення доходів та зменшення витрат підприємства. Надходження можуть
призводити до збільшення власного капіталу підприємства, тоді як витрати
представляють собою затрати, спричинені виробництвом, наданням послуг або
виконанням робіт.

У сучасній економічній літературі, що акцентує увагу на проблемах виживання та


стратегічної ефективності функціонування фірм у високодинамічному середовищі,
основна увага приділяється причинам ефективності підприємства. Ключові чинники
успіху, базові компетенції та конкурентні переваги розглядаються як базові передумови
ефективності, яка визначається на довготерміновому періоді та виявляється у
стратегічній ефективності.

Дослідивши питання сутності поняття ефективності можна дати наступне визначення:


ефективність діяльності підприємства – це один з найважливіших чинників, який
відображає ступінь використання ресурсних затрат, спроможність досягати поставлених
цілей та здатність до стійкої життєдіяльності у конкурентному ринковому середовищі
[20].

Наступною стадією аналізу вважається видове відображення економічної ефективності.


Даний аспект досліджувала низка вчених і узагальненої класифікації, що
систематизувала б всі сторони ефективності роботи підприємства на в актуальний період
часу немає. Таким чином, на базі аналізованих джерел вважаємо найбільш оптимальною
наступну класифікацію, що відображена на рис. 1.2.
Джерело: складено автором за [48]

Рис. 1.2 Видова класифікація ефективності діяльності підприємства за окремими


ознаками

Форми прояву соціальної ефективності пов'язані із одержанням ефектів соціального


характеру [17]:

- покращення умов праці;

- ріст рівня життя суспільства;

- покращення екології;

- ріст тривалості життя населення тощо.

1.2. Фактори підвищення ефективності діяльності підприємства

При вивченні факторів, які сприяють підвищенню ефективності функціонування


підприємства, слід звернути увагу на те, що на сьогодні дослідники виокремлюють
комплекс чинників, які впливають на зростання рівня ефективності. Зокрема:

-Мінімізація мобілізації ресурсів. Збереження обсягів виробництва та реалізації


продукції при мінімальному використанні трудових, матеріальних, фінансових та інших
ресурсів сприяє підвищенню ефективності роботи підприємства.
-Підвищення ефективності праці персоналу шляхом оптимізації структури, росту рівня
кваліфікації та навчання, залучення висококваліфікованого персоналу та вдосконалення
системи мотивації.

-Розвиток соціально-психологічних чинників впливу. Впровадження децентралізованої


системи управління може бути сприятливим чинником для розвитку діяльності
підприємства.

-Використання досягнень науково-технічного прогресу. Відмова від застосування


сучасних технологій або відсутність інвестицій у них може призвести до зменшення
конкурентоспроможності та навіть призвести до припинення діяльності підприємства в
майбутньому.

-Застосування диверсифікації, кооперації та інших стратегій, що дозволяють


використовувати наявну ресурсну базу у різних проектах та програмах розвитку
підприємства.

-Мобілізація інвестиційного капіталу та інших механізмів зовнішнього фінансового


забезпечення, включаючи приватизацію, яка може відкрити нові джерела для зростання
рівня функціонування підприємства.

Ці фактори сприяють не лише економічній, але й управлінській ефективності


підприємства. З метою постійного моніторингу успішності здійсненої діяльності,
необхідно визначити періоди контролю та показники, які будуть слугувати індикаторами
цього моніторингу.
Джерело: складено автором за [30] Рис. 1.4 Чинники підвищення ефективності
підприємства

1.3. Методи оцінки ефективності діяльності підприємства

При дослідженні методів розрахунку та аналізу ефективності діяльності підприємства


важливо враховувати різні моделі трактування цієї категорії. Необхідно чітко визначити,
які витрати порівнюватимуться з отриманими результатами ефективного виробничого
процесу. З урахуванням того, що однаковий результат можна досягти за допомогою
різних методів з різними рівнями витрат, а також те, що однакові витрати можуть
призвести до різних результатів, співвідношення між ефектом і витратами для його
досягнення є основою економічної ефективності.

Ефективність роботи підприємства відображається у таких показниках:

 рівень технологічного обладнання;

 продуктивність праці;

 оптимальне використання сировини, матеріалів, енергетичних ресурсів;

 рівень управління та інші. Основна проблема полягає у тому, щоб отримати


максимально можливі фінансові результати, дотримуючись оптимального
використання наявних ресурсів підприємства. Шляхом дослідження виявляються
резерви для підвищення ефективності, визначається необхідність у вдосконаленні
наявного бізнесу або переорієнтації підприємницьких зусиль.

Моніторинг ефективності підприємства можна здійснювати через використання системи


показників, що охоплюють різні аспекти його діяльності. Однак проблема розрахунку
економічної ефективності виникає з потреби встановлення відповідних нормативів та
формування комплексу показників.

Визначення загальної ефективності роботи підприємства вимагає урахування


різноманітних факторів. Діагностика ефективності проводиться з метою оцінки рівня
покращення бізнесу або дослідження доцільності інвестування капіталу для конкретних
цільових груп, таких як засновники, менеджери та інший персонал, на різних рівнях
внутрішнього управління підприємством. Масштаб досліджень може бути різним - від
загальної ефективності підприємства до ефективності використання окремих видів
активів.

Процес обчислення та діагностики прогнозованого або досягнутого рівня ефективності


функціонування підприємства пов'язаний з дослідженням відповідних параметрів і
створенням відповідного комплексу показників. Параметр - це ключова характеристика,
за якою визначається ефективність, і обраний чи сформований правильно, він
максимально відображає суть ефективності та єдиний для всіх ланок господарської
діяльності.

При складанні комплексу показників ефективності функціонування суб'єктів


господарювання слід враховувати такі принципи:

 забезпечення взаємозв'язку між параметром та комплексом відповідних показників


ефективності;

 врахування ефективності використання всіх груп ресурсів;

 можливість використання системи показників для управління різними аспектами


діяльності підприємства;

 використання основних показників для стимулювання використання існуючих


резервів для підвищення ефективності виробництва.
У сучасних умовах ринкових трансформацій необхідно розробити комплексну модель
аналізу ефективності функціонування підприємства, яка враховуватиме всі важливі
аспекти його роботи з точки зору стратегії для досягнення його ефективного
удосконалення у довгостроковій перспективі. Згідно з цією моделлю, ефективність
розглядається з п'яти взаємопов'язаних точок зору:

 задоволення інтересів зацікавлених сторін;

 вкладення заінтересованих сторін;

 інноваційні стратегії;

 бізнес-процеси;

 можливості.

Одним з актуальних підходів до оцінки загальної ефективності підприємства є концепція


стратегічного дослідження ефективності його роботи. До основних методик цієї
концепції належать:

 модель економічного прибутку;

 збалансований комплекс показників Р. Каплана та Д. Нортона;

 модель піраміди результативності;

 модель ділової переваги;

 комплекс показників відповідальності.

Ці моделі не лише використовуються для оцінки, але й стають успішними інструментами


тактичного та стратегічного управління бізнесом. Дослідження ефективності
функціонування підприємств за цим підходом передбачає застосування збалансованого
комплексу показників, який враховує різноманітні фінансові та нефінансові аспекти та
дозволяє системно оцінювати вартість підприємства та ефективність його роботи.

Показники рентабельності в даній системі використовуються як вторинні, а головним є


економічна додана вартість (EVA). Система ASC, яка є наступником концепції
збалансованого комплексу показників, розвинулася згідно з принципом визначення
цілей, що засновано на технології менеджменту, розробленої П. Друкером. Комплекс
збалансованих показників, запропонований Р. Нортоном та Д. Капланом, базується на
обчисленні та аналізі ефективності у різних аспектах функціонування організації, що
трансформує місію та стратегію організації у систему взаємопов'язаних показників.

Ці системи дослідження функціонування підприємств, що базуються на принципі


збалансованості показників, відрізняються гнучкістю та унікальним спектром
монетарних та немонетарних показників. Проте не всі ці показники відображаються у
стандартизованій звітності, тому важливим є подальше вдосконалення звітності
підприємств на основі принципів управлінського обліку.

Модель Лоренца Мейсела, створена у 1992 році, має схожу структуру з врівноваженою
системою показників. Як і в останній, у моделі Мейсела передбачено чотири
перспективи, на основі яких аналізується функціонування підприємства. Однак, на
відміну від врівноваженої системи показників, Мейсел використовує не перспективу
навчання і розвитку, а перспективу людських ресурсів. Ця перспектива аналізує
нововведення, освіту, підвищення кваліфікації працівників та корпоративну культуру.

Модель "Піраміда ефективності" Д. Макнейра, Р. Ланча і К. Кросу також має багато


спільного з врівноваженою системою показників Р. Нортона і Д. Каплана. Ця модель
передбачає поєднання корпоративної стратегії, спрямованої на задоволення потреб
клієнтів, з фінансовими показниками та декількома основними якісними показниками.
Модель складається з чотирьох рівнів, які відображають структуру підприємства:

1. На найвищому рівні формується корпоративна стратегія.

2. На другому рівні уточнюються цілі підрозділів та відділів з урахуванням ринкових


умов та фінансових показників.

3. Третій рівень концентрується на потребах клієнтів та адаптивності виробничого


процесу, поєднуючи верхні й нижні рівні піраміди.

4. На найнижчому рівні проводяться щоденні, щомісячні або щоквартальні


дослідження.

Комплекс показників умовно пов'язаний таким чином, щоб оперативні дослідження на


найнижчих рівнях були пов'язані з фінансовими дослідженнями на верхніх. Окрім цих
моделей, значний вплив на управління компаніями мають інші врівноважені концепції,
розроблені провідними компаніями, такі як "Квантове вимірювання досягнень", "Ділове
вікно управління", "Ернст & Янг", "Катерпіллар", "Хьюлетт Паккард", "Джайкейс".

Методика визначення показників дослідження ефективності підприємства передбачає


обчислення певних груп коефіцієнтів, , що відображені у табл. 1.2 насамперед: -
показників аналізу наявного майнового стану; - показників оборотності; - показників
ліквідності та платоспроможності; - показників фінансової стійкості.

Таблиця 1.2

Комплекс показників для дослідження ефективності роботи підприємства


Джерело: складено автором за [22]

Класифікацію і методику обчислення ключових показників діагностики рівня


ефективності діяльності підприємства відобразимо в табл. 1.3
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ДП
«ЕНЕРГОРИНОК»

2.1. Характеристика господарської діяльності ДП «ЕНЕРГОРИНОК»


2.2. Аналіз техніко-економічних показників діяльності підприємства за 2020-2022
рр..

Для оцінки економічного та фінансового стану підприємства проведемо аналіз складу та


змін у його майновому комплексі та джерелах його формування. Оцінимо активи
підприємства, враховуючи оборотні та необоротні активи у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Аналітичний аналіз динаміки активів ТОВ «ВіДі Армада» за період 2021-
2023 років
Показники
Темп зростання, %
2021 рік 2022 рік 2023 рік 2022/2021 2023/2022
Довгострокові 2515 1198 1568 -52,37 30,85
фінансові інвестиції
557 695 749 24,61 7,78
Основні засоби
3073 3375 3683 9,85 9,13
Необоротні активи
5369 6091 5861 13,44 -3,77
Запаси
Дебіторська 14308 13763 16277 -3,81 18,27
заборгованість
Грошові кошти та їх 51 85 29 67,70 -65,60
еквіваленти
20992 23117 22206 10,12 -3,94
Оборотні активи
24429 26843 27627 9,88 2,92
Баланс
Джерело: розроблено автором за даними [20, 44]

На основі табл. 2.2 можна визначити:

- довгострокові фінансові інвестиції у 2022 році у зіставленні із 2021 роком


знизились на 52,37%, а у 2023 році щодо 2022 року зросли на 30,85%, тобто протягом
періоду дослідження обсяг довгострокових фінансових інвестицій відзначився
різноманітними тенденціями змін, що в основному зумовлені введенням інновацій у
практичну діяльність або ж початком нових проектів розвитку відповідно;

- основні засоби у 2022 році у зіставленні із 2021 роком відзначились ростом – на


24,61%, а у 2023 році щодо 2022 року також зростанням на 7,78%. Зростання обсягу
основних засобів 2021-2023 років зумовлено оновленням та модернізацією фонду
основних засобів;

- необоротні активи у 2022 році у зіставленні із 2021 роком охарактеризувались


зростанням на 9,85%, а у 2023 році – на 9,13%, тобто 2021- 2023 роки відзначились
незначною динамікою зростання обсягу необоротного капіталу, в основному за рахунок
розвитку фонду основних засобів та реалізації проектів вдосконалення функціонування;

- запаси у 2022 році у зіставленні із 2021 роком їх динаміка відзначилась


позитивними тенденціями росту на 13,44%, однак у 2023 році щодо 2022 року
охарактеризувались уже спадом на 3,77%;

- дебіторська заборгованість у 2022 році у зіставленні із 2021 роком динаміка


відзначилась як негативна – на 3,81%, а у 2023 році стосовно 2022 року уже як позитивна
– на 18,27%;

- грошові ресурси та їх еквіваленти у 2022 році у зіставленні із 2021 роком


відзначились значною динамікою росту на 67,70%, в основному за рахунок погашення
клієнтами дебіторської заборгованості, що і зумовило її спад, а у 2023 році стосовно 2022
року знизились на 65,60%;

- оборотні активи у 2022 році у зіставленні із 2021 роком зросли на 10,12%, а у 2023
році знизились на 3,94%, що в основному зумовлено динамікою грошових ресурсів.

- відповідно динаміці обсягу необоротних та оборотних активів протягом 2021-2023


років змінювався і обсяг активів ТОВ «Віді Армада»: в цілому у 2022 році у зіставленні
із 2021 роком зріс на 9,88%, а у 2023 році щодо 2022 року зріс на 2,92%.

На підставі табл. 2.3 підсумуємо стосовно структури активів


досліджуваного підприємства:
1) у 2019 році у зіставленні із 2018 роком:
- знизилась частка необоротних активів на 0,01%;
- частка оборотних активів зросла на 0,19%;
2) у 2020 році стосовно 2019 року:
- зросла частка необоротних активів на 0,76%;
- частка оборотних активів знизилась на 5,74%;
3) у структурі активів станом на 2018 рік переважали оборотні активи,
протягом аналізованого періоду структура активів характеризувалась
стабільним переважанням оборотних активів над необоротними:
- у 2018 році оборотні активи складали 85,93%, а необоротні – 12,58%;
- у 2019 році оборотні активи складали 86,12%, а необоротні – 12,57%;
- у 2020 році оборотні активи складали 80,38%, а необоротні –13,33%.
Таблиця 2.3 Аналітичний аналіз структури активної частини балансу ТОВ «ВіДі
Армада»
за період 2018-2020 років

Структура, % Темп зростання питомої ваги, %


2018 рік 2019 рік 2020 рік 2019/2018 2020/2019
Довгострокові 10,30 4,46 5,67 -5,83 1,21
фінансові інвестиції
2,28 2,59 2,71 0,31 0,12
Основні засоби
12,58 12,57 13,33 -0,01 0,76
Необоротні активи
21,98 22,69 21,22 0,71 -1,48
Запаси
Дебіторська 58,57 51,27 58,92 -7,30 7,65
заборгованість
Грошові кошти та їх 0,21 0,32 0,11 0,11 -0,21
еквіваленти
85,93 86,12 80,38 0,19 -5,74
Оборотні активи
Баланс 100 100 100 - -
Джерело: розроблено автором за даними [16, 44]

Структуру активів досліджуваного підприємства у 2018-2020 роках відобразимо


на рис. 2.4-2.6.
2.4-2.6.
Джерело: розроблено автором за даними [44]
Рис. 2.4 Структура активів ТОВ «ВіДі Армада» у 2018 році

Структуру активів ТОВ «ВіДі Армада» у 2019 році відобразимо на рис.


2.5.

Джерело: розроблено автором за даними [44]


Рис.2.5. Структура активів ТОВ «ВіДі Армада» у 2019 році
Джерело: розроблено автором за даними [44]
Рис. 2.6. Структура активів ТОВ «ВіДі Армада» у 2020 році

Тобто, можемо підсумувати, що протягом всього аналізованого періоду у активах


підприємства необоротний капітал становив левову частку, що зумовлено особливістю
його функціонування та є позитивною характеристикою ТОВ «ВіДі Армада».
Не менш важливим елементом під час економіко-господарської характеристики є
діагностика капіталу підприємства.
Таблиця 2.4 Аналітичний аналіз динаміки капіталу ТОВ «ВіДі Армада»
за період 2018-2020 років
Темп зростання питомої
Показники ваги, %
1 2 3 4 5 6
2018 рік 2019 рік 2020 рік 2019/2018 2020/2019
-4903 -4446 -5140 -9,32 15,62
Власні ресурси
Довготермінові 132 132 132 0,00 0,00
зобов’язання
Короткотермінові 0 0 0 0,00 13,25
позики
Продовження таблиці 2.4
1 2 3 4 5 6
Поточна
кредиторська
заборгованість 6165 8233 7010 33,55 -14,85
Поточні
зобов’язання і
забезпечення 29200 32409 36999 10,99 14,16
Баланс 24429 26843 27627 32,08 -9,74
Джерело: розроблено автором за даними [20, 44]

Відобразимо динаміку капіталу досліджуваного підприємства за період 2018-2020


років на рис. 2.7.

Джерело: розроблено автором за даними [44]


Рис. 2.7 Динаміка капіталу ТОВ «ВіДі Армада» за 2018-2020 роки

На основі табл. 2.4 можна зазначити:


- власні ресурси у 2019 році у зіставленні із 2018 роком динаміка
негативна та вказує на зниження розміру власних ресурсів на 9,32%, а у 2020
році відносно 2019 року динаміка уже позитивна – на 15,62%; таке зростання
власного капіталу відбулось в основному за рахунок покриття розміру
нерозподіленого негативного результату внаслідок прибутковості
функціонування досліджуваного підприємства;
- довготермінові зобов’язання досліджуваного періоду були
незмінними;
- короткотермінові позики 2018-202 років відсутні;
- поточна кредиторська заборгованість у 2019 році щодо 2018 року
збільшилась на 33,55%, а у 2020 році у зіставленні із 2019 роком знизилась на
14,85%, в основному за рахунок динаміки кредиторської заборгованості;
- поточні зобов’язання і забезпечення у 2019 році порівняно з 2018
роком збільшились на 32,08%, а у 2020 році щодо 2019 року знизились на
9,74%, в основному за рахунок зменшення поточної кредиторської
заборгованості [11].
На основі табл. 2.5 визначаємо:
1) 2018 рік у зіставленні із 2017 роком охарактеризувався наступною
динамікою складу капіталу досліджуваного підприємства:
- частка власних ресурсів знизилась на 9,37%,
- частка довготермінових зобов’язань становила нуль;
- частка короткотермінових позик зросла на 1,15%;
- поточна кредиторська заборгованість охарактеризувалась
зростанням частки у капіталу підприємства на 8,08%;
- частка поточних зобов’язань та забезпечень збільшилась на 9,37%;
2) 2019 рік відносно 2018 року охарактеризувався наступною динамікою
складу капіталу досліджуваного підприємства:
- частка власних ресурсів збільшилась на 5,46%,
- частка довготермінових зобов’язань зросла на 1,41%;
- частка короткотермінових позик зросла на 0,12%;
- поточна кредиторська заборгованість охарактеризувалась
зниженням частки у капіталі підприємства на 7,87%;
- частка поточних зобов’язань та забезпечень знизилась на 6,86%;
Таблиця 2.5 Аналітичний аналіз структури капіталу ТОВ «ВіДі Армада»
за період 2018-2020 років
Структура, % Темп зростання частки, %
Показники

2018 рік 2019 рік 2020 рік 2019/2018 2020/2019


-20,07 -16,56 -18,60 3,51 -2,04
Власні ресурси
Довготермінові 0,54 0,49 0,48 -0,05 -0,01
зобов’язання
Короткотермінові 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
позики
Поточна кредиторська 25,24 30,67 25,38 5,44 -5,30
заборгованість
Поточні зобов’язання 119,53 120,74 133,92 1,21 13,18
та забезпечення
Баланс 100 100 100 - -
Джерело: розроблено автором на основі [15, 44]

Структуру капіталу відобразимо на рис. 2.8-2.10.

Джерело: розроблено автором за даними [44]


Рис. 2.8 Структура капіталу ТОВ «ВіДі Армада» у 2018 році
Джерело: розроблено автором за даними [44]
Рис. 2.9. Структура капіталу ТОВ «ВіДі Армада» у 2019 році

Джерело: розроблено на базі [44]


Рис. 2.10 Структура капіталу ТОВ «ВіДі Армада» у 2020 році

У структурі капіталу станом на 2018 рік переважав позиковий капітал, а точніше у


2019 році структура капіталу охарактеризувалась динамікою росту частки власних
ресурсів на 3,51% та зростанням розміру позикових ресурсів, а у 2020 році спадом
власного капіталу на 2,04% та росту мобілізованих ресурсів
на 2018-2020 рік власні ресурси не забезпечували діяльності досліджуваного
підприємства [3].
Тобто, можемо підсумувати, що протягом періоду дослідження у пасивах
підприємства спостерігається переважання позикових ресурсів над власними, а,
власний капітал складени1 в основному за рахунок ресурсів, сформованих
акціонерами, та однак значний обсяг нерозподіленого негативного підсумку роботи
попередніх років відображає фінансування тільки за рахунок мобілізованих ресурсів
[8].
Також економіко-господарську характеристику ТОВ «ВіДі Армада» доповнимо
діагностикою основних підсумкових показників роботи досліджуваного підприємства.
Таблиця 2.6 Основні показники діяльності ТОВ «ВіДі Армада» та їх динаміка
протягом 2018-2020 років
Показники
Темп зростання, %
2018 рік 2019 рік 2020 рік 2019/2018 2020/2019
Чистий дохід від 98192 121425 123829 23,66 1,98
реалізації послуг
96225 128326 128582 33,36 0,20
Собівартість
1967 1847 2027 -6,09 9,74
Валовий прибуток
Інші операційні 7388 6826 1795 -7,61 -73,70
витрати
Фінансовий результат
від операційної 815 1598 1711
96,16 7,09
діяльності
815 1583 1654 94,38 4,47
Чистий прибуток
Джерело: розроблено автором на основі [20, 25]

На основі табл. 2.6 визначаємо:


1) у 2019 році у зіставленні із 2018 роком:
- щодо чистого доходу від реалізації послуг підприємства: його обсяг
збільшився на 23,66% внаслідок вдосконалення збутової політики
підприємства;
- собівартість збільшилась на 33,36%, що вже є певною негативною
тенденцією, оскільки свідчить про перевищення динаміки зростання
собівартості над динамікою чистого доходу від реалізації та вказує на потребу
вдосконалення менеджменту витрат;
- відповідно валовий прибуток зменшився на 6,09%, що зумовлено
перевищенням темпу росту собівартості над чистими надходженнями від
реалізації;
- інші операційні витрати знизились на 7,61%, що є позитивним
елементом системи менеджменту витрат;
- фінансовий результат від операційної діяльності збільшився на
96,16%, за рахунок певного розвитку менеджменту у галузі витрат та зростання
обсягу реалізації послуг, а також росту інших операційних доходів;
- відповідно чистий підсумок функціонування зріс у 94,38%, за
рахунок значної позитивної динаміки обсягу реалізованих товарів.
2) у 2020 році у зіставленні із 2019 роком:
- щодо чистого доходу від реалізації підприємства: його обсяг зріс
тільки на 1,98% що зумовлено обранням підприємством аналізу стабільної
повільної динаміки розвитку;
- собівартість збільшилась на 0,20%, що вже є позитивною
динамікою оскільки свідчить про перевищення динаміки зростання чистих
надходжень від реалізації над динамікою зростання собівартості та вказує на
вдосконалення менеджменту витрат;
- відповідно валовий прибуток збільшився на 9,74%, що зумовлено
переважанням темпу зростання чистих надходжень від продажу товарів над
темпом росту собівартості;
- інші операційні витрати знизились на 73,70%, що є позитивним
елементом системи менеджменту витрат;
- фінансовий результат від операційної діяльності зріс на 7,09%, в
основному за рахунок росту валового прибутку та значного спаду інших
операційних витрат;
- чистий підсумок функціонування зріс на 4,47% за рахунок
незначної позитивної динаміки результату від основної галузі діяльності.

Отже, у процесі економічно-господарської характеристики підприємства визначаємо,


що ТОВ «ВіДі Армада» працюючи у галузі надання послуг дилерського центру
автотранспортних засобів, є прибутковим підприємством із низькою, проте стабільною
динамікою росту, із позитивної структурою майнового комплексу та високим рівнем
виробничої потужності відзначається значними прогнозними тенденціями розвитку та
позитивним потенціалом для такого вдосконалення у разі вдосконалення менеджменту
витрат та подальшого розвитку збутової діяльності, зокрема, формування та розвитку
власного бренду.
Основними техніко-економічними показниками ТОВ «ВіДі Армада» визначаємо [8]:
- рівень ділової активності;
- ступінь рентабельності;
- рівень платоспрожності;
- ступінь фінансової незалежності.

2.3. Оцінювання використання трудових ресурсів, основних та оборотних


фондів підприємства

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ


ПІДПРИЄМСТВ

3.2. Шляхи підвищення ефективності діяльності підприємства ДП


«ЕНЕРГОРИНОК»

3.3. Вплив запропонованих заходів на підвищення ефективності діяльності


ДП «ЕНЕРГОРИНОК»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

You might also like