35.

Під час досудового розслідування злочину щодо порушення правил безпеки дорожнього руху
слідчий зібрав такі докази: 1) допитаний як свідок лікар швидкої допомоги Петренко пояснив, що
коли він надавав допомогу потерпілому Тарасову на місці події, останній був ще живий і повідомив,
що його збив автомобіль «BMW» чорного кольору; 2) свідок Голубков пояснив, що зі слів
співробітника Вєтрова йому відомо, що сусід останнього по гаражу, Андрєєв, ремонтував розбиту
фару і рихтував ліве крило на своєму автомобілі «BMW» чорного кольору і при цьому розповідав
Вєтрову, що скоїв наїзд на пішохода; 3) на допиті свідок Вєтров підтвердив показання Голубкова; 4)
підозрюваний Андрєєв на допиті заперечував свою причетність до наїзду на Тарасова і заявив, що
того ж дня взагалі не виїжджав із гаража і Вєтрову ні про яку аварію не розповідав; 5) при огляді
автомашини Андрєєва встановлено: «BMW» чорного кольору має сліди від рихтовки на лівому крилі,
відсутнє скло на лівій фарі, на внутрішній стороні бампера наявні плями речовини темно-бурого
кольору, схожі на кров; 6) згідно з висновком судово-медичної експертизи плями темно-бурого
кольору – це кров людини І групи, як і кров потерпілого; 7) свідок Бунін пояснив, що він бачив, як
автомобіль «BMW» чорного кольору на великій швидкості наїхав на пішохода і зник; 23 8) на місці
події вилучені осколки скла, за своїм зовнішнім виглядом схожі на скло від автомобільної фари; 9)
згідно з висновком криміналістичної експертизи ці осколки складають частину скла від фари
автомобіля типу «BMW»; 10) вивченням особи Андрєєва встановлено, що він на роботі і в побуті
характеризується позитивно. Двічі притягувався до адміністративної відповідальності за порушення
правил дорожнього руху. Класифікуйте зібрані докази за таким алгоритмом: 1) залежно від
процесуального джерела закріплення фактичних даних (показання, речові докази, документи,
висновок експерта); 2) залежно від механізму формування доказу (особистісні чи предметні); 3)
залежно від відношення до предмету доказування (прямі чи непрямі); 4) залежно від джерела
отримання (первинні чи похідні); 5) залежно від відношення до предмету обвинувачення
(обвинувальні чи виправдувальні).

1) залежно від процесуального джерела закріплення фактичних даних (показання, речові докази,
документи, висновок експерта);

1. Процесуальна форма існування фактичних даних у кримінальному провадженні за

класифікаційними видами доказів закріплена у ч. 2 ст. 84 КПК України. Процесуальними джерелами
доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів

Щодо першого доказу, то тут наявні показання лікаря Петрова

Стаття 95. Показання

1. Показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним,
обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному
провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

2. Дркгий випадок теж є показанням свідка Голубкова.

Стаття 95. Показання

1. Показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту
підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у
кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Стаття 97. Показання з чужих слів

1. Показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо
певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи.

2.

3. Це також показання , адже ветров підтвердив слова Голубкова.

Стаття 95. Показання

1. Показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту
підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у
кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

4. Андрєєв теж надав свої показання.

Стаття 95. Показання

1. Показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним,
обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному
провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

2. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право давати показання під час досудового
розслідування та судового розгляду.

5. Машина підозрюваного Тарасова це реч док, адже зберегла на собі сліди наїзду на пішохода

Стаття 98. Речові докази

1. Речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального

правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані
як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі
предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті
кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення
кримінального правопорушення.

6. Тут наявний висновок суд-мед експерта Стаття 101. Висновок експерта

1. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх

результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила
експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

7. Тут знову показання, свідок надав інформацію, яку бачив.

Стаття 95. Показання

1. Показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним,
обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному
провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

8. Скло це матеріальній обєкт, який може бути доказом факту наїзду.

Стаття 98. Речові докази

1. Речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального

правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані
як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі
предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті
кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення
кримінального правопорушення.

9. Стаття 101. Висновок експерта

1. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх

результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила
експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи

10. Точно не відомо яким чином було встановлено, що андрєєв характеризувався позитивно, якщо з
слів інших осіб, то

Стаття 95. Показання

1. Показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту
підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у
кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

2. ; 2) залежно від механізму формування доказу (особистісні чи предметні);

Тобто, докази номер 1,2,3,4,6,7,9,10 є особистими, оскільки До особистих доказів належать фактичні
дані, що містяться у показаннях свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, протоколах
слідчих (розшукових) дій та інших документах, висновку експерта. Загальним для особистих доказів є
сприйняття людиною і передача усно або письмово у мовній або в іншій формі відомостей, що мають
значення для кримінального провадження. Цих доказах є показання свідків та висновки експерта.

Докази 5 та 8, є предметними, оскільки наявні матеріальні обєкти. До речових доказів належать

матеріальні об’єкти, які мають властивості, що відображають обставини кримінального
правопорушення у вигляді слідів, походження тощо. Інформація, що міститься в матеріальних
об’єктах, передається шляхом безпосереднього сприйняття ознак предмета.

3) залежно від відношення до предмету доказування (прямі чи непрямі);

Докази 2 3 4 6 9 10

Прямі, тобто ті, які безпосередньо вказують безпосередньо вказують на ту чи іншу обставину
предмету доказування або ж на її відсутність. Прямі докази безпосередньо вказують на наявність чи
відсутність обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні (ст. 91 КПК)
(наприклад, показання свідка про те, що він бачив, як обвинувачений ударив ножем потерпілого,
прямо підтверджують подію злочину і винуватість певної особи у його вчиненні (пп. 1, 2 ч. 1 ст. 91
КПК); характеристика, довідка про судимість обвинуваченого, підтверджує встановлення обставин, які
його характеризують (п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК); висновок судово-медичного експерта про тяжкість тілесних
ушкоджень свідчить про обставину, передбачену в п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК).

1 5 7 8 Непрямі (побічні) докази вказують на обставини, із яких можна зробити висновок про інші
факти, що встановлюються у кримінальному провадженні. Ці докази лише допомагають встановити
обставини, що належать до предмету доказування. Вони мають важливе значення, однак
користуватися ними досить складно. Необхідно, щоб вони були тісто взаємозв’язані, створювали
систему, сукупність доказів.
В першому випадку потерплий вказав чорний авто бмв, але існує безліч чорних бмв, тому складно
сказати чи належав він Андрєєву.

В 5 випадку є сліди рихтовки і плями схожі на кров, але без дослідження сказати прямо, що цей авто
скоїв наїзд не можна

В 7 випадку вказано на авто бмв ал не факт шо належить воно підозрюваному.

В 8 випадку осколки фар, але це могло бути дтп, а не наїзд.

4) залежно від джерела отримання (первинні чи похідні);

Первинні докази ще називаються першоджерелами. Наприклад, це показання свідка, який був

очевидцем вчинення кримінального правопорушення, оригінал документа.

Докази 3 4 6 7 9 10

Похідні докази - це такі, які мають опосередкований характер зв’язку з подією, що досліджується,
отримані, так би мовити “з других рук” (наприклад, відбитки слідів пальців рук з місця події, копія
документа).

125 8

5) залежно від відношення до предмету обвинувачення (обвинувальні чи виправдувальні).

Обвинувальні 1 2 3 5 6 7 8 9

Обвинувальними є докази, які вказують на обставини, що свідчать про вчинення кримінального

правопорушення певною особою або обтяжують її покарання.

Виправдувальними 4 10

є докази, що спростовують вчинення кримінального правопорушення певною особою або

пом’якшують її покарання

36. Чи можуть бути визнані допустимими як докази у кримінальному провадженні наступні матеріали,
фактичні дані, результати слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, які є в розпорядженні у
слідчого? Аргументуйте свою позицію, посилаючись на нормативні приписи КПК та, за можливістю, на
правові позиції Верховного Суду: 1) диски із відеозаписами, подані заявником разом із заявою про
вчинення кримінального правопорушення на її підтвердження, які були отримані слідчим до внесення
відомостей в ЄРДР; 2) показання двоюрідного брата обвинуваченого щодо винуватості останнього,
який не був попереджений про право відмовитися від давання показань; 3) показання свідка –
дільничного поліції, який першим прибув на місце вбивства та розповів про ті обставини, які він
безпосередньо побачив на місці події; 4) показання потерпілого, надані слідчому судді під час
досудового розслідування за відсутності підстав для застосування ст. 225 КПК, якщо під час судового
розгляду він подав заяву про розгляд справи за його відсутності; 5) проведення слідчих (розшукових)
дій за участью підозрюваногоіноземця, якому було залучено перекладача, який не включений до
Довідковоінформаційного реєстру перекладачів; 6) під час відібрання біологічних зразків у
підозрюваного не було залучено його захисника; 7) показання свідка обвинувачення, які були дані
ним під час попереднього судового розгляду, водночас після скасування вироку і призначення нового
розгляду його новий допит вже неможливий; 8) протокол слідчого експерименту, в якому, зокрема,
були зафіксовані пояснення особи, якій надалі було повідомлено про підозру в цьому кримінальному
провадженні; 9) речовий доказ у вигляді наркотичної речовини, вилученої під час обшуку,
проведеного 1 березня, якщо строк дії ухвали слідчого судді про 24 дозвіл на обшук житла сплив 28
лютого; а також висновок експерта щодо хімічного складу речовини, отриманої під час проведення
обшуку.

1. ВС постанова від 30.04. 2020

У касаційній скарзі ставиться питання про недопустимість доказу – DVD -дисків із записом відеофайлів
на тій підставі, що вони отримані органом досудового розслідування до внесення відомостей про
вчинення злочину до ЄРДР.

За результатами касаційного перегляду ВС залишив оскаржувані судові рішення без змін.

Щодо доводів захисника про недопустимість доказів – двох дисків із записами відеофайлів, які були
додатками до письмового повідомлення начальника СВ СБУ та стали підставою для початку
досудового розслідування щодо ОСОБА_1,як доказів у даному кримінальному провадженні, то
колегія суддів вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

Частиною 1ст.214КПК передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після
подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного
виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального
правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та
через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Крім того, слід зазначити, що законодавчих обмежень щодо кола осіб, які можуть звернутися із
заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення,не має. Такою особою може
бути як потерпілий,так і заявник (фізична, юридична особа).

Згідно з ч. 1 ст.60 КПК заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або
повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого
розпочати досудове розслідування,і не є потерпілим. Частиною 2 даної статті визначені права
заявника, до яких віднесено також право заявника подавати на підтвердження своєї заяви речі і
документи. З вказаної норми закону випливає, що заявник має право подавати на підтвердження
своєї заяви речі і документи як до внесення відомостей до ЄРДР, так і на досудовому розслідуванні.

Відповідно до ч. 1 ст.223 КПК слідчими (розшуковими) діями є дії, спрямовані на отримання

(збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст.237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення
кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та
документів.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, з урахуванням того, що вказані диски були додані
заявником до повідомлення про кримінальне правопорушення, що узгоджується з вимогами ст.60
КПК , у подальшому, після внесення відомостей до ЄРДР, вказані диски були оглянуті слідчим і визнані
документами (доказами), підстав вважати вказані докази недопустимими у колегії суддів немає.

ОСКІЛЬКИ ЗАЯВНИК МАЄ ПРАВО ПОДАВАТИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ СВОЄЇ ЗАЯВИ РЕЧІ І ДОКУМЕНТИ, ЇХ
ОТРИМАННЯ ОРГАНАМИ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ДО ВНЕСЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО ВЧИНЕННЯ
ЗЛОЧИНУ ДО ЄРДР НЕ ЗУМОВЛЮЄ ЇХ НЕДОПУСТИМІСТЬ ЯК ДОКАЗІВ

2. Стаття 87. Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод
людини
1. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини,
гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість
яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації,
отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

2. Стаття 87. Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод
людини

Суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема,
такі діяння:

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися
від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

Тобто брата не було повідомлено про право відмовитися від показань.

3. 3) показання свідка – дільничного поліції, який першим прибув на місце вбивства та розповів
про ті обставини, які він безпосередньо побачив на місці події;

ПОКАЗАННЯ СВІДКІВ – ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІЦІЇ, ЯКІ ПРИБУЛИ ЗА ВИКЛИКОМ НА МІСЦЕ ВЧИНЕННЯ

ЗЛОЧИНУ НЕ Є ПОКАЗАННЯМИ З ЧУЖИХ СЛІВ, А ТОМУ ВІДСУТНІ ПІДСТАВИ ДЛЯ ВИЗНАННЯ ТАКИХ
ДОКАЗІВ НЕДОПУСТИМИМИ

постанови ВС від 25.10.2018

За змістом положень статей 86, 87 КПК доказ визнається допустимим, якщо

він отриманий у порядку, встановленому КПК. Положеннями ст. 97 КПК

передбачено, що показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній,письмовій або іншій

формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи.

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є працівниками поліції, які

прибули за викликом на місце вчиненого та затримували ОСОБА_2, який шляхом погрози позбавити
життя, яку малолітній потерпілий сприйняв реально, відібрав у нього мобільний телефон.

У судовому засіданні свідки повідомляли виключно ті факти та обставини

затримання засудженого, очевидцями яких вони були безпосередньо, на які суді послався у своєму
рішенні. Тому через призму кримінального процесуального закону їх показання не є показаннями з
чужих слів.

Частина 7 ст. 97 КПК передбачає, що у будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом
показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного
підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику
оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження.

Як встановлено вироком суду , вище зазначені свідки були учасниками подій,

вони не давали в судовому засіданні свідчень стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору
або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження.
З огляду на це у суду першої інстанції не було підстав визнавати такі свідчення недопустимими
доказами.

Тому у суду не було підстав визнавати такі свідчення недопустимими доказами.

4. постанови ВС від 18.06.2020

Показання, надані потерпілими слідчому судді під час досудового розслідування за відсутності підстав
в порядку, передбаченому ст. 225 КПК, є недопустимими доказами

Згідно зі ст. 23 КПК суд досліджує докази безпосередньо та не може прийняти як доказ показання
осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, а за ч. 4 ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати
свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав у судовому засіданні або
отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення
показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Статтею 225 КПК, крім іншого, передбачено, що у виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю
отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування
небезпеки для життя і здоров’я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що
можуть унеможливити їх допит у суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона
кримінального провадження, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження,
мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи
потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб.
У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування
суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з
дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.

Враховуючи викладене, доводи сторони захисту про порушення судом вимог ст. 23 КПК та
позбавлення права ставити запитання потерпілим є слушними.

5. Стаття 29. Мова, якою здійснюється кримінальне провадження

2. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження,

які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти
клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють,
користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно п. 1.3 Порядку ведення Державною міграційною службою України Довідково-інформаційного

реєстру перекладачів, затвердженого наказом МВС України від 11.03.2013 № 228 тазареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 22.05.2013 за № 801/23333, реєстр перекладачів - цевеб-сторінка
офіційного веб-сайту ДМС України, що містить відомості перекладачів, які можутьзалучатися
органами державної влади для надання послуг перекладу під час розгляду заяв та проведення
співбесід з біженцями та іншими категоріями мігрантів, під час здійснення їхзатримання,
забезпечення надання їм правої допомоги, розгляду адміністративним судами справщодо біженців та
видворення з України іноземців та осіб без громадянства, здійснення досудового розслідування та
розгляду судами кримінальних проваджень і справ про адміністративні правопорушення, вчинені
біженцями та іншими категоріями мігрантів на території України.

Тож, залучення перекладача, відомості про якого містяться у Довідково-інформаційногореєстру

перекладачів є правом, а не обов'язком суду чи слідчого судді. Доказ є допустимим

6. Участь захисника у проведенні такої слідчої дії, як відібрання біологічних зразків для
проведення експертизи, не є обов’язковою

2 квітня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду
у справі № 415/1864/14-к залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який наполягав, що
під час відбору біологічних зразків участь захисника є обов’язковою.

У касаційній скарзі захисник доводив, що права засудженого на захист під час досудового
розслідування було порушено, оскільки біологічні зразки крові для експертизи відбиралися в нього
без участі захисника.

Залишаючи без задоволення касаційну скаргу, Верховний Суд зазначив, що в результаті перевірки
матеріалів справи не було знайдено підтвердження доводів захисника про порушення, на його думку,
права засудженого на захист під час проведення досудового розслідування, оскільки останньому було
надано захисника в день повідомлення про підозру.

Доводи касаційної скарги про недопустимість деяких доказів, отриманих в результаті відібрання
біологічних зразків крові для експертизи без участі захисника, є безпідставними, оскільки вказану
слідчу дію було здійснено відповідно до вимог ст. 245 КПК за правилами ст. 241 КПК та участь
захисника при цьому не є обов’язковою.

Таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б істотними та могли бути
підставами, передбаченими ст. 438 КПК, для скасування оскаржуваного судового рішення, у цій справі
не встановлено.

Стаття 245. Отримання зразків для експертизи

1. У разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною
кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої
експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом,
відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим
спеціалістом.

3. Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241

цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за
клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому
статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов’язати їх, якщо
клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

Стаття 241. Освідування особи

1. Дізнавач, слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для
виявлення на його тілі, одязі, в якому він перебуває, слідів кримінального правопорушення та їх
вилучення або виявлення особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну
експертизу.

2. Перед початком освідування особі пропонується добровільно пройти освідування на підставі

постанови дізнавача, слідчого, прокурора, а в разі її відмови освідування здійснюється примусово
виключно на підставі постанови прокурора. У разі необхідності освідування здійснюється за участю
судово-медичного експерта, лікаря або спеціаліста.

3. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі,
за винятком здійснення освідування лікарем. Дізнавач, слідчий, прокурор не вправі бути присутнім
при освідуванні особи іншої статі, якщо це пов’язано з необхідністю оголювати особу, яка підлягає
освідуванню.

При освідуванні не допускаються дії, які принижують честь і гідність особи або є небезпечними для її
здоров’я. Застосування примусу допускається лише у межах, необхідних для досягнення мети
освідування.

За необхідності здійснюється фіксування наявності чи відсутності на тілі особи, яка підлягає

освідуванню, одязі, в якому вона перебуває, слідів кримінального правопорушення або особливих
прикмет шляхом фотографування, відеозапису чи застосування інших технічних засобів. Зображення,
демонстрація яких може розглядатися як образлива для освідуваної особи, зберігаються в
опечатаному вигляді і можуть надаватися лише суду під час судового розгляду.

4. Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу, копія якого
надається особі, освідування якої здійснювалося.

7. Постанова ВС від 19.11.2019

Зокрема, не було враховано показань основного свідка обвинувачення ОСОБА_9 (котрого наразі
допитати неможливо), які він давав в суді під час першого судового розгляду, а тому ці показання
можуть вважатись отриманими впорядку, передбаченому статтею 225 КПК.

Тому, показання свідка обвинувачення, які були ним надані під час попередньогосудового розгляду,
водночас після скасування вироку і призначення нового розгляду йогоновий допит вже неможливий
не можуть вважатися недопустимим доказом тому щонеможливо було забезпечити явку такої особи
під час нового судового розгляду

8. Протокол слідчого експерименту за участю свідка є недопустимим доказом, якщо в подальшому

ним набуто статусу підозрюваного та обвинуваченого, а вказана слідча дія була проведена за
відсутності захисника. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 295/13008/15-к.

У касаційній скарзі прокурор та потерпілий посилались на те, що апеляційний суд безпідставно визнав
недопустимим доказом протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 у процесуальному статусі
«свідка» та висновку експерта, що потягло за собою закриття кримінального провадження. ВС
залишив оскаржувані судові рішення без змін.

Колегія суддів погодилась з правильністю висновку апеляційного суду про визнання недопустимими
доказів – протоколу слідчого експерименту, проведеного за участю ОСОБА_1 у статусі свідка, та,
відповідно, висновку експерта, зробленого на підставі вихідних даних, які були отримані під час його
проведення.

Так, за правилами п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК недопустимими є докази, що були отримані з показань свідка,
який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, було проведено слідчий експеримент за

участю ОСОБА_1 у процесуальному статусі свідка, який у подальшому набув статусу підозрюваного та
обвинуваченогоНадані ним як свідком під час цього слідчого експерименту пояснення були покладені
районним судом у вироку в обґрунтування його винуватості. Зважаючи на ці порушення та вказані
вимоги кримінального процесуального закону апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про
визнання протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 у процесуальному статусі свідка та,
відповідно, висновку експерта № 3/69 від 20 лютого 2015 року недопустимими доказами у справі, так
як вони здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

9. Стаття 234. Обшук

1. Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення

кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна,
яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних
осіб.

2. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах
територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних
провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі
ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Стаття 235. Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи

1. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у
клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише
один раз.

2. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати
загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про:

1) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;

2) прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;

3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;

4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути
піддані обшуку;

5) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно
знаходиться;

6) речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Стаття 236. Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи

1. Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи
прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний,
захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з
питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити
спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час
проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.
Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у
проведенні обшуку, зобов’язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката,
повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу.

Таким чином, обшук було проведено після закінчення строку дії ухвали слідчого судді напроведення
обшуку житла, а тому речовий доказ у вигляді наркотичної речовини єнедопустимим. Висновок
експерта щодо хімічного складу речовини, отриманої під часпроведення обшуку також є
недопустимим доказом, зважаючи на недотримання строківпроведення слідчої дії, в результаті якої
були отримані наркотичні речовини

3. 37. Під час судового розгляду щодо Рахімова, який обвинувачувався у незаконному зберіганні
наркотичних засобів, захисник обвинуваченого заявив клопотання про визнання протоколу
особистого обшуку Рахімова недопустимим як доказу. Клопотання захисник обґрунтував тим, що
особистий обшук було проведено без участі захисника. Крім того, один із понятих Петров протягом
кількох років працював співробітником оперативного підрозділу Національної поліції. Про це суду
було надано відповідну довідку. Прокурор заперечував проти заявленого клопотання і зазначив, що
Рахімов не наполягав на присутності захисника під час проведення особистого обшуку, а понятий
Петров на момент проведення вказаної процесуальної дії був звільнений і вже пів-року не працював у
правоохоронних органах Крім того, особистий обшук проводився із застосуванням відеозапису. Таким
чином, на думку прокурора, вимоги чинного законодавства щодо проведення особистого обшуку
було дотримано. Яке рішення має прийняти суд?

Стаття 234. Обшук

1. Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення

кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна,
яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних
осіб.

Стаття 235. Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи

1. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у
клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише
один раз.

2. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати
загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про:

1) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;

2) прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;

3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;

4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути
піддані обшуку;
5) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно
знаходиться;

6) речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

3. Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії.

Стаття 236. Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи

1. Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи
прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний,
захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з
питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити
спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час
проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.
Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у
проведенні обшуку, зобов’язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката,
повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу.

3. Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а
за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія.

Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення
та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою
передбачену законом відповідальність.

Слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою
адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов’язаний допустити такого адвоката або
представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.

Обшук особи здійснюється особами тієї самої статі у присутності адвоката, представника на вимогу
такої особи. Неявка адвоката, представника для участі у проведенні обшуку особи протягом трьох
годин не перешкоджає проведенню обшуку. Хід і результати особистого обшуку підлягають
обов’язковій фіксації у відповідному протоколі.

Тобто, Рахімов не подавав клопотання про участь захсника при провденні обшуку,тому дії є
правомірними. Уасть адвоката при проведенні обшуку не є автоматично обов’язковою, його участь
має забезпечуватися особою, яка має бажання користуватися правовою допомогою. Разом із тим,
недопущення адвоката, що прибув на місце проведення обшуку, є істотним порушенням закону і
може зумовити визнання отриманих доказів недопустимими і повністю нівелювати результати цієї
слідчої дії.

Щодо петрова

Стаття 223. Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій

7. Слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для
пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з
ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування
безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути
запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю
не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої
(розшукової) дії, крім особливостей, встановлених статтею 615 цього Кодексу.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого,

працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального
провадження.

На момент здійснення обшуку Петров вже був звільнений, тому не є працівником правоохоронних
органів.

Стаття 107. Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження

1. Рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового
розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників
процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов’язковим.

Виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за
допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається стороні

захисту.

2. Про застосування технічних засобів фіксування процесуальної дії заздалегідь повідомляються

особи, які беруть участь у процесуальній дії.

3. У матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв

інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо.

4. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань
слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в
суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які
беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове
провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів
кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, суд може обмежити чи заборонити доступ сторін кримінального провадження з боку
захисту до результатів технічного запису з метою забезпечення недопустимості розголошення
відомостей досудового розслідування у разі, якщо на обґрунтування клопотання про проведення
обшуку слідчий, прокурор надали результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

7. Незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо

воно є обов’язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок
її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії
та результатів її здійснення чинними.