Тема 3.

ОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО КРЕДИТУВАННЯ

1. Сутність банківського інвестиційного кредитування
2. Стадії процесу банківського інвестиційного кредитування
3. Оцінка банком інвестиційної кредитоспроможності позичальника
4. Способи погашення інвестиційних кредитів (+Приклад обчислення)
5. Розрахунок строку інвестиційного кредиту (+Приклад обчислення)
6. Загальна характеристика основних форм забезпечення кредиту
7. Вимоги до застави (вибір заставного майна) при банківському кредитуванні

1. Сутність банківського інвестиційного кредитування

Банківське інвестиційне кредитування – це форма фінансового забезпечення банківськими
установами відтворювальних витрат суб’єкта господарювання чи потреб фізичної особи, яка передбачає
надання кредитів на інвестиційні цілі на засадах платності, строковості, забезпечення, повернення та
цільового використання
Банківське інвестиційне кредитування – це процес надання банками інвестиційних ресурсів у вигляді
кредиту на створення нового, розширення, модернізацію чи підвищення ефективності вже існуючого
бізнесу з метою забезпечення економічного зростання на інвестиційно-інноваційній основі, а також
досягнення соціального ефекту в невиробничій сфері (терміном не менше строку окупності проекту та за
умови дотримання основних принципів кредитування).
У Положенні НБУ «Про порядок формування та використання банками України резервів для
відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями» від 25.01.2012 р. №23 було
надано наступне визначення поняття «кредит під інвестиційний проект» - це є довгостроковий кредит,
наданий для реалізації інвестиційного проекту (крім інвестування кредитних коштів у такі об'єкти
інвестиційної діяльності, як цінні папери, цільові грошові вклади, інтелектуальні цінності, майнові права),
майбутні доходи за яким будуть джерелом повернення кредиту.
 У «Положенні про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими
операціями» № 351 від 30 червня 2016 р. було введено наступне визначення поняття:
Кредит під інвестиційний проект - довгостроковий кредит, цільовим призначенням якого, зокрема є: фінансування
спорудження електростанцій, підприємств хімічної, гірничої промисловості, транспортної, телекомунікаційної,
природоохоронної інфраструктури, офісних будівель, торгових центрів, багатоквартирних житлових будинків, виробничих та
складських приміщень, готелів, та який відповідає одночасно таким умовам:
наданий компанії спеціального призначення (SPE) (далі - юридична особа - боржник за кредитом під
інвестиційний проект);
Компанія спеціального призначення (SPE) - юридична особа, що не є пов'язаною з банком особою відповідно до вимог
статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", створена ініціатором або ініціаторами інвестиційного проекту
виключно з метою реалізації цього проекту, діяльність якої відповідає одночасно таким умовам: фінансової самоокупності;
використання коштів виключно з метою реалізації цього інвестиційного проекту.
спільне фінансування інвестиційного проекту його ініціатором і банком/банками - учасниками консорціуму;
джерелом погашення кредиту є грошові потоки/очікувані грошові потоки боржника, що
генеруються/генеруватимуться внаслідок реалізації інвестиційного проекту;
надання кредитних коштів юридичній особі - боржнику за кредитом під інвестиційний проект здійснюється
банком поступово (траншами) відповідно до встановленого графіка та фактичного стану реалізації проекту;
термін корисної експлуатації активу/об'єкта, створеного внаслідок реалізації інвестиційного проекту, перевищує
термін дії кредитного договору;
забезпеченням вимог банку є: першочергове право банку на отримання грошових потоків/очікуваних грошових
потоків боржника, що генеруються/генеруватимуться внаслідок реалізації інвестиційного проекту, та набуття у власність
активу/об'єкта, що створюється внаслідок реалізації інвестиційного проекту в разі невиконання/неналежного виконання
боржником зобов'язань за кредитним договором; отримання банком у заставу активу/об'єкта, створеного внаслідок реалізації
інвестиційного проекту (для консорціумного кредитування - пропорційно до частки участі банків - учасників консорціуму в
інвестиційному проекті згідно з умовами договору про консорціумне кредитування);
банк здійснює контроль за: відповідністю реалізації інвестиційного проекту техніко-економічним, технологічним,
дозвільним умовам/вимогам; грошовими потоками юридичної особи - боржника за кредитом під ІП; дотриманням
установлених договором про надання кредиту під ІП значень показників/коефіцієнтів фінансової стійкості юридичної особи -
боржника за кредитом під ІП.
 Згідно з Постановою Національного банку № 58 від 22.06.2021 введено нове поняття спеціалізований кредит !!!
Спеціалізований кредит - вид довгострокового фінансування (кредитування) боржника - юридичної особи за
одним із таких напрямів: проєктне фінансування, об'єктне фінансування, фінансування нерухомого майна, що генерує
дохід, який відповідає одночасно таким умовам:
 наданий боржнику - юридичній особі, який є компанією спеціального призначення (SPE);
 фінансування проєкту здійснюється спільно ініціатором і банком/банками - учасниками консорціуму;
 банк отримав у заставу корпоративні права боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом (крім об'єктного
фінансування) та має першочергове право на набуття їх у власність у разі невиконання боржником зобов'язань за спеціалізованим
кредитом (для консорціумного кредитування - пропорційно до частки участі банків - учасників консорціуму в проєкті згідно з
умовами договору про консорціумне кредитування);
 банк має першочергове право на:
отримання грошових потоків / очікуваних грошових потоків боржника - юридичної особи, що генеруються/генеруватимуться
внаслідок реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом;
набуття у власність активу/об'єкта, що споруджується / придбавається / управляється внаслідок реалізації проєкту за
спеціалізованим кредитом у разі невиконання / неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором;
банк отримав у заставу майнові права на актив/об'єкт, що споруджується, або актив/об'єкт, що придбавається/управляється
внаслідок реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом (для консорціумного кредитування - пропорційно до частки участі банків -
учасників консорціуму в проєкті згідно з умовами договору про консорціумне кредитування);
Проєктне фінансування - фінансування (кредитування) / рефінансування спорудження активів/об'єктів, включаючи
атомні станції, електростанції, активи/об'єкти промисловості та інфраструктури, що має форму капітального будівництва,
джерелом погашення заборгованості за яким є грошові потоки від операційної діяльності, що генеруються внаслідок
використання/експлуатації такого активу/об'єкта.
Об'єктне фінансування - фінансування (кредитування) придбання активу/об'єкта, включаючи морські, повітряні судна,
супутники, рухомий склад залізничного транспорту / вагони, парк транспортних засобів, джерелом погашення заборгованості
за яким є грошові потоки від операційної діяльності, що генеруються внаслідок управління (використання / передавання в
оренду/лізинг третій стороні) таким активом/об'єктом.
Фінансування нерухомого майна, що генерує дохід, - фінансування (кредитування) спорудження/придбання
активів/об'єктів нерухомого майна, включаючи торговельні центри, багатоквартирні житлові будинки, виробничі та складські
приміщення, офісні будівлі, готелі, джерелом погашення заборгованості за яким є грошові потоки від операційної діяльності,
що генеруються внаслідок продажу, управління (використання / передавання в оренду / лізинг третій стороні) активу/об'єкта.
 Порівняльна характеристика форм фінансування інвестиційних заходів
Позиції, що Традиційне Інвестиційне Спеціалізований кредит
порівнюються кредитування (ІК) (проєктне фінансування, об'єктне фінансування,
фінансування нерухомого майна, що генерує дохід)
1 2 3
Специфіка процесу Кредитна операція Кредитна операція
Моноінструментальна схема Моноінструментальна схема
Об’єкт процесу Розміщення позиченої вартості в Інвестиційний проект
розміщення позиченої необоротні активи, як правило, пов’язано
вартості з реалізацією інвестиційного проекту (ІП)
Суб’єкти процесу - Банк (кредитні установи), держава (при - Банк (кредитні установи); страхові компанії, держава;
умові державного інвестиційного підрядчики, постачальники, покупці інші
кредитування)
- Підприємство-ініціатор проекту
- Підприємство-ініціатор проекту
- Компанія спеціального призначення (SPV / SPЕ) –
створюється спонсорами (ініціаторами) реалізації ІП; залучає
ресурси для реалізації проекту та розраховується з
кредиторами та інвесторами проекту за рахунок грошових
потоків, що генеруються проектом. Діяльність SPV повинна
бути незалежною від діяльності ініціатора проекту.
Джерела погашення Грошові потоки від проекту та поточна Виключно грошові потоки, що генеруються ІП
боргу діяльності позичальника.
Відповідно оцінюється ефективність ІП,
інвестиційна кредитоспроможність
ініціатора та вплив на неї результатів
реалізації ІП
Забезпечення Реальні активи Практично відсутні активи для забезпечення повернення позикових
повернення позикових коштів на початковому етапі інвестиційної стадії проекту. По мірі
коштів освоєння коштів створені (придбані) активи можуть оформлятись в
якості заставного забезпечення.
Проте банк може вимагати забезпечення по проекту у формі
гарантій, порук, страхування.
Боргове наванта- Як правило, питома вага боргових Можливість залучати значні обсяги капіталу з високим
ження та вартість ресурсів не перевищує 70%. фінансовим важелем. Як правило, кредитори покривають до
капіталу проекту Вартість фінансування враховує ризики 90% необхідних витрат проекту.
ІП, кредитоспроможність ініціатора та Вартість капіталу залежить від типу проектного кредитування
якість забезпечення. (наприклад, без регресу на позичальника є найбільш дорогим
для проектної компанії / або ініціатора).
У цілому, є дорожчою враховуючи відсутність застави.
Розподіл ризику по Традиційно позичальник приймає на себе Розподіл ризиків між ініціатором та інвесторами
проекту між його усі ризики по реалізації проекту (повний (кредиторами).
учасниками регрес на позичальника). Підприємство – ініціатор проекту може перенести частину
Банк зберігає право компенсації усіх своїх ризиків на інших учасників проекту.
зобов’язань позичальника перед ним. Залежить від типу проектного кредитування: без регресу на
позичальника (найбільш ризиковано для банку); з частковим
регресом (паритетний розподіл ризику); з повним регресом на
позичальника (прирівнюється до звичайного кредитування).
Участь банку у процесі Виконання банками кредитно-фінансових Виконання банками кредитно-фінансових, організаційних,
організації фінансу- (кредитора, інвестора, платіжного агента, аналітичних і консалтингових функцій. При нестачі
вання та розподілі гаранта), організаційних в рамках відповідного досвіду залучаються на аутсорсинг незалежні
прибутку по проекту спільного кредитування і консалтингових експерти та консультанти.
функцій. Банк приймає участь у розподілі прибутку в обсягах
Банк не приймає участь у розподілі прийнятих ризиків.
прибутку по проекту.
Джерело: розроблено на основі робіт: В.Н. Шенаева, В.Ю. Катасонова, В.А. Москвина, Е.В.Тихомирової, А.А. Пересади, Т.В. Майорової,
Л.Г. Матвеевої, І.О. Ніконової та Постанови Національного банку № 351 від 30 червня 2016 р.
 2. Стадії процесу банківського інвестиційного кредитування

1) Розробка основних напрямків роботи банку з інвестиційного кредитування на

перспективу, що включає в себе:
а)оцінку макроекономічної ситуації в країні в цілому, а також у регіоні роботи потенційних
інвестиційних позичальників зокрема;
б)розробку внутрішньобанківських нормативних документів з інвестиційного кредитування;
Банки зобов’язані розробити та затвердити за рішенням відповідного органу внутрішньобанківське
положення про порядок проведення кредитних операцій та методики проведення оцінки фінансового
стану позичальника; визначення класу боржника/контрагента; визнання банком дефолту
боржника/контрагента; розрахунку розміру кредитного ризику; порядку та процедури щодо роботи банку
із заставою. Ці документи повинні подаватися на вимогу вповноважених працівників НБУ для перевірки
достовірності оцінки фінансового стану позичальника, правильності їх класифікації та достатності
резервів під кредитні ризики. Відсутність чи неподання цих документів для ознайомлення уповноваженим
документів для ознайомлення уповноваженим працівникам Національного банку вважається підставою
для негативних висновків щодо якості активів та управління банку.
Водночас, якщо банк здійснює довгострокове кредитування інвестиційних проектів, то внутрішні
положення банку мають містити:
правила щодо порядку видачі такого кредиту,
методики оцінки інвестиційного проекту,
методики аналізу бізнес-плану реалізації інвестиційного проекту та його самоокупності,
методики оцінки інвестиційної кредитоспроможності,
визначення схем кредитування інвестиційних проектів,
регламенту підготовки прийняття рішень про надання інвестиційного кредиту.
 в)визначення лімітів на інвестиційне кредитування (для акціонерів, для нових та старих клієнтів,
для певного виду кредиту тощо);
г)підготовку персоналу банка для роботи з інвестиційними позиками;
д)формування стратегії управління кредитними ризиками при кредитуванні інвестиційних
проектів.
2) Обґрунтування та надання банківського інвестиційного кредиту.
а) розгляд заявки на одержання інвестиційного кредиту позичальником та основних документів;
б) аналіз техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проекту;
в) вивчення кредитоспроможності клієнта та оцінку ризиків щодо позики;
г) структурування (визначення основних параметрів) кредиту;
д) підготовка та укладання кредитної угоди;
е) видача кредиту.
3) Контроль за цільовим використанням кредиту та його своєчасним погашенням (моніторинг
інвестиційного кредиту).
а) перевірка цільового використання позичкових коштів на фінансування інвестиційного проекту
(ІП) протягом всього строку дії кредитної угоди;
б) контроль за відповідністю реалізації інвестиційного проекту техніко-економічним вимогам;
в) контроль за грошовими потоками юридичної особи - боржника за інвестиційним кредитом;
г) аналіз фінансового стану позичальника протягом всього строку кредитування, а також
дотриманням установлених значень показників / коефіцієнтів фінансової стійкості юридичної особи -
боржника;
д) перевірка збереження застави;
е) перевірка виконання умов кредитної угоди та ін.
 3. Оцінка банком інвестиційної кредитоспроможності позичальника
Відповідно до «Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними
банківськими операціями» від 30.06.2016 №351: платоспроможність - здатність боржника (контрагента
банку) своєчасно здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов’язань відповідно до умов договорів.
Відповідно до Положення №23 від 25.01.2012 р. кредитоспроможність - наявність у боржника
(контрагента банку) передумов для проведення кредитної операції і його спроможність повернути борг у
повному обсязі та в обумовлені договором строки.
Інвестиційна кредитоспроможність підприємства – це можливість погашення інвестиційних кредитів у
результаті успішної реалізації інвестиційного проекту. У загальному вигляді основними напрямками аналізу
при оцінці інвестиційної кредитоспроможності позичальника мають бути:
 якість інвестиційного проекту та плану його реалізації (також оцінка умов, що впливають/можуть
вплинути на реалізацію інвестиційного проекту)
 фінансова стійкість боржника, що, зокрема, підтверджується результатами аналізу його
платоспроможності, надійності та стабільності бізнесу;
 характеристик ініціатора інвестиційного проекту; готовність акціонерів/власників боржника/контрагента
брати на себе відповідальність за виконання боржником зобов'язань перед банком, що, зокрема,
підтверджується наявністю достатнього обсягу власного (акціонерного) капіталу боржника, наданими
акціонерами/власниками боржника гарантіями щодо погашення боргу (за потреби) тощо;
 забезпечення інвестиційного кредиту (майнове); застава є прийнятним забезпеченням за умови
дотримання таких принципів: безперешкодного стягнення, справедливої оцінки, збереження -
передбачає наявність договору страхування предмета застави.
Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюється кожним банком самостійно його
внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій (кредитних) та методикою проведення
оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку) з урахуванням вимог НБУ.
 Банк визначає клас боржника - юридичної особи (крім банку та бюджетної установи) та боржника -
емітента цінних паперів на підставі оцінки його фінансового стану за одним із 10 класів.
Банк визначає клас інших боржників/контрагентів за одним із 5 класів.

 Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи

(крім банку, бюджетної установи та юридичної особи - боржника за спеціалізованим кредитом):
Банк здійснює оцінку фінансового стану боржника - юридичної особи не рідше ніж один раз на три
місяці.
Банк здійснює оцінку фінансового стану юридичної особи (крім банку), якій надано кредит шляхом
розрахунку інтегрального показника фінансового стану боржника – юридичної особи.

Банк розраховує інтегральний показник із застосуванням логістичної моделі за такою формулою:

де Z - інтегральний показник;
xі - показники, що визначаються на підставі фінансових коефіцієнтів, розрахованих за даними фінансової звітності
боржника - юридичної особи, з урахуванням установлених Національним банком діапазонів для кожного фінансового
показника;
βi - коефіцієнти логістичної моделі, що визначаються з урахуванням вагомості показників;
β0 - вільний член логістичної моделі, значення якого актуалізується Національним банком.

Величини xi, β0, βi щороку актуалізуються Національним банком на підставі даних фінансової звітності боржників -
юридичних осіб. Банк для актуалізації логістичної моделі подає до Національного банку дані про класифікацію боржників -
юридичних осіб, а також дані їх фінансової звітності, за формою та в строки, установлені Національним банком.
Банк розраховує інтегральний показник з урахуванням пояснень щодо визначення моделі
розрахунку інтегрального показника боржника - юридичної особи, наведених у додатку 7 до
Положення №351.
 НАПРИКЛАД: Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство: секція A
Моделі розрахунку інтегрального показника боржника - юридичної особи для великого або
середнього підприємства
№ Групи видів Моделі Фінансові Діапазони Мінімальне Максимальне Показники
з/п економічної діяльності показники фінансових значення значення (Xi)
(Ki) показників діапазону діапазону
(Ki min) (Ki max)
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Сільське господарство, Z = 2,599 + 1 Менше ніж 0,7% -1,452
лісове господарство та 0,451 · X2 + 2 0,7% 5,5% 0,089
рибне господарство: 0,637 · X5 + K9 3 5,5% 23,1% X9 0,252
секція A 0,529 · X8 + 4 Дорівнює або більше ніж 23,1% 0,515
0,362 · X9 +
0,756 · X11

Розрахунок фінансових показників, що використовуються для розрахунку інтегрального

показника фінансового стану боржника - юридичної особи5 -

Фінансовий показник Характеристика Формула розрахунку Алгоритм розрахунку для великого або
середнього підприємства
1 2 3 4
9. K9 - показник Ефективність ф. 2 р. 2190 - р. 2195 гр. 3
Фінансовий результат від операційної
рентабельності операційної діяльності ________________
діяльності
операційної діяльності підприємства ф. 2 р. 2000 + р. 2010 гр. 3
____________________
Чистий дохід від реалізованої продукції
(зароблених страхових премій)
 Визначення класу боржника - юридичної особи для великого або середнього підприємства за
інтегральним показником
№ Види економічної діяльності Діапазони значень інтегрального показника за класами Z
з/п клас 1 клас 2 клас 3 клас 4 клас 5 клас 6 клас 7 клас 8 клас 9
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 Сільське господарство, лісове Більше До +4,46 До +3,79 До +3,12 До +2,45 До +1,77 До +1,10 До +0,43 Менше
господарство та рибне ніж +4,46 від +3,79 від +3,12 від +2,45 від +1,77 від +1,10 від +0,43 від -0,24 ніж -0,24
господарство: секція A

Діапазони значень коефіцієнта ймовірності дефолту PD боржника - юридичної особи

№ Клас боржника - юридичної Діапазони значень коефіцієнтів PD
сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство - секція А
з/п особи
1 1 0,005 - 0,013
2 2 0,014 - 0,023
3 3 0,014 - 0,023
4 4 0,049 - 0,09
5 5 0,10 - 0,14
6 6 0,15 - 0,18
7 7 0,19 - 0,25
8 8 0,26 - 0,32
9 9 0,33 - 0,99
10 10 1,0

Імовірність дефолту (PD) - компонент (коефіцієнт) розрахунку розміру кредитного ризику, що відображає
ймовірність припинення виконання боржником/контрагентом своїх зобов'язань.
 Банк коригує визначений на підставі розрахунку інтегрального показника фінансового стану клас
боржника - юридичної особи, застосовуючи коригуючі фактори, зокрема щодо:
1) своєчасності сплати боргу боржником - юридичною особою з дотриманням таких вимог:
 у разі наявності факту прострочення боргу від 31 до 60 днів - банк визначає клас не вище 5;
 від 61 до 90 днів - не вище 8;
 91 та більше днів - не вище 10;
2) належності боржника до групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов'язаних контрагентів -
згідно з вимогами пунктів 61 - 64 розділу IV Положення №351;
3) ознак, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, - згідно з розділом XVII
Положення (наприклад, Банк визначає клас боржника/контрагента не вище 5 якщо функціонування боржника
- юридичної особи менше одного року з дати державної реєстрації);
4) вимог щодо визнання/припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента - згідно
з розділом XVIII Положення (наприклад, якщо у банку немає фінансової звітності боржника - юридичної
особи за останній звітний період понад три місяці / або контрагент заявив про банкрутство);
5) інформації з Кредитного реєстру про нижчий (гірший) від визначеного банком клас боржника.

Під час визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи банк
також ураховує: динаміку фактичних значень інтегрального показника, якість менеджменту
боржника – юридичної особи, наявність та активність ринків збуту продукції, наявність та стан
виконання бізнес-плану, рейтинги боржника – юридичної особи (за наявності) та інші події та
обставини, що можуть впливати на припинення виконання боржником своїх зобов'язань. У Додатку 8
Положення №351 зображено трансформацію кредитного рейтингу за міжнародною шкалою боржника
в клас боржника.
Порядок урахування впливу такої інформації в межах передбаченого Положенням для боржника -
юридичної особи банк визначає у внутрішньобанківському положенні.
  Банк здійснює визначення класу юридичної особи - боржника за спеціалізованим кредитом
(за одним із 5 класів) із застосуванням багатофакторної моделі наведеної в додатку 10 до
Положення №351 від 30.06.2016

Банк здійснює оцінку фінансового стану та визначає клас боржника - юридичної особи за спеціалізованим
кредитом із застосуванням багатофакторної моделі оцінки фінансового стану боржника - юридичної особи за
спеціалізованим кредитом, яка включає фактори, субфактори, компоненти субфакторів для відповідних видів
фінансування та етапів проєкту.
Банк визначає показник багатофакторної моделі відповідно до формули:

де Zsl - показник багатофакторної моделі;

ai - вага фактору. Сума ваг факторів дорівнює 1,0;
Fi - значення фактору.

Вага факторів багатофакторної моделі

№ Вага фактору, a i
з/п Фактор, F i передексплуатаційний експлуатаційний
етап проєкту етап проєкту
1 2 3 4
1 Характеристики фінансової стабільності боржника (F 1) 0,4 0,6
2 Правове середовище та характеристики проєкту (F 2) 0,2 0,1
3 Характеристики фінансової стійкості ініціатора та/або 0,2 0,1
забудовника (F 3)
4 Забезпечення банком належного захисту своїх інтересів (F 4) 0,2 0,2
 Основними фінансовими показниками, які враховує Банк при оцінюванні фінансової стабільності
боржника (F 1) є: DSCRi, DSCRc, LLCR, PLCR, DER

Інтервальний коефіцієнт показник, який розраховується не рідше ніж один раз на три місяці на підставі
обслуговування (покриття) даних квартальної фінансової звітності боржника як співвідношення показника
боргу (Debt-Service Coverage "чистий рух коштів від операційної діяльності" і обсягу платежів за зобов'язаннями
Ratio interval/DSCRi) боржника - юридичної особи за залученими коштами для реалізації проєкту
(кредити, позики, боргові цінні папери), що підлягали сплаті у звітному кварталі,
включаючи несплачені платежі, що підлягали сплаті в попередніх періодах.

Кумулятивний коефіцієнт показник, який розраховується як співвідношення майбутніх грошових потоків

обслуговування (покриття) від операційної діяльності боржника - юридичної особи, які будуть згенеровані
боргу (DebtService Coverage виключно внаслідок реалізації проєкту за період часу від звітної дати до дати
Ratio cumulative/DSCRc) закінчення дії кредитного договору, і сукупного обсягу платежів за зобов'язаннями
боржника - юридичної особи за залученими коштами для реалізації проєкту
(кредити, позики, боргові цінні папери), що підлягатимуть сплаті за цей період
часу.
DSCRc = ГП згенеровані до строку закінчення кредитної угоди / Фактична сума платежів за зобов’язаннями
на звітну дату

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) 14

Коефіцієнт достатності коштів показник, який розраховується як співвідношення теперішньої вартості
від операційної діяльності майбутніх грошових потоків від операційної діяльності боржника - юридичної
боржника - юридичної особи особи, які будуть згенеровані виключно внаслідок реалізації проєкту за період часу
для обслуговування боргу від звітної дати до дати закінчення дії кредитного договору і сукупного обсягу
протягом терміну дії боргу боржника - юридичної особи на звітну дату за залученими коштами для
кредитного договору (Loan Life реалізації проєкту (кредити, позики, боргові цінні папери).
Coverage Ratio /LLCR)
LLCR= Продисконтовані ГП до строку закінчення кредитної угоди за ефективною ставкою по кредиту /
Фактична суми боргу на звітну дату
Коефіцієнт достатності коштів показник, який розраховується як співвідношення теперішньої вартості
від операційної діяльності майбутніх грошових потоків від операційної діяльності боржника - юридичної
боржника - юридичної особи особи, які будуть згенеровані виключно внаслідок реалізації проєкту за період часу
протягом строку корисного від звітної дати до дати закінчення строку корисного використання (експлуатації)
використання (експлуатації) активу / об'єкта і сукупного обсягу боргу боржника - юридичної особи на звітну
активу / об'єкта для дату за залученими коштами для реалізації проєкту (кредити, позики, боргові цінні
обслуговування боргу за
папери).
залученими для реалізації
проєкту коштами (Project Life PLCR= Продисконтовані ГП до строку закінчення корисного використання за ефективною ставкою по кредиту
/ Фактична суми боргу на звітну дату
Coverage Ratio/PLCR)
Коефіцієнт участі ініціатора показник, який розраховується як співвідношення на звітну дату обсягу зобов'язань
проєкту у фінансуванні боржника - юридичної особи за залученими коштами для реалізації проєкту (кредити,
проєкту (фінансовий позики, боргові цінні папери) і розміру внесків ініціатора проєкту на безповоротній
леверидж) (Debt to Equity основі / за угодами, умовами яких передбачено повернення цих внесків після повного
Ratio/DER) погашення боржником - юридичною особою зобов'язань за спеціалізованим кредитом, у
розмірі, що не перевищує суму внесків, унесених ініціатором проєкту на безповоротній
основі.
DER = ПК / ВК = Debt / Equity

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) 15

 Банк коригує визначений на підставі оцінки фінансового стану клас боржника - юридичної особи за
спеціалізованим кредитом, застосовуючи коригуючі фактори, а саме щодо:
1) своєчасної сплати боргу боржником з дотриманням таких вимог:
у разі наявності факту прострочення боргу від 31 до 60 днів - банк визначає клас не вище 3;
у разі наявності факту прострочення боргу від 61 до 90 днів - банк визначає клас не вище 4;
у разі наявності факту прострочення боргу 91 та більше днів - банк визначає клас не вище 5;
2) ознак, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, згідно з розділом XVII
Положення №351; Наприклад: значення хоча б одного з наведених нижче фінансових показників оцінки
фінансового стану боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом є:
меншим 1,05 - для DSCRc;
меншим 1,4 - для PLCR;
більшим 4 - для DER;
значення коефіцієнта DSCRi за спеціалізованим кредитом є меншим 1 два квартали поспіль.
3) вимог щодо визнання/припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента - згідно
з розділом XVIII Положення №351; Наприклад: значення хоча б одного з наведених нижче фінансових
показників оцінки фінансового стану боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом на
передексплуатаційному / експлуатаційному етапі є:
меншим 1 - для DSCRc;
більшим 10 - для DER;
меншим 1 - для PLCR.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) 16

  Банк здійснює оцінку фінансового стану фізичної особи, якій надано кредит (далі -
боржник - фізична особа), у тому числі тієї, яка є суб’єктом господарювання, на підставі таких
кількісних та якісних показників.

Кількісні показники:
1) сукупний чистий дохід (регулярні доходи, отримувані у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород,
доходів від надання в оренду майна, з відрахуванням податків та обов'язкових платежів; пенсії; соціальна допомога;
проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші пасивні (інвестиційні) доходи з відрахуванням податків; дохід від
діяльності фізичної особи як суб'єкта господарювання або від здійснення незалежної професійної діяльності з
відрахуванням податків і щомісячних сукупних витрат, пов'язаних із веденням господарської діяльності );
1-1) сукупний обсяг боргового навантаження: сукупний обсяг платежів боржника, що підлягають сплаті
відповідно до умов договорів про надання кредитів, укладених боржником із банком, іншими банками та
небанківськими фінансовими установами;
2) накопичення на рахунках у банку (інформація надається боржником - фізичною особою за бажанням);
3) коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його
фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитом (зокрема співвідношення сукупних доходів і
витрат/зобов'язань боржника - фізичної особи; співвідношення обсягу боргу за кредитом до вартості об'єкта
кредитування; співвідношення щомісячних витрат боржника на обслуговування боргу до обсягу його
щомісячних доходів тощо). Оптимальні значення цих коефіцієнтів банк установлює самостійно з
урахуванням видів кредитів і залежно від форми їх надання, цільового призначення, строку користування,
наявності забезпечення, способу сплати тощо.
Банк для розрахунку кількісних показників ураховує доходи, факт отримання яких протягом дії договору
підтверджується достовірними документами, виданими третьою особою [довідка з місця роботи,
довідка/декларація про доходи, виписка (довідка) банку з рахунку про рух коштів] або банком-кредитором,
який є роботодавцем боржника - фізичної особи або здійснює обслуговування його рахунку.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) 17

 Якісні показники:
1) загальний матеріальний стан клієнта (наявність у власності майна, крім майна, переданого в заставу);
2) соціальна стабільність клієнта (наявність постійної роботи, ділова репутація, сімейний стан тощо);
3) вік клієнта;
4) кредитна історія боржника.
Банк оцінює якісні показники на підставі достовірних документів, у тому числі відповідних копій
документів, засвідчених у встановленому законодавством порядку.
Питома вага кількісних показників у загальній оцінці фінансового стану боржника - фізичної особи
має становити не менше ніж 70 відсотків.

Банк визначає клас боржника - фізичної особи на підставі результатів оцінки його фінансового стану
відповідно до наведених характеристик, у тому числі з урахуванням фактора своєчасності сплати боргу.
1) клас 1 - фінансовий стан високий: сукупний обсяг боргового навантаження боржника - фізичної особи не перевищує 50 %
обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; кількість календарних днів прострочення погашення боргу не перевищує сім днів;
2) клас 2 - фінансовий стан добрий: сукупний обсяг боргового навантаження боржника не перевищує 60 % обсягу його
сукупного чистого доходу за відповідний період; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить від 8 до 30 днів;
3) клас 3 - фінансовий стан задовільний: сукупний обсяг боргового навантаження боржника - фізичної особи не перевищує
70 % обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; кількість днів прострочення погашення боргу становить від 31 до 60 днів;;
4) клас 4 - фінансовий стан незадовільний: фінансовий стан незадовільний: сукупний обсяг боргового навантаження
боржника - фізичної особи не перевищує 80 % обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; кількість календарних днів
прострочення погашення боргу становить від 61 до 90 днів;
5) клас 5 - фінансовий стан критичний: сукупний обсяг боргового навантаження боржника - фізичної особи перевищує 80 %
обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; кількість днів прострочення погашення боргу становить більше 90 днів; коефіцієнти,
що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитом,
нижчі, ніж їх оптимальні значення.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) 18

 Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - фізичної особи виходячи зі
скоригованого класу боржника згідно з таблицею 2 додатка 9 до Положення №351.

Діапазони значень коефіцієнта ймовірності дефолту PD боржника - фізичної особи

№ Клас Діапазони значень коефіцієнтів PD за кредитами Діапазони значень коефіцієнтів PD за кредитами
з/п боржника - в гривні в іноземній валюті
фізичної заставою за заставою за за якими інші заставою за заставою за за якими інші
особи якими є якими є придбані види застави або якими є якими є види застави або
предмети транспортні застави немає предмети іпотеки придбані застави немає
іпотеки засоби транспортні
засоби
1 2 3 4 5 6 7 8
1 1 0,005 - 0,14 0,005 - 0,12 0,005 - 0,15 0,005 - 0,16 0,005 - 0,13 0,005 - 0,17
2 2 0,15 - 0,36 0,13 - 0,32 0,16 - 0,40 0,17 - 0,40 0,14 - 0,35 0,18 - 0,44
3 3 0,37 - 0,64 0,33 - 0,62 0,41 - 0,76 0,41 - 0,70 0,36 - 0,68 0,45 - 0,80
4 4 0,65 - 0,99 0,63 - 0,99 0,77 - 0,99 0,71 - 0,99 0,69 - 0,99 0,81 - 0,99
5 5 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) 19

 4. Способи погашення інвестиційних кредитів
На практиці виділяють два основні способи погашення інвестиційних кредитів:
 погашення періодичними внесками (може бути і рівними виплатами основного боргу);
 аннуїтетна схема погашення («амортизаційне» погашення).
Погашення періодичними внесками. Протягом усього строку кредиту погашається основний борг. На
залишок несплаченого основного боргу в кінці кожного розрахункового періоду – нараховуються відсотки
за кредитом.
«Амортизаційне погашення» або аннуїтетна схема погашення кредиту. Погашення кредиту
здійснюється періодично (поступово) протягом усього терміну дії кредитної угоди рівними строковими
виплатами (включаючи погашення основного боргу та відсотків).
Розрахунок строкової виплати при аннуїтентій схемі проводиться за формулою:

 i   i  1  i n 
Р  В n 
 B  
1  1  i    1  i   1 ,
n

де і — відсоткова ставка за період; п — строк кредиту (кількість періодів); В — величина основного боргу.
На практиці часто виникає ситуація потреби визначення суми залишку невиплаченого основного
боргу на початок певного періоду (k-го). Для розрахунку цієї величини використовується наступна
формула:

Bk  B  1  i   1  i 
n ( k 1)
/ 1  i 1.
n

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) 20

 5. Розрахунок строку інвестиційного кредиту

Важливим у розгляді цієї теми є також визначення строку користування інвестиційною позикою.
Конкретний строк повернення позики залежить від форми кредитування, окупності витрат,
платоспроможності та фінансового становища позичальника, кредитного ризику та необхідності прискорення
оберненості кредитних ресурсів.
Розрахунки, що виконуються банком у період надання кредиту на нове будівництво, технічне
переозброєння, розширення підприємств, здійснюється за такими формулами.
Розрахунок повного строку кредиту:
ПСк = Пв + Ппл + Пп , де
ПСк - повний строк кредиту;
Плп - пільговий період;
Пв - період використання;
Пп - період погашення.

Період використання, як правило, це строк нового будівництва, розширення або реконструкції об`єкту.
Пільговий період - це строк освоєння виробничих потужностей – період часу з моменту введення
підприємства (об`єкту) в експлуатацію до дня досягнення проектних техніко-економічних показників.
Період погашення – це період часу протягом якого, починаючи із дня введення об`єкту в дію,
позичальник повністю розраховується з банком за кредит за рахунок всіх джерел сплати.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) 21

 6. Загальна характеристика основних форм забезпечення кредиту

Під формою забезпечення повернення банківської позики слід розуміти конкретне джерело погашення
боргу, юридичне оформлення права кредитора на його використання та організацію контролю банку за
достатністю даного джерела.
! Особливістю інвестиційного кредитування є те, що цей кредит не може бути бланковим (не
забезпеченим), окрім спеціалізованих кредитів (кредитів під ІП), наданих компанії спеціального призначення
(SPE).
В Україні згідно з чинним законодавством банки можуть використовувати наступні форми забезпечення
інвестиційних кредитів:
1. застава; Особливістю інвестиційного кредитування є те, що предметом застави може бути тільки
реальне (матеріальне) майно підприємця (рухоме та нерухоме). Фінансові активи приймаються кредитором
лише як додаткове забезпечення.
Застава майна клієнта є однією з розповсюджених форм забезпечення повернення кредиту. Застава
майна оформляється договором про заставу, підписаним двома сторонами, що підтверджує право
кредитора при невиконанні платіжного зобов’язання позичальником одержати переважне задоволення
претензій з вартості закладеного майна.
Предметом застави можуть виступати речі, цінні папери, інше майно та майнові права, що можуть бути
відчужені заставодавцем і на які може бути звернене стягнення.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) 22

 Залежно від матеріально-речового змісту предмети застави підрозділяються на наступні групи:
1. Застава майна клієнта:
– застава товарно-матеріальних цінностей:
а) застава сировини, матеріалів, напівфабрикатів;
б) застава товарів і готової продукції;
в) застава валютних цінностей (наявної валюти), золотих виробів, прикрас, предметів мистецтва й
антикваріату;
г) застава інших товарно-матеріальних цінностей;
– застава цінних паперів, включаючи векселі;
– застава депозитів, що перебувають у тому ж банку;
– застава нерухомості (іпотека).
2. Застава майнових прав:
– застава права орендаря;
– застава права автора на винагороду;
– застава права замовника за договором підряду;
– застава права комісіонера за договором комісії.
У Цивільному кодексі України виділяють окремі види застав:
1. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
2. Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у
володіння третій особі.
Наступна застава майна, що вже заставлене, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави.
Наступна застава майна не припиняє право застави попереднього застяводержателя. Перший заставодержатель має
переважне право перед наступними заставодержателями на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майні.
Вимоги наступних заставодержателів задовольняються в порядку черговості виникнення права застави.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) 23

 2. гарантія або порука;
Відповідно до Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. № 435 – ІV:
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель
відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як
солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів,
неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Порука припиняється:
- порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя,
внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
- порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.
- порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука
припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до
поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється,
якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром)
виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.
Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується
сплатою суми, на яку видано гарантію.
Строк дії гарантії:
- Гарантія діє протягом строку, на який вона видана.
- Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.
- Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Правові наслідки порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією:
1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму
відповідно до умов гарантії.
2. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До
вимоги додаються документи, вказані в гарантії.
3. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого о у гарантії, на який її видано.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) 24

 У разі оформлення за кредитом поруки або гарантії під час юридичної експертизи кредитного проекту необхідно
перевірити наступні документи:
1)копії нотаріально посвідчених документів поручителя, гаранта: щодо створення підприємства і предмету
його діяльності (свідоцтво про державну реєстрацію); копія довідки про внесення підприємства до Єдиного
державного реєстру підприємств та організацій України); установчих документів (статут, засновницький
договір), установчого акту, положення про філію та представництво юридичної особи тощо;
2)відомості про наявність (ухвала господарського суду) чи відсутність порушеної справи про банкрутство
відносно поручителя та/або гаранта;
3)згода поручителя — у випадку зміни зобов'язання, забезпеченого порукою, внаслідок чого збільшується
обсяг його відповідальності, а також у разі переведення боргу на іншу особу;
4)документи, що підтверджують повноваження керівника поручителя, гаранта на укладення, підписання угод
та розпорядження майном та/або майновими правами підприємства.

3. страхова угода;
Страхування кредитів проводиться у двох формах:
- добровільне страхування відповідальності позичальника за непогашення кредитів,
- добровільне страхування ризику непогашення кредитів.
Договір страхування вступає в силу після сплати страхової премії, яка найчастіше сплачується одноразово і не
пізніше дати видачі кредиту.

4. передоручення (цесія) на користь банку вимог і рахунків до третьої особи.

Переуступка контрактів практикується при кредитуванні будівельних компаній або фірм, які проводять
регулярні поставки товарів за контрактами. Позичальник переуступає контракт на користь банку, після чого всі
надходження від покупця зі сплати контрактних робіт зараховуються в погашення боргу.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) 25

 7. Вимоги до застави (вибір заставного майна) при банківському кредитуванні
При роботі із забезпеченням кредиту рекомендується додержуватися критеріїв прийнятності та
достатності.
Критерій прийнятності відображає якісну визначеність предмета застави, критерій достатності –
кількісну.
Загальні вимоги до якісної сторони предметів застави, незалежно від їхнього матеріально-речовинного змісту,
зводяться до наступного:
 предмети застави (речі та майнові права) повинні належати позичальникові (заставникові) або перебувати в його
повному господарському володінні;
 предмет застави має бути таким, що вільно відчужується (тобто вільний від будь-яких зобов'язань, в тому числі
не знаходиться у податковій заставі, не переданий в оренду, лізинг, не знаходиться під арештом тощо);
 предмети застави повинні мати грошову оцінку;
 предмети застави повинні бути ліквідними, тобто мати здатність до швидкої реалізації,
 предмет застави може довго зберігатися і зберігання його відносно недороге;
 не обтяжений іншими зобов'язаннями (в окремих випадках при кредитуванні надійних пріоритетних позичальників
допускається прийняття в заставу майна, що перебуває в оренді, але обов'язково за умови наявності оформленої
належним чином згоди орендодавця та орендатора на дострокове розірвання договору оренди).

Загальним вимогам до кількісної визначеності предметів застави є перевищення вартості закладеного майна в
порівнянні з основним зобов’язанням, що має заставодавець стосовно заставоутримувача, тобто вартість закладеного майна
повинна бути більшою за суму позики та відсотків за нею.

! САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ.
У Положенні НБУ «Про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими
операціями» від 30 червня 2016 року № 351 (Додаток 6) визначено види прийнятного забезпечення за кредитними
операціями та коефіцієнти ліквідності забезпечення під час розрахунку резерву.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) 26

 Не можуть бути предметом застави:
- національні, культурні та історичні цінності, що перебувають у держав ній власності і занесеш або
підлягають занесенню до Державного р еєстру національного культурного надбання;
- майно культового призначення, що належить релігійним організаціям;
- вимоги, що мають особистий характер (тобто права, що не мають майнового змісту та не можуть бути
відчужені від носіїв, наприклад, авторське, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом;
- об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, тобто, об'єкти, що мають
загальнодержавне значення, та казенні підприємства, а саме - майнові комплекси таких підприємств та їх структурних
підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне
значення;
- майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів , що перебувають в процесі
корпоратизації;
- майно і кошти благодійних організацій;
- майно вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності, що забезпечує їх статутну
діяльність;
- інше майно та/або майнові права, заборона відчуження або передачі в заставу яких прямо передбачена законодавством
України або установчими документами суб'єктів господарювання.

Недоцільно приймати в заставу:

• промислове та торговельне обладнання із строком експлуатації або виготовлення понад 5 років;
• основні засоби виробничого призначення (крім майнових комплексів), які не можуть бути виділені в окремо розташовані
одиниці і не мають незалежного енерго-, водо-, теплопостачання та під'їзних шляхів;
• автомобілі із строком випуску понад 3-5 років та пробігом: для автомобілів іноземного виробництва - понад 150 тис.
км;
• оргтехніку та побутову техніку строком виготовлення або експлуатації понад 1 рік;
• залежалі (понад 1 рік) товарні запаси, залежалу сировину та товари в обігу та переробці, які не користуються попитом;
• майнові права по договорах (контрактах), дебіторська заборгованість по яких є простроченою, або розрахунки за цим
контрактом не здійснювались чи здійснюються в негрошовій формі;
• будинки або квартири, що знаходяться в приватній власності заставодавця, якщо в них проживають та/або
зареєстровані неповнолітні особи.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) 27

 Як зазначалось, предмет застави не повинен бути переданий у заставу по інших зобов'язаннях позичальника або
бути предметом інших зобов'язань, в т.ч. договору оренди чи лізингу.
Щодо рухомого майна, цю обставину необхідно перевіряти за допомогою Державного реєстру обтяжень рухомого
майна, а щодо нерухомого – за допомогою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Одночасно, в договорі застави обов'язково повинно бути передбачено, що наступні застави майна, яке передано у
заставу банку, допускаються лише за письмовою згодою банку.
Якщо предмет застави знаходиться у спільній власності, він може бути передане у заставу лише за згодою усіх
співвласників.
Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках встановлених законодавством, договір застави підлягає
обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Також обов’язковим є страхування предмету застави.

Умови, що повинні дотримуватись при страхуванні заставного майна:
- контроль наявності страхування заставного майна впродовж всього строку дії договору застави;
- загальна страхова сума повинна бути не меншою за суму кредиту;
- Банк повинен бути визначений в договорі страхування як “Вигодонабувач”;
- виплата страхового відшкодування клієнту повинна погоджуватись з Банком (в частині наявності невиконаних
зобов’язань за забезпеченим застрахованим майном кредитом).

Після погодження договору застави із відповідними службами банку, підписання його сторонами, та нотаріального
посвідчення, інформація про обтяження заставного майна вноситься до відповідного державного реєстру:
- Державного реєстру обтяжень рухомого майна – інформація вноситься до реєстру при укладанні договору застави
на підставі заяви встановленого зразка, що надається працівником кредитної служби,
- Державного реєстру речових прав на нерухоме майно – інформація вноситься до реєстру нотаріусом при
укладанні договору застави.
Інформація щодо існування обтяження на заставне майно має бути внесена до відповідного реєстру не пізніше
наступного робочого дня після укладання договору застави.

«Інвестиційне кредитування» (лектор Урванцева С.В.) 28