Professional Documents
Culture Documents
Цив.право Тема 3
Цив.право Тема 3
У
першу чергу представник банку поцікавився тим, як «Вініл» планує забезпечити
повернення кредиту.
Відповідно до ст. 572 ЦКУ «В силу застави кредитор (заставодержатель) має право
у разі боржником зобов' язання, забезпеченого невиконання (заставодавцем) заставою, а
також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок
заставленого майна переважно перед іншими Кредиторами цього боржника, якщо інше не
встановлено законом (право. застави)».
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу», застава зберігає силу, якщо за
однією з підстав, зазначених в законі, майно або майновi права, що складають предмет
застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у
встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої
заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із
забезпеченої заставою вимоги.
Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про
забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим
регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання
зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно
рухомого майна.
Також, відповідно до ч.2, ст. 564 ЦКУ, гарант повинен розглянути вимогу
кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі
його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї
документів умовам гарантії. Відповідно до умови задачі, 15.09.2020 р. Гарант –
«Діамантбанк» отримав від Кредитора (Бенефіціара) – банку «Витязь» письмову вимогу
про сплату за гарантією заборгованості в розмірі 350 000 грн, хоча Ллстом від 30.09.2020
р. Гарант відповів, що вимога Кредитора (Бенефіціара) може бути задоволена тільки у разі
надання Гаранту документального підтвердження відмови Позичальника повернути
кредит. Тобто гарант порушив строк передбачений гарантійним листом.
Відповідно до ч.2, ст. 566 ЦКУ, обов'язок гаранта перед кредитором обмежується
сплатою суми, на яку видано гарантію. У обов'язку його відповідальність перед
кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у
гарантії.
Відповідно до ч.1, ст. 560, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова
організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником
(принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення
зобов'язання боржником. В двохсторонніх відносинах, між гарантом та бенефіціаром,
гарант є боржником, а бенефіціар кредитором. В відносинах між гарантом та
принципалом, перший є кредитором, а другий боржником.
Відповідно до ч.1, ст. 564 ЦКУ, після одержання вимоги кредитора гарант повинен
негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до
неї документами.
Відповідно до ч.2, ст. 564 ЦКУ, гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з
доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в
розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам
гарантії.
За що гарант несе відповідальність і в якому обсязі?
Відповідно до ч.2, ст. 566 ЦКУ, обов'язок гаранта перед кредитором обмежується
сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його
відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо
інше не встановлено у гарантії.
Відповідно до ст. 569 ЦКУ, право гаранта на зворотну вимогу до боржника тоді,
коли гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої
ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і
боржником. А також гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі,
якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не
встановлено договором між гарантом і боржником.
Цивільним кодексом України не передбачено зворотної вимогу (регресу) до
боржника в разі задоволення позову кредитора (бенефіціара), тому можемо зробити
висновок, що гарант не буде мати права на зворотню вимогу.