Ситуація 2 Заняття 5

У серпні 2016 року відкрите акціонерне товариство «Обленерго» (далі -

ВАТ «Обленерго»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство
«Обленерго» (далі - ПАТ «Обленерго») звернулося до суду з позовом, у якому
просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вартість не облікованої
електричної енергії у розмірі 11 819,79 грн та витрати з оплати судового збору у
розмірі 1 378,00 грн.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі
особового рахунку № НОМЕР_1 є користувачами електричної енергії, яка
постачається за адресою: АДРЕСА_1 . 30 листопада 2015 року контролерами
рейдової бригади ВАТ «Обленерго» за результатами проведення перевірки
дотримання відповідачами Правил користування електричною енергією для
населення (далі - ПКЕЕН), затверджених постановою Кабінету Міністрів
України від 26 липня 1999 року № 1357, чинних на момент виникнення спірних
правовідносин (втратили чинність 26 червня 2018 року) встановлено самовільне
підключення електроустановки до електромережі енергопостачальника з
порушенням схеми обліку, безоблікове споживання електроенергії, що є
порушенням пунктів 42, 48 ПКЕЕН. За цим фактом представникам складено
акт від 30 листопада 2015 року № 00130600 та визначено обсяг та вартість
необлікованої електричної енергії у розмірі 21 819,79 грн, яку відповідачі
добровільно відмовилися сплачувати.
Суд І інстанції задовольнив позов, виходячи положень з гл. 82 ЦК
України, зменшивши розмір відшкодування шкоди.

Розмежуйте поняття «збити» і «шкода».

Президія Вищого арбітражного суду України 01.04.1994 р. видала

роз'яснення № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів,
пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (згодом змінене та доповнене), в п. 1
якого зазначила: "Слід розрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки,
завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з
договору (ст. 623 ЦК України) від позадоговірної шкоди, тобто від
зобов'язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (глава 82 ЦК України)".
У ЦК України вже чітко прослідковується відмінність між поняттями
"шкода"та "збитки". Насамперед, "шкода" включає до свого складу майнову і
моральну шкоду. Про "збитки" мова йде лише при порушенні майнової сфери
потерпілої особи. Відповідно збитки є майновими втратами потерпілої особи,
що відшкодовуються у випадках завдання майнової шкоди. Тобто поняття
"шкода"законодавець застосовує при завданні знецінення майнових і
немайнових благ, а поняття "збитки" - лише при завданні майнових втрат. При
цьому збитками є не тільки втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням
або пошкодженням речі, та витрати, які особа зробила або мусить зробити для
відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а й доходи, які особа
могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було
порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 ЦК України). Тобто межі обов'язку
відшкодувати шкоду визначаються розміром цієї шкоди.
Отже, поняття «збитків» і «шкоди» співвідносяться як частина і ціле,
шкода охоплює поняття збитків і включає як збитки, тобто майнову шкоду, так
і моральну шкоду.

Чи нараховуються інфляційні та 3% у випадку стягнення збитків,

шкоди?

Охоронна норма статті 625 ЦК України про відповідальність за

порушення грошового зобов’язання дозволяє кредитору отримати компенсацію
за невиконання зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання,
зобов’язаний повернути кредитору борг, додатково виплативши суму за
індексом інфляції за весь час прострочення і 3 % річних.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019
№ 703/2718/16-ц встановлено, що проценти, встановлені статтею 625 ЦК
України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання
(неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що
стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною
другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке
порушення зобов`язання.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних
відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за
прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту
майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат
кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та
отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.
Отже, інфляційні та 3% нараховуються у випадку стягнення збитків.
 Які обставини підлягають доказуванню у випадку пред’явлення вимоги
про відшкодування завданої шкоди, збитків?
У ч. 2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа
зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які
особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права
(реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних
обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки
відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не
передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
У Постанові Верховного Суду у cправі № 910/7511/20 зазначено, що
збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке
пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і
що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його
майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
При цьому, протиправною вважається поведінка, яка порушує
імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок
чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у
прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях
або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що
виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного
йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками
виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є
наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є
суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні
особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу
або необережності.
Тобто, підлягають доказуванню розмір збитків та протиправна поведінка
боржника, яка полягає у невиконанню або неналежному виконанню договору.

Які особливості договору постачання електричної енергії через

приєднану мережу? Назвіть джерела правового регулювання цього договору?
Відносини щодо постачання фізичним особам електричної енергії
регулюються статтею 714 ЦК України, положеннями Закону України «Про
ринок електричної енергії», Правилами користування електричною енергією
для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26
липня 1999 року № 1357.
Відповідно до ч.1 ст. 714 ЦК України за договором постачання
енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона
(постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві,
абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач
(абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та
дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також
забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через
приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж,
положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не
випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання
договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Висловіть свою думку з приводу законності та обґрунтованості

ухваленого рішення з посиланням на норми чинного матеріального і
процесуального законодавства України. Запропонуйте своє вирішення спору.

У ч.3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії»

встановлено, що Споживач зобов’язаний дотримуватися правил технічної
експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок,
нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної
енергії, та умов укладених договорів;
Відповідно до ч.1 ст. 77 цього Закону учасники ринку, які порушили
нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної
енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
2. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка
електричної енергії, самовільне підключення до об’єктів електроенергетики,
споживання електричної енергії без приладів обліку;
У пункті 48 Правил користування електричною енергією для населення
зазначено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за
порушення правил, розкрадання електричної енергії у разі самовільного
підключення до електромереж і споживання електричної енергії без засобів
обліку.
Порядок складання актів про порушення споживачем Правил
передбачений пунктом 53, відповідно до якого у разі виявлення представником
енергопостачальника порушення споживачем правил користування
електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії,
складається акт, який підписується представником енергопостачальника та
споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у
енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У
разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт
вважається дійсним, якщо його підписали три представники
енергопостачальника.
 На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від
електропостачання, а також визначити величину збитків, завданих йому
протиправними діями споживача. Розмір відшкодування збитків, заподіяних
енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією,
обчислюється відповідно до Методики.
Проте, я не згоден із рішенням суду першої інстанції щодо зменшення
розміру відшкодування збитків.
Так, справді згідно ч.4 ст. 1193 ЦКУ Суд може зменшити розмір
відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального
становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального
правопорушення.
У постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №
336/6359/16-ц зазначено, що стаття 1193 ЦК України є загальною нормою,
якою встановлюються підстави звільнення від відповідальності за завдання
позадоговірної шкоди та підстави зменшення відповідальності у порівнянні із
загальним розміром відшкодування шкоди в повному обсязі.
Оскільки відносини щодо позаоблікового використання електричної
енергії не є деліктними, а полягають у порушенні укладеного між сторонами
договору про користування електричною енергією, то правила статті 1193 ЦК
України щодо можливості зменшення розміру відшкодування шкоди на них не
поширюються.
Таким чином, рішення суду першої інстанції є незаконним та
необґрунтованим.
В даній ситуації варто ухвалити рішення про задоволення позовних вимог
у повному обсязі і стягненні усіх збитків на користь позивача.

Ситуація 3. Заняття 6
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання
секретного заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно в
порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.04.2012 року вони разом
з чоловіком ОСОБА_5 вчинили секретний заповіт подружжя, який був
посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу
Степаненко В.Д., який згідно повідомлення від 08.07.2015 року припинив свою
нотаріальну діяльність.
Після смерті її чоловіка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивач, з
метою оформлення своїх спадкових прав як спадкоємця за законом, звернулась
до Першої Київської державної нотаріальної контори із заявою про оголошення
секретного заповіту подружжя та оформлення свідоцтва про право на спадщину
на своє ім’я, однак отримала відмову. На думку нотаріуса секретний заповіт і
заповіт подружжя – це два різні правочини.
 Суди І та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, оскільки
позивач не скористалася своїм правом на відмову від заповіту.
Висловіть свою думку з приводу законності та обґрунтованості
ухвалених рішень з посиланням на норми чинного законодавства України.
Запропонуйте своє вирішення спору. Які підстави визнання заповіту
недійсним? Які загальні вимоги до форми заповіту передбачено законодавством
України? Які підстави для визнання секретного заповіту подружжя недійсним?
Чи можливе об’єднання двох правочинів в один? Яка процедура оформлення
секретного заповіту подружжя? Яке правове значення має факт реєстрації
шлюбу подружжям? Відповідь обґрунтуйте.