Завдання

Завдання № 1
А видав Б розписку, в якій зазначалося, що він узяв у Б в борг 10,000
(десять тисяч) доларів США і зобов’язується повернути цю суму не пізніше 10
грудня 2020 року. Також у розписці вказувалося, що А у забезпечення свого
боргу зобов’язується передати Б злиток золота вагою 1 кг. А злиток золота Б
так і не передав. Термін виконання зобов’язання ще не настав.
Чи виникли між А та Б договірні зобов’язальні правовідносини? Якщо так,
то які саме?

Згідно ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона(позикодавець)

передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а
позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових
коштів (суму позики).
Статтею 1047 ЦК передбачена форма договору позики. Відповідно до ч.1
статті договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш
як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян. А на підтвердження укладення договору позики та
його умов може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує
передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. Таким чином,
зважаючи що сума позики значна, то договір укладається письмово (розписка),
як і передбачено умовою задачі.
Отже, між А. і Б. виникли правовідносини з договору позики.
Що стосується застави, то статтею 547 ЦК встановлено, що правочини
щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із
недодержанням письмової форми, є нікчемним (недійсним).
Крім того, 574 ЦК вказує, що застава виникає на підставі договору. Таким
чином, зважаючи, що договір застави не укладений в належній письмовій
формі, то зобов’язання з договору застави між А. і Б. не виникли

Завдання № 2
А телефоном запропонував своєму знайомому Б придбати у нього картину
відомого майстра за 100,000 грн. Наступного дня Б направив А вайбером
відповідь, в якій містилася згода купити картину «за запропонованою ціною».
Через п’ять днів А повідомив Б, що згодний продати йому картину, але за
150,000 грн. Підвищення ціни А обґрунтував посиланням на експертний
висновок, де ринкова вартість даної картини була визначена саме у 150,000 грн.
Б не погодився, зазначивши, що договір вже укладений на умовах,
запропонованих А і погоджених Б.
Проаналізуйте поняття пропозиції укладення договору (оферти) та
прийняття пропозиції (акцепту) та визначте, чи був укладений договір
між суб’єктами?
 Згідно ч.1-2 ст. 641 ЦКУ Пропозицію укласти договір (оферту) може
зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і
виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її
прийняття.
Тобто, Оферта тягне певні правові наслідки, і тому офертою може
вважатися не будь-яка пропозиція взагалі, а лише така, що містить всі необхідні
істотні умови договору і виражає намір оферента вважати себе зобов´язаним у
разі її прийняття.
Відповідно до ч.1 ст. 642 ЦКУ Відповідь особи, якій адресована
пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і
безумовною.
Отже, Дії А. - оферта, тобто пропозиція укласти договір.
Дії Б.- акцепт, тобто прийняття пропозиції укласти договір.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним,якщо
сторони в належній формідосягли згодиз усіх істотних умовдоговору.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимогащодо
форми конкретного договору не встановлена законом (ст. 639 ЦКУ).
З умови задачі ми бачимо, що про форму договору сторони не
узгоджували.
Відповідно до ст. 640 ЦКУ договір є укладеним з моменту одержання
особою,яка направила пропозицію (оферту)укласти договір, відповіді про
прийняття цієї пропозиції (акцепт).
Проте, зважаючи на фабулу задачі, на мою думку з пропозиції А. слідує
лише його намір укласти договір, вступити у переговори щодо укладення
договору, а не саме укладення договору. Крім того, у акцепті не передбачена
взагалі ціна, за якою Б. згодився купити картину. Таким чином, докази
узгодження умов договору відсутні. Ціна у акцепті не вказана і характеристики
картини, яка відноситься до речей індивідуальних (а не родових) також
відсутня.
Таким чином, договір між А. і Б. я не вважаю таким, що був
укладений.

Завдання № 3
ТОВ «Папір» та ТОВ «Маркет» уклали договір про надання маркетингових
послуг, відповідно до якого ТОВ «Маркет» зобов’язувалося здійснити
маркетингове дослідження ринку паперу в регіоні. Виконавши зобов’язання,
ТОВ «Маркет» відмовилося передавати звіт ТОВ «Папір», оскільки останнє не
оплатило маркетингові послуги. ТОВ «Папір» вимагало передачі йому звіту та
відмовилося від здійснення оплати, мотивуючи це тим, що в договорі сторони
не визначили ціну, а отже, ТОВ «Маркет» зобов’язане надавати послуги
безоплатно.
Проаналізуйте правовідносини, які виникли між сторонами, та
вирішить спір.

Згідно ч.1 ст. 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона
(виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати
послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної
діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу,
якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦКУ Якщо договором передбачено надання
послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в
розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Отже, якщо сторони не узгодили у договорі питання ціни, то між ТОВ
«Папір» та ТОВ «Маркет» було укладено безоплатний договір про надання
послуг.
Згідно ч.1 ст. 904 ЦКУ За договором про безоплатне надання послуг
замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати,
необхідні для виконання договору.
Таким чином, незважаючи на безоплатний характер договору між
ТОВ «Папір» та ТОВ «Маркет», ТОВ «Папір» зобов’язане відшкодувати
ТОВ «Маркет» усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Завдання № 4
Постачальник та Покупець уклали договір поставки металопродукції. Ціна в
договорі не була визначена. Строк поставки визначений через три місяці після
укладення договору. Коли надійшов строк поставки продукції, ціна на неї у
зв’язку із зміною кон’юнктури ринку виросла вдвічі. Постачальник вимагає
оплати продукції за ціною, яка існує на день поставки. Покупець погоджується
оплатити продукцію за ціною, яка існувала на момент укладення договору.
Вирішить справу.

Згідно ст. 712 ЦКУ За договором поставки продавець (постачальник),

який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у
встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його
у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,
сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець
зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
2. До договору поставки застосовуються загальні положення про
купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не
випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦКУ Покупець зобов'язаний оплатити товар за
ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не
встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за
ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також
вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного
законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення
платежу.
Згідно ч.4 ст. 632 ЦКУ Якщо ціна у договорі не встановлена і не може
бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних
цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення
договору.
Таким чином, покупець правий і має оплатити продукцію за ціною, яка існувала
на момент укладення договору.

Завдання № 5
01 вересня 2019 р.між фермерським господарством та ТОВ
«Сільгосппром» було укладено договір, за змістом якого ТОВ зобов’язувалося
придбати від імені та за кошти фермерського господарства 1 тонну пшеничного
борошна вищого ґатунку, належним чином здійснювати його зберігання та
поставити його на склад фермерського господарства в строк, визначений
останнім, але не пізніше 23 вересня 2019 р.
10 вересня 2019 р. фермерське господарство дало вказівку здійснити
поставку борошна. При прийнятті товару виявилося, що половина продукції
заражена шкідниками. Було встановлено, що умови зберігання були порушені
через пошкодження даху приміщення ТОВ «Сільгосппром», де зберігалася
продукція.
Фермерське господарство заявило вимогу до суду про розірвання
договору та повернення сплачених ТОВ на придбання борошна коштів. ТОВ
заперечувало, посилаючись на те, що згідно ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не
мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за
зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не
встановлено договором або законом, а договором це питання не врегульовано.
Проаналізуйте договір, який був укладений між спірними сторонами,
та вирішить справу.

Згідно ст. 1011 ЦКУ За договором комісії одна сторона (комісіонер)

зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один
або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Отже, між сторонами був укладений договір комісії.
Відповідно до ст. 1021 ЦКУ Комісіонер відповідає перед комітентом за
втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.
2. Якщо при прийнятті комісіонером майна, що надійшло від комітента,
або майна, що надійшло для комітента, будуть виявлені недостача або
пошкодження, а також у разі завдання шкоди майну комітента комісіонер
повинен негайно повідомити про це комітента і вжити заходів щодо охорони
його прав та інтересів.
3. Комісіонер, який не застрахував майно комітента, відповідає за втрату,
недостачу, пошкодження майна комітента, якщо він був зобов'язаний
застрахувати майно за рахунок комітента відповідно до договору або звичаїв
ділового обороту.
Таким чином, оскільки псування борошна відбулося з вини ТОВ
«Сільгосппром» і воно негайно не повідомило комітента про це, ТОВ
«Сільгосппром» зобов’язано відшкодувати фермерському господарству
завдані збитки.

Завдання № 6
ТОВ «Альфа» безоплатно користувалося приміщенням, яке належало ТОВ
«Вега», для розміщення складу на підставі усного дозволу директора ТОВ
«Вега». Через чотири місяці після початку користування ТОВ «Вега» надіслало
ТОВ «Альфа» проект договору найму (оренди), в якому дата початку
фактичного використання приміщення визначалася датою укладення договору.
Погодившись із запропонованими умовами договору, в тому числі з розміром
плати за користування, представник ТОВ «Альфа» водночас зазначив про те,
що договір має набирати чинність з моменту закінчення чотиримісячного
строку користування, оскільки: 1)директор ТОВ «Вега» усно пообіцяв не
вимагати плати за користування протягом кількох місяців; 2) положення
договору, який укладається, не можуть застосовуватися до відносин, які
виникли до моменту його укладення.
У суді директор ТОВ «Вега» підтвердив свою обіцянку, відзначивши, що
він змушений вимагати плати за фактичне користування приміщенням через
економічні причини.
Вирішить справу.

Згідно ст. 827 ЦКУ За договором позички одна сторона (позичкодавець)

безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві)
річ для користування протягом встановленого строку.
2. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо
домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.
Відповідно до ч.2 ст. 828 ЦКУ Договір позички між юридичними
особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій
формі.
Отже, між сторонами виникли відносини із договору позички, проте
сторонами не дотримано письмової форми укладення договору, внаслідок цього
такий договір може бути визнаний недійсним в судовому порядку.
Згідно ст. 631 ЦКУ Договір набирає чинності з моменту його укладення,
якщо інше не визначено законом або договором.
Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до
відносин між ними, які виникли до його укладення.
Таким чином, якщо сторони погодяться, що умови договору
застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення оренди, то
ТОВ «Альфа» буде зобов’язане сплатити орендну плату за користування
приміщенням впродовж 4-місячного строку.