Семінар 10

Завдання 1. Проаналізуйте обмеження права розпорядження рахунком.

Ознайомтеся з ст.1074 Цивільного кодексу України, ст. 59 Закону України "Про
банки і банківську діяльність”, Законv України "Про виконавче провадження”.
Згідно ст. 1074 ЦКУ ,обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що
знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права
розпоряджатися рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. ч.1 59 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» обмеження права
розпорядження рахунком здійснюються виключно за постановою державного виконавця,
приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту
в порядку, встановленому законом.
Зупинення видаткових операцій за рахунками ЮО або ФО здійснюється в разі арешту
відповідно до ч. 1 ст. 59 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», а також в інших випадках,
передбачених договором, ЗУ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження
зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є
майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Здійснюється в
межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, якщо арешт накладено без встановлення
такої суми або якщо інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.
Забороняється накладати арешт на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках
банку. Порядок їх встановлюється НБУ. На вимогу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
НБУ виключно у випадках, передбачених ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних
осіб".
У статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено норму, згідно з якою
учасників виконавчого провадження мають повідомити про те, що на рахунки або інше майно
буде накла-дено стягнення. При цьому боржник вважається повідомленим про цей захід, якщо
йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, яка зазначена у
виконавчому доку-менті . Якщо такого повідомлення не зроблено – відбувається пряме
порушення норм закону, що є підставою для подання скарги на дії виконавця
Завдання 2. Проаналізуйте правову природу процентів за користування грошовими
коштами, що знаходяться на рахунку.
редакція ст. 536 ЦК України є цікавою з погляду правової природи
процентів, які розглядаються як борг, а не
відповідальність. Та обставина, що відсотки за цією статтею є боргом, виражається, зокрема,
у відсутності зв’язку між
можливістю їх стягнення і наявністю підстав юридичної відповідальності, а також
у неприпустимості їх зменшення на вимогу боржника.
Натомість ч. 2 ст. 625 ЦК України закріплює правило, згідно з яким боржник, який
прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора
зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції
за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,
якщо інший розмір процентів не встанов лений договором або законом. Очевидно,
що вказана норма також присвячена правовому регулюванню відносин із користування
чужими грошовими коштами, адже невиконання грошового зобов’язання
завжди зумовлене непереданням або
несвоєчасним переданням боржником
грошових коштів, що належать кредитору згідно з умовами договору. Водночас
досліджуваний випадок можливості стягнення з боржника процентів безпосередньо
пов’язаний із порушенням договірного зобов’язання, що є підставою
для застосування кредитором способів захисту своїх прав
Конкретизацію правової природи сплати
процентів за користування чужими грошовими коштами відображає ч. 6 ст. 231 ГК України
«Розмір штрафних санкцій», відповідно до якої штрафні санкції за порушення грошових
зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою
ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо
інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Отже, господарське
законодавство відносить сплату
процентів за користування чужими грошовими коштами до штрафних санкцій,
які згідно зі ст. 20 ГК України віднесені до
способів захисту суб’єктивних прав учасників господарських правовідносин.
ВИСНОВКИ
Ст. 536 ЦКУ, яка включає у свій зміст
і зобов’язання щодо їх сплати за належного виконання учасниками договірних
правовідносин взятих на себе зобов’язань
(договір позики, кредитний договір, договір банківського вкладу, договір банківського
рахунка), і зобов’язання, які виникають у божників унаслідок невиконання чи неналежного
виконання своїх обов’язків та відповідно порушення договірних прав їхніх контрагентів
(договір купівлі-продажу, договір ренти).
У першому випадку сплата процентів за користування чужими грошовими коштами за
своєю сутністю є грошовим зобов’язанням, має характер звичайної договірної умови
і наявна в кожному правовідношенні, опосередковуваному вказаними договірними
конструкціями.
Натомість у другому випадку сплата процентів за користування
чужими грошовими коштами є забезпеченим законом правовим прийомом, застосовуваним
кредитором унаслідок порушення (прострочення) боржником договірного
грошового зобов’язання в рамках реалізації захисту своїх порушених суб’єктивних
прав, що випливають із договірних правовідносин, та відповідно виконує компенсаційно-
захисну функцію.
Тому подвійна правова природа сплати процентів за користування чужими грошовими
коштами.

Задача 3. ТОВ «А» уклало договір банківського рахунку та розрахунково-касове

обслуговування у АКБ «Б».
26 жовтня керівник ТОВ надав банку платіжне доручення для перерахування
грошових коштів контрагенту за договором купівлі-продажу, вказавши дату
валютування – 27 жовтня. Банк відмовився виконувати платіжне доручення,
мотивуючи тим, що банк здійснює платежі з рахунків клієнтів в межах залишків
коштів на цих рахунках на початок операційного дня.( Постанова НБУ 2022 втрата
чинності Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в
національній валюті)
Керівник ТОВ «А» наполягав на прийнятті платіжного доручення вказуючи, що
протягом операційного дня (який визначений днем валютування), надійдуть грошові
кошти на рахунок від його контрагентів за іншими договорами і їх можна буде
проплатити за наданим платіжним дорученням.
Дайте правову оцінку ситуації.
Постанова Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті
користувачів платіжних послуг

Платник має право зазначати в платіжній інструкції дату валютування, яка не

може бути пізніше 10 календарних днів після складання платіжної інструкції.
Сума платіжної операції обліковується до настання дати валютування на рахунку
надавача платіжних послуг платника.
 Надавач платіжних послуг платника зобов'язаний забезпечити перерахування суми
коштів за платіжною операцією на рахунок надавача платіжних послуг отримувача
протягом операційного дня в зазначену в платіжній інструкції дату валютування.