Задача 3.

Петро під час чергової сварки з ревнощів з дружиною Галиною, коли вона сказала, що
не буде більше терпіти побоїв, постійних принижень і хоче розлучитися, пригрозив Галині
вбивством, накинув їй на шию мотузку і почав душити. Коли дружина почала задихатися і
втрачати свідомість, Петро її відпустив, попередивши, що наступного разу, коли знову захоче піти від
нього, їх розлучить тільки смерть. На шиї Галини від мотузки залишилися синці та садна. Дайте
кримінально-правову кваліфікацію діянь Петра.

p/s Дана
Це походу краще розглядати варіат 2 не за сукупністю!

Ст. 126-1 КК України; ст.129 КК України (за сукупністю)

Відповідно до статті 1261 КК України домашнє насильство - умисне систематичне вчинення
фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя
або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що
призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності,
емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

1. якщо домашнє насильство полягає в діянні, яке співпадає з ознаками іншого злочину, але
потерпілий - спеціальний, насильство носить систематичний характер і максимум санкції за
цей інший злочин нижче чи рівний санкції, передбаченій статтею 126 1 КК України -
кваліфікація відбувається за зазначеною статтею (наприклад, якщо домашнє насильство
полягає в систематичному заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження,
передбаченого частиною першою статті 125 КК України, - вчинене потребує кваліфікації за
статтею 1261 КК України);
За ступенем тяжкості: синці, садна викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше
6 днів, і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень

2. якщо санкцією статті 1261 КК України (за наявності ознак діяння, передбаченого у цій статті)
не охоплюються інші злочини, що становлять зміст насильства, - вони потребують додаткової
кваліфікації за іншими статтями, відповідно, кваліфікація відбуватиметься за сукупністю
статті 1261 КК України та інших статей КК України, що передбачають ці злочини (наприклад,
статті 1261 та частина перша статті 122 КК України);
Відповідно до ст. 129 Кримінального кодексу України погроза вбивством визнається окремим
кримінальним правопорушенням.
З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення проявляється у залякуванні потерпілого
позбавленням його життя.
Таке залякування може бути виражене у будь-якій формі: усно, письмово, шляхом демонстрації зброї
тощо.
Погроза вбивством має бути конкретною і реальною. Реальність погрози визначається достатністю
підстав побоюватися її виконання, які у кожному випадку є різними. При визначенні реальності
погрози значення має з'ясування форми, місця, часу, обстановки її висловлення, характеру попередніх
взаємовідносин між винним і потерпілим тощо.
Особливе значення має сприйняття погрози потерпілим, очевидцями погрози та іншими особами, які
про неї дізналися.
Кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту сприйняття погрози потерпілим.
ВАРІАТ 2
ПЕТРО: ч.1 ст.129 КК України;
Як випливає із статті 129 КК України, обов‘язковою ознакою складу злочину є реальність
погрози вбивством, якою вона буває у всіх випадках, коли потерпілий має підстави боятися її
виконання, тобто, потерпілий має сприймати її такою, що може здійснитися. Така реальність
встановлюється судом у кожному окремому випадку, виходячи з конкретних обставин справи. При
визначенні реальності погрози вбивством слід враховувати як суб‘єктивні так і об‘єктивні критерії,
зокрема, з‘ясування форми, характеру, місця, часу, обстановки її встановлення, особу винного,
характер попередніх відносин між винним і потерпілим. 
Ознаки об’єктивної сторони погрози вбивством полягають у висловленні погрози позбавленням
особи життя за наявності реальних підстав побоюватися здійснення такої погрози.
Реальність погрози визначається достатністю підстав побоюватися її виконання, які в кожному
випадку є різними. Для визначення реальності погрози значення має з’ясування форми, характеру,
місця, часу, обстановки її висловлення, характеру попередніх стосунків між винним і потерпілим
тощо. Також має значення сприйняття погрози самим потерпілим, а також і присутніми при цьому
іншими особами.
Погроза може бути словесною, усною ( віч-на-віч), письмовою (листом, телеграмою), виражатися
у формі жестів, демонстрації зброї, тобто різними діями, які переконливо вказують на намір
винного, а також може бути передана через третіх осіб. Погрожуючи особі, винний викликає у
неї почуття тривоги, неспокою, порушується її звичний спосіб життя. Погроза може бути не лише
висловлена вербально, але й полягати у вчиненні певних дій, значення яких спрямоване на
виклик у потерпілого переконання в намірі позбавити його життя.

Оскільки чоловк накинув на Галину мотузку і почав душуити – у неї були підстави побоюватись за
своє життя, тому погроза вбивства була реальною. АЛЕ: у Галини лишились синці після цього, а це є
легкі тілесні ушкодження (Легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного
розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності, - це ушкодження, що має
незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів – наказ МОЗ «Правила судово-
медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» від 17.01.95)
Тобто дії Петра свідчать про реальність підстав здійснення погрози вбивством, івони мають ознаки
іншого складу злочину – ч.1 ст.125 ККУ. 
У разі якщо, погрожуючи вбивством, особа заподіює потерпілому легкі тілесні ушкодження, що
потерпілий сприймає як реальну підставу побоюватись здійснення погрози, дії винного підпадають
під ознаки як погрози вбивством (ст. 129 КК), так і умисного заподіяння легких тілесних ушкоджень
(ч. 1 ст. 125 КК), тобто має місце конкуренція норм. Разом із тим, беручи до уваги, що обидва
злочини належать до злочинів проти здоров’я особи і санкції норм, закріплених у ст. 129 КК, є
суворішими, ніж санкція норми, передбаченої у ч. 1 ст. 125 КК, можна зробити висновок, що
нанесення легких тілесних ушкоджень одночасно із погрозою вбивством, охоплюється поняттям
«реальні підстави побоюватись здійснення погрози» та не потребує додаткової кваліфікації за ч. 1
ст. 125 КК. 

Специфічна задача, пхд -за ст 129 (її санкція охоплює 126-1), тому будем кваліфікувати за 129
ККУ.

Об’єкт: основним безпосереднім об’єктом є здоров’я особи

ОС: фізичне і психологічне насильство
в статті 126-1 застосовуються поняття, визначення яких дано в Законі України “Про
запобігання та протидію домашньому насильству”
Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання,
щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування,
заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання
допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших
правопорушень насильницького характеру.
Психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози,
у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на
обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність
викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили
емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.
 (Галина сказала, що не буде більше терпіти побоїв і постійних принижень – систематично +
включається погроза вбивства).
Суб’єкт: спеціальний ( один із членів подружжя – чоловік)
СС: умислом. Окрім того законодавець підкреслив, що для наявності складу злочину умисел
повинен бути систематичним. Ознака “систематичність” характеризує діяння як таке, що було
вчинено три і більше разів. Окрім того, всі вчинені діяння повинні бути тотожними та об’єднані
спільним умислом.