Professional Documents
Culture Documents
Тема 8 Договірні зобов'язання скорочено
Тема 8 Договірні зобов'язання скорочено
Семінар № 8
г) обов’язки продавця
Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-
продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець
зобов’язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду зазвичай
використовується.
Товар, який продавець передає або зобов’язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам
щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності
товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути
встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія
якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Продавець повинен передати товар у відповідному місці, у встановлений строк і належним чином
(за договором). Якщо місце передачі товару не обумовлено договором, то вважається цим місце є
місце знаходження продавця в момент укладення договору.
Строк передачі товару, якщо не обумовлений договором, визначається загальними нормами про
строки виконаннями зобов’язань і спеціальними нормами про купівлю-продаж.
д) обов’язки покупця
1. Прийняття товару. Передбачає огляд товару в цілях перевірки кількості і якості. Тому такий
огляд повинен проводитись в термін, що дає можливість покупцю таку можливість. Прийняття
товару покупцем не знімає з продавця відповідальності за приховані недоліки.
2. Сплата купівельної ціни за товар. На розсуд сторін договору даються умови розрахунку: спосіб,
час, місце оплати і валюта розрахунку.
Розрахунок може здійснюватись грішми або перерахунком на банківський рахунок продавця.
7
Не вважається розрахунком видача покупцем чека, відкриття акредитива, акцепт або передача
векселя продавцю. Всі ці дії створюють тільки організаційно-правові передумови для розрахунку.
є) Віденська конвенція ООН 1980 року про договори міжнародної купівлі-продажу товарів:
основні положення
До договорів міжнародної купівлі-продажу Віденська конвенція відносить договори купівлі-
продажу, укладені між контрагентами, комерційні підприємства яких знаходяться в різних державах.
Якщо сторона має більше одного комерційного підприємства, то до уваги приймається комерційне
підприємство, з яким договір має найтісніший зв’язок. Ні національність сторін, ні їх цивільний чи
торговий статус не беруться до уваги при вирішенні питання про застосовність Віденської конвенції.
Факт місця знаходження сторін у різних державах повинен бути закріплений у договорі купівлі-
продажу або випливати з ділових відносин чи обміну інформацією між сторонами, що мали місце до
чи в момент його укладення.
Конвенція регулює порядок укладення договору міжнародної купівлі-продажу (оферту, акцепт,
момент укладення договору), права і обов’язки сторін за договором міжнародної купівлі-продажу,
перехід ризиків випадкової загибелі чи пошкодження товару, відповідальність сторін за невиконання
своїх зобов’язань, звільнення від відповідальності.
Конвенція не торкається: 1) чинності самого договору або окремих його частин, а також звичаїв;
2) регулювання питань власності на проданий товар; 3) регламентації відповідальності продавця за
заподіяні товаром ушкодження здоров’я чи смерть будь-якої особи.
Конвенція не застосовується до продажу: 1) товарів, які набуваються для особистого, сімейного чи
домашнього використання, за винятком випадків, коли продавець в будь-який час до чи в момент
укладення договору не знав і не повинен був знати, що товари набуваються для такого використання
(це пов’язано з наявним у більшості країн законодавством про захист споживачів, норми якого
носять переважно імперативний характер); 2) з аукціону (у зв’язку з тим, що при їх продажу
керуються спеціально розробленими аукціонними правилами); 3) в силу виконавчого провадження
або іншим способом відповідно до закону; 4) фондових паперів, акцій, забезпечувальних паперів,
оборотних документів і грошей; 5) суден водного і повітряного транспорту, а також суден на
повітряній подушці; 6) електроенергії.
Для Віденської конвенції 1980 року характерна диспозитивність. Вона проявляється у широкій
автономії волі сторін, які за взаємною згодою можуть застосовувати цю конвенцію повністю або
частково. Диспозитивність Конвенції виражається і в тому, що сфера її застосування може бути
обмежена використанням державою-учасницею заяв та застережень.
9
міжнародної купівлі-продажу товарів. Правила Інкотермс визначають в основному обов'язки,
вартість і ризики, що виникають при доставці товару від продавців до покупців.
Як використовувати правила Incoterms ® 2020 (Інкотермс 2020)
1. Шляхом інкорпорації Incoterms ® 2020 (Інкотермс 2020) у Ваш договір купівлі-продажу:
При бажанні застосувати Incoterms ® 2020 (Інкотермс 2020) необхідно чітко вказати на це у
Вашому договорі наступним чином: «[обраний термін Інкотермс, включаючи пойменоване місце,
відповідно до] Incoterms ® 2020» / Інкотермс 2020 ».
2. Шляхом обрання відповідного терміна Інкотермс:
Обраний термін Інкотермс повинен відповідати товару, способу його транспортування і, крім
того, відображати, наскільки сторони мають намір внести додаткові зобов'язання, наприклад,
зобов'язання продавця або покупця щодо організації перевезення або страхування. Пояснення до
кожного терміна містять інформацію, корисну для здійснення такого вибору. Який би термін не був
обраний, сторонам слід враховувати, що на тлумачення їх договору можуть вплинути звичаї портів
чи інших пунктів.
3. Шляхом можливо більш точного визначення пункту або порту:
Обраний термін Інкотермс може працювати, тільки якщо сторони визначили пункт або порт, а
ще краще, якщо сторони визначили по можливості якомога точніше такий пункт або порт. Гарним
прикладом такого уточнення є наступний: «FCA 38 Cours Albert 1er, Paris, France Incoterms ® 2020».
Згідно термінам Інкотермс Ex Works (EXW, Франко завод), Free Carrier (FCA, Франко перевізник),
Delivered at Terminal (DAT, Поставка на терміналі), Delivered at Place (DAP, Поставка в пункті),
Delivered Duty Paid (DDP, Постачання з оплатою мита), Free Alongside Ship (FAS, Вільно вздовж
борту судна) і Free on Board (FOB, Вільно на борту), пойменований пункт представляє місце, де
здійснюється поставка і перехід ризику на покупця. Згідно термінам Інкотермс Carriage Paid To (CPT,
Перевезення оплачена до), Carriage and Insurance Paid To (CIP, Перевезення і страхування оплачені
до), Cost and Freight (CFR, Вартість і фрахт) і Cost, Insurance and Freight (CIF, Вартість, страхування
та фрахт), пойменований пункт відрізняється від місця поставки. Згідно з цими чотирма термінами
Інкотермс, пойменований пункт означає місце призначення, до якого оплачується перевезення. Щоб
уникнути сумнівів або суперечок вказівки на таке місце, як на пункт або місце призначення, можуть
бути далі визначені шляхом вказівки на точний пункт в цьому пункті чи місці призначення.
4. Слід пам'ятати, що Інкотермс не представляють собою повний договір купівлі-продажу:
Правила Інкотермс тільки вказують, яка зі сторін договору купівлі - продажу повинна
здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які
витрати несе кожна із сторін. Правила Інкотермс не вказують на ціну, що підлягає сплаті або спосіб
оплати. Вони також не регламентують перехід права власності на товар або наслідки порушення
договору. Ці питання зазвичай визначаються в ясно виражених умовах у договорі купівлі-продажу
або у праві, застосованому у такому договорі. Сторони, однак, повинні враховувати, що строго
обов'язковий національний закон (mandatory local law) може мати перевагу щодо будь-яких аспектів
договору купівлі-продажу, включаючи обраний термін Інкотермс.
З 1 січня 2020 року набули чинності нові правила ІНКОТЕРМС 2020.
ІНКОТЕРМС 2020 передбачено використання 11 правил, які поділені на два окремих класи.
Перший клас включає сім правил ІНКОТЕРМС 2020, які можуть застосовуватися незалежно від
обраного виду транспорту і його кількості. Цей клас включає наступні терміни: EXW, FCA, CPT,
CIP, DAP, DPU і DDP.
У другому класі правил ІНКОТЕРМС 2020 пунктом поставки і місцем, до якого здійснюється
перевезення товару покупцю, є порти, тому даний клас має назву «Для морського та внутрішнього
водного транспорту». До нього відносяться наступні терміни: FAS, FOB, CFR і CIF.
Запроваджено дві основні зміни в правилах ІНКОТЕРМС 2020 у порівнянні з виданням 2010
року:
DAT (Доставлено до Терміналу) перейменовано на Доставлено до місця розвантаження (DPU)
FCA («Франко-перевізник») тепер дозволяє продавцю отримати бортовий коносамент
Правила для будь-яких транспортних засобів
EXW — франко завод/самовивіз
10
«Франко завод/ самовивіз» означає, що вантаж вважається доставленим продавцем під час його
передачі покупцю на території продавця або в іншому визначеному місці (наприклад, на фабриці, на
заводі, складі тощо), і це визначене місце може відноситись або не відноситись до приміщень
продавця . Продавець не має завантажувати товар на транспортний засіб або оформляти його для
експорту, навіть якщо таке оформлення потрібне.
FCA — франко перевізник
Франко перевізник (FCA) означає, що продавець доставляє товар покуплю одним з двох
шляхів:
Перший, коли визначене місце належить до приміщень продавця, товар доставляється шляхом
організації транспорту покупцем.
Другий, коли визначене місце є іншим місцем, товар доставляється за рахунок організації
транспорту продавцем до іншого визначеного місця та є готовим для розвантаження з транспорту
продавця та передачі перевізнику або іншій особі зі сторони покупця.
В залежності від першого чи другого варіанту, місце визначає чи передаються ризики покупцю
і з якого часу витрати переходять на рахунок покупця.
CPT — фрахт/перевезення оплачено до
«Перевезення сплачене до» (CPT) означає, що продавець доставляє товар та передає ризики
покупцю в момент їх передачі перевізнику продавця чи за фактом купівлі доставленого товару.
Продавець може зробити це, передавши своєму перевізникові товари для наступного доставлення в
місці, яке відповідає виду транспорту, що використовується. Як тільки товар було доставлено
покупцю даним шляхом, продавець не гарантує що товар прибуде до місця призначення в
належному стані, в зазначеній кількості чи взагалі в повному обсязі. Це відбувається тому, що ризик
переходить від продавця до покупця в момент передавання першій транспортній компанії, яка була
найнята покупцем; продавець тим не менше повинен укласти договір на перевезення товару до
узгодженого пункту призначення.
CIP — фрахт/перевезення й страхування оплачено до
«Перевезення та страхування сплачені до» (CIP) означає доставлення застрахованого товару та
передачу ризиків покупцю в момент доставлення товару в визначене контрактом місце. Продавець
може зробити це, передавши своєму перевізникові товари для наступного доставлення в місці, яке
відповідає виду транспорту, що використовується. Як тільки товар було доставлено покупцю даним
шляхом, продавець не гарантує що товар прибуде до місця призначення в належному стані, в
зазначеній кількості чи взагалі в повному обсязі. Це відбувається тому, що ризик переходить від
продавця до покупця в момент передавання першій транспортній компанії, яка була найнята
покупцем; продавець тим не менше повинен укласти договір на перевезення товару до узгодженого
пункту призначення.
DAP — доставка до місця призначення
«Поставка в місце призначення» (DAP) означає, що продавець доставив товар та передає ризик
покупцю, коли товар передається в розпорядження покупцю на транспортному засобі, той що прибув
та готовий до вивантаження в названому місці або в узгодженому пункті в даному місці, якщо будь-
який такий пункт узгоджено в контракті. Продавець бере на себе всі ризики пов'язані з доставлення
товару в місце призначення чи до узгодженої точки пов'язаної з даним місцем призначення. В свою
чергу в даному правилі Incoterms доставлення та прибуття в пункт призначення є однаковим
терміном.
DPU- доставлено до місця розвантаження
Доставлено до місця розвантаження (DPU) означає що продавець доставляє товар ‒ та передає
ризики покупцю коли товар, після розвантаження з прибуття, розміщується на території покупця в
зазначеному місці прибуття чи в узгодженій точці в даному місці, якщо дана точка узгоджена.
Продавець несе всі ризики, пов’язані з доставкою вантажу та його розвантаженням у терміналі
визначеного порту чи місця призначення. В свою чергу в даному правилі Incoterms доставлення та
прибуття в пункт призначення є однаковим терміном. DPU є єдиним правилом Incoterms, яке
вимагає від продавця розвантаження товарів в пункті призначення. В свою чергу продавець повинен
гарантувати організацію розвантаження в визначеному місці. Якщо сторони не мають наміру
11
залишити відповідальність за ризики та покриття витрат на розвантаження на стороні продавця, в
такому випадку правило DAP замінить правило DPU.
DDP — доставка з оплатою мита
«Доставка з оплатою мита» означає, що вантаж вважається доставленим продавцем покупцю у
момент його передачі в розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до
розвантаження у визначеному місці призначення та очищеним для імпорту. Продавець несе усі
ризики, пов'язані з доставленням товару у визначене місце чи в узгодженій точці даного визначеного
місця. В свою чергу в даному правилі Incoterms доставлення та прибуття в пункт призначення є
однаковим терміном.
Правила для морського та внутрішнього водного транспорту
FAS — франко вздовж борту судна
«Франко вздовж борту судна» означає, що вантаж вважається доставленим продавцем, коли
його розташовано вздовж судна (наприклад, на причалі або баржі), зазначеного покупцем у
визначеному порту відправлення. Ризик утрати або пошкодження вантажу переходить після того, як
вантаж розміщено вздовж судна, і з цього моменту всі витрати несе покупець.
FOB — франко борт
«Франко борт» означає, що вантаж вважається доставленим продавцем, коли його розташовано
на борту судна, зазначеного покупцем у визначеному порту відправлення, або коли продавець надає
вантаж, уже доставлений у такий спосіб. Ризик утрати або пошкодження вантажу переходить після
того, як вантаж розміщено на борту судна, і з цього моменту всі витрати несе покупець.
CFR — вартість і фрахт
«Вартість і фрахт» (CFR) означає, що продавець доставляє вантаж на борт судна або надає
вантаж, уже доставлений у такий спосіб. Ризик утрати або пошкодження вантажу переходить після
того, як вантаж розміщено на борту судна, з цього моменту вважається, що продавець виконав свої
обов'язки щодо доставлення товару, не залежно від того, чи фактично прибув товар в належному
стані, в зазначеній кількості чи взагалі в повному обсязі. За CFR продавець не несе відповідальності
перед покупцем щодо покриття страхування: в даному випадку покупцю найкраще придбати якесь
страхове покриття самостійно.
CIF — вартість, страхування й фрахт
«Вартість, страхування й фрахт» (CIF) означає, що продавець доставляє вантаж на борт судна
або надає вантаж, вже доставлений у такий спосіб. Ризик утрати або пошкодження вантажу
переходить після того, як вантаж розміщено на борту судна, з цього моменту вважається, що
продавець виконав свої обов'язки щодо доставлення товару, не залежно від того, чи фактично прибув
товар в належному стані, в зазначеній кількості чи взагалі в повному обсязі.
17
Згідно зі стст.32,44 Закону України «Про міжнародне приватне право» у разі відсутності згоди
сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право,
яке має найбільш тісний зв’язок із правочином, тобто право держави, у якій сторона, що повинна
здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання
або місцезнаходження. При цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне
значення для змісту договору доручення є повірений.
Так як комісіонер при виконанні комісійного доручення діє від свого імені, а не від імені
довірителя-комітента, у зв’язку з договором комісії складаються відносини потрійного роду:
1) між комісіонером і комітентом;
2) між комісіонером і третіми особами, з якими він вступає в угоди для виконання комісійного
доручення;
3) між комітентом і третіми особами (за певних умов).
Згідно зі стст.32,44 Закону України «Про міжнародне приватне право» у разі відсутності згоди
сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право,
яке має найбільш тісний зв’язок із право чином, тобто право держави, у якій сторона, що повинна
здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання
або місцезнаходження. При цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне
значення для змісту договору комісії є комісіонер.
18
Обов’язки принципала:
- сплатити агенту винагороду;
- відшкодовувати агенту витрати;
- прийняти на себе відповідальність по всіх вимогах та зобов’язаннях, які було прийнято
агентом в ході виконання ним своїх функцій.
Певної обов’язкової форми договору не встановлено. Договір може бути як строковим, так і без
вказівки строку.
Згідно закону, в обов’язки наймодавця входить перш за все надання в користування майна у
стані, придатному для експлуатації, тобто такому, що відповідає призначенню майна чи
спеціальним умовам договору.
Наймодавець несе відповідальність за будь-які недоліки, - як очевидні, так і приховані, що
проявились вже в процесі експлуатації майна, – які виключають або істотно перешкоджають
звичному або нормальному, або встановленому договором використанню майна. Але він не
відповідає за очевидні і приховані недоліки речі, про які не міг знати при розумній обачності з
його боку в момент укладення договору. Відповідальність наймодавця за недоліки майна також не
настає, якщо наймач при укладенні договору знав про ці недоліки.
Згідно зі стст.32,44 Закону України «Про міжнародне приватне право» у разі відсутності згоди
сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право,
яке має найбільш тісний зв’язок із право чином, тобто право держави, у якій сторона, що повинна
здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання
або місцезнаходження. При цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне
значення для змісту договору найму є наймодавець.
19
спеціальні нормативні акти з лізингових відносин (Франція, Англія), інші - мають лише судову
практику (наприклад, США, Німеччина, Японія).
Практика і доктрина виділяють дві форми лізингу:
1) фінансовий лізинг, який називають іноді справжнім лізингом;
2) оперативний лізинг, або експлуатаційний лізинг.
На відміну від звичайного договору майнового найму, фінансовий лізинг характеризується тим,
що охоплює більш складний комплекс господарсько-економічних відносин, учасниками яких
виступають не дві, а три сторони: фірма-виробник машини чи обладнання, лізингова фірма
(наймодавець) і фірма-користувач (наймач). Наймодавцем виступають спеціалізовані лізингові
фірми, промислові і фінансові. Промислові товариства або компанії, які займаються лізингом, є або
філіалами великих фірм – продуцентів техніки, або незалежними фірмами, спільно створеними
декількома фірмами - продуцентами. В широких масштабах лізингові операції здійснюють фінансові
товариства чи компанії, які є філіалами банку або їх функціональними підрозділами (відділами), або
кредитні, страхові та інші організації.
23