Пропозиції

Державної податкової служби України

до проєкту Закону України
«Про страхування»,
внесеного на розгляд Верховної Ради України народними
депутатами України Гетманцевим Данилом, Аллахвердієвою Іриною,
Совою Олександром та іншими,
реєстраційний номер 5315 від 29 березня 2021 року,
до першого читання

1. Проєкт Закону України «Про страхування» (далі - законопроєкт)

Державною податковою службою України підтримується 32 умови
доопрацювання.
2. Законопроєктом передбачається регулювання відносин у сфері
страхування, визначення загальних правових засад здійснення діяльності зі
страхування, надання посередницьких послуг, встановлення вимог до порядку
укладання, ообслуговування та виконання JOTOBOPIB страхування,
перестрахування, врегулювання питання інформаційного забезпечення
договорів страхування та перестрахування і дій, що передують їх укладанню, а
також державне регулювання та нагляд у сфері страхування.

Щодо реорганізації страховика за спрощеною процедурою шляхом

приєднання до іншого страховика

Абзацом другим підпункту «г» пункту 11 частини сьомої статті 52

законопроєкту передбачено, що з моменту, визначеного передавальним актом,
затвердженим загальними зборами акціонерів страховика, що приєднується, та
страховика-правонаступника, страховик-правонаступник набуває усіх прав і
обов'язків щодо погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу
страховика, що приєднався до HBOTO, у зв'язку 3 чим CTPAaxOBHK, що
приєднується, вважається юридичною особою, у якої відсутня заборгованість зі
сплати податків, зборів та обов'язкових платежів.
Треба зазначити, що порядок погашення грошових зобов'язань або
податкового боргу у разі реорганізації платника податків визначений статтею
98 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Так, згідно з пунктом 98.4 статті 98 Кодексу платник податків, майно якого
передане в податкову заставу, або той, що скористався правом реструктуризації
податкового боргу, зобов'язаний завчасно повідомити контролюючий орган
про прийняття рішення щодо проведення будь-яких видів реорганізації та
подати контролюючому органу план такої реорганізації.
У разі коли контролюючий орган встановлює, що план реорганізації
призводить або може у майбутньому призвести до неналежного погашення
грошових зобов'язань чи податкового боргу, він має право прийняти рішення
 2

про погашення грошових зобов'язань або податкового боргу, забезпечених

податковою заставою, до проведення такої реорганізації (підпункт 98.4.2
пункту 98.4 статті 98 Кодексу).
Згідно з частиною восьмою статті 4 Закону України від 15 травня
2003 року Ne 755-1V «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб
- підприємців та громадських формувань» у разі приєднання юридичних осіб
здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що
припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація 3MiH до
відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб,
фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний
державний реєстр) щодо правонаступництва юридичної особи, до якої
приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації
змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо
правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Відповідно до пункту 11.13 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і
зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011
No 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 3a
Ne 1562/20300 (зі змінами), у разі прийняття рішення про припинення
юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення до
завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а
також у JeHb оотримання запиту від Cy0’ekTa державної реєстрації
контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру:
y разі відсутності грошових зобов'язань Ta/abo податкового боргу -
відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою
Ne 30-ОПП;
за наявності податкового боргу - відомості про узгодження плану
реорганізації юридичної особи за формою Ne 31-OIMT або відомості про
наявність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою Ne 30-ОПП
(якщо план реорганізації юридичною особою до контролюючого органу не
подавався або не був узгоджений контролюючим органом).
Треба звернути увагу, що платник податків (у тому числі страховик), який
реорганізовується шляхом приєднання, не може «вважатися юридичною
особою, у якої відсутня заборгованість зі сплати податків, зборів та
обов'язкових платежів».
Так, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого
платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені,
нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.
Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що
погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого
боргу підтверджене відповідним документом.
Відсутність податкового боргу підтверджується за даними ITC ДПС,
зокрема, даними інтеграційних карток платників податків (далі - ІКП), які
закриваються у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників у
податкових органах у зв'язку з припиненням платника податків.
Згідно 3 пунктом 3 підрозділу 1 розділу II Порядку ведення податковими
органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 12.01.2021 Ne 5, зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за Ne 321/35943, IKII закриваються i3
встановленням дати закриття за умов, зокрема, погашення сум податкового
боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або
списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені.
За наявності грошових зобов'язань або податкового боргу податковий
орган не здійснює подальші процедури щодо закриття ІКП до їх погашення або
визнання такого боргу безнадійним та його списання у порядку, визначеному
статтею 101 Кодексу.
За наявності нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску або
боргу (недоїмки) з єдиного внеску, податковий орган не здійснює подальші
процедури щодо зняття платника єдиного внеску з обліку до їх сплати
(погашення) або списання такого боргу (недоїмки) у порядку, визначеному
Законом України від 8 липня 2010 року Ne 2464-МІ «Про збір та облік єдиного
внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Враховуючи викладене, абзац другий підпункту г пункту 11 частини
сьомої статті 52 законопроєкту необхідно привести у відповідність до вимог
чинного законодавства.

Щодо особливостей застосування заходів впливу анулювання ліцензій

страховика
Частиною п'ятою статті 123 законопроєкту передбачено, що 3 дати
прийняття рішення про анулювання ліцензії страховика зупиняється виконання
страховиком грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів), строк виконання яких настав, і припиняються заходи,
спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо
сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім випадків виходу з ринку
страховика без припинення юридичної особи.
Однак, відповідно до статті | Закону України від 02 березня 2015 року
Ne 222-VI «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі - Закон
Ne 222):
ліцензія - право суб'єкта господарювання Ha провадження виду
господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що
підлягає ліцензуванню (пункт 5 статті І Закону Ne 222);
анулювання ліцензії повністю або частково - позбавлення суб'єкта
господарювання права на провадження виду господарської діяльності або
частини виду господарської діяльності, на який йому видано ліцензію, шляхом
прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії повністю
або частково, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі (пункт 17 статті 1
Закону Ne 222).
 4

Також відповідно до пункту 21 статті 16 Закону Ne 222 рішення органу

ліцензування може бути оскаржено до Експертно-апеляційної ради з питань
ліцензування, суду.
Крім того, згідно 3 пунктом 60 розділу VII Положення про застосування
Національним банком України заходів впливу у сфері державного регулювання
діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затвердженого
постановою Правління Національного банку України 01.02.2021 Ne 12, учасник
ринку небанківських фінансових послуг у разі застосування до нього заходу
впливу у вигляді тимчасового зупинення або відкликання (анулювання) ліцензії
на провадження діяльності з надання фінансових послуг повинен виконувати
свої зобов'язання за договорами з клієнтами щодо зазначеного в рішенні виду
фінансових послуг, укладеними до дати набрання чинності рішенням про
тимчасове зупинення або про відкликання ліцензії.
Тобто, анулювання ліцензії He передбачає припинення/ліквідацію
юридичної особи, а позбавляє права Ha провадження певного виду
господарської діяльності, що була передбачена ліцензією.
Крім того, згідно зі статтею 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку
визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових
зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
У разі невиконання платником податків податкового обов'язку податкові
органи застосовують до такого платника податків заходи стягнення,
передбачені статтями 59 та 87 - 101 Кодексу.
Виходячи 3 вимог статті | Кодексу відносини, що виникають у сфері
справляння податків і зборів, регулюються Кодексом, за виключенням питань
погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на
яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур
банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України від 23 лютого
2012 року Ne 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»,
проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та
погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного
рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на
обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських
операцій.
Крім того, згідно з пунктом 87.8 статті 87 Кодексу додатково до джерел,
визначених у пункті 87.1 статті 87 Кодексу, джерелом погашення податкового
боргу банків, небанківських фінансових установ, у тому числі страхових
організацій, можуть бути кошти, незалежно від джерел їх походження та без
застосування обмежень, визначених у підпунктах 87.3.4 та 87.3.8 пункту 87.3
статті 87 Кодексу, у сумі, яка не перевищує суму їх власного капіталу (без
урахування о страхових Ta оприрівняних до HHX ообов'язкових резервів,
сформованих відповідно до закону). Визначення розміру власного капіталу
здійснюється відповідно до законодавства України.
 Отже, наявність податкового боргу не звільняє від його стягнення, а
податкові органи застосовують до такої страхової організації всі передбачені
Кодексом заходи погашення такого податкового боргу.
Враховуючи викладене, пропонуємо частину п'яту статті 123
законопроєкту виключити.

Заступник Голови Державної

податкової служби України Михайло ТІТАРЧУК