Списуємо безнадійну дебіторську заборгованість

Борги підприємству повертають, на жаль, не завжди. Причиною цього може бути

прострочення строку позовної давності, банкрутство боржника, форс-мажор etc. Тож
відобразимо в обліку загальну картину списання дебіторської заборгованості, яка стала
безнадійною. Також з’ясуємо, які податкові наслідки такої операції?

Облік безнадійної дебіторської заборгованості

У бухгалтерському обліку для визнання поточної дебіторської заборгованості безнадійною
має виконуватися принаймні одна з таких умов:

 є впевненість про неповернення заборгованості боржником;

 минув строк позовної давності (п. 4 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»).

У загальному випадку безнадійну дебіторську заборгованість списують в рахунок зменшення

резерву сумнівних боргів, а якщо суми останнього не вистачить, то залишок включають до
інших операційних витрат (п. 11 П(С)БО 10). Тобто відображають проведення: дебет рахунку
38 «Резерв сумнівних боргів» з кредитом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та
замовниками» або рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами». А непокритий резервами
залишок списують проведенням: дебет субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» з
кредитом рахунків 36 або 37 (Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського
обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій,
затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291; далі ― Інструкція № 291). Передувати
списанню «дебіторки» буде відповідний наказ керівника підприємства.

Додамо, що резерв сумнівних боргів створюють лише щодо дебіторської заборгованості, яка
є фінансовим активом (п. 7 П(С)БО 10). Тож, зокрема, товарну «дебіторку», яка виникла за
попередньою оплатою, резерви не покривають. Водночас підприємство могло помилково не
створити резерву сумнівних боргів або на момент списання заборгованості його вже
повністю вичерпати. Далі саме про такий вид безнадійної дебіторської заборгованості, яка не
покривається резервами.

Списання безнадійної «дебіторки» без резервів

Поточну дебіторську заборгованість, яка відповідає умовам безнадійної потрібно в будь-
якому випадку виключити зі складу активів. Адже підприємство більше не може
розраховувати на отримання майбутніх економічних вигод від наявності такої заборгованості
(п. 5 П(С)БО 10). Так само відображення безнадійної «дебіторки» в складі активів
підприємства порушує один із базових принципів бухгалтерського обліку ― обачності, який
вимагає уникати завищення оцінки активів.

Тому підприємство зобов’язане списувати безнадійну дебіторську заборгованість

незалежно від наявності резервів сумнівних боргів. При цьому користуються звичайним
проведенням: дебет субрахунку 944 з кредитом рахунків 36 або 37.

Увага: безнадійну дебіторську заборгованість необхідно виключати зі складу активів

підприємства у будь-якому випадку

Одночасно зі списанням безнадійної «дебіторки» підприємство ще й зобов’язане відобразити

таку суму на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість».
Безнадійна дебіторська заборгованість «зависне» на такому субрахунку не менше, ніж на три
роки з дати списання з метою спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни
майнового становища боржника (Інструкція № 291).

Якщо станеться «диво» і боржник повністю або частково поверне раніше списану
дебіторську заборгованість, то підприємство відобразить проведення: дебет субрахунку 311
«Поточні рахунки в національній валюті», 301 «Готівка в національній валюті» з кредитом
субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів». При цьому повернення
списаного боргу може відбуватися й іншими активами, тож за дебетом такого проведення
можуть бути не тільки рахунки грошових коштів, а й виробничих запасів, нематеріальних
активів, основних засобів чи будь-яких інших активів.

Приклад: Списання безнадійної дебіторської заборгованості

У підприємства виникла безнадійна дебіторська заборгованість у сумі 50 тис. грн.

Розглянемо два варіанти списання такої заборгованості:

у зменшення резерву сумнівних боргів, розмір якого становить 20 тис. грн.;

із безпосереднім включенням до складу витрат.

Бухгалтерський
№ облік Сума,
Зміст господарської операції
з/п грн.
Д-т К-т
Списання частини заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів
Списано безнадійну дебіторську заборгованість у 20
1.1 38 361
межах резерву сумнівних боргів 000
Списано залишок безнадійної дебіторської
30
1.2 заборгованості до складу витрат (50 000 грн. – 20 000 944 361
000
грн.)
Списання заборгованості із включенням до складу витрат
Віднесено безнадійну дебіторську заборгованість до 50
2.1 944 361
складу витрат 000

Безнадійну «дебіторку» помилково не списали

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України (ЦК) загальна позовна давність становить
3 роки. Однак є можливість перервати перебіг позовної давності. Для цього боржник
повинен вчинити дію, що свідчить про визнання ним свого боргу, після чого відрахунок
такого строку починається заново. Не варто також забувати про спеціальні строки позовної
давності, передбачені статтею 258 ЦК.

На практиці бувають ситуації, коли підприємство пропускає сплив строку позовної давності
або неправильно його розраховує. Часто це стосується випадків, коли договірні сторони
користуються не загальним строком позовної давності. Тож у бухгалтерському обліку
виникає помилка, яку необхідно виправити. А метод коригувань залежить від періоду, в
якому виникла похибка.

Увага: метод виправлення бухгалтерської помилки при списанні безнадійної «дебіторки»

залежить від періоду, в якому виникла похибка.
Минулорічну помилку виправляють шляхом коригування сальдо нерозподіленого
прибутку на початок звітного року. Адже помилково не списана безнадійна дебіторська
заборгованість впливає на розмір нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)
підприємства як того й вимагає пункт 4 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у
фінансових звітах».

Для виправлення минулорічного помилкового несписання безнадійної дебіторської

заборгованості необхідно відобразити проведення: дебет рахунку 44 «Нерозподілені
прибутки (непокриті збитки)» з кредитом рахунку 36 або 37. Підставою для цього буде
бухгалтерська довідка.

Якщо помилку допустили у поточному році, але у минулому звітному періоді, то спосіб
коригування буде інакшим. Прикладом такої ситуації може бути не списана безнадійна
«дебіторка» у першому кварталі 2015 року. Для виправлення такої похибки радимо
відобразити в обліку власне помилково пропущену операцію: дебет субрахунку 944 з
кредитом рахунку 36 або 37 (див. Схему).

Увага: виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає

повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

Проведені коригування бухгалтерських помилок, які відносяться до попередніх періодів,

вимагають повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій
звітності (п. 5 П(С)БО 6). Про суть виправлень потрібно також зазначити в примітках до
річної фінансової звітності. Надавати заново заповнену фінансову звітність варто хіба що
зацікавленим користувачам.

Вплив списаної «дебіторки» на податок на прибуток

Списання безнадійної дебіторської заборгованості, яку не покривали резервами сумнівних
боргів, впливає на «бухгалтерський» фінансовий результат підприємства. На цьому
показнику базується розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток (п. 134.1
Податкового кодексу України; ПК).

Увага: підприємства, які застосовують різниці, зобов’язані перевіряти чи відповідає

бухгалтерська безнадійна заборгованість критеріям податкової.
Нагадаємо, що застосування різниць, передбачених розділом ІІІ ПК, може бути обов’язковим
або добровільним. Не зможуть уникнути такого коригування фінансового результату ті
підприємства, у яких річний «бухгалтерський» дохід перевищить 20 млн. грн. Добровільно
застосовують різниці в тому випадку, коли підприємство, яке отримало доходу менше ніж 20
млн. грн., не скористалося своїм правом повідомити контролюючий орган про рішення не
застосовувати різниці.

Тож наслідки списання безнадійної дебіторської заборгованості для «малодохідного»

платника податку на прибуток, який прийняв рішення не застосовувати різниці, передбачені
розділом ІІІ ПК, повністю залежать від правил бухгалтерського обліку. На цьому
наголошують і податківці (лист ГУ ДФС у Чернігівській області від 11.02.2016 № 482/10/25-
01-15-02-09).

Іншим підприємствам, яким «поталанить» скористатися різницями, доведеться збільшити

«бухгалтерський» фінансовий результат на суму витрат від списання дебіторської
заборгованості (пп. 139.2.1 ПК). Водночас фінансовий результат зменшують на на суму
списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних
боргів), яка відповідає ознакам «податкової».

Податкові критерії для визнання безнадійної заборгованості загалом подібні до

бухгалтерських, однак більш деталізовані. Так, податкова безнадійна заборгованість має
відповідати одній з таких ознак:

 заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

 прострочена заборгованість померлої фізичної особи за відсутності у неї спадкового
майна, на яке може бути звернено стягнення;
 прострочена заборгованість осіб, яких у судовому порядку визнано безвісно
відсутніми чи оголошено померлими;
 заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб,
пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у
трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових
відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою
прощення їх заборгованості не перевищує три роки;
 прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора
за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних
вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для
фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25% мінімальної заробітної плати (у
розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі
відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);
 актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких
визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;
 сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
 заборгованість, стягнення якої стало неможливим через дію обставин непереборної
сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених згідно з нормами
законодавства;
 заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами або припинених як
юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією (пп. 14.1.11 ПК).

Помилково не списана безнадійна дебіторська заборгованість, яка не могла бути покрита

резервами сумнівних боргів, не впливала на розмір податку на прибуток до 01.01.2015. Адже
до цієї дати витрати, пов’язані зі списанням безнадійної «дебіторки», визнавали податковими
лише в межах раніше сформованого резерву. Тож у такій ситуації підприємству не потрібно
подавати уточнюючих декларацій або зазначати помилку у поточній декларації.

Та вже починаючи з 01.01.2015, якщо безнадійну «дебіторку», не покриту резервами

сумнівних боргів, випадково не списали, виправлення такої помилки у фінансовій звітності
потребує одночасного коригування податкової звітності з податку на прибуток. Про
виправлення у такий спосіб «бухгалтерських» помилок із податковою метою йшлося у
листах ДФС від 21.01.2016 № 1081/6/99-95-42-03-15 та від 10.02.2016 № 2759/6/99-95-42-01-
15. Для цього потрібно орієнтуватися на загальні правила статті 50 ПК. Тобто потрібно
подати уточнюючий розрахунок, який міститиме виправлену інформацію, або ж заповнити
додаток ВП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форму якої
затверджено наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897.

Ситуація: як списати безнадійну дебіторку за декількома судовими рішеннями

Йдеться про ситуацію, коли у минулих роках підприємство сформувало дебіторську

заборгованість із контрагентом, строк позовної давності щодо якої ще не сплив. Через
порушення умов погашення цієї заборгованості підприємство у судовому порядку вимагало
дотримання своїх прав. У результаті було отримано декілька судових рішень про погашення
контрагентом суми основного боргу, а також штрафів і пені. Утім, Державна виконавча
служба неодноразово повертала стягувачеві виконавчі документи через відсутність майна у
боржника. Як відбувається визнання доходів у бухгалтерському обліку за претензіями до
контрагента і коли визнавати дебіторську заборгованість безнадійною?

Насамперед зазначимо, що у бухгалтерському обліку сума основного боргу контрагента, а

також пред’явлені йому штрафи і пеня формують дебіторську заборгованість. Основну суму
боргу відображають на відповідних субрахунках до рахунків 36 «Розрахунки з покупцями та
замовниками» і 37 «Розрахунки з різними дебіторами», а штрафи, пеню, неустойку — на
субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями».

Власне визнання штрафів і пені в бухгалтерському обліку заявника відбувається з

одночасним формуванням доходу за допомогою проведення: дебет субрахунку 374 із
кредитом субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки».

Утім, вітчизняна стандартизація не прив’язує визнання доходу за штрафами, пенею та

неустойкою до певної події. Існує лише загальновідоме формулювання: дохід визнається під
час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного
капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за
умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (п. 5 П(С)БО 15 «Дохід»).
Водночас дебіторська заборгованість на субрахунку 374 є активом, визнання якого
відбувається тоді, коли існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних
вигід, і може бути достовірно визначена сума такої заборгованості (п. 5 П(С)БО 10
«Дебіторська заборгованість»).

Більш конкретно щодо цього висловлюється Інструкція про застосування Плану рахунків
бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств
і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291 (далі — Інструкція № 291).

Зокрема, у поясненні до застосування субрахунку 374 йдеться, що на ньому ведуть облік

розрахунків за претензіями, які пред’явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та
іншим організаціям, а також за пред’явленими їм та визнаними штрафами, пенею,
неустойками. Натомість на субрахунку 715 узагальнюють інформацію про штрафи, пені,
неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або
щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з
відшкодування зазнаних збитків.

Як бачимо, одержані заявником позитивні судові рішення про застосування до контрагента

певних санкцій є достатньою підставою для визнання ним доходу.

Примусове виконання судових рішень

Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається,
зокрема, на органи Державної виконавчої служби (ст. 1 Закону України «Про органи та осіб,
які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016
№ 1403-VIII). При цьому виконавчий документ повертають стягувачеві, якщо, зокрема, у
боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а заходи, здійснені
виконавцем протягом року щодо розшуку такого майна, виявилися безрезультатними (ст. 37
Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII).

Зауважимо, що ту саму підставу повернення виконавчого документа стягувачеві наведено й

у «старому» Законі України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV.

Списання безнадійної заборгованості

У бухгалтерському обліку безнадійну дебіторську заборгованість визнають, якщо дотримано

одну з умов:

 є впевненість про неповернення заборгованості боржником;

 минув строк позовної давності (п. 4 П(С)БО 10).

У нашій ситуації строк позовної давності не минув, тому таку підставу для визнання
безнадійної дебіторської заборгованості одразу відкидаємо. Натомість факт дотримання
умови щодо впевненості про неповернення заборгованості боржником залежить від рішення
керівництва підприємства.

Звісно, що повернення Державною виконавчою службою стягувачеві виконавчого документа

через відсутність майна у боржника є вагомою підставою для рішення керівництва
підприємства про визнання дебіторської заборгованості безнадійною. Тож ту частину
заборгованості боржника, щодо якої було отримано відповідний документ, можна віднести
до складу безнадійної дебіторської заборгованості.

Утім зауважимо, що повернення відповідного документа Державною виконавчою службою

не може бути обов’язковою підставою для рішення керівництва підприємства про визнання
дебіторської заборгованості безнадійною — подібного не знайти у вітчизняній
стандартизації. Так, якщо у межах одного боржника було декілька разів встановлено факт
відсутності у нього майна, керівництво підприємства-стягувача може вже й не сподіватися,
що станеться якесь «диво» і таке майно колись буде віднайдене. Тобто, на нашу думку,
керівництво підприємства має всі підстави вважати, що не буде погашення всієї
дебіторської заборгованості у межах такого боржника, і віднести таку заборгованість до
складу безнадійної.

Ситуація: які податкові наслідки виникають у покупця при списанні заборгованості за

оплачені й не отримані товари

Йдеться про ситуацію, коли підприємство перерахувало попередню оплату за товари, які
через 3 роки так і не було поставлено. Покупець у судовому порядку вимагає повернення
коштів, однак через низьку платоспроможність боржника ймовірність такого повернення
дуже мала. Які податкові наслідки виникають у покупця, якщо за першою подією не було
визнано податкового кредиту з ПДВ?

Нагадаємо, що об’єкт оподаткування податком на прибуток обчислюють на основі

фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного відповідно до
правил бухгалтерського обліку з урахуванням різниць, передбачених розділом ІІІ
Податкового кодексу України (ПК).

У бухгалтерському обліку поточну дебіторську заборгованість визнають безнадійною

відповідно до пункту 4 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Тому для визнання
безнадійної дебіторської заборгованості необхідна наявність принаймні однієї з таких умов:

 є впевненість щодо неповернення заборгованості боржником;

 минув строк позовної давності.

У разі повернення коштів після списання безнадійної дебіторської заборгованості

підприємство має визнати доходи. Таку операцію можна відображати проведенням: дебет
субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» із кредитом субрахунку 716
«Відшкодування раніше списаних активів» (Інструкція про застосування Плану рахунків
бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств
і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291).

Якщо ж покупець вирішить у бухгалтерському обліку не включати неповернуту попередню

оплату до складу безнадійної дебіторської заборгованості, її продовжать обліковувати у
складі активів.

Додамо, що незалежно від факту повернення/неповернення коштів у покупця не виникатиме

жодних податкових наслідків з ПДВ. Адже раніше він не визнавав податкового кредиту з
ПДВ за перерахованою попередньою оплатою, тому немає показника і підстав для
застосування статті 192 ПК. А операції зі списання безнадійної дебіторської заборгованості,
а також повернення коштів не є об’єктами оподаткування ПДВ.

Ситуація: чи можна списати заборгованість колишнього працівника

Йдеться про запит, чи може підприємство списати заборгованість, що утворилась внаслідок

перевищення ліміту використання мобільного зв’язку працівником, який звільнився та не
відшкодував такі витрати протягом строку позовної давності? Якщо так, то чи потрібно
утримувати із суми заборгованості податки, розглядаючи її як додаткове благо?

У бухгалтерському обліку для визнання поточної дебіторської заборгованості безнадійною

має виконуватися принаймні одна з таких умов:

 є впевненість про неповернення заборгованості боржником;

 минув строк позовної давності (п. 4 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»).

Тож дебіторська заборгованість фізичної особи, щодо якої минув строк позовної давності,
може бути визнана безнадійною.

Водночас сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків,
що не стягнута після закінчення строку позовної давності, вважається безповоротною
фінансовою допомогою (пп. 14.1.257 Податкового кодексу України; ПК). А суми такої
допомоги включаються до оподатковуваного доходу фізичної особи як додаткове благо (пп.
«ґ» пп. 164.2.17 ПК). Позаяк таке додаткове благо надане у негрошовій формі, суму податку
об’єкта оподаткування обчислюють з урахуванням «натурального коефіцієнта», визначеного
у пункті 164.5 ПК (для ставки податку 18% коефіцієнт 1,21951).

Окрім того, суми безповоротної фінансової допомоги оподатковують військовим збором (пп.
1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК). При цьому «натуральний коефіцієнт» у цьому разі до
суми доходу не застосовують.

Додамо, що нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету ПДФО за ставкою 18% та

військовий збір за ставкою 1,5% з суми безповоротної фінансової допомоги має
підприємство як податковий агент (пп. 168.1.1 ПК). Також інформацію щодо такого доходу
слід відобразити у податковому розрахунку за формою № 1ДФ за ознакою доходу «126».

Ситуація: чи потрібно коригувати податковий кредит в частині дебіторської заборгованості,

якщо реєстрацію платника ПДВ скасовано

Йдеться про ситуацію, коли підприємство-покупець внесло попередню оплату за

устаткування, одержало податкову накладну та відобразило податковий кредит, але
постачальник устаткування не поставив. Покупець звернувся до суду і рішення винесено на
його користь. Поки тривали судові розгляди, у покупця скасували реєстрацію платника ПДВ.
Які наслідки для покупця виникають щодо ПДВ, якщо за рішенням суду буде перераховано
суму боргу?

На момент скасування реєстрації покупця як платника ПДВ за всіма сумами податку, що

були включені до податкового кредиту, але не відбулося використання придбаних товарів в
господарській діяльності (у т. ч. і в зв’язку з їх неотриманням із будь-яких причин), слід
нарахувати податкові зобов’язання.

Відповідно до пункту 184.7 Податкового кодексу України якщо товари, необоротні активи,
суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в
оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в
останньому звітному (податковому) періоді, не пізніше дати анулювання його реєстрації як
платника податку, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах,
необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних
активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації
платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно
до закону.

Тобто, якщо за даними обліку покупця на день анулювання реєстрації знаходились товари,
необоротні активи, у т. ч. оплачені та не отримані (дебіторська заборгованість), стосовно
яких було нараховано податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах,
потрібно збільшити суму своїх податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду,
протягом якого відбувається таке анулювання.

Підготовлено членами Експертної ради системи «Expertus: Головбух»

Ситуація: як постачальнику на материковій Україні отримати дебіторську заборгованість від

клієнта, який знаходиться на території АР Крим

Насамперед слід виходити з того, що можуть існувати дві різні ситуації.

По-перше, між материковим кредитором і його кримським клієнтом не існує конфлікту.

Тобто клієнт бажає заплатити, лише не знає, як це зробити.
По-друге, між материковим кредитором і його кримським клієнтом усе ж існує конфлікт.
Тобто платити останній не хоче і стягувати заборгованість треба примусово.

Тож розглянемо кожен із цих імовірних варіантів окремо.

Відсутній конфлікт

Якщо між кримським клієнтом і материковим кредитором виникло суто технічне питання
щодо здійснення платежу, то вирішувати його слід виходячи з того, що технічно прямі
міжбанківські розрахунки між кримськими та материковими підприємствами на сьогодні
зупинені.

Так, кримська окупаційна влада зупинила безготівковий обіг гривень на території Криму і
планує скоро зупинити обіг готівкової гривні взагалі — з початку літа. Крім того, НБУ у
листі від 12.05.2014 № 25-111/22430 рекомендував «повернути клієнтам невиконані платіжні
доручення» у порядку, встановленому для безготівкових розрахунків у національній валюті.
Тобто НБУ фактично визнав неможливість здійснення розрахунків з кримськими
контрагентами у гривнях.

У такій ситуації пропонуємо декілька схем безконфліктних розрахунків (див. Таблицю).

Способи безконфліктного повернення боргу

Спосіб Порядок реалізації

Для цього необхідно укласти або договір переведення боргу і замінити
кримського боржника материковим боржником, або договір заміни
Заміна сторони
сторони у договорі. Звичайно ж ця схема «запрацює» лише у тому
в договорі
випадку, якщо у кримського клієнта є материковий партнер, який
заборгував кримському клієнту і теж не знає, як з ним розрахуватися
Кримський клієнт може видати материковому кредитору переказний
Розрахунок
вексель, зазначивши у ньому платником материкового партнера. У цьому
переказним
разі кредитор пред’явить вексель до оплати материковому партнеру та
векселем
отримає від нього гривні
Кримський клієнт може отримати в погашення заборгованості перед ним
простий вексель материкового партнера і передати цей вексель
Розрахунок
материковому кредитору, вчинивши на ньому індосамент (передавальний
простим
напис). У цьому разі материковий кредитор отримає платіж від
векселем
материкового партнера, тобто в гривнях та відповідно до українського
законодавства
Кримський клієнт може поставити товар материковому кредитору на суму
Поставка
своєї заборгованості, а взаємну заборгованість можна буде потім
товару
припинити зарахуванням зустрічних однорідних вимог

Наявний конфлікт

У випадку необхідності примусового стягнення боргу з кримського клієнта слід мати на

увазі розбіжність у сприйнятті кримської території Україною та Російською Федерацією.
Обидві країни вважають Крим своєю територією, при цьому РФ там знаходиться де-факто.
Це означає, що отримати примусово платіж відповідно до українського законодавства на
території Криму нереально. Так, відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення
прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від
15.04.2014 № 1207-VII (далі — Закон про окупацію) «будь-які органи, їх посадові та
службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними,
якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому
законом». Отже, будь-яке рішення кримського суду, ухвалене «іменем Російської
Федерації», є незаконним.

У цьому разі законним згідно зі статтею 12 Закону про окупацію вважатиметься рішення
господарського суду міста Києва (для справ, підсудних Господарському суду м.
Севастополя) чи господарського суду Київської області (для справ, підсудних
Господарському суду АР Крим).

Увага: і хоча Україна та РФ є учасниками Конвенції про правову допомогу та правові

відносини по цивільних, сімейних та кримінальних справах СНД, підписаної 22.01.1993,
сподіватися на те, що ця Конвенція діятиме на території Криму, не варто. Принаймні
найближчим часом.

Тож радимо відсторонити материкового кредитора від конфлікту з кримським клієнтом. А

зробити це можна, наприклад, шляхом відступлення права вимоги резиденту РФ, з яким
материковий кредитор у конфлікті не перебуває. Резидент РФ, керуючись російським
законодавством на кримській території, яку РФ вважає своєю, де-юре може отримати судове
рішення, на його виконання де-факто стягнути примусово з кримського клієнта
заборгованість, а потім вже у безконфліктній ситуації повернути кошти материковому
резиденту України. Способи такого безконфліктного повернення боргу вказані вище.

Ситуація: чи передбачена відповідальність за відмову підприємства укласти договір з

податковим органом щодо стягнення податкового боргу за рахунок його дебітора

Ні, не передбачена.

Джерела сплати погашення податкового боргу платника податків встановлені статтею 87

Податкового кодексу України (ПК).

Дебіторська заборгованість, термін виплати якої вже настав, може бути використана як
додаткове джерело погашення податкового боргу. Вона використовується у тому разі, якщо
здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного
погашення суми податкового боргу (п. 87.5 ПК).

Механізм стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської
заборгованості визначає Порядок використання додаткових джерел погашення податкового
боргу, затверджений наказом МДЗ від 10.10.2013 № 569 (далі — Порядок № 569).

Стягнення дебіторської заборгованості дозволяється за наступних умов:

- строк погашення такої дебіторської заборгованості настав;

- право вимоги дебіторської заборгованості переведено на податкові органи.

Переведення права вимоги дебіторської заборгованості здійснюється на основі договору,

укладеного в письмовій формі між платником податків та податковим органом.

Увага: такий договір укладається лише за згодою платника податків, який має податковий
борг (п. 2.3–2.4 Порядку № 569).
Без письмової згоди платника податків податковий орган не може звернутись до суду щодо
стягнення з його дебіторів сум дебіторської заборгованості (п. 95.22 ПК, п. 2.10 Порядку №
569).

Відповідальність за незгоду платника податків щодо стягнення заборгованості з дебітора

чинним законодавством не передбачена. Примусово стягнути дебіторську заборгованість без
згоди платника податків податковий орган також не має права.

У той же час звертаємо увагу, що на суму податкового боргу нараховуються штрафні санкції
та пеня (ст. 126, 129 ПК). Причому розмір штрафних санкцій та пені залежить, у першу
чергу, від строку затримки сплати.

Підготовлено членами Експертної ради системи «Expertus: Головбух»

Ситуація: чи потрібно дисконтувати дебіторську заборгованість у вигляді довгострокової

позики, яку надали в попередні роки пов’язаній юридичній особі. Як нараховувати фінансові
витрати за цією операцією

Дисконтувати цю операцію необхідно, якщо на дату переходу на застосування МСФЗ термін

її погашення за договором перевищує 12 місяців. При цьому відсоткова ставка має бути
нижчою за ринкову, включаючи безвідсоткові позики.

Визнана сума переоцінки за фінансовими активами у момент переходу на МСФЗ визнається

у складі накопичених прибутків/збитків (п. 29 IFRS 1), а подальша його амортизація — у
фінансових доходах (IAS 32 та IFRS 07). Фінансові витрати у цьому випадку не виникають.

Поточні фінансові активи і зобов’язання, як правило, не дисконтують, якщо вплив

дисконтування буде несуттєвим (п. КЗ84 IAS 39).

Підготовлено членами Експертної ради системи «Expertus: Головбух»

Публікація Системи «Expertus: Головбух»

https://1gl-vip.expertus.ua
Дата копіювання: 10.01.2020