ВСТУП

Про що спецвипуск: про облік та податкові наслідки поворотної та безповоротної

допомоги

Для кого: бухгалтер, головний бухгалтер, аудитор, ФОП

Чому навчитесь:

✓ Як вести облік поворотної та безповоротної допомоги

✓ Які податкові наслідки отримання та надання допомоги
✓ Які ризики виникають у платників податку на прибуток
✓ Чим небезпечна фіндопомога для платників єдиного податку
✓ Як ФОП може отримати або надати фіндопомогу

Інна Журавська,
податковий консультант 7eminar.com

2
 ЗМІСТ

Вступ ………………………………………………………………………………………………………………….………………….2
Розділ І. Поворотна фінансова допомога ………………………………………………………………………….3
Розділ ІІ. Безповоротна фінансова допомога ………………………………………………..…..............21
Нормативна база ………………………………………………………………………………………………………………..27

3
 РОЗДІЛ І. ПОВОРОТНА ДОПОМОГА

Юридичні аспекти

Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків

у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання
інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є
обов’язковою до повернення (пп.14.1.257 ПКУ).
Тобто податкове законодавство виділяє такі ознаки поворотної фінансової
допомоги:
✓ безоплатність (тобто без нарахування плати за користування);
✓ обов’язковість повернення коштів отримувачем допомоги.

Надання поворотної фінансової допомоги здійснюється на підставі договору позики.

Відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦКУ за таким договором одна сторона

(позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або
інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути
позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей
того ж роду та такої ж якості.

Безоплатність позики фіксується у договорі відповідно до ст.1048 ЦКУ.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики,
якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, якщо сторони передбачають
у договорі, що позичальник не сплачує проценти за користування позикою, то така
позика є безоплатною.

✓ Зверніть увагу! Лише якщо у договорі позики передбачено безоплатне надання

коштів позикодавцю і обов’язкове їх повернення, то така безпроцентна позика є
поворотною фінансовою допомогою і відповідає вимогам пп.14.1.257 ПКУ.
Укладання такого договору у письмовій формі важливо зокрема для того, щоб
мати можливість довести контролюючим органам, що кошти надаються
безоплатно і з обов’язковим поверненням.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути подано

розписку позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому
позикодавцем визначеної грошової суми (ч.2 ст.1047 ПКУ). Виписка банку про
перерахування коштів на банківський рахунок позичальника або видатковий касовий
ордер (якщо кошти видано готівкою) також є підтвердженням надання позики.

4
 Строк та порядок повернення позики також має бути визначено в договорі.
Якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначено
моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом
30 днів з дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено
договором (ч.1 ст.1049 ЦКУ). Сторони можуть визначити графік погашення боргу, якщо
позика повертатиметься частинами.

Можливе також дострокове повернення безпроцентної позики, якщо інше не

встановлено договором (ч.2 ст.1049 ЦКУ). Тобто якщо в договорі позики не зазначено,
що позичальник не має права повернути позику раніше строку, встановленого
договором, то він може повернути її достроково.

Безповоротна фінансова допомога (позика) вважається поверненою

позикодавцеві в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його
банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦКУ). Але у договорі можна передбачити також
повернення позики шляхом внесення готівки у касу підприємства – позикодавця.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей (ст.1046 ЦКУ).

Ситуація 1.
Юридична особа (платник податку на прибуток або платник єдиного податку)
надає фінансову допомогу юридичній особі (платнику податку на прибуток або
платнику єдиного податку). Строк надання допомоги – до 1 року.

Облік у позикодавця

Якщо допомогу буде повернено протягом строку, який не перевищує 12 місяців

з дати балансу (п.4 ПБО – 10, Інструкції № 291), то сума заборгованості позичальника
обліковується як поточна дебіторська заборгованість за дебетом субрахунку 377
«Розрахунки з іншими дебіторами» (із застосуванням окремого субрахунку щодо
наданих безпроцентних позик).
Погашення позики відображається за кредитом субрахунків 377 (183) та
дебетом субрахунків 301 (311).

Облік у позичальника

Сума поворотної фінансової допомоги є зобов’язанням (п.4 ПБО-11) і

відображається за субрахунком 685 « Розрахунки з іншими кредиторами».
Сума допомоги не відображається як доходи при отриманні (п. 5 ПБО-15), а
також не відображається як витрати при поверненні (пп. 9.3 ПБО-16).

5
 Таблиця. Облік операцій щодо короткострокової поворотної фіндопомоги

№ Сума, Дисконтування
Господарська операція Дебет Кредит
з/п грн (так/ні)

1. Облік у позикодавця

1.1 Надано поворотну фіндопомогу строком до 1 року 377 311 10 000

ні
1.2 Повернуто у строк відповідно до договору 311 377 10 000

2. Облік у позичальника

Отримання поворотної фінансової допомоги строком до

2.1 311 685 10 000
1 року
ні
Повернення фіндопомоги позикодавцю у строк
2.2 685 311 10 000
відповідно до договору

Податкові наслідки

Для позикодавця (юрособа-платник податку на прибуток)

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат, який

визначається відповідно до правил національних стандартів бух обліку, якими не
передбачено відображення наданої допомоги у складі витрат.
Отже сума наданої допомоги не впливає на фінансовий результат.
Аналогічно і у при погашенні заборгованості – сума допомоги, повернутої її
отримувачем, не впливає на фінрезультат. Коригування фінансового результату на
суму наданої поворотної фіндопомоги з метою сплати податку на прибуток в ПКУ не
передбачено.
У разі списання заборгованості позичальника слід здійснювати коригування
фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при формуванні
резерву сумнівних боргів (п.139.2 ПКУ).

Для позикодавця (юрособа-платник єдиного податку)

Для платника єдиного податку при наданні допомоги податкові наслідки не

виникають Також при поверненні допомоги її отримувачем, сума допомоги не
включається до доходу платника єдиного податку.
Зверніть увагу! ДПС вважає, що діяльність юридичної особи – платника
єдиного податку третьої групи з надання поворотної фінансової допомоги іншим
юридичним особам на постійній основі може розглядатися як фінансове
посередництво (лист ДПС від 03.03.2020 р. № 887/6/99-00-04-02-02-06/ІПК). Суб’єкти
господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, не
можуть бути платниками єдиного податку (пп.6 пп.291.5.1 ПКУ).
6
 Для позичальника (юрособа-платник податку на прибуток)

Сума отриманої та повернутої допомоги не відображається ні в доходах, ні у

витратах її отримувача, і не впливає на фінансовий результат у бухобліку.
Коригування фінансового результату на суму отриманої поворотної
фіндопомоги з метою сплати податку на прибуток в ПКУ не передбачено.

Для позичальника (юрособа-платник єдиного податку)

Суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та

поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, не включаються до
складу доходу платників єдиного податку третьої групи (пп. 3 п. 292.11 ПКУ).
Сума допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12
календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника
наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої
допомоги. Наприклад, якщо допомога була надана на період з 5 вересня 2019 року до
4 вересня 2020 року, то у разі її неповернення платник єдиного податку включає суму
допомоги до доходу у жовтні 2020 року.

Ситуація 2.
Юридична особа (платник податку на прибуток або платник єдиного податку)
надає фінансову допомогу юридичній особі (платнику податку на прибуток або
платнику єдиного податку). Допомогу надано на період понад 1 рік (з 01.10.2020 р. до
01.04.2022 р.).

Облік у позикодавця

Якщо заборгованість за поворотною фіндопомогою буде погашено після

закінчення дванадцяти місячного строку з дати балансу, то її облік ведеться за
субрахунком 183 «Інша дебіторська заборгованість».
Якщо на дату балансу до строку погашення довгострокової заборгованості
залишиться менше ніж 12 місяців, вона обліковується як поточна заборгованість на
субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (п.12 ПБУ-10).
Довгострокова дебіторська заборгованість відображається у балансі за її
теперішньою вартістю (п.12 ПБО-10). Для визначення теперішньої вартості
заборгованості застосовується дисконтування.

Облік у позичальника

Довгострокову фіндопомогу обліковують на рахунку 55 «Інші довгострокові

зобов’язання» або субрахунку 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті».

7
 До поточних зобов’язань (субрахунок 611 «Поточна заборгованість за
довгостроковими зобов’язаннями в національній валюті») довгострокова
заборгованість щодо допомоги може бути переведена, якщо до її повернення
залишається менше 12 місяців.
Довгострокова кредиторська заборгованість відображається у балансі за її
теперішньою вартістю (п.12 ПБО-10). Для визначення теперішньої вартості
заборгованості застосовується дисконтування.

Таблиця. Облік операцій щодо довгострокової поворотної фіндопомоги

№ Сума, Дисконтування
Господарська операція Дебет Кредит
з/п грн (так/ні)

1. Облік у позикодавця

Надано поворотну фіндопомогу строком на 1,5 року

1.1 183 311 10 000
(01.10.2020)

Отримано частину суми допомоги від позичальника

1.2 311 183 5 000
в погашення заборгованості (31.03.2021)
так
Переведено залишок заборгованості позичальника
1.3 із довгострокової дебіторської заборгованості до 377 183 5 000
короткострокової (01.04.2021)

1.4 Отримано допомогу від позичальника (01.04.2022) 311 183 5 000

2. Облік у позичальника

Отримано поворотну фінансову допомогу строком

2.1 311 55 (505) 10 000
на 1,5 року (01.10.2020)

Повернуто частину суми допомоги від позикодавцю

2.2 611 311 5 000
в погашення заборгованості (31.03.2021)
так
Переведено залишок заборгованості із
2.3 довгострокових зобов’язань до короткострокових 55 (505) 611 5 000
(01.04.2021)

2.4 Повернено залишок фіндопомоги (01.04.2022) 611 311 5 000

Податкові наслідки

Для позикодавця (юрособа-платник податку на прибуток)

Сума наданої поворотної фін допомоги з терміном повернення понад 1 рік не

впливає на фінансовий результат позикодавця. Об’єктом оподаткування податком на
прибуток є фінансовий результат, який визначається відповідно до правил
національних стандартів бух обліку, якими не передбачено відображення у складі
витрат наданої допомоги та у склад доходів – поверненої допомоги.

8
 Коригування фінансового результату на суму наданої поворотної фіндопомоги
з метою сплати податку на прибуток в ПКУ не передбачено.
У разі списання заборгованості позичальника слід здійснювати коригування
фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при формуванні
резерву сумнівних боргів (п.139.2 ПКУ).

Для позикодавця (юрособа-платник єдиного податку)

Для платника єдиного податку при наданні допомоги податкові наслідки не

виникають. Також при поверненні допомоги її отримувачем, сума допомоги не
включається до доходу платника єдиного податку.
У разі надання платником єдиного податку поворотної фіндопомоги на
постійній основі, ДПС може розглядати це як ознаки фінансового посередництва (лист
ДПС від 03.03.2020 р. № 887/6/99-00-04-02-02-06/ІПК). У зв’язку з цим може виникати
ризик втрати статусу платника єдиного податку, оскільки суб’єкти господарювання, які
здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, не можуть бути платниками
єдиного податку (пп.6 пп.291.5.1 ПКУ).

Для позичальника (юрособа-платник податку на прибуток)

Сума отриманої та повернутої допомоги не відображається ні в доходах, ні у

витратах її отримувача, і не впливає на фінансовий результат (об’єкт оподаткування
податком на прибуток).
Коригування фінансового результату на суму отриманої поворотної
фіндопомоги з метою сплати податку на прибуток в ПКУ не передбачено.

Для позичальника (юрособа-платник єдиного податку)

Суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі на строк, який

перевищує 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу
платника єдиного податку третьої групи (пп. 3 п. 292.11 ПКУ).
У зв’язку з цим збільшується об’єкт оподаткування, а також існує ризик
перевищення граничного розміру доходу, який дає право перебувати на відповідній
групі платників єдиного податку.
Ситуація 3.
ФОП (платник єдиного податку) надає фінансову допомогу юридичній особі
(платнику податку на прибуток або платнику єдиного податку). Строк надання
допомоги – до 1 року.
Облік у позикодавця
Для ФОП передбачено ведення обліку шляхом заповнення Книги обліку доходів
(витрат) (п.296.1.1). Надана та повернута фіндопомога не відображається у цій Книзі.

9
 Облік у позичальника

Сума поворотної фінансової допомоги є зобов’язанням (п.4 ПБО-11) і

відображається за субрахунком 685 « Розрахунки з іншими кредиторами». Сума
допомоги не відображається як доходи при отриманні (п. 5 ПБО-15), а також не
відображається як витрати при поверненні (пп.9.3 ПБО-16).

Таблиця. Облік операцій щодо короткострокової поворотної

фіндопомоги у позичальника

№ Сума, Дисконтування
Господарська операція Дебет Кредит
з/п грн (так/ні)

Отримання поворотної фінансової допомоги строком

1 311 685 10 000
до 1 року
ні
Повернено фіндопомогу позикодавцю у строк
2 685 311 10 000
відповідно до договору

Податкові наслідки

Для позикодавця (ФОП-платник єдиного податку)

Суми наданої допомоги не впливають на об’єкт оподаткування єдиним

податком.
Однак у разі неодноразового надання поворотної фіндопомоги існує ризик
втрати статусу платника єдиного податку, оскільки ДПС вважає, що у такому разі є
ознаки фінансового посередництва (лист ДПС від 03.03.2020 р. № 887/6/99-00-04-02-02-
06/ІПК). Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового
посередництва, не можуть бути платниками єдиного податку (пп.6 пп.291.5.1 ПКУ).

Для позичальника (юрособа-платник податку на прибуток)

Сума отриманої та повернутої допомоги не відображається ні в доходах, ні у

витратах її отримувача, і не впливає на фінансовий результат (об’єкт оподаткування
податком на прибуток).
Коригування фінансового результату на суму отриманої поворотної
фіндопомоги з метою сплати податку на прибуток в ПКУ не передбачено.
Основна сума поворотної фін.допомоги, яка повертається ФОП, відображається
у формі № 1ДФ з ознакою доходу «153» (ЗІР, категорія 103.25).

10
 Для позичальника (юрособа-платник єдиного податку)

Суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та

поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, не включаються до
складу доходу платників єдиного податку третьої групи (пп. 3 п. 292.11 ПКУ).
Сума допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12
календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника
наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої
допомоги.
При перевищенні у податковому (звітному) кварталі граничного обсягу доходу,
до суми перевищення застосовується подвійна ставка єдиного податку (пп.1 пп.293.5
ПКУ).
Перехід на загальну систему оподаткування обов’язковий, якщо протягом
календарного року буде перевищено граничний обсяг доход, передбачений для
платників єдиного податку ІІІ групи. Перехід обов’язковий з першого числа місяця,
наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення
(пп.3 пп.298.2.3 ПКУ).
Основна сума поворотної фін.допомоги, яка повертається ФОП, відображається
у формі № 1ДФ з ознакою доходу «153» (ЗІР, категорія 103.25).

Ситуація 4.
ФОП (платник єдиного податку) надає фінансову допомогу юридичній особі
(платнику податку на прибуток або платнику єдиного податку). Допомогу надано на
період понад 1 рік (з 01.10.2020 р. до 01.04.2022 р.).

Облік у позикодавця

Для ФОП-платника єдиного податку передбачено ведення обліку шляхом

заповнення Книги обліку доходів (витрат) (п.296.1.1), у якій суми наданої та поверненої
фіндопомоги не відображаються.

Облік у позичальника

Довгострокову фіндопомогу обліковують на рахунку 55 «Інші довгострокові

зобов’язання» або субрахунку 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті».
До поточних зобов’язань (субрахунок 611 «Поточна заборгованість за
довгостроковими зобов’язаннями в національній валюті») довгострокова
заборгованість щодо допомоги може бути переведена, якщо до її повернення
залишається менше 12 місяців.

11
 Довгострокова кредиторська заборгованість відображається у балансі за її
теперішньою вартістю (п.12 ПБО-10). Для визначення теперішньої вартості
заборгованості застосовується дисконтування.

Таблиця. Облік операцій щодо довгострокової поворотної фін

допомоги у позичальника

№ Сума, Дисконтування
Господарська операція Дебет Кредит
з/п грн (так/ні)

Отримано поворотну фінансову допомогу строком на 1,5 55

1. 311 10 000
року (01.10.2020) (505)

Повернуто частину суми допомоги від позикодавцю в

2. 55 311 5 000
погашення заборгованості (31.03.2021) так
Переведено залишок заборгованості із довгострокових 55
3. 611 5 000
зобов’язань до короткострокових (01.04.2021) (505)

4. Повернено залишок фіндопомоги (01.04.2022) 611 311 5 000

Податкові наслідки

Для позикодавця (ФОП-платник єдиного податку)

Суми наданої допомоги не впливають на об’єкт оподаткування єдиним

податком.

Однак у разі неодноразового надання поворотної фіндопомоги існує ризик

втрати статусу платника єдиного податку, оскільки ДПС вважає, що у такому разі є
ознаки фінансового посередництва (лист ДПС від 03.03.2020 р. № 887/6/99-00-04-02-02-
06/ІПК). Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового
посередництва, не можуть бути платниками єдиного податку (пп.6 пп.291.5.1 ПКУ).

Для позичальника (юрособа - платник податку на прибуток)

Сума отриманої та повернутої допомоги не відображається ні в доходах, ні у

витратах її отримувача, і не впливає на фінансовий результат. Коригування фінансового
результату на суму отриманої поворотної фіндопомоги з метою сплати податку на
прибуток в ПКУ не передбачено.
Основна сума поворотної фін.допомоги, яка повертається ФОП, відображається
у формі № 1ДФ з ознакою доходу «153» (ЗІР, категорія 103.25).

12
 Для позичальника (юрособа-платник єдиного податку)

Суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі на строк, який

перевищує 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу
платника єдиного податку третьої групи (пп. 3 п. 292.11 ПКУ). При перевищенні у
податковому (звітному) кварталі граничного обсягу доходу, до суми перевищення
застосовується подвійна ставка єдиного податку (пп.1 пп.293.5 ПКУ).
Перехід на загальну систему оподаткування обов’язковий, якщо протягом
календарного року буде перевищено граничний обсяг доход, передбачений для
платників єдиного податку ІІІ групи. Перехід обов’язковий з першого числа місяця,
наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення
(пп.3 пп.298.2.3 ПКУ).Основна сума поворотної фін.допомоги, яка повертається ФОП,
відображається у формі № 1ДФ з ознакою доходу «153» (ЗІР, категорія 103.25).
Ситуація 5.
ФОП (платник єдиного податку) надає фінансову допомогу ФОП (платнику
єдиного податку).
Облік у позикодавця і позичальника

ФОП – платники єдиного податку ведуть облік шляхом заповнення Книги обліку
доходів (витрат) (п.296.1.1 ПКУ). Відображення в Книзі сум наданої, отриманої та
повернутої фіндопомоги не передбачено.

Податкові наслідки

Для позикодавця (ФОП-платник єдиного податку)

Суми наданої допомоги не впливають на об’єкт оподаткування єдиним

податком. Однак у разі неодноразового надання поворотної фіндопомоги існує ризик
втрати статусу платника єдиного податку, оскільки ДПС вважає, що у такому разі є
ознаки фінансового посередництва (лист ДПС від 03.03.2020 р. № 887/6/99-00-04-02-02-
06/ІПК). Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового
посередництва, не можуть бути платниками єдиного податку (пп.6 пп.291.5.1 ПКУ).
Основна сума поворотної фіндопомоги, яка надається для ФОП, відображається
у формі № 1ДФ з ознакою доходу «197» (ЗІР, категорія 103.25).

Для позичальника (ФОП-платник єдиного податку)

Варіант 1: допомогу надано на період до 1 року.

Суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та
поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, не включаються до
складу доходу платників єдиного податку третьої групи (пп. 3 п. 292.11 ПКУ).
13
 Основна сума поворотної фін.допомоги, яка повертається ФОП, відображається
у формі № 1ДФ з ознакою доходу «153» (ЗІР, категорія 103.25).
Сума допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12
календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника
наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої
допомоги. У зв’язку з цим виникають такі наслідки:

✓ для ФОП (І та ІІ група платників єдиного податку) податковим (звітним) періодом

є календарний рік. Тому сума поворотної фінансової допомоги, що не
повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання,
відображається у складі доходів за підсумками податкового (звітного) року, на
який припадає термін її повернення (за умови не перевищення граничного обсягу
доходу, визначеного у п.291.4 ст.291 ПКУ). Якщо при цьому отримані протягом
податкового (звітного) року доходи перевищують граничні обсяги доходів, то
платники єдиного податку І та ІІ груп повинні:

1) подати податкову декларацію у строки, встановлені для квартального

податкового (звітного) періоду і застосувати до суми перевищення ставку
єдиного податку 15%, а також

2) за заявою перейти на застосування ставки єдиного податку 2 чи 3 групи, або

перейти на загальну систему оподаткування. Перехід обов’язковий з першого
числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому
відбулося перевищення граничного розміру доходу (пп.3 пп.298.2.3 ПКУ).

✓ для ФОП (ІІІ група платників єдиного податку) податковим (звітним) періодом є
календарний квартал. Тому сума поворотної фінансової допомоги, яка не
повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається
до доходу за підсумками звітного кварталу, на який припадає термін повернення
такої допомоги відповідно до договору. При перевищенні у податковому
(звітному) кварталі граничного обсягу доходу, до суми перевищення
застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15%. Перехід на загальну
систему оподаткування обов’язковий, якщо протягом календарного року буде
перевищено граничний обсяг доход, передбачений для платників єдиного
податку ІІІ групи (пп.3 пп.298.2.3 ПКУ).

Варіант 2: допомогу надано на період, який перевищує 1 рік.

Суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, на період, який

перевищує 12 календарних місяців з дня її отримання, включаються до складу доходу
платників єдиного податку третьої групи (пп. 3 п. 292.11 ПКУ).

14
 У зв’язку з цим збільшується об’єкт оподаткування, а також існує ризик
перевищення граничного розміру доходу, який дає право перебувати на відповідній
групі платників єдиного податку. Про наслідки такого перевищення див. варіант 1.

Ситуація 6.
Фізична особа (у т.ч. засновник) надає поворотну фінансову допомогу
юридичній особі (платнику податку на прибуток або платнику єдиного податку).

Облік у позичальника

Строк надання допомоги – до 1 року. Сума поворотної фінансової допомоги є

зобов’язанням (п.4 ПБО-11) і відображається за субрахунком 685 « Розрахунки з іншими
кредиторами». Сума допомоги не відображається як доходи при отриманні (п. 5 ПБО-
15), а також не відображається як витрати при поверненні (пп. 9.3 ПБО-16).

Строк надання допомоги – понад 1 рік. Довгострокову фіндопомогу

обліковують на рахунку 55 «Інші довгострокові зобов’язання» або субрахунку 505 «Інші
довгострокові позики в національній валюті».
До поточних зобов’язань (субрахунок 611 «Поточна заборгованість за
довгостроковими зобов’язаннями в національній валюті») довгострокова
заборгованість щодо допомоги може бути переведена, якщо до її повернення
залишається менше 12 місяців.
Довгострокова кредиторська заборгованість відображається у балансі за її
теперішньою вартістю (п.12 ПБО-10). Для визначення теперішньої вартості
заборгованості застосовується дисконтування.

Таблиця. Облік операцій щодо поворотної фіндопомоги у позичальника

№ Сума, Дисконтування
Господарська операція Дебет Кредит
з/п грн (так/ні)

1. Поворотна фіндопомога, отримана на строк до 1 року

Отримання поворотної фінансової допомоги

1.1 311 685 10 000
строком до 1 року
ні
Повернено фіндопомогу позикодавцю у строк
1.2 685 311 10 000
відповідно до договору

2. Поворотна фіндопомога, отримана на строк понад 1 рік (з 01.10.2020 р. до 01.04.2022 р.)

Отримано поворотну фінансову допомогу строком

2.1 311 55 (505) 10 000
на 1,5 року (01.10.2020)

Переведено заборгованіст із довгострокових так

2.2 55 (505) 611 10 000
зобов’язань до короткострокових (31.03.2021)

2.3 Повернено фіндопомогу (01.04.2022) 611 311 10 000

15
 Податкові наслідки

Для позикодавця (фізособа, у т.ч. засновник)

Податкові наслідки, пов’язані безпосередньо із наданням поворотної

фіндопомоги, для фізособи не виникають.

Для позичальника (юрособа - платник податку на прибуток)

Сума отриманої та повернутої допомоги не відображається ні в доходах, ні у

витратах її отримувача, і не впливає на фінансовий результат у бухобліку. Коригування
фінансового результату на суму отриманої поворотної фіндопомоги з метою сплати
податку на прибуток в ПКУ не передбачено.
Основна сума поворотної фін.допомоги, яка повертається ФОП, відображається
у формі № 1ДФ з ознакою доходу «153» (ЗІР, категорія 103.25).

Для позичальника (юрособа-платник єдиного податку)

Суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі на строк, який

перевищує 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу
платника єдиного податку третьої групи (пп. 3 п. 292.11 ПКУ). При перевищенні у
податковому (звітному) кварталі граничного обсягу доходу, до суми перевищення
застосовується подвійна ставка єдиного податку (пп.1 пп.293.5 ПКУ).
Перехід на загальну систему оподаткування обов’язковий, якщо протягом
календарного року буде перевищено граничний обсяг доход, передбачений для
платників єдиного податку ІІІ групи. Перехід обов’язковий з першого числа місяця,
наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення
(пп.3 пп.298.2.3 ПКУ).
Основна сума поворотної фін.допомоги, яка повертається фізособі,
відображається у формі № 1ДФ з ознакою доходу «153» (ЗІР, категорія 103.25).

Ситуація 7.
Юридична особа (платник податку на прибуток або платник єдиного податку)
надає фінансову допомогу фізичній особі (у т.ч. засновнику).

Облік у позикодавця

Строк надання допомоги – до 1 року. Сума заборгованості позичальника

обліковується як поточна дебіторська заборгованість за дебетом субрахунку 377
«Розрахунки з іншими дебіторами» (із застосуванням окремого субрахунку щодо
наданих безпроцентних позик) (п.4 ПБО – 10, Інструкції № 291).
16
 Погашення позики відображається за кредитом субрахунків 377 (183) та
дебетом субрахунків 301 (311).

Строк надання допомоги – понад 1 рік. Якщо заборгованість за поворотною

фіндопомогою буде погашено після закінчення дванадцяти місячного строку з дати
балансу, то її облік ведеться за субрахунком 183 «Інша дебіторська заборгованість».
Якщо на дату балансу до строку погашення довгострокової заборгованості
залишиться менше ніж 12 місяців, вона обліковується як поточна заборгованість на
субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (п.12 ПБУ-10).
Довгострокова дебіторська заборгованість відображається у балансі за її
теперішньою вартістю (п.12 ПБО-10). Для визначення теперішньої вартості
заборгованості застосовується дисконтування.

Таблиця. Облік операцій щодо поворотної фіндопомоги у позикодавця

№ Дисконтування
Господарська операція Дебет Кредит Сума, грн
з/п (так/ні)

1. Поворотна фіндопомога, надана на строк до 1 року

Надано поворотну фіндопомогу строком до 1

1.1 377 311 10 000
року ні
1.2 Повернуто у строк відповідно до договору 311 377 10 000

2. Поворотна фіндопомога, надана на строк понад 1 рік (з 01.10.2020 р. до 01.04.2022 р.)

Отримано поворотну фінансову допомогу

2.1. 311 55 (505) 10 000
строком на 1,5 року (01.10.2020)

Повернуто частину суми допомоги від

55
2.2. позикодавцю в погашення заборгованості 311 5 000
(505)
(31.03.2021) так
Переведено залишок заборгованості із
55
2.3. довгострокових зобов’язань до 611 5 000
(505)
короткострокових (01.04.2021)

2.4. Повернено залишок фіндопомоги (01.04.2022) 611 311 5 000

Податкові наслідки

Для позичальника (фізична особа)

Сума поворотної фінансової допомоги, яка була надана фізичній особі

юридичною особою і повернута вчасно, не включається до об’єкта оподаткування
ПДФО (пп.165.1.31 ПКУ).
17
 У разі неповернення фіндопомоги позикодавцю сума заборгованості
включається до річного оподатковуваного доходу і відображається у річній податковій
декларації. Позичальник сплачує ПДФО та військовий збір з таких доходів відповідно
до умов, вказаних у пп.«д» пп.164.2.17 ПКУ

Для позикодавця (юрособа-платник податку на прибуток)

Сума наданої допомоги не впливає на фінансовий результат з метою

оподаткування. Коригування фінансового результату на суму наданої поворотної
фіндопомоги з метою сплати податку на прибуток в ПКУ не передбачено.
У разі списання заборгованості позичальника слід здійснювати коригування
фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при формуванні
резерву сумнівних боргів (п.139.2 ПКУ).

Для позикодавця (юрособа-платник єдиного податку)

При наданні та поверненні допомоги податкові наслідки не виникають, оскільки

сума допомоги не включається до доходу платника єдиного податку.
У разі неодноразового надання поворотної фіндопомоги існує ризик втрати
статусу платника єдиного податку, оскільки ДПС вважає, що діяльність з надання
поворотної фінансової допомоги на постійній основі може розглядатися як фінансове
посередництво,. Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері
фінансового посередництва, не можуть бути платниками єдиного податку (пп.6
пп.291.5.1 ПКУ).

Для позикодавця як податкового агента (юрособа – платник податку

на прибуток або эдиного податку)

Незалежно від обраної системи оподаткування позикодавець (юридична особа)

при наданні поворотної фіндопомоги фізичній особі є податковим агентом.
Основна сума поворотної фіндопомоги, яку отримує фізособа, не
оподатковується ПДФО та військовим збором (пп.165.1.31 ПКУ). Але сума наданої
допомоги відображається податковим агентом (юрособа) у формі № 1ДФ з ознакою
доходу «197».
Сума поворотної фіндопомоги, яка повертається фізособою позикодавцю, у
формі № 1ДФ не відображається.
У разі якщо позичальник (фізооба) не повертає фіндопомгу в установлений
строк, то у позикодавця як податкового агента виникають наступні зобов’язання:

18
 ✓ у разі анулювання боргу позичальника. Відповідно до пп.«д» пп.164.2.17
ПКУ додатковим благом вважається основна сума боргу фізособи, прощеного
(анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з
процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо
його сума перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на
рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2020 році – 1180,75
грн (4723 грн × 25%)).
Якщо позикодавець анулює борг позичальника, який перевищує зазначений
ліміт, до закінчення строку позовної давності, то сума такого боргу вважається
додатковим благом. Утримувати ПДФО та військовий збір із суми такого доходу
податковий агент не повинен, але лише за умови, якщо він повідомить боржника про
прощення (анулювання) боргу в один із способів, зазначених у пп.«д» пп.164.2.17 ПКУ,
а саме шляхом:
✓ надіслання рекомендованого листа з повідомленням про вручення;
✓ укладення відповідного договору;
✓ надання боржнику особисто під підпис повідомлення (складеному в
довільній формі, із зазначенням суми анульованого (прощеного) боргу).
Податковий агент також має відобразити в формі № 1ДФ суму анульованого
боргу з ознакою доходу «126» за підсумками звітного кварталу, в якому такий борг було
прощено.
Позичальник самостійно сплачує ПДФО та військовий збір з таких доходів та
відображає їх у річній податковій декларації.
Якщо податковий агент не повідомить боржника про анулювання в
зазначеному порядку, то він зобов’язаний не лише відобразити додаткове благо в
формі № 1ДФ, а й утримати з боржника суму ПДФО та військовий збір;
✓ у разі списання заборгованості позичальника. Відповідно до пп.164.2.7
ПКУ до оподатковуваного доходу фізособи включається сума його
заборгованості за укладеним нею цивільно-правовим договором, за якою
минув строк позовної давності, та яка перевищує суму, що становить 50%
місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня
звітного податкового року (у 2020 році – 2361,50 грн (4723 грн × 50%)).
Фізична особа самостійно сплачує ПДФО з таких доходів та зазначає їх у річній
податковій декларації.
Податковий агент не повинен утримувати ПДФО та військовий збір, але вказує
суму заборгованості в формі № 1ДФ з ознакою доходу «107» у податковому квартал, на
який припадає закінчення строку позовної давності.

Для нотаток

19
 РОЗДІЛ ІІ. БЕЗПОВОРОТНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА

Юридичні аспекти
Безповоротна фінансова допомога – це, зокрема:
✓ сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування,
іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
✓ сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору
позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
✓ сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником
податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності
(пп.14.1.257 ПКУ).
Поворотна фіндопомога, яку позичальник не повернув вчасно, може вважатися
безповоротною фіндопомогою лише після закінчення строку позивної давності.
Надання такої допомоги здійснюється як правило на підставі договору про
надання безповоротної фінансової допомоги. За своєю суттю такий договір
наближений до договору дарування.
За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або
зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному)
безоплатно майно (дарунок) у власність ч.1 ст.717 ЦКУ).
Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери (ч.1
ст.718). Щодо таких видів дарунків в ЦКУ передбачено письмову форму договору, якщо
вони мають мають особливу цінність (ч.4 ст.719).
Письмова форма договору з нотаріальним посвідченням є обов’язковою у разі
укладення фізичними особами між собою договору дарування валютних цінностей на
суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян, тобто від 850 грн (ч.5 ст.719 ЦКУ). Така вимога стосується і приватних
підприємців.
На підставі ч.1 ст.207 правочин вважається таким, що вчинений у письмовій
формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі
електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Юридичні особи (господарські товариства) повинні врахувати вимоги ч.3 ст.720
ЦКУ, яка передбачає, що підприємницькі товариства можуть укладати договір
дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо
встановлено установчим документом дарувальника.
Надання безповоротної фіндопомоги може також здійснюватися на підставі
договору пожертви, до якого застосовуються положення про договір дарування, якщо
інше не встановлено законом.
Предметом договору пожертви можуть бути зокрема гроші та цінні папери (ч.1
ст.729 ЦКУ). Відмінність цього договору від договору дарування полягає зокрема у
тому, що надання пожертви здійснюється для досягнення певної мети, наперед
обумовленої сторонами договору.
20
 Ситуація 1.
Юридична особа (платник податку на прибуток) надає безповоротну фінансову
допомогу юридичній особі (платнику єдиного податку).

Облік у дарувальника

Сума безповоротної фіндопомоги відноситься до витрат дарувальника,

оскільки призводить до зменшення його власного капіталу. Така допомога
відображається у складі витрат того звітного періоду, в якому вона була надана (п.6, 7
ПБО-16).
Тобто на дату перерахування коштів надавач безповоротної фіндопомоги
визнає витрати на суму допомоги.Сума перерахованих коштів відображається за
субрахунком 685 « Розрахунки з іншими кредиторами». Для списання суми допомоги
застосовують субрахунки 949 «Інші витрати операційної діяльності» або 977 «Інші
витрати звичайної діяльності».

Облік у отримувача допомоги

У п.5 ПБО-15 вказано, що дохід визнається під час збільшення активу або
зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком
зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка
доходу може бути достовірно визначена.
Тому отримувач допомоги на дату отримання коштів визнає у бухгалтерському
обліку дохід у розмірі отриманої суми.
Отримана сума безповоротної фіндопомоги є доходом для її отримувача (п.5
ПБО-15) і відображається за субрахунком 718 «Дохід від безоплатно одержаних
оборотних активів».

Таблиця. Облік операцій щодо короткострокової поворотної фіндопомоги

Дисконтування
№ з/п Господарська операція Дебет Кредит Сума, грн
(так/ні)

1. Облік у дарувальника

1.1 Надано безповоротну фіндопомогу 685 311 10 000

Віднесено суму безповоротної фіндопомоги ні

1.2 311 977 10 000
до витрат

2. Облік у отримувача допомоги

2.1 Отримано безповоротну фіндопомогу 311 685 10 000

Віднесено суму безповоротної фіндопомоги ні

2.2 685 718 10 000
до доходів

21
 Податкові наслідки

Для дарувальника (юрособа-платник податку на прибуток)

Якщо платник податку на прибуток не застосовує податкові різниці, то

безповоротна фіндопомога впливає на об’єкт оподаткування (тобто фінансовий
результат) у загальному порядку, оскільки включається до витрат звітного періоду.
Для платників податку на прибуток, які застосовують податкові різниці, діють
правила пп.140.5.10.ПКУ. Фінансовий результат податкового (звітного) періоду
збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги особам, що не
є платниками податку (у т.ч. платникам єдиного податку).
Для платників ПДВ надання безповоротної фінансової допомоги не впливає на
податкові зобов’язання та податковий кредит, оскільки така операція не підпадає під
визначення операцій з постачання товарів/послуг.

Для отримувача (юрособа-платник єдиного податку)

До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно

отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), до яких зокрема
відносяться товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з
письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними
згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації
(п.292.3 ПКУ).
Для платників єдиного податку, які сплачують ПДВ, отримання безповоротної
фінансової допомоги не впливає на податкові зобов’язання та податковий кредит,
оскільки така операція не підпадає під визначення операцій з постачання
товарів/послуг.
При перевищенні у податковому (звітному) кварталі граничного обсягу доходу,
до суми перевищення застосовується подвійна ставка єдиного податку (пп.1 пп.293.5
ПКУ). Перехід на загальну систему оподаткування обов’язковий, якщо протягом
календарного року буде перевищено граничний обсяг доход, передбачений для
платників єдиного податку ІІІ групи. Перехід обов’язковий з першого числа місяця,
наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення
(пп.3 пп.298.2.3 ПКУ).

Ситуація 2.
Юридична особа (платник єдиного податку) надає безповоротну фінансову
допомогу юридичній особі (платнику податку на прибуток).

Облік у дарувальника та у отримувача допомоги

Облік у сторін у даній ситуацій аналогічний обліку, описаному у ситуації 1 розділу ІІ.
22
 Податкові наслідки

Для дарувальника (юрособа-платник єдиного податку)

При наданні та поверненні допомоги податкові наслідки не виникають, оскільки
сума допомоги не включається до доходу платника єдиного податку.
Для платників єдиного податку, які сплачують ПДВ, надання безповоротної
фінансової допомоги не впливає на сплату ПДВ, оскільки така операція не підпадає під
визначення операцій з постачання товарів/послуг.

Для отримувача (юрособа-платник податку на прибуток)

Сума отриманої безповоротної фіндопомоги впливає на об’єкт оподаткування
(тобто фінансовий результат) у загальному порядку, оскільки включається до доходів
звітного періоду.
Для платників ПДВ отримання безповоротної фінансової допомоги не впливає
на податкові зобов’язання та податковий кредит, оскільки така операція не підпадає
під визначення операцій з постачання товарів/послуг.

Ситуація 3.
Юридична особа (платник єдиного податку або податку на прибуток) або ФОП
(платник єдиного податку) надає безповоротну фінансову допомогу ФОП (платнику
єдиного податку).
Облік у дарувальника (юрособа-платник єдиного податку
або податку на прибуток)
Облік у юридичної особи не залежить від статусу отримувача допомоги. У даній
ситуацій він аналогічний обліку, описаному у ситуації 1 розділу ІІ.
Для дарувальника-ФОП передбачено ведення обліку шляхом заповнення Книги
обліку доходів (витрат) (п.296.1.1). Надана фіндопомога не відображається у цій Книзі.

Податкові наслідки

Для дарувальника (юрособа-платник податку на прибуток)

Якщо платник податку на прибуток не застосовує податкові різниці, то
безповоротна фіндопомога впливає на об’єкт оподаткування (тобто фінансовий
результат) у загальному порядку, оскільки включається до витрат звітного періоду.
Для платників податку на прибуток, які застосовують податкові різниці,
фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму
перерахованої безповоротної фінансової допомоги особам, що є платниками єдиного
податку (пп.140.5.10.ПКУ).
Для платників ПДВ надання безповоротної фінансової допомоги не впливає на
податкові зобов’язання та податковий кредит, оскільки така операція не підпадає під
визначення операцій з постачання товарів/послуг.
23
 У формі № 1ДФ сума безповоротної фінансової допомоги, наданої фізичній
особі – підприємцю, відображається з ознакою доходу «126» (ЗІР, категорія 103.25).

Для дарувальника (юрособа-платник єдиного податку)

При наданні та поверненні допомоги податкові наслідки не виникають, оскільки
сума допомоги не включається до доходу платника єдиного податку.
Для платників єдиного податку, які сплачують ПДВ, операція з надання
безповоротної фінансової допомоги не є операцією з постачання товарів/послуг.
У формі № 1ДФ сума безповоротної фінансової допомоги, наданої фізичній
особі – підприємцю, відображається з ознакою доходу «126».

Для дарувальника (ФОП-платник єдиного податку)

Суми наданої допомоги не впливають на об’єкт оподаткування єдиним
податком. У формі № 1ДФ сума безповоротної фінансової допомоги, наданої фізичній
особі – підприємцю, відображається з ознакою доходу «126».

Для отримувача допомоги (ФОП-платник єдиного податку)

Сума отриманої безповоротної фінансової допомоги включається до доходу
платника єдиного податку, як безоплатно отримані товари (роботи, послуги) згідно з
письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, за якими не
передбачено грошової або іншої компенсації (п.292.3 ПКУ).
Для платників єдиного податку, які сплачують ПДВ, отримання безповоротної
фінансової допомоги не впливає на податкові зобов’язання та податковий кредит,
оскільки така операція не підпадає під визначення операцій з постачання
товарів/послуг.

При перевищенні у податковому (звітному) періоді граничного обсягу доходу,

який дає право сплачувати єдиний податок, виникають такі наслідки:
для ФОП (І та ІІ група платників єдиного податку):
✓ подати податкову декларацію у строки, встановлені для квартального
податкового (звітного) періоду і застосувати до суми перевищення ставку
єдиного податку 15%, а також
✓ за заявою перейти на застосування ставки єдиного податку 2 чи 3 групи, або
перейти на загальну систему оподаткування. Перехід обов’язковий з
першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у
якому відбулося перевищення граничного розміру доходу (пп.3 пп.298.2.3
ПКУ);
для ФОП (ІІІ група платників єдиного податку):
✓ до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%, а
також
✓ перейти на загальну систему оподаткування (пп.3 пп.298.2.3 ПКУ).

24
 Нормативна база

ЦКУ – Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV

ПКУ – Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI
Інструкція № 291 – Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій,
затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291
ПБО-10 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська
заборгованість», затверджене наказом Мінфіну від 08.10.99 р. № 237
ПБО-11 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання»,
затверджене наказом Мінфіну від 31.01.2000 р. № 20
ПБО-15 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене
наказом Мінфіну від 29.11.99 р. № 290
ПБО-16 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене
наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318

Для нотаток

25