You are on page 1of 8

Тема 19.

Захист права власності

Питання для обговорення

1. Поняття та засади захисту права власності.


2. Види позовів про захист права власності.
3. Віндикаційний позов.
4. Порядок розрахунків при витребуванні майна із чужого незаконного
володіння.
5. Негаторний позов.
6. Позов про визнання права власності.

Завдання

1. Іванів перед від’їздом у довгострокове відрядження передав на


зберігання сусідові Назаренкові речі, у тому числі і нещодавно придбаний
ноутбук. Назаренко у відсутність Іваніва подарував ноутбук Димченку.
Повернувшись із відрядження, Іванів пред’явив позов до Димченка про
повернення ноутбуку. В судовому засіданні Димченко проти позову про
повернення ноутбуку заперечував, посилаючись на те, що він не знав і не міг
знати про те, що ноутбук не належить Назаренкові. Суд встановив, що
Димченко дійсно добросовісний набувач, і залишив позов без задоволення. На
думку адвоката, Іванів повинен подати позов про відшкодування збитків до
Назаренка.
На які питання теми розраховане завдання? Як слід вирішити цю
справу? Яким було б рішення суду, якби Назаренко не подарував ноутбук, а
віддав його в рахунок боргу? Яким було б рішення суду, якби Назаренко у
відсутність Іваніва самовільно взяв у користування ноутбук, а потім
розпорядився ним: (а) подарував Димченку; (б) віддав його у рахунок боргу?

На які питання теми розраховане завдання?


Завдання розрахова на питання пред’явлення віндикаційного позову до
добросовісного набувача.

Як слід вирішити цю справу?


Позов Іваніва (власника) до Димченка (добросовісного набувача) про
повернення ноутбука підлягає задоволенню.
Перш за все, слід зазначити, що Іванівим (поклажодавець) та Назаренком
(зберігач) був укладений договір зберігання.

Стаття 639. Форма договору


1. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо
форми договору не встановлені законом.
2. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він
вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом
ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-
комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 936 ЦКУ за договором зберігання одна сторона (зберігач)
зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною
(поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч.1 ст. 942 ЦКУ зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів,
встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства,
для забезпечення схоронності речі.

Однак, Назаренко (зберігач) не виконав зобов’язання щодо забезпечення


схоронності речі, оскільки неправомірно подарував річ, надану на зберігання
(ноутбук), третій особі – Димченку.

Слід зазначити, що Назаренко (зберігач) не мав права укладати договір


дарування, предметом якого б виступала поклажа, адже ця поклажа (ноутбук)
знаходиться у зберігача на праві володіння, а не на праві власності.

Такима чином, Назаренко (зберігач) не мав права розпоряджатися майном, яке


було передане йогму на підставі договору зберігання, оскільки він виступав
лише володільцем.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 950 ЦКУ збитки, завдані поклажодавцеві втратою
(нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати
(нестачі) речі - у розмірі її вартості.

У нашому випадку, Назаренко (зберігач) втратив річ, яка була передана на


зберігання, самовільно розпорядившись нею.

На підставі п.1 ч.1 ст. 950 ЦКУ Назаренко (зберігач) буде зобов’язаний
відшкодувати Іваніву (поклажодавцю) вартість ноутбука

Отже, Назаренко (зберігач) буде зобов’язаний відшкодувати збитки, які були


завдані втратою речі, Іваніву (поклажодавцю).

Щодо Димченка:

У нашому випадку, Димченко не знав і не міг знати про те, що ноутбук не


належить Назаренкові. З огляду на цей факт, Димченко буде вважатися
добросовісним набувачем.

Слід зазначити, що договір дарування є безоплатним.

Відповідно до ч.1 ст. 717 ЦКУ за договором дарування одна сторона


(дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій
стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до ч.3 ст. 388 ЦКУ якщо майно було набуте безвідплатно в особи,
яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від
добросовісного набувача у всіх випадках.

У нашому випадку, Назаренко (зберігач) самовільно розпорядився річчю, яка


була передана на зберігання, шляхом укладення договору дарування з
Димченком.
Отже, позов Іваніва (власника) до Димченка (добросовісного набувача) про
витребування ноутбука підлягає задоволенню.

Яким було б рішення суду, коли б Назаров не подарував ноутбук, а віддав


його в рахунок боргу?

У цьому випадку, позов Іваніва (власника) до Димченка (добросовісного


набувача) про повернення ноутбука не підлягав би задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 388 ЦКУ якщо майно за відплатним договором
придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і
не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно
від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи,
якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Слід зазначити, що договір про передання відступного як одна з підстав для


припинення зобов’язання (ст. 600 ЦКУ) є оплатним

Однак, це майно (ноутбук) було передане Назаренком в рахунок боргу (як


відступне), тобто за договором про передання відступного. Таким чином, така
неправомірна передача відбулася все ж таки з волі Назаренка (титульного
володільця та зберігача) у якого ця річ (ноутбук) перебувала на праві володіння
на підставі договору зберігання.

Отже, підстави для задоволення віндикаційного позову відсутні.

Окрім цього, як і минулому випадку, Назаренко (зберігач) був би зобов’язаний


відшкодувати Іваніву (поклажодавцю) вартість втраченого ноутбука.

Яким було б рішення суду, якби Назаров у відсутність Іванова самовільно


взяв у користування ноутбук, а потім розпорядився ним:
(а) подарував Димову;
У цьому випадку віндикаційний позов Іваніва (власника) до Димченка
(добросовісного набувача) підлягав би задоволенню

Відповідно до ч.3 ст. 388 ЦКУ якщо майно було набуте безвідплатно в особи,
яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від
добросовісного набувача у всіх випадках.

У нашому випадку, Назаренко безпідставно заволодів річчю (ноутбук) і


подарував його третій особі.

Отже, позов Іваніва про витребування ноутбука підлягає задоволенню.

(б) віддав його у рахунок боргу?


У цьому випадку віндикаційний позов Іваніва (власника) до Димченка
(добросовісного набувача) підлягав би задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 388 ЦКУ якщо майно за відплатним договором
придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і
не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно
від набувача лише у разі, було викрадене у власника або особи, якій він
передав майно у володіння

Ноутбук вибув з володіння Іваніва через те що Назаренко самовільно заволодів


ним, а потім розпорядився ним шляхом укладення договору про передання
відступного (за своєю правовою природою цей договір є оплатним).

Слід зазначити, що факт того, що ноутбук був викрадений Назаренком повинен


бути підтверджений обвинувальний вироком суду за яким Назаренка буде
визнано винним у вчиненні крадіжки (ст. 185 ККУ).

Отже, позов Іванова про витребування ноутбука підлягає задоволенню.


2. Юхно є власником нежилого приміщення, яке розташоване на першому
поверху багатоквартирного будинку та яке має окремий вихід на вулицю. Він
побудував новий ганок з навісом. На навісі був установлений великого розміру
рекламний щит з яскравим неоновим освітленням.
В квартирі на другому поверсі, яка розташована саме над нежилим
приміщенням Юхно, проживав її власник Киркач. Останній звернувся з позовом
до суду про усунення перешкод при здійсненні ним права користування жилим
приміщенням. В суді Киркач пояснив, що, по-перше, вдень рекламний щит
перекриває природне освітлення його квартири, а по-друге, увечері та уночі
яскраве миготливе світло щита проникає в житлові кімнати.

На які питання теми розраховане завдання? Який позов є ефективним


способом захисту прав Киркача? Які умови пред’явлення цього позову? Чи
підлягає позов задоволенню?

На які питання теми розраховане завдання?


Це завдання розраховане на питання теми, що стосуються пред’явлення
негаторного позову.
Об'єкт негаторного позову
Сторони негаторного позову
Предмет негаторного позову
Підстави негаторного позову

Які умови пред’явлення негаторного позову?

Об'єкт негаторного позову. Об'єктом негаторного позову є усунення


триваючого правопорушення, що збереглося до моменту подання позову до
суду.

Сторони негаторного позову. Позивачем у негаторному позові є власник


майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно
(титульний власник). До останніх належать як суб'єкти речових прав
(наприклад, підприємство, організація, установа, що не є власником майна, але
володіє ним на праві повного господарського відання або оперативного
управління, що позбавлена можливості користуватися чи розпоряджатися
майном), так і суб'єкти зобов'язальних прав, які пов'язані з володінням
(наприклад, орендар, охоронець, перевізник). У разі порушення третьою особою
права користування і розпорядження майном і власник, і володілець цього
майна набувають права на подання негаторного позову. У цьому випадку при
вирішенні питання про те, хто з них може бути позивачем за негаторним
позовом, слід виходити з обсягу правомірності обох названих осіб. Отже, якщо
право володіння належить не власникові, то позов має право подавати
володілець майна, а власник може звернутися з таким позовом лише після
припинення у володільця згаданого права на володіння.

Відповідачем у негаторному позові є особа, яка власними


протиправними діями перешкоджає позивачу здійснювати правомірність щодо
користування чи розпорядження майном.

Предмет негаторного позову. Предметом негаторного позову є вимога


позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним
права користування та розпорядження своїм майном.

Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право


позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій,
що перешкоджають позивачу використовувати належні йому права,
позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин. Якщо на
момент подання позову правопорушення, що є об'єктом негаторного позову,
припинилося, то підстав для задоволення позову у суду немає.

Негаторним є позов власника про усунення будь-яких перешкод у


здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці
порушення не пов'язані з позбавленням права володіння (ст. 391 ЦК України).
Умови подання негаторного позову:

1) Відсутність договору між суб’єктом подання негаторного позову та


відповідачем, предметом якого є спірне майно;

2) Протиправна поведінка з боку відповідача;

3) Виникнення для позивача перешкод у користуванні його майном або


існування реальної небезпеки порушення його права у зв’язку з протиправними
діями відповідача.

Чи підлягає позов задоволенню?


Умови задоволення негаторного позову.

Умовою задоволення негаторного позову позивача є встановлення судом


факту протиправності дій відповідача, задоволення позовних вимог позивача не
залежить від наявності вини відповідача. Захист прав і охоронюваних законом
інтересів позивачів за негаторним позовом надається судом у формі припинення
дій, що порушують право, або відновлення становища, яке існувало до
порушення права. Якщо негаторний позов визнано обґрунтованим, у
резолютивній частині рішення суд визначає дії, які має вчинити відповідач для
усунення порушень прав позивача, і строк виконання цих дій.
У разі, коли відповідач доведе суду, що його дії щодо прав позивача є
правомірними, або якщо правовідносини між позивачем та відповідачем є
договірними, негаторний позов задоволенню не підлягає.
Позовна давність до вимог за негаторним позовом не застосовується,
оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. Тому негаторний позов
може бути пред'явлений позивачем доти, поки існує саме правопорушення.

Отже, Киркач має право подати негаторний позов,


адже рекламний щит не дозволяє належним чином
використовувати житлове приміщення.

You might also like