1.

Визначте, до якого виду відповідальності можуть бути притягнуті особи

в наведених випадках: (ЗА СТ.15 КУПАП)
1) військовослужбовець К. вчинив правопорушення, передбачене ст.
42(порушення санітарних норм) КУпАП;(адміністративна) 2) щодо
поліцейського М. було складено протокол про порушення встановлених
законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 175 КУпАП);
(дисциплінарне) 3) працівник органу доходів і зборів допустив
порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення
безпеки дорожнього руху;(адміністративна) 4) будучи працівником
аварійно-рятувальної служби, гр. Б. вчинив правопорушення, передбачене
ст. 173(дрібне хуліганство) КУпАП;(дисциплінарна) 5) стосовно
керівника Управління Держспецзв’язку області складено протокол за
незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх
інтересах інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням
службових повноважень; (адміністративна) 6) працівник управління
Державної кримінально-виконавчої служби України в області не дотримав
встановлених законом строків надання відповіді на звернення народного
депутата України. (дисциплінарна)
1.Чим відрізняється адміністративна відповідальність від
дисциплінарної?
Адміністративний проступок це порушення загальнообов’язкових правил,
обов’язків, що розповсюджуються на всіх громадян незалежно від того, де
вони працюють і яку виконують роботу. В той же час дисциплінарний
проступок проявляється в порушенні тих обов’язків, що покладені на
особу як на члена трудового колективу й у зв’язку з його роллю в цьому
колективі, а тому це завжди порушення існуючої в організації дисципліни.
Об’єктивну сторону адміністративних правопорушень та дисциплінарних
проступків складають сукупність ознак, що характеризують зовнішній
прояв протиправного діяння , яке посягає на охоронюваний законом
об’єкт. Зокрема, центральне місце в об’єктивній стороні займає саме
протиправне діяння (дія чи бездіяльність), його шкідливий наслідок,
причинний зв’язок між діянням та наслідком, місце,час, спосіб, засоби та
знаряддя скоєння правопорушення.

Суб’єктом відповідальності за адміністративне та дисциплінарне

правопорушення за загальним правилом є той, хто його скоїв, тобто
фізична, осудна особа.

В той же час, необхідно звернути увагу на деякі особливості цього

елементу складу зазначених правопорушень.
Аналізуючи чинне законодавство можна визначити, що за скоєння
адміністративних проступків до адміністративної відповідальності можуть
бути притягнуті наступні особи: громадяни з досягненням 16-річного віку
на момент вчинення правопорушення (в тому числі й неповнолітні особи
віком від 16 до 18 років); іноземці та особи без громадянства; спеціальні
суб’єкти – посадові особи; військовослужбовці та інші особи, на яких
поширюється дія дисциплінарних статутів за скоєння адміністративних
правопорушень (працівники органів внутрішніх справ, Служби безпеки
України та інші); особи, які здійснюють будь-яку професійну діяльність у
сфері, яка підлягає адміністративно-правовому регулюванню (працівники
транспорту, торгівлі, сільського господарства, землекористувачі, мисливці
тощо); саме ці суб’єкти зазначені в статтях 13-16 КупАП.

Суб’єктом дисциплінарної відповідальності є дієздатний працівник, статус

якого залежить від посади, яку він займає а тому єдиного вікового
критерію для визнання особи суб’єктом дисциплінарного проступку не
існує. При цьому до них можна віднести як рядових працівників, так і
посадових осіб.
2.Чи можна в наведених випадках вести мову про спеціальних
суб’єктів адміністративної відповідальності?

Спеціальним суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення

визнаються: неповнолітні особи віком від 16 до 18 років; посадові особи;
власники (співвласники) транспортних засобів; військовослужбовці;
особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів (поліцейські
тощо).
3.Які види стягнень не можуть бути застосовані до осіб, на яких
поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення
адміністративних правопорушень?
Для відповіді на це питання потрібно звернутися до ст. 15 КУпАП.
До зазначених осіб в цій ст. не може бути застосовано громадські роботи,
виправні роботи, адміністративний арешт.

2. За рішенням державного інспектора рибоохорони гр. П. притягнуто до

адміністративної відповідальності за порушення правил рибальства. У
постанові про накладення адміністративного стягнення зафіксовано, що
гр. П. у незаконний спосіб, використовуючи сітку, ловив рибу у ставку,
орендованому ТОВ «Світанок». Юрист К. підрозділу рибоохорони з
рішенням не погодився. Він зауважив, що гр. П, на його думку, повинен
відповідати за дрібне викрадення чужого майна.
Порівняйте склади правопорушень, про які йдеться у завданні,
висловтеся щодо обґрунтованості позиції юрисконсульта.
Я вважаю, що в нашому випадку гр. П вчинив адміністративний
проступок, передбачений ч. 4 ст. 85 КУпАП:
Грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням
вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин,
інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які
не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах,
що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами
любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і
засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника,
та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових
осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є
приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих
ресурсів чи без такої.
В нашому випадку гр. П використовував заборонені знаряддя лову, а саме
сітка, а відповідно до наказу міністерства аграрної політики та
продовольства “ Про затвердження Правил любительського рибальства”:
Забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову:
1) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими
сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та
підсак, встановлених цими Правилами розмірів;
Щодо дрібного викрадення майна, то об'єктом даного адміністративного
проступку є суспільні відносини у сфері власності. Предмет посягання -
будь-яке майно. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у
дрібному викраденні чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства,
привласнення чи розтрати (матеріальний склад). Суб'єкт
адміністративного проступку- загальний (фізична осудна особа, яка
досягла 16- річного віку).Суб'єктивна сторона правопорушення
визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у
формі умислу.
А якщо казати про наш випадок, то об’єктом адмін проступку будуть
відносини у сфері ОХОРОНИ ПРИРОДИ, ВИКОРИСТАННЯ
ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ, ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ.
Виходячи з цього,ми можемо сказати, що адмін. правопорушення яке в нас
у фабулі, різниться від дрібного викрадення чужого майна, об’єктом,
об’єктивною стороною.
Тому я вважаю, що в нашому випадку наявний склад правопорушення, яке
передбачено ч.4 ст.85 КУпАП.
3. Під час складання протоколу гр. Т. дав пояснення по справі про дрібне
хуліганство як свідок. При розгляді справи в суді гр. Т. відмовився від
пояснень, мотивуючи тим, що він нічого не пам’ятає. .
Стаття 185-3. Прояв неповаги до суду або Конституційного Суду
України
Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд
свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених
осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні
порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які
свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, -
тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі діяння, вчинені повторно протягом року після накладення
адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від
ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців
з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний
арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
Злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд - тягне за собою
накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян.
Невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час
провадження у справах за адміністративними позовами з приводу
затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства, - тягне за
собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неповага до Конституційного Суду України з боку учасників
конституційного провадження, перекладача, свідка, спеціаліста, експерта,
інших учасників конституційного провадження, залучених
Конституційним Судом України до участі у справі, що виразилася у
злісному ухиленні від явки на засідання, пленарне засідання Сенату,
Великої палати Конституційного Суду України або в непідкоренні цих та
інших осіб розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час
таких засідань, а так само вчинення будь-яких дій, які свідчать про явну
зневагу до Конституційного Суду України іншими присутніми на
пленарному засіданні особами (крім суддів Конституційного Суду
України), -
тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Чи є в діях гр. Т. прояв неповаги до суду?
1. Об'єктивна сторона:
Злісне ухилення від явки в суд свідка.Непідкорення розпорядженню
головуючого.Порушення порядку під час судового засідання.Вчинення
будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у
суді правил.
2. Суб'єктивна сторона:
Умисел (прямий або непрямий).Мотив (зверхнє ставлення до суду,
зловмисне бажання затягнути розгляд справи).
3. Суб'єкт:
Свідок, потерпілий, позивач, відповідач, інші особи, присутні в судовому
засіданні.
У даній ситуації:
Гр. Т. не з'явився на повторний виклик до суду.Він не надав пояснень,
мотивуючи це тим, що нічого не пам'ятає.
З огляду на вищезазначене, дії гр. Т. формально підпадають під ознаки ч. 1
ст. 185-3 КУпАП.
Однак, для остаточної кваліфікації його дій, необхідно встановити:
• Чи дійсно гр. Т. нічого не пам'ятає?
• Чи мав він намір зневажати суд?
• Чи були у нього поважні причини для неявки?
Важливо зазначити, що не будь-яка відмова від дачі показань свідчить про
неповагу до суду.
Що суд може взяти до уваги:
Попередня поведінка гр. Т. в суді.Наявність у нього поважних причин для
неявки.Чи мав він можливість ознайомитися з матеріалами справи.Чи
намагався він зв'язатися з судом та пояснити причини неявки.
4. Громадянка П., керуючи транспортним засобом, допустила з’їзд на
праве узбіччя, що призвело до пошкодження транспортного засобу,
щитової та дорожнього знака.
У судовому засіданні вона пояснила, що на смугу її руху назустріч виїхав
великогабаритний транспортний засіб, у результаті чого їй необхідно було
вжити заходів для забезпечення особистої безпеки й безпеки інших осіб.
Проаналізуйте ситуацію й визначте, чи можна притягнути до
адміністративної відповідальності гр. П.? Свою відповідь обґрунтуйте,
посилаючись на чинне законодавство.
Згідно з, Стаття 124. Порушення правил дорожнього руху, що
спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу,
автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд
чи іншого майна (КУпАП)
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що
спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних
доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права
керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного
року.
Примітка. Особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована,
звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил
дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за
умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом
спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону
України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності
власників наземних транспортних засобів".
Також, звертаючись до ч. 5 Стаття 122. Перевищення встановлених
обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання
дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху
Порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що
спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших
учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або
вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки
інших громадян, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі вісімдесяти п’яти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права
керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного
року.