Семінар № 3 «Управління грошовими потоками на підприємстві»

План
1. Економічна сутність грошового потоку підприємства і класифікація його видів
2. Процес управління грошовими потоками підприємства
3. Методи оптимізації грошових потоків підприємства
4. Планування грошових потоків

№1. Грошові потоки підприємства – це сукупність розподілених в часі надходжень

та виплат грошових коштів, що формуються в ході господарської діяльності.
Висока роль ефективного управління грошовими потоками підприємства
визначається наступними основними положеннями:
Саме грошові потоки обслуговують всі господарські операції. Ефективно
організовані грошові потоки є важливою умовою “фінансового здоров'я”
підприємства, адже надлишковий грошовий потік як і дефіцитний грошовий
потік для підприємства може негативно впливати на фінансові результати його
діяльності.
(Необхідність управління ліквідністю продиктована можливістю виникнення на підприємстві
трьох ситуацій, кожна з яких пов’язана з наявністю чи відсутністю грошових коштів та якістю
управління грошовими потоками:
виплати перевищують надходження підприємства за певний період. В цьому випадку виникає
дефіцит коштів, усунення якого вимагає залучення додаткових фінансових ресурсів, що також
пов’язано з витратами;
надходження перевищують виплати, що може призвести до надлишкової ліквідності. Вільна
готівка – це неприбутковий актив, тому вона повинна використовуватися для одержання додаткового
доходу, що вимагає здійснення фінансових заходів по розміщенню таких коштів;
збалансованість потоків платежів забезпечує стан фінансової рівноваги (ліквідності), який
гарантує існування підприємства в короткостроковому і довгостроковому періодах та задовольняє
фінансові потреби зацікавлених в підприємстві груп осіб. Фінансова рівновага гарантує стабільність і
є передумовою досягнення інших цілей)

Ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу

підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього розвитку,
фінансова стійкість підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки
різні види грошових потоків синхронізовані між собою по обсягах і в часі.
Високий рівень такої синхронізації забезпечує істотне прискорення реалізації
стратегічних цілей розвитку підприємства.

Раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності

здійснення операційного циклу підприємства.

Ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потребу в

позиковому капіталі, знизити залежність темпів розвитку підприємства від
позикового капіталу.

Управління грошовими потоками підприємства є важелем прискорення обороту

капіталу підприємства.
 Через ефективне управління грошовими потоками забезпечується зниження
ризику неплатоспроможності підприємства.
Ефективне управління грошовими потоками дозволяє зменшувати розмір
страхових залишків грошових коштів і використовувати тимчасово вільні
грошові кошти в якості капіталу.

Вчені-економісти досить часто вживають одночасно поняття “грошові потоки” та “фінансові

потоки”, ототожнюючи їх. При цьому, з одного боку, фінансовий потік прирівнюється до залишку
грошових коштів, з іншого, – під ним розуміють рух грошових коштів або документально оформлені
потоки грошових коштів та їх еквівалентів (В. Бочаров, Ю. Брігхем, Л. Гапенскі, Д. Ван Хорн, Д.
Вахович, С. Росс).
Фінансові потоки характеризують цілеспрямований рух фінансових ресурсів, який відбувається
постійно або з певною періодичністю з метою ефективного господарювання. Конкретизація певних
економічних відносин зумовлює ідентифікацію грошових і фінансових потоків.
Зазначені розбіжності у трактуванні понять “фінансовий” та “грошовий” потоки дозволяють
конкретизувати сфери їх застосування, а також визначити функції їх прояву.

Основні сучасні концепції, у яких розкривається сутність і значення грошових потоків підприємств:
 теорія грошових потоків (Л. Бернстайн, Ю. Брігхем, Дж. К. Ван Хорн, Д. Г. Сігл) – тлумачить
сутність грошових потоків через надходження і вибуття грошових коштів у результаті
діяльності підприємства;
 концепція орієнтовано-вартісного управління (Т. Коупленд, А. Раппопорт, Д. Волков) –
доводить, що генерування грошового потоку є умовою зростання корпоративної вартості;
 концепція дисконтування грошових потоків (Д. Б. Вільямс, М. Д. Гордон) – ґрунтується на
методології розрахунку та оцінки грошового потоку залежно від різноманітних факторів у
часовому періоді.
Вартість компанії є сумою її дисконтованих грошових потоків.

Розрахунок дисконтованого грошового потоку може бути проведений з використанням моделей:

 CCF (capital cash flows) – грошовий потік для всього капіталу, який відомий і кредиторам, і
акціонерам підприємства та враховує податковий щит;
 EFC (equity cash flows) – грошовий потік для власного капіталу, що доступний акціонерам
(власникам) підприємства;
 FCF (free cash flows) – грошовий потік для всієї величини капіталу (безборговий), який
відкритий для кредиторів та акціонерів.

Існує певна спільність підходів, за якими характеристика грошового потоку надається з позиції
процесу руху грошових коштів (обсягу їх надходжень і витрат) або конкретизації за певними видами.
І підхід – (І. Бланк, Є. Брігхем, В. Суторміна, Л. Коваленко) визначають грошові потоки як рух
грошових коштів (обіг), тобто їх надходження і виплати за визначений період часу;
ІІ підхід – (Т. Райс, Є. Брігхем, Є. Нікбахт) розкривають поняття “грошові потоки”,
конкретизуючи їх сутність за видами. На їх думку, грошові потоки охоплюють різні види потоків
грошових коштів, які опосередковують операційну, інвестиційну та фінансову діяльність
підприємства.
При цьому виокремлюють:
 чисті грошові потоки;
 традиційний грошовий потік;
 операційний грошовий потік;
 загальний грошовий потік.
Класифікація видів грошових потоків підприємства
З метою ефективного управління грошові потоки підприємства доцільно класифікувати за
наступними ознаками:
1. За масштабами обслуговування грошові потоки по підприємству в цілому; грошові потоки по
структурним підрозділам; по окремим господарським операціям а також по видам продукції.
2. За видами господарської діяльності грошові потоки класифікують на: грошові потоки по
операційній, фінансовій та інвестиційній діяльності.
3. За напрямком руху грошових коштів: вхідний грошовий потік та вихідний грошовий потік.
4. За методом визначення обсягу розрізняють: валовий грошовий потік та чистий грошовий потік.
5. За рівнем достатності розглядають: надлишковий грошовий потік та дефіцитний грошовий
потік.
6. За методами оцінки в часі – розглядають теперішній грошовий потік (поточний), та майбутній
(очікуваний) грошовий потік.
7. За ознакою безперервності формування в певному періоді: регулярний грошовий потік,
дискретний грошовий потік.
8. За рівнем значущості для забезпечення стабільності фінансово-господарської діяльності
підприємства у короткостроковому та довгостроковому періодах: пріоритетні грошові,
другорядні грошові потоки, обслуговуючі грошові потоки
9. За формою здійснення:  Довгостроковий грошовий потік.
 Безготівковий грошовий потік; 12. За можливістю забезпечення
 Готівковий грошовий потік. платоспроможності:
10. За сферою обігу:  Ліквідний грошовий потік;
 Зовнішній грошовий потік;  Неліквідний грошовий потік.
 Внутрішній грошовий потік. 13. Залежно від виду валюти:
11. За тривалістю здійснення:  Грошовий потік у національній валюті;
 Короткостроковий грошовий потік;  Грошовий потік в іноземній валюті.
№2.
 Основна мета управління грошовими потоками підприємства полягає в забезпеченні
фінансової рівноваги та стабільної платоспроможності підприємства в процесі його господарської
діяльності, шляхом оптимізації грошових потоків за надходженнями та видатками та їх синхронізації
в часі.
 Процес управління грошовими потоками підприємства послідовно охоплює наступні
основні етапи:
1. Забезпечення повного і достовірного обліку грошових потоків підприємства і формування
необхідної звітності.
2. Аналіз грошових потоків підприємства в попередньому періоді.
3. Оптимізація грошових потоків підприємства.
Найважливішими задачами, що розв’язуються в процесі цього етапу управління грошовими
потоками, є: виявлення і реалізація резервів, що дозволяють знизити залежність підприємства від
зовнішніх джерел залучення коштів; забезпечення більш повної збалансованості позитивних і
негативних грошових потоків у часі і по обсягах; забезпечення більш тісного зв’язку грошових
потоків по видах господарської діяльності підприємства; підвищення суми і якості чистого
грошового потоку, що генерується господарською діяльністю підприємства.
4. Планування грошових потоків підприємства в розрізі різних їхніх видів.
5. Забезпечення ефективного контролю грошових потоків підприємства.
Для розгляду питання руху грошових коштів використовують прямий і непрямий методи
обліку грошових потоків підприємства. Ці методи розрізняються між собою повнотою уявлення
даних про грошові потоки підприємства, початковою інформацією для розробки звітності та іншими
параметрами. Результати розрахунку суми чистого грошового потоку (ЧГП) по операційній,
інвестиційній і фінансовій діяльностях дозволяють визначити загальний його розмір по підприємству
в звітному періоді. Цей показник розраховується за формулою:

ЧГПп = ЧГПо + ЧГПі + ЧГПф,

де ЧГПп — загальна сума чистого грошового потоку підприємства за період, що розглядається,
тис. грн.;
ЧГПо — сума чистого грошового потоку підприємства по операційній діяльності, тис. гри.;
ЧГПі сума чистого грошового потоку підприємства по інвестиційній діяльності, тис. гри.;
ЧГПф сума чистого грошового потоку підприємства по фінансовій діяльності, тис. грн.
По інвестиційній діяльності сума чистого грошового потоку в узагальненому вигляді
розраховується як різниця між сумою реалізації окремих видів необоротних активів, фінансових
інвестицій і сумою їх придбання в звітному періоді. По фінансовій діяльності сума чистого
грошового потоку визначається як різниця між сумою фінансових ресурсів, залучених із зовнішніх
джерел, і сумою основного боргу, а також дивідендів (процентів), виплачених власникам
підприємства.

ЧГПі=Роз+Рна+Рдфі+Рва+Дп–Поз–∆НКБ–Пна–Пдфі–Ва ;
ЧГПф=Двк+Ддк+Дкк+БЦФ–Вобд–Вобк–Дза;
де Роз, Рна, Рдфі – сума реалізації основних засобів, що вибули, нематеріальних активів,
довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфелю підприємства,
Рва – сума повторної реалізації викуплених власних акцій,
Дп – сума дивідендів, одержаних підприємством по довгостроковим фінансовим інструментам
інвестиційного портфелю,
Поз, Пна – сума придбаних основних засобів і нематеріальних активів,
∆НКБ – сума приросту незавершеного капітального будівництва,
Пдфі – сума придбаних довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфелю,
Ва – сума викуплених власних акцій підприємства,
Двк – сума додатково залучених зовнішніх джерел власного (акціонерного) чи пайового капіталу,
Ддк – сума додаткових довгострокових кредитів і позик,
Дкк – сума додатково залучених короткострокових кредитів і позик,
БЦФ – сума коштів від безоплатного цільового фінансування,
Вобд – виплати основного боргу по довгостроковим кредитам,
Вобк– виплати основного боргу по короткостроковим кредитам і позикам,
Дза – сума дивідендів, виплачених акціонерам на вкладений капітал.
Фінансовий результат у випадку надходження грошових коштів визначається як «позитивний
грошовий потік», при витрачанні – як «негативний грошовий потік». Визначення чистого грошового
потоку від операційної діяльності можливо здійснити двома способами: прямим і непрямим.
Основним джерелом інформації для розробки звітності про рух грошових коштів виступають баланс,
звіт про фінансові результати і використання коштів.

№ 3. Оптимізація грошових потоків – це процес вибору найкращих форм їхньої організації на

підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності.
Основними цілями оптимізації грошових потоків підприємства є:
• забезпечення збалансованості обсягів грошових потоків;
• забезпечення синхронності формування грошових потоків у часі;
• забезпечення росту чистого грошового потоку підприємства.
Основними об’єктами оптимізації виступають:
• позитивний грошовий потік;
• негативний грошовий потік;
• залишок грошових активів;
• чистий грошовий потік.
Основу оптимізації грошових потоків підприємства складає забезпечення збалансованості
обсягів позитивних і негативного їхніх видів. На результати господарської діяльності підприємства
негативний вплив здійснюють як дефіцитний, так і надлишковий грошові потоки.
Є два види грошових потоків, які негативно впливають на результати господарської
діяльності підприємства - це дефіцитний та надлишковий грошовий потік.
Дефіцитний потік знижує ліквідність та платоспроможність підприємства, а надлишковий –
спричиняє уповільнення оборотності капіталу, знецінення вільних коштів внаслідок інфляції, а також
втрачається потенційний дохід від використання грошей в операційній чи інвестиційній діяльності.
 Методи оптимізації дефіцитного грошового потоку будуть залежати від характеру
дефіцитності – короткострокової чи довгострокової.
Збалансованість дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді можна досягти
використовуючи “Систему прискорення-уповільнення платіжного обороту” (або «Системи лідс енд
легс»). Суть цієї системи полягає в розробці на підприємстві організаційних заходів щодо
прискорення залучення коштів і уповільненню їхніх виплат.
Прискорення залучення грошових коштів в короткостроковому періоді може бути досягнуто
шляхом використання наступних заходів:
• збільшення розміру цінових знижок за готівку по реалізованої покупцях продукції;
• забезпечення часткової або повної передоплати за зроблену продукцію, що користується високим
попитом на ринку;
• скорочення термінів надання товарного (комерційного) кредиту покупцям;
• прискорення інкасації простроченої дебіторської заборгованості;
• використання сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості — обліку векселів,
факторингу, форфейтингу;
• прискорення інкасації платіжних документів покупців продукції (часу перебування їх у шляху, у
процесі реєстрації, у процесі зарахування грошей на розрахунковий рахунок і т.п.).
Уповільнення виплат коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок
наступних заходів:
• використання флоута для уповільнення інкасації власних платіжних документів (механізм дії
флоута був розглянутий раніше);
Флоут - сума грошових коштів підприємства, на яку виписані платіжні документи, але ще не
інкасована їх отримувачем.
• збільшення за узгодженням з постачальниками термінів надання підприємству товарного
(комерційного) кредиту;
• заміни придбання довгострокових активів, що вимагають відновлення, на їхню оренду (лізинг);
• реструктуризації портфеля отриманих фінансових кредитів шляхом перекладу короткострокових
їхніх видів у довгострокові.
Слід зазначити, що «Система прискорення — уповільнення платіжного обороту», вирішуючи
проблему збалансованості обсягів дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді (і
відповідно підвищуючи рівень абсолютної платоспроможності підприємства), створює визначені
проблеми наростання дефіцитності цього потоку в наступних періодах. Тому паралельно з
використанням механізму цієї системи повинні бути розроблені заходи для забезпечення
збалансованості дефіцитного грошового потоку в довгостроковому періоді.
Зростання обсягу вхідного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути
досягнуто за рахунок наступних заходів:
• залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення обсягу власного капіталу;
• додаткової емісії акцій;
• залучення довгострокових фінансових кредитів;
• продажу частини (або всього обсягу) фінансових інструментів інвестування;
• продажу (або здачі в оренду) не використовуваних видів основних засобів.
Зниження обсягу негативного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути
досягнуте за рахунок наступних заходів:
• скорочення обсягу і складу реальних інвестиційних програм;
• відмовлення від фінансового інвестування;
• зниження суми постійних витрат підприємства.
 Результати цього методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою
коефіцієнта кореляції, що у процесі оптимізації повинен рухатись до «1». Підвищення суми
чистого грошового потоку підприємства може бути забезпечене за рахунок здійснення
наступних основних заходів:
• зниження суми постійних витрат;
• зниження рівня змінних витрат;
• здійснення ефективної податкової політики, що забезпечує зниження рівня сумарних податкових
виплат;
• здійснення ефективної цінової політики, що забезпечує підвищення рівня прибутковості
операційної діяльності;
• використання методу прискореної амортизації основних засобів;
• скорочення періоду амортизації використовуваних підприємством нематеріальних активів;
• продажу основних засобів і нематеріальних активів, що не використовуються;
• посилення претензійної роботи з метою повного і своєчасного стягнення штрафних санкцій.

№4. Результати оптимізації грошових потоків підприємства одержують своє відображення в

системі планів формування і використання коштів у майбутньому періоді.
План надходження і витрачання коштів, розроблений на майбутній рік з розбивкою по
місяцях, дає лише загальну основу управління грошовими потоками підприємства. Разом з тим,
високий динамізм цих потоків, їхня залежність від безлічі факторів короткострокової дії визначають
необхідність розробки планового фінансового документа, що забезпечує щоденне управління
надходженням і витратою коштів підприємства. Таким плановим документом виступає платіжний
календар.
План руху грошових коштів розробляється у формі платіжного календаря, який являє собою
баланс грошових надходжень та грошових видатків підприємства по окремих часових інтервалах,
який балансується залишком грошових коштів на поточному рахунку підприємства.
Основною метою розробки платіжного календаря (у всіх його варіантах) є встановлення
конкретних термінів надходження коштів і платежів підприємства і їхнє доведення до
конкретних виконавців у формі планових завдань. З урахуванням цієї мети платіжний календар
визначають іноді як план платежів точної дати.
Найбільш розповсюдженою формою платіжного календаря, що використовується в процесі
оперативного планування грошових потоків підприємства, є його побудова в розрізі двох розділів:
1) графіка майбутніх платежів;
2) графіка майбутніх надходжень коштів.
Основні види платіжного календаря підприємства, диференційовані по цих ознаках
поділяються на три групи.
1. У системі оперативного управління грошовими потоками по операційній діяльності підприємства
основними видами платіжного календаря є наступні:
- Податковий платіжний календар.
- Календар інкасації дебіторської заборгованості.
- Календар обслуговування фінансових кредитів.
- Календар виплат заробітної плати.
- Календар (бюджет) формування виробничих запасів.
- Календар (бюджет) управлінських витрат.
- Календар (бюджет) реалізації продукції.

2. У системі оперативного управління грошовими потоками по інвестиційній діяльності

підприємства основними видами платіжного календаря є наступні:
– Календар (бюджет) формування портфеля довгострокових фінансових інвестицій.
– Календар (капітальний бюджет) реалізації програми реальних інвестицій.
– Календар (капітальний бюджет) реалізації окремих інвестиційних проектів.
3. У системі оперативного управління грошовими потоками по фінансовій діяльності підприємства
можуть розроблятися наступні види платіжного календаря:
- Календар (бюджет) емісії акцій.
- Календар (бюджет) емісії облігацій.
- Календар амортизації основного боргу по фінансових кредитах.

За допомогою платіжного календаря вирішуються такі завдання:

 організація обліку обсягів надходження грошових коштів і їх витрат в певні
проміжки часу;
 управління платоспроможністю підприємства;
 розробка заходів щодо запобігання виникнення дефіциту грошових коштів у
певні проміжки часу;
 розробка заходів щодо ефективного використання тимчасово вільних грошових
коштів;
 визначення потреб в обсягах короткострокового кредиту в певні проміжки часу;
 постійний контроль за своєчасністю надходження коштів, аналіз причин
відхилення від графіків.

Інформаційною основою розробки платіжного календаря виступають різноманітні плани

підприємства, які пов’язані з надходженнями або використаннями грошових коштів підприємства,
зокрема план доходів та витрат підприємства, кошториси використання коштів окремих фондів
спеціального призначення підприємства, кредитний та інвестиційний план підприємства.