Professional Documents
Culture Documents
НП Виробнича практика для ФМБ спец 071
НП Виробнича практика для ФМБ спец 071
Спеціальність
Бухгалтерській облік
Звіт
З виробничої
Переддипломної практики
Студента БО 31
Осадчук Ярослава Вікторовича
Керівник практики:
Від коледжу: Фещенко В.М.
Від підприємства: Дученко Н.Д.
1
Зміст
1 Ознайомлення з підприємством
2.1 Облік грошових коштів
2.2 Облік необоротних активів
2.3 Облік виробничих запасів
2.4 Облік праці, її оплата та відрахування на соціальне
страхування
2.5 Облік дебіторської та кредиторської заборгованості
2.6 Облік витрат виробництва, готової продукції, її
реалізації
2.7 Облік фінансових результатів
2.8 Фінансова звітність
3.1 Аналіз фінансових результатів діяльності
підприємства
3.2 Аналіз Фінансового стану підприємства
2
Ознайомлення з підприємством
Основною спеціалізацією ТОВ «Малинська швейна фабрика «Ельфа»
Адреса:
11600, Житомирська обл., м. Малин, вул. Фрунзе, 21а, являється
пошиття жіночого одягу, трикотажних виробів, декоративних виробів та
спортивного інвентаря. Продуктивність до 30 000 виробів на місяць.
Здійснюється пошиття як для французьких, американських,
англійських, німецьких компаній, так і на внутрішній ринок.
Товари, послуги: швейні вироби / жіночий одяг / трикотажні вироби /
поясні вироби / пошиття одягу з давальницької сировини / спідня
білизна / спецодяг робочий: костюми, утеплені куртки, рукавиці.
Компанія безпосередньо виробляє:
1) Спідниці та спідниці-брюки жіночі та дівчачі бавовняні;
2) Спідниці та спідниці-брюки жіночі та дівчачі з тканини з вовни чи
тонкого волоса тварин;
3) Брюки та бриджі жіночі та дівчачі з тканини з вовни чи тонкого
волоса тварин;
4) Брюки та бриджі жіночі та дівчачі з тканини з синтетичних
волокон;
5) Блузки жіночі та дівчачі з тканини з хімічних волокон.
Види економічної діяльності:
1) Виробництво готових текстильних виробiв, крiм одягу;
2) Виробництво трикотажних панчiшно-шкарпеткових виробiв;
3) Виробництво робочого одягу;
4) Виробництво верхнього одягу;
5) Виробництво спiднього одягу;
6) Оптова торгiвля одягом.
3
Облік грошових коштів
Законодавством передбачено різні варіанти оприбуткування
готівки, тому установі слід розробити та затвердити внутрішнім
документом порядок оприбуткування готівки в касі установи, у
якому максимально врахувати особливості роботи як установи, так
і її відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок,
режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання
готівкової виручки (готівки) до банку)
4
При відкритті поточного рахунка в банку відкривають особовий рахунок
підприємства з присвоєнням номера
Виписка банку є реєстром аналітичного обліку і підставою для
бухгалтерських записів. Одержану з банку виписку в бухгалтерії
перевіряють і обробляють: додають первинні документи, вказують
коди рахунків, що кореспондують з синтетичним рахунком
первинного порядку 31 «Рахунки в банках» (субрахунки 311, 314).
На дебеті рахунка 31 «Рахунки в банках» відображають надход-
ження коштів, на кредиті — їх використання
Форми банківських виписок можуть бути різними, але з обов'язковим
зазначенням: вхідного залишку коштів на поточному рахунку на
початок дня, надходжень і перерахувань коштів протягом дня
окремо за кожним фактом платежу, вихідного залишку на поточному
рахунку на кінець дня. По кожному факту платежу вказують , на
підставі якого номера документа його було зроблено, реквізити
банку і номер рахунка власника. Під час обробки банківських
виписок слід брати до уваги, що з точки зору банку всі кошти
підприємств, внески є борговими зобов'язаннями банку, тому
залишки коштів та їх надходження на поточний рахунок
підприємства відображають на кредиті, а видачу або перерахування
коштів — на дебеті рахунка. Бухгалтер записує ці операції на
рахунка 31 «Рахунки в банках» у зворотному порядку: надходження
— на дебеті, а видачу або перерахування коштів — на кредиті.
Нагадаємо: готівка, що надходить до каси підприємства, є
оприбуткованою тільки тоді, коли таке надходження підтверджено
належним чином оформленим касовим ордером з відповідним
записом у касовій книзі. Тому важливо знати, як оформити
прибутковий касовий ордер. Крім того, правильно мають бути
складені й видаткові касові документи. Адже при неналежному
оформленні таких документів касир просто не має права приймати
та видавати за ними грошові кошти.
5
6
Облік необоротних активів
Необоротні активи — це матеріальні та нематеріальні засоби праці, які
належать установі та забезпечують її функціонування і строк корисної
експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року.
Необоротні матеріальні активи бюджетних установ включають: — основні
засоби та інвестиційну нерухомість (рахунок 10); — інші необоротні
матеріальні активи (рахунок 11); — незавершені капітальні інвестиції
(рахунок 13); — довгострокові біологічні активи рослинництва
(субрахунок 1711): — довгострокові біологічні активи тваринництва
(субрахунок 1712).
7
Облік виробничих запасів
Основними документами, які оформлюють процес придбання
матеріальних засобів, є: договір купівлі-продажу, рахунок
(рахунокфактура), накладна, товарно-транспортна накладна, прибутковий
ордер, довіреність, платіжне доручення, виписка банку та ін. На складі
підприємства здійснюється сортовий кількісний оперативнотехнічний
облік, який ведуть на картках або в книгах складського обліку завідувачі
складом (комірники). Визнання та первинну оцінку запасів та інші
питання обліку запасів в бухгалтерському обліку регулюються
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси",
затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999
р. № 246. Оцінка придбаних виробничих запасів у бухгалтерському обліку
здійснюється за первісною (фактичною) собівартістю, яка складається з
таких фактичних витрат: сум, що сплачуються згідно з договором
постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків; сум
ввізного мита; сум непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, що
не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельних витрат
(оплата тарифів, фрахту, транспортування, страхування, вантажно-
розвантажувальні роботи тощо); інших витрат, які безпосередньо
пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони
придатні для використання із запланованою метою (рис. 1). Облік
придбаних виробничих запасів на підприємстві можна вести: за
фактичною собівартістю; за купівельними цінами з виділенням
транспортно-заготівельних витрат; за обліковими цінами з виділенням
відхилень.
8
Облік праці, її оплата та відрахування на
соціальне страхування
Облік праці і заробітної плати – одна із важливих і складних ділянок
роботи, яка потребує точних і оперативних даних, в яких відображаються
зміни в чисельності працівників, витратах робочого часу, категоріях
працівників, кодах виробничих витрат і здійснюється контроль за
використанням трудових ресурсів
Міністерства фінансів України 28.10.2003 р. № 601,виплати працівникам
включають: − поточні виплати; − виплати при звільненні; − виплати по
закінченні трудової діяльності; − виплати інструментами власного
капіталу підприємства; − інші довгострокові виплати. Поточні виплати
працівникам включають: заробітну плату за окладами та тарифами, інші
нарахування з оплати праці; виплати за невідпрацьований час (щорічні
відпустки та інший оплачуваний невідпрацьований час); премії та інші
заохочувальні виплати, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців
по закінченні періоду, у якому працівники виконують відповідну роботу,
тощо. Нарахована сума виплати працівникам за роботу, виконану ними
протягом звітного періоду, визнається поточним зобов’язанням. Виплати
за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню, визнаються
зобов’язанням через створення забезпечення у звітному періоді. Виплати
за невідпрацьований час, що не підлягають накопиченню, визнаються
зобов’язанням у тому періоді, у якому час відсутності працівника на
роботі підлягає оплаті.
Єдиний внесок на загальнообовʼязкове державне соціальне
страхування (ЄСВ) - це страховий платіж, який сплачують
роботодавці за своїх працівників, працюючих за цивільно-
правовими договорами, а також самостійно сплачують фізичні
особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну
діяльність. Загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню
підлягають: 1) особи, які працюють на умовах трудового договору
(контракту): а) на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від
їх форм власності та господарювання; б) у фізичних осіб; 2) особи, які
забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі
працівники, які не є членами творчих спілок), громадяни - суб’єкти
підприємницької діяльності. Єдиний внесок не входить до системи
оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок
нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Сплата єдиного внеску
здійснюється лише в національній валюті шляхом перерахування його
суми на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в
Держказначействі для їх зарахування. Нараховані за відповідний базовий
звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше
20-го числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від
виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких
9
нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний
місяць.
10
Облік дебіторської та кредиторської
заборгованості
підприємство під час своєї діяльності має стосунки з різними
підприємствами та організаціями при отриманні товарно-матеріальних
цінностей, послуг та при реалізації продукції, наданні послуг, з
банківськими установами.
При цьому для обліку застосовують наступні рахунки:
36 Розрахунки з постачальниками та покупцями
37 Розрахунки з різними дебіторами
63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками
68 Розрахунки за іншими операціями».
11
Після складання звіту про використання коштів визначається різниця між
сумою отриманого авансу та фактичними витратами. Якщо працівник
здійснив перевитрату авансової суми, то кошти повинні бути
відшкодовані йому з каси підприємства без його заяви. Винятком те, коли
перевитрати були здійснені на цілі, не передбачені наказом. Якщо
підзвітна особа не надала звіти та необхідні виправдні документи у
встановлені строки або не повернула в касу залишки використаних сум
авансів, бухгалтерія має право утримати таку заборгованість із
нарахованої заробітної плати в порядку, встановленому чинним
законодавством.
12
Облік витрат виробництва, готової продукції, її
реалізації
Усі витрати підприємства на виробництво й реалізацію продукції у
грошовій формі утворюють собівартість продукції основний показник
виробничо-господарської діяльності підприємства. Собівартість
реалізованої продукції складається з виробничої собівартості продукції
яку було реалізовано протягом звітного періоду, нерозподілених
постійних витрат і наднормативних виробничих витрат.
За Положенням стандартом бухгалтерського обліку 16 «Затрати» до
складу виробничої собівартості продукції входять:
прямі матеріальні витрати;
прямі витрати на оплату праці;
інші прямі витрати;
загальновиробничі витрати.
Облік витрат на виробництво здійснюють за допомогою методів, які
відповідають вимогам і специфіці виробництва, забезпечують
складання достовірних калькуляцій собівартості продукції та
організацію дійового контролю за зниженням витрат на виробництво.
Основні методи обліку витрат такі:
стосовно технологічного процесу нормативний, стандартний,
позаказний, попередній;
за об’єктами калькуляції облік за деталями, вузлами, виробами,
процесами, переділами, виробництвами, замовленнями;
за способом збору інформації, який забезпечує контроль за витратами
метод попереднього контролю та нормативний метод.
Розрахунок собівартості одиниці окремих видів продукції або робіт і
всієї товарної продукції називається калькуляцією. На практиці
застосовують планову, кошторисну, нормативну та фактичну
калькуляції.
На підприємстві для обліку витрат на виробництво продукції
використовують рахунок 23 «Виробництво». Він призначений для
узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт,
послуг), а також для обліку на окремих субрахунках витрат.
За дебетом цього рахунка відображаються прямі матеріальні, трудові
та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та витрати
від браку продукції (робіт, послуг), за кредитом — суми фактичної
виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції,
виконаних робіт і послуг.
Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ведеться за видами
виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що
випускається.
13
Облік фінансових результатів
Фінансова звітність
14
Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, яка містить
інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових
коштів підприємства за звітний період.
15
Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства проводиться
за даними звіту ф. № 2 «Звіт про фінансові результати», ф. №1 «Баланс» та
даними бухгалтерського обліку.
Таблиця 1 – Аналіз формування чистого прибутку
Відхилення
Показники За звітний За Абсолютне, Відносне, %
період, тис. попередній тис. грн
грн.. період, тис.
грн..
Чистий дохід (виручка) від 4020,0 2143,8 1 876,2 187,52
реалізації продукції
Собівартість реалізованої 3085,5 2187,7 897,8 141,04
продукції
Валовий прибуток 1468 1261 207 116,41
Інші операційні доходи 113,4 107,4 6 105,59
Адміністративні витрати - - - -
Витрати на збут - - - -
Інші операційні витрати 721,8 729,2 -7,4 98,98
Фінансовий результат від - - - -
операційної діяльності
Інші доходи - - - -
Фінансові витрати - -
Інші витрати - - - -
Фінансові результати до 326,3 665,7 -339,4 49,02
оподаткування
Податок на прибуток - - - -
Чистий прибуток 326,3 665,7 -339,4 49,02
16
Фінансові результати поділяються насамперед за видами діяльності,
внаслідок якої вони виникають: на прибутки (збитки) від звичайної та
надзвичайної діяльності.
Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.
Збиток – це перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання
якого були здійснені ці витрати.
Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого
прибутку (збитку) звітного періоду.
4) Рентабельність – це відносний показник, що характеризує рівень
ефективності діяльності підприємства.
Показниками рентабельності є :
- рентабельність підприємства;
- рентабельність продукції;
- рентабельність реалізованої продукції (продажу).
Таблиця 2 - Аналіз рентабельності продукції
17
Таблиця 3 - Аналіз рентабельності реалізованої продукції (продажу)
Показники За звітний За Абсолютне Відносне
період попередній відхилення, відхилення, %
період тис. грн.
Валовий 1468 1261 207 116,41
прибуток, тис.
грн.
Інші операційні 721,8 729,2 -7,4 98,98
витрати
Чистий дохід 4020,0 2143,8 1 876,2 187,52
від реалізації
продукції, тис.
грн.
Рентабельність 25,06 20,68 4,38 121,18
реалізованої
продукції, %
18
Показники Од. вимір. За звітний За Абсолютне Відносне
період попередній відхилення, відхилен
період тис. грн. ня, %
1. Чистий тис. грн. 1 320 1 310 10 100,76
прибуток
2. Основні тис. грн. 10 691,3 10 613,6 77,7 100,73
засоби
3. Оборотні тис. грн. 3 307,1 3 195,1 112 103,50
активи
5.Рентабельність % 9,43 9,49 -0,06 99,36
виробничих
фондів
19
Загальна оцінка фінансового стану підприємства проводиться за
допомогою читання балансу. За даними балансу (ф. № 1) визначається
вартість усього майна підприємства (підсумок активу балансу). Для
вивчення структурних змін майна необхідно визначити питому вагу
кожного виду майна в загальній валюті (підсумку) балансу.
Таблиця - Оцінка стану майна підприємства
Відхилення
Показник На початок звітного На кінець звітного
періоду, тис. грн.. періоду, тис. грн..
тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. %
1. Усього майна 15 073,1 100 14 844,4 100 -228,7 98,48
(валюта балансу)
1.1. Нематеріальні - - - - - -
активи
1.2.Незавершене - - - - - -
будівництво
1.3. Основні засоби 10691,3 70,92 10613,6 71,50 -77,7 99,27
1.4.Відстрочені - - - - - -
податкові активи
1.5. Виробничі 2331,9 15,47 1824,4 12,29 -507,5 78,24
запаси
1.6. Поточні - - - - - -
біологічні активи
1.7. Незавершене - - - - - -
виробництво
1.8. Готова продукція 1090,9 7,24 1051,1 7,08 -39,8 96,35
1.9. Товари - - - - - -
1.10. Дебіторська 523 3,47 1121,9 7,56 598,9 214,51
заборгованість за
товари, роботи,
послуги
1.11. Дебіторська
заборгованість за
розрахунками:
- з Бюджетом 237,8 1,58 71 0,48 -166,8 29,85
- за виданими - - - -
авансами
1.12. Інша поточна 194 1,29 150,1 1,01 -43,9 77,37
дебіторська
заборгованість
1.13. Грошові кошти - - - - - -
та їх еквіваленти:
- в національній
валюті
20
Позитивним для підприємства є зменшення дебіторської заборгованості за
розрахунками з бюджетом на 166,8 тис. Грн, іншої поточної дебіторської
заборгованості на 43,9 тис. грн. Негативним є зменшення залишкової
вартості основних засобів на 77,7 тис. грн., виробничих запасів на 507,5
тис. грн.
Отже, найбільшу питому на початок звітного періоду мають основні
засоби, що становлять 70,92 %, а найменшу питому вагу займають інші
оборотні активи, що становлять 0,03 %. Найбільшу питому вагу на кінець
звітного періоду займають також основні засоби, що становлять 71,50 %, а
найменшу питому вагу займають інші оборотні активи, що становлять 0,08
%.
3) Під ліквідністю підприємств розуміють спроможність підприємства
перетворювати свої активи на гроші, а рівень ліквідності визначається
тривалістю періоду, протягом якого відбувається це перетворення.
Для об’єктивної оцінки ступеня ліквідності підприємства передусім
проводять аналіз ліквідності балансу. Цей аналіз полягає в порівнянні
коштів з активу згрупованих за рівнем їхньої ліквідності із зобов’язаннями
за пасивом, об’єднаними за строками їх погашення.
Таблиця 6 - Аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства
На На Відхи Оптимал
Показник початок кінець лення ьний
звіт. звіт. рівень
періоду період
у
1. Коефіцієнт ефективності фінансових 0,0025 0,0050 0,002 Понад
ресурсів (усього майна) 5 0,15
2. Коефіцієнт незалежності (концентрації 0,64 0,61 -0,03 Від 0,5
власного капіталу) до 0,8
3. Коефіцієнт фінансової залежності 1,49 1,65 0,16 Понад
1,9
4. Коефіцієнт фінансової стійкості 0,60 0,61 0,01 Понад
0,6
5. Коефіцієнт маневреності власного 0,05 0,04 -0,01 Понад
капіталу 0,20
6. Коефіцієнт забезпеченості власними 0,08 0,07 -0,01 0,5
оборотними засобами
7. Коефіцієнт концентрації залученого 0,44 0,41 -0,03 Менш як
капіталу 0,5
8. Коефіцієнт структури довготермінових - - - Менш як
21
вкладень 0,3
9. Коефіцієнт довготривалості залучення - - - Менш як
позикових коштів 0,3
10. Коефіцієнт структури залученого Менш як
капіталу - - - 0,4
11. Коефіцієнт співвідношення залученого 0,55 0,63 0,08 Менш як
і власного капіталу (лівериджу) 1,0
12. Коефіцієнт участі власних і 3,12 3,07 -0,05 Понад
довготермінових позичених коштів у 1,0
матеріальних запасах
13. Коефіцієнт відношення виробничих 1,66 1,68 0,02 Понад
активів до вартості майна 0,7
14. Коефіцієнт фінансування 5,82 3,78 -2,04 Понад
1,0
15. Коефіцієнт інвестування 1,05 1,05 - Понад
0,6
16. Коефіцієнт нагромадження амортизації 0,64 0,64 - Менш як
0,4
17. Загальний коефіцієнт покриття 1,09 1,07 -0,02 Понад
2,0
Фінансова стабільність підприємства є однією з найважливіших
характеристик фінансового стану підприємства. Вона пов’язана з рівнем
залежності від кредиторів та інвесторів і характеризується
співвідношенням власних і залучених коштів.
Під ліквідністю підприємств розуміють спроможність підприємства
перетворювати свої активи на гроші, а рівень ліквідності визначається
тривалістю періоду, протягом якого відбувається це перетворення.
Для об’єктивної оцінки ступеня ліквідності підприємства передусім
проводять аналіз ліквідності балансу. Цей аналіз полягає в порівнянні
коштів з активу згрупованих за рівнем їхньої ліквідності із
зобов’язаннями за пасивом, об’єднаними за строками їх погашення.
1. Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяються на
такі групи: Найбільш ліквідні активи (А1);
2. Активи, що швидко реалізуються (А2);
3. Активи, що повільно реалізуються (А3);
4. Активи, що важко реалізуються (А4).
Таблиця 7 - Аналіз ліквідності балансу, тис. грн.
Актив Код На На кін. Паси К На На
22
ряд поч.. зв. пер. в од поч. кін.
ка зв. ря зв. зв.
пер. дк пер. пер.
а
Найбільш 1165 - 0,1 Негай 16 5339, 4823
ліквідні ні 15 2 ,2
активи пасив -
(А1) и 16
(П1) 90
Активи, 1120 Корот 16 - -
що костр 00
1125 523,0 1121,9
швидко окові -
1130
реалізуют пасив 16
ься (А2) 1135 и 10
237,8 71,0
1155 (П2)
194,0 150,1
1160
23