2.

Напередодні 8 Березня ТОВ «Квіти» уклало договір чартеру (фрахтування) усього літака за
маршрутом Амстердам–Харків. У договорі було зазначено, що літак фрахтується для доставки
великої партії тюльпанів. Після прибуття до пункту призначення виявилося, що більшість квітів
зіпсована через неналежну температуру під час перевезення. ТОВ «Квіти» звернулося до суду з
позовом про відшкодування вартості квітів, упущеної вигоди, а також моральної шкоди,
заподіяної діловій репутації. Авіакомпанія – власниця літака проти задоволення позову
заперечувала з тих підстав, що зафрахтований літак був призначений для перевезення будь-
яких вантажів, а не тільки квітів, і, відповідно, технічно неможливо точно врегулювати
температуру у вантажному відсіку. Крім того, за умовами договору, завантаження квітів
здійснювалося працівниками філії ТОВ «Квіти» в Нідерландах, які не висловили жодних
зауважень із приводу неналежної температури. У судовому засіданні представник авіакомпанії
наголосив на тому, що, оскільки за договором чартеру (фрахтування) було передано весь літак,
то ТОВ «Квіти» як титульний володілець літака несе відповідальність за його використання, у
тому числі з точки зору безпеки вантажу. Авіакомпанія ж, на думку її представника, мала лише
забезпечити нормальний технічний стан літака і наявність кваліфікованого екіпажу.

Яке рішення має ухвалити суд? Проаналізуйте доводи сторін.

Як на мене суд має ухвалити рішення на користь ТОВ «Квіти» частково. відповідальність за
неналежне перевезення:

Авіакомпанія несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до

перевезення до моменту його видачі (с Стаття 912. Договір чартеру (фрахтування)

1. За договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується

надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному
чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу,
пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим
нормативно-правовим актам.
2. Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма цього
договору встановлюються транспортними кодексами (статутами).
(Стаття 11. Обов'язки експедитора
Експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з
договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з
експедитором у встановленому договором порядку.
За необхідності відступати від вказівок клієнта, зокрема в разі виникнення загрози
пошкодження вантажу, безпеці людей і довкіллю, експедитор зобов'язаний попередньо
отримати згоду клієнта на таке відступлення. У разі якщо немає можливості
попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано
експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти
на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане
можливим.
 Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші
обов'язки експедитора.)ЗАКОН УКРАЇНИ
 Про транспортно-експедиторську діяльніст
 )
Стаття 924. Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування або
пошкодження вантажу, багажу, пошти
1. Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту
прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата,
нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок
обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
2. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих
до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе,
що це сталося не з його вини.
3. Гранична межа відповідальності оператора мультимодальних перевезень
визначається Законом України "Про мультимодальні перевезення".
{Статтю 924 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 1887-IX від
17.11.2021}
Стаття 925. Пред'явлення претензій і позовів, що випливають із договору
перевезення
1. До пред'явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення
вантажу, пошти можливим є пред'явлення йому претензії у порядку, встановленому
законом, транспортними кодексами (статутами).
{Частина перша статті 925 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2705-IV
від 23.06.2005}
2. Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його
одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію
або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.
3. До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти,
застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до
транспортних кодексів (статутів).

3. На адресу трикотажної фабрики залізницею надійшло дві партії товарів. У першій партії, що
прибула на станцію призначення на 5 днів пізніше передбаченого триденного строк доставки,
вантаж виявився пошкодженим на суму 15 000 грн. У другій партії товару була виявлена
недостача в розмірі 10 000 грн. На підставі комерційних актів, складених при одержанні
вантажу, фабрика звернулася до господарського суду з позовом до залізниці про
відшкодування збитків і сплату штрафу за прострочення доставки вантажу в сумі 20 000 грн. У
судовому засіданні було встановлено, що за перевезення кожної партії вантажу сплачено
провізну плату в розмірі 50 000 грн.
 У господарському суді представник залізниці пояснив, що така ситуація виникла у зв’язку з
аварією потягу, який перевозив вантаж, тому залізниця має бути звільнена від відповідальності.
Крім того, на його думку, слід врахувати, що позивач не подав претензії до залізниці про
стягнення завданих збитків, а також ці обставини повинні фіксуватися не комерційними актами,
а актами загальної форми.

На яке питання розраховане це завдання?

Чи є підстави для задоволення вимог фабрики?

Розгляньте доводи сторін.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити

довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його
особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується
сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст. 909 ЦК України).

Договір перевезення вантажу є двостороннім, оплатним та реальним.

Загалом сторони договору: перевізник та відправник, де перевізником є спеціальний суб’єкт,

який здійснює перевезення професійно, а відправником є фізична або юридична особа, якій
належить вантаж на законних підставах.

Так, серед обов’язків перевізника за даним договором ми можемо виокремити такі обов’язки
як:

- Доставити вантаж у встановлений договором строк;

- У разі прострочення доставки вантажу, відшкодувати другій стороні збитки, якщо інші форми
відповідальності не встановлені законом;
- За втрату, пошкодження вантажу відшкодувати реальні збитки (фактичну шкоду), а не упущену
вигоду від реалізації товару. Якщо перевізник не доведе, що втрата, нестача пошкодження,
псування сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від
нього не залежало;
Виходячи з умов задачі, ми можемо виокремити саме такі порушення згаданих вище обов’язків
перевізника, оскільки ним було допущене прострочення в 2 дні щодо перевезення товару, а
також, внаслідок виконання покладених на нього дій, одержувачем було помічено
пошкодження товару на суму 15 000 грн, а також нестачу товару на суму 10 000 грн.

Тобто, ми уже можемо виокремити близько 25 000 грн реальних збитків, які поніс одержувач.
Плюс до цього ми маємо додати суму штрафу, яка обчислюється так: 10 % провізної плати – за
прострочення на дві доби.

Відповідно до ч.1 ст. 916 ЦК України, 1. За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти
стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не
встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної
плати не визначений, стягується розумна плата.

Таким чином, перевізник повинен виплатити отримувачу 25 000 грн та 10% від провізної
плати.
Але це ще не все, перевізник наголошує, що всі ці моменти трапилися через аварію потягу, а
тому він має бути звільнений від відповідальності.

Так от, тут, на мою думку, серйозним фактором виступає причина даної аварії, оскільки якщо
це трапилося внаслідок стихійного лиха, то сторона звільняється від відповідальності, а якщо
виною цьому стала фактична помилка машиніста – то ні.